Справа № 201/4734/23

Провадження № 1-кп/201/635/2023

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023 року м. Дніпро

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі колегії суддів: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , при секретарі судового засідання ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режиміспеціального судовогопровадження в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22023050000000222 від 18.01.2023 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Рози Люксембург Новоазовського району Донецької області, маючої вищу освіту, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,

в судовому засіданні приймали участь:

прокурор ОСОБА_6

захисник ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене і визнане колегією суддів доведеним

24.08.1991 Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено «Акт проголошення незалежності України», яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16.07.1990 вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах. Відповідно до розділу V Декларації, територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

Положеннями статей 1 та 2 Основного Закону України - Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою, унітарною державою, суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Відповідно до ч. 1 ст. 17, ч. 1 ст. 65 Конституції України захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України є справою всього Українського народу та обов`язком громадян України, а на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом.

Статтями 132, 133 Конституції України визначено, що територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, поєднання централізації і децентралізації у здійсненні державної влади, збалансованості і соціально-економічного розвитку регіонів, з урахуванням їх історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій. До системи адміністративно-територіального устрою України входить АР Крим, області, зокрема, Донецька область, а також райони, міста, райони у містах, селища і села.

Згідно з вимогами ст.ст. 72, 73 Конституції України питання про зміну території України вирішуються виключно всеукраїнським референдумом, який призначається Верховною Радою України або Президентом України відповідно до їхніх повноважень, встановлених Конституцією, та проголошується за народною ініціативою на вимогу не менш як трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу, за умови, що підписи щодо призначення референдуму зібрано не менш як у двох третинах областей і не менш як по сто тисяч підписів у кожній області.

Упродовж 2013 року у зв`язку з демократичними процесами, які відбувалися на території України, у представників влади РФ та службових осіб з числа керівництва Збройних Сил РФ, досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, виник злочинний умисел на вчинення протиправних дій, спрямованих на порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зміну меж її території та державного кордону на порушення порядку, встановленого Конституцією України.

Мотивами зазначеного умислу стали євроінтеграційний курс розвитку України, підготовка до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, які розцінені представниками влади і Збройних Сил РФ як безпосередня загроза економічним та геополітичним інтересам РФ, що сприятиме втраті впливу над політичними процесами в Україні та позбавить контролю над її економічною діяльністю, призведе до поглиблення співпраці України з Організацією Північноатлантичного договору з метою досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства у цій організації та можливої денонсації угод щодо тимчасового розташування Чорноморського флоту РФ на території України в АР Крим та м. Севастополі.

Свою злочинну мету співучасники з числа представників влади та Збройних Сил РФ вирішили досягти шляхом ведення агресивної війни проти України з використанням підпорядкованих підрозділів і військовослужбовців Збройних Сил РФ, у тому числі дислокованих на підставі міжнародних угод на території АР Крим і м. Севастополя, а також залучення до виконання злочинного плану інших осіб, у тому числі громадян України та Російської Федерації (далі за текстом РФ), створення і фінансування незаконних збройних формувань та вчинення інших злочинів.

При цьому вони усвідомлювали, що такі протиправні дії призведуть до порушення суверенітету і територіальної недоторканості України, незаконної зміни меж її території та державного кордону, заподіяння значних матеріальних збитків та інших тяжких наслідків, передбачали і прагнули їх настання.

З метою реалізації вказаного умислу впродовж 2013 року на території РФ службові особи Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації (далі ГШ ЗС РФ), на виконання наказів та під безпосереднім керівництвом представників влади та службових осіб Збройних Сил РФ, досудове розслідування та судовий розгляд щодо яких здійснюється в інших кримінальних провадженнях, розробили злочинний план, яким передбачалося для досягнення військово-політичних цілей РФ, що на думку співучасників були прямо пов`язані із необхідністю незаконної окупації та подальшої анексії АР Крим, м. Севастополя та південно-східних регіонів України, поряд із застосуванням політичних, дипломатичних, економічних та інформаційних заходів, використання протестного потенціалу населення південно-східних регіонів України для організації сепаратистських референдумів, спрямованих на порушення територіальної цілісності України.

Вказаний план у повній мірі відповідав та був розроблений з урахуванням принципів та підходів, викладених у виступі начальника ГШ ЗС РФ ОСОБА_8 перед Академією військових наук РФ з доповіддю про гібридну війну в лютому 2013 року, яка у подальшому отримала назву « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де зазначалося, що з метою досягнення цілей повинна надаватися перевага невоєнним заходам (політичним, економічним, інформаційним, гуманітарним), які застосовуються з використанням протестного потенціалу населення, інформаційним протиборством та воєнним заходам прихованого характеру.

У подальшому, з грудня 2013 року до лютого 2014 року, для забезпечення схвалення та підтримки громадянами РФ і мешканцями південно-східних регіонів України злочинних діянь, направлених на порушення суверенітету і територіальної цілісності України та встановлення впливу і вагомості РФ на світовій арені, представники влади та Збройних Сил РФ, на виконання спільного злочинного плану, організували із застосуванням засобів масової інформації розпалювання в Україні національної ворожнечі шляхом ведення інформаційно-пропагандистської підривної діяльності.

Так, із грудня 2013 року за допомогою різних видів медіа-ресурсів РФ здійснювалось викривлення подій Революції Гідності, вказувалося на хибність європейського вектору розвитку зовнішніх відносин України. При цьому шляхом перекручування, постійного нав`язування хибного тлумачення, компонування інформації для зміни свідомості та ставлення громадян РФ і місцевих мешканців південно-східних регіонів України щодо дійсності та значення подій, які насправді відбувалися в Україні, представники опозиційних до тодішнього політичного режиму в Україні сил висвітлювалися як прихильники радикально націоналістичних поглядів, учасники національно-визвольного руху середини ХХ століття (ОУН, УПА) як прибічники та послідовники фашизму, пропагувалась їх неповноцінність за ознаками ідеологічних та політичних переконань.

Одночасно за допомогою засобів масової інформації здійснювалося спотворення свідомості частини населення України з метою зміни світоглядних основ, зародження сумніву в необхідності та доцільності спільного існування в рамках самостійної, унітарної, суверенної держави Україна з європейським вектором розвитку, підбурювання до міжетнічних конфліктів, розпалювання сепаратистських настроїв серед населення окремих регіонів України (АР Крим і м. Севастополя та південно-східних областей), провокування національних зіткнень, формування хибного образу частини українського населення як «націонал-фашистів», які мають інші духовні та моральні цінності, пропагують культ насильства та знущання над російськомовним населенням України.

Ураховуючи, що територія АР Крим та м. Севастополя мала найбільше військово-стратегічне значення для представників влади та Збройних Сил РФ серед інших територій України, які були об`єктом їх злочинного посягання, а також те, що на вказаній території дислокувалися підрозділи Чорноморського флоту Російської Федерації (далі ЧФ РФ), що сприяло найбільш прихованому використанню регулярних військ Збройних Сил РФ поряд з іншими елементами гібридної війни, а тому її ведення проти України співучасники злочинного плану вирішили розпочати з території півострова Крим.

Також, представниками влади і Збройних Сил РФ вчинялися дії щодо зміни меж території та державного кордону України на іншій території держави.

У березні - квітні 2014 року в м. Донецьку та інших населених пунктах Донецької області розпочалася збройна агресія РФ шляхом неоголошених та прихованих вторгнень підрозділів збройних сил та інших силових відомств РФ, організації та підтримки терористичної діяльності та діяльності, направленої на окупацію Донецької області та порушення територіальної цілісності України.

В окремих містах та районах Донецької області, всупереч законодавству України, 06.04.2014 проведено незаконний референдум з питання «Про підтримку акту про державну самостійність Донецької народної республіки», за результатами якого 07.04.2014 проголошено створення незаконного псевдодержавного утворення «Донецька народна республіка» (далі - «ДНР»).

З метою забезпечення діяльності самопроголошеної «ДНР» представниками РФ з числа своїх громадян та місцевого населення Донецької області сформовані підрозділи політичного (так звані «органи державної влади «ДНР») та силового блоків (до складу яких увійшли представники так званих правоохоронних органів та незаконних збройних формувань), які мали стабільний склад лідерів, підтримували між собою тісні стосунки, забезпечували централізоване підпорядкування учасників політичного та силового блоку лідерам організації, а також розробили план злочинної діяльності та чіткий розподіл функцій учасників щодо його досягнення.

В результаті вищезазначених подій значна кількість території та населених пунктів Донецької області протягом квітня-вересня 2014 року опинилась під контролем регулярних з`єднань і підрозділів збройних сил та інших військових формувань РФ, підпорядкованих і скеровуваних ними російських радників та інструкторів, РФ на території Донецької області так званої «ДНР», які Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268-VIII від 18.01.2018, Постановою Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» № 254-VIII від 17.03.2015 та Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» № 1680-VII від 16.09.2014 визнані тимчасово окупованими територіями, а органи державної та місцевої влади України та бюджетні установи, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 595 від 07.11.2014, припинили свою діяльність на вказаних територіях та переміщені на підконтрольну органам державної влади України територію.

19.02.2022 керівництвом РФ в умовах триваючого міжнародного збройного конфлікту в порушення положень ст. 51 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12.08.1949, ст. 23 Гаазької конвенції про закони та звичаї війни на суходолі від 18.10.1907, Загальної декларації про права людини, ст.36 Конвенції про права дитини, Європейської конвенції про здійснення прав дітей, ст. ст. 30, 30-1 Закону України «Про охорону дитинства» на тимчасово окупованій території Донецької області оголошено примусову загальну мобілізацію громадян України, які мешкають на тимчасово окупованій території Донецької області, в тому числі неповнолітніх, для участі у військових діях, спрямованих проти держави Україна.

Всупереч вказаним нормам міжнародного гуманітарного права президент РФ ОСОБА_9 , а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади РФ, діючи всупереч вимогам п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акту Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV) від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ), спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме віддали наказ на вторгнення підрозділів ЗС РФ на територію України.

Так, 24.02.2022, на виконання вищевказаного наказу, військовослужбовці ЗС РФ, шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно вторглись на територію Україну через державні кордони України в Автономній республіці Крим, Донецькій, Луганській, Харківській, Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснили збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та окупацію частин зазначеної території, чим вчинили дії з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, що продовжується по теперішній час та призводить до загибелі значної кількості людей та інших тяжких наслідків.

Встановлено, що 24.02.2022 указом Президента України №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента№ 133/2022 від 14.03.2022, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента№ 259/2022 від 18.04.2022, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 341/2022від 17.05.2022 та строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб згідно Закону України про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 7664 від 17.05.2022.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 №309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, вся територія Маріупольського району Донецької області є тимчасово окупованою територією України.

Станом на березень 2023 року громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до наказу №119к від 03.11.2008 виконувала обов`язки лікаря-офтальмолога у відділенні мікрохірургії ока Комунального некомерційного підприємства «Обласна лікарня інтенсивного лікування м.Маріуполь» (далі КНП «ОЛІЛ м.Маріуполь»).

