ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року справа №200/5487/21

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Компанієць І.Д., Казначеєва Е.Г.,

секретар судового засідання - Кобець О.А.

за участю: представника позивача - Романенка А.В.

представника відповідача - Попової І.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Інжиніринг», Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 серпня 2023 року у справі № 200/5487/21 (головуючий І інстанції Череповський Є.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Інжиніринг» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест Інжиніринг» (далі - ТОВ «Метінвест Інжиніринг», позивач) звернулося до суду з позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі - відповідач), в якому просило: визнати протиправними дії щодо нарахування пені з податку на додану вартість в сумі5 575 742,58 грн. шляхом внесення відповідного запису (даних, операцій) до інтегрованої картки платника податку на додану вартість ТОВ«Метінвест Інжиніринг»; зобов`язати здійснити коригування даних в інформаційній системі органів ДПС шляхом виключення з інтегрованої картки ТОВ«Метінвест Інжиніринг» платника податків з податку на додану вартість пені в сумі5 575 742,58 грн.

Ухвалою суду від 29 червня 2021 року замінено відповідача у справі з Офісу великих платників податків ДПС на Східне Міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (т. 1 а.с. 108-109).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2021 позов задоволено частково: визнано протиправними дії Офісу великих платників податків Державної податкової служби щодо нарахування ТОВ «Метінвест Інжиніринг» (правонаступник Східне Міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків) пені з податку на додану вартість в сумі 5 575 742,58 грн. шляхом внесення відповідного запису (даних, операцій) до інтегрованої картки платника податку на додану вартість ТОВ «Метінвест Інжиніринг»; в іншій частині позову відмовлено (т. 1 а.с. 222-227).

Постановою апеляційного суду від 27 січня 2022 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року у справі № 200/5487/21 - залишено без змін (т. 2 а.с. 95-99).

Постановою Верховного суду від 28.10.2022 року рішення судів попередніх інстанцій - скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т. 2 а.с. 218-232).

Ухвалою суду від 26.07.2023 року у задоволенні клопотання представника позивача від 12.07.2023 року про передачу справи до Господарському суду Запорізької області для розгляду в межах справи № 908/2043/23 про банкрутство ТОВ «Метінвест Інжиніринг» - відмовлено (т. 3 а.с. 63-65).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24.08.2023 року позов задоволений частково:

- визнано протиправними дії Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків щодо нарахування ТОВ «Метінвест Інжиніринг» пені з податку на додану вартість в період з 14.12.2020 року по 18.12.2020 року на суму 9076,25 грн.;

- зобов`язано Східне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків здійснити коригування даних в інформаційній системі органів ДПС шляхом виключення з інтегрованої картки ТОВ «Метінвест Інжиніринг» нарахованої пені з податку на додану вартість за період з 14.12.2020 року по 18.12.2020 року в сумі 9076,25 грн.;

- в іншій частині позову - відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог, прийняти нове рішення і цій частині про задоволення позову через неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального, процесуального права.

Апелянт зазначив, що судом не враховано висновки Верховного суду в постанові від 28.10.2022 року у цій справі, а саме:

«Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що грошові зобов`язання підлягають сплаті протягом десяти днів саме з дня їх узгодження, а не отримання нового податкового повідомлення-рішення, яким за результатами судового оскарження фактично фіксується сума узгодженого грошового зобов`язання, правомірність нарахування якого підтверджена судом. Норми Податкового кодексу України хоча і передбачають направлення нового податкового повідомлення-рішення у випадку зменшення в судовому порядку суми грошового зобов`язання, однак, воно має інше юридичне значення та наслідки. Зокрема, на таке рішення не розповсюджується процедура узгодження грошового зобов`язання та/або виникнення права на його повторне оскарження. Аналогічні висновки містяться, зокрема в постановах Верховного Суду від 07.12. 2020 у справі №826/15527/17, від 12.08.2021 у справі № 804/3114/16.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про своєчасність сплати позивачем узгоджених грошових зобов`язань, адже днем їх узгодження було 16.11.2020 (день набрання законної сили судовим рішенням у справі №805/1974/18-а), а днем сплати 14.12.2020. Тобто сплата відбулася поза межами десяти днів з дня узгодження грошових зобов`язань».

