ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 340/3274/22

провадження № К/990/9451/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної служби експортного контролю України

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року (суддя Науменко В.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року (головуючий суддя Дурасова Ю.В., судді Божко Л.А., Лукманова О.М.)

у справі №340/3274/22

за позовом Приватного акціонерного товариства "Міжнародна акціонерна авіаційна компанія "УРГА"

до Державної служби експортного контролю України

про визнання протиправною та скасування постанови.

І. РУХ СПРАВИ

1. У липні 2022 року Приватне акціонерне товариство "Міжнародна акціонерна авіаційна компанія "УРГА" (далі - ПрАТ "МААК "УРГА") звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби експортного контролю України, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби експортного контролю України про накладення на суб`єкта здійснення міжнародних передач товарів - юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства у галузі державного експортного контролю від 01 липня 2022 року за №15/22.

2. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року, яке було залишене без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року, позов задоволено повністю.

3. Державна служба експортного контролю України із вказаними судовими рішеннями не погодилася, тому звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові.

4. Від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить суд відмовити у задоволенні касаційної скарги і залишити без змін судові рішення.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ПрАТ "МААК "УРГА" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 21 серпня 1993 року, як юридична особа, основним видом діяльності якої є пасажирський авіаційний транспорт (КВЕД 51.10).

6. Також позивач зареєстрований в Держекспортконтролі як суб`єкт здійснення міжнародних передач товарів відповідно до Посвідчення про реєстрацію від 14 серпня 2020 року №1620/07/2023, з терміном дії 13 серпня 2023 року.

7. Згідно з проформою-рахунком від 29 червня 2021 року №2906/03-2021 та вантажно-митною декларацією від 01 липня 2021 року №UA901020/2021/000022 ПрАТ "МААК "УРГА" здійснив митне оформлення товарів, а саме авіаційних шин 1050x400 мм, модель 1 А, в кількості 4 штук вартістю 179 200 грн та 700x250 мм модель 6А, в кількості 2 штук вартістю 33 600 грн в режимі експорту на безоплатній основі без передачі права власності.

8. Згодом вказані шини були встановлені на повітряні судна, які перебувають у власності ПрАТ "МААК "УРГА" та одночасно знаходяться в оренді компанії DYNAMI AVIATION OPS на підставі Договору оренди від 23 січня 2018 року №23/Н-2018У, укладеного між вказаною компанією та позивачем як орендодавцем.

9. Пунктом 1.1. Договору визначено, що орендодавець надає орендарю в тимчасове платне користування (мокрий лізинг) повітряне судно з екіпажем орендодавця для виконання перевезення пасажирів (французьких військових), вантажу, багажу та пошти за програмами ООН на умовах цього Договору.

10. Пунктом 2.6 Договору передбачено, що право власності на повітряне судно належить Орендодавцю (власнику ПС).

11. Запасні частини обладнання та витратні матеріали, що поставляються орендодавцем одночасно з ПС, а також ті, що поставляються протягом дії Договору, є власністю орендодавця, так само як і ті, що вийшли з ладу з причини відмов, несправності або виробленого ресурсу, що передбачено пунктом 3.8 Договору.

12. База Орендодавця - аеропорт у м. Кропивницький, Україна; тимчасове місце базування - м. Уагадугу (Буркіна-Фасо), що також визначено Договором.

13. Позивач зазначає, що у зв`язку з тим, що у орендодавця відсутній представник в Буркіна-Фасо, для здійснення необхідних процедур для розмитнення товарів представник компанії «DYNAMI AVIATION OPS» згідно з пунктом 3.8 Договору здійснює розмитнення запасних частин обладнання та витратних матеріалів і передає персоналу орендодавця на тимчасове місце базування.

14. Для здійснення швидкого розмитнення запасних частин, обладнання та витратних матеріалів в Буркіна Фасо , в товаросупровідних документах орендодавець зазначає адресу компанії «DYNAMI AVIATION OPS», а саме «DYNAMI AVIATION OPS», AMBASSADE DE FRANCE, DETACHEMENT, D'INSTRUCTION OPERATIONNELLE, OUAGADOUGOU, BURKINA FASO.