Під час окупації території Маріупольського району Донецької області, зокрема м. Маріуполя, 12.03.2022 невстановленими військовослужбовцями Збройних сил Російської Федерації із застосуванням зброї захоплено адміністративну будівлю КНП «ОЛІЛ м. Маріуполь» за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, Центральний район, вул. Троїцька, 46.

У зазначений період часу на лікуванні в КНП «ОЛІЛ м.Маріуполь» за вказаною адресою перебували не менше 7-ми військовослужбовців Збройних сил України, серед них: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (анкетні данні інших військовослужбовців не встановлено), які, з метою недопущення їх ідентифікації окупаційними силами РФ саме як військовослужбовців Збройних сил України та унеможливлення застосування до них репресалій з боку ворога, персоналом вказаного лікувального закладу були перевдягнуті у цивільній одяг. Про вжиті заходи забезпечення безпеки щодо військовослужбовців Збройних сил України, які перебували на лікуванні, також достеменно було відомо на той час виконуючій обов`язки лікаря-офтальмолога відділення мікрохірургії ока КНП «ОЛІЛ м. Маріуполь» ОСОБА_5 .

Підтримуючи окупацію території України та ідею приєднання України до складу Російської Федерації, у ОСОБА_5 , яка достовірно володіла інформацією щодо введення з 24.02.2022 воєнного стану на всій території України та триваючого збройного конфлікту між Російською Федерацією та Україною, у період з 12.03.2022 по 15.03.2022 (точний час не встановлено), перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел на заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності України шляхом надання Російській Федерації, її організаціям та представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності України, ОСОБА_5 в період з 12.03.2022 по 15.03.2022 (точний час не встановлено), перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , під час проведення медичного обходу, діючи умисно на користь окупаційним Збройним силам Російської Федерації, добровільно та свідомо передала їм відомості стосовно перебування тяжко поранених та хворих не менше 7 військовослужбовців Збройних сил України, серед яких: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (анкетні данні інших військовослужбовців не встановлено), безпосередньо вказавши на них невстановленим представникам окупаційних Збройних сил Російської Федерації, тим самим надавши допомогу в проведенні підривної діяльності проти України.

Після чого військовослужбовців Збройних сил України, на яких вказала ОСОБА_5 , невстановленими представниками Збройних сил Російської Федерації взято у полон, де вони зазнали фізичних та моральних знущань, чим завдано шкоди національній безпеці України.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 2 ст. 111 КК України, як державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності України: надання іноземній державі, іноземній організації та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинені в умовах воєнного стану.

Позиція обвинуваченої

Відповідно ст. 129 Конституції України, ст.7КПК України основними засадами судочинства в Україні - є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом; повага до людської гідності.

Враховуючи ті обставини, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, знає про розпочате щодо неї кримінальне провадження і протягом тривалого часу переховується від органів досудового розслідування, ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 13.04.2023 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування (т. 3 а.п. 75), а в подальшому ухвалою колегії суддів Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30.06.2023 прийнято рішення про здійснення відкритого спеціального судового провадження у даному кримінальному провадженні (т. 3 а.п. 78) та, відповідно, судовий розгляд проводився за відсутності обвинуваченої, яка належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду кримінального провадження, про що свідчить її виклик, опублікований в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме, у газеті «Урядовий кур`єр» (т. 3 а.п. 57зв., 82зв.), також на сайті Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська (т. 3 а.п. 61зв., 86) та на сайті Офісу Генерального прокурора (т. 3 а.п. 59-60).

Про причини неявки ОСОБА_5 не повідомила.

У зв`язку із цим обвинувачена ОСОБА_5 не була допитана колегією суддів в якості обвинуваченої по суті пред`явленого їй обвинувачення.

Відповідно до ч. 2ст. 7 КПК Українизміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у частині першій цієї статті, з урахуванням особливостей, встановлених законом.

Отже, кримінальне провадження за відсутності обвинуваченої повинно відповідати, у тому числі таким загальним засадам судочинства, як законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини тощо (п.п. 2, 3, 10 ч. 1ст. 7 КПК України).

Суть принципу законності відповідно до ч. 1ст. 9 КПК України, крім іншого, полягає у тому, що під час кримінального провадження суд, прокурор та слідчий зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно із ч. 1ст. 10 КПК України, суть принципу рівності перед законом і судом полягає у тому, що не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за будь-якими ознаками, у тому числі за політичними переконаннями.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (ч. 3ст. 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписівст. 2 КПК Україниз дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.

Колегія суддів також звертає увагу, що після введення тексту « ОСОБА_5 » у пошуку Google відкривається:

- сторінка ІНФОРМАЦІЯ_7 , на якій наявне таке повідомлення: ОСОБА_5 - лікар-офтальмолог. Працювала і працює в обласній лікарні. Під час блокади Маріуполя викрила поранених бійців ЗСУ та "Азову", через що останні опинилися в полоні. Ходила палатами та пальцем вказувала росіянам, де лежать військові. Зараз вона голова відділення офтальмології в обласній лікарні. Донецька обласна прокуратура повідомляє: Лікарці-офтальмологу повідомили про підозру у держзраді. Вона здала поранених військових, які перебували у лікарні в Маріуполі, окупантам. Про це повідомляє пресслужба Донецької обласної прокуратури. За даними слідства, у березні 2022 року, під час окупації міста війська РФ захопили будівлі комунального некомерційного підприємства «Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь», де в той час перебували не менше 7 військовослужбовців Збройних Сил України. Аби приховати цей факт від окупантів, персонал медзакладу перевдягнув українських захисників у цивільний одяг. Проте, не всі працівники лікарні виявилися вірними своїй країні. Лікарка-офтальмолог відділення мікрохірургії ока, підтримуючи дії країни-агресора, під час проведення медичного обходу добровільно передала військовим РФ відомості про перебування тяжкопоранених та хворих військовослужбовців ЗСУ. Через дії підозрюваної окупанти взяли вказаних громадян у полон, де вони зазнали фізичних та моральних знущань. Досудове розслідування здійснюється ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях, за оперативного супроводу 5 управління ДВКР СБУ. Санкцією статті передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 15 років або довічного ув`язнення, з конфіскацією майна;

- сторінка https://zmina.info/news/dovichne-zagrozhuye-likarczi-oftalmologyni-z-mariupolya-yaka-vydala-rosiyanam-poranenyh-ukrayinskyh-bijcziv/, на якій наявне таке повідомлення за 28.04.2023: До суду скерували обвинувальний акт щодо громадянки України з Маріуполя, якій закидають державну зраду. Мова йде про лікарку, яка могла видати російським військовим поранених українських бійців під час захоплення міста торік.Про церозповілив Офісі генерального прокурора. Підозрювана працювала в обласній лікарні інтенсивного лікування. Заклад та деякі його лікарі змогли виїхати з окупованого міста та теперпрацюютьу Києві.До початку повномасштабного російського вторгнення у лікарні було 23 відділення на шість сотень пацієнтів та тисячу працівників.Слідчі кажуть, що підозрювана знаходилась у закладі, коли торік у березні його захопили росіяни. В той самий час там перебували не менше семи військовослужбовців Збройних сил України. Персонал намагався сховати їх, переодягаючи у цивільне, але підозрювана під час обходу добровільно передала відомості про тяжкопоранених українських солдатів військовим РФ.Окупанти взяли захисників у полон, де їх піддали фізичним та моральним знущанням, кажуть слідчі.Жінку судитимуть заочно, адже вона досі працює в окупованому місті у лікарні. Якщо суд визнає її винною, то вона може отримати від 15 років за ґратами до довічного з конфіскацією майна.Імені підозрюваної не називають, однак у відкритих даних на сайті медичного порталу Маріуполя за фото, яке виклали правоохоронці, можна знайти лікарку-офтальмологиню ОСОБА_14 .Про те, що вона видала українських бійців росіянам, публічно говорили торік і її колеги.У нас не було лікарів-офтальмологів, лише один інтерн, який, попри все, залишився. І як тільки наш район зайняли окупанти, відразу ж на роботі з`явилася офтальмолог ОСОБА_15 . До того її не було. За два дні вона зібрала всю інформацію про бійців ЗСУ, які перебували у лікарні. Ми всіляко намагалися врятувати їх переодягнути, спалити документи, ліквідувати будь-які ознаки відношення до військової служби. А ця тварюка просто взяла і здала їх. Що з ними, невідомо, розповідавжурналістам лікар-інтерн ОСОБА_16 , який майже місяць провів фактично у полоні.Підозру на ім`я ОСОБА_17 можназнайтий на сторінках ОСОБА_18 ;

- сторінка ІНФОРМАЦІЯ_8 , на якій наявне таке повідомлення за 29.04.2023: У порядку спеціального досудового розслідування скеровано до суду обвинувальний акт за фактом вчинення державної зради стосовно лікарки-офтальмолога з Маріуполя, яка видала військовим рф тяжкопоранених українських захисників. Про цеповідомилиу Офісі Генпрокурора. Досудовим розслідуванням встановлено, що у березні 2022 року війська рф під час окупації міста захопили будівлі комунального некомерційного підприємства «Обласна лікарня інтенсивного лікування міста Маріуполя». В цей час там перебували не менше семи військовослужбовців Збройних Сил України. Аби приховати цей факт від окупантів, персонал медзакладу перевдягнув українських захисників у цивільний одяг. Проте лікарка-офтальмолог відділення мікрохірургії ока, підтримуючи дії країни-агресора, під час проведення медичного обходу добровільно передала військовим рф відомості про перебування тяжкопоранених та хворих військовослужбовців ЗСУ. «Через дії обвинуваченої окупанти взяли захисників у полон, де їх піддали фізичним та моральним знущанням», зазначили в ОГП. У відомстві не називають ім`я обвинуваченої, проте згідновикликівдо органів слідства й судових матеріалів, мова йде про ОСОБА_5 ;

- сторінка ІНФОРМАЦІЯ_9 , на якій наявне таке повідомлення за 01.05.2023: Після винесення вироку Аверкіну в цьому суді почали розглядати ще одну резонансну справу за обвинуваченням у держзраді маріупольського офтальмолога. Як повідомляють в Офісі генпрокурора України, у березні 2022 року під час окупації Маріуполя російські військові захопили будівлі Обласної лікарні інтенсивного лікування. На той момент там перебувало щонайменше семеровійськовослужбовців ЗСУ. Щойно наш район зайняли окупанти, одразу ж на роботі з`явилася офтальмологиня ОСОБА_15 . До того її не було. За два дні вона зібрала всю інформацію про бійців ЗСУ, які перебували в лікарні. Ми всіляко намагалися врятувати їх переодягнути, спалити документи, ліквідувати будь-які ознаки ставлення до військової служби. А ця тварюка просто взяла і здала їх. Що з ними невідомо, розповів в інтерв`ю виданню Факти маріупольський лікар-інтерн ОСОБА_16 . Після розповідей медиків, яким вдалося виїхати з окупованого Маріуполя, колаборантці ОСОБА_17 оголосили про підозру. Під час проведення медичного обходу, діючи умисно та на користь окупаційним збройним силам Російської Федерації, добровільно та свідомо передала їм відомості щодо перебування тяжкопоранених і хворих щонайменше сімох військовослужбовців ЗСУ, тим самим надавши допомогу в проведенні підривної діяльності проти України, йдеться в повідомленні про підозру ОСОБА_17 , яке опубліковано на сайті Офісу генерального прокурора України. За держзраду в умовах воєнного часу в українському законодавстві передбачено максимальне покарання довічне позбавлення волі;

