12.12.2023
Справа № 642/6282/23
Провадження №3/642/2071/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня2023року
м. Харків
Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Петрової Н.М.,
за участі секретаря судового засідання - Усиченко К.І.,
прокурора - Васильця Ю.В.,
захисника - Рябініна С.В.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові об`єднані матеріали, які надійшли з 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, паспорт НОМЕР_1 , ІПН НОМЕР_2 , директора Обласного комунального закладу Харківський академічний театр музичної комедії, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП,-
ВСТАНОВИВ:
26.10.2023року до Ленінського районного суду м.Харкова з 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України надійшли протоколи про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, а саме вчинення директором Обласного комунального закладу Харківський академічній театр музичної комедії ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст.172-7 КУпАП.
Постановою Ленінського районного суду м.Харкова від 06.11.2023року протоколи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1,2 ст.172-7КУпАП, на підставіст.36 КУпАПоб`єднано в одне провадження.
Так, відповідно до протоколу №868 від 24.10.2023 ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора Обласного комунального закладу Хакрівський академічний театр музичної комедії, являючись згідно з п.п. «а» п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» №1700-VII від 14.10.2014суб`єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, усупереч службовим повноваженням, маючи приватний інтерес, перед визначенням розміру премії близькій особі, а саме: своєї дружині ОСОБА_2 , підписанням та видачею наказу від 29.11.2021№ 225-к про її преміювання не повідомив у встановленому цим Законом випадку та порядку безпосереднього керівника, а саме: Департамент культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації, Харківську обласну раду про наявність у нього реального конфлікту інтересів, чим вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст. 172-7 КУпАП.
Крім того, відповідно до протоколу №869 від 24.10.2023 ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора Обласного комунального закладу Харківський академічний театр музичної комедії), являючись згідно з п. п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 «Про запобігання корупції» №1700-VII від 14.10.2014суб?єктом, на якого поширюється дія вказаного Закону, діючи умисно, на власну користь, усупереч службовим повноваженням, маючи приватний інтерес, 29.11.2021в умовах реального конфлікту інтересів вчинив дії та прийняв рішення, а саме: на власний розсуд визначив близькій особі розмір премії (3000 грн.), власноруч підписав та видав наказ від 29.11.2021№225-к про преміювання своєї дружини - ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення, пов?язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУПАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину у вчиненні адміністративних правопорушень не визнав, просив суд закрити справу за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП. Зазначив, що він є директором обласного комунального закладу Харківський академічний театр музичної комедії, а відповідно до абз.5 ч.5 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», дія розділу VII «Фінансовий контроль» на нього не поширюється, таким чином в його діях відсутній склад вищезазначених адміністративних правопорушень.
Захисник ОСОБА_1 адвокат Рябінін С.В., який діє на підставі ордеру та Договору про надання правової допомоги» від 18.11.2023, заявив клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що преміювання працівників, яке оформлене наказом від 29.11.2021№225-к прийнято директором ОСОБА_1 , враховуючи приписи Положення про преміювання працівників Театру, на підставі службової записки завідувача труппою ОСОБА_3 , з залученням голови профспілкового комітету театру ОСОБА_4 , що не було враховано та не зазначено в протоколах від 24.10.2023.
Крім того, звернув увагу суду, що протоколи не містять даних, які б свідчили про об`єктивні та суб`єктивні ознаки реального конфлікту інтересів, наявність суперечностей між особистими інтересами ОСОБА_1 та його службовими повноваженнями.
Адвокат Рябінін С.В. наголосив на тому, що при підписанні наказу про преміювання працівників театру у директора ОСОБА_1 був відсутній приватний інтерес, оскільки він не міг впливати на об`єктивність чи неупередженість завідувача трупою ОСОБА_3 або на погодження головою профспілкового комітету театру ОСОБА_4 наказу щодо преміювання працівників.
На доповнення пояснень зазначає, що не вбачається підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП, оскільки відсутні належні та допустимі докази, які б підтвердили його вину.