Отже, Верховний суд акцентував увагу на тому, що днем узгодження податкових зобов`язань було 16.11.2020 року (день набрання законної сили судовим рішенням у справі № 805/1974/18-а).

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову в цій частині, не врахував вимоги пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ (в редакції з 01.01.2017 року до 01.01.2021 року).

Оскільки суму податкового зобов`язання за ппр від 04.12.2017 року № 0007824711 узгоджено 16.11.2020 року, граничним строком сплати є 01.12.2020 року.

На думку апелянта, з 01.12.2020 року контролюючий орган мав нараховувати пеню з ПДВ згідно постанови Верховного суду у справі № 805/1974/18-а від 16.11.2020 року, з урахуванням правової позиції у справі № 200/5487/21 від 28.10.2022 року.

Верховний суд в постанові у цій справі акцентував увагу на тому, що з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця, в якому завершується дія карантину, нарахована, але не сплачена за цей період пеня, підлягає списанню.

Суд першої інстанції, приймаючи спірне рішення та відмовляючи у задоволенні позову в цій частині, дішйов протилежного висновку всупереч правової позиції Верховного суду.

На думку позивача, відсутні підстави для призначення перевірки, оскільки запит складено відповідачем з порушенням вимог ст. 73 ПКУ. Крмі того, зі змісту наказу про проведення документальної позапланової перевірки позивача неможливо визначити передбачену законодавством фактичну підставу проведення перевірки.

Таким чином, були відсутні підстави для нарахування пені у зв`язку з прийняттям ппр № 0001705107 від 01.12.2020 року, оскільки останнє прийнято на підставі акту перевірки від 07.11.2017 року, яка проведена за відсутності правових підстав.

Крім того, оскільки дія карантину не завершена відповідачем необгрунтовано застосовано пеню в період з 01.03.2020 року по 30.12.2020 року. Така позиція підтримана ДПС України, ГУДПС у Тернопільській області на сайті.

Також, суд ухвалою від 26.07.2023 року протиправно не передав спір у цій справі до Господарського суду Запорізької області для подальшого розгляду в межах справи № 908/2043/23 про банкрутство ТОВ «Метінвест Інжиніринг», враховуючи висновки Великої Палати Верховного суду в постановах, зокрема, від 15.12.2020 року у спрваі № 904/1693/19, від 15.01.2020 року у справі №607/6254/15-ц, від 18.02.2020 року у справі № 918/335/17 та інших.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог та прийняти нову постанову в цій частині про відмову у задоволенні позову, через порушення норм матеріального, процесуального права.

Апелянт зазначив, що судом встановлено, що відповідач не направляв позивачу розрахунок пені, що є доказом самостійного обрахунку позивачем розміру пені з датою початку та кінцевою датою, а потім самостійною сплатою.

Тобто, будь-які протиправні дії відповідача відсутні через відсутність будь-яких дій абсолютно зі сторони відповідача у питанні нарахуванні пені. Нарахування пені відповідачем в інтеграційній картці платника податків (далі - ІКП) проведено після фактичної сплати пені позивачем.

Розглядаючи ситуацію заниження платником податків суми належних до сплати податків, слід зазначити, що якщо податкове зобов`язання виникає на підставі податкового законодавства, яким встановлено розмір, порядок і строк його сплати, то на підставі прийнятого податковим органом відповідного рішення про нарахування у зв`язку із встановленням факту несплати податку у платника виникає грошове зобов`язання, яке підлягає сплаті у встановлений пунктом 57.3 статті 57 ПК України строк після його узгодження.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Якщо під час проведення перевірки контролюючий орган встановить порушення платником податків вимог податкового законодавства, що призвело до заниження у податковому (звітному) періоді суми податкового зобов`язання з відповідного податку та/або збору, обов`язок з визначення суми такого заниження покладено на контролюючий орган. За змістом статті 58 ПК України визначення контролюючим органом такої суми відбувається за кожним видом податку та/або збору шляхом надіслання (вручення) податкового повідомлення-рішення, у якому також у випадках, визначених ПК України, визначається сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Така сума коштів, до якої входить сума податкового зобов`язання та сума штрафних (фінансових) санкцій, є грошовим зобов`язанням платника податків.

