П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2023 р.м. ОдесаСправа № 2а-2193/09/1570

Перша інстанція: суддя Федусик А. Г.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача судді Турецької І. О.,

суддів Крусяна А. В., Шевчук О. А.

за участі секретаря Алексєєвої Н. М.

представника Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» - адвоката Хаджи І .Д.;

представників Громадської організації «Одеська обласна організація автомобілістів» - адвокатів Стадника П. О., Ігнатенка О. О., Святюка С. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2009 року у справі за позовом Громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» до Головного управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

Історія справи.

У вересні 2008 року Громадська організація «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» (далі - ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів») звернулася до суду першої інстанції з позовом до Головного управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України (далі - Головне управління юстиції в Одеській області) в якому просило:

-скасувати наказ за №561-о/д від 20.10.2008 про відмову в реєстрації змін до Статуту ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів», затверджені постановою 15-ї позачергової конференції Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів від 26.09.2008;

-зобов`язати зареєструвати нову редакцію Статуту ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів», затверджену постановою 15-ї позачергової конференції Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів від 26.09.2008р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що постановою 15-ї позачергової конференції ГО «Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів» від 26.09.2008 була затверджена її нова редакція Статуту.

За твердженнями позивача, зазначений Статут із необхідними додатками був наданий Головному управлінню юстиції в Одеській області для здійснення його реєстрації, відповідно до вимог Закону України «Про об`єднання громадян» від 16.06.1992 №2460-ХІІ (далі - Закон №2460-ХІІ) та Положення про порядок легалізації об`єднань громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 №140 (далі Положення №140).

Проте, як він пояснює, Головне управління юстиції в Одеській області прийняло наказ за №561-о/д від 20.10.2008 про відмову в реєстрації нової редакції Статуту, у зв`язку з невідповідністю його положень, як нормам законодавства України, насамперед Закону №2460-ХІІ, так і положенням іншого об`єднання громадян - Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» (далі ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів»).

ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» вважала зазначений наказ протиправним, оскільки нова редакція її Статуту відповідає діючому законодавству, а невідповідність його положень статутним документам іншого громадського об`єднання, яке не має ніякого до неї відношення, не може бути підставою для відмови у реєстрації змін в статутні документи позивача.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2009 адміністративний позов ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» задоволено.

Суд скасував наказ Головного Управління юстиції в Одеській області №561-о/д від 20.10.2008 та зобов`язав зареєструвати нову редакцію Статуту ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів», що затверджена постановою 15-ї позачергової конференції даної організації від 26.09.2008.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції поважав необґрунтованими доводи Головного управління юстиції в Одеській області про те, що існують численні розбіжності положень нової редакції Статуту ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» та Статуту ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів», зокрема:

стосовно цілей та завдань діяльності;

в частині створення ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» господарських товариств, госпрозрахункових установ і організацій зі статусом юридичної особи, заснування підприємств і засобів масової інформації;

в частині символіки, печаток та штампів, віку громадян, які можуть бути членами ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів», умов і порядку прийому, а також вибуття колективних членів, їх прав та обов`язків;

щодо відсутності, у новій редакції Статуту, деяких повноважень конференції ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» зокрема, стосовно обрання делегатів на з`їзд ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів» та визначення кандидатів від своєї організації для введення до складу Центральної ради ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів»;

в частині компетенції обласної ради ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» та її ревізійної комісії;

в частині визначення необхідного кворуму для визначення повноважень конференції, пленуму обласної ради та президії обласної ради ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів»;

стосовно майнового статусу ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів», а також порядку припинення її діяльності.

Суд першої інстанції, на спростування наведених розбіжностей між статутними документами ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» та ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів», зазначив про відсутність доказів, що ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів» є засновником ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів», а також, що остання є структурним підрозділом ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів», у розумінні статей 13, 14 Закону №2460-ХІІ та статті 85 Цивільного кодексу України.

На думку суду першої інстанції, довід Головного управління юстиції в Одеській області щодо врахування, при здійсненні реєстрації нової редакції Статуту ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів», положення Статуту ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів», не може бути взятий до уваги, адже статтею 15 Закону №2460-ХІІ та пунктом 12 Положення №140 не встановлено обов`язок додавати до заяви про реєстрацію статутних документів, окрім протоколу установчого з`їзду (конференції) або загальних зборів, рішення про затвердження Статуту якимось іншим органом.

Не погоджуючись з указаним рішенням суду першої інстанції, ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» оскаржила його в апеляційному порядку.

