ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2023 рокусправа № 380/14349/23

Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді О.Желік, розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправним і скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із вимогою визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за №IV-006/2023 від 28.04.2023.

Позов мотивовано протиправністю рішення відповідача, оскільки станом на момент вчинення діяння, що стало предметом порушеного дисциплінарного провадження, ні Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ні Правилами адвокатської етики не визнавалось дисциплінарно караним.

Ухвалою від 07.07.2023 в справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву, згідно якого позов не визнано. Зазначено про правомірність спірного рішення, з огляду на те, що рішення про порушення дисциплінарної справи за своєю юридичною суттю не є рішенням про притягнення до дисциплінарної відповідальності, ним також не надавалася юридична оцінка діям позивача на предмет наявності чи відсутності в них складу дисциплінарного проступку, відповідно, таке рішення не спричиняє будь-яких юридично значущих наслідків для позивача.

Позивачем подано відповідь на відзив, у якій позивачем наведено аргументи, аналогічні обґрунтуванню адміністративного позову, викладеному у позовній заяві.

Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідачем наведено аргументи, аналогічні обґрунтуванню, викладеному у відзиві на позовну заяву.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.

Рішенням д/п № 4/2022 від 12.04.2022 дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 .

Рішенням № VI-016/2022 від 27.06.2022 Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу ОСОБА_2 - задоволено частково. Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області від 12.04.2022, д/п № 4/2022, про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 , скасовано.

Матеріали справи направлено на новий розгляд до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області на стадію проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.

Рішенням Д/п № 4/2/2022 від 07.09.2022 дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано Франківської області відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 .

Рішенням № XI-006/2022 від 25.11.2022 Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії

адвокатури скаргу ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області від 07.09.2022 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 , скасовано. Матеріали справи направлено на новий розгляд до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області на стадію проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката.

Рішенням д/п № 4/2022-4/2023 від 26.01.2023 дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 .

Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за № IV-006/2023 від 28.04.2023 скасовано рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Івано-Франківської області від 26.01.2023 № 4/2022-4/2023 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 . Ухвалено нове рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .

Вважаючи протиправним рішення, яким порушено дисциплінарне провадження щодо позивача, остання звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі Закон №5076-VI).

Згідно зі статтею 2 вказаного Закону адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

Відповідно до статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється КДКА за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Положеннями статті 37 Закону №5076-VI визначено, що дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону №5076-VI.

Згідно зі статтею 38 Закону №5076-VI (перевірка відомостей про дисциплінарний проступок адвоката), член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду (стаття 39 Закону №5076-VI).

Пунктами 24-26 «Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність», затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 №120 (далі Положення) передбачено, що голова дисциплінарної палати КДКА не пізніше трьох днів з дня надходження заяви (скарги) на дії адвоката доручає одному із членів дисциплінарної палати провести перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі).

Член дисциплінарної палати КДКА за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та за результатами перевірки складає довідку, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Член дисциплінарної палати КДКА, який проводить перевірку, невідкладно звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Адвокат має право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та отримувати копії його документів. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата КДКА не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках. Дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати КДКА, складена за результатами перевірки (пункти 31-33 Положення).

Відповідно до статті 40 Закону №5076-VI розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

Згідно з частиною першою статті 41 Закону №5076-VI за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належить, зокрема, здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів (пункт 4 частини п`ятої статті 50 Закону №5076-VI).

Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; 2) змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; 3) скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії (частина п`ята статті 52 Закону №5076-VI).

Згідно з абзацом другим пункту 2 розділу 6 Положення про Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури (яке є установчим документом ВКДКА), затвердженого рішенням звітно-виборного з`їзду адвокатів України від 09.06.2017 (далі Положення), ухвалення нового рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарну комісії адвокатури передбачає прийняття ВКДКА рішень, які має право відповідно до законодавства приймати кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури регіону з урахуванням стадії дисциплінарного провадження.

Із аналізу вищенаведених норм вбачається, що дисциплінарному провадженню стосовно адвоката притаманна певна стадійність із визначеним алгоритмом дій для учасників цього провадження на кожній із цих стадій, виконання якого є передумовою для переходу до наступної стадії. При цьому, кожній стадії дисциплінарного провадження притаманна власні мета та завдання. Крім того, в залежності від стадії дисциплінарного провадження його учасники наділені певним колом прав та обов`язків, обсяг яких може змінюватись залежно від стадії цього провадження.

