Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2023 року Справа№200/5428/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Арестової Л. В., за участю секретаря судового засідання Лисинської А. О.,

представника позивача Шлемова Р. Ю.,

представника відповідача Браудо Х. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду в режимі відеоконференцзв`язку адміністративну справу за позовом Обласного комунального підприємства «ДОНЕЦЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» (місцезнаходження: пров. Земляний, буд. 2, м. Краматорськ, Донецька область, 84307; код ЄДРПОУ 03337119) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (місцезнаходження: вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Харків, Харківська область, 61052; код ЄДРПОУ 44131658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

28.09.2023 Обласне комунальне підприємство «ДОНЕЦЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО», позивач, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Ш» Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків за №274/3500040136 від 13.06.2023.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що з 09.05.2023 по 18.05.2023 відповідачем було проведено камеральну перевірку з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт за №296/35-00-04-01-31/03337119 (далі - акт перевірки). Перевіркою встановлено затримку сплати позивачем узгоджених сум податкового (грошового) зобов`язання з податку на додану вартість, чим порушено п.57.1 ст.57 ПК України.

13.06.2023 року Відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» за № 274/3500040136 (надалі ППР), яким заявлено про встановлення порушення строків сплати суми грошового зобов`язання, визначеного п.57.1 ст.57 ПК України та на підставі ст.124 ПК України до Позивача застосовується 50% штраф у розмірі 21 774 449,47 грн.

Позивач оскаржив ППР в адміністративному порядку але за рішенням ДПС України від 31.08.2023р. за №25415/6/99-00-06-03-01-06 (отримане Позивачем - 06.09.2023) скарга залишена без задоволення, у зв`язку з чим звернувся до суду з цією позовною заявою.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що відповідно до абз. 1 п.57.1 ст.57 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу, контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Вказує, що спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Зазначає, що у перевіряємому періоді позивач з порушенням строків, що передбачені п.57.1 ст.57 ПК України, погасив податковий борг з ПДВ на суму 43548897,57 грн. Наполягає на узгодженості сум грошових зобов`язань позивача з ПДВ, дотриманні строків 1095 календарних днів відповідно до ст.102 ПК України під час нарахування штрафних санкцій за рішеннями суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу позивача, та, відповідно, вказує на законність та обґрунтованість спірного ППР. Щодо проведення експертизи у справі №200/9547/20-а, вказує, що проведення такої експертизи не позбавляє обов`язку платника податків здійснювати погашення боргу по самостійно визначеним зобов`язанням з ПДВ.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.10.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, вирішено підготовче засідання у справі проводити в письмовому провадженні.

24.10.2023 представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву та докази по справі.

Ухвалами суду від 22.11.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті, задоволено клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи «EasyCon».

23.11.2023 представник позивача надав до суду клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи «EasyCon».

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.11.2023 задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи «EasyCon».

30.11.2023 представник позивача приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

30.11.2023 представник відповідача приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засідання представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов з підстав, що у ньому наведені.

Представник відповідача заперечував проти позову, просив у його задоволенні відмовити наполягав на законності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Судом закінчено з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами.

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) в судовому засіданні 30.11.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Разом із цим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє і по теперішній час.

02.03.2022 опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя.

Відповідно до наказу голови Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2022 №14/І-г «Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи» запроваджено особливий режим роботи для суддів Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи з 26.02.2022 до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.

В свою чергу, суд повідомляє, що розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про проведення обов`язкової евакуації населення Донецької області» від 02.08.2022 №679-р організовано проведення обов`язкової евакуації населення Донецької області.

Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені обставини, дійшов наступних висновків.

Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго» (надалі Позивач) зареєстроване у якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців за кодом 03337119, місцезнаходження юридичної особи: 84307, Донецька обл., м. Краматорськ, пров. Земляниї, буд.2, Код КВЕД 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (основини).

З 09.05.2023р. по 18.05.2023р. Північним МУ проведено камеральну перевірку ОКП «Донецьктеплокомуненерго» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з ПДВ по рішенням суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу від 27.04.2012 по справі №2а/0570/4516/2012, від 28.07.2015 по справі №805/2426/15-а, від 30.10.2015 по справі №805/16715/13-а, від 28.11.2016 по справі №805/2079/14 та податкових деклараціях з ПДВ за звітні періоди жовтень 2018 вх.№9256959419 від 20.11.2018, листопад 2018 року вх..№9285472231 від 20.12.2018, грудень 2018 вх.№9308257433 від 21.01.2019, січень 2019 вх.№9026702077 від 20.02.2019, по податковому повідомленню-рішенню №0064524403 від 11.12.2018.

За наслідками проведеної перевірки складено Акт № 296/35-00-04-01-31/03337119 від 18.05.2023 (далі Акт перевірки), яким встановлені такі обставини.

