СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/6084/22 пр. № 1-кп/759/446/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2023 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ;

при секретарях: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження ЄРДР № 12022100080000856 від 14 квітня 2022 року за обвинувальним актом стосовно

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Київ, українець, гр-н України, середня технічна освіта, розлучений, не працює, має на утриманні одну неповнолітню дитину та матір похилого віку, яка є особою з інвалідністю, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , не судимий, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

сторони провадження: прокурори - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинувачений - ОСОБА_5 , його захисниця - ОСОБА_9 ,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 пред`явлено обвинувачення, яке сформульовано в обвинувальному акті та підтримане прокурором під час судового розгляду, такого змісту.

За невстановлених часу та місці, у невстановленої слідством особи ОСОБА_5 придбав предмети, зовні схожі патрони, у кількості 87 шт., та предмет, зовні схожий на автоматичну вогнепальну зброю, тим самим порушив Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою КМУ № 576 від 12 жовтня 1992 року, Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу, спорядження гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, затверджену наказом МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року. Тобто ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї і боєприпасів, почав незаконно носити та зберігати вказані предмети.

14 квітня 2022 року, о 22 год. 10 хв., за адресою: м. Київ, вул. Генерала Наумова, 31 ОСОБА_5 був затриманий працівниками поліції в порядку ст. 208 КПК України з вилученням під час особистого обшуку вказаних 87 предметів, які виявилися виготовленими промисловим способом придатними до стрільби боєприпасами до бойової нарізної вогнепальної зброї калібру 5,45x39мм, та вказаного предмету, схожого на автоматичну зброю, яким виявився придатний до стрільби автомат системи Калашникова моделі «АК-74» калібру 5,45x39мм (далі - АК-74), що належить до бойової нарізної вогнепальної зброї.

Як підсумовується в обвинувальному акті, ОСОБА_5 вказаними діями незаконно придбав, носив та зберігав вогнепальну зброю та бойові припаси без передбаченого законом дозволу, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.

Позиція сторони захисту.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , не оспорюючи самого факту вилучення в нього поліцією вказаної вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, своєї вини у висунутому обвинуваченні не визнав у повному обсязі та пояснив таке.

На початок повномасштабного вторгнення російських військ на територію України 24 лютого 2022 року він разом із сім`єю залишився в Києві, який вирішив боронити від агресора всіма доступними засобами. З цією метою, телефонуючи знайомим жителям житлового масиву Новобіличі у Святошинському районі м. Києва, в якому проживав, почав спішно формувати добровольчий підрозділ самооборони територіальної громади. З боку м. Ірпінь їм вдалося встановити перший блокпост (поблизу ТЦ «Екомаркет» по вул. Генерала Наумова, виїзд на Новоірпінську трасу), потім спорудили інші блокпости. Місцеві підприємці для цього надали «евакуатор», бетонні блоки, вони самостійно зварювали протитанкові їжаки. З того часу він, як представник добровольчого формування територіальної громади, взаємодіяв зі штабом НОМЕР_1 окремого батальйону Сил територіальної оборони (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2) Збройних сил України (далі - ЗСУ), відповідав за оборону від ворога Борщагівського напрямку. Він часто бував у штабі ІНФОРМАЦІЯ_2, якій розміщувався у 185-ій школі району. На самому початку зброї в них не було, а коли почалась евакуація з м. Ірпінь (кінець лютого - початок березня 2022 року), то до них приєдналися озброєні бійці ІНФОРМАЦІЯ_2 з АДРЕСА_2 . Евакуйованих цивільних громадян вони розміщали в школах району №№ 72 та 162, звідки організовували евакуацію дітей в Черкаську область, там допомагали пенсіонерам, іншим людям, організовували гарячі обіди тощо.

Коли почали заходити військовослужбовці ІНФОРМАЦІЯ_2 , то під паспорт видавали бойову зброю й учасникам добровольчих формувань територіальних громад. Саме за таких обставин він вперше, як старший блокпосту ІНФОРМАЦІЯ_2 , особисто отримав під розпис 4 автомата АК-74, з якими вони по черзі несли чергування на блокпостах масиву Новобіличі. Також в їх розпорядженні з?являлася зброя, яку залишали на блокпостах організовані ним самооборонівці, які йшли служити в ЗСУ.

Приблизно 5-6 квітня, коли закінчились активні бойові дії на території Київської області, до них приїхав працівник поліції - слідчий Святошинського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_10 , і наказав подати список наявної в них вогнепальної зброї, на що він подав список всієї зброї, серед неї були автомати системи Калашникова з номерами та без номерів, був і автомат АК-74, про який йдеться в обвинувальному акті. Ніхто нічого не приховував. Більш того, подавши цей список, він спитав у ОСОБА_10 , що їм робити зі зброєю, на що той відповів, що пізніше дадуть необхідні вказівки. З часом зброю, яку він, обвинувачений, отримав у військових (4 автомати), здав, а інша - залишалася зберігатися у спеціально облаштованому приміщенні, там же перебував і згаданий в обвинувальному акті автомат АК-74.