-сторінка https://ukurier.gov.ua/media/newspaper/adv/2023-03-17/55_7453r.pdfгазети «Урядовийкур`єр», де опубліковане повідомлення про підозру ОСОБА_5 і повістка про її виклик до слідчого;

- сторінка https://ukurier.gov.ua/media/newspaper/adv/2023-04-14/76_7474r.pdf газети «Урядовий кур`єр», де опубліковане повідомлення про постановлення слідчим суддею ухвали про здійснення спеціального досудового розслідування стосовно підозрюваної ОСОБА_5 та повістка про її виклик до слідчого;

Отже, обвинувачена ОСОБА_5 , будучи обізнаною про те, що стосовно неї розпочато кримінальне провадження, винесено повідомлення про підозру та обвинувальний акт спрямовано до суду, у судові засідання не з`явилася, правом взяти участь у судових засіданнях через відеоконференцзв`язок не скористалась, незважаючи на судові повістки (оголошення), надані до газети «Урядовий кур`єр» та розміщені на сайті суду.

Докази, які досліджені колегією суддів

Відповідно до ст.ст. 84-85 КПКУкраїни, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Винуватість ОСОБА_5 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.111 КК Українипідтверджується наступними дослідженими та перевіреними під час судового слідства доказами, а саме:

1. Витягом зЄРДР пок/п№ 22023050000000222 від 18.01.2023 (т. 1 а.п. 1), який підтверджує факт внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та початок проведення досудового розслідування з відповідною правовою кваліфікацією кримінального правопорушення.

Підставою для внесення відомостей до ЄРДР стало:

- повідомлення про виявлений злочин від 12.01.2023 (т. 1 а.п. 7-8) начальника управління Департаменту військової контррозвідки, відповідно до якого Управлінням у ході контррозвідувального забезпечення військових формувань Дніпропетровського гарнізону, отримана інформація щодо можливої діяльності на шкоду державній безпеці, а саме, надання представникам російських окупаційних військ допомоги в умовах воєнного стану з боку лікаря-офтальмолога Донецької обласної лікарні інтенсивного лікування м. Маріуполь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки с. Рози Люксембург Новоазовського р-ну Донецької області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 . Так, за наявними даними, громадянка України ОСОБА_5 надавала безпосередню допомогу державі, з якою Україна на той час і тепер перебуває у стані війни, в захопленні в полон українських військовослужбовців, чим наразила їх життя на небезпеку. Зокрема, під час вторгнення російських окупаційних військ у м. Маріуполь, орієнтовно 12.03.2022-15.03.2022 ОСОБА_5 працювала у Донецькій обласній лікарні інтенсивного лікування м. Маріуполь на посаді лікаря-офтальмолога, де окрім цивільних осіб, проходили лікування поранені українські військовослужбовці. Під час захоплення вищевказаної лікарні окупаційними військами особи з числа медичних працівників, намагаючись приховати приналежність поранених військовослужбовців до Збройних сил України, перевдягли їх у цивільний одяг та допомогли знищити їх документи. Не дивлячись на це, на третій день перебування лікарні під контролем російських окупаційних військ, орієнтовно 15.03.2022-19.03.2022 ОСОБА_5 , умисно, усвідомлюючи те, що своїми діями вона допомагає представникам окупаційної влади та може завдати шкоди українським військовослужбовцям, в інтересах ворога ініціативно звернулась до військового (позивний « ОСОБА_19 ») та повідомила про наявність у лікарні українських військових. ОСОБА_5 особисто, спільно із військовими окупаційних військ ходила лікарнею та вказувала на пацієнтів, які є українськими військовослужбовцями. В результаті вищезазначених дій ОСОБА_5 сім українських військовослужбовців захоплено у полон. Після чого окупаційні війська перемістили українських військових на територію Росії, де вони зазнавали фізичних та моральних тортур. Доля частини з них дотепер не відома. Зі слів свідків, які перебували у цей час у Донецькій обласній лікарні інтенсивного лікування м. Маріуполя отримано дані про те, що за сприяння ОСОБА_5 захоплено у полон ОСОБА_20 , ОСОБА_21 (до цього часу вважаються зниклими безвісти), ОСОБА_12 (на даний час повернулась з полону), ОСОБА_22 (на даний час його місцезнаходження не відомо) та ще чотири на даний час невстановлених військовослужбовців України. Свої дії ОСОБА_5 не приховувала від медичного персоналу, пояснюючи співпрацю з окупантами цитатами з російської пропагандистської риторики «скільки можна приховуватись за нашими спинами, вони 8 років бомбили Донбас» тощо. До цього часу ОСОБА_5 продовжує перебувати на тимчасово окупованій території України. Враховуючи викладене, а також те, що громадянка України ОСОБА_5 в інтересах ворожої держави здійснила суспільно небезпечні дії, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України «Державна зрада», відповідно до вимог ст.ст. 214, 216 КПК України, повідомляє для прийняття рішення згідно чинного законодавства України;

- рапорт старшого оперуповноваженого 1 сектору 2 відділу 5 управління ДВКР СБУ від 12.01.2023 (т.1а.п.9-10),яким повідомленопро те,що уході контррозвідувальногозабезпечення національнихвійськових формуваньДніпропетровській областіотримана інформаціящодо можливоїдіяльності нашкоду державнійбезпеці,а саменадання представникамросійських окупаційнихвійськ допомогив умовахвоєнного стануз бокулікаря-офтальмолога Донецькоїобласної лікарніінтенсивного лікуванням.Маріуполь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянки України,уродженки с.Рози ЛюксембургНовоазовського р-нуДонецької області,зареєстрованої заадресою: АДРЕСА_1 .Так,за наявними,даними громадянкаУкраїни ОСОБА_5 надавала безпосереднюдопомогу державі,з якоюУкраїна натой часі теперперебуває устані війни,в захопленів полонукраїнських військовослужбовців,чим наразилаїх життяна небезпеку.Зокрема,під часвторгнення російськихокупаційних військв м.Маріуполь,орієнтовно 12.03.2022-15.03.2022 ОСОБА_5 працювала уДонецькій обласнійлікарні інтенсивноголікування м.Маріуполь напосаді лікаря-офтальмолога,де,окрім цивільнихосіб,проходили лікуванняпоранені українськівійськовослужбовці.Під часзахоплення вищевказаноїлікарні окупаційнимивійськами особиз числамедичних працівників,намагаючись приховатиналежність пораненихвійськовослужбовців доЗбройних силУкраїни перевдяглиїх уцивільний одягта допомоглизнищити їхдокументи.Не дивлячисьна це,на третійдень перебуваннялікарні підконтролем російських окупаційних військ, орієнтовно 15.03.2022 - 19.03.2022 ОСОБА_5 , умисно, усвідомлюючи те, що своїми діями вона допомагає представникам окупаційної влади та може завдати шкоди українським військовослужбовцям, в інтересах ворога ініціативно звернулась до військового (позивний « ОСОБА_19 ») та повідомила про наявність у лікарні українських військових. ОСОБА_5 особисто, спільно із військовими окупаційних військ ходила лікарнею та вказувала на пацієнтів, які є українськими військовослужбовцями. В результаті вищезазначених дій ОСОБА_5 сім українських військовослужбовців захоплено у полон. Після чого окупаційні війська перемістили українських військових на територію Росії, де вони зазнавали фізичних та моральних тортур. Доля частини з них дотепер не відома. Зі слів свідків, які перебували у той час у Донецькій обласній лікарні інтенсивного лікування м. Маріуполь отримано дані про те, що за сприяння ОСОБА_5 захоплено у полон ОСОБА_20 , ОСОБА_21 (на цього часу вважаються зниклими безвісти), ОСОБА_12 (на даний час повернулась з полону), ОСОБА_22 (на даний час місцезнаходження не відомо) та ще 4-ри на даний час невстановлених військовослужбовців України. Свої дії ОСОБА_5 не приховувала від медичного персоналу, пояснюючи співпрацю з окупантами цитатами з російської пропагандистської риторики «скільки можна приховуватись за нашими спинами, вони 8 років бомбили Донбас», тощо. На даний час ОСОБА_5 продовжує перебувати на тимчасово окупованій території України. Враховуючи викладене, а також те, що громадянка України ОСОБА_5 в інтересах ворожої держави здійснила суспільно небезпечні дії в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України «Державна зрада», відповідно до вимог ст.ст. 214, 216 КПК України, вважав за доцільне проінформувати СВ 2 управління ГУ СБ України у Донецькій та Луганській областях;

2. Протоколом огляду від 18.01.2023 всесвітньої мережі Інтернет (т. 1 а.п. 25-30). Об`єктом огляду є інформаційний Інтернет-ресурс (сайт) з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_10 », який розміщений за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_11 ». На даному сайті є публікація під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_12 », датована ІНФОРМАЦІЯ_13 о 16:00, автор публікації « ІНФОРМАЦІЯ_14 , « ІНФОРМАЦІЯ_10 »», що знаходиться за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_15 ».

В даній публікації є інформація, яку надає особа на ім`я ОСОБА_16 під час інтерв`ювання. Інформація стосується протиправної діяльності ОСОБА_5 щодо надання сприяння ворогу, що проявилося у повідомленні останньою військовослужбовцям ЗС РФ про місцезнаходження військовослужбовців Збройних сил України у ІНФОРМАЦІЯ_16 .

Зміст даної публікації в частині, що стосується протиправної діяльності ОСОБА_5 : «Був і кричущий випадок. Вважаю, що країна має знати своїх «героїв». У нас не було лікарів-офтальмологів, лише один інтерн, який, попри все, залишився. І як тільки наш район зайняли окупанти, відразу ж на роботі з`явилася офтальмолог ОСОБА_15 . До того її не було. За два дні вона зібрала всю інформацію про бійців ЗСУ, які перебували у лікарні. Ми всіляко намагалися врятувати їх переодягнути, спалити документи, ліквідувати будь-які ознаки ставлення до військової служби. А ця тварюка просто взяла і здала їх. Що з ними, невідомо».