За результатами розгляду апеляційної скарги ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів», суд апеляційної інстанції, 09.03.2022, ухвалив постанову про її часткове задоволення.

Так, суд скасував постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2009, а провадження у справі за адміністративним позовом ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» до Головного управління юстиції в Одеській області про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії закрив.

Як випливає зі змісту рішення суду апеляційної інстанції, підставою для закриття провадження було наявність між сторонами невирішеного корпоративного спору, який не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень, з боку органів державної влади.

Касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції подав позивач, в особі ГО «Одеська обласна організація автомобілістів», оскільки відбулася зміна назви з ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» на ГО «Одеська обласна організація автомобілістів».

Ретельний аналіз змісту вказаної касації свідчить про те, що скаржник не заперечував правильність висновків суду апеляційної інстанції щодо належності цього спору до господарської юрисдикції. Головною її тезою було безпідставне поновлення судом апеляційної інстанції строку на апеляційне оскарження.

22.11.2022 Верховний Суд, розглянувши касаційну скаргу ГО «Одеська обласна організація автомобілістів», ухвалив рішення про скасування постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09.03.2022 та про направлення справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Суд касаційної інстанції, передусім звернув увагу, що учасники цієї справи у касаційній скарзі, відзиві на неї та письмових поясненнях, наданих до суду касаційної інстанції, не висловлюють заперечень стосовно висновків апеляційного суду про неналежність розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства й не вказують на порушення норм процесуального права в цій частині.

Здійснюючи касаційний розгляд, в межах доводів та вимог касаційної скарги щодо наявності підстав для поновлення скаржнику строку на апеляційне оскарження, Верховний Суд поважав, що висновок суду першої інстанції про позбавлення ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів» права на участь у судовому засідання та неотримання копії оскаржуваного рішення, не являється таким, що є обов`язковим для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Після повернення справи до суду апеляційної інстанції, даною судовою інстанцією, у відкритому судовому засіданні, вирішувалося, виключно, питання щодо наявності підстав для поновлення, ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів», строку на апеляційне оскарження постанови Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2009.

23.03.2023 суд апеляційної інстанції прийняв ухвалу, в якій визнав неповажними причини пропуску, ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів», строку на апеляційне оскарження постанови Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2009, а її апеляційну скаргу, на підставі частина 4 статті 123 КАС України, залишив без розгляду.

Своє рішення суд апеляційної інстанції мотивував тим, що протягом тривалого строку, а саме, протягом майже року, з моменту, як апелянту стало відомо про можливе порушення його прав, останній не вживав належних та достатніх заходів для з`ясування правових підстав внесення змін у статутні документи ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів».

Зазначене, на думку суду апеляційної інстанції, свідчить про те, що ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів» допустила необґрунтоване зволікання у реалізації свого права на судовий захист шляхом, зокрема, апеляційного оскарження судового рішення, а тому процесуальну поведінку апелянта не можна визнати добросовісною.

20.10.2023, за результатами розгляду касаційної скарги ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів» Верховний Суд ухвалив постанову про її часткове задоволення, скасував ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2023, а справу направив для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Верховний Суд не погодився з позицією суду апеляційної інстанції стосовно того, що до спірних правовідносин може бути застосована частина 4 статті 123 КАС України.

Як вважав суд касаційної інстанції, враховуючи імперативні положення статті 315 КАС України, постановляючи ухвалу про залишення апеляційної скарги без розгляду, П`ятий апеляційний адміністративний суд вийшов за межі процесуального закону і ухвалив непередбачене процесуальним законом, за наслідками розгляду апеляційної скарги, судове рішення.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду, у складі головуючого судді Турецької І. О., суддів Крусяна А. В. та Шевчук О. А. прийняла дану справу до провадження та 17.11.2023 відкрила апеляційне провадження.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.

Адвокат Хаджи І.Д., представляючи інтереси ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів», в апеляційній скарзі, на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25.02.2009 зазначила такі підстави.

По перше, адвокат наголосила про порушення права доступу до суду, оскільки суд, вирішивши питання про права, свободи, інтереси та обов`язки ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів», не залучив її до участі у справі.

Обґрунтовуючи наведений довід, представниця зауважила, що ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» була створена як регіональне представництво ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів».

На підтвердження цього, адвокат покликається на положення Статуту ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів» в редакції 1992 року, де зазначено, що Спілка та її регіональні організації є юридичними особами, мають особистий баланс, рахунки в установах банку, свої печатки і символіку, зразки яких затверджуються президією Центральної ради в установленому законом порядку.

Регіональні організації у своїй діяльності керуються своїми статутами, які не суперечать Статуту ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів».

