Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2010 року Справа № 2а-2841/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого –судді Сагуна А.В.;

при секретарях –Джебко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Маловисківському районі про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення виплачених сум пенсій,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Новоархангельському районі Кіровоградської області (далі —УПФ України в Новоархангельському районі) звернулося в адміністративний суд з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Маловисківському районі (далі по тексту -ВД ФССНВ в Маловисківському районі), в якому просить зобов’язати відповідача включити та до актів щомісячної звірки та стягнути з нього різницю виплат пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з листопада 2009 року по червень 2010 року в сумі 154213,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог УПФ України в Новоархангельському районі, посилаючись на ст. 6 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, п.4, п.5, п. 6 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 №5-4/4, зазначило, що в акти не включено витрати на виплату та доставку сум доплати до розміру прожиткового мінімуму особам, розмір основної пенсії яких менше прожиткового мінімуму для непрацездатних громадян за період з листопада 2009 року по червень 2010 року.

У судовому засіданні представник УПФ України в Новоархангельському районі Коляда В. Л. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача Царенко Н. С. у судовому засіданні заперечила проти позовних вимог, пославшись, що згідно пунктів 2, 5, 6 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 №5-4/4, здійснення розрахунків щодо відшкодування відповідних витрат передбачено на централізованому рівні, а саме між Пенсійним фондом України та виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Також, ст. 21 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” передбачено перелік витрат, які підлягають відшкодуванню. Відшкодування державної адресної допомоги в ньому не передбачено. Не передбачено її відшкодування і іншими нормативно-правовими актами.

Заслухавши представників сторін, дослідивши у судовому засіданні докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити повністю з наступних підстав.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів.

Згідно п. 14 ст. 3 КАС України адміністративний договір - дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.

Таким чином, до адміністративних договорів відносяться договори, що укладаються суб’єктом, який наділений владними управлінськими функціями, на підставі законодавства для виконання його повноважень.

Правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі, врегульовано Законом України „Про пенсійне забезпечення”, Законом України „Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, Законом України „Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, постановою Кабінету Міністрів України №265 від 26.03.2008 року „Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян”, Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій в зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. № 5-4/4.

Частиною 1 статті 1 Закону України „Про пенсійне забезпечення” передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, в зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до преамбули Закону України „Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, який набрав чинності з 01 квітня 2001 року з наступними змінами та доповненнями, цей закон визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (далі - страхування від нещасного випадку). Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Статтею 21 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, який набрав чинності з 01 квітня 2001 року, передбачено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсію в зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до п.2 ст.7 Закону України „Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 01 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду соціального страхування від нещасних випадків документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом соціального страхування від нещасних випадків в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Постановою Кабінету Міністрів України №265 від 26.03.2008 року „Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян”, встановлено що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів ( пункт 1) , у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму ( пункт 2), виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога ( пункт 4), щомісячна державна адресна допомога встановлюється з 1 квітня 2008 р. і переглядається у зв'язку із збільшенням прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність ( пункт 5).

Згідно пунктів 1 -3 постанови Кабінету Міністрів України №198 від 11.03.2009 року „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” установити у 2009 році з 1 квітня підвищення до пенсії, щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (далі - підвищення), у розмірі 7,5 гривні, збільшуючи його з 1 липня - до 14,2 гривні, а з 1 жовтня - до 28,4 гривні.

Підвищення здійснюється незалежно від дати призначення (перерахунку) пенсії (щомісячного довічного грошового утримання, державної соціальної допомоги) непрацюючим особам, а особам, які одержують пенсію (державну соціальну допомогу) на дітей та/або недієздатних осіб - незалежно від одержуваного доходу (пункт 1).

Виплата підвищення, передбаченого пунктом 1 цієї постанови, проводиться понад розміри, передбачені постановами Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. N 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" і від 16 липня 2008 р. N 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян", в межах розмірів, зазначених у пункті 10 постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 р. N 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія, щомісячне довічне грошове утримання або державна соціальна допомога (пункт 2).

Установлено, що у 2009 році для підвищення пенсій з 1 березня згідно з частиною другою статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застосовується коефіцієнт 1,0674. Підвищенню підлягають пенсії, обчислені згідно із зазначеним Законом та Законами України "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", за зверненнями, які надійшли до 31 грудня року, що передує року, в якому проводиться підвищення пенсії (пункт 3).

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №331 від 05.05.2010 року „Деякі питання реалізації Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №198 від 11.03.2009 року „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” виключені.

Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування він нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” (крім осіб, зазначених у п. 2 ст. 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій в зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, який затверджено постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. № 5-4/4, та зареєстровано у Міністерстві Юстиції України 16.05.2003 року за №376/7697.

Із зазначеного вище слідує, що законами України на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено обов’язок відшкодувати на користь Пенсійного фонду України витрати, пов’язані з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, однак механізм такого відшкодування затвердженою постановою двох фондів. За своєю правовою природою зазначений Порядок є адміністративним договором, який визначає взаємні публічні права і обов’язки державних органів Ї суб’єктів владних повноважень, що випливають з владних управлінських повноважень щодо виплати позивачем відповідних пенсій застрахованим особам та відшкодування останньому відповідачем витрат на їх виплату.

Як встановлено судом, УПФ України в Новоархангельському районі та ВД ФССНВ в Маловисківському районі складено акти щомісячних звірок витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період за період з листопада 2009 року по червень 2010 року. До актів звірки на відшкодування витрат не включено суми виплат згідно постанови Кабінету Міністрів України №265 від 26.03.2008 року та постанови Кабінету Міністрів України №198 від 11.03.2009 року в загальному розмірі 154 213,25 грн., у зв’язку з чим складено таблиці розбіжностей. Як вбачається з таблиць розбіжностей за відповідач не включив до вище зазначених актів суми адресної допомоги за листопад 2009 року в розмірі 15217,32 грн., за грудень 2009 року —15711,67 грн., за січень 2010 року - 15310,16 грн., за лютий 2010 року -16 556,39 грн., за березень 2010 року -15 303,89 грн., за квітень 2010 року -16 047,39 грн., за травень 2010 року Ї 28611,04 грн. та за червень 2010 року -31455,39 грн. (а.с.6-31).

Згідно з пунктами 5, 6 і 7 вказаного вище Порядку органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях. Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі вказаної довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем при складанні актів щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих та таблиць розбіжностей дотримано процедуру звірки.

Вказаний Порядок не врегульовує спірних правовідносин, що виникли в даному випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків має застосовуватися за відсутності спору.

У разі незгоди Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підписання акта звірки в судах адміністративної юрисдикції мають вирішуватися вимоги про стягнення витрат, а не вимоги про зобов’язання включити до цього акту звірки суми заборгованості.

Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов’язаних із виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер із цих причин, що призначені особам, застрахованим згідно із Законом України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23 вересня 1999р. № 1105-XIV (крім осіб, зазначених у п.2 ст.8 цього Закону), у тому числі добровільно застрахованим, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов’язаних із виконанням ними трудових обов’язків.

Крім того, відповідно до п. 3 вказаного вище Порядку відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів „а”, „в”, „г” статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України „Про пенсійне забезпечення” в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1094 від 21.01.2001 року „Про деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві”.

Пунктом 4 Порядку передбачено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення”, Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та інших нормативно-правових актів, а саме:

- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

При цьому слід зазначити, що перелік сум, що виплачуються відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення”, Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та інших нормативно-правових актів та підлягають відшкодуванню відповідно до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій в зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, який затверджено постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003р. № 5-4/4, та зареєстровано у Міністерстві Юстиції України 16.05.2003р. за №376/7697, встановлений п. 4 цього порядку, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає і серед видів пенсійного забезпечення що підлягають відшкодуванню відповідними відділеннями Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відсутній такий вид пенсійного забезпечення як державна адресна допомога та витрати на її виплату та доставку.

Тобто наведені вище норми чинного законодавства дають можливість зробити висновок про відсутність правових підстав та визначеного чинним законодавством порядку (механізму) відшкодування відповідними відділеннями Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України понесених управліннями Пенсійного фонду України витрат на виплату державної адресної допомоги та витрат на її доставку.

Таким чином відповідач у справі, не прийнявши до заліку виплати згідно постанови Кабінету Міністрів України №265 від 26.03.2008 року та постанови Кабінету Міністрів України №198 від 11.03.2009 року в загальному розмірі 154 213,25 грн., понесені позивачем у справі з листопада 2009 року по червень 2010 року, діяв у межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством.

Документально підтверджених судових витрат, які підлягають стягненню на користь сторін або до Державного бюджету України, судом не встановлено.

На підставі викладено та керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі відкладення складання постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, –протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову виготовлено в повному обсязі –04 .10.2010 року

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду А. В. Сагун