Публікацію збережено на оптичний диск (т. 1 а.п. 31), який досліджено у судовому засіданні і встановлено, що інформація, яка на ньому міститься, відповідає змісту зазначеного протоколу огляду.

3. Протоколом огляду від 18.01.2023 всесвітньої мережі Інтернет (т. 1 а.п. 32-43). Об`єктом огляду є інформаційний Інтернет-ресурс (сайт) з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_17 », який розміщений за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_18 ». В ході огляду інтернет-сайту у розділі «МЕД ЗАКЛАДИ», перейшовши у розділ «ЛІКАРНІ», з`являється мапа лікарень з написом «Городские ОСОБА_23 », де є можливість обрання відповідної нам лікарні. В подальшому, в ході огляду сайту, натискаємо на мітку лікарні, що знаходиться в Жовтневому районі на відповідній мапі, внаслідок чого з`являється напис «Областная больница интенсивного лечения», а також посилання « ІНФОРМАЦІЯ_19 ». Перейшовши за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_19 », відкривається сторінка з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_20 », а також види відділень даної лікарні. В подальшому, натиснувши на розділ «ОТДЕЛЕНИЕ МИКРОХИРУРГИИ ГЛАЗА», переходимо на сторінку з розділами «Отделение микрохирургии глаза», «Операции, проводимые в Отделении микрохирургии глаза», « ІНФОРМАЦІЯ_21 ». В розділі «Врачи Отделения микрохирургии глаза», ми бачимо особу жіночої статі з фотографією та надписом під даною фотографією «Чехова Валентина Павловна Офтальмолог Врач 1-й категории». Натиснувши на фотографію особи жіночої статі з написом « ОСОБА_5 Офтальмолог Врач 1-й категории» переходимо на сторінку, де вказано інформацію про дану особу.

Вищевказані дані збережено на оптичний диск (т. 1 а.п. 44), який досліджено у судовому засіданні і встановлено, що інформація, яка на ньому міститься, відповідає змісту зазначеного протоколу огляду.

4. Протоколом огляду від 19.01.2023 (т. 1 а.п. 45-53). Об`єктом огляду є публікація, яка розміщена 20.05.2022 на офіційному сайті Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_22 ». На цій сторінці міститься публікація у вигляді статті із доданими до неї файлом у форматі (.pdf), яка розміщена ІНФОРМАЦІЯ_23 , скріншоти якої відображено в протоколі огляду. Дана публікація містить у собі наказ під назвою «Про внесення змін до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75». В ході огляду публікації підтверджено факт розміщення її 22.12.2022 на Інтернет сторінці Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_22 » та підтверджено факт, що вся територія Маріупольського району є тимчасово окупованою територією російською федерацією.

Вищевказані дані роздруковано як додаток до протоколу огляду (т. 1 а.п. 54-61а) і збережено на оптичний диск (т. 1 а.п. 62), який досліджено у судовому засіданні і встановлено, що інформація, яка на ньому міститься, відповідає змісту зазначеного протоколу огляду.

5. Протоколом огляду від 19.01.2023 (т. 1 а.п. 63-66). Об`єктом огляду є публікація «Указ Главы Донецкой Народной Республики № 108 от 31.03.2022 года «Об администрации города Мариуполя»», яка розміщена ІНФОРМАЦІЯ_24 за посиланням: « ІНФОРМАЦІЯ_25 ». Проведеним оглядом встановлені відомості, зокрема: створення місцевої адміністрації Донецької Народної Республіки - адміністрації міста Маріуполя, а також створення територіальних органів (адміністрацій районів у місті Маріуполі), призначення їх керівників, а також затвердження положень про ці органи.

Указ Главы Донецкой Народной Республики № 108 от 31.03.2022 года роздрукований і доданий як додаток до протоколу огляду (т. 1 а.п. 67-68), збережено на оптичний диск (т. 1 а.п. 69), який досліджено у судовому засіданні і встановлено, що інформація, яка на ньому міститься, відповідає змісту зазначеного протоколу огляду.

6. Протоколом огляду від 20.01.2023 (т.1а.п.70-76).Об`єктом оглядує публікація,розміщена вмережі інтернет за електронним посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_26 ». При переході за посиланням відображається публікація з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_27 », розміщена ІНФОРМАЦІЯ_28 на сторінці під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_29 ».

Публікація містить 2 фотознімки та текст російською мовою такого змісту: «Во вторник, 5 апреля, в прямом эфире программы «5-я студия» на телеканале «Россия 24» Глава Донецкой Народной Республики Денис Путилин рассказал о новом руководителе Мариупольской городской администрации, который был выдвинут активистами города на собрании 4 апреля, и объявил о встрече с ним для определения первоочередных задач по восстановлению жизнедеятельности населенного пункта. «Был подписан соответствующий указ о создании гражданской администрации. Теперь мы видим, что люди провели мероприятие. Я в целом формирован о нем и получил уже обращение от людей. Мы четко прослеживаем, что даже в условиях, когда город еще полностью не освобожден, когда еще продолжаются бои, люди проявляют активную гражданскую позицию. А это, в свою очередь, говорит еще вот о чем. Мы прекрасно представляем, что люди испытывали от оккупационного украинского режима все эти годы и как их заставляли замолчать. И вот теперь, когда Донецкая Народная Республика, Россия освободили этих людей, мы очень четко увидели, что большинство людей сохранили адекватное восприятие происходящего, понимают, что происходит, понимают, кто виновен во всех бедах, которые пришли, в частности, на город ОСОБА_24 . Мы понимаем, что тех радикалов, участников нацбатов, да и в целом украинского режима все же меньшинство. Гораздо больше разумных, сохраняющих здравый смысл людей», отметил ОСОБА_25 . Он констатировал, что вчерашнее, 4 апреля, собрание в Мариуполе показало истинные стремления людей - именно эти идеалы ОСОБА_26 республика отстаивает уже восемь лет. «Это право говорить на русском языке, чтить реальную историю, героев великой ОСОБА_27 войны и двигаться в сторону и вместе к нашей большой Родине. С учетом всего вышесказанного я считаю нужным с моей стороны пригласить выдвинутого людьми лидера и предложить ему возглавить местную администрацию. Что непременно сегодня и сделаю», сказал ОСОБА_25 . Лидер Республики отметил, что перечень первоочередных задач для нового главы администрации Мариуполя уже очевиден. «В первую очередь оказать всецелую поддержку людям, обеспечить продуктами питания, водой, медикаментами, расширить сетку гуманитарных пунктов, формировать параллельно администрацию. Должен быть сформирован системный подход, и решение всех вопросов, в том числе сложных вопросов восстановления города, закрытия теплового контура на первых этапах, должно начаться в самое ближайшее время. Также непосредственно необходимы изыскательные работы в плане восстановления: необходима оценка, какие материалы нужны, сколько. Необходимо внедрить уже всецело в Мариуполе те подходы, которые организованы в Донецкой Народной Республике в других освобожденных населенных пунктах. Но они являются малыми, а Мариуполь это очень серьезный крупный город, и здесь без системного подхода мы точно не обойдемся. Здесь очень серьезная ответственность на новой администрации будет лежать», - подчеркнул ОСОБА_25 . Он добавил, что к первоочередным восстановительным работам необходимо через центр занятости подключать жителей города на оплатной основе. По словам главы государства, сегодня пройдет встреча с будущим руководителем администрации ОСОБА_24 , на которой будут поставлены краткосрочные, среднесрочные и долгосрочные задачи, связанные с восстановлением жизнедеятельности в городе. «Уверен, мы сделаем его лучше, чем он был», подытожил ОСОБА_25 . Источник: ІНФОРМАЦІЯ_30 ».

Публікацію збережено на оптичний диск (т. 1 а.п. 77), який досліджено у судовому засіданні і встановлено, що інформація, яка на ньому міститься, відповідає змісту зазначеного протоколу огляду.

7. Протоколом огляду від 20.01.2023 (т. 1 а.п. 78-87). Об`єктом огляду є інформаційний Інтернет-ресурс (сайт) за назвою «Медичний портал - Versus.com.ua», який розміщений за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_31 ».

В подальшому, в ході огляду даного сайту, натискаємо на вкладку «Знайти лікаря», яка знаходиться в правому верхньому кутку сторінки і переходимо на сторінку з пошуком відповідного лікаря. Далі в пошукову строку «П.І.Б. лікаря», яка знаходиться в правому кутку вводимо напис « ОСОБА_5 » і переходимо на профіль лікаря за спеціальністю офтальмолог, окуліст ОСОБА_5 з відгуками та оцінками пацієнтів, який знаходиться за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_31 ». Скріншоти профілю з відгуками наведено у протоколі огляду.

Зміст даної публікації в частині, що стосується протиправної діяльності ОСОБА_5 :

«Користувач на ім`я « ОСОБА_28 »: Эта предатель, сдала рашистам наших раненых азовцев в больнице ОСОБА_24 .

Користувач на ім`я « ОСОБА_29 »: ОСОБА_30 , а не врач.

Користувач на ім`я « ОСОБА_31 »: ОСОБА_32 военный преступник. Выдала на расстрел раненных. Бог ее накажет.

Користувач на ім`я « ОСОБА_33 »: ОСОБА_34 воїнів зрадила головна лікарка ОСОБА_35 розповів, що на момент приходу окупантів у лікарні перебували 7 наших воїнів 6 чоловіків та 1 жінка. Для того, аби врятувати їх, медики спалили їхні історії хвороб, заховали військовий одяг і зброю, а захисників та захисниць переодягнули в цивільний одяг. Також воїнам вигадали різні легенди, щоб окупанти не дізналися, що вони з ЗСУ. Однак врятувати військових, попри старання ОСОБА_36 та його колег не вдалося через зраду. Головна лікарка ОСОБА_37 привела до лікарні ворожого командира і видала їм військових. Їх забрали окупанти, тому про їхню долю зараз нічого не відомо. ОСОБА_35 пригадав, що розповів ОСОБА_38 напередодні про те, що зробили для порятунку воїнів і вона повністю підтримала це. Однак згодом її думка змінилася повністю. Це було її добровільне рішення. У лікарню вона прийшла пізніше. Я розказав, що це наші хлопці з ЗСУ і ми спалили їхні історії хвороби. Вона сказала, що це добре, що так і треба було робити. Але що в неї в голові далі відбулося я не знаю. Може, тому, що їжі мало було. Не знаю. Ніхто не може зрозуміти цей вчинок. Вона казала: « ОСОБА_39 чого вони мають за нашими спинами ховатися?». Що це означає для неї, я не розумію, пригадав лікар. Після вчинку головної лікарки увесь персонал перестав з нею розмовляти, бо ніхто не міг зрозуміти, як можна так вчинити. Лікарю погрожували розстрілом ОСОБА_40 дізналися, що за переховуванням наших захисників та захисниць стоїть ОСОБА_35 , тому його повели на допит. Забрали в нього документи та намагалися випитати інформацію про військових. Однак, як пригадує сам лікар, він навмисно не випитував у військових нічого, тому знав лише їхні імена. Тому й окупантам нічого було сказати. Потім паспорт віддали, а ключі від машини забрали. Сказали, якщо вийду з будівлі стрілятимуть без попередження. А мені двічі пояснювати таке не треба було, розповів лікар. Що зараз з тими, кого забрали окупанти ОСОБА_35 не знає. Інформацію про ще 2 важкопоранених воїнів з ЗСУ та «Правого сектора» лікар передав спецслужбам після того, як йому вдалося дивом виїхати з Маріуполя. Микола дивом врятувався з Маріуполя, скориставшись ротацією окупантів. Про те, як доводилося працювати під час бойових дій та про те, як вдалося виїхати з міста попри погрози розстрілом читайте на сайті 24 каналу https://24tv.ua/medik-mariupolya-rozpoviv-yak-perehovuvav-viyskovih-likarni_n2111212».

