Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2023 року Справа№200/6097/23

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яка полягає у незастосуванні з 04.02.2023 року при розрахунку пенсії норм статті 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 04.02.2023 року перерахунок та виплату призначеної пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, із застосуванням норм статті 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів та з урахуванням раніше виплачених сум.

01 листопада 2023 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк не більше п`яти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху на усунення недоліків позовної заяви, шляхом уточнення позовних вимог та складу відповідачів.

06 листопада 2023 року від позивача до суду надійшов уточнений адміністративний позов, в якому позивач визначив відповідачем Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000, ЄДРПОУ 21910427) та просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка полягає у незастосуванні з 04.02.2023 року, тобто з дати призначення пенсії за віком на пільгових умовах при обчисленні розміру пенсії за віком норм статті 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці та норм абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, відповідно до якого мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату з 04.02.2023 року, тобто з дати призначення пенсії за віком на пільгових умовах при обчисленні розміру пенсії за віком норм статті 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці та норм абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, відповідно до якого мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

10 листопада 2023 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

08 грудня 2023 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши матеріали адміністративної справи суд дійшов висновку про їх достатність для вирішення адміністративного спору.

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що 06.04.2023 року звернувся із заявою встановленого зразку про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, пенсія за віком на пільгових умовах позивачу призначена з 04.02.2023 року, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058, на підставі його заяви від 06.04.2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Позивач вказує на те, що станом на 06.04.2023 року набув стаж роботи більш ніж 15 років на підземних роботах за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, що підтверджується розпорядженням відповідача про призначення пенсії.

26.09.2023 року позивач звернувся через ВЕБ-ПОРТАЛ ПФУ до відповідача із скаргою щодо незастосування при призначенні пенсії ст. 8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці» та просив провести відповідний перерахунок.

Однак, 19.10.2023 року у своєму профілі ВЕБ-ПОРТАЛУ ПФУ позивач отримав інформацію про те, що йому відмовлено у перерахунку пенсії відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», оскільки страховий стаж позивача для обчислення пенсії складає 31 рік 7 місяців 10 днів, пільговий стаж за Списком № 1 15 років 4 місяці 15 днів, з них: 12 років 7 місяців 23 дні пільговий стаж за Списком № 1 шахтарі (відповідно до ст. 8 Закону № 345); 2 роки 8 місяців 22 дні - пільговий стаж за Списком № 1, таким чином, право на обчислення пенсії відповідно до ст. 8 Закону № 345 відсутнє.

До пільгового стажу враховано період роботи з 31.05.1997 по 22.02.2000 на підставі пільгової довідки від 23.03.2023 №171, наказів про атестації робочих місць №01/186 пр від 23.02.1995 та №01/155пр від 16.02.2001. Документи на пільгове обчислення стажу видані ВП Шахта Капітальна ДП Миргоградвугілля, в яких зазначено, що позивач працював заступником та помічником начальника підземної дільниці ЕМО клетьєвий комплекс, що передбачено Списком №1 розділом 1 підрозділом 1г1010100г Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, також вище зазначені посади були атестовані підприємством як такі, що підтверджують право на пільгову пенсію за списком № 1.

Позивач з такою позицією відповідача не погоджується посилаючись на постанову Верховного Суду від 11.07.2019 року по справі № 345/3954/16-а, оскільки до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та встановлені цим Законом пільги, належать працівники, зазначені у Списку № 1, які були зайняті на підземних роботах саме повний робочий день.

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 21910427, адреса зареєстрованого місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, організаційно-правова форма орган державної влади.

Відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує та зазначає, що відповідно до листів Міністерства праці та соціальної політики України від 10.12.2008р. № 13685/0/14-08/010 та від 04.02.2009р. № 1147/0/14-9/039 дія статей 1,8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці поширюється на працівників, передбачених пунктами а, б, в та не поширюється на працівників, передбачених пунктами г, д, е підрозділу І Підземні роботи в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень розділу І Гірничі роботи Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий час дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2023 № 36. Зазначене роз`яснення застосовується при призначенні (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці.