З таких підстав, доводи відповідача про правомірність нарахування пені по 18.12.2020 року включно замість 14.12.2020 року, як зазначено судом першої інстанції, є вірними, оскільки пеня - грошове зобов`язання, яке підлягає сплаті протягом десяти днів саме з дня їх узгодження (16.11.2020 року - дата постанови Верховного суду), а не отримання нового податкового повідомлення-рішення.

Тобто, 16.11.2020 року у позивача виникло 3 грошових зобов`язання: сума податкового зобов`язання, сума штрафних (фінансових) санкцій та пеня.

Як наслідок, всі ці три грошові зобов`язання позивач повинен був сплатити протягом десяти днів з дня узгодження грошових зобов`язань, а сплатив останнє 18.12.2020 року, поза межами десяти днів з дня узгодження грошових зобов`язань, внаслідок чого пеня і нарахована включно до день погашення відповідно до п. 129.4 ст. 129 ПКУ на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, пеня нараховується за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Така позиція висловлена в постановах Верховного суду від 30 червня 2023 року у справі № 420/4592/19, від 27 вересня 2022 року у справі № 380/7694/20.

Предметом розгляду у даній справі є саме нарахування пені за порушення сплати податку на додану вартість. Отже, позивач в період з 1 березня 2020 року по 18.12.2020 року не був звільнений від нарахування пені і не має права на її списання через сплату.

Акцентуємо, що період нарахування пені з 14.12.2020 року по 18.12.2020 року припадає на дію карантина, що регулювалося ст.52 1 Податкового кодексу України, де зазначалося, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СOVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Враховуючи те, що пеня була нарахована самим позивачем та сплачена 18.12.2020 року, вона не є протиправною та не підлягає списанню чи-то будь-якому коригуванню в ІКП.

Крім того, відсутній спір щодо здійсненого розрахунку. Питання не ставиться у жодному процесуальному документі. Позивач не погоджується саме з фактом нарахування пені, а не з періодами нарахування. Як висновок, пеня з 14.12.2020 року по 18.12.2020 року є законною та обґрунтованою через прострочення її сплати у 10-дениий термін після узгодження 16.11.2020 року та нарахування по день сплати фактичної і вона не підлягає списанню відповідно до ст.52-1 Податкового кодексу України.

Апелянт вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов`язання здійснити коригування даних в інформаційній системі органів ДПС шляхом виключення з інтегрованої картки ТОВ «Метінвест Інжиніринг» платника податків з податку на додану вартість пені в сумі 5 575 742,58 грн., з таких підстав.

Як вже зазначав суд в рішенні 18.12.2020 року та 30.12.2020 року у відповідності до ІКП позивача,відповідачем здійснено нарахування пені з податку на додану вартість в розмірі 5 575 742.58 грн., що відображено в інтегрованій картці платника податків - 4 787 798,23 грн. пені (дата операції 18.12.2020 року) та 787944,35 грн. пені (дата операції 30.12.2020 року).

Позивач платіжним дорученням № 382518 від 18.12.2021 року сплатив пеню у розмірі 5580313,04 грн. Відповідачем у ІКП з ПДВ позивача здійснені коригування щодо нарахованої пені, шляхом її погашення 18.12.2021 року у сумі 4787798,23 грн., а 31.12.2021 року у сумі 787944,35 грн.

У відповідності до ІКП, наданого відповідачем до додаткових пояснень від 23.07.2021 року, станом на 31.12.2020 року у позивача відсутня сума нарахованої пені, а також наявна переплата у розмірі 34989,54 грн.

Тобто станом на 31.12.2020 року у ІКП позивача була відсутня будь - яка сума пені, тому обраний позивачем спосіб правового захисту щодо коригування даних в інформаційній системі органів ДПС шляхом виключення з інтегрованої картки ТОВ «Метінвест Інжиніринг» платника податків з податку на додану вартість пені в сумі 5 575 742,58 грн. не може бути реалізоване з огляду на відсутність вищезазначеної суми пені в ІКП.

Також, суд першої інстанції некоректно зазначив про визнання протиправними дії Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків щодо нарахування ТОВ «Метінвест Інжиніринг» пені з податку на додану вартість в період з 14.12.2020 року по 18.12.2020 року на суму 9 076,25 грн. замість Офісу ВПП ДПС, який діяв на момент виникнення правовідносин і не ліквідован на дату звернення до Першого апеляційного адміністративного суду.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому просив відмовити у її задоволенні.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просив відмовити у її задоволенні.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи своєї апеляційної скарги, заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи своєї апеляційної скарги, заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчив доводи апеляційних скарг, відзивів, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення, виходячи з наступного.

