Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2023 року Справа№200/5353/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України про зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

26 вересня 2023 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Пенсійного фонду України (далі відповідач, ПФУ), надісланий засобами поштового зв`язку 20 вересня 2023 року, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 28 вересня 2023 року, позивач просив:

- визнати протиправним рішення ПФУ про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ПФУ повторно розглянути його заяву від 11 серпня 2023 року про перерахунок пенсії за віком, зарахувавши до його страхового стажу періоди роботи

з 04 серпня 1977 року по 18 жовтня 1978 року;

з 25 жовтня 1978 року по 05 листопада 1980 року (військова служба);

з 27 січня 1981 року по 10 квітня 1981 року;

з 13 лютого 1988 року по 12 лютого 1991 року.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

27 вересня 2023 року суд постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Позивач усунув недоліки позовної заяви.

02 жовтня 2023 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; витребував у відповідача докази.

Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі учасники справи повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС).

Відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, розпочинається через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС).

Як на час відкриття провадження в адміністративній справі, так і на час розгляду цієї справи по суті триває широкомасштабна військова агресія російської федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».

Указом Президента України від 06 листопада 2023 року № 734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 08 листопада 2023 року № 3429-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що згідно з Угодою між Україною та Королівством Іспанія про соціальне забезпечення громадян, яка ратифікована Законом України від 17 грудня 1997 року № 741/97-ВР, (далі Угода), та законодавством України з 17 серпня 2021 року Департамент пенсійного забезпечення ПФУ призначив йому пенсію за віком.

Приймаючи рішення про призначення пенсії, пенсійний орган зарахував позивачеві 14 років 03 місяці 05 днів страхового стажу, набутого на території України та 19 років 04 місяці 03 дні страхового стажу, набутого на території Королівства Іспанія.

При цьому під час призначення пенсії пенсійний орган не зарахував позивачеві до страхового стажу періоди з 04 серпня 1977 року по 18 жовтня 1978 року, з 25 жовтня 1978 року по 05 листопада 1980 року (військова служба), з 27 січня 1981 року по 10 квітня 1981 року та з 13 лютого 1988 року по 12 лютого 1991 року.

У відповідь на звернення позивача листом від 04 травня 2022 року ПФУ повідомило, що вказані періоди не можуть бути зараховані до українського страхового стажу, оскільки вони набуті на території російської федерації, а відповідно до ст. 10 Угоди кожна сторона визнає право та призначає пенсію тільки за страховий стаж, набутий на своїй території.

11 серпня 2023 року позивач звернувся до ПФУ з заявою про перерахунок призначеної йому пенсії за віком із зарахуванням до страхового стажу періодів з 04 серпня 1977 року по 18 жовтня 1978 року, з 25 жовтня 1978 року по 05 листопада 1980 року (військова служба), з 27 січня 1981 року по 10 квітня 1981 року та з 13 лютого 1988 року по 12 лютого 1991 року.

Проте листом від 11 вересня 2023 року № 34047-35557/С-03/8-2800/23 ПФУ повідомило позивачеві про відсутність підстав для перерахунку пенсії.

Вважаючи рішення пенсійного органу про відмову в перерахунку пенсії протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Позивач наголошував, що спірні періоди підтверджені належним чином оформленими записами в трудовій книжці, яка є основним документом про стаж.

При цьому відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 10 Угоди працівник, який постійно або тимчасово підпадав під дію законодавства тієї чи іншої Договірної Сторони, має право на допомогу, яка регулюється цією главою, на таких умовах: компетентні органи кожної Договірної Сторони визначать право на допомогу та обчислюють її, враховуючи тільки трудовий чи страховий стаж, який був набутий під час поширення на працівника дії законодавства цієї Сторони.

Позивач доводив, що спірні періоди роботи та військової служби відповідно до законодавства України враховуються до стажу, що дає право на пенсію в Україні, а тому відповідач протиправно відмовив у їх зарахуванні.

Просив задовольнити позов.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву.

Зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058) законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Призначення і виплата пенсій громадянам України, які проживають за її межами, та громадянам інших країн, які переїхали на постійне проживання до України, здійснюється згідно із пенсійним законодавством України, яке складається із Закону № 1058 та інших нормативно-правових актів, а також міжнародних договорів (угод), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону № 1058 під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону № 1058 якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України від 29 червня 2004 року № 1906-ІV «Про міжнародні договори України» (далі Закон № 1906) чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

Угода між Україною і Королівством Іспанія про соціальне забезпечення громадян (далі Угода) ратифікована Законом України від 17 грудня 1997 року № 741/97-ВР «Про ратифікацію Угоди між Україною і Королівством Іспанія про соціальне забезпечення громадян» та набрала чинності для України 27 березня 1998 року.

Згідно з п. «є» ст. 1 Угоди «трудовий чи страховий стаж» - період, який зараховується згідно із законодавством кожної з Договірних Сторін при визначенні права на відповідну допомогу (пенсію) з боку соціального забезпечення, а також періоди, які вважаються аналогічними з боку відповідного законодавства кожної з Договірних Сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Угоди на працівників, які підпадають під дію цієї Угоди, поширюється виключно дія законодавства тієї Договірної Сторони, на території якої вони здійснюють трудову діяльність, якщо цією Угодою не передбачено інше.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Угоди Компетентні органи кожної Договірної Сторони визначають право на допомогу та обчислюють її, враховуючи тільки трудовий чи страховий стаж, який був набутий під час поширення на працівника дії законодавства цієї Сторони.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Угоди Компетентні органи кожної Договірної Сторони визначають право на допомогу, додаючи до свого трудового чи страхового стажу трудовий чи страховий стаж, набутий згідно із законодавством іншої Договірної Сторони. Після визначення стажу, який дає право на отримання допомоги, розмір виплат розраховується згідно з наступними правилами:

а) розмір допомоги, на яку заінтересована особа має право, визначатиметься за умови, що сумарний стаж був набутий відповідно до власного законодавства (теоретична пенсія);

б) розмір допомоги встановлюватиметься із застосуванням до теоретичної пенсії, розрахованої відповідно до її законодавства, тієї пропорції, яка існує між трудовим чи страховим стажем, набутим відповідно до законодавства Договірної Сторони, до якої належить орган, що нараховує допомогу, та загальним трудовим чи страховим стажем, набутим під час дії законодавства обох Договірних Сторін (пропорційна пенсія);

в) коли законодавство однієї з Договірних Сторін вимагає максимального трудового чи страхового стажу для призначення повної допомоги, Компетентні органи цієї Договірної Сторони беруть до уваги, з метою визначення загального стажу, лише той трудовий чи страховий стаж, який був набутий на території іншої Договірної Сторони і є необхідним для визнання права на отримання вищезгаданої допомоги.

Таким чином, Угодою передбачено 2 умови для обчислення Договірними Сторонами стажу та розміру пенсії:

перша умова шляхом додавання до свого трудового чи страхового стажу трудовий чи страховий стаж, набутий згідно із законодавством іншої Договірної Сторони для визначення права на допомогу;

друга умова шляхом врахування тільки трудового чи страхового стажу, який був набутий під час поширення на працівника дії законодавства цієї Сторони для обчислення розміру допомоги.

При цьому фінансування виплати пенсій особам, що виїхали до Королівства Іспанія, здійснюється за пропорційним принципом.

Відповідач вказував на те, що врахував стаж, набутий позивачем як в Україні, так і в Королівстві Іспанія, шляхом додавання відповідних періодів виключно для визначення права позивача на пенсію. В результаті цього додавання було визначено, що ОСОБА_1 набув право на пенсію за законодавством України, яким передбачено мінімально необхідний страховий стаж для набуття такого права. Такі дії ПФУ повністю відповідають умовам Угоди. Угода дає змогу підсумувати стаж і визначити право на призначення пенсії особі на території України. Однак розмір пенсії призначається тільки за стаж, набутий безпосередньо на території України.

Аналогічний правовий висновок сформовано Верховним Судом в постанові від 20. вересня 2022 року у справі № 640/12141/20.

При призначенні пенсії в Україні страховий стаж, набутий на території Королівства Іспанія, може бути врахований лише для визначення права на пенсію і не впливає на її розмір.

Оскільки, згідно з умовами Угоди, кожна Договірна Сторона визначає право та призначає пенсію тільки за страховий стаж, набутий на своїй території, при призначенні пенсії не врахований страховий стаж, набутий на території російської федерації: з 04 серпня 1977 року по 18 жовтня 1978 року, з 25 жовтня 1978 року по 05 листопада 1980 року, з 27 січня 1981 року по 10 квітня 1981 року, з 13 лютого 1988 року по 12 лютого 1991 року.

Відповідач доводив, що розглянув звернення ОСОБА_1 від 11 серпня 2023 року та надав йому обґрунтовану відповідь з порушених у зверненні питань листом від 11 вересня 2023 року № 34047-35557/С-03/8-2800/23.

Відповідь, викладена в листі від 11 вересня 2023 року № 34047-35557/С-03/8-2800/23, надана з урахуванням листа ПФУ від 04 травня 2023 року № 9424-9695/С-03/8-2800/22.

Верховний Суд в постанові від 13 лютого 2020 року у справі № 520/3571/17 зазначив, що звернення вважається розглянутим, якщо розглянуто по суті всі порушені у ньому питання.

З огляду на це відповідач доводив, що у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень, в порядку та способом, що визначені законодавством.

Просив відмовити в позові.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Позивач постійно проживає в Королівстві Іспанія.

До виїзду постійне місце проживання позивача на території України було зареєстровано в м. Горлівка Донецької області, про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в паспорті.

Відповідач Пенсійний фонд України (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) зареєстрований як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис.

З 17 серпня 2021 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в ПФУ як отримувач пенсії за віком, яка призначена відповідно до Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788) та Угоди.

Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), при вирішенні питання щодо набуття ОСОБА_1 права на пенсію за віком до страхового стажу позивача були враховані періоди роботи в Україні 14 років 03 місяці 05 днів, а також періоди роботи в Іспанії 19 років 04 місяці 03 дні, а разом 33 роки 07 місяців 08 днів.

До страхового стажу, набутого на території України, пенсійний орган зарахував періоди:

з 01 вересня 1974 року по 20 липня 1977 року навчання у вищих/середніх навчальних закладах 02 роки 10 місяців 20 днів;

з 27 квітня 1981 року по 06 жовтня 1983 року 02 роки 05 місяців 10 днів;

з 21 листопада 1983 року по 26 листопада 1984 року 01 рік 00 місяців 06 днів;

з 06 грудня 1984 року по 08 лютого 1988 року 03 роки 02 місяці 03 дні;

з 04 березня 1991 року по 28 жовтня 1992 року 01 рік 07 місяців 25 днів;

з 01 серпня 1996 року по 30 листопада 1998 року 02 роки 04 місяці 00 днів;

з 01 грудня 1998 року по 01 вересня 1999 року 00 років 09 місяців 01 день.