Станом на 24.05.2021 року борг ОКП «ДТКЕ» з податку на додану вартість складав 288 535 521,9 грн.

Відповідно до п.87.9 Кодексу, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до ст. 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Рішеннями суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу, що видані Донецьким окружним адміністративним судом №2а/0570/4516/2012, №805/2426/15-а, №805/16715/13-а, №805/2079/14 підтверджено несплату ОКП «ДТКЕ» у законодавчо встановлений термін узгоджених податкових (грошових) зобов`язань з податку на додану вартість, які набули статусу податковий борг.

У перевіряємому періоді (з 24.05.2021 року по 08.02.2022 року) підприємство здійснило платежів на суму 43 548 897,57 грн. на рахунок податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код бюджетної класифікації 14060100, (наведено у додатку №1 до акту перевірки).

В акті перевірки зазначено, що по інтегрованій картці платника з податку на додану вартість зазначені платежі з порушенням п.57.1 ст.57 Кодексу погасили податковий борг на суму 43 548 897,57 грн.:

-по податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період жовтень 2018 рокувх.№9256959419від20.11.201 року граничний термін сплати зобов`язання - 30.11.2018р., погашено як податковий борг в період з 24.05.2021р. по 26.05.2021р.;

-поподатковій декларації з податку на додану вартість за звітний період листопад 2018 року вх. №9285472231від 20.12.2018 року,граничний термін сплати зобов`язання - 30.12.2018р., погашено як податковий борг в період з 28.05.2021р. по 01.06.2021р.;

-по податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період грудень 2018 року вх. №9308257433 від 21.01.2019року, граничний термін сплати зобов`язання - 31.01.2019р., погашено як податковий борг в період з 07.06.2021р. по 09.08.2021р.;

- по податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період січень 2019 року вх. № 9026702077 від 20.02.2019 року, граничний термін сплати зобов`язання - 02.03.2019р., погашено як податковий борг в період з 13.09.2021р. по 02.02.2022р.;

-по податковому повідомленню-рішенню №0064524403 від 11.12.2018 року, граничний термін сплати зобов`язання - 24.12.2018р., погашено як податковий борг 25.05.2021р.;

-порішеннюсудупророзстрочення(відстрочення) податкового боргу року №2а/0570/4516/2012 від 27.04.2012 року, граничний термін сплати зобов`язання - 14.12.2018р., 16.01.2019р., 15.02.2019р., 15.03.2019р., погашено як податковий борг в період з 26.05.2021р. по 03.02.2022р.;

-порішеннюсудупророзстрочення(відстрочення) податкового боргу року №805/2079/14 від 28.11.2016 року, граничний термін сплати зобов`язання - 18.12.2018р., 17.01.2019р., 18.02.2019р., 18.03.2019р., погашено як податковий борг в період з 26.05.2021р. по 03.02.2022р.;

-порішеннюсудупророзстрочення(відстрочення) податкового боргу року №805/2426/15-а від 28.07.2015 року, граничний термін сплати зобов`язання -27.12.2018р., 29.01.2019р., 27.02.2019р., 29.03.2019р., погашено як податковий борг в період з 27.05.2021р. по 07.02.2022р.;

-по рішенню суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу року №805/16715/13-а від 30.10.2015 року, граничний термін сплати зобов`язання - 27.12.2018р., 29.01.2019р., 27.02.2019р., 29.03.2019р., погашено як податковий борг в період з 27.05.2021р. по 08.02.2022р.

Відповідач зазначає, що згідно п.87.9 ст.87 Кодексу спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Таким чином, відповідач робить висновок, що при наявності достатніх коштів у ОКП «ДТКЕ» була можливість своєчасно виконати обов`язок зі сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

Проведеною перевіркою встановлено затримку сплати ОКП «ДТКЕ» узгоджених сум податкового (грошового) зобов`язання з податку на додану вартість по рішенню суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу №2а/0570/4516/2012 від 27.04.2012 року, по рішенню суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу №805/2426/15-а від 28.07.2015 року, по рішенню суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу №805/16715/13-а від 30.10.2015 року, по рішенню суду про розстрочення (відстрочення) податкового боргу №805/2079/14 від 28.11.2016 року, по податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період жовтень 2018 року вх. №9256959419 від 20.11.2018 року, по податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період листопад 2018 року вх. №9285472231 від 20.12.2018 року, по податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період грудень 2018 року вх. №9308257433 від 21.01.2019 року, по податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період січень 2019 року вх. №9026702077 від 20.02.2019 року, по податковому повідомленню-рішенню №0064524403 від 11.12.2018 року (зведені дані в додатку №1), чим порушено п.57.1 ст.57 Кодексу.

07.06.2023 позивачем за вих. №525/03 на адресу відповідача направлені заперечення на зазначений акт перевірки, які листом відповідача вих. № 1728/6/35-00-04-1-22 від 12.06.2023 залишені без розгляду.