15. Згідно з реєстраційним посвідченням повітряного судна №РП 2601/4, повітряне судно Ан-26Б (Antonov-26В), заводський номер 14009, реєстраційний номер UR-ELI, належить ПрАТ «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «УРГА», місцезнаходження якої: вул. Короленка, 1-А, м. Кропивницький, 25015, Україна.

16. Водночас згідно з інформацією відділу державної експертизи міжнародних передач ракетної, космічної та авіаційної техніки та проведених експертиз в галузі державного експортного контролю за зверненнями суб`єктів міжнародних передач, товари із найменуванням та позначенням "авіаційна шина 1050x400 мм модель 1А" та "авіаційна шина 700x250 мм модель 6А" віднесені до товарів військового призначення (позиція ML10а Списку товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року № 1807).

17. Державна служба експортного контролю України в результаті проведення комплексу контрольних заходів, на підставі листа Департаменту контррозвідки Служби безпеки України від 14 лютого 2022 року №2/4/3-5030дск щодо можливого порушення законодавства України в галузі державного експортного контролю з боку службових осіб ПрАТ "МААК "УРГА", виявило порушення статті 24 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» від 20 лютого 2003 року № 549-IV (далі - Закон №549-IV), а саме - вивезення за межі України авіаційних шин 1050 х 400 серія 1А та 700 х 250 серія 6А за відсутності дозволу чи висновку Держекспортконтролю.

18. Листом Державної служби експортного контролю України від 06 червня 2022 року №2067/34-22 було запропоновано ПрАТ "МААК "УРГА" до 13 червня 2022 року надати належним чином засвідчені копії договорів, додатків до них та відповідних документів, на підставі яких була здійснена поставка зазначених шин та поінформувати, для яких потреб вони поставлялися.

19. ПрАТ "МААК "УРГА" на вказаний запит було надано Держекспортконтролю витребувані документи на 39 аркушах.

20. За результатом аналізу наданих документів, відповідач, листом від 14 червня 2022 року №2217/34-22, запросив керівника або уповноваженого представника товариства прибути 24 червня 2022 року з метою складання протоколу про порушення суб`єктом здійснення міжнародних передач товарів юридичною особою вимог законодавства в галузі державного експертного контролю.

21. За відсутності керівника або уповноваженого представника ПрАТ "МААК "УРГА" (повідомлені про дату та час належним чином), головним спеціалістом відділу розслідування правопорушень правового департаменту Державної служби експортного контролю України 24 червня 2022 року складено протокол №15/22 про порушення суб`єктом здійснення міжнародних передач товарів - юридичною особою вимог законодавства в галузі державного експортного контролю, яким визначено, що згідно з абзацом 2 частини 1 статті 25 Закону №549-IV повинен бути накладений штраф у розмірі 100 або 150 % вартості товарів, які були об`єктом відповідної міжнародної передачі у залежності, чи була спричинена шкода національним інтересам України.

22. Протокол №15/22 про виявлені порушення, Державною службою експортного контролю України надіслано листом від 24 червня 2022 року № 2379/34-22 ПАТ "МААК "УРГА", яким повідомлено про час та дату (01 липня 2022 року о 12 год 00 хв.), на яку запрошено представника для участі у розгляді справи про порушення суб`єктом здійснення міжнародних передач - юридичною особою вимог законодавства в галузі експортного контролю

23. Постановою Державної служби експортного контролю України від 01 липня 2022 року №15/22 «Про накладення на суб`єкта здійснення міжнародних передач товарів - юридичну особу штрафу за порушення вимог законодавства в галузі державного експортного контролю», накладено на ПрАТ "МААК "УРГА" штраф у розмірі 100 % вартості товарів, які були об`єктом міжнародної передачі, на суму 212 800 грн.