Зміст формуляра Е/UCR-3, який заповнюється уповноваженими органами Договірних Сторін Угоди, свідчить про те, що компетентна установа України зарахувала до страхового стажу ОСОБА_1 14 років 03 місяці 05 днів, в тому числі:

з 01 вересня 1974 року по 20 липня 1977 року 02 роки 10 місяців 20 днів;

з 27 квітня 1981 року по 06 жовтня 1983 року 02 роки 05 місяців 10 днів;

з 21 листопада 1983 року по 26 листопада 1984 року 01 рік 00 місяців 06 днів;

з 06 грудня 1984 року по 08 лютого 1988 року 03 роки 02 місяці 03 дні;

з 04 березня 1991 року по 28 жовтня 1992 року 01 рік 07 місяців 25 днів;

з 01 серпня 1996 року по 30 листопада 1998 року 02 роки 04 місяці 00 днів;

з 01 грудня 1998 року по 01 вересня 1999 року 00 років 09 місяців 01 день;

(рядок 6.2 «Періоди страхування або роботи» розділу 6 «Дані щодо періодів страхування заявника» формуляра Е/UCR-3).

Згідно з формуляром UCR/E-205 «Підтвердження страхового (трудового) стажу в Україні» (ст. ст. 10-13 та ст. 23 Угоди) компетентний орган в Україні Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахував позивачеві до страхового стажу такі періоди:

з 01 вересня 1974 року по 20 липня 1977 року середнє професійно-технічне училище № 25 м. Горлівки, учень 02 роки 10 місяців 20 днів навчання;

з 27 квітня 1981 року по 06 жовтня 1983 року трест «Донецькшахтобудмонтаж», Шахтобудмонтажне управління № 4, монтажник горного обладнання 02 роки 05 місяців 10 днів найманий працівник;

з 21 листопада 1983 року по 26 листопада 1984 року Горлівський експериментальний завод будівельних механізмів «Головважбудмеханізація», слюсар 01 рік 00 місяців 06 днів найманий працівник;

з 06 грудня 1984 року по 08 лютого 1988 року Горлівське виробниче об`єднання «Стірол», вантажник 03 роки 02 місяці 03 дні найманий працівник;

з 04 березня 1991 року по 28 жовтня 1992 року Горлівське виробниче об`єднання «Стірол», вантажник 01 рік 07 місяців 25 днів найманий працівник;

з 01 серпня 1996 року по 30 листопада 1998 року товариство з обмеженою відповідальністю «Кримторгсервіс», комерційний агент 02 роки 04 місяці 00 днів найманий працівник;

з 01 грудня 1998 року по 01 вересня 1999 року товариство з обмеженою відповідальністю «Океанпродторг», менеджер 00 років 09 місяців 01 день найманий працівник.

За розрахунком пенсійного органу загальна тривалість страхового стажу позивача в українській системі пенсійного забезпечення 14 років 03 місяці 05 днів; періоди, які зараховуватимуться для обчислення виплати 14 років 03 місяці 05 днів.

13 грудня 2021 року Відділ організації міжнародних договорів в ПФУ прийняв рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії, виходячи з такого:

шифр та вид пенсії 101 пенсія за віком;

умови призначення Закон № 1788, Додаткова умова призначення: Міжнародна угода з Іспанією. На дату звернення проживає в Іспанії, на час перерахунку проживає в Іспанії;

середньомісячний заробіток 1 складова 0,00000;

кількість місяців в розрахунку заробітку 1-ї складової 132;

середньомісячний заробіток 2 складова 0,00000;

кількість місяців в розрахунку заробітку 2-ї складової 0;

дата звернення, вік, ознака роботи 17 серпня 2021 року, 62 роки 05 місяців 01 день, працює;

тривалість стажу:

страховий стаж (неповний) 33 роки 07 місяців 08 днів;

страховий стаж до 01 січня 2004 року 15 років 11 місяців 20 днів;

страховий стаж після 01 січня 2004 року 17 років 07 місяців 18 днів;

стаж, що зараховується як український 14 років 03 місяці 05 днів;

перша складова:

загальний процент розрахунку пенсії від заробітку 55(171/300);

коефіцієнт підвищення основного розміру пенсії 1,12;

основний розмір пенсії з урахуванням коефіцієнтів 56,00;

розмір пенсії з обмеженнями 31,92 грн;

розмір пенсії при неповному стажі 31,92 грн;

розмір цільової грошової допомоги 46,82 грн;

друга складова:

коефіцієнт стажу без урахування кратності 0,00000;

коефіцієнт стажу з урахуванням кратності (1) 0,00000;

17 серпня 2021 року 30 листопада 2021 року:

розмір пенсії за віком (ст. 27) 0,00 грн;

загальний розмір пенсії за віком по 2-х складових 78,74 грн;

доплата за постановою № 943 від 24 липня 2004 року (284,69 грн, 30 грн) 30,00 грн;

розмір пенсії з надбавками 108,74 грн;

01 грудня 2021 року 15 березня 2024 року:

розмір пенсії за віком (ст. 27) 0,00 грн;

загальний розмір пенсії за віком по 2-х складових 78,74 грн;

доплата за постановою № 943 від 24 липня 2004 року (284,69 грн, 30 грн) 30,00 грн;

розмір пенсії з надбавками 108,74 грн;

16 березня 2024 року довічно:

розмір пенсії за віком (ст. 27) 0,00;

доплата до пенсії при неповному стажі (ст. 28 ч. 3) 708,67 грн;

розмір пенсії за віком при неповному стажі (ст. 28 ч. 3) 708,67 грн;

загальний розмір пенсії по 2-х складових 787,41 грн;

розмір пенсії з надбавками 787,41 грн;

призначити згідно з Законом України щомісячно в сумі:

з 17 серпня 2021 року по 30 листопада 2021 року сума пенсії 108,74 грн, ШВП 101;

з 01 грудня 2021 року по 15 березня 2024 року сума пенсії 108,74 грн, ШВП 101;

з 16 березня 2024 року довічно сума пенсії 787,41 грн, ШВП 101.