Як також показав ОСОБА_5 , в складі їх добровольчого формування територіальної громади виявилися судимі люди, які були схильні до правопорушень, з такими вони відразу прощалися. Так, 14 квітня йому зателефонували зі штабу, що бійці ОСОБА_8 і два брати ОСОБА_17 зі зброєю зламують двері до приміщення ігрових автоматів на АДРЕСА_3 . Він, ОСОБА_5 , викликав поліцію, але йому повідомили про переміщення цих осіб за адресою: АДРЕСА_4 . Він взяв у зброярні бронежилет та автомат з набоями і теж пішов на місце події. Поліцію довелося викликати вдруге. Коли він виявив вказаних осіб, вони були у нетверезому стані та поводили себе агресивно, для їх заспокоєння йому довелося зробити попереджувальний постріл вгору. З прибуттям поліції вказані особи були роззброєні. За першою вимогою поліції і він, обвинувачений, здав наявну при собі зброю (вказані в обвинувальному акті автомат АК-74 та набої).

Також, як уточнив обвинувачений: - в Силах ІНФОРМАЦІЯ_2 він був зареєстрований як доброволець - член добровольчого формування територіальної громади, очолюваного ним ГО «Новобіличі», хоча контрактів із Силами ІНФОРМАЦІЯ_2 не укладав, військовослужбовцем не являвся; - з документами про створення добровольчого формування територіальної громади (устав, протокол) особисто офіційно звертався до Святошинської РДА та управління поліції, але ці документи не прийняли, так як на той час нікого з керівників не було на місці, проте їх формування фактично продовжило діяти, для цього вони зробили посвідчення для патрулювання, в якому зазначалися ПІБ учасника, ними безпосередньо у взаємодії із Силами ІНФОРМАЦІЯ_2 було створено три блокпости: 209, НОМЕР_2 та НОМЕР_3 за адресами: АДРЕСА_5 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_3 та виїзд на Новоірпінську трасу; - пізніше їх запросили в Святошинський військкомат, де записали відповідальних за блокпости; - на 209/1 блокпості старшим його визначив офіцер ІНФОРМАЦІЯ_2 з позивним « ОСОБА_12 » - ОСОБА_13 , який є адвокатом і військовослужбовцем НОМЕР_1 окремого батальйону ІНФОРМАЦІЯ_2 ; - 4 автомати він, обвинувачений, отримував від військових у присутності ОСОБА_13 ; - він не може сказати, хто саме отримав на блокпост автомат АК-74, який він добровільно видав поліції, взагалі його походження не відоме, особисто йому ніхто цей автомат не видавав, його передавали бійці один одному на блокпосту під час чергування; - він не має офіцерського звання, наявна на блокпосту вогнепальна зброя передавалася для чергування з рук в руки, факт такої її передачі ніхто документально не фіксував, особи, відповідальної за обіг та зберігання зброї, не було, інструктаж при передачі зброї на блокпосту не проводився, всі були мотивованими добровольцями і довіряли один одному; - у їх формуванні було орієнтовно до 10-ти екземплярів вогнепальної зброї, але особисто він отримував з них 4 автомати, які згодом повернув військовим, від працівників поліції зброї не надходило; - коли на території області припинились активні бойові дії у нього залишився автомат, який став предметом кримінального провадження, він був не з числа тих 4-ох автоматів, які він отримав від військових; - він не може пояснити, чому на вилученому автоматі відсутній номер, до його знищення він не причетний, про це вперше дізнався від працівників поліції; - старшого слідчого ОСОБА_10 знав ще до війни, його номер тел. НОМЕР_14, особисто він, обвинувачений, під час згаданих подій користувався і на даний час користується мобільним телефоном з номером НОМЕР_4 ; - для полегшення діяльності добровольчого формування та його взаємодії з правоохоронними органами та населенням в соціальній мережі «Телеграм» були створені спеціальні чати самооборони Борщагівки «Координація самооборони…», «Блокпост Святошинського району…», в яких були зареєстровані правоохоронці, такими були працівники СБУ під іменем «ОСОБА_25» та «ОСОБА_26», з поліцейських району - особа під іменем « ОСОБА_15 » та ОСОБА_10 під іменем « ОСОБА_16 ».

Обвинувачений ОСОБА_5 під час судового розгляду категорично наполягав на тому, що він не мав жодного умислу на незаконне володіння зброєю та бойовими припасами до неї, всі його дії були продиктовані наміром долучитися до збройного захисту країни, відсічі та стримуванні збройної агресії рф і виключно такими мотивами він послуговувався, наявної у підрозділі стрілецької зброї не приховував, здав її за першою вимогою, контактував з цього приводу з військовослужбовцями та правоохоронними органами.

Сторона захисту вважає пред`явлене обвинувачення безпідставним і таким, що ґрунтується виключно на припущеннях, а тому просила суд ухвалити виправдувальний вирок і застосувати до обвинуваченого належну правову процедуру.

Правова позиція сторони обвинувачення.

В обґрунтування винуватості ОСОБА_5 у вчиненні поставленого йому у провину злочину, сторона обвинувачення посилалася на подані докази, які були безпосередньо досліджені під час судового розгляду і містилися у:

-документованих даних щодо особи обвинуваченого;

-рапорті працівників поліції, протоколах огляду місця події та затримання обвинуваченого всі від 14 квітня 2022 року, за якими ОСОБА_5 було виявлено з вказаною автоматичною зброєю та бойовими набоями до неї без наявного дозволу;

-висновках експертів № СЕ-19/111-22/10408-БЛ від 16 квітня 2022 року та № СЕ-19/111-22/11569-ТР від 29 квітня 2022 року, за якими ОСОБА_5 носив та зберігав при собі вогнепальну зброю (АК-74) та бойові припаси до неї (87 набоїв 5,45 мм), а сама зброя мала сліди знищення на ній ідентифікаційних номерів;

-протоколах обшуку, огляду, довідках про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів всі від 15 квітня 2022 року, у висновку експерта № СЕ-19/111-22/10789-БЛ від 21 квітня 2022 року, за якими під час санкціонованого судом обшуку за місцем розташування ГО «Новобіличі» за адресою: м. Київ вул. Генерала Наумова 29 були виявлені й інші бойові припаси до АК-74 5,45 мм, два магазини до них, вибухові шашки, протитанкову реактивну гранату тощо;

-речових доказах - 87 патронів калібру 5,45x39мм, АК-74 калібру 5,45x39мм: з лівої сторони на ствольній коробці, з правої сторони на затворній рамі, на затворі - « НОМЕР_5 ».