24. Позивач вважає протиправною вказану постанову від 01 липня 2022 року №15/22, у зв`язку з чим звернувся до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

25. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції керувався тим, що повітряне судно цивільного призначення АН-26Б з реєстраційним номером UR-ELІ після встановлення авіаційних шин не зазнало модифікації для військового використання. Отже, передача позивачем авіаційних шин 1050x400 мм, модель 1 А, в кількості 4 штук вартістю 179 200 грн. та 700x250 мм модель 6А, в кількості 2 штук вартістю 33 600 грн. в режимі експорту на безоплатній основі без передачі права власності, для подальшого їх встановлення на власне повітряне судно цивільного призначення, яке занесено до державного реєстру цивільних повітряних суден, без жодної модифікації такого повітряного судна для військового використання, не підлягало державному експортному контролю у розумінні Закону №549-IV.

26. Надаючи оцінку постанові Державної служби експортного контролю України від 01 липня 2022 року №15/22, колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, що ані продажу, ані передачі права власності на авіаційні шини на користь компанії «DYNAMI AVIATION OPS» не відбулося, в зв`язку з чим операція по відправленню авіаційних шин для власних потреб не може бути міжнародною передачею товару згідно зі статтею 1 Закону №549-IV.

ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

27. Відповідач у касаційній скарзі посилається на те, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування у подібних правовідносинах статей 1, 12 Закону №549-IV та приміток 1 та 3 до позиції ML10 Списку товарів військового призначення, що є додатком до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року №1807 (далі - Порядок №1807).

28. Державна служба експортного контролю України стверджує, що позивач, здійснивши міжнародну передачу товару до Буркіна-Фасо, Західна Африка, порушив порядок здійснення міжнародних передач товарів, визначений пунктами 3, 8 та 18 Порядку 1807 та пунктами 3, 18 Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2004 року № 86 (далі - Порядок №86), що відповідно до абзацу другого статті 24 Закону №549-IV є порушенням законодавства в галузі державного експортного контролю.

29. Скаржник стверджує про помилкове тлумачення судами попередніх інстанцій змісту статті 1 Закону №549-IV, зважаючи на те, що тимчасове вивезення товарів з України є міжнародною передачею у розумінні статті 1 Закону, та не передбачає переходу права власності. Відтак, Держекспортконтролем на підставі зібраних доказів в ході проведеного розслідування достовірно встановлено здійснення позивачем міжнародної передачі авіаційних шин у формі тимчасового вивезення, що є порушенням законодавства в галузі державного експортного контролю, визначеного абзацом 2 статті 24 Закону №549-IV.

Держекспортконтролем, на підставі контракту, митних декларацій, карт нарядів, інших документів та пояснень Позивача, встановлено факт здійснення міжнародної передачі та її дійсний характер, а саме тимчасове вивезення. Такий висновок зроблено з урахуванням наступних обставин, зокрема: товари, які були предметом міжнародної передачі були вивезені з України; товари були передані без переходу права власності; товари, за результатами проведених Держекспортконтролем попередніх експертиз, були ідентифіковані як товари військового призначення.

Позиція позивача, викладена у заявах по суті справи, та яку, з огляду на контекст оскаржуваних рішень, врахували суди першої та апеляційної інстанцій, про те, що міжнародна передача товарів у формі експорту не відбулась не має значення, оскільки в ході розслідування було встановлено факт здійснення іншої міжнародної передачі - тимчасового вивезення товарів.

30. Відповідач вважає, що суди попередніх інстанцій зробили висновки про те, що контроль за спеціально призначеними компонентами та відповідним обладнанням для невійськових літальних апаратів або авіаційних двигунів, модифікованих для військового використання, поширюється тільки на військові компоненти та відповідне військове обладнання, які є необхідними для модифікації з метою подальшого військового використання на підставі невірного тлумачення змісту приміток 1 та 3 до позицій ML10. Оскільки позивачем було здійснено передачу товару військового призначення (той, який першочергово розроблений для військового використання), в цьому випадку не має значення, чи модифікувався літак АН-26Б з реєстраційним номером UR-ELІ до військового використання, адже в іншому випадку втрачається сенс експортного контролю, через втрату контролю за товаром військового призначення.

