ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6604/23

14 грудня 2023 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського об`єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Тернопільського об`єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідач), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільського ОМТЦК та СП від 29.09.2023 вихідний №10629 стосовно відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 оформити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканцю села Нападівка Кременецького району Тернопільської області, відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, про що видати йому відповідну довідку.

В обґрунтування позову вказує, що є військовозобов`язаним, 28.08.2023 звернувся до Тернопільського ОМТЦК та СП із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 12 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" №3543-ХІІ від 21.10.1993 (далі Закон №3543-ХІІ), як особі, зайнятій постійним доглядом за особами, які за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребують постійного догляду, у разі відсутності інших особі, які можуть здійснювати такий догляд.

Зазначає, що проживає разом своєю бабусею ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дідусем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , і здійснює за ними постійний догляд. Будь-які інші особи, які б могли здійснювати за ними догляд відсутні. Необхідність постійної сторонньої допомоги дідусю ОСОБА_3 та бабусі ОСОБА_2 підтверджена відповідними довідками лікарсько-консультативної комісії (далі ЛКК). На підтвердження таких обставин позивачем разом з заявою, поданою відповідачу, були долучені й інші докази для вирішення питання відстрочки від призову на військову службу.

Листом від 29.09.2023 за вих. № 10629 ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовлено позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу через відсутність підтверджуючих документів, які вказують про факт здійснення постійного догляду, та не доведено наявність законних підстав для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Позивач з посиланням на положенням абзацу 12 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ, вважає, що має право на відстрочку від призову на військову службу, ним було подано відповідачу повний перелік документів, які підтверджують необхідність здійснення постійного догляду за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а відповідач протиправно відмовив у задоволення його заяви.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

10.11.2023 надійшов відзив на позовну заяву (а.с.40-42). Відповідач проти позову заперечує. Вказує, що для отримання відстрочки від проходження військової службу під час мобілізації відповідно до абзацу 12 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ військовозобов`язаний повинен довести такі обставини: потребу постійного догляду за особами, що підтверджується висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я; відсутність інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд; зайнятість постійним доглядом за особою, що його потребує.

У зв`язку із відсутність підтверджуючих документів про зайнятість позивача постійним доглядом за ОСОБА_2 (потребує постійного стороннього догляду згідно довідки ЛКК №67 від 14.08.2023) Тернопільським ОМТЦК та СП не прийнято позитивного рішення щодо оформлення військовозобов`язаному відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідач просить у позові відмовити.

20.11.2023 до суду надійшла відповідь на відзив (а.с.50-51). Позивач стверджує, що ним було подано усі документи, які підтверджують той факт, що саме він постійно доглядає свою бабусю ОСОБА_2 та дідуся ОСОБА_3 , а саме: акт обстеження житлово-побутових умов від 21.08.2023, яким обстежено умови проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 й встановлено належний стан утримання будинку, доглянутість бабусі та дідуся; акт опитування сусідів від 25.08.2023, яким підтверджено те, що крім зареєстрованих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , разом з ними без реєстрації проживає ОСОБА_1 , інші особи відсутні. Вважає, що такі документи підтверджують факт його проживання разом з дідусем та бабусею і, відповідно, здійснення постійного догляду за ними.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Суд, перевіривши доводи учасників, викладені у заявах по суті справи, письмовими доказами, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 (а.24-25) є військовозобов`язаним, що не заперечується сторонами.

31.08.2023 у Тернопільському ОМТЦК та СП зареєстрована заява позивача від 28.08.2023, у якій ОСОБА_1 просив надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 12 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ, так як здійснює догляд за бабусею ОСОБА_2 та дідусем ОСОБА_3 , які потребують постійного стороннього догляду за висновками ЛКК, і інші особи, які можуть здійснювати такий догляд відсутні (а.с.43).

До заяви позивач долучив такі документи: копію довідки ЛКК Некомерційного підприємства «Микулинецька лікарня» Микулинецької селищної ради МОЗ України № 68 від 14.08.2023 та висновку №68 ЛКК від 14.08.1923 про потребу постійної сторонньої допомоги та про потребу догляду вдома за ОСОБА_3 , копію довідки ЛКК Некомерційного підприємства «Микулинецька лікарня» Микулинецької селищної ради МОЗ України № 67 від 14.08.2023 та висновку №67 ЛКК від 14.08.1923 про потребу постійної сторонньої допомоги та про потребу догляду вдома за ОСОБА_2 , акт обстеження житлово-побутових умов від 21.08.2023 проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , витяг № 197 про зареєстрованих осіб у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , акт опитування сусідів від 25.08.2023, заяву ОСОБА_3 від 22.08.2023 про те, що він потребує постійного догляду, заяву ОСОБА_4 від 22.08.2023 про те, що вона потребує постійного догляду, копію свідоцтва про народження матері ОСОБА_5 , копію витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища матері ОСОБА_5 , копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 , копію паспорта ОСОБА_1 , копію паспорта ОСОБА_3 , копію паспорта ОСОБА_4 (а.с.11-29).