13.06.2023 року Відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення форми «Ш» за № 274/3500040136, яким заявлено про встановлення порушення строків сплати суми грошового зобов`язання, визначеного п.57.1 ст.57 ПК України та на підставі ст.124 ПК України до Позивача застосовується 50% штраф у розмірі 21 774 449,47 грн.

03.07.2023 за вих.№ 596/03 позивач звернувся до Державної податкової служби України зі скаргою про скасування податкового повідомлення-рішення форми «Ш» за № 274/3500040136 від 13.06.2023, але за рішенням ДПС України від 31.08.2023р. за №25415/6/99-00-06-03-01-06 скарга залишена без задоволення.

Надаючи оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Частиною 2 ст. 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта Законами України.

Згідно зіст. 67 Конституції Українивстановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюютьсяПодатковим кодексом України (далі ПК України).

Згідно зпп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК Українивстановлено, що платник податків зобов`язаний: сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановленихцим Кодексомта законами з питань митної справи.

Відповідно доп. 57.1 ст. 57 ПК Українипередбачено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченогоцим Кодексомдля подання податкової декларації, крім випадків, встановленихцим Кодексом.

Приписамипп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК Українивстановлено, що предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно доп. 76.3 ст. 76 ПК Україникамеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначенихстаттею 102 цього Кодексу.

Суд зазначає, що відповідачем була здійснена камеральна перевірка своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Контролюючий орган, крім випадків, визначенихпунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначенихцим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно достатті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеноїпунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку, про що зазначено вп. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України.

Відповідно дост. 114 Податкового кодексу Україниграничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов`язань, визначенимстаттею 102 цього Кодексу.

Статтею 203 ПК Українипередбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченогопунктом 203.1 цієї статтідля подання податкової декларації.

Приписамип. 126.1 ст. 126 ПК Українипередбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбаченихпунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначенихцим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п.102.1 статті 102 ПК України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем ії фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Статтею 31 ПК України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів ст.32 ПК України зміна строку сплати податку та збору податковим здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки. Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов`язку.

Відповідно до п. 100.1 ст. 100 ПК України розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу.

Таким чином, розстрочення (відстрочення) сплати податкового боргу за судовим рішенням є лише законодавчо передбаченою формою розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу та не є окремим способом погашення податкового боргу, що виключає можливість застосування інших заходів з примусового стягнення податкового боргу. Постановлення такого рішення не змінює статус такої заборгованості.

Верховний Суд висловив аналогічну позицію в постановах від 27 лютого 2018 року у справі 805/4622/16-а, від 08 травня 2018 року у справі 802/777/16-а.

З огляду на наведене, суд погоджується з доводами позивача про те, що відповідно до вказаних в акті перевірки рішень Донецького окружного адміністративного суду № 2а/0570/4516/2012 від 27.04.2012р.; № 805/16715/13-а від 28.11.2013р.; № 805/2079/14 від 24.02.2014р.; № 805/2426/15-а від 09.07.2015р., стосовно періоду виникнення визначених в них податкових зобов`язань має місце порушення Відповідачем строків притягнення Позивача до відповідальності під час застосування штрафних санкції за їх несвоєчасну сплату, передбачених ст.102 ПК України, а відтак, штрафні санкції, застосовані Відповідачем щодо вказаних вище зобов`язань, визначених в цих судових рішеннях є неправомірними.

Щодо відсутності встановленого розміру податкового боргу позивача, суд зазначає таке.

Відповідно до п.14.1.175 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПК України.

Відповідно до п.124.1 ст.124 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання він притягується до відповідальності у вигляді штрафу.

Відповідно до п.56.18 ст.56 ПК України грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Наведені приписи свідчать, що грошові зобов`язання повинні бути узгодженні, не знаходитись у процесі адміністративного оскарження або у судовому розгляді.

Разом з тим, в провадженні Першого апеляційного адміністративного суду знаходиться справа № 200/9547/20-а за позовом Офісу великих платників податків ДПС до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» щодо стягнення з відкритих рахунків у банках, в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ в сумі 242 046 154,82 грн. станом на 28.09.2020р.

19.05.2021р. провадження у зазначеній справі зупинено ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду до одержання висновку судово-економічної експертизи.

Відсутність судового рішення у справі № 200/9547/20-а, що набрало законної сили, дозволяє зробити висновок про те, що грошові зобов`язання Позивача, які мали місце до 28.09.2020р. включно, знаходяться на розгляді у суді та є неузгодженими, розгляд справи триває і відповідно розмір податкового боргу наразі є невизначеним.