ТОВ «Метінвест Інжинирінг»є юридичною особою, яке включено до ЄДРПОУ за номером37732376, зареєстрований 06.07.2011 №12241020000052747 тає платником податків в тому числі податку на додану вартість.

Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків Офіс великих платників податків є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової службиі згідно до Положення про Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків є правонаступником прав та обов`язків Офісу великих платників податківДФС (ЄДРПОУ 39440996) у відповідних сферах діяльності.

В березні 2018 року ТОВ «Метінвест Інжиніринг» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом доОфісу великих платників податків ДФС, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 04.12.2017 №0007824711 про збільшення Товариству суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на 13 841 293,50 грн, з яких 9 227 529 грносновний платіж, а 4 613 764,50 грнштрафні санкції.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від26 червня 2018 року у справі № 805/1974/18-а, залишеному без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2019 року, позов ТОВ «Метінвест Інжиніринг» до Офісу великих платників податків ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено: визнанопротиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 04.12.2017 року №0007824711 про збільшення суми грошового зобов`язання зподатку на додану вартість в розмірі податкових зобов`язань 9 227529,00 грн та застосованихштрафних санкцій в розмірі 4613 764,50 грн.

Постановою Верховного Суду від 16 листопада 2020 року у справі № 805/1974/18-а рішення Донецького окружного адміністративного суду від 26.06.2018 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019 року - змінено; позов ТОВ «Метінвест Інжиніринг» - задоволено частково: визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 04.12.2017 №0007824711 в частині визначення суми грошових зобов`язань з штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2 306 882,25 грн; в іншій частині позовних вимог - відмовлено (т. 1 а.с. 17-).

04.12.2020 року позивач отримав нове податкове повідомлення-рішення №0001705107 від 01.12.2020 року, яке містило зменшену суму штрафу, відповідно до постанови Верховного суду від 16 листопада 2020 року у справі № 805/1974/18- а (т. 1 а.с. 14-22).

Отже, попереднє податкове повідомлення-рішення форми від 04.12.2017 року №0007824711 є відкликаним.

Податкове повідомлення-рішення № 0001705107 від 01.12.2020 року (отримане позивачем 04.12.2020 року) сплачено позивачем в повному обсязі:

- податок на додану вартістьплатіжними дорученнями від 14.12.2020 року №380649, № 380648 на загальну суму 11 534 411.25 грн., податкове зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі9 227 529,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 2 306882,25 грн. (т. 1 а.с. 23-24).

18.12.2020 року та 30.12.2020 рокуу відповідностідо ІКП позивача, наданого відповідачем та витягу з особового рахунку позивача з ПДВ, наданого останнім, відповідачем здійснено нарахування пені з податку на додану вартість в розмірі 5 575 742.58 грн., що відображено в інтегрованій картці платника податків - 4 787 798,23 грн. пені (дата операції 18.12.2020 року) та 787 944,35 грн. пені (дата операції 30.12.2020 року) (т. 1 а.с. 25).

За поясненнями сторін позивач платіжним дорученням № 382518 від 18.12.2021 року сплатив пеню у розмірі 5580 313,04 грн. Зазначений факт визнається сторонами та не підлягає додатковому доказуванню.

Відповідачем у ІКП з ПДВ позивача здійснені коригування щодо нарахованої пені, шляхом її погашення 18.12.2021 року у сумі 4787 798,23 грн., а 31.12.2021 року у сумі 787944,35 грн.

У відповідності до ІКП, наданого Відповідачем до додаткових пояснень від 23.07.2021 року, станом на 31.12.2021 року у позивача відсутня сума нарахованої пені, а також наявна переплата у розмірі 34 989,54 грн. (т. 1 а.с. 160).

Відповідно до розрахунку пені за податковою декларацією - березень 2017 року вбачається, щограничний термін сплати за вищезазначеною податковою декларацією, відповідачем визначено 30.04.2017 року. Початок нарахування пені 03.05.2017 року, дата закінчення нарахування пені 18.12.2020 року. Кількість календарних днів нарахування пені 1325 днів, сума заниженого податкового зобов`язання 9227529,00 грн., сума нарахованої пені - 5575742,58 грн. (т. 3 а.с. 19).