До пільгового стажу враховано період роботи з 31.05.1997 по 22.02.2000 на підставі пільгової довідки від 23.03.2023 №171, наказів про атестації робочих місць №01/186 пр від 23.02.1995 та №01/155пр від 16.02.2001. Документи на пільгове обчислення стажу видані ВП Шахта Капітальна ДП Миргоградвугілля, в яких зазначено, що Позивач працював заступником та помічником начальника підземної дільниці ЕМО клетьєвий комплекс, що передбачено Списком №1 розділом 1 підрозділом 1г1010100г Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, також вище зазначені посади були атестовані підприємством як такі, що підтверджують право на пільгову пенсію за списком № 1. Страховий стаж Позивача для обчислення пенсії складає 31 рік 7 місяців 10 днів. Пільговий стаж за Списком № 1 15 років 4 місяці 15 днів, з них: 12 років 7 місяців 23 дні пільговий стаж за Списком № 1 шахтарі (відповідно до ст. 8 Закону № 345); 2 роки 8 місяців 22 дні - пільговий стаж за Списком № 1.

Таким чином, відповідач вважає, що право на обчислення пенсії відповідно до ст. 8 Закону № 345 відсутнє.

Дослідивши надані сторонами документи суд встановив наступне.

Згідно рішення про перерахунок пенсії № 052530003817 від 23.05.2023 року пільговий стаж позивача за Списком № 1 становить 15 років 4 місяці 13 днів.

Згідно довідки Форма РС-право, до пільгового стажу за Списком № 1 шахтарі не зараховано період роботи у ВП Шахта Капітальна ДП Миргоградвугілля з 31.05.1997 по 22.02.2000, під час якого позивач працював заступником та помічником начальника підземної дільниці ЕМО клетьєвий комплекс, що передбачено Списком №1 розділом 1 підрозділом 1г1010100г Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, що підтверджується довідкою, виданою ВП Шахта Капітальна ДП Миргоградвугілля від 23.03.2023 №171, копія якої наявна в матеріалах справи.

Згідно записів №№10-12 трудової книжки НОМЕР_3 , з 31.05.1997 року по 31.03.1999 року позивач працював за професією заступника начальника дільниці з повним робочим днем у шахті, з 01.04.1999 року по 04.10.2002 року за професією помічника начальника дільниці з повним робочим днем у шахті.

Згідно Індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) у 1999 році позивач працював за професією, що обліковується за кодом обліку спеціального стажу ЗПЗ013А1, у 2000 за кодом ЗПЗ014А4.

Відповідно до п. 1 Додатку 3 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 09.09.2013 № 454, під кодом ЗПЗ013А1 обліковується спеціальний стаж працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; під кодом ЗПЗ014А4 обліковується спеціальний стаж інженерно-технічних працівників, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах, - за Списком робіт і професій, затверджуваним постановою Кабінету Міністрів України, за наявності стажу на підземних роботах.

Наявність у позивача 15 років пільгового стажу на підземних роботах за Списком №1 відповідачем не заперечується і не є спірною між сторонами.

Згідно ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, обставини щодо не зарахування періоду з 31.05.1997 по 22.02.2000 до пільгового стажу роботи позивача за Списком №1 в контексті приписів статті 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, відповідачем підтверджено, як і відмову у проведенні перерахунку пенсії позивача із застосуванням цієї норми, а тому ці обставини не викликають у суду обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, що відповідно до ч. 1 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства, є підставою для звільнення від доказування.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.

Згідно ст. 3 Конституції України, держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно достатті 19 Конституції України,органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058-IV), пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №1058-IV, законодавство про пенсійне забезпечення базується наКонституції України, складається зОснов законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України"Про недержавне пенсійне забезпечення","Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи","Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 16Закону №1058-IV, застрахована особа має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.1, п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону №1058-IV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці засписком № 1та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці засписком № 2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно достатті 27та з урахуванням нормстатті 28цього Закону.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці засписком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Частиною 1 ст. 28 Закону №1058-IV встановлено мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється діяЗакону України"Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок засписком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02 вересня 2008 року № 345-VI (далі Закон № 345-VI) спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв`язанні соціально-побутових проблем шахтарів.

Статтею 1 Закону № 345-VI встановлено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - заСписком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Згідно ст. 8 Закону № 345-VI, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок засписком № 1виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно достатті 40Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Аналіз зазначених норм дає можливість дійти висновку, що дія цього Закону поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та членів їх сімей, зокрема, й тих, що здійснюють добування уранових руд та інших підземних робіт.

Стаття 1 Закону № 345-VI для застосування положень цього закону вимагає дотримання чітких умов, а саме:

- робота за професією, яка пов`язана з видобутком вугілля, залізної руди, руд кольорових і рідкісних металів, марганцевих, уранових, магнієвих (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритних руд, робота на шахтобудівних підприємствах та в державних воєнізованих аварійно-рятувальних службах (формуваннях) у вугільній промисловості;

- віднесення професії до Списку №1;

- робота на підземних роботах повний робочий день.