Прокурор в судовому засіданні підтримав обставини, викладені у протоколах, просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1ст. 172-7 КУпАПта ч.2ст. 172-7 КУпАПта накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, захисника, прокурора, дослідивши протоколи про адміністративне правопорушення, та додані до них документи, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Положення ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зстаттею 245 КУпАПзавданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності ззаконом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зістаттею 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАПвстановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись закономі правосвідомістю.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Разом з тим, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно достатті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 129 Конституції Українипередбачає, що розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведеності перед судом їх переконливості.
Частиною 1 статті 172-7 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.
Положеннями частини 2 статті 172-7 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Диспозиції зазначених статей є бланкетними і лише описують безпосередньо самі правопорушення, але для повного визначення ознак цих правопорушень відсилають до інших галузей права, тобто до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які визначають правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.
Згідно з приміткоюст. 172-7 КУпАПпід реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
За змістомст. 172-7 КУпАПособистий інтерес - це користь, вигода яка стосується (або цікавить) особи і які вона бажає отримати для себе особисто або близьких осіб.
Виходячи із системного аналізу вказаних норм права, для встановлення факту реального конфлікту інтересів необхідно чітко встановити, що: а) приватний інтерес наявний, б) він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, в) така суперечність реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Отже, конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула чи могла вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 06 жовтня2010року №21-рп/2010(п. 3.2.2.) прямо вказав на необхідність визнання і дії в Україні принципу верховенства права, і на необхідність врахування, насамперед, того, що термін «корупція» означає «використання особою наданих їй службових повноважень та пов`язаних з цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб», а діяння, яке не відповідає змісту терміну «корупція», не може визнаватись корупційним правопорушенням.
Як вбачається з роз`яснень, наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у інформаційному листі «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» №223-943/0/4-17 від 22 травня2017року, аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч.1 ст.1 Закону, з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім.В.М. Корецького НАН України від 29 квітня2016року № 126/50-е, щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність, існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.
Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.
Відповідно до п.1.1.1. розділу І Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017року №839, тільки такий приватний інтерес у сфері службових/представницьких повноважень, що може вплинути або впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, спричиняє виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів. Відповідно до п. 1.1.1. розділу І Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.09.2017року №839, наявність протиріччя встановлюється в кожному окремому випадку виконання доручення, розгляду листа, здійснення контрольного заходу тощо, шляхом порівняння повноважень та існуючого у особи приватного інтересу із подальшим визначенням можливості (неможливості) такого інтересу вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішення, вчинення діяння службовою особою.
Отже, вчиняючи корупційне діяння, особа повинна мати корисливий мотив.
Таким чином, для встановлення наявності факту прийняття рішення в умовах реального конфлікту інтересів, у тому числі і для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, необхідно також встановити наявність обов`язкової сукупності відповідних юридичних фактів: 1) наявність факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; 2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, у чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; 3) наявність повноважень на прийняття рішення; 4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.
Без наявності хоча б одного із зазначених фактів із цієї сукупності, реальний конфлікт інтересів не виникає, а тому встановлення таких обставин в обов`язковому порядку має бути відображено як у протоколі про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, так і у судовому рішенні.
Аналізуючи вищенаведені положення КУпАП у сукупності з положеннями Закону України «Про запобігання корупції», суд акцентує на тому, що адміністративна відповідальність щодо порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів настає лише за неповідомлення особою про наявність у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
Важливим є те, що при вирішенні питання винності особи у вчиненні адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, слід у кожному випадку враховувати конкретні обставини, відносини та зв`язки особи, обсяг її службових/представницьких повноважень під час прийняття того чи іншого рішення.
Судом встановлено, що згідно наказу Обласного комунального закладу Харківський академічний театр музичної комедії №58-к від 12.03.2021 ОСОБА_1 призначено на посаду директора Обласного комунального закладу Харківського академічного театру музичної комедії строком на 5 років з 13.03.2021року по 13.03.2026року на підставі рішення IV сесії VIII скликання Харківської обласної ради від 11.03.2021року №121- VIII, контракту №370 від 12.03.2021укладеного з керівником Обласного комунального закладу Харківського академічного театру музичної комедії, що є у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області.