В цій справі визначення грошових зобов`язань контролюючим органом відповідно до підпункту54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу Українивідбулося шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення від 04.12.2017 року № 0007824711. Податкове повідомлення-рішення від 01.12.2020 року № 0001705107 (сплату у десятиденний строк від отримання якого суди визнали таким, що звільняє від нарахування пені), прийнято з урахуванням постанови Верховного суду від 16.11.2020 року у справі № 805/1974/148-а та на її підставі, яке містило зменшену суму штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно п.56.18 статті 56 ПК Українипри зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

За абз. 2 пункту57.3 статті 57 ПК Україниу разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно пп.60.1.5 пункту 60.1 статті 60 ПК Україниподаткове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Аналогічне положення міститься у підпункті 4 пункту 1 розділу V Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень рішень платникам податків, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України №1204 від 28 грудня 2015 року.

За п.60.4 статті 60 ПК Україниу випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу.

Таким чином, грошові зобов`язання підлягають сплаті протягом десяти днів саме з дня їх узгодження, а не отримання нового податкового повідомлення-рішення, яким за результатами судового оскарження фактично фіксується сума узгодженого грошового зобов`язання, правомірність нарахування якого підтверджена судом. НормиПодаткового кодексу Українихоча і передбачають направлення нового податкового повідомлення-рішення у випадку зменшення в судовому порядку суми грошового зобов`язання, однак, воно має інше юридичне значення та наслідки. Зокрема, на таке рішення не розповсюджується процедура узгодження грошового зобов`язання та/або виникнення права на його повторне оскарження, що узгоджується з правовими висновками в постановах Верховного суду від 07.12.2020 року у справі № 826/15527/17, від 12.08.2021 року у справі № 804/3114/16.

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем узгоджені грошові зобов`язання сплачено несвоєчасно, оскільки днем їх узгодження було 16.11.2020 року (день набрання законної сили судовим рішенням у справі № 805/1974/18-а), а днем сплати - 14.12.2020 року. Тобто сплата відбулася поза межами десяти днів з дня узгодження грошових зобов`язань.

Щодо нарахування пені.

Згідно пп. 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За пп. 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Отже, податкове зобов`язання є грошовим виразом існуючого для платника податків (в тому числі податкового агента) податкового обов`язку зі сплати певного податку, виникнення, а також порядок та строки сплати якого, обумовлені нормами податкового законодавства.

Згідно пп.129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України(в редакції на час нарахування пені) нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

За п.129.2 статті 129 ПК Україниу разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов`язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов`язання (його частини) скасовується.

Згідно пп.129.3.1 пункту 129.3 статті 129 ПК Українинарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Суд зазначає, що після сплати пені позивач не може впливати на строки перерахування таких коштів фінансовими установами, які здійснюють зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та нести відповідальність за затримку перерахування таких коштів, відповідними фінансовими установами.

Граматичний (лексичний) і логічний аналізи підпункту129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу Українив редакції, чинній з 1 січня 2017 року (яка чинна і на час нарахування пені позивачу) дають підстави для висновку, що законодавець пов`язує момент початку нарахування пені із закінченням граничного строку сплати податкового зобов`язання, визначеногоПодатковим кодексом України. Строк сплати податкового зобов`язання, на відміну від грошового зобов`язання, становить 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Отже, період нарахування пені охоплює увесь час заниження податкового зобов`язання, в тому числі і період адміністративного та/або судового оскарження.

Інше тлумачення вказаної норми позбавляє логічного змісту наведеного у ній в дужках словосполучення «у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження», яке, фактично, і вказує на те, що цей темпоральний проміжок є частиною іншого (більшого) періоду, ніж після узгодження грошових зобов`язань, визначених податковим повідомленням-рішенням. За змістом нормПодаткового кодексу Україниузгодження грошових зобов`язань відбувається із закінченням процедури адміністративного та/або судового оскарження.