31. У відзиві на касаційну скаргу позивач погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та зазначає, що відповідачем взагалі у цій справі не доведено, що авіаційна шина 1050 х 400 модель 1А та авіаційна шина 700x250 модель 6А є товарами військового призначення.

32. Також позивач стверджує, що митниця під час здійснення митних оформлень авіаційних шин не вимагала від ПрАТ "МААК "УРГА" надання дозволу або висновку Держекспортконтролю, що додатково підтверджує відсутність у позивача обов`язку отримувати у відповідача відповідні дозвільні документи.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

33. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

34. Діяльність, пов`язану з державним контролем за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання, з метою забезпечення захисту національних інтересів України, дотримання нею міжнародних зобов`язань щодо нерозповсюдження зброї масового знищення, засобів її доставки, обмеження передач звичайних видів озброєння, а також здійснення заходів щодо недопущення використання зазначених товарів у терористичних та інших протиправних цілях, регулює Закон № 549-IV.

35. Відповідно до статті 1 Закону № 549-IV:

міжнародні передачі товарів - експорт, імпорт, реекспорт товарів, їх тимчасове вивезення за межі України або тимчасове ввезення на її територію, транзит товарів територією України, а також будь-які інші передачі товарів, що здійснюються за межами України;

експорт - продаж або передача на інших законних підставах товарів іноземним суб`єктам господарської та іншої діяльності з вивезенням або без вивезення цих товарів за межі митного кордону України, включаючи реекспорт товарів, у тому числі: продаж або передача товарів в Україні посольству чи представнику будь-якої юридичної особи іноземної держави, іноземцю чи особі без громадянства; продаж або передача в Україні чи за її межами права управління (контролю) товарами відповідно юридичній особі іноземної держави чи її представнику, іноземцю чи особі без громадянства, у тому числі через засоби зв`язку;

тимчасове вивезення товарів - вивезення товарів з України до іноземної держави з наступним їх поверненням в Україну;

товари подвійного використання - окремі види виробів, обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій, спеціально не призначені для військового використання, а також послуги (технічна допомога), пов`язані з ними, які, крім цивільного призначення, можуть бути використані у військових або терористичних цілях чи для розроблення, виробництва, використання товарів військового призначення, зброї масового знищення, засобів доставки зазначеної зброї чи ядерних вибухових пристроїв, у тому числі окремі види ядерних матеріалів, хімічних речовин, бактеріологічних, біологічних та токсичних препаратів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

36. Цією ж статтею Закону № 549-IV визначено, що державний експортний контроль здійснюється з метою забезпечення захисту інтересів національної безпеки та відповідно до міжнародних зобов`язань України.

Державна політика в галузі державного експортного контролю формується відповідно до таких основних принципів, зокрема, як пріоритетність національних інтересів України - політичних, економічних та військових, захист яких є необхідним для забезпечення національної безпеки.

37. Міжнародна передача товарів військового призначення та подвійного використання є предметом підвищеного державного контролю, оскільки ця сфера має надважливе міжнародне та суспільне значення. Україна, виступаючи суб`єктом міжнародного співробітництва у сфері протидії незаконному поширенню зброї та інших товарів військового та подвійного призначення, прийняла на себе, крім іншого, зобов`язання щодо створення ефективної системи контролю за поставками такої продукції. Отже, здійснюючи діяльність у сфері експорту товарів військового призначення та подвійного використання, суб`єкт господарської діяльності несе підвищену відповідальність за дотримання вимог законодавства, що регулює таку діяльність (такий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 4 березня 2020 року у справі №826/27818/15, від 12 жовтня 2022 року у справі №640/22708/21).

38. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу експортного контролю України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2015 року № 159 (далі - Положення № 159), Державна служба експортного контролю України (Держекспортконтроль) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю.

39. Стаття 8 Закону № 549-IV передбачає, що порядок здійснення контролю за міжнародними передачами товарів установлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів України, актів Президента України залежно від конкретних груп товарів та видів їх міжнародних передач.