Також прокурор послався і на показання самого обвинуваченого, який визнав достовірними вказані факти. Під час судових дебатів прокурор вважав подані докази достатніми для того, щоб критично оцінити версію обвинуваченого та поза розумним сумнівом довести його винуватість у висунутому обвинуваченні в повному обсязі, тим більше беручи до уваги час подій, що мали місце - 14 квітня 2022 року, коли від міста Києва ворог був відкинутий.

Оцінка поданих сторонами доказів судом, мотиви, з яких суд відкинув докази обвинувачення.

Суд повно, всебічно та неупереджено дослідивши всі обставини даного провадження, об`єктивно та за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на такому дослідженні, оцінивши кожний поданий сторонами доказ, у тому числі з дотриманням правил ч. 11 ст. 290 КПК України, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, дійшов таких висновків.

Як вбачається з досліджених під час судового розгляду первинного рапорту працівників поліції від 14 квітня 2022 року (т. 1 а. 36), протоколів огляду місця події від 14 квітня 2022 року з додатком у виді схеми місцевості (т. 1 а. 38-40) та затримання (т. 1 а. 43-46), на ділянці місцевості за адресою: м. Київ, вул. Генерала Наумова, 31 виявлено гр-на ОСОБА_5 в бронежилеті з автоматом АК-74 (наявні три магазини з набоями 5,45 мм в кількості 87 шт.), поруч з ним - дві гільзи від патрону 5,45 мм, а в декількох метрах від нього гр-н ОСОБА_17 з гранатою «РГД» в руці. Під час затримання ОСОБА_5 в нього були вилучені автомат АК-74 без номеру, три магазини з набоями 5,45 мм в кількості 87 шт., бронежилет та розгрузка, мобільний телефон та паспорт громадянина України.

Згідно з дослідженим в судовому засіданні висновком експерта № СЕ-19/111-22/10408-БЛ від 16 квітня 2022 року (т. 1 а. 72-80) надані на дослідження 87 патронів належать до боєприпасів до бойової нарізної вогнепальної зброї, вони придатні до стрільби, виготовлені промисловим способом. З числа наданих на дослідження патронів: - 5 з маркуваннями «3 89», «3 90» є бойовими проміжними патронами калібру 5,45x39мм, споряджені трасуючими кулями типу «Т»; - 82 із маркуванням «270 81», «3 83», «3 84», «3 86», «3 88», «60 90» є бойовими проміжними патронами калібру 5,45x39мм, споряджені кулями типу «ПС» зі сталевим осердям. Всі ці патрони призначені для стрільби із нарізної вогнепальної зброї 5,45x39мм, а саме: автоматів «АК-74», «АКС-74У», «АК-12», даний перелік не є вичерпним. Наданий на дослідження автомат належить до бойової нарізної вогнепальної зброї, є автоматом системи Калашникова моделі «АК-74», калібру 5,45x39мм, який придатний до стрільби, виготовлений промисловим способом у 1981 році. Зміни в його конструкцію не вносились. Маркувальні позначки на ньому видалені саморобним способом.

Згідно з дослідженим в судовому засіданні висновком експерта № СЕ-19/111-22/11569-ТР від 29 квітня 2022 року (т. 1 а. 83-87) первинні маркувальні позначення на вказаному автоматі АК-74, а саме: з лівої сторони на вкладині ствольної коробки, з правої сторони на затворній рамі, знизу на затворі, зверху на вкладиші ствольної коробки, зліва на газовій трубці, зліва на кришці ствольної коробки піддавались видаленню механічним способом абразивним матеріалом. На наданому на дослідження автоматі на трьох з шести ділянок було виявлено первинний зміст видалених номерів, а саме: з лівої сторони на вкладиші ствольної коробки, з правої сторони на затворній рамі, знизу на затворі - « НОМЕР_5 ».

Обвинувачений ОСОБА_5 всіх наведених даних не оспорював і визнав, що саме вказаний автомат АК-74 та набої до нього були в розпорядження очолюваного ним добровольчого формування територіальної громади, які він добровільно за першою вимогою видав працівникам поліції 14 квітня 2022 року, що було оформлено протоколом його затримання та особистого обшуку.

Натомість, причетності ОСОБА_5 до видалення маркування на вилученому в нього автоматі АК-74 чи обізнаності з обставинами такого видалення третіми особами органом досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_5 в таких діях чи в будь-якій причетності до них не обвинувачується.

Показання обвинуваченого ОСОБА_5 знайшли своє підтвердження і під час дослідження інших доказів.