На обґрунтованість такого висновку вказує і системний аналіз пункту129.2 статті 129 ПК України, оскільки предметом регулювання всієї цієї норми є скасування пені, нарахованої за період заниження грошового зобов`язання (його частини), у випадку, коли за наслідками адміністративного або судового оскарження скасовано нараховане грошове зобов`язання (його частина). Є підстави вважати, що якби законодавство не передбачало, що пеня має нараховуватися за весь період заниження податкового зобов`язання, виявленого контролюючим органом та донарахованого податковим повідомленням-рішенням (що і обумовило кваліфікацію такої суми як «грошове зобов`язання»), то і сенсу її скасовувати повністю або в частині у разі скасування самого податкового повідомлення-рішення повністю або в частині не було б.

Крім того, пеня на підставі пункту129.1 статті 129 ПК Українинараховується в обов`язковому порядку в силу вимогПК України, і не обумовлюється прийняттям контролюючим органом жодних додаткових рішень. Однак, момент виникнення обов`язку платника податків з її сплати нерозривно пов`язаний з моментом виникнення обов`язку зі сплати визначеного контролюючим органом грошового зобов`язання (зокрема його узгодження), розмір якого і є базою для розрахунку пені.

Враховуючи вимоги пункту129.2 статті 129 ПК України, у разі залишення без змін частини нарахованого контролюючим органом грошового зобов`язання (його частини) у порядку судового оскарження, пеня, нарахована за несплату такого, відображається в ІКП платника податку та підлягає сплаті за весь період заниження такого зобов`язання, в тому числі і за період адміністративного та/або судового оскарження, що узгоджується з правовою позицією в постанові Верховного суду від 27.09.2022 року у справі № 380/7694/20.

Таким чином, пеня позивачу має бути нарахована на суму заниженого податкового зобов`язання, правомірність збільшення якого підтверджена у судовому порядку, за увесь час його заниження (у тому числі за період судового оскарження), а нарахування пені має розпочатися з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків цього зобов`язання за відповідний податковий (звітний) період, щодо якого виявлено заниження.

Згідно розрахунку відповідача пеня нараховувалася за податковою декларацією за березень 2017 року, граничний термін сплати за вищезазначеною податковою декларацією, відповідачем визначено 30.04.2017 року. Початок нарахування пені 03.05.2017 року, дата закінчення нарахування пені 18.12.2020 року.

Податкове повідомлення-рішення № 0001705107 від 01.12.2020 року (отримано позивачем 04.12.2020 року) сплачено позивачем в повному обсязі 14.12.2020 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 380649, № 380648 на загальну суму 11 534411,25 грн., податкове зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі9 227 529,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 2306 882,25 грн.

Таким чином, підстави для нарахування пені з 14.12.2020 року у відповідача були відсутні, у зв`язку зі сплатою позивачем грошових зобов`язань.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем в порушення вимог статті 129 ПК України протиправно нараховано пеню за період з 14.12.2020 року по 18.12.2020 року.

Згідно розрахунку пені за період з 12.06.2020 року по 18.12.2020 року (190 днів) відповідачем нараховано пені на суму 344897,81 грн., сума пені за один день складає 1815,25 грн. (344897,81/190), враховуючи те, що відповідачем нараховувалася пеня протягом періоду з 14.12.2020 року по 18.12.2020 року (5 календарних днів), сума протиправно нарахованої пені складає 9076,25 грн. (5 днів * 1815,25 грн.).

Щодо посилань позивача на положення пункту 52-1 підрозділу 10розділу XX ПК України.

Законом України від 17.03.2020 року №533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-2019)»(набрав чинності 18.03.2020підрозділ 10розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу Українидоповнено пунктом 52-1.

За абз. 11 пункту 52-1 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» ПК Українипротягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Згідно п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: … порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Предметом розгляду у даній справі є нарахування пені за порушення сплати податку на додану вартість.

Таким чином, позивач в період з 1 березня 2020 року по 13.12.2020 року не був звільнений від нарахування пені.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем правомірно нараховувалася пеня на грошове зобов`язання в період дії карантину.

Щодо позовних вимог про зобов`язання контролюючого органу здійснити коригування даних в інформаційній системі органів ДПС шляхом виключення з інтегрованої картки ТОВ «Метінвест Інжиніринг» платника податків з податку на додану вартість пені в сумі 5 575 742,58 грн.