40. На реалізацію положень статті 8 Закону № 549-IV Кабінет Міністрів України постановою від 28 січня 2004 року № 86 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання» затвердив Порядок № 86, який визначає процедури здійснення державного контролю за міжнародними передачами:

товарів подвійного використання, внесених до Єдиного списку товарів подвійного використання, згідно з додатком;

товарів, не внесених до Єдиного списку товарів подвійного використання, у випадках, визначених статтею 10 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання».

41. Відповідно до статті 9 цього ж Закону найменування та опис товарів, міжнародні передачі яких підлягають державному експортному контролю, вносяться до списків товарів, що підлягають державному експортному контролю (далі - списки).

Списки складаються за відповідними групами товарів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, із залученням заінтересованих центральних органів виконавчої влади. До складання списків можуть також залучатися представники підприємств, наукових установ, організацій, а також їх об`єднань.

Списки затверджуються Кабінетом Міністрів України.

42. Згідно з частиною першою статті 10 Закону № 549-IV при отриманні центральними органами виконавчої влади, що здійснюють державний експортний контроль, та розвідувальними органами України, які беруть участь у заходах експортного контролю, інформації про наміри або можливість використання будь-яких товарів, не внесених до списків, у державах, що є їх кінцевими споживачами, для розроблення, виробництва, складання, випробування, ремонту, технічного обслуговування, модифікації, модернізації, експлуатації, управління, зберігання, виявлення, ідентифікації або для розповсюдження зброї масового знищення чи засобів її доставки зазначені органи зобов`язані поінформувати про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, який має право у зв`язку з цим застосовувати до таких товарів процедури державного експортного контролю.

43. Згідно зі статтею 23 Закону № 549-IV з метою запобігання правопорушенням у галузі державного експортного контролю центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, а також центральні органи виконавчої влади в межах своїх повноважень мають право проводити розслідування, пов`язані з порушеннями законодавства в галузі державного експортного контролю, у тому числі перевірки доставки до кінцевих споживачів товарів, відповідності їх фактичного використання заявленим цілям та відповідності законодавству документації, на підставі якої здійснено міжнародну передачу товарів.

У разі виявлення порушень законодавства в галузі державного експортного контролю, передбачених статтею 24 цього Закону, зазначені центральні органи виконавчої влади інформують про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю.

За наявності достатньої інформації про намір вчинення або про вчинення встановленими чи невстановленими особами кримінальних правопорушень, предметом яких є товари, що підлягають державному експортному контролю, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, інформує про це відповідні органи досудового розслідування.

44. Частиною другою статті 24 Закону № 549-IV визначено, що порушенням вимог законодавства в галузі державного експортного контролю є, зокрема, здійснення міжнародних передач товарів без отримання в установленому порядку дозволів, висновків чи документів про гарантії або здійснення таких передач на підставі дозволів, висновків чи документів про гарантії, отриманих шляхом подання підроблених документів чи документів, що містять недостовірні відомості

45. Згідно зі статтею 25 Закону № 549-IV центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного експортного контролю, накладає на суб`єктів здійснення міжнародних передач товарів - юридичних осіб штрафи за порушення, передбачені абзацами другим та третім статті 24 цього Закону:

у разі якщо за висновками центральних органів виконавчої влади та інших державних органів завдано шкоду національним інтересам України (політичним, економічним, військовим) чи порушено міжнародні зобов`язання України, - у розмірі 150 відсотків вартості товарів, які були об`єктом відповідної міжнародної передачі;

у разі якщо за висновками центральних органів виконавчої влади та інших державних органів не завдано шкоду національним інтересам України (політичним, економічним, військовим) та не порушено міжнародні зобов`язання України, - у розмірі 100 відсотків вартості товарів, які були об`єктом відповідної міжнародної передачі.