Публікацію збережено на оптичний диск (т. 1 а.п. 87), який досліджено у судовому засіданні і встановлено, що інформація, яка на ньому міститься, відповідає змісту зазначеного протоколу огляду.

8. Протоколом огляду від 19.01.2023 (т. 1 а.п. 88-93). Об`єктом огляду є публікація, яка розміщена 22.12.2022 на офіційному сайті Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_22 ».

Проведеним оглядом встановлені такі відомості, важливі для цього кримінального провадження. З метою перегляду вищевказаної публікації у програмному забезпеченні Інтернет-браузері «Google Chrome» у рядку пошуку введено посилання «https://minre.gov.ua/doc/doc/104». На цій сторінці міститься публікація у вигляді статті із доданими до неї файлом у форматі (.pdf), яка розміщена 22.12.2022, скріншоти якої відображено в протоколі огляду.

Зміст даної публікації:

«Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» НАКАЗУЮ: 1. Затвердити Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що додається. 2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 року за № 453/37789 (із змінами). 3. Департаменту внутрішньо переміщених осіб та тимчасово окупованих територій ( ОСОБА_41 ) спільно з Департаментом правового забезпечення ( ОСОБА_42 ) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України. 4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. 5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою. Віце-прем`єр-міністр України Міністр Ірина ВЕРЕЩУК».

Відкривши файл у форматі (.pdf) з назвою «2._novyy_perelik_21.12.22.pdf» на 64 сторінці, бачимо, що вся територія Маріупольського району є тимчасово окупованою територією російською федерацією.

Таким чином, в ході огляду публікації підтверджено факт розміщення її 22.12.2022 на Інтернет сторінці Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України за посиланням «https://minre.gov.ua/doc/doc/104» та підтверджено факт, що вся територія Маріупольського району є тимчасово окупованою територією російською федерацією.

Наказ 22.12.2022 №309 було роздруковано та додано до даного протоколу огляду як Додаток №1 на 66 аркушах.

Файл у форматі (.pdf) з назвою «2._novyy_perelik_21.12.22.pdf» було записано на оптичний диск та додано до протоколу огляду як Додаток №2 (т. 1 а.п. 94-159).

Вищевказані дані збережено на оптичний диск (т. 1 а.п. 160), який досліджено у судовому засіданні і встановлено, що інформація, яка на ньому міститься, відповідає змісту зазначеного протоколу огляду.

9. Протоколом огляду від 21.01.2023 (т.1а.п.161-166а).Об`єктом оглядує інформаційний Інтернет-ресурс (сайт) за назвою « ІНФОРМАЦІЯ_32 », який розміщений за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_33 ». На даному сайті є публікація під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_34 », датована ІНФОРМАЦІЯ_35 о 06:29, автор публікації - « ІНФОРМАЦІЯ_36 », що знаходиться за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_37 ».В данійпублікації єінформація,яку надаєхірург-офтальмологпід часінтерв`ювання.Інформація стосуєтьсяпротиправної діяльності ОСОБА_5 щодо наданнясприяння ворогу,що проявилосяу повідомленніостанньою військовослужбовцямЗС РФпро місцезнаходженнявійськовослужбовців Збройнихсил Україниу ІНФОРМАЦІЯ_16 .Зміст даноїпублікації вчастині,що стосуєтьсяпротиправної діяльності ОСОБА_5 :«Хирург-офтальмологв Мариуполестал заложникомроссиян,ведь пряталукраинских военных.За этооккупанты объявилиему расстрел,если выйдетиз больницы.Свою историюврач рассказал24каналу врамках проектаСВОИ.Также своюисторию овыезде изХерсона 24февраля рассказалпереселенец ОСОБА_43 .Россияне объявилирасстрел врачу,если выйдетиз больницы. Николай (имя изменено по просьбе врача) рассказал, что когда ВСУ ушли, в больнице в Мариуполе осталось 7 раненых военных ВСУ. Их врач и прятал. Чтобы оккупанты ничего не заподозрили, истории их болезни сожгли, форму и оружие спрятали, а им придумали легенды. Бойцов переодели в гражданскую одежду. Однако главный врач ОСОБА_15 их сдала. Наших военных оккупанты сразу забрали, а врача повели на допрос».

Публікація збережена на оптичний диск (т. 1 а.п. 167), який досліджено у судовому засіданні і встановлено, що інформація, яка на ньому міститься, відповідає змісту зазначеного протоколу огляду.

10.Показаннямидопитаного усудовому засіданнічерез відеоконференцзв`язоксвідка ОСОБА_44 , який надав суду такі покази. На даний час я працюю лікарем-офтальмологом в обласній лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполя, яка знаходиться в м. Києві. У м. Маріуполі я працював в міській лікарні № 1 і, коли почалися бойові дії, я не міг туди дістатися. Мене запросили працювати в обласну лікарню інтенсивного лікування по АДРЕСА_2 . Це було 07.03.2022. Я працював на шостому поверсі у відділенні мікрохірургії ока. Потрапив туди таким чином. Там був завідувач відділенням, але він десь поїхав і ОСОБА_5 була там неформальним керівником. Моя дружина працювала разом зі мною. ОСОБА_5 я знаю, вона працювала в цій лікарні штатним лікарем на посаді лікаря-офтальмолога. До цього я з нею знайомий був багато років, у нас були робочі (службові) стосунки, особистих стосунків не було. Вона дуже неприємна людина, мовчазлива, поганий лікар. 12.03.2022 після обіду, надвечір нам сказали, що у лікарню зайшли росіяни. Хтось закрив двері, а вони почали стукати у них. Я відкрив, на мене навели зброю, сказали, щоб залишався на місці і не робив зайвого. У них на їх рукавах були білі пов`язки. На той час на шостому поверсі нашого відділення перебувало приблизно 8-9 військовослужбовців ЗСУ. Перед тим, як у лікарню зайшли військові РФ, саме 12 березня, я особисто знищив їх медичну документацію. Допомагав перевдягати їх у цивільний одяг. Ці заходи я узгодив особисто з ОСОБА_5 , оскільки вона була штатним співробітником і неформальним керівником відділення, а я волонтером, тому я змушений був погодити з нею такі свої дії, що вона позитивно сприйняла. Після цього минуло декілька днів. Зранку на наш поверх прийшли росіяни, їх керівництво і вивели з відділення наших поранених. Безпосередньо я це не бачив, але бачив як забирали під дулом автомата Лілію ОСОБА_45 . Її забрав військовослужбовець РФ на ім`я ОСОБА_46 , це помічник командира на позивний « ОСОБА_19 ». Від колег я дізнався про те, як ОСОБА_5 ходила по палатах і на кожного нашого бійця показувала пальцем та їх одразу військові РФ витягали з ліжок і на очах колег забирали. Наших бійців видала ОСОБА_5 , вона потім сказала мені про це. Вона сказала: «А чего они прячутся за нашими спинами?». Згадати прізвища всіх поранених бійців, яких здала ОСОБА_5 , я не можу, але пам`ятаю, що серед них були: ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 . Останні двоє були сильно поранені і були лежачими. Я брав участь у слідчій дії впізнання особи за фотокартками, я впевнено впізнав ОСОБА_5 .

11.Протоколом пред`явленняособи длявпізнання зафотознімками від07.02.2023 (т.1а.п.185-189),відповідно доякого свідок ОСОБА_44 впізнав ОСОБА_5 на фото під № 1.

12. Відеозаписом слідчої дії - пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.02.2023 за участю свідка ОСОБА_44 (т. 1 а.п. 189), з якого встановлено, що інформація, яка на ньому міститься, відповідає змісту протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.02.2023 за участю свідка ОСОБА_53 .

13.Показаннямидопитаної усудовому засіданнічерез відеоконференцзв`язоксвідка ОСОБА_54 , яка надала суду такі покази. На даний час працюю у дитячій поліклініці № 2 Броварської міської лікарні. До цієї роботи я працювала лікарем-педіатром і дитячим фтизіатром у дитячій поліклініці м. Маріуполя. Коли війська РФ окупували м. Маріуполь, я з чоловіком перебували в обласній клінічній лікарні інтенсивного лікування за адресою: м. Маріуполь, вул. Троїцька, 46. Ми там працювали на волонтерських засадах. На той час, а саме, з перших днів початку війни, у цій лікарні перебували на лікуванні поранені військові ЗСУ. Коли ми туди прийшли, 09.03.2022 вони вже там лікувалися. Військовослужбовці були у всіх відділеннях. Як в лікарню зайшли військові РФ - не бачила. Я на той час перебувала на шостому поверсі. Вони зайшли на територію лікарні 12.03.2022. Нам хтось з персоналу лікарні про це сказав, просили заспокоїтися, не робити нічого зайвого. Того дня вони піднялись на шостий поверх до нашого відділення, були у повній військовій амуніції, зі зброєю, у бронежилетах. Вони перевіряли наші документи, наказали нам залишатися на своїх місцях. Нами вживались заходи, щоб сховати від окупаційних військ приналежність наших бійців до ЗСУ. Ми перевдягли їх у цивільний одяг, змінили їм імена і прізвища у медичних документах. Їх військовий одяг знищили (спалили), також знищили історії хвороб на них. Це ми зробили десь на 8-9 осіб. Це були: ОСОБА_55 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , боєць з позивним « ОСОБА_56 » - ОСОБА_10 , разом з ним був ОСОБА_52 . Інших прізвищ та позивних наразі не пам`ятаю. ОСОБА_5 працювала в обласній лікарні лікарем-офтальмологом у відділенні ока, тобто в цьому ж відділенні. Участі в приховуванні і перевдяганні наших бійців, знищенні документів ОСОБА_5 не приймала, але вона знала, що ми це зробили, оскільки ми там жили «24/7» і всі спілкувались між собою. Вона ( ОСОБА_5 ) була місцева, але до спілкування була не зовсім відкрита, була «сама по собі». Свої політичні погляди вголос не озвучувала, жила своїм «крисячим» життям, «сама собі на умі». У лікарні окупаційні війська поставили головного, т.зв. «наглядача», його називали « ОСОБА_19 ». В один з днів зайшла ОСОБА_5 разом з « ОСОБА_19 » і декількома російськими військовими, пройшла по всьому відділенню, по всім приміщенням і на кожного нашого військовослужбовця ЗСУ, які перебували на лікарняних ліжках і були перевдягнені у цивільне, показувала пальцем. Одразу військові РФ забирали їх прямо з ліжок. Вона це робила добровільно, за власним бажанням, їй ніхто не погрожував. Як мені потім сказали наші співробітники, бачили, як вона добровільно пішла до « ОСОБА_19 » і потім всі разом вийшли з кабінету і пішли до нас у відділення. Вона викрила всіх наших бійців ЗСУ і здала їх окупаційним військам. Декількох вони не забрали, через те, що наші бійці не могли пересуватися, у них були зламані ноги, руки. Їх не забирали, а всіх інших наших військовослужбовців на моїх очах одразу забрали, нічого не пояснювали. Після цього я і всі інші наші лікарі запитали у ОСОБА_5 - як вона могла таке вчинити, навіщо вона здала наших бійців, на що вона відповіла: «а чого вони за нашими спинами ховаються, вони наших донецьких вбивають». Я брала участь у слідчій дії впізнання особи за фотокартками, де впізнала ОСОБА_5 .