Відповідь на цю заяву надана відповідачем листом від 29.09.2023 за вих. № 10629. За результатами її розгляду, ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовлено позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу, оскільки відсутні підтверджуючі документи, які вказують про факт здійснення постійного догляду, та не доведено наявність законних підстав для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (а.с.32).

Позивач вважає, що має право на відстрочку від призову на військову службу, а відповідач протиправно відмовив у її надані, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі правові положення.

Розділом ІІ Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов`язки людини і громадянина, серед яких відповідно до статті 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

У зв`язку з військовою агресією російською федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Указами Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, № 734/2023 від 06.11.2023, затвердженими відповідними законами України, продовжувався строк дії воєнного стану в Україні, востаннє продовжено з 05:30 16.11.2023 строком на 90 діб, тобто до 14.02.2024.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 № 3543-XII.

Згідно із статтею 1 Закону №3543-ХІІ мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

З моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій (частина восьма статті 4 Закону №3543-ХІІ).

Абзацом другим частини першої статті 22 Закону №3543-ХІІ визначено, що громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (частина третя статті 22 Закону №3543-ХІІ).

Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (частина п`ята статті 22 Закону №3543-ХІІ).

Стаття 23 Закону №3543-ХІІ передбачає можливість відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Так, серед іншого, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд (абзац 12 частини першої статті 23 Закону.

Виходячи з цієї норми, підставою для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є сукупність таких обставин: 1) наявність в особи інвалідності II групи або потреби постійного догляду, підтвердженого висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони; 2) зайнятість військовозобов`язаного постійним доглядом за такою особою; 3) відсутність інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач вважає, що він має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до абзацу 12 частини першої статті 23 Закону №3543-ХІІ як особа, зайнята постійним доглядом за дідусем і бабусею, які за висновками ЛКК потребують постійного догляду.

Позивачем в підтвердження обставин, що він має підстави відстрочення від призову на військову службу під час мобілізації, серед іншого, надано відповідачу висновки ЛКК щодо дідуся ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та бабусі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до висновку №68 ЛКК Некомерційного підприємства «Микулинецька лікарня» Микулинецької селищної ради МОЗ України від 14.08.1923 ОСОБА_3 потребує догляду вдома та згідно з довідкою ЛКК №68 Некомерційного підприємства «Микулинецька лікарня» Микулинецької селищної ради МОЗ України від 14.08.1923 потребує постійної сторонньої допомоги.

Відповідно до висновку №67 ЛКК Некомерційного підприємства «Микулинецька лікарня» Микулинецької селищної ради МОЗ України від 14.08.2023 ОСОБА_2 потребує догляду вдома та згідно з довідкою ЛКК №67 Некомерційного підприємства «Микулинецька лікарня» Микулинецької селищної ради МОЗ України від 14.08.1923 потребує постійного стороннього догляду.

Такі документи, на переконання суду, є достатніми доказами того, що у родині позивача є двоє осіб, які потребують постійного догляду.

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований у місті Тернополі, проте згідно з актом опитування сусідів від 25.08.2023 проживає без реєстрації у селі Нападівка Кременецького району разом з дідусем та бабусею. Таке опитування проведена за участі представників сільської ради (старости та депутата сільської ради).

Разом з тим, суд звертає увагу, що умовою для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації в розумінні абзацу 12 частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ є окрім наявності осіб, які потребують постійного догляду, підтвердженого висновком ЛКК, ще й відсутність інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Позивач у позовній заяві, а так само у заяві, адресованій Тернопільському ОМТЦК та СП від 28.08.2023 про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, жодних відомостей про інших осіб, які можуть здійснювати догляд за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не вказує, зокрема, не зазначає відомостей про матір ОСОБА_5 та чому такий догляд не може здійснювати за батьками донька.

Відповідно до статті 51 Конституції України повнолітні діти зобов`язані піклуватись про своїх непрацездатних батьків. Також відповідно до статті 202 Сімейного кодексу України, повнолітні діти зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними та потребують матеріальної допомоги.

Згідно зі статтею 47 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні" діти зобов`язані піклуватися про батьків похилого віку, подавати їм допомогу і підтримку, в разі необхідності здійснювати догляд за ними.

З огляду на вказане, суд зазначає, що піклування та догляд за своїми батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є конституційним обов`язком їх доньки ОСОБА_5 (матері позивача).

Отже, на переконання суду позивачем до заяви про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації не надано доказів того, що він є єдиною особою, хто може здійснювати догляд за бабусею та дідусем, зокрема, про неможливість здійснення такого догляду іншими членами сім`ї та родини.

При цьому обов`язок доведення існування обставин для надання військовозобов`язаній особі відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, зокрема і з підстав, передбачених абзацом 12 частини першої статті 23 Закону 3543-ХІІ лежить саме на такій особі.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що підстави для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі поданих документів відсутні, у для задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю.

З огляду на відмову у позові питання про розподіл судових витрат не вирішується.

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 242-246, 262, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Тернопільського об`єднаного міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вулиця Тролейбусна, 5, місто Тернопіль, Тернопільська область, 46027, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 09770604) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 14 грудня 2023 року.

СуддяЧепенюк О.В.