46. Зі змісту вищезазначених норм права вбачається, що одним із методів здійснення державного експортного контролю за міжнародною передачею товарів подвійного або військового призначення є, зокрема, ідентифікація товарів, які є об`єктами міжнародних передач, найменуванню та опису товарів, внесених до списків товарів, що підлягають державному експортному контролю. Здійснення міжнародної передачі товару, віднесеного до таких списків, без отримання в установленому порядку дозволу, є порушенням вимог законодавства в галузі державного експортного контролю, за вчинення якого Держекспортконтроль накладає штраф у встановленому розмірі.

47. Аналогічний висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2022 року у справі №640/22708/21.

48. У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з інформацією відділу державної експертизи міжнародних передач ракетної, космічної та авіаційної техніки та проведених експертиз в галузі державного експортного контролю за зверненнями суб`єктів міжнародних передач, товари із найменуванням та позначенням "авіаційна шина 1050x400 мм модель 1А" та "авіаційна шина 700x250 мм модель 6А" віднесені до товарів військового призначення (позиція ML10а Списку товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року № 1807).

49. Відповідно до пункту 1 Загальних приміток до Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають контролю до Порядку №1807, встановлено, що Коди Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) наводяться у цьому Списку довідково. Основною підставою для застосування до товарів процедур державного експортного контролю є відповідність таких товарів найменуванню та опису товарів за відповідними групами, які наведені у Списку.

50. У вказаному Списку, під №ML10 зазначено: Літальні апарати, аеростатичні повітряні судна, безпілотні літальні апарати, авіаційні двигуни та обладнання для літальних апаратів, супутнє обладнання та компоненти, спеціально призначені для військового використання чи модифіковані для військового використання, у тому числі:

b) інші літальні апарати та аеростатичні повітряні судна, спеціально призначені для військового використання або модифіковані для військового використання, у тому числі використання для цілей військової розвідки, нападу чи нанесення удару, військової підготовки, транспортування та скидання повітряного десанту або військового обладнання, матеріально-технічного забезпечення, та спеціально призначені для них компоненти.

51. Відповідно Примітки 1 встановлено, що згідно з підпозицією ML10.b контролю не підлягають: літальні апарати або їх різновиди, спеціально призначені для військового використання, які:

a) не обладнані для військового використання і не оснащені обладнанням або пристроями, спеціально розробленими або модифікованими для військового використання; та

b) тип (модифікація) яких сертифікований або схвалений для цивільного використання уповноваженим органом цивільної авіації держави - учасниці міжнародного режиму експортного контролю "Вассенаарська домовленість"; та

с) занесені до державного реєстру цивільних повітряних суден, що підтверджується відповідним реєстраційним посвідченням або які мають експортний сертифікат льотної придатності, виданий уповноваженим органом цивільної авіації.

52. За змістом Примітки 3 встановлено, що згідно з підпозиціями ML10.b і ML10.d контроль за спеціально призначеними компонентами та відповідним обладнанням для невійськових літальних апаратів або авіаційних двигунів, модифікованих для військового використання, поширюється тільки на військові компоненти та відповідне військове обладнання, які є необхідними для модифікації з метою подальшого військового використання.

53. Суди попередніх інстанцій вважали, що контроль за спеціально призначеними компонентами та відповідним обладнанням для невійськових літальних апаратів або авіаційних двигунів, модифікованих для військового використання, поширюється тільки на військові компоненти та відповідне військове обладнання, які є необхідними для модифікації з метою подальшого військового використання. Натомість повітряне судно цивільного призначення АН-26Б з реєстраційним номером UR-ELІ після встановлення авіаційних шин не зазнало модифікації для військового використання.

54. У касаційній скарзі відповідач наголошує на тому, що дія даної примітки (норми) на цю міжнародну передачу не розповсюджується, оскільки сам компонент (вищенаведені шини) є товаром військового призначення, який спроектований, виготовлений для використання у складі військових літаків та є їх компонентом (деталлю, складовою частиною) та з часом допущений до цивільного використання.

55. Варті уваги доводи позивача у цій справі щодо того, що відповідачем не доведено того, що вказані вище авіаційні шини є виключно товаром військового призначення.