Так, допитаний судом свідок ОСОБА_13 - офіцер ЗСУ показав, що з обвинуваченим ОСОБА_5 познайомилися на початку повномасштабного вторгнення і з тих часів стали побратимами. 28 лютого 2022 року він проходив службу у в/ч НОМЕР_6 ( НОМЕР_7 окремий батальйон НОМЕР_8 окремої бригади ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на посаді командира роти, так як був мобілізований із самого початку війни. У військовій частині він отримав бойове розпорядження, його рота займала позиції на межі м. Києва (один взвод знаходився між с. Коцюбинське та Києвом, інший - в зеленці на цьому ж напрямку, ще один - на межі Новоірпінської траси). У цей момент він і познайомився з ОСОБА_5 , який очолював місцеве добровольче формування, з ним доводилося взаємодіяти задля організації відсічі ворогу. Очолюваний ОСОБА_5 блокпост знаходився на виїзді на Новоірпінську трасу (а/д П-30). Постало питання про узаконення його формування, тому ОСОБА_5 тимчасово перебував у штатному розписі його роти на посаді командира 2-го стрілецького взводу, хоча в подальшому він так і не був мобілізований, а тому не міг продовжувати перебувати на цій посаді в подальшому. Завдяки ОСОБА_5 у них був зв`язок з місцевим населенням, яке допомагало з піском, блоками, зведенням інженерних споруд тощо. Через ОСОБА_5 був зв`язок і з волонтерами, які забезпечували бійців гарячим харчуванням. На початку березня майор ОСОБА_19 приїхав на даний блокпост і видав ОСОБА_5 для виконання завдань ІНФОРМАЦІЯ_2 автомати АК-74 у кількості 4-5 шт. Бачив він у бійців самооборони й іншу стрілецьку зброю, яку вони мали під час чергування.

Як також уточнив свідок ОСОБА_13 : - із самого початку вторгнення працівників поліції на вказаних організованих ОСОБА_5 блокпостах він не бачив; - на масиві Новобіличі також перебував мер м. Ірпінь ОСОБА_20 , він свідок, особисто з ним у присутності ОСОБА_5 спілкувався на блокпосту № НОМЕР_9 , де вони узгоджували дії ІНФОРМАЦІЯ_2 та добровольчих формувань територіальної громади при евакуації населення; - він був очевидцем видачі майором ОСОБА_19 автоматів ОСОБА_5, також він бачив, як до блокпосту під`їхали два «Хаммери» і передали добровольцям на блокпост ручні гранати; - на початок квітня відпала потреба в добровольчих формуваннях, людям треба було повертатись до цивільного життя, а тому співпраця з ОСОБА_5 припинилась, а зброя, яку йому видали з військової частини, була повернута, а стосовно трофейної зброї він не може пригадати.

Згідно з дослідженої довідки військової частини НОМЕР_6 від 12 травня 2022 року (т. 1 а. 105) ОСОБА_5 військову службу не проходив, перебував у цій частині як доброволець, який в числі з іншими ніс чергування на блокпостах Києва з 06 до 12 березня 2022 року, як старший блокпосту отримав зброю (АК-74 №№ НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 ), призиватися відмовився, вказану зброю здав у повному обсязі .

Крім того, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 показав, що є сусідом ОСОБА_5 , підтримує з ним дружні стосунки. На початку повномасштабного вторгнення ОСОБА_5 сформував добровольчий підрозділ самооборони на їх масиві. Вони займались будуванням та укріпленнями блокпостів з напрямку Новоірпінської траси. Маючи у своєму розпорядженні автомобіль «Спринтер» він особисто за вказівкою ОСОБА_5 займався евакуацією населення, здійснював перевезення гумдопомоги, перевозив навіть надані військовими протитанкові мини. Як також уточнив свідок: - блокпости виконували задачу забезпечення правопорядку та захисту міста, ОСОБА_5 був старшим; - у очолюваних ОСОБА_5 бійців була вогнепальна зброя, надавали ОСОБА_5 автомати й військові, особисто він бачив на підзвітному ОСОБА_5 блокпосту до 10 одиниць стрілецької зброї.

Показання свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_21 повністю узгоджуються між собою та не суперечать іншим доказам, а тому підстав для їх відхилення немає, суд кладе їх в основу свого вироку.

Показання обвинуваченого ОСОБА_5 щодо його належності до ГО «Новобіличі», яке він очолював, організуючи протидію збройній агресії, підтверджені дослідженою судом копією його відповідного посвідчення (т. 1 а. 108), яке суд оцінює за правилами документу.

Оцінюючи всі вказані докази, в тому числі й показання обвинуваченого, як окремо, так і в сукупності в їх взаємозв`язку, суд визнає їх належними, допустимими та достовірними доказами, оскільки вони повністю узгоджуються між собою.

Допитати в судовому засіданні свідка ОСОБА_19 - майора Сил ІНФОРМАЦІЯ_2 виявилося неможливим через його загибель 20 липня 2022 року під час оборони Донеччини.

Як вбачається з досліджених під час судового розгляду протоколів обшуку, огляду та довідок про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів всі від 15 квітня 2022 року (т. 1 а. 49-63), під час санкціонованого судом обшуку за місцем розташування ГО «Новобіличі» за адресою: м. Київ вул. Генерала Наумова 29 дійсно були виявлені бойові припаси до АК 5,45 мм, два магазини до таких автоматів, вибухові шашки, протитанкова реактивна граната тощо.

Суд хоча і вимушений з огляду на межі висунутого обвинувачення визнати ці речові докази обвинувачення неналежними, проте факт їх виявлення також повністю узгоджується з даними про участь обвинуваченого у добровольчому русі збройного спротиву агресору.

На цьому тлі за результатами судового розгляду виявилося безпідставним припущення, які містить рапорт оперуповноваженого СБУ від 14 квітня 2022 року (т. 1 а. 65) про те, що ОСОБА_5 мовляв зберігав зброю для вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів. Жодного свого підтвердження таке припущення не знайшло, навпаки, є спростованим.