14.Протоколом пред`явленняособи длявпізнання зафотознімками від07.02.2023 (т.1а.п.198-201),відповідно доякого свідок ОСОБА_54 впізнала ОСОБА_5 на фото під № 1.

15. Відеозаписом слідчої дії - пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.02.2023 за участю свідка ОСОБА_54 (т. 1 а.п. 202), з якого встановлено, що інформація, яка на ньому міститься, відповідає змісту протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.02.2023 за участю свідка ОСОБА_57 .

16.Показаннямидопитаної усудовому засіданнічерез відеоконференцзв`язоксвідка ОСОБА_58 , яка надала суду такі покази. На даний час працюю на посаді директорки Обласної лікарні інтенсивного лікування м. Маріуполя, яка знаходиться в м. Києві. У м. Маріуполі я працювала в обласній лікарні інтенсивного лікування м. Маріуполя по вул. Троїцькій, буд. 46 на посаді директорки. 12.03.2022 окупаційні війська захопили будівлю лікарні. Нам вони сказали залишатися на робочих місцях, були одягнуті по формі з білими стрічками і спілкувалися російською мовою. Того часу в лікарні лікувалися військовослужбовці ЗСУ, які були сильно поранені. Їх наші співробітники перевдягли у цивільну форму. ПІБ цих військовослужбовців я не пам`ятаю. Представники окупаційних військ самостійно не могли виявити серед перевдягнутих осіб саме військовослужбовців ЗСУ. ОСОБА_5 я знаю, вона працювала в цій лікарні на посаді лікаря-офтальмолога у відділенні мікрохірургії ока. Вона нормально працювала, все виконувала. Вона повинна була надавати всю медичну допомогу хворим, у т.ч. пораненим нашим бійцям. ОСОБА_5 безумовно знала про цих поранених осіб, оскільки в їх історії хвороби все це зазначалось. Я, як директор, кожного ранку і кожного вечора проводила обхід лікарні. Рано вранці мені наші лікарі сказали, що ОСОБА_5 добровільно ввечері викликала російських військових і показала їм пальцем на всіх перевдягнутих нами військовослужбовців ЗСУ, і їх одразу військові РФ забирали у невідомому напрямку. Скільки їх забрали - я не знала. З яких мотивів вона це зробила - я не знаю. Після евакуації лікарні до м. Києва ОСОБА_5 залишилась у м. Маріуполі. Я брала участь у слідчій дії впізнання особи за фотокартками, я впевнено впізнала ОСОБА_5 .

17.Протоколом пред`явленняособи длявпізнання зафотознімками від08.02.2023 (т.1а.п.210-213),відповідно доякого свідок ОСОБА_58 впізнала ОСОБА_5 на фото під № 1.

18.Відеозаписом слідчоїдії -пред`явлення особидля впізнанняза фотознімкамивід 08.02.2023за участюсвідка ОСОБА_58 (т. 1 а.п. 214), з якого встановлено, що інформація, яка на ньому міститься, відповідає змісту протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.02.2023 за участю свідка ОСОБА_59 .

19.Показаннямидопитаної усудовому засіданнічерез відеоконференцзв`язоксвідка ОСОБА_60 , яка надала суду такі покази. На даний час я працюю в Комунальній лікарні № 18 м. Києва на посаді сестри медичної операційної хірургічного відділення. До цієї роботи працювала в КНП «ОЛІЛ м. Маріуполя» у відділенні мікрохірургії ока операційною медичною сестрою за адресою: АДРЕСА_2 . 12.03.2022 окупаційні війська захопили будівлю лікарні. У нас лікувалось приблизно 6 поранених наших бійців і одна була дівчина - ОСОБА_12 . Ми їх всіх напередодні перевдягли в цивільну форму, дівчину перевдягли у медичну форму, щоб їх не пізнали російські загарбники, а їх медичні картки спалили. ОСОБА_5 я знаю, вона працювала у цій лікарні на посаді лікаря-офтальмолога у відділенні мікрохірургії ока. Ми працювали в одному відділенні. У перевдяганні наших бійців вона участі не брала. Вона знала, що ці особи є військовослужбовцями ЗСУ, оскільки бачила їх історії хвороб, адже повинна була їх лікувати. Я особисто бачила, як ОСОБА_5 добровільно водила по палатах шостого поверху лікарні військовослужбовців РФ і добровільно показувала їм на наших поранених бійців, яких ми напередодні перевдягли у цивільне. Її не змушували показувати на цих поранених бійців. Їх одразу забрали, незважаючи на їх поранення. ОСОБА_5 також вказала на ОСОБА_61 , яка була фельдшером і військовослужбовцем, була поранена. Потім, коли був перший обмін, я побачила у соцмережі, що серед обміняних була ОСОБА_12 , ОСОБА_62 і ще один хлопець. Подальша доля інших полонених мені невідома. ОСОБА_5 залишилась у м. Маріуполі. Хочу додати, що ОСОБА_5 ніколи не визнає своїх помилок. Я брала участь у слідчій дії впізнання особи за фотокартками, я впізнала ОСОБА_5 .

20.Протоколом пред`явленняособи длявпізнання зафотознімками від08.02.2023 (т.1а.п.222-224),відповідно доякого свідок ОСОБА_60 впізнала ОСОБА_5 на фото під № 1.

21.Відеозаписом слідчоїдії -пред`явлення особидля впізнанняза фотознімкамивід 08.02.2023за участюсвідка ОСОБА_60 (т. 1 а.п. 226), з якого встановлено, що інформація, яка на ньому міститься, відповідає змісту протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.02.2023 за участю свідка ОСОБА_63 .

22.Показаннямидопитаної усудовому засіданнічерез відеоконференцзв`язоксвідка ОСОБА_64 , яка надала суду такі покази. На теперішній час я працюю на посаді санітара медичного пункту батальйону матеріального забезпечення в/ч НОМЕР_1 . ОСОБА_5 я знаю, познайомились за таких обставин. 03.03.2022 я поступила до другої обласної лікарні м. Маріуполя, яка знаходиться в 17-му районі, з осколковим пораненням очей, мінно-вибухова травма, у відділення ока на 6-му поверсі. На той час я була медичною сестрою і перебувала на службі як військовослужбовець ЗСУ у в/ч НОМЕР_1 , до моїх обов`язків входила евакуація поранених військовослужбовців. Десь через тиждень після 03.03.2022 я побачила ОСОБА_5 . Вона надавала медичну допомогу пораненим, була лікарем, але я не бачила, щоб вона таку допомогу надавала активно. Вона зі зневагою дивилась і ставилася до військовослужбовців ЗСУ. Крім мене у лікарні були й інші поранені військовослужбовці ЗСУ: ОСОБА_65 (він поступив 02.03.2022), прикордонник ОСОБА_66 (поступив 03.03.2022), ОСОБА_11 (у нього було тяжке поранення), також був хлопець з нацгвардії. Загалом на 6-му поверсі перебувало на лікуванні 6-7 осіб поранених військовослужбовців ЗСУ. Оскільки я є медичною сестрою, то по мірі своїх можливостей, я також надавала медичну допомогу пораненим, робила перев`язки, уколи. 12.03.2022 озброєні окупанти РФ зайшли на територію лікарні, у них був зовсім інший камуфляж, ніж у наших воїнів. Серед них був осетин. Вони одразу почали шукати поранених військових ЗСУ. Але ми військовослужбовці ЗСУ, коли дізналися, що вони зайшли у лікарню, перевдяглися у цивільну форму, а нашу військову форму викинули, заховали. Нам медичний персонал лікарні у цьому допомагав. Зовнішньо ми були як цивільні, по нам не було видно, що ми є військовослужбовцями ЗСУ. ОСОБА_5 бачила, коли ми переодягалися. Через декілька днів я побачила як до мене назустріч йде ОСОБА_5 , позаду йшли військові «ДНР» чи РФ, серед них осетинець. ОСОБА_5 пальцем показала на мене і на інших наших військовослужбовців ЗСУ, які були перевдягнуті в цивільну форму. Мене військові ДНР (чи РФ) грубо витягнули з ліжка, а також інших наших військовослужбовців ЗСУ. Нас узяли в полон. Далі, нас виставили у коридорі лікарні на 6-му поверсі, нас було десь 6-7 осіб. Серед нас були важко поранені. Далі спустили у підвал лікарні, де протримали приблизно дві години. У подальшому нас завантажили в МАЗ. Потім стали возити на допити, привезли етапом в м. Донецьк. Коли нас перевозили у Донецьк в УБОП, у нас були обмотані руки. На шляху нас зупинили, стали погрожувати вбити. Далі, під час допитів й після них, нас постійно били, постійно застосовували фізичну силу, погрожували вбити, завдали фізичних і моральних знущань. Вони не дивилися на те, що я жінка, що ми були поранені. У них була крайня лють на нас, вони нас ненавиділи. У м. Донецьку я утримувалась в камері № 119, ОСОБА_49 був в камері № 118. Потім його та інших кудись перевезли, їх подальшу долю я не знаю. З полону я звільнилася 17.10.2022 під час обміну військовополонених жінок. Я і всі інші обміняні пройшли через суцільний ад.

Суто через дії ОСОБА_5 я й інші військовослужбовці ЗСУ опинилися в полоні.

Після того, як ОСОБА_5 викрила наших військових, по її поведінці, коли нас всіх поранених військовослужбовців виставили в коридорі лікарні, я побачила, що вона була задоволена своїми діями. На її обличчі було задоволення. Вона це зробила добровільно, примусу і погроз у її бік з боку окупантів не було, вона добровільно співпрацювала з окупаційними військами «ДНР» і РФ.