56. Колегія суддів вважає, що відповідні шини підпадають під визначення товарів подвійного призначення, наведеного у статті 1 Закону № 549-IV і підлягають вони контролю або ні має вирішуватись залежно від обставин справи.

57. У постанові Верховного Суду від 11 травня 2023 року у справі № 640/19697/19 ключовим правовим питанням було чи має Держекспортконтроль право з метою запобігання розповсюдженню зброї масового знищення, засобів її доставки та звичайних озброєнь, застосовувати процедуру державного експортного контролю до товарів військового призначення, міжнародна передача яких згідно з Приміткою 2 до Підпозиції ML10d Позиції ML10 Додатку до Порядку № 1807, не підлягає такому контролю. У вказаній постанові зроблено, зокрема, такі висновки:

«запровадження державного експортного контролю з метою запобігання розповсюдженню зброї масового знищення, засобів її доставки та звичайних озброєнь відбувається з визначених законом підстав та щодо товарів незалежно від того чи зазначені вони у списках товарів, що підлягають державному експортному контролю.

39. Ст. 10 Закону № 549-IV підлягає застосуванню до міжнародного постачання будь-якого товару подвійного призначення, якщо наявні обґрунтовані підстави запобігти розповсюдженню зброї масового знищення, засобів її доставки та звичайних озброєнь. Усунення Держекспортконтролю від таких заходів може мати наслідком недотримання Україною міжнародних зобов`язань та, відповідно, порушення національних інтересів.

40. Зважаючи на вищенаведене, суди першої та адміністративної інстанцій помилково вважали, що експорт авіаційних двигунів Д-30КП, Д-30КП-2, який здійснюється на підставі Примітки 2 до Позиції ML10 Списку товарів військового призначення, у жодному випадку не підлягає процедурі експортного контролю.

41. Законність запровадження Держекспортконтролем такого контроля залежить від обґрунтованості та достатності інформації про наміри суб`єкта або можливість використання таких товарів у державах, до яких встановлено ембарго, для кінцевих цілей, зазначених у ст. 10 Закону № 549-IV.

42. Приводом для запровадження державного експортного контролю були обставини, зазначені у повідомленні Служби безпеки України від 01.04.2019 №2/4/3-10418дск "Щодо застосування процедури експортного контролю". Ці обставини позивач під час розгляду справи не заперечив.

43. Зважаючи на вищенаведене, Суд не вбачає підстав для визнання дій Державної служби експортного контролю України по введенню процедури контролю за експортом авіаційних двигунів Д-30КП, Д-30КП-2 протиправними».

58. Застосовуючи вказаний підхід до обставин справи, що розглядається колегія суддів враховує, що у цій справі судами попередніх інстанцій встановлено, що Державна служба експортного контролю України проводила комплекс контрольних заходів, на підставі листа Департаменту контррозвідки Служби безпеки України від 14 лютого 2022 року №2/4/3-5030дск щодо можливого порушення законодавства України в галузі державного експортного контролю з боку службових осіб ПрАТ "МААК "УРГА".

59. Між тим, у листі від 14 лютого 2022 року №2/4/3-5030дск не наведено достатньої інформації про наміри позивача або можливість використання вказаних авіаційних шин у державах, до яких встановлено ембарго, для кінцевих цілей, зазначених у статті 10 Закону № 549-IV.

60. Відповідних намірів ПрАТ "МААК "УРГА" на використання авіаційних шин для військових потребу або у державах, до яких встановлено ембарго, для кінцевих цілей, зазначених у статті 10 Закону № 549-IV у ході проведення перевірки відповідача також не встановлено, а доводи касаційної скарги в цій частині ґрунтуються на припущеннях.

61. З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій вірно задовольнили позов.

62. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

63. З огляду на викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

64. Оскільки Верховний Суд залишає без змін судові рішення, то відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

65. Керуючись статтями 2, 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної служби експортного контролю України залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2023 року у справі №340/3274/22 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб