ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2023 рокуСправа №160/22359/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій, з урахуванням утиочнень просить:

- визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт від 01.05.2023 року Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - Рішення про відмову непрацездатній особі з інвалідністю 2гр. ОСОБА_1 у виплаті з 01.05.2023 року житлової субсидії;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області житлової субсидії за період з 01.05.2023 року і по день подання позову, в порядку відшкодування на користь позивача - непрацездатної особи з інвалідністю 2гр. ОСОБА_1 матеріальної шкоди, заподіяної відповідачем протиправним Рішенням про відмову у виплаті з 01.05.2023 року житлової субсидії позивачу;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області компенсувати моральну шкоду заподіяну відповідачем - непрацездатній особі з інвалідністю 2гр. ОСОБА_1 протиправним Рішенням від 01.05.2023 року про відмову у виплаті з 01.05.2023 року позивачу житлової субсидії шляхом надсилання відповідачем в строк у 5 днів з моменту оголошення судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення на поштовий адрес позивача: АДРЕСА_1 , письмового «Вибачення» наступного змісту: «Вибачаємось за завдану моральну Вам, гр. ОСОБА_1 , шкоду, наслідком якої стало погіршення стану Вашого здоров`я, яку, моральну шкоду, Вам заподіяно в наслідок: прийняття Головним управлінням Пенсійного фонду України Дніпропетровської області незаконного і безпідставного Рішення від 01.05.2023 року про відмову у призначенні житлової субсидії непрацездатній особі з інвалідністю гр. ОСОБА_1 ; не повідомлення Вам про його прийняття для можливості оскарження з 01.05.2023 року».

В обґрунтування позову позивач зазначила, що відповідачем протиправно припинено їй виплату субсидії починаючи з травня 2023 року, з посиланням на наявність заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, загальна сума якої перевищує 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, про що зазначено в листі Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №38904-30413/Л-01/8-0400/23 від 15.08.2023 року. Позивач посилається на відсутність заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, у зв`язку з чим, вважає, що відповідачем протиправно припинено їй виплату субсидії починаючи з травня 2023 року, у зв`язку з чим, звернулася до суду із даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2023р. прийнято до свого провадження вказану позовну заяву та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити. Відповідач зазначає, що на підставі даних Централізованої підсистеми Призначення та виплати деяких соціальних виплат в межах Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України, позивачу відмовлено у призначенні житлової субсидії з 01.05.2023р., оскільки наявна заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, загальна сума якої перевищує 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області додаткові письмові докази, а саме: належним чином оформлену відмову від 15.08.2023р. (оскаржуване рішення) за результатами розгляду заяви позивача, а також усі наявні письмові докази, на підставі яких позивачу відмовлено у призначенні житлової субсидії. Відповідача зобов`язано вказані додаткові письмові докази надати до суду протягом п`яти днів з дня отримання даної ухвали.

Копія вказаної ухвали суду від 23.11.2023 року направлена за допомогою електронних засобів зв`язку та доставлена до електронного кабінету підсистеми «Електронний суд» Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області 23.11.2023 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка наявна в матеріалах справи, однак, ні у вказаний в ухвалі строк, ні станом на дату прийняття рішення 18.12.2023р., відповідач вимоги ухвали суду про витребування додаткових доказів не виконав.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

За правилами частини 6 статті 120 КАС України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Першим днем для прийняття рішення по даній справі є 02.12.2023р. припадає на вихідний день (субота), а також період перебування судді у відпустці, у зв`язку з чим, дане рішення прийнято першим робочим днем - 18.12.2023р.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

При цьому, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

17 липня 2023 року ОСОБА_1 (непрацездатна особа з інвалідністю), яка отримувала житлову субсидію звернулась до начальника Головного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області із заявою в якій просила пояснити причини не виплати житлової субсидії за травень, червень 2023 року.

17 серпня 2023 року позивачем отримано лист «Про розгляд звернення» заступника начальника управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг начальника відділу методології та організаційної роботи із застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ Дніпропетровської області Тетяни Стасенко №38904-30413/Л-01/8-0400/23 від 15.08.2023 року.

У вказаному листі зазначено, що: «Згідно з даними Централізованої підсистеми Призначення та виплати деяких соціальних виплат в межах Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України Позивачу відмовлено у призначенні житлової субсидії з 01.05.2023, оскільки наявна заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, загальна сума якої перевищує 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Додатково повідомляємо, що для вирішення питання призначення житлової субсидії Позивачу необхідно звернутись із заявою та з додатковими документами до будь-якого відділу обслуговування громадян (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, або надіславши її поштою або в електронній формі (через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, мобільний додаток Пенсійного фонду України, засобами Порталу Дія).».

Позивач, не погоджуючись з такими діями відповідача щодо не встановлення їй виплати субсидії починаючи з травня 2023 року, звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначає Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" № 2017-III від 05.10.2000 (в подальшому - Закон № 2017-ІІІ).

Відповідно до ст. 5 Закону № 2017-ІІІ, державні соціальні стандарти і нормативи формуються, встановлюються та затверджуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за участю та погодженням з іншими сторонами соціального партнерства, якщо інше не передбачено Конституцією України та законами України.

Згідно із ст. 9 Закону № 2017-ІІІ, до державних соціальних нормативів належать: гранична норма витрат на управління житлом, оплату комунальних послуг, передбачених Законом України "Про житлово-комунальні послуги", залежно від отримуваного доходу; соціальна норма житла та соціальні нормативи користування комунальними послугами, з оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії громадянам; показники якості управління багатоквартирним будинком і надання комунальних послуг.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" № 2189-VIII від 19.11.2017, до повноважень Кабінету Міністрів України належать, зокрема, встановлення порядку надання пільг та житлових субсидій населенню в частині забезпечення надання житлових субсидій як частки вартості житлово-комунальних послуг, у тому числі їх виплати у грошовій формі.

Умови призначення та порядок надання громадянам таких житлових субсидій: щомісячної житлової субсидії на оплату внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку, за абонентське обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються у багатоквартирних будинках за індивідуальними договорами, а також житлово-комунальних послуг, а саме: - житлової послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком; - комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами визначає Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 848 від 21.10.1995 (в подальшому - Положення № 848).

Відповідно до п.1 Положення №848 це Положення визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті Мінсоцполітики для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі, умови призначення та порядок надання громадянам таких житлових субсидій:

щомісячної житлової субсидії на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також житлово-комунальних послуг, а саме:

- житлової послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком;

- комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами;

- щомісячної житлової субсидії на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив (далі - об`єднання), та витрат на комунальні послуги в такому будинку;

- житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива один раз на рік.

Згідно з п.2 Положення №848 головним розпорядником коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі, та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінсоцполітики.

Розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня є:

- Пенсійний фонд України;

- структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій (військових адміністрацій) (далі - регіональні органи соціального захисту населення);

- структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).

Пунктом 22 Положення №848 встановлено, що житлова субсидія призначається одному із членів домогосподарства: - які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку); - які не зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично проживають у ньому на підставі договору наймання (оренди) житла (далі - орендарі), за рішенням суду, або індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію, у разі, коли їм нараховується плата за житлово-комунальні послуги; - які не зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично проживають у ньому без укладеного договору наймання (оренди) житла, у разі, коли вони є внутрішньо переміщеними особами.

У випадках, передбачених абзацами третім і четвертим цього пункту, склад домогосподарства декларується заявником під час звернення за призначенням житлової субсидії з додаванням до заяви відповідних документів, що підтверджують проживання за фактичною адресою домогосподарства.

Житлова субсидія не може призначатися одночасно за зареєстрованим місцем проживання особи та за місцем її фактичного проживання.