Як свідчить рішення Відділу організації виконання міжнародних договорів в ПФУ від 08 червня 2022 року про перерахунок пенсії, на час виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 отримував пенсію, обчислену наступним чином:

шифр та вид пенсії 101 пенсія за віком;

умови призначення Закон № 1788, Додаткова умова призначення: Міжнародна угода з Іспанією. На дату звернення проживає в Іспанії, на час перерахунку проживає в Іспанії;

середньомісячний заробіток 1 складова 0,00000;

кількість місяців в розрахунку заробітку 1-ї складової 132;

середньомісячний заробіток 2 складова 0,00000;

кількість місяців в розрахунку заробітку 2-ї складової 0;

дата перерахунку, вік, ознака роботи 08 червня 2022 року; 63 роки 02 місяці 22 дні; працює;

вид перерахунку у зв`язку з уточненням даних в ЕПС, 20 лютого 2022 року;

тривалість стажу:

страховий стаж (неповний) 33 роки 07 місяців 08 днів;

страховий стаж до 01 січня 2004 року 15 років 11 місяців 20 днів;

страховий стаж після 01 січня 2004 року 17 років 07 місяців 18 днів;

стаж, що зараховується як український 14 років 03 місяці 05 днів;

перша складова:

загальний процент розрахунку пенсії від заробітку 55(171/300);

коефіцієнт підвищення основного розміру пенсії 1,12;

основний розмір пенсії з урахуванням коефіцієнтів 56,00;

розмір пенсії з обмеженнями 31,92 грн;

розмір пенсії при неповному стажі 31,92 грн;

розмір цільової грошової допомоги 46,82 грн;

друга складова:

коефіцієнт стажу без урахування кратності 0,00000;

коефіцієнт стажу з урахуванням кратності (1) 0,00000;

20 лютого 2022 року 15 березня 2024 року:

розмір пенсії за віком (ст. 27) 0,00 грн;

загальний розмір пенсії за віком по 2-х складових 78,74 грн;

доплата за постановою № 943 від 24 липня 2004 року (284,69 грн, 30 грн) 30,00 грн;

розмір пенсії з надбавками 108,74 грн;

16 березня 2024 року довічно:

розмір пенсії за віком (ст. 27) 0,00;

доплата до пенсії при неповному стажі (ст. 28 ч. 3) 676,10 грн;

розмір пенсії за віком при неповному стажі (ст. 28 ч. 3) 676,10 грн;

загальний розмір пенсії по 2-х складових 754,84 грн;

розмір пенсії з надбавками 754,84 грн;

призначити згідно з Законом України щомісячно в сумі:

з 20 лютого 2022 року по 15 березня 2024 року сума пенсії 108,74 грн, ШВП 101;

з 16 березня 2024 року по 19 лютого 2027 року сума пенсії 754,84 грн, ШВП 101.

При цьому з моменту призначення пенсійний орган не проводив перерахунок пенсії ОСОБА_1 по страховому стажу, набутому в українській системі пенсійного забезпечення.

19 квітня 2022 року та 25 квітня 2022 року ОСОБА_1 звертався до відповідача з електронними зверненнями (№ 9695/С-2800-22 та № 10188/С-2800-22 відповідно) з приводу обчислення його пенсії.

За наслідками розгляду цих звернень листом від 04 травня 2022 року № 9424-9695/С-03/8-2800/22 Департамент пенсійного забезпечення ПФУ повідомив таке.

Згідно з Угодою та законодавством України з 17 серпня 2021 року позивачу призначена пенсія за віком, переказ якої здійснюється до Королівства Іспанія за місцем проживання пенсіонера.

Відповідно до ст. 10 Угоди кожна Договірна Сторона визначає право на призначення пенсії тільки за страховий стаж, набутий на своїй території.

У зв`язку з цим при призначенні пенсії врахований страховий стаж, набутий позивачем на території України, - 14 років 03 місяці 05 днів.

При відсутності необхідного страхового стажу, набутого на території України, стаж, набутий на території Договірної Сторони, підсумовується для визначення права на пенсію. Іспанський стаж 19 років 04 місяці 03 днів врахований для визначення права на пенсію.

Департамент пенсійного забезпечення ПФУ зазначив, що страховий стаж, відпрацьований на території російської федерації з 04 серпня 1977 року по 18 жовтня 1978 року, з 25 жовтня 1978 року по 05 листопада 1980 року (військова служба), з 27 січня 1981 року по 10 квітня 1981 року та з 13 лютого 1988 року по 12 лютого 1991 року, згідно з Угодою між Україною та Королівством Іспанія не може бути врахований до українського страхового стажу.

11 серпня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Департаменту пенсійного забезпечення ПФУ з заявою, в якій просив провести перерахунок призначеної йому пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу періоди з 04 серпня 1977 року по 18 жовтня 1978 року, з 25 жовтня 1978 року по 05 листопада 1980 року (військова служба), з 27 січня 1981 року по 10 квітня 1981 року та з 13 лютого 1988 року по 12 лютого 1991 року та призначивши пенсію з урахуванням ст. 28 Закону № 1058.

Заява від 11 серпня 2023 року отримана відповідачем 15 серпня 2023 року та зареєстрована за вхідним № 35557/С-2800-23.

За наслідками розгляду цієї заяви Департамент пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ПФУ листом від 11 вересня 2023 року № 34047-35557/С-03/8-2800/23 повідомив, що відповідно до ст. 10 Угоди кожна Договірна Сторона визначає право та призначає пенсію тільки за страховий стаж, набутий на своїй території.