Враховуючи прийняте судом рішення про визнання неналежними речових доказів, здобутих під час обшуку за адресою: м. Київ вул. Генерала Наумова 29, суд визнає неналежними і результати їх експертних досліджень (висновок експерта № СЕ-19/111-22/10789-БЛ від 21 квітня 2022 року (т. 1 а. 94-99).

Крім того, як видно з досліджених під час судового розгляду з дотриманням процедури відкриття (ч. 11 ст. 290 КПК України) додаткових матеріалів - доказів сторони захисту:

-належний обвинуваченому телефон з номером НОМЕР_4 містить дані на підтвердження його ролі у формуванні та діяльності в подальшому добровольчого підрозділу самооборони територіальної громади Святошинського району міста Києва відразу після початку повномасштабного вторгнення рф. На це прямо вказують відомості про особисту переписку ОСОБА_5 протягом лютого-березня 2022 року, зміст якої спрямований на вирішення нагальних питань оборони міста Києва (мобілізація мешканців району, утворення блок постів, загороджувальних споруд, озброєння бійців ІНФОРМАЦІЯ_2, координація дій, протидія ворожим ДРГ, вирішення різних питань для сил оборони, евакуація населення тощо) - дані дослідженого судом протоколу огляду вказаного телефону (т. 2 а. 164-181а), а також огляду судом в судовому засіданні вмісту його сім-картки;

-належний обвинуваченому телефон з номером НОМЕР_4 містить дані на підтвердження створення та існування в соціальних мережах спеціальних чатів самооборони «Координація самооборони Борщагівки», «Блокпост Святошинського району…», в яких активним учасником був сам ОСОБА_5, а також були зареєстровані особи під іменем « ОСОБА_25 », « ОСОБА_26 », « ОСОБА_15 » та інші, які позиціонуючи себе як представники правоохоронних органів, здійснювали інформування та координацію добровольчих формувань - дані дослідженого судом протоколу огляду вказаного телефону (т. 2 а. 164-181а), а також огляду судом в судовому засіданні вмісту його сім-картки;

-належний обвинуваченому телефон з номером НОМЕР_4 містить дані на підтвердження створення облікового запису серед наявних контактів абонента під іменем « ОСОБА_16 », який користувався номером телефону НОМЕР_14 - дані дослідженого судом протоколу огляду вказаного телефону обвинуваченого (т. 2 а. 164-181а), а також безпосереднього огляду судом в судовому засіданні вмісту його сім-картки;

-належний обвинуваченому телефон з номером НОМЕР_4 містить дані на підтвердження телефонних розмов між обвинуваченим з абонентом під іменем « ОСОБА_16 » з приводу вогнепальної зброї на блокпосту, її обліку, здачі та фактичної наявності - дані безпосереднього огляду судом в судовому засіданні вмісту сім-картки вказаного телефону, які корелюють із розміщеними захистом на диску та повністю дослідженими судом аудіозаписами цих розмов (т. 2 а. 181а - 9 файлів з назвою «audio…»).

Наведені відомості, а також документи, що характеризують ОСОБА_5 як особу з активною життєвою позицією (т. 2 а. 210-211), повністю узгоджуються з його показаннями в суді щодо своєї прямої та ініціативної участі в обороні міста Києва, саме у зв`язку з чим він й отримав доступ до вогнепальної зброї та боєприпасів до неї.

При цьому, твердження прокурора про те, що вказані докази сторони захисту є сумнівними, суд відхиляє, оскільки, навпаки, їх зміст породжує неспростовні та обґрунтовані сумніви у спроможності саме версії прокурора про протиправну діяльність обвинуваченого, а тому така версія через це не може бути покладена в основу встановлених судом фактичних обставин, зміст яких виявився спотвореним органом досудового розслідування через однобічність слідства.

Крім того, досліджені судом статут ГО «Новобілічі» (т. 2 а. 182-203), листування ОСОБА_5 з органами влади як голови ГО «Новобілічі» з приводу реєстрації та легалізації вказаної громадської організації (т. 2 а. 204-207) також узгоджуються з показаннями обвинуваченого та свідків про факти належності ОСОБА_5 до діяльності вказаної громадської організації як її очільника, спрямування такої діяльності на потреби оборони міста Києва та вирішення різних гуманітарних питань, які актуалізувалися через повномасштабне вторгнення ворога.

Як видно з протоколу загальних зборів ГО «Новобілічі» № 2 від 10 березня 2022 року (т. 2 а. 208), зі складу учасників організації були виключені через порушення дисципліни та аморальну поведінку брати ОСОБА_17, як про це також стверджував ОСОБА_5 у своїх показаннях.

Допитаний судом за ініціативою сторони обвинувачення в порядку перевірки показань обвинуваченого свідок ОСОБА_27 - діючий працівник поліції Святошинського УП ГУНП в м. Києві хоча і повідомив, що не знає ОСОБА_5, з ним та його діяльністю у лютому-квітні 2022 року не знайомий, блокпости по службі не відвідував, проте визнав, що:

-йому було відомо про те, що по вул. Генерала Наумова (виїзд на Новоірпінську трасу) знаходився блокпост ІНФОРМАЦІЯ_2, а штаб ІНФОРМАЦІЯ_2 розміщувався у 185-ій школі району, що узгоджується з показаннями обвинуваченого;

-під час подій лютого-березня 2022 року багато хто із самооборони не мав дозволу на вогнепальну зброю, якою був споряджений - цього вимагала обстановка, що також узгоджується з показаннями обвинуваченого;

-він був учасником створеного в соціальній мережі спеціального чату «Координація самооборони Борщагівки», а зафіксована під час огляду телефону обвинуваченого з номером НОМЕР_4 переписка від імені « ОСОБА_15 » є достовірною та належить йому, її зміст він пригадує, визнав, що доводив до тероборони інформацію про ворога, що узгоджується з доказами сторони захисту;

-він підтримував дружні стосунки із колегою з управління - ОСОБА_10 , якому належав телефон з номером НОМЕР_14, що повністю узгоджується з даними абонента під іменем « ОСОБА_16 » в телефоні обвинуваченого з номером НОМЕР_4;

-йому було відомо по службі про те, що у квітні 2022 року була затримана особа на прізвище ОСОБА_17 , який зі зброєю вчиняв кримінальне правопорушення, що узгоджується з показаннями обвинуваченого про його намір затримати вказану особу на місці одного з таких правопорушень.

Згідно з листом Святошинського УП ГУНП в м. Києві від 31 листопада 2023 року № 13550/125/54/03-2023 з додатком на запит прокурора ОСОБА_10 дійсно був працівником Святошинського УП ГУНП, на даний час прибути до суду не може через участь в бойових діях на фронті. Той факт, що за вказаними документами до службових обов`язків цієї особи не належали питання взаємодії з ІНФОРМАЦІЯ_2, обліку її зброї під час подій в лютому-квітні 2022 року в місті Києві, на чому наголошував прокурор в судовому засіданні, зовсім не спростовує участі в таких подіях добровольчих озброєних формувань територіальних громад, а у їх складі - обвинуваченого ОСОБА_5.

Отже, і показання свідка ОСОБА_30 у взаємозв`язку із іншими доказами додатково підтверджують щирість детальних показань обвинуваченого, які прокурор намагався поставити під сумнів.

Зважає суд і на те, що є загально відомими такі пов`язані з висунутим обвинуваченням факти, які не підлягають доведенню: - факт повномасштабного вторгнення російських військ на територію України 24 лютого 2022 року; - факт ведення активних бойових дій на території Київської області та м. Києва під час такого вторгнення у період часу з 24 лютого до початку квітня 2022 року; - факт розташування житлового масиву Новобіличі у Святошинському районі м. Києва; - факт перехрестя АДРЕСА_4 з Новоірпінською трасою (а/д П-30); - факти існування НОМЕР_1 окремого батальйону (Святошинський район, в/ч НОМЕР_6 ) у складі НОМЕР_8 окремої бригади ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_4 ), його прямої героїчної участі в обороні столиці України - міста героя Києва; - факт евакуації на початку березня 2022 року місцевих жителів з м. Ірпінь; - факт широкого збройного добровольчого та волонтерського рухів на Київщини, які сприяли її звільненню від агресора, який виявляв надзвичайну жорстокість, поєднану із системними діяннями, що містили ознаки вчинення злочинів проти безпеки людства (геноцид, жорстоке поводження з цивільним населенням, вбивства, катування, грабежі, розбої, розграбування національних цінностей на окупованих територіях тощо).

Відтак, на відміну від викладених в обвинувальному акті фактичних обставин, суд, окрім факту придбання, носіння та зберігання обвинуваченим ОСОБА_5 вказаної вогнепальної зброї та бойових припасів до неї (АК-74 калібру 5,45x39мм та 87 набоїв до нього), також вважає встановленими й інші значущі для цілей даного провадження фактичні обставини, ігнорування яких з боку сторони обвинувачення свідчить про відверто формалізований та як наслідок явно упереджений характер досудового розслідування.

Зокрема, суд вважає поданими доказами, які не спростовані прокурором, встановленим, що обвинувачений ОСОБА_5 як громадянин України та цивільна особа з перших днів повномасштабного вторгнення російських окупантів на територію України у лютому 2022 року, не маючи досвіду ведення бойових дій та військової освіти, взяв активну та ініціативну участь в боротьбі проти збройної агресії задля збереження територіальної цілісності країни, її незалежності та захисту, своїми діями довів щире прагнення до активної участі у національному спротиві агресору. Зокрема, він очолив добровольчий рух на території громади, в якій проживав, для відсічі та стримування збройної агресії рф організував несення служби на блокпостах учасниками добровольчого формування територіальної громади з найбільш небезпечних напрямків просування ворожих військ, з цією метою взаємодіяв із Силами ІНФОРМАЦІЯ_2, правоохоронцями, представниками волонтерського руху. Виключно для виконання завдань з відсічі та стримування збройної агресії рф одержав, зберігав та носив бойову вогнепальну зброю, окремі екземпляри якої саме задля досягнення цієї мети особисто отримав для учасників добровольчого формування від офіційних представників Сил оборони (військовослужбовців - офіцерів Сил ІНФОРМАЦІЯ_2), які своєю взаємодією заохочували та підтримували такі дії добровольців, які у свою чергу мотивували бійців Сил оборони на спротив. При цьому, ОСОБА_5 забезпечив збереження і повернення вказаної зброї у подальшому. З питань володіння очолюваними ним добровольцями стрілецькою зброєю взаємодіяв з правоохоронними органами, зброї та бойових припасів не приховував, для вчинення протиправних дій не застосовував, щиро намагався легалізувати у встановленому порядку діяльність створеного ним добровольчого формування територіальної громади.