Я брала участь у слідчій дії впізнання особи за фотокартками, я впізнала ОСОБА_5 .

Слідчому я надала відеозапис, на якому був ОСОБА_13 .

23.Протоколом пред`явленняособи длявпізнання зафотознімками від16.02.2023 (т. 1 а.п. 235-238), відповідно до якого свідок ОСОБА_67 впізнала ОСОБА_5 на фото під № 1.

24.Відеозаписом слідчоїдії -пред`явлення особидля впізнанняза фотознімкамивід 16.02.2023за участюсвідка ОСОБА_64 (т. 1 а.п. 239), з якого встановлено, що інформація, яка на ньому міститься, відповідає змісту протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.02.2023 за участю свідка ОСОБА_68 .

25. Протоколом огляду від 17.02.2023 (т. 1 а.п. 241-242). Об`єктом огляду є відеозапис під назвою «Відео_дата 2023-02-16», розміром 8,06 МБ, тривалістю 00 хв. 52 с., який надала ОСОБА_12 в ході її допиту як свідка від 16.02.2023. Оглядом вказаного відеозапису встановлений такий зміст інформації: «Здравствуйте. Я старший лейтенант ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_38 . Сегодня 25 января 2023 года. Я офицер-психолог 26 отдельной бригады морской пехоты. На данный момент нахожусь в плену. Был взят в городе Мариуполь 19 марта 2022 года. Хочу передать привет своей семье и близким. Сказать, что со мной все хорошо, я жив и здоров. Также, хочу обратиться к командующему морской пехоты, командующему морских сил и главнокомандующему Вооруженных сил Украины с просьбой, чтобы они поспособствовали моему ближайшему возвращению домой. Спасибо».

26. Відеозаписом, який надала свідок ОСОБА_67 (т.1 а.п. 239), який дослідженоу судовомузасіданні івстановлено,що інформація,яка наньому міститься,відповідає зміступротоколу огляду від 17.02.2023.

27. Копіями заяв ОСОБА_5 про звільнення з посади від 11.01.2023 (т.2 а.п. 64,65).

28.Копією наказуКНП «Обласналікарня інтенсивноголікування м.Маріуполь» прозвільнення ОСОБА_5 від 11.01.2023 за власним бажанням (т.2 а.п. 58).

29. Листом директора КНП «Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь» ОСОБА_69 від 27.01.2023 (т.2 а.п. 56,57), відповідно до якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала за адресою: АДРЕСА_3 , паспорт: серія НОМЕР_2 , виданий Жовтневим РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області, дата видачі: 21.04.2012р., номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 . Посвідчення військовозобов`язаного: НОМЕР_4 , військово-облікова спеціальність № 879.

ОСОБА_5 лікар - офтальмолог вищої категорії, працює у відділенні мікрохірургії ока з 03.11.2008, згідно наказу № 119к, від 03.11.2008 та у Консультативній поліклініці (Поліклініка№ 2) з 13.05.2008, відповідно наказу № 49к, від 12.05.2008.

ОСОБА_15 у зв`язку з виробничою необхідністю була задіяна в якості лікаря - офтальмолога для забезпечення роботи постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_39 .

Під час роботи скарг та нарікань на ОСОБА_5 до адміністрації КНП «Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь» не надходило.

Звільнена з посади за власним бажанням згідно з наказу № 3-к, від 11.01.2023.

Станом на 17.03.2022 ОСОБА_5 перебувала у м. Маріуполь та працювала на посаді завідувача відділення мікрохірургії ока у вже окупованому військами РФ закладі. Наразі адміністрації КНП «ОЛІЛ м. Маріуполь» місцезнаходження ОСОБА_5 не відоме.

30.Інформацією Національногоінформаційного бюро відповідно до Женевських конвенцій про поводження з військовополоненими та про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року Державного підприємства «Український національний центр розбудови миру» від 27.02.2023 (т. 2 а.п. 74-75, 78-79), згідно із якою відомості про ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , внесені до реєстру НІБ.

Наразі НІБ не володіє інформацією про ОСОБА_10 . Триває збір даних.

НІБ отримало інформацію про перебування ОСОБА_11 , ОСОБА_13 в полоні. Перевірку таких відомостей здійснюють уповноважені органи.

Всю інформацію про ОСОБА_11 , ОСОБА_13 передано до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

ОСОБА_12 було звільнено під час обміну 17.10.2022. Звільнення відбулось відповідно до Порядку здійснення передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2022 року № 441, в результаті реалізації рішення Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, утвореного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 року № 257.

Держава-агресор не надає інформації про утримання громадян України чи іноземних громадян під своїм контролем (її окупаційних сил чи окупаційних адміністрацій), а також про місце їх тримання та стан здоров`я.

Колегією суддів досліджені документи, які характеризують особу обвинуваченої:

-копія особовоїкартки на ОСОБА_5 як співробітникаКНП «Обласналікарня інтенсивноголікування м.Маріуполь» (т.2 а.п. 62-63), з якої встановлено, що ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Рози Люксембург Новоазовського району Донецької області, є громадянкою України, має вищу освіту, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

- копія особової картки на ОСОБА_5 (т.2 а.п. 80), відповідно до якої ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Рози Люксембург Новоазовського району Донецької області, є громадянкою України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

- копія додатку 1 до наказу Департаменту охорони здоров`я Маріупольської міської ради від 27.01.2021 № 19 (т.2а.п.60-61), відповідно до якого ОСОБА_5 , як лікар КНП «Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь», входила до Персонального складу позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_39 .

- довідка № 60-06122022/12210 станом на 06.12.2022 (т. 2 а.п. 47), відповідно до якої ОСОБА_5 до кримінальної відповідальності не притягалася.

- довідка КНП«ОКП м.Слов`янськ» від23.01.2023року (т.1 а.с. 49), згідно із якою ОСОБА_5 послугу з надання психіатричної допомоги у закладах підконтрольних Україні не отримує.

- довідка КНП«Медичний центрз профілактикита лікуваннязалежності м.Краматорськ» ум.Слов`янськ №23/682301 (т. 2 а.с. 51), згідно із якою ОСОБА_5 на диспансерному обліку у лікаря-нарколога не перебуває, за медичною допомогою не зверталася.

- інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.01.2023 (т.2 а.п. 81-83), відповідно до якої ОСОБА_5 має у власності 1/1 частку земельної ділянки, площею 5,91 га за адресою: Донецька область, Тельмаківський район, с/рада Свободненська, реєстраційний номер майна 1043907614248.

Оцінка суду

При вирішенні питання про допустимість та належність досліджених доказів колегія суддів враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.

Окрім цього, відповідно дост. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»суди застосовуютьЄвропейську конвенцію з прав людинита основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011 р.) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірланд проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n. 161, Series А., заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Аналізуючи вище перелічені докази в їх сукупності, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому досліджені всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку, а також в сукупності з показаннями свідків, колегія суддів приходить до висновку, що вказані докази належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки вони отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.

Так, свідки впізнали ОСОБА_5 під час проведення слідчої дії - пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, їх показання, надані в суді, були послідовними щодо обставин, які мали істотне значення для правильного вирішення справи, та особи, яка вчинила злочин.

Всі свідки беззаперечно вказали, що ОСОБА_5 , діючи умисно на користь окупаційних Збройних сил Російської Федерації, добровільно та свідомо передала їм відомості стосовно перебування тяжко поранених та хворих не менше 7-ми військовослужбовців Збройних сил України, безпосередньо вказавши на них невстановленим представникам окупаційних Збройних сил Російської Федерації, тим самим надавши допомогу в проведенні підривної діяльності проти України. Після чого військовослужбовців Збройних сил України, на яких вказала ОСОБА_5 , невстановленими представниками Збройних сил Російської Федерації взято у полон, де вони зазнали фізичних та моральних знущань, чим завдано шкоди національній безпеці України.

Під час вивчення матеріалів кримінального провадження також не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що свідки з будь-яких причин обмовили чи могли обмовити обвинувачену у інкримінованому їй злочині.

Таким чином, розглянувши кримінальне провадження з дотриманням положень ч. 1 ст. 337 КПК України,в межахвисунутого обвинувачення,колегія суддівза своїмвнутрішнім переконанням,яке ґрунтуєтьсяна всебічному,повному йнеупередженому дослідженнівсіх обставинкримінального провадження,оцінивши кожнийдоказ,наданий стороноюобвинувачення,з точкизору належності,допустимості,достовірності,а сукупністьзібраних доказів-з точкизору достатностіта взаємозв`язку,вважає зазначенідокази належними,допустимими,достовірними тав сукупностідостатніми дляприйняття рішенняпро винуватість ОСОБА_5 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.111 КК України, поза розумним сумнівом.

Поняття підривної діяльності відноситься до прихованих та неявних методів руйнування основ того чи іншого суспільства, таким як підбурювання різних груп населення між собою.

Підривна діяльність - це різновид боротьби, здійснюваної проти України державами, їх спеціальними службами, партіями, закордонними антиукраїнськими організаціями, окремими ворожими елементами, що знаходяться на території України, з метою підриву чи ослаблення конституційного ладу України, нанесення шкоди суверенітету територіальній цілісності і недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.

При цьому підривною слід визнавати будь-яку діяльність, пов`язану зі спробою зміни системи вищих органів державної влади нелегітимним шляхом, з втручанням у міжнародну або внутрішню політику України, зі спробою змінити її територію або знизити обороноздатність, з ужиттям заходів щодо посилення економічної залежності України від інших держав тощо.

Надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України полягає в будь-якій допомозі у проведенні підривної діяльності проти інтересів України.

При цій формі не має значення, як діяла особа - за завданням іноземної держави чи з власної ініціативи.

Такий спосіб вчинення державної зради, як надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, сформульовано таким чином, що протиправним визнається не безпосереднє здійснення громадянином України підривної діяльності проти України, а лише надання допомоги іноземній державі, іноземній організації або їх представникам у проведенні підривної діяльності проти України.

Надання допомоги можна витлумачити шляхом з`ясування значення слів, що утворюють цей термінологічний зворот. Так, в українській мові «допомога» - це сприяння, підтримка в чому-небудь, а «надання» - це дія за значенням «надавати», що має такий зміст: 1) дати що-небудь у якійсь кількості або в кілька заходів; 2) давати можливість мати щось, користуватися чимось і т. ін. Ураховуючи етимологію термінологічного звороту «надання допомоги», що за значенням близький до фізичного пособництва, яким визнається сприяння вчиненню злочину іншими співучасниками порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод (ч. 3ст. 27 КК України).

Таким чином, надання допомоги як складова способу вчинення державної зради полягає в активних діях громадянина України, який сприяє іноземній державі, іноземній організації або їх представникам у проведенні підривної діяльності проти України шляхом надання порад, вказівок, засобів чи знарядь або усуненням перешкод тощо.