У зв`язку з цим при призначенні пенсії не врахований страховий стаж, відпрацьований на території російської федерації: з 04 серпня 1977 року по 18 жовтня 1978 року, з 25 жовтня 1978 року по 05 листопада 1980 року, з 27 січня 1981 року по 10 квітня 1981 року, з 13 лютого 1988 року по 12 лютого 1991 року.

З огляду на викладене, за висновком Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ПФУ, законних підстав для перерахунку пенсії позивача немає.

Докази, які б свідчили, що за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 11 серпня 2023 року пенсійний орган прийняв рішення про перерахунок або про відмову у перерахунку пенсії, суду не надані.

З приводу періодів роботи, на зарахування яких до страхового (трудового) стажу в Україні претендує позивач, суд встановив такі обставини.

Записи в трудовій книжці серії НОМЕР_4 свідчать про таке:

Період з 04 серпня 1977 року по 16 жовтня 1978 року.

Запис 1 04 серпня 1977 року на підставі наказу від 03 серпня 1977 року № 148к ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на Автобазу № 1 комбінату «Якутвуглебуд» (Крайня Північ) автослюсарем 3 розряду.

Запис 2 16 жовтня 1978 року на підставі наказу від 19 жовтня 1978 року № 154к позивач був звільнений за п. 3 ст. 29 Кодексу законів про працю РСФСР у зв`язку з призовом на строкову військову службу.

Період з 25 жовтня 1978 року по 05 листопада 1980 року.

Запис 3 з 25 жовтня 1978 року по 05 листопада 1980 року позивач проходив строкову військову службу в лавах радянської армії.

Період проходження позивачем строкової військової служби в лавах радянської армії також підтверджений військовим квитком серії НОМЕР_5 .

Період з 27 січня 1981 року по 10 квітня 1981 року.

Запис 4 27 січня 1981 року на підставі наказу від 27 січня 1981 року № 12к ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на Автобазу № 1 комбінату «Якутвуглебуд» (Крайня Північ) слюсарем-мотористом 3 розряду.

Запис 5 10 квітня 1981 року на підставі наказу від 06 квітня 1981 року № 41к звільнений за ст. 31 Кодексу законів про працю РСФСР за власним бажанням.

Період з 13 лютого 1988 року по 12 лютого 1991 року.

Запис 16 13 лютого 1988 року на підставі наказу від 24 лютого 1988 року № 39 позивач був прийнятий на роботу до військової частини НОМЕР_6 вантажником до контрольно-експертного відділення.

Запис 17 12 жовтня 1988 року на підставі наказу від 12 жовтня 1988 року № 183 переведений слюсарем-ремонтником.

Запис 18 12 лютого 1991 року на підставі наказу від 12 січня 1991 року № 6 звільнений за п. 2 ст. 29 Кодексу законів про працю РСФСР у зв`язку з закінченням строку трудового договору.

Розрахунок стажу (форма РС-право), а також формуляри Е/UCR-3 та UCR/E-205 свідчать про те, що періоди з 04 серпня 1977 року по 18 жовтня 1978 року, з 25 жовтня 1978 року по 05 листопада 1980 року, з 27 січня 1981 року по 10 квітня 1981 року, з 13 лютого 1988 року по 12 лютого 1991 року до страхового (трудового) стажу в українській системі пенсійного забезпечення не були зараховані.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з незарахуванням позивачеві до страхового (трудового) стажу в Україні періодів з 04 серпня 1977 року по 18 жовтня 1978 року, з 25 жовтня 1978 року по 05 листопада 1980 року, з 27 січня 1981 року по 10 квітня 1981 року, з 13 лютого 1988 року по 12 лютого 1991 року.

Пенсійний орган вказує на те, що оскільки пенсія ОСОБА_1 призначена відповідно до Угоди, врахуванню до української складової страхового (трудового) стажу підлягають лише ті періоди страхового (трудового) стажу, що набуті на території України. Впродовж спірних періодів позивач працював (проходив військову службу) на території російської федерації, а тому правові підстави для зарахування цих періодів до його страхового (трудового) стажу відсутні.

Натомість позивач доводить, що відповідно до Угоди кожна Договірна Сторона визначає право на допомогу та обчислюють її, враховуючи тільки трудовий чи страховий стаж, який був набутий під час поширення на працівника дії законодавства цієї Сторони.

На переконання позивача, пенсійний орган протиправно відмовив у зарахуванні спірних періодів до страхового (трудового) стажу в українській системі пенсійного забезпечення, з огляду на те, що за законодавством України ці періоди підлягають врахуванню до страхового (трудового) стажу.

Надаючи оцінку цим доводам і запереченням сторін, суд виходить з такого.

Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Умови призначення пенсії за віком визначені ст. 26 Закону № 1058, який яка на момент звернення позивача за призначенням пенсії, тобто станом на 17 серпня 2021 року, діяв в редакції від 14 серпня 2021 року.

Ч. 1 ст. 26 Закону № 1058 передбачала, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

[…]

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року не менше 26 років;

[…].

Суд зауважує, що наявність страхового стажу, передбаченого ч. ч. 1-3 ст. 26 Закону № 1058, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Позивач є громадянином України, який як на день звернення за призначенням пенсії, так і на час виникнення спірних правовідносин, постійно проживає в Королівстві Іспанія.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону № 1058 законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

За правилами ч. 2 ст. 4 Закону № 1058 якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.

07 жовтня 1996 року між Україною і Королівством Іспанія укладена Угода про соціальне забезпечення громадян (далі Угода).

Угода ратифікована Законом України від 17 грудня 1997 року № 741/97-ВР «Про ратифікацію Угоди між Україною і Королівством Іспанія про соціальне забезпечення громадян» і набрала чинності для України 27 березня 1998 року.