Надаючи правову оцінку вказаним діям ОСОБА_5 , суд зважає і на такі положення законодавства, які залишилися поза увагою прокурора.

З 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, який продовжено і до теперішнього часу.

Цивільні особи беруть активну участь в боротьбі проти збройної агресії задля збереження територіальної цілісності країни, її незалежності та захисту. Відповідно до Закону України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України», їх наділили правом використовувати вогнепальну зброю і боєприпаси для надання відсічі та стримування збройної агресії, при цьому вони у таких випадках не несуть кримінальної відповідальності навіть за застосування вогнепальної зброї проти осіб, які здійснюють збройну агресію проти України, а не тільки за її збереження та носіння. Цивільні особи зобов`язані здати отриману ними вогнепальну зброю і невикористані боєприпаси до неї до органів поліції не пізніше 10 днів після припинення або скасування дії воєнного стану в Україні (ст. 3).

Окремі з цих положень кореспондують і правилам п. 22 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» КК України, який запроваджено ст. 6 вказаного Закону.

Згідно з правилами ст. 1 вказаного Закону у період дії воєнного стану громадяни України, яким і був ОСОБА_5 , можуть брати участь у відсічі та стримуванні збройної агресії, у тому числі отримати вогнепальну зброю і боєприпаси до неї відповідно до порядку та вимог, встановлених МВС України.

Водночас, як під час мирного часу, так і воєнного стану цивільні особи самі по собі не отримали право на володіння стрілецькою (бойовою) вогнепальною зброєю, а наказ МВС України № 170 від 01 березня 2022 року спростив порядок надання громадянам України дозволу на придбання, зберігання та носіння виключно мисливської вогнепальної зброї та боєприпасів до неї.

Разом з тим, згідно з правилами ч. 3 ст. 22 Закону України «Про основи національного спротиву» члени добровольчих формувань територіальних громад, яким себе вважав обвинувачений та яким його вважали офіційні представники Сил оборони, мають право застосовувати під час виконання завдань територіальної оборони не тільки особисту мисливську зброю, а й іншу стрілецьку зброю, інші види озброєння та боєприпаси до них (артилерійське озброєння, ракетні системи (комплекси), керовані (некеровані) ракети, гранатомети, вогнемети, міни, гранати тощо) у порядку, визначеному КМУ. Такий порядок затверджено постановою КМУ від 29 грудня 2021 р. № 1448 і за яким стрілецьку зброю, інші види озброєння та боєприпаси до них можуть застосовувати під час виконання завдань територіальної оборони всі члени добровольчих формувань.

Дійсно, поданими доказами не доведено, що ОСОБА_5 пройшов завершену процедуру комплектування та реєстрації добровольчого формування територіальної громади, яка врегульована Положенням про такі формування, затвердженим постановою КМУ від 29 грудня 2021 року № 1449, а відтак відсутні докази і набуття ним повноцінного статусу члена добровольчого формування територіальної громади.

Водночас, згідно з положеннями ч. 1 ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком кожного громадянина України. Розгубленість та неготовність державних інституцій на місцях до дій в умовах масового прояву громадянами наміру чинити збройний спротив агресору задля захисту тієї ж держави не може стати на заваді реалізації ними свого конституційного обов`язку.

Прокурор не довів в суді поданими доказами, що у квітні 2022 року відбувалося роззброєння добровольчих формувань територіальних громад у Святошинському районі міста Києва і з цього приводу були відповідні офіційні заклики (звернення) чи вказівки органів правопорядку, які були нібито проігноровані обвинуваченим ОСОБА_5 , як адресатом таких закликів (звернень), вказівок, а так само і те, що останній утримував вилучену зброю при собі попри вжиті силами правопорядку заходи, спрямовані на її вилучення.

Натомість, залишається загально відомим фактом, який не потребує доведення, що станом, принаймні, на 20 травня 2022 року у місті Києві продовжував діяти об`єднаний навчальний центр із підготовки підрозділів тероборони, добровольчих формувань територіальних громад, підпорядкованих теробороні міста Києва, муніципальної безпеки столиці тощо для відпрацювання спільних дій, в тому числі, збройної протидії викликам через вторгнення рф (посилання на джерело: https://kyivcity.gov.ua/news/u_kiyevi_diye_obyednaniy_navchalniy_tsentr_iz_pidgotovki_pidrozdiliv_teritorialno_oboroni_ta_munitsipalno_bezpeki_stolitsi_dlya_vidpratsyuvannya_spilnikh_diy_iz_protidi_viklikam_zbroyno_agresi_rf/).

Отже, суд зважає на доведені обставини даного провадження, які вказують на те, що ОСОБА_5 де-факто організував створення добровольчого формування територіальної громади, у зв`язку з чим працював на забезпечення Сил ІНФОРМАЦІЯ_2, отримав, в тому числі, від їх офіційних представників - старших офіцерів зброю і боєприпаси з метою відсічі збройній агресії російської федерації. Дане озброєне стрілецькою зброєю добровольче формування територіальної громади попри відсутність його легалізації фактично та успішно вирішувало завдання територіальної оборони на виконання Закону України «Про основи національного спротиву» в умовах воєнного стану та реальної небезпеки бойового зіткнення з ворогом, тобто за умов, що мають ознаки стану крайньої необхідності. На таку об`єктивну оцінку вказаних подій звертав увагу і Верховний Суд (постанова від 04 травня 2023 року, Справа № 760/6265/22, джерело - https://reyestr.court.gov.ua/Review/110749408).