До того ж, для утримання апарату Центральної ради ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів», а також для проведення централізованих заходів, місцеві ради відраховували в розпорядження Центральної ради кошти від вступних і членських внесків, частини надходження від господарської та інших видів комерційної діяльності, здійснюваних радами або їх підрозділами. Порядок і розмір цих відрахувань визначалися центральною радою ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів».

Аналогічні положення, як стверджує адвокат, збереглися в Статуті ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів» в редакції 2000 та 2007 року.

По - друге, адвокат, покликаючись на пункти 1.1, 1.2, 1.3, 6,4 Статуту ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» від 28.12.1992, який затверджений Центральною радою ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів» і в який були внесені зміни 18.07.1995, вказує, що ця громадська спілка є структурним підрозділом ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів», здійснює свою діяльність, в тому числі, відповідно до Статуту ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів», зміни у статутні документи реєструються встановленому законом порядку тільки після їх затвердження Президією Центральної ради ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів», будинки, будівлі, обладнання, транспортні засоби, оборотний капітал, цінні папери та інше майно, що знаходиться на балансі ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» являється власністю ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів».

Як зазначає адвокат, даний Статут в редакції 2000 року та 2001 року містить такі ж самі положення.

По - третє, представниця, проаналізувавши зміст Статуту ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів», в редакції 2001 року та в редакції 2008 року, встановила, що завдяки внесеним змінам, ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» самовільно відокремилася від ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів» та присвоїла нерухоме майно, що належало їй на праві власності.

По - четверте, адвокат ОСОБА_1 зазначає про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, що виразилося у незастосуванні до спірних правовідносин статті 10 Закону №2460-ХІІ, яка надає громадянам право на добровільних засадах засновувати або вступати між собою в спілки.

Окрім того, на думку адвоката, суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин норми Закону №2460-ХІІ, які стосуються реєстрації громадської організації як юридичної особи, а не реєстрації змін до статутних документів.

Узагальнюючи наведені обставини, скаржник просить скасувати постанову суду першої інстанції від 25.02.2009 та ухвалити нове рішення про відмову ГО «Одеська обласна організація автомобілістів» в задоволенні позову.

У відзиві на апеляцію адвокат Стадник П. О., представляючи інтереси ГО «Одеська обласна організація автомобілістів», зазначає, що категорично не погоджується з викладеними в ній доводами та вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Головною тезою відзиву є те, що, зі змісту оскаржуваного рішення випливає, що воно не стосується будь яких прав, інтересів або обов`язків ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів», а відтак остання не є третьою особою, яка не брала участь у справі, де суд вирішив питання про її права та обов`язки.

Також, у своєму відзиві адвокат Стадник П.О. вказує, що керівництво ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів», шляхом обману та перекручуванням фактів спонукало керівництво ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів», внести зміни до своїх статутних документів щодо статусу місцевого осередка та включення до складу республіканської спілки.

Окрему увагу, у своєму відзиві, адвокат Стадник П.О. приділив порушенню скаржником строку на апеляційне оскарження, зазначаючи, що апеляційна скарга була подана більше ніж через рік, після того, як ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів» дізналася про порушення своїх прав.

У відзиві на апеляційну скаргу Головне управління юстиції в Одеській області указує, що рішення суду першої інстанції від 25.02.2009 є незаконним та необґрунтованим. Зокрема, вказує, що суд першої інстанції, незважаючи на представлені, ним, докази про те, що ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» являлася осередком ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів» і не мала право вносити, без узгодження з республіканською спілкою, зміни до статутних документів, прийняв рішення, яким порушив права скаржника в даній справі.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції адвокат Хаджи І.Д. підтримала доводи апеляції та просила її задовольнити.

Адвокати Стадник П.О., Ігнатенко О.О., Святюк С.П. у судовому засіданні суду апеляційної інстанції вважали апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

Представник Головного управління юстиції в Одеській області до суду апеляційної інстанції не з`явився, належним чином був повідомлений про день, час та місце судового засідання, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв.

Фактичні обставини справи.

Постановою Ради Міністрів Української РСР від 26.09.1990 за №290 вирішено зареєструвати Статут Української республіканської спілки автомобілістів, затверджений з`їздом Української спілки автомобілістів 08.12.1989.

У подальшому було змінено назву організації на Всеукраїнська спідка автомобілістів та затверджено Статут у новій редакції.

28.12.1992 постановою президії Центральної ради Всеукраїнської спілки автомобілістів №34 затверджено Статут Одеської обласної організації Всеукраїнської спілки автомобілістів.