Згідно з п. 1 ст. 1 Угоди нижченаведені терміни у цій Угоді мають такі значення:

а) «Законодавство» - означає закони, нормативні акти та положення про соціальне забезпечення працівників і членів їхніх сімей, які діють на території кожної з Договірних Сторін.

[…]

г) «Працівник» - означає будь-яку особу, яка займається або займалась трудовою діяльністю по найму або індивідуальною трудовою діяльністю і підпадає чи підпадала під дію законодавства Договірних Сторін, наведеного у статті 2 цієї Угоди.

[…]

е) «Допомога» - означає будь-яку грошову виплату, яка передбачена законодавством Договірних Сторін з врахуванням підвищення, надбавки і доплати.

є) «Трудовий чи страховий стаж» - означає період, який зараховується згідно із законодавством кожної з Договірних Сторін при визначенні права на відповідну допомогу з боку соціального забезпечення, а також періоди, які вважаються аналогічними з боку відповідного законодавства кожної з Договірних Сторін.

Об`єктивна сфера застосування Угоди визначена її ст. 2.

Згідно з п. 1 ст. 2 Угоди ця Угода застосовується:

А. В Україні:

у законодавстві щодо соціального забезпечення населення про:

а) пенсії за віком, по інвалідності та в разі втрати годувальника;

[…]

Б. В Іспанії:

у законодавстві щодо системи соціального забезпечення про:

[…]

б) допомогу по інвалідності, за віком, в разі смерті та в разі втрати годувальника;

[…].

Суб`єктивна сфера застосування Угоди визначена її ст. 3.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 Угоди ця Угода буде поширюватися на працівників, які є громадянами Договірних Сторін, а також на членів їхніх сімей.

Частина ІІ Угоди місить положення, які визначають застосовуване законодавство.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Угоди, яка містить загальну норму щодо принципу забезпечення, на працівників, які підпадають під дію цієї Угоди, поширюється виключно дія законодавства тієї Договірної Сторони, на території якої вони здійснюють трудову діяльність, якщо цією Угодою не передбачено інше.

Положення відносно допомоги по інвалідності, за віком та у зв`язку з втратою годувальника наведені у главі 2 частини ІІІ Угоди.

Ст. 10 Угоди, яка регламентує нарахування допомоги, передбачено таке: працівник, який постійно або тимчасово підпадав під дію законодавства тієї чи іншої Договірної Сторони, матиме право на допомогу, яка регулюється цією главою на таких умовах:

1. Компетентні органи кожної Договірної Сторони визначають право на допомогу та обчислюють її, враховуючи тільки трудовий чи страховий стаж, який був набутий під час поширення на працівника дії законодавства цієї Сторони.

2. Так само Компетентні органи кожної Договірної Сторони визначають право на допомогу, додаючи до свого трудового чи страхового стажу трудовий чи страховий стаж, набутий згідно із законодавством іншої Договірної Сторони. Після визначення стажу, який дає право на отримання допомоги, розмір виплат розраховується згідно з наступними правилами:

а) розмір допомоги, на яку заінтересована особа має право, визначатиметься за умови, що сумарний стаж був набутий відповідно до власного законодавства (теоретична пенсія);

б) розмір допомоги встановлюватиметься із застосуванням до теоретичної пенсії, розрахованої відповідно до її законодавства, тієї пропорції, яка існує між трудовим чи страховим стажем, набутим відповідно до законодавства Договірної Сторони, до якої належить орган, що нараховує допомогу, та загальним трудовим чи страховим стажем, набутим під час дії законодавства обох Договірних Сторін (пропорційна пенсія);

в) коли законодавство однієї з Договірних Сторін вимагає максимального трудового чи страхового стажу для призначення повної допомоги, Компетентні органи цієї Договірної Сторони беруть до уваги, з метою визначення загального стажу, лише той трудовий чи страховий стаж, який був набутий на території іншої Договірної Сторони і є необхідним для визнання права на отримання вищезгаданої допомоги.

3. Згідно з правом на допомогу, встановленим у попередніх пунктах 1 і 2, Компетентні органи кожної Договірної Сторони визнаватимуть та виплачуватимуть допомогу, яка буде найбільш прийнятна для заінтересованої особи, незалежно від рішення, прийнятого Компетентним органом іншої Договірної Сторони.

4. Коли загальний розмір допомоги, призначеної обома Договірними Сторонами, є меншим за мінімальний розмір, передбачений для цього виду допомоги законодавством тієї Договірної Сторони, де проживає заінтересована особа, ця Договірна Сторона визначить та сплатить доплату, щоб гарантувати встановлений мінімум згідно із своїм законодавством.

5. Коли законодавство однієї з Договірних Сторін обумовлює право на надання певних пільг в разі набуття трудового чи страхового стажу по певних професіях чи на роботах, стаж, набутий відповідно до законодавства іншої Договірної Сторони, буде братись до увага для надання таких пільг, якщо він був набутий у тій самій професії або на тій самій роботі.

6. Вищенаведені положення цієї статті не поширюються на визначення соціальних пенсій Договірними Сторонами.

Перерахунок допомоги регламентований нормами ст. 17 Угоди, відповідно до якої допомога, призначена відповідно до норм частини 3 цієї Угоди, буде перераховуватися для підвищення з тією ж періодичністю та у тому ж розмірі, що і допомога, призначена згідно із внутрішнім законодавством кожної з Договірних Сторін. Коли розмір допомоги визначається за формулою «Пропорційна», передбаченою в пункті 2 статті 10, перерахунок до виплати визначається із застосуванням того ж правила пропорційності, яке було застосоване для визначення розміру допомоги.

Ст. 23, яка міститься у главі 2 «Перехідні положення» частини ІV Угоди, закріплені правові норми, що регламентують обчислення стажу і встановлення прав, набутих до набрання чинності цією Угодою.