Отже, виходячи з положень наведених норм, до кола працівників, на яких поширюється діяЗакону № 345-VIта встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у списку № 1, які були зайняті на підземних роботах саме повний робочий день.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 28 січня 2014 року у справі № 21-455а13, від 24 червня 2014 року у справі № 21-236а14, від 20 січня 2016 року у справі № 459/6146/13-а та Верховного Суду від 18 квітня 2019 року у справі № 392/17/17.

Верховний Суд у постановах у справі №345/4616/16 від 20.11.2018, у справі №345/4570/16-а від 06.02.2019, у справі №345/4462/16-а від 05.12.2019, у справі №345/3954/16-а від 11.07.2019 та інших дійшов висновку про те, що статтю 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» слід розглядати у нерозривному зв`язку зі Списком №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383) передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 р. N 162, затверджено Список N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, до якого за кодом 1010100г (пункт г) віднесено професії робітників, керівників, спеціалістів і службовців, зайнятих на підземних роботах 50 процентів і більше робочого часу на рік (в обліковому періоді), до яких належать професії, за якими працював позивач з 31.05.1997 року по 31.03.1999 року та з 01.04.1999 року по 04.10.2002 року.

Поряд з цим, у постанові від 29.12.2021 у справі № 345/2562/17 Верховний Суд дійшов висновку, що саме по собі віднесення посади позивача за тим чи іншим кодом професій не є показником тривалості його робочого часу.

Також суд вважає застосовними висновки викладені у постанові від 06 липня 2023 року у справі № 200/5813/20-а Верховного Суду, в якій колегія суддів зазначила, що віднесення посади, на якій працював позивач до пункту «г» підрозділу 1 розділу 1 Списку № 1, що передбачає зайнятість на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу на рік (в обліковому періоді), не свідчить проте, що позивач не має права на отримання пенсії у розмірі, передбаченомустаттею 8 Закону № 345-VI.

Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637 (637-93-п ).

Наданою позивачем довідкою, виданою ВП Шахта Капітальна ДП Миргоградвугілля, від 23.03.2023 №171 та записами трудової книжки №№10-12 підтверджено зайнятість позивача на підземних роботах протягом повного робочого дня в періоди з 31.05.1997 року по 31.03.1999 року та з 01.04.1999 року по 04.10.2002 року.

Щодо посилань відповідача на листи Міністерства праці та соціальної політики України від 10.12.2008р. № 13685/0/14-08/010 та від 04.02.2009р. № 1147/0/14-9/039, суд зазначає наступне.

20 вересня 2023 року набрав чинності Закон України «Про правотворчу діяльність» від 24 серпня 2023 року № 3354-IX, який визначає правові та організаційні засади правотворчої діяльності, принципи і порядок її здійснення, учасників правотворчої діяльності, правила техніки нормопроектування, порядок здійснення обліку нормативно-правових актів, а також правила дії нормативно-правових актів, усунення прогалин, подолання колізій у нормативно-правових актах та здійснення контролю за реалізацією нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 8, ч.ч. 1, 2 ст. 9 зазначеного Закону, норма права - це загальнообов`язкове формально визначене правило поведінки, що регулює суспільні відносини, яке охороняється і забезпечується державою.

Нормативно-правовий акт - це офіційний документ, прийнятий (виданий) суб`єктом правотворчої діяльності в установленомуКонституцією Українита (або) законом порядку у письмовій формі (крім випадків, визначенихчастиною другоюстатті 47 цього Закону), який містить норму (норми) права і розрахований на неодноразову реалізацію.

Законодавство України - це взаємопов`язана та упорядкована система нормативно-правових актів України і чинних міжнародних договорів.

Законодавство України включає: Конституцію України- Основний Закон України; закони; підзаконні нормативно-правові акти: а) постанови Верховної Ради України, що містять норми права (далі - постанови Верховної Ради України); б) укази Президента України, що містять норми права (далі - укази Президента України); в) постанови Кабінету Міністрів України, що містять норми права (далі - постанови Кабінету Міністрів України); г) накази міністерств, що містять норми права (далі - накази міністерств); ґ) акти інших державних органів, що містять норми права (далі - нормативно-правові акти інших державних органів); д) постанови Верховної Ради Автономної Республіки Крим, постанови Ради міністрів Автономної Республіки Крим, накази міністерств Автономної Республіки Крим, що містять норми права (далі - нормативно-правові акти органів влади Автономної Республіки Крим); е) розпорядження голів місцевих державних адміністрацій (з урахуванням особливостей, визначенихстаттею 7цього Закону), накази керівників структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, що містять норми права (далі - акти місцевих державних адміністрацій); є) акти органів місцевого самоврядування, що містять норми права (далі - нормативно-правові акти місцевого самоврядування), з урахуванням особливостей, визначенихстаттею 7цього Закону.

Чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною законодавства України.

Частиною національного законодавства України є також інші чинні міжнародні договори України.

Також суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 200/591/19-а, в якій суд зробив висновок щодо застосування роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України та звернув увагу, що саме у ст. 7 КАС України закріплено перелік джерел права, які застосовуються судом.

Поряд з цим, ч.ч. 1-3 ст. 7 КАС України визначено, що суд вирішує справи відповідно доКонституціїта законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначеніКонституцієюта законами України.

У разі невідповідності правового актаКонституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

З викладеного вбачається, що листи Міністерства праці та соціальної політики України від 10.12.2008р. № 13685/0/14-08/010 та від 04.02.2009р. № 1147/0/14-9/039 не належать до кола нормативно-правових актів та не ґрунтуються на приписах законодавства, яким спірне питання врегульовано безпосередньо, а також встановлюють необґрунтоване обмеження щодо реалізації особами, яких вони стосуються, своїх прав.

Виходячи з системного тлумачення приписів ст.ст. 1, 8 Закону № 345-VI, суд встановив, що жодних застережень відносно застосування їх приписів відносно окремих професій, віднесених до Списку №1 означені норми не містять, а отже підлягають застосуванню у разі наявності у особи, яка звернулась за призначенням пенсії, 15 років пільгового стажу за Списком №1 з повним робочим днем на підземних роботах, пов`язаних з видобутком вугілля, залізної руди, руд кольорових і рідкісних металів, марганцевих, уранових, магнієвих (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритних руд, а також роботах на шахтобудівних підприємствах та в державних воєнізованих аварійно-рятувальних службах (формуваннях) у вугільній промисловості - незалежно від професії.

Отже, загальний підземний стаж роботи позивача за професіями, що передбачені Списком №1, становить більше 15 років та відповідно дає право позивачу на перерахунок пенсії згідно ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", чого відповідачем здійснено не було.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі "Ковач проти України" від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року тощо).

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 46 Конституції України, кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Статтею 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Частиною 2статті 2 Кодексу адміністративного судочинства Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частин 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши дії відповідача на відповідність приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, суд дійшов висновку, що вони вчинені не у спосіб, що визначений Закону № 345-VI, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та без дотримання принципу пропорційності, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Протилежне відповідачем не доведено.

Дискреційні повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови відповідності особи усім необхідним умовам для перерахунку пенсії, в даному випадку застосування приписів Закону № 345-VI, що свідчить про те, що за законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Враховуючи фактичні обставини цієї справи, питання щодо застосування положень ст. 8 Закону № 345-VI не можуть бути віднесені до дискреційних повноважень відповідача з огляду на приписи чинного пенсійного законодавства.

Щодо позовних вимог відносно виплати перерахованої пенсії суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4.2. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України"Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (надалі - Порядок № 22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3 Порядку № 22-1 встановлено, що створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Матеріалами справи підтверджено, що саме відповідачем в порядку екстериторіальності було розглянуто заяву позивача про призначення пенсії та про перерахунок на підставі ст. 8 Закону № 345-VI, отже саме на нього має бути покладений обов`язок щодо відновлення порушеного права позивача.

Поряд з цим, виплата пенсії здійснюється органом ПФУ, на обліку у якому перебуває пенсіонер.

Отже, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, то на відповідача обов`язок щодо виплати перерахованої пенсії покладений бути не може.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Отже, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо непроведення перерахунку пенсії позивача на підставі статті 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці та зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах на підставі статті 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці з моменту призначення 04.02.2023 року.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Таким чином, враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, беручи до уваги приписи ст. 9 КАС України, приймаючи до уваги встановлені обставини справи, докази наявні у матеріалах справи, а також з аналізу норм чинного законодавства, суд приходить висновку про ефективність способу захисту порушеного права позивача.

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем сплачено судовий збір у розмірі 858,88 грн, що підтверджується квитанцією № 5595-1151-4134-2309 від 27.10.2023 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, суд стягує судовий збір в повному обсязі на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427, адреса зареєстрованого місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26), про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яка полягає у незастосуванні з 04.02.2023 року при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах з 04.02.2023 року, згідно статті 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці та абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, виходячи з 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 858 (Вісімсот п`ятдесят вісім) грн 88 копійок.

Повний текст рішення складено та підписано 13 грудня 2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.М. Кониченко