Згідно з п.24 Положення №848 житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані в житловому приміщенні (будинку) (для орендарів, внутрішньо переміщених осіб - особи, які фактично проживають). На таких осіб розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і їх доходи враховуються під час призначення житлової субсидії. Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім`ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване (фактичне) місце проживання відмінне від адреси домогосподарства (крім доходів одного з подружжя, якщо обом більше 60 років і вони проживають у сільській місцевості або селищах міського типу, доходів батьків у разі призначення субсидії студентам, які зареєстровані у гуртожитку за місцем навчання, та доходів одного з батьків дитини у разі призначення субсидії другому з батьків з дитиною у разі, коли батьки розлучені або не перебували у шлюбі, а також осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти). При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються. Під час призначення житлової субсидії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на членів домогосподарства, які зареєстровані в житловому приміщенні (будинку), але фактично в ньому не проживають у зв`язку з призовом на строкову військову службу. При цьому фактичні доходи таких осіб не враховуються в сукупний дохід домогосподарства. Кількість членів домогосподарства визначається на початок місяця, з якого призначається житлова субсидія.

Відповідно до п.64 Положення № 848 заявник має право оскаржити до комісії або до суду рішення структурного підрозділу з питань соціального захисту населення щодо розміру призначеної субсидії або про відмову в призначенні житлової субсидії, а також рішення щодо подання документів на розгляд комісії.

За правилами п.66 Положення № 848 рішення про призначення, непризначення або відмову в призначенні житлової субсидії приймається комісією протягом 30 календарних днів з дня прийняття структурним підрозділом з питань соціального захисту населення рішення про подання документів щодо призначення житлової субсидії на розгляд комісії.

Рішення комісії про призначення, непризначення або відмову в призначенні житлової субсидії може бути оскаржено заявником до суду (п. 67 Положення № 848).

Згідно з пунктом 82 Положення, якщо протягом двох місяців з дати отримання повідомлення про відмову в призначенні житлової субсидії на наступний період громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або уклав договір про її реструктуризацію, або оскаржив наявність заборгованості в судовому порядку, житлова субсидія призначається з початку такого періоду.

Відповідно до пункту 83 Положення. якщо громадянин документально підтвердив сплату заборгованості або уклав договір про її реструктуризацію, або оскаржив наявність заборгованості в судовому порядку в строк понад два місяці з дати отримання повідомлення про відмову в призначенні житлової субсидії на наступний період, житлова субсидія в такому разі призначається з місяця подання нових заяви і декларації.

Пунктом 119 Положення передбачено, що за рішенням уповноваженого органу надання раніше призначеної житлової субсидії припиняється, у тому числі за поданням управителів, об`єднань, виконавців комунальних послуг у разі, зокрема, коли громадянин не виконує зобов`язання за договором про реструктуризацію заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг.

Поновлення надання житлової субсидії протягом сезону її призначення відповідно до пункту 122 можливе лише у випадках, зазначених в абзацах другому та третьому пункту 119 цього Положення, з місяця, що настає за місяцем, в якому надійшло повідомлення про відновлення надання житлово-комунальної послуги (послуг), сплату заборгованості за житлово-комунальну послугу (послуги), оплату витрат на управління багатоквартирним будинком, укладення договору про реструктуризацію такої заборгованості або оскарження заборгованості споживачем у судовому порядку (за наявності ухвали про відкриття провадження у справі).

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2022 № 1041 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України» визначено, що з 1 грудня 2022 року призначення житлових субсидій здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Підпунктом 5 пункту 14 Положення №848 визначено, що житлова субсидія не призначається якщо: уповноваженим органом отримано інформацію про наявність простроченої понад три місяці (на дату надання такої інформації) заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, строк позовної давності якої не минув і загальна сума якої перевищує 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день звернення за призначенням житлової субсидії (крім заборгованості за послугу з постачання та розподілу природного газу, що нарахована виконавцем комунальної послуги з посиланням на рішення суду щодо норм споживання природного газу побутовими споживачами у разі відсутності лічильників газу та у зв`язку з приведенням об`ємів використаного природного газу побутовими споживачами до стандартних умов).