Згідно п. 1 глави 1 розділу ІІ Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 січня 2021 року № 5, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею. Під час проведення облікової операції в ІКП зазначається дата запису операції, зміст операції та/або документ, на підставі якого здійснюється запис. Облік платежів ведеться в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення. Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

За п. 6 глави 2 розділу ІІІ Порядку № 5 у разі погашення податкового боргу автоматично проводиться розрахунок пені відповідно до пункту 129.1 та підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 розділу II Кодексу та відображається відповідними операціями щодо нарахування пені в ІКП.

Отже, відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, що узгоджується з правовою позицією в постановах Верховного суду від 19.02.2019 року у справі № 825/999/17, від 26.02.2019 року у справі № 805/4374/15-а, від 17.06.2021 року у справі № 520/7599/19.

Верховний суд в постанові від 19.02.2019 року у справі № 825/999/17 дійшов висновку, що при визначенні питання про правомірність нарахування платнику податків пені належним способом захисту, що відносить порушені права, є коригування в інформаційній системі органів ДФС даних інтегрованої картки шляхом виключення неправомірно нарахованих сум пені.

Невід`ємною частиною конституційного права на судовий захист є можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог щодо поновлення яких встановлена у належній судовій процедурі та формалізована у судовому рішенні, що забезпечено конкретними гарантіями, які б дозволяли реалізувати його в повному об`ємі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя.

В разі, якщо судом встановлено порушення права позивача в результаті неправомірного нарахування контролюючим органом на підставі приписів підпункту129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК Українипені у відповідному розмірі (сумі) належним способом захисту, що відновить порушені права, є саме коригування в інформаційній системі органів ДФС даних інтегрованої картки шляхом виключення неправомірно нарахованих сум пені, в незалежності від сплати платником податку такої сумі пені, чи (або) проведеного контролюючим органом в ІКП коригування нарахованої пені, шляхом її погашення.

При розгляді даної справи судом встановлено протиправне нарахування пені відповідачем на грошове зобов`язання в період з 14.12.2020 року по 18.12.2020 року на суму 9076,25 грн.

Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстацнії про зобов`язання Східне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків здійснити коригування даних в інформаційній системі органів ДПС шляхом виключення з інтегрованої картки ТОВ «Метінвест Інжиніринг» нарахованої пені з податку на додану вартість за період з 14.12.2020 року по 18.12.2020 року в сумі 9 076,25 грн.

Щодо доводів апеляції позивача в частині передачі справи до Господарського суду Запорізької області для подальшого розгляду в межах справи № 908/2043/23 про банкрутство ТОВ «Метінвест Інжиніринг», враховуючи висновки Великої Палати Верховного суду в постановах, зокрема, від 15.12.2020 року у спрваі № 904/1693/19, від 15.01.2020 року у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 року у справі № 918/335/17 та інших, то колегія суддів зазначає, що відповідно до постанови Великої Палати Верховного суду від 01.11.2023 року у справі № 908/129/22 визначено підсудність майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, віднесено до компетенції суду адміністративної юрисдикції.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо доводів апеляції відповідача в частині того, що суд першої інстанції некоректно зазначив про визнання протиправними дії Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків щодо нарахування ТОВ «Метінвест Інжиніринг» пені з податку на додану вартість в період з 14.12.2020 року по 18.12.2020 року на суму 9 076,25 грн. замість Офісу ВПП ДПС, який діяв на момент виникнення правовідносин і не ліквідован на дату звернення до Першого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою суду першої інстанції від 29 червня 2021 року замінено відповідача у справі з Офісу великих платників податків ДПС на Східне Міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків (т. 1 а.с. 108-109).

Зазначена ухвала набрала законної сили, сторонами не оскаржена.

Суд першої інстанції обгрунтовано звернув увагу позивача на позицію Верховного суду, викладену в постанові від 10.09.2020 року у справі № 420/5772/18, відповідно до якої вирішальним для встановлення публічного правонаступництва є перехід прав та обов`язків, а не встановлення факту реєстрації припинення юридичної особи, яка вибуває з правовідносин.

Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для скасування рішення суду.

Керуючись ст.ст. 195, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Інжиніринг», Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 серпня 2023 року у справі № 200/5487/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест Інжиніринг» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 13 грудня 2023 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: І.Д. Компанієць

Е.Г. Казначеєв