Відповідно до п. 1 ст. 23 Угоди для встановлення права на отримання допомоги згідно з цією Угодою враховується страховий стаж, набутий відповідно до законодавства кожної з Договірних Сторін до набуття чинності цією Угодою.

Згідно з п. 2 ст. 23 Угоди незалежно від положень попереднього пункту, коли виникає накладання страхового чи трудового стажу, набутого до набуття чинності цією Угодою, кожна з Договірних Сторін для встановлення права на одержання допомоги та її розміру буде враховувати страховий чи трудовий стаж, набутий відповідно до її законодавства.

Верховний Суд в постанові від 20 вересня 2022 року у справі № 640/12141/20 сформував правовий висновок щодо застосування Угоди, відповідно до якого, право на пенсію визначається виходячи із сумарного страхового стажу, набутого на території обох держав, і кожна держава призначає та виплачує пенсію за страховий стаж, набутий на своїй території. При призначенні пенсії в Україні страховий стаж, набутий на території Іспанії, може бути врахований лише для визначення права на пенсію і не впливає на її розмір (п. 40).

Спірним питанням у справі, що розглядається, є правомірність обчислення пенсійним органом страхового (трудового) стажу, набутого в Україні.

Суд зауважує, що згідно з пп. «є» п. 1 ст. 1 Угоди трудовий чи страховий стаж період, який зараховується згідно із законодавством кожної з Договірних Сторін при визначенні права на відповідну допомогу, а також періоди, які вважаються аналогічними з боку відповідного законодавства кожної з Договірних Сторін.

Тобто, за визначенням, наведеним в пп. «є» п. 1 ст. 1 Угоди, під трудовим чи страховим стажем розуміється період, який зараховується згідно із законодавством кожної з Договірних Сторін, а не «період, який набутий на території Договірної Сторони».

В п. 1 ст. 10 Угоди передбачено, що компетентні органи кожної Договірної Сторони визначають право на допомогу та обчислюють її, враховуючи тільки трудовий чи страховий стаж, який був набутий під час поширення на працівника дії законодавства цієї Сторони.

Отже, в п. 1 ст. 10 Угоди також йдеться про те, що Договірна Сторона враховує тільки той трудовий чи страховий стаж, який був набутий під час поширення на працівника дії законодавства цієї Сторони, а не «трудовий чи страховий стаж, набутий на території цієї Сторони».

Як вже було зазначено судом, в силу положень п. 1 ст. 23 Угоди для встановлення права на отримання допомоги згідно з цією Угодою враховується страховий стаж, набутий відповідно до законодавства кожної з Договірних Сторін до набуття чинності цією Угодою.

Угода набрала чинності для України 27 березня 1998 року.

До 27 березня 1998 року в Україні трудовий стаж визначався за нормами Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон № 1788), який станом на 27 березня 1998 року діяв в редакції від 11 лютого 1998 року.

Види трудової діяльності, що зараховуються до стражу роботи, що дає право на трудову пенсію, були визначені ст. 56 Закону № 1788.

Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується також:

а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків;

[…]

в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби;

[…].

13 березня 1992 року була укладена Угода про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення (далі Угода 1992 року), яка набула чинності 13 березня 1992 року, в тому числі для України.

П. 2 ст. 6 цієї Угоди 1992 року було передбачено, що для встановлення права на пенсію, в тому числі на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.

Суд встановив, що в періоди з 04 серпня 1977 року по 18 жовтня 1978 року, з 27 січня 1981 року по 10 квітня 1981 року, з 13 лютого 1988 року по 12 лютого 1991 року ОСОБА_1 працював, а в період з 25 жовтня 1978 року по 05 листопада 1980 року проходив строкову військову службу на території РСФСР, тобто на території колишнього СРСР, що підтверджено належним чином оформленими записами в трудовій книжці та військовим квитком.

На цей час діяло Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року (далі Положення № 590).

П. 108 Положення № 590 було передбачено, що в загальний стаж роботи, що дає право на пенсію, зараховується будь-яка робота в якості робочого чи службовця, незалежно від характеру і тривалості роботи та тривалості перерв.

Відповідно до пп. «к» п. 109 Положення № 590, крім роботи в якості робочого або службовця, в загальний стаж роботи зараховується також служба у складі Збройних Сил СРСР […].

Порядок підтвердження стажу роботи регламентований ст. 48 Кодексу законів про працю України та ст. 62 Закону № 1788, відповідно до яких основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Періоди роботи ОСОБА_1 з 04 серпня 1977 року по 18 жовтня 1978 року, з 27 січня 1981 року по 10 квітня 1981 року, з 13 лютого 1988 року по 12 лютого 1991 року, а також період проходження ним строкової військової служби з 25 жовтня 1978 року по 05 листопада 1980 року підтверджений записами №№ 1-5, 16-18 в трудовій книжці серії НОМЕР_4 , які внесені з дотриманням вимог чинної на той час Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20 червня 1974 року № 162, а період військової служби ще й військовим квитком серії НОМЕР_5 .

Трудова книжка серії НОМЕР_4 та військовий квиток серії НОМЕР_5 були надані позивачем разом з заявою про призначення пенсії та наявні в його пенсійній справі.

29 листопада 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1328 «Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення» (далі Постанова КМУ № 1328).

П. 1 Постанови КМУ № 1328 передбачав вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 року у м. Москва.

П. 2 Постанови КМУ № 1328 Міністерству закордонних справ доручено в установленому порядку повідомити депозитарію про вихід з Угоди, зазначеної в п. 1 цієї постанови.