18.07.1995 Центральною радою Всеукраїнської спілки автомобілістів затверджено зміни до вказаного Статуту, які було зареєстровано у встановленому законодавством порядку.

Зміст положень статуту ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» в редакції від 1995 свідчить про таке.

Згідно пункту 1.1. ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» є структурним підрозділом ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів», яка об`єднує на добровільній основі громадян - власників автомобілів і мотоциклів, саморобних конструкторів і реставраторів старовинних засобів, а також інших громадян - любителів автомототехніки (в оригіналі текст відображено російською мовою).

За пунктом 1.2. обласна організація Спілки здійснює свою діяльність у відповідності до Конституції України, діючого законодавства, Статуту Всеукраїнської спілки автомобілістів і даного статуту, діє на підставі добровільності, рівноправності членів Спілки автомобілістів, самоокупності, гласності і законності.

Пунктом 1.3. Статуту ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» встановлено, що структурні підрозділи у своїй діяльності керуються своїми Статутами і Положеннями, які не суперечать Статутам Всеукраїнської і обласної організації Спілки і реєструються у встановленому законом порядку, після їх затвердження президією обласної організації ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів».

Статут Одеської обласної організації після затвердження президією Центральної ради «Всеукраїнська спілка автомобілістів» реєструється в Управлінні юстиції Одеської області.

Відповідно до пункту 6.4. згаданого Статуту всі будинки, будівлі, обладнання, транспортні засоби, оборотний капітал, цінні папери та інше майно, що знаходиться на балансі обласної організації Спілки, являється власністю ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів». Обласна організація Спілки користується вказаним майном на правах повного господарського відання.

Право власності ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів» реалізує її вищий статутний орган - з`їзд. Всі питання, пов`язані з реалізацією права власності на майно, що знаходиться на балансі обласної організації Спілки, вирішуються ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів».

Розділом VII Статуту ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» визначено, що зміни і доповнення до цього Статуту, має право вносити конференція обласної організації Спілки, з наступним затвердженням Центральною радою.

У 2000 році зареєстровано нову редакцію Статуту ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів».

За оновленою редакцією, пункт 1.3. унормовував, що діяльність Спілки поширюється на територію всієї України.

Структурні осередки Спілки і мають статус юридичної особи, у своїй діяльності керуються своїми статутами, які не суперечать статуту Спілки і реєструються в установленому порядку, після їх затвердження президією Центральної ради. Вони несуть відповідальність по своїм зобов`язанням в межах коштів і майна, що знаходяться в їхньому господарському віданні.

За пунктами 7.4., 7.6, 7.8 оновленого Статуту кожен член спілки не має права власності на долю майна спілки. Власником майна є Спілка у цілому.

Організація Автономної республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські організації, створені спілкою госпрозрахункові установи та підприємства використовують майно спілки, що знаходиться у їхньому господарському віданні, на правах оперативного управління.

Управління майном здійснює президія Центральної ради.

Майно, яке знаходиться в господарському віданні організації Автономної республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських організацій, створених Спілкою госпрозрахункових установ і підприємств, не може бути вилучено президією Центральної ради без згоди керівних органів організації Автономної республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських організацій.

На утримання апарату Центральної ради Спілки, а також для проведення централізованих заходів, місцеві організації та підприємства Спілки відраховують у розпорядження Центральної ради Спілки кошти в порядку і розмірах, встановлених Центральною радою.

21.11.2000 постановою президії Центральної ради ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів» затверджено Статут ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» у новій редакції.

16.05.2001 постановою Центральної ради ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів» затверджено Статут ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів».

За змістом указаних Статутів, у новій редакції, незмінними залишилися положення, що ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» є місцевим осередком ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів», що вона діє, в тому числі відповідно до Статуту ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів» і зміни в Статут реєструються після їх затвердження президією Центральної ради.

Також, у попередній редакції, залишилися положення, що власністю ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів» є будівлі і споруди, обладнання, транспортні засоби, цінні папери та інше майно, придбане на власні кошти чи на інших підставах, які не заборонені законом для виконання статутних завдань, а також, що від імені Спілки управління майном здійснює президія Центральної ради. Зазначено, що майно, яке знаходиться в господарському віданні обласної організації спілки, створених Спілкою госпрозрахункових установ і підприємств, не може бути вилучено президією Центральної ради без згоди керівних органів обласної організації Спілки.