Водночас змістом злочинної діяльності громадянина України, який сприяє цим організаціям або їх представникам, є надання допомоги у проведенні ними підривної діяльності проти України. З такого формулювання вбачається, що громадянин України лише сприяє у цьому іноземній державі, іноземній організації або їх представникам, однак сам підривної діяльності може не здійснювати, оскільки її реалізують названі суб`єкти.

Підривна діяльність як одна з форм державної зради у цьому випадку була передбачуваною для обвинуваченої, тому висунуте їй обвинувачення не суперечить вимогам ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вказаний термін застосовний в міжнародному праві, а саме Декларацією Генеральної Асамблеї ООН про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав від 09 грудня 1981 року № 36/103, Декларацією Генеральної Асамблеї ООН про зміцнення міжнародної безпеки від 16 грудня 1970 року № 2734 (ХХV), Декларацією Генеральної Асамблеї ООН про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав, обмеження їх незалежності й суверенітету від 21 грудня 1965 року № 2131 (ХХ), де встановлено, що ні одна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Закріплено обов`язки держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації; здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

Суб`єкт злочину спеціальний - ним може бути лише громадянин України.

З суб`єктивної сторони державна зрада характеризується прямим умислом.

Конкретні мотиви і мета не є обов`язковими ознаками державної зради і можуть бути різними.

Склад цього злочину побудований як формальний, тому законодавцем для притягнення до кримінальної відповідальності не передбачено настання певних наслідків у разі вчинення державної зради, оскільки надання іноземній державі, іноземній організації або їхнім представникам допомоги в проведенні підривної діяльності, є закінченим з моменту, коли громадянин України почав надавати конкретну допомогу зазначеним вище суб`єктам у проведенні цієї діяльності.

Виходячи з зазначеного, колегією суддів достовірно встановлено, що дії ОСОБА_5 , яка є громадянкою України, вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 111 КК України, як державна зрада, а саме, діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності України: надання іноземній державі, іноземній організації та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинені в умовах воєнного стану, яке полягало в умисному на користь окупаційним збройним силам Російської Федерації добровільному та свідомому переданні їм відомостей стосовно перебування на лікуванні у КНП «Обласна лікарня інтенсивного лікування м.Маріуполь» тяжко поранених та хворих не менше 7-ми військовослужбовців Збройних сил України, безпосередньо вказавши на них невстановленим представникам окупаційних Збройних сил Російської Федерації, тим самим надавши допомогу в проведенні підривної діяльності проти України, після чого військовослужбовців Збройних сил України, на яких вказала ОСОБА_5 , невстановленими представниками Збройних сил Російської Федерації взято у полон, де вони зазнали фізичних та моральних знущань, чим завдано шкоди національній безпеці України.

Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд

Загальні положення.

При призначенні покарання, згідно із вимогами ст.ст. 65-67 КК Українита роз`ясненнями, що містяться в п.1постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання»(з наступними змінами), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2ст. 50 КК України, якою передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи та попередження нових злочинів.

Зазначене узгоджується із положеннямист. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, якою встановлено, щокожен (…) при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.

При цьому, колегія суддів враховує позицію ЄСПЛ, що кримінальне покарання переслідує, як прийнято вважати, подвійну метупокарання і стримування від вчинення нових злочинів.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Призначаючи основне покарання колегія суддів виходить із наступного.

Під час вчинення кримінального правопорушення, за даним кримінальним провадженням, обвинувачена була осудною у розумінніст. 19 КК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 КК України за ступенем тяжкості вчиненого злочину, останній віднесено до категорії особливо тяжкого злочину.

Обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України, відсутні.

Обставини, що обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, відсутні.

Це означає, що винна особа з метою полегшення вчинення кримінального правопорушення використовує найбільш несприятливий для суспільства час, тяжкі обставини та умови, в яких опинилося суспільство, що свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпеки злочинів, які вчиняються в умовах воєнного стану.

Згідно з ч. 1 ст. 64 КК довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених цим Кодексом, якщо суд не вважає за можливе застосувати позбавлення волі на певний строк.

Санкцією ч. 2 ст. 111 КК передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна.

Покарання у виді довічного позбавлення волі застосовується у випадках, коли необхідність такого призначення обумовлюється особливими обставинами, що обтяжують відповідальність, та виключною небезпечністю особи винного.

Обставиною, яка зумовлює призначення покарання у виді довічного позбавлення волі і водночас вказує на неможливість досягнення мети покарання шляхом застосування покарання у виді позбавлення волі на певний строк, є надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину і особи злочинця. Надзвичайність суспільної небезпеки вчиненого злочину визначається сукупністю усіх зібраних у кримінальному провадженні даних, які стосуються вчиненого злочину, особи винного і обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання. На таку надзвичайну небезпеку можуть указувати множинність, зокрема сукупність, повторність чи рецидив учинених злочинів; наявність у вчиненому діянні декількох ознак відповідного складу злочину; наявність однієї або декількох обставин, які обтяжують покарання; інші аналогічні за своїми характеристиками ознаки.

Так, колегією суддів було встановлено, що ОСОБА_5 вчинила державну зраду, а саме, діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності України: надання іноземній державі, іноземній організації та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчинені в умовах воєнного стану, яке полягало в умисному на користь окупаційним збройним силам Російської Федерації добровільному та свідомому переданні їм відомостей стосовно перебування на лікуванні у КНП «Обласна лікарня інтенсивного лікування м.Маріуполь» тяжко поранених та хворих не менше 7-ми військовослужбовців Збройних сил України, безпосередньо вказавши на них невстановленим представникам окупаційних Збройних сил Російської Федерації, тим самим надавши допомогу в проведенні підривної діяльності проти України. Після чого військовослужбовців Збройних сил України, на яких вказала ОСОБА_5 , невстановленими представниками Збройних сил Російської Федерації взято у полон, де вони зазнали фізичних та моральних знущань, чим завдано шкоди національній безпеці України.

Викладені вище обставини вчиненого ОСОБА_5 кримінального правопорушення вказують на підвищений ступень небезпечності її діяння, оскільки є такими, що були вчинені як на шкоду, суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності України, так і опосередковано створювали загрозу для життя тяжко поранених та хворих не менше 7 військовослужбовців Збройних сил України, що визнається найвищою соціальною цінністю в Україні.

Аналізуючи дані про особу обвинуваченої, колегією суддів не було встановлено жодних обставин, які могли б свідчити про її щире каяття або активне сприяння органам досудового розслідування розкриттю кримінального правопорушення, із встановлених колегією суддів обставин кримінального провадження, показів свідків, особи ОСОБА_5 не встановлено ніякої інформації, яка давала би можливість призначити строковий вид покарання, оскільки виправлення обвинуваченої під час застосування навіть максимальної межі строкового покарання не можливе через її суспільну небезпечність з огляду на продовження воєнного стану та активних бойових дій на території України.

Приймаючи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_5 кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, враховуючи, що обвинувачена вчинила державну зраду умисно, усвідомлюючи свої дії, які полягли у діянні, умисно вчиненого громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності України, вчинені в умовах воєнного стану, які виразились в умисному на користь окупаційним збройним силам Російської Федерації добровільному та свідомому переданні їм відомостей стосовно перебування на лікуванні у КНП «Обласна лікарня інтенсивного лікування м.Маріуполь» тяжко поранених та хворих не менше 7-ми військовослужбовців Збройних сил України, безпосередньо вказавши на них невстановленим представникам окупаційних збройних сил Російської Федерації, тим самим надавши допомогу в проведенні підривної діяльності проти України, колегія суддів вважає, що ОСОБА_5 , з метою її перевиховання та упередження скоєння злочинів в подальшому, необхідно призначити покарання у виді довічного позбавлення волі.

При цьому, визначаючи розмір призначеного покарання, колегія суддів враховує той факт, що ОСОБА_5 як громадянка України, вчинила особливо тяжкий злочин в період встановленого в Україні воєнного стану, що суперечить порядку, встановленому Конституцією України, і що свідчить про те, що злочин має підвищену суспільну небезпечність, вчинила цей злочин умисно з прямим умислом, а тому колегія суддів вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_5 не можливе без реального відбування покарання, а саме довічного позбавлення волі.

Призначаючи додаткове покарання колегія суддів виходить із наступного.

Згідно ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого і що згідно ч. 2 ст. 52 КК України конфіскація майна відноситься до додаткових видів покарання.

З оглядуна вчинення ОСОБА_5 державної зради,внаслідок чоготяжко пораненіта хворіне менше7-мивійськовослужбовців Збройнихсил Українивзято уполон,де вонизазнали фізичнихта моральнихзнущань,колегія суддівпризначає покарання з конфіскацією всього належного їй майна на користь держави.

Застосування положень ст. 69 і ст. 75 КК України

З огляду на вчинення ОСОБА_5 суспільно-небезпечного кримінального правопорушення у сфері злочинів проти основ Національної безпеки України, а також відсутність обставин, передбаченихст. 66 КК України, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, колегія суддів, при призначенні їй покарання, не вбачає підстав для застосування положеньст. 69 КК України.

Підстави для застосування положень ст. 75 КК України також відсутні.

Такий висновок узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним («Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року).

Колегія суддів переконана, що за викладених вище обставин кримінального провадження та особи засудженої, призначене їй покарання буде цілком справедливим та пропорційним, необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності.

Інші питання.

Оскільки ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05.04.2023 (справа № 201/3978/23) ОСОБА_5 в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави (т. 2 а.п. 29-30), то вказаний запобіжний захід до набрання вироком законної сили слід залишити незмінним.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.04.2023 (справа № 201/4413/23) на 1/1 частки земельної ділянки, площею 5,91 га за адресою: Донецька область, Тельмаківський район, с/рада Свободненська, реєстраційний номер майна 1043907614248 з огляду на призначення їй додаткового покарання у вигляді конфіскації майна,слід залишити незмінним до приведення вироку до виконання в частині конфіскації всього належного їй майна.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 слід обраховувати з моменту звернення вироку до виконання, тобто із дня фактичного її затримання.

Процесуальні витрати на залучення експертів відсутні.

Речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 369-376 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, та призначити їй покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього належного їй майна на користь держави.

ОСОБА_5 початок строку відбування покарання обраховувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто із дня фактичного її затримання.

ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили залишити незмінним запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави, обраний в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14.04.2023 року по справі № 201/4413/23 з огляду на призначення ОСОБА_5 додаткового покарання у вигляді конфіскації майна,- залишити незмінним до приведення вироку до виконання в частині конфіскації всього належного їй майна на користь держави.

Витрати на залучення експертів відсутні.

Речові докази відсутні.

Цивільний позов не заявлений.

Роз`яснитиучасникам судовогопровадження правоподати клопотанняпро помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.

Повідомлення про ухвалений вирок опублікувати на офіційному веб-сайті суду, в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3 .