Постанова КМУ № 1328 набрала чинності 02 грудня 2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Угоди 1992 року кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Угоди 1992 року пенсійні права громадян держав учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

Отже, ОСОБА_1 має право на зарахування до його страхового (трудового) стажу в Україні періодів роботи з 04 серпня 1977 року по 18 жовтня 1978 року, з 27 січня 1981 року по 10 квітня 1981 року, з 13 лютого 1988 року по 12 лютого 1991 року, а також періоду проходження ним строкової військової служби з 25 жовтня 1978 року по 05 листопада 1980 року.

Суд відхиляє заперечення відповідача, які зводяться до того, що страховий стаж, відпрацьований на території російської федерації з 04 серпня 1977 року по 18 жовтня 1978 року, з 25 жовтня 1978 року по 05 листопада 1980 року (військова служба), з 27 січня 1981 року по 10 квітня 1981 року та з 13 лютого 1988 року по 12 лютого 1991 року, згідно з Угодою не може бути врахований до українського страхового стажу.

Такий висновок суду ґрунтується на тому, що за визначенням, наведеним в пп. «є» п. 1 ст. 1 Угоди, під трудовим чи страховим стажем розуміється період, який зараховується згідно із з а к о н о д а в с т в о м кожної з Договірних Сторін при визначенні права на відповідну допомогу; п. 1 ст. 10 Угоди передбачено, що компетентні органи кожної Договірної Сторони визначають право на допомогу та обчислюють її, враховуючи тільки трудовий чи страховий стаж, який був набутий під час поширення на працівника дії з а к о н о д а в с т в а цієї Сторони; а в силу положень п. 1 ст. 23 Угоди для встановлення права на отримання допомоги згідно з цією Угодою враховується страховий стаж, набутий відповідно до з а к о н о д а в с т в а кожної з Договірних Сторін до набуття чинності цією Угодою.

Спірні періоди трудового стажу були набуті позивачем до 27 березня 1998 року, тобто до набрання чинності Угодою для України. При цьому законодавство України, чинне до набуття чинності Угодою, передбачало право особи на зарахування до її трудового стажу, що дає право на пенсію, трудового стажу, набутого на території колишнього СРСР.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 просить визнати протиправним рішення ПФУ про відмову в перерахунку пенсії.

Між тим, суду не надані докази, які б свідчили, що за наслідками розгляду заяви позивача від 11 серпня 2023 року пенсійний орган прийняв будь-яке рішення (про перерахунок пенсії або про відмову в проведенні такого перерахунку).

При цьому суд встановив, що заява ОСОБА_1 від 11 серпня 2023 року розглянута відповідачем в порядку, визначеному Законом України від 02 жовтня 1996 року № 393/96-ВР «Про звернення громадян», за наслідками чого позивачу надана відповідь листом від 11 вересня 2023 року № 34047-35557/С-03/8-2800/23.

Однак лист від 11 вересня 2023 року № 34047-35557/С-03/8-2800/23 не є рішенням пенсійного органу про відмову в перерахунку пенсії.

З огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС, суд дійшов висновку, що ПФУ допустило бездіяльність, яка полягає у незарахуванні ОСОБА_1 до страхового (трудового) стажу в Україні періодів роботи з 04 серпня 1977 року по 18 жовтня 1978 року, з 27 січня 1981 року по 10 квітня 1981 року, з 13 лютого 1988 року по 12 лютого 1991 року, а також періоду проходження ним строкової військової служби з 25 жовтня 1978 року по 05 листопада 1980 року, і така бездіяльність підлягає визнанню протиправною.

Виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС для повного та ефективного захисту порушеного права позивача на належне пенсійне забезпечення суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і застосувати такі способи захисту як зобов`язання ПФУ:

- зарахувати ОСОБА_1 до страхового (трудового) стажу в Україні періоди роботи з 04 серпня 1977 року по 18 жовтня 1978 року, з 27 січня 1981 року по 10 квітня 1981 року, з 13 лютого 1988 року по 12 лютого 1991 року, а також період проходження військової служби з 25 жовтня 1978 року по 05 листопада 1980 року,

-повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 серпня 2023 року про перерахунок пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправним рішення ПФУ про відмову в перерахунку пенсії задоволенню не підлягають, оскільки такого рішення за наслідками розгляду заяви позивача від 11 серпня 2023 року відповідач не приймав.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Решта доводів та заперечень сторін не спростовують висновків суду по суті позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,60 грн (платіжна інструкція від 12 вересня 2023 року).

Докази здійснення інших судових витрат позивач не надав.

Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов`язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому за рахунок бюджетних асигнувань ПФУ на користь позивача підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073,60 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Пенсійного фонду України (ідентифікаційний код 00035323, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України, яка полягає у незарахуванні ОСОБА_1 до страхового (трудового) стажу в Україні періодів роботи з 04 серпня 1977 року по 18 жовтня 1978 року, з 27 січня 1981 року по 10 квітня 1981 року, з 13 лютого 1988 року по 12 лютого 1991 року, а також періоду проходження військової служби з 25 жовтня 1978 року по 05 листопада 1980 року.

3. Зобов`язати Пенсійний фонд України зарахувати ОСОБА_1 до страхового (трудового) стажу в Україні періоди роботи з 04 серпня 1977 року по 18 жовтня 1978 року, з 27 січня 1981 року по 10 квітня 1981 року, з 13 лютого 1988 року по 12 лютого 1991 року, а також період проходження військової служби з 25 жовтня 1978 року по 05 листопада 1980 року.

4. Зобов`язати Пенсійний фонд України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 серпня 2023 року про перерахунок пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом в цьому рішенні.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

6. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Пенсійного фонду України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок.

7. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

9. Повне судове рішення складено 12 грудня 2023 року.

Суддя Т.О. Кравченко