Згідно наказу директора, головного режисера театру Обласного комунального закладу Харківський академічний театр музичної комедії №116-к від 04.09.2019, ОСОБА_2 призначено на посаду артиста-вокаліста провідного майстра сцени з 05.09.2019року по 31.07.2022року.
29.11.2021року директором театру ОСОБА_1 на підставі розпорядження директора театру від 26.11.2021, службової записки завідувача трупою ОСОБА_3 , наказу Міністерства культури і туризму України №745 від 18.10.2005року «Про упорядкування умов оплати праці працівників культури на основі Єдиної тарифної сітки» (із змінами); положення про преміювання по ОРЗ ХАТМК від 30.12.2016року за погодженням з головою ППО ХАТМК ОСОБА_5 видано наказ «Про преміювання» №225-к від 29.11.2021року артиста-вокаліста, провідного майстра ОСОБА_2 у розмірі3000грн.
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб, 31.07.2010року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відділом реєстрації актів цивільного стану по м.Харкову Харківського міського управління юстиції укладено шлюб, актовий запис №1181.
Доводи захисників зводяться до того, що такий порядок виплати премій закріплено Колективним договором Обласного комунального закладу Харківського академічного театру музичної комедії, положенням про оплату праці, положенням про преміювання працівників від 30.12.2016, тобто за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці. Однак на цю обставину не звернув увагу орган, уповноважений складати протокол.
Що стосується неповідомлення у встановленому законом випадку та порядку про наявність в особи реального конфлікту інтересів (частина 1 статті 172-7 КУпАП).
У відповідності до ч.1ст.1 Закону України «Про запобігання корупції»визначено терміни, серед яких приватний інтерес це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях; реальний конфлікт інтересів це, суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Відповідно дост. 28 ЗУ «Про запобігання корупції»особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини 1статті 3 цього Законузобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Згідно положень ст.29 ЗУ «Про запобігання корупції», зовнішнє врегулювання конфлікту інтересів здійснюється шляхом:1) усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;2) застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень;3) обмеження доступу особи до певної інформації;4) перегляду обсягу службових повноважень особи;5) переведення особи на іншу посаду;6) звільнення особи.
Проте, в матеріалах справи наявні документи, які неоднозначно можна трактувати і сприймати через наявність в них суттєвих протиріч.
Таким чином,пояснення захисника про те, що рішення директора театру ОСОБА_1 щодо преміювання працівників прийнятона підставіслужбової записки завідувача трупою ОСОБА_3 , з залученням голови профспілкового комітету театру ОСОБА_4 підлягає додатковій перевірці.
До того ж, з метою об`єктивності додаткової перевірки при дооформленні уповноважений орган не позбавлений можливості з`ясовувати додаткову інформацію, що може бути важливою, зокрема, у поясненнях ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та інших.
В ході додаткової перевірки не виключається витребування конкретних додаткових пояснень від самого ОСОБА_1 , враховуючи, що до обставин складання протоколу йому не було запропоновано надати пояснення з приводу події, що сталася.
Суд вважає, щозазначений перелік протиріч по справі не є вичерпним і може бути розширений залежно від тих обставин, які можуть виникнути при додатковій перевірці.
Отже, наведені вище обставини мають суттєве значення для правильного вирішення справи, оскільки неправильне та неточне оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення унеможливлює визнання судом належними та допустимими, здобутих по справі доказів в розумінні вимог ст.251 КУпАП.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 підлягають поверненню до 7-го Управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України для додаткової перевірки та належного дооформлення.
Керуючись ст.ст.2,7,9,172-7,221,245,247,251,252,278-280,283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Матеріали даної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчиненняадміністративного правопорушення,передбаченого ч.1 ст.172-7, ч.2 ст.172-7 КУпАП -повернути начальнику 7-го Управління (з обслуговування Харківської області) Департаментустратегічних розслідувань Національної поліції України для належного дооформлення та додаткової перевірки обставин, вказаних у мотивувальній частині даної постанови.
Постанова оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 14.12.2023.
Суддя Наталя ПЕТРОВА