31.05.2007 IX з`їздом ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів» затверджено статут у новій редакції.

Будь яких змін щодо відносин з місцевими осередками та щодо розпорядження та управлінням майном, що здійснює президія Центральної ради ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів» не відбулося.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що наявні підстави для часткового задоволення апеляції, з огляду на таке.

На думку колегії суддів, у цій справі, ключовим правовим питанням, яке належить вирішити, це питання в якому судочинстві слід розглядати спір, який виник з приводу внесення змін до статуту громадського об`єднання та їх реєстрації.

Вирішуючи дану правову проблему, колегія суддів дійшла таких висновків.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Визначення належності справи суду певної юрисдикції здійснюється за правилами, чинними на час звернення з позовом до суду, якщо інше не передбачено законодавством.

За статтею 80 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована в установленому законом порядку.

За приписами статті 81 ЦК України юридична особа може бути створена шляхом об`єднання осіб та (або) майна.

Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу.

Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом.

Юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина 1 статті 92 ЦК України).

Відповідно до статті 1 Закону №2460-ХІІ громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об`єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку (частина 5 статті 1 Закону №2460-ХІІ).

Громадське об`єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи, діє на підставі статуту, громадського об`єднання, який має, зокрема, містити відомості про порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об`єднання, порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об`єднання та розгляду скарг.

За статтею 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України (далі ГК України), відповідно до частин першої-третьої якої як господарську діяльність розуміють діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Відповідно до пункту 4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов`язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Відповідно до приписів частини першої ГК України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Отже, господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Як встановлено матеріалами справи та, до речі, не спростовується позивачем в Статутах ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів» та ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» містилися положення про те, що обласна спілка є місцевим осередком республіканської спілки, майно, що перебуває на балансі обласної спілки належить республіканській спілці, а зміни, що вносяться до установчих документів обласної спілки, повинні бути затверджені Центральною радою республіканської спілки.

Звертаючись, до Головного управління юстиції в Одеській області з адміністративним позовом, позивач оспорював те, що він є місцевим осередком ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів» та наполягав на тому, що є самостійним громадським об`єднанням, яке не повинно узгоджувати з республіканським об`єднанням зміни, щодо виходу з нього.

Отже, зміст позову ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» свідчив про те, що у цій справі існував корпоративний спір між ГО «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» та ГО «Всеукраїнська спілка автомобілістів», який стосувався діяльності громадського об`єднання та його управління.

На думку колегії суддів, вимога про визнання неправомірними наказу Головного управління юстиції в Одеській області що відмови у реєстрації змін до Статуту, має похідний характер від корпоративного спору та залежить від вирішення спору між громадськими об`єднаннями за правилами господарського судочинства незалежно від обмеження позовних вимог лише оскарженням відмови в реєстрації.

Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 904/5857/17.

За такого правового регулювання та обставин справи, колегія суддів не погоджується з доводом адвоката Ігнатенко О.О., що на момент розгляду справи в суді першої інстанції, дана справа повинна була розглядатися за правилами адміністративного судочинства, а зміна Верховним Судом правової позиції щодо належності даного спору до господарської юрисдикції відбулася пізніше.

Юридична кваліфікація встановлених фактів, як вважає суд апеляційної інстанції, дає підстави констатувати, що справа була розглянута неналежним судом.

Далі, слід звернути увагу на приписи статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Положеннями пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України встановлено, що справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Водночас неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду його акт індивідуальної дії.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019р. у справі за №826/9341/17.

Варто уваги, що Верховний Суд, розглядаючи, в цій справі, апеляцію ГО «Одеська обласна організація автомобілістів» у постанові від 22.11.2022, не висловив заперечень стосовно висновків апеляційного суду про неналежність розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства.

Ураховуючи приписи пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд апеляційної інстанції закриває провадження у цій справі, оскільки її не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є, зокрема, порушення норм процесуального права.

На думку колегії суддів, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, виразилося у розгляді справи судом неналежної юрисдикції.

Частиною 1 статті 319 КАС України встановлено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається, у відповідній частині, з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Керуючись статтями 238, 308, 310, 319, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Громадської організації «Всеукраїнська спілка автомобілістів» задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2009 року скасувати.

Провадження у справі за позовом Громадської організації «Одеська обласна організація Всеукраїнської спілки автомобілістів» до Головного управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України про скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії закрити.

Роз`яснити позивачеві право на звернення з позовом до суду в порядку господарського судочинства.

Роз`яснити позивачеві його право на звернення до суду апеляційної інстанції із заявою про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Доповідач суддяІ. О. Турецька

суддяА. В. Крусян

суддяО. А. Шевчук

Повне судове рішення складено 15.12.2023.