Кожна особа має право на захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України незалежно від можливості уникнення зіткнення, заподіяння шкоди або звернення за допомогою до інших осіб чи органів державної влади, Збройних Сил України.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 39 КК України не є кримінальним правопорушенням заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності. У той же час, відповідно до змісту обвинувального акту ОСОБА_5 інкримінувалося те, що він придбав і зберігав вогнепальну зброю, бойові припаси отримані незаконно за невстановлених обставин і у невстановлений час, тобто за відсутності небезпеки, що безпосередньо загрожувала правоохоронюваним інтересам особи, суспільства і держави. Така невизначеність щодо обставин придбання та зберігання обвинуваченим вогнепальної зброї, бойових припасів була спростована за результатами судового розгляду.

Таким чином, підсумовуючи викладене, суд вважає, що дії ОСОБА_5 , який отримав у лютому - березні 2022 року та мав у своєму розпорядженні (носив та зберігав) вогнепальну зброю та бойові припаси для неї виключно задля забезпечення Сил територіальної оборони ЗСУ з метою відсічі збройній агресії російської федерації, були вчинені як мінімум в умовах крайньої необхідності без перевищення її меж, що відповідно до ч. 1 ст. 39 КК України не є кримінальним правопорушенням, а тому в таких його діях відсутній склад злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Більш того, слід звернути увагу і на те, що ст. 39 КК України конкурує із ст. 43-1 КК України (в редакції Закону № 2124-IX 15 березня 2022 року), за ч. 1 якої також не є кримінальним правопорушенням діяння (дія або бездіяльність), вчинене в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту та спрямоване на відсіч та стримування збройної агресії Російської Федерації або агресії іншої країни, якщо це заподіяло шкоду життю або здоров`ю особи, яка здійснює таку агресію, або заподіяло шкоду правоохоронюваним інтересам, за відсутності ознак катування чи застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інших порушень законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Незастосування ст. 43-1 КК України, яка запроваджена Законом № 2124-IX 15 березня 2022 року та скасовує кримінальну протиправність, до кримінально-правових ситуацій, які виникли раніше, становитиме порушення ч. 1 ст. 5 КК України, ст. 58 Конституції України та ст. 7 Конвенції про захист прав людини.

Отже, вказані дії ОСОБА_5 , які поставлені йому у провину, оскільки були вчинені ним в умовах воєнного стану та спрямовані виключно на відсіч та стримування збройної агресії російської федерації, хоча формально і заподіяли шкоду правоохоронюваним інтересам у сфері обігу вогнепальної зброї та бойових припасів, проте не є кримінальним правопорушенням і за правилами ст. 43-1 КК України, оскільки шкоди життю або здоров`ю будь-яких третіх особі не заподіяли, відтак і не могли містили ознак катування, інших порушень законів та звичаїв війни, відповідали небезпечності агресії та обстановці її відсічі, були очевидно необхідними для досягнення значної суспільно корисної мети у конкретній ситуації та не створювали реальної загрози для життя інших людей чи настання інших надзвичайних подій.

Сторона обвинувачення не довела суду наявність обставин, які, навіть, формально унеможливлювали отримання обвинуваченим дозволу на зброю, а саме: а) притягнення двічі чи більше разів протягом року до адмінвідповідальності за ст. ст. 173, 174, 190, 191, 193, 194, 195 КУпАП; б) притягнення протягом року до адмінвідповідальності за ч. ч. 2, 3 ст. 130, ст. ст. 44, 1732 КУпАП; в) наявність інформації про повідомлення такій особі про підозру; г) наявність непогашеної або незнятої судимості за тяжкий або особливо тяжкий злочин; ґ) наявний факт існування протягом року з дня набрання законної сили рішенням суду про конфіскацію чи оплатне вилучення зброї.

За таких обставин, суд, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, а саме, верховенства права та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін тощо, створивши необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, в тому числі і щодо збирання, подання та оцінки доказів, дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний поданий сторонами доказ та їх сукупність, вважає, що за результатами даного судового розгляду доведено поза розумним сумнівом допустимими та достатніми доказами, що ОСОБА_5 придбав, носив та зберігав вогнепальну зброю та бойові припаси без передбаченого законом дозволу в умовах крайньої необхідності без перевищення її меж (ч. 1 ст. 39 КК України), виконуючи обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (ч. 1 ст. 43-1 КК України), а тому за цим обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, належить виправдати та ухвалити щодо нього виправдувальний вирок з підстави, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, оскільки не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Суд відмовив в задоволенні клопотання прокурора про допит в судовому засіданні як свідків понятих та спеціаліста, які брали участь в огляді місця події та особистому обшуку обвинуваченого 14 квітня 2022 року, оскільки встановлені за участі цих осіб обставин є вичерпно встановленими та задокументованими, а їх факт та зміст сторонами не оспорюється.

Питання про речові докази належить вирішити відповідно до вимог закону, а судові витрати за залучення експертів - віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 373, ст. ст. 100, 124, 368-371, 374, 376, ч. 15 ст. 615 КПК України,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та виправдати його за цим обвинуваченням з підстав не доведення того, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Речові докази: 87 патронів та автомат «АК-74» (без маркувальних позначок), вилучене в ОСОБА_5 тактичне спорядження, а також інші виявлені бойові припаси, вибухові речовини та зброю, які передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів Святошинського УП ГУНП в м. Києві - негайно передати відповідному органу поліції для використання за призначенням.

Судові витрати за проведення експертиз віднести на рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

СУДДЯ ОСОБА_1