Пунктом 87.1 ст. 87 ПК Українипередбачено, що не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 1 липня 2015 року), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, за умови наявності підстав, передбаченихстаттею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов`язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно допункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно зп. 87.9 ст. 87 ПК Українивстановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно достатті 95 цього Кодексуабо за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 95.3 ст. 95 ПК Українивстановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно доп. 200-1.5іп. 200-1.7 ст. 200-1 ПК Українипередбачено, що з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Кошти, що надійшли на рахунки, визначені упідпунктах "а"-"в" пункту 200-1.2 цієї статті, автоматично перераховуються органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на рахунок такого платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість та на спеціальний рахунок такого платника протягом наступного операційного дня. Реквізити такого спеціального рахунка платник - сільськогосподарське підприємство, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно достатті 209 цього Кодексу, зобов`язаний зазначати у податковій звітності з податку на додану вартість.

На запит платника податку йому шляхом надсилання електронного повідомлення надається інформація про рух коштів на його рахунках у системі електронного адміністрування податку.

Кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначенихпунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Відповідно доп. 25 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569, передбачено, що сплата податкових зобов`язань, визначених контролюючим органом відповідно допідпунктів 54.3.1,54.3.2,54.3.5,54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Кодексу, та сплата передбачених Кодексом штрафних санкцій і пені здійснюються платником податку з поточного рахунка до відповідного бюджету.

При цьому,п. 21 указаного Порядкувстановлено, що якщо на дату подання податкової декларації з податку сума коштів на електронному рахунку платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати контролюючому органу у складі податкової декларації заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок платника податку, реквізити якого зазначаються в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов`язань з податку, або до бюджету в рахунок сплати податкового боргу з податку, що виник починаючи з 1 липня 2015 року.

З наведених законодавчих приписів випливає, що в разі коли платник податку на додану вартість не сплатив самостійно узгоджену суму податкового зобов`язання в установленийпунктом 57.1 статті 57 ПК Українистрок і не сплачує податковий борг, який внаслідок цього виник, контролюючий орган вправі здійснити за платника податку заходи щодо погашення податкового боргу за рахунок коштів на рахунку цього платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість за рішенням суду.

При цьому, нормипункту 87.9 ПК Українивстановлюють черговість погашення податкового боргу незалежно від способу (добровільного чи примусового) та джерела погашення податкового боргу, тоді як нормапункту 95.3 ПК Українирегулює відносини щодо стягнення (примусового погашення) податкового боргу за рахунок коштів на банківських рахунках та на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ.

Непогашення податкового боргу, зокрема зі сплати штрафних (фінансових) санкцій та пені, дає право контролюючому органу здійснити за цього платника податку і в інтересах держави заходи на погашення податкового боргу, який виник через таку несплату. При цьому, такі заходи мають бути здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, як це вимагаєтьсячастиною другою статті 19 Конституції України, якою встановлено критерій поведінки державного органу у сфері публічних відносин. Неправомірна поведінка невладного суб`єкта у цих відносинах не може виправлятися неправомірною поведінкою владного суб`єкта.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, які наведені в постанові від 10 вересня 2019 року в справі № 1840/3549/18 і в постанові від 30 липня 2019 року в справі № 440/4082/18.

На момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а також на момент розгляду цієї справи, у відповідача відсутні судові рішення щодо стягнення з рахунків позивача у системі електронного адміністрування податку на додану вартість податкового боргу, який виник на підставі декларацій з податку на додану вартість за жовтень 2018р. січень 2019р., тому застосовуючи штрафні санкції за несвоєчасне погашення податкових декларації з ПДВ, Відповідач діяв не у спосіб, передбачений ПК України.

Наведене у своєї сукупності повністю спростовує доводи відповідача, що їх викладено у його відзиві на позовну заяву, та є підставою для задоволення позовних вимог.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» від09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

У відповідності до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оцінюючи докази надані сторонами, суд відзначає, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження заявлених позовних вимог, в той же час відповідачем не надано належних доказів на підтвердження законності спірного рішення.

З огляду на викладене, оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при подачі даного позову сплачено судовий у розмірі 26840,00 грн., про що свідчить платіжна інструкція №16159 від 12.09.2023 на суму 26840,00 грн.

Таким чином, судовий збір відповідно до статті 139 КАС України слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків в розмірі 26840,00 грн.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Обласного комунального підприємства «ДОНЕЦЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» (місцезнаходження: пров. Земляний, буд. 2, м. Краматорськ, Донецька область, 84307; код ЄДРПОУ 03337119) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (місцезнаходження: вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Харків, Харківська область, 61052; код ЄДРПОУ 44131658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ш» Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №274/3500040136 від 13.06.2023, яким застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 21774449 (двадцять один мільйон сімсот сімдесят чотири тисячі чотириста сорок дев`ять) грн. 47 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Обласного комунального підприємства «ДОНЕЦЬКТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» судовий збір у розмірі 26840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 30.11.2023.

Повний текст рішення складено та підписано 11.12.2023.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».

У разі застосування судом частини третьої статті 243 КАС України строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Арестова