Відповідна норма не застосовується під час призначення субсидії громадянам на наступний період у разі, коли Мінсоцполітики не забезпечено фінансування житлових субсидій таким громадянам.

Так, судом встановлено, що позивачу було відмовлено у призначенні житлової субсидії, оскільки наявна заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, загальна сума якої перевищує 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, про що зазначено в листі №38904-30413/Л-01/8-0400/23 від 15.08.2023 року.

Приписами п.56 Положення №848 передбачено, що уповноважені органи мають право робити запити та безоплатно отримувати у строк до 10 календарних днів від інших підприємств, установ і організацій інформацію, необхідну для призначення житлових субсидій та проведення перевірок достовірності даних, отриманих від осіб, які звертаються за їх призначенням.

Суд зазначає, що вказаний лист №38904-30413/Л-01/8-0400/23 від 15.08.2023 року не містить відомостей та конкретизації, яка саме інформація наявна у відповідача та з чого саме складається заборгованість позивача.

Жодних доказів на підтвердження вказаного відповідачем до суду не надано, так як і не надано доказів наявності у позивача боргу, який перевищує 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідачем також не виконані вимоги ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року, якою витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області додаткові письмові докази, а саме: належним чином оформлену відмову від 15.08.2023р. (оскаржуване рішення) за результатами розгляду заяви позивача, а також усі наявні письмові докази, на підставі яких позивачу відмовлено у призначенні житлової субсидії, будь-яких додаткових пояснень або доказів на підтвердження правомірності відмови у призначенні позивачу субсидії не надано.

Однак, вказавши підставою для відмови наявності у позивача заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, відповідачем не наведено, не уточнено причин та не конкретизовано обставин, які слугували підставою для відмови у призначенні позивачу субсидії, що фактично позбавило позивача можливості усунути обставини, у зв`язку із якими їй було відмовлено в призначенні субсидії.

Суд зазначає, що за загальними вимогами, які висуваються до актів суб`єктів владних повноважень, як актів правозастосування, є їхня обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав (фактичних і юридичних) його прийняття, а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Загальне посилання відповідача на положення підпункту 5 пункту 14 Положення №848, не свідчить про обґрунтованість такого рішення, оскільки ставить заявника у стан правової невизначеності щодо підстав відмови у призначенні субсидії, що є неприпустимим.

У відповідності до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово робив визначення критерію «необхідності у демократичному суспільстві». Так, за практикою Суду при визначенні питання «необхідності у демократичному суспільстві» держави користуються певною свободою розсуду, межі якої залежать від сфери, що вступає в конфлікт з гарантованим правом. Будь-яке непропорційне втручання з боку держави у фундаментальне право передбачене статтею 8 Європейської конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» не буде вважатися необхідним у демократичному суспільстві.

Принцип пропорційності вимагає встановлення балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень, що призвело до негативних наслідків для позивача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не забезпечено повного та об`єктивного розгляду заяви ОСОБА_1 від 17.07.2023 року щодо призначення житлової субсидії з 01.05.2023 року шляхом запиту у заявниці та/або надавачів відповідних послуг додаткових документів необхідних для прийняття законного обґрунтованого рішення.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що висновок відповідача про відмову в призначенні позивачеві субсидії не ґрунтується на вимогах пп. 5 п. 14 Положення № 848, відповідачем не доведено його правомірність та обґрунтованість.

Крім того, в порушення вимог Положення № 848, за результатами розгляду заяви позивача, відповідачем не приймалось обґрунтованого та вмотивованого рішення про відмову в призначенні житлової субсидії із роз`ясненням порядку оскарження, доказів протилежного матеріали справи не містять, та відповідачем не надано, у т.ч. на вимоги ухвали суду від 23.11.2023р.

Аналізуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що саме діями відповідача, порушуються права позивача, оскільки відповідачем відмовлено позивачу у призначенні субсидії, шляхом формування листа №38904-30413/Л-01/8-0400/23 від 15.08.2023р.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови, згідно листа №38904-30413/Л-01/8-0400/23 від 15.08.2023 року у виплаті ОСОБА_1 житлової субсидії з 01.05.2023 року.

Разом з тим, щодо позовної вимоги про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області житлової субсидії за період з 01.05.2023 року, суд зазначає, що предметом спірних правовідносин є вирішення питання щодо наявності у позивача права на отримання вказаної житлової субсидії, при цьому стягненню підлягають лише ті суми, які були нараховані, але не виплачені, наразі відповідач не здійснив нарахування субсидії, та такі нарахування належить виключно до повноважень органу Пенсійного фонду України, тобто є дискреційними повноваженнями органу Пенсійного фонду України, у зв`язку з чим, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

При цьому, як встановлено судом вище, право позивача на отримання житлової субсидії з травня 2023 року підтверджено матеріалами справи, та було порушено внаслідок протиправних дій відповідача шляхом скасування вказаної субсидії.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права і свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства, Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Крім цього, суд зазначає, що у постанові від 23.12.2021 у справі № 480/4737/19 Верховний Суд сформулював висновок, відповідно до якого ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.

З огляду на встановлені обставини справи, зокрема встановлене судом порушення права позивача на отримання нею субсидії, наведені положення чинного законодавства, обираючи належний та ефективний спосіб захисту прав позивача, на переконання суду, таке порушення підлягає судовому захисту та відновленню шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та нарахувати ОСОБА_1 житлову субсидію з 01.05.2023 року.

Суд враховує, що згідно з принципом процесуальної економії слід застосовувати такий спосіб захисту, який приведе до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду, а також недопустимим є штучне подвоєння судового процесу (висновок, викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 50/311-б, від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц).

При цьому, таке рішення суду не призведе до втручання у дискреційні повноваження відповідачів, оскільки дискреційні повноваження не є необмеженими (абсолютними) та закінчуються з прийняттям певного рішення, яке свідчить про те, що він скористався наданим йому правом свободи дій для його винесення (дискреційними повноваженнями), чим виключив можливість прийняття іншого рішення.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.03.2019 у справі №817/498/17 (№К/9901/44445/18), які є обов`язковими для врахування судами в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.

Щодо позовної вимоги про компенсацію моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала:

1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт;

3) в інших випадках, встановлених законом.

Згідно статті 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зав`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Разом з тим, судам слід надати оцінку тому, чим саме підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, у чому саме полягає вина заподіювача та інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.

З аналізу наведеної норми слідує, що саме по собі порушення прав особи ще не свідчить про заподіяння їй моральної шкоди, оскільки така шкода повинна мати певний прояв у вигляді, зокрема, фізичних та/або душевних страждань, приниженні честі і гідності тощо, і наявність таких обставин повинна довести особа, яка вважає, що їй заподіяно моральну шкоду.

Зважаючи на наведене вище, оцінивши і проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивач не довів, зокрема, отримання фізичних та/або душевних страждань, приниженні честі і гідності моральну шкоду, внаслідок протиправних дій відповідача.

Разом з тим, позивач не надав належних пояснень та будь-яких доказів того, в чому полягає така шкода, якими доказами вона підтверджується (наявність душевних переживань, погіршення стану здоров`я тощо), з яких суд міг би встановити характер та обсяг моральних страждань понесених позивачем.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови, згідно листа №38904-30413/Л-01/8-0400/23 від 15.08.2023 року у виплаті ОСОБА_1 житлової субсидії з 01.05.2023 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та нарахувати ОСОБА_1 житлову субсидію з 01.05.2023 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Турлакова