Як вбачається із матеріалів справи, за наслідками розгляду скарги ОСОБА_3 відповідачем прийнято рішення, яким порушено дисциплінарне провадження відносно адвоката ОСОБА_1 . Підставою для прийняття вказаного рішення слугувала наявність в діях позивача ознак дисциплінарного проступку, а саме можливе порушення статей 7, 14 Правил адвокатської етики.

В контексті виниклих спірних правовідносин суд зазначає, що під час прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи законодавець вимагає від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури лише встановлення в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, які у подальшому разом із іншими матеріалами дисциплінарної справи будуть предметом перевірки на засіданні дисциплінарної палати, за наслідками якого останньою приймається рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

При цьому, достатність встановлення ознак дисциплінарного проступку на стадії прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи є виправданим, оскільки його метою є визначення вірогідності підстав причетності адвоката до вчинення дисциплінарного проступку, яка виправдовуватиме подальше дисциплінарне провадження стосовно адвоката.

Варто зазначити, що саме по собі прийняття дисциплінарною палатою рішення про порушення дисциплінарного провадження не зумовлює автоматичне встановлення в діях адвоката складу дисциплінарного проступку, відповідно, посилання позивача на відсутність складу дисциплінарного проступку є передчасними.

Іншими словами, порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що викладені у скарзі обставини потребують більш ретельного дослідження задля подальшого підтвердження або спростування певних юридичних фактів, відповідно, доводи позивача про відсутність в її діях складу дисциплінарного проступку не є предметом оцінки на стадії порушення дисциплінарного провадження.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати), зазвичай, індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Крім того, процесуальний закон вимагає належності особи, яка звернулася до суду з позовом, до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт. Таке ж правило має застосовуватись і до оскарження правових актів індивідуальної дії.

Аналогічну правову позицію щодо оскарження актів індивідуальної дії викладено у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №9901/415/18, від 18.12.2018 у справі №9901/657/18, від 14.12.2020 у справі №640/12695/19, від 31.03.2021 у справі №640/17408/19.

Разом із тим, позивачем не наведено аргументів щодо протиправності оскаржуваного рішення в контексті допущених відповідачем порушень прав, свобод або інтересів позивача на стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок, яка фактично стала передумовою для прийняття спірного рішення.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №IV-006/2023 від 28.04.2023 прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, є вмотивованим і правомірним, відтак, позовні вимоги про визнання протиправним і скасування вказаного рішення ВКДКА є необґрунтованими.

Щодо посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду із вказаним адміністративним позовом, суд зазначає таке.

Так, частиною третьою статті 39 Закону №5076-VI передбачено тридцятиденний строк оскарження рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи. При цьому, цією ж нормою встановлено, що такий строк повинен обраховуватись саме із моменту прийняття такого рішення.

Водночас, як вбачається із матеріалів справи, оскаржуване рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №IV-006/2023 від 28.04.2023 позивачем отримано лише 24.05.2023, що, у свою чергу, не спростовано відповідачем належними та допустимими доказами.

Разом із тим, в контексті вищевказаних положень Закону №5076-VI суд зазначає, що під час вирішення вказаного питання, у кожному випадку необхідно встановити чи виправдовують втручання у принцип res judicata причини поновлення строку оскарження.

Поважними можна вважати такі причини пропуску, якщо обставини, які зумовили порушення строку, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує рішення, та пов`язані з істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення із адміністративним позовом.

Оскільки позивачем отримано оскаржуване рішення лише 24.05.2023, що суттєво ускладнило її своєчасне звернення до суду із вказаним адміністративним позовом, з урахуванням того факту, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази про обізнаність позивача із оскаржуваним рішенням до 24.05.2023, суд вважає безпідставними доводи відповідача про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

В аспекті оцінки інших аргументів учасників справи під час розгляду адміністративної справи по суті, суд зазначає, що відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати між сторонами не розподіляються.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 14, 73-78, 90, 132, 139, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО.Желік