провадження №2/216/110/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Бутенко М.В.

за участю:

секретар судового засідання Кравець А.С.

представник позивача ОСОБА_1

представник відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за теплову енергію, -

ВСТАНОВИВ:

16.03.2018року комунальнепідприємство тепловихмереж «Криворіжтепломережа» (Позивач)звернулось досуду зпозовом до ОСОБА_3 (Відповідач) про стягнення заборгованості за теплову енергію.

Вобґрунтування позовнихвимог позивачзазначив,що на виконання своєї статутної мети КПТМ «Криворіжтепломережа» здійснює постачання теплової енергії в нежитлові приміщення АДРЕСА_1 , яке належить на праві приватної власності ОСОБА_3 .

Тому як будинок АДРЕСА_2 є багатоповерховим, опалення до приміщень №4 та АДРЕСА_3 здійснюється від транзитних трубопроводів житлового будинку і є невід`ємною частиною системи опалення вказаного будинку, це свідчить про те, що відповідач фактично отримує теплову енергію в належним йому приміщеннях.

Згідно рішення Криворізької міської ради № 39 від 11.02.2009р. «Про переведення жилих приміщень у нежитлові» квартира АДРЕСА_4 в нежитловий фонд та згідно рішення Криворізької міської ради № 303 від 14.10.2009р. «Про переведення жилих приміщень у нежилі» квартира АДРЕСА_5 в нежитловий фонд.

За період з 11.02.2009 р. по 25.03.2017р. КПТМ «Криворіжтепломережа» здійснювало постачання теплової енергії в нежитлове приміщення № 4 в будинку АДРЕСА_2 та за період з 02.22.2009р. по 25.03.2017р. здійснювало постачання теплової енергії в нежитлове приміщення АДРЕСА_5 за тарифами, передбаченими для категорії «інші споживачі», проте відповідач оплати не здійснював, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 86226,74 грн.

Вартість відпущеної теплової енергії нарахована за період з 01.09.2008 р. по 15.04.2009 р. тариф за 1 Гкал 395,00 грн (з ПДВ)( згідно рішення № 584 от 13.08.2008 р.); з 16.04.2009 р. по 31.12.2010 р. тариф за 1 Гкал 605 грн. (з ПДВ) (згідно рішення №110 от 08.04.2009р.); за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2011 р. тариф за 1 Гкал. 662,58 грн. (з ПДВ) ( згідно постанови НКДРЕКП України №1844 від 14.12.2010 р.) (для групи «інші споживачі»); постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №119 від 30.09.2011р. «Про встановлення тарифів на теплову енергію КПТМ «Криворіжтепломережа» що складає 954,05 грн. за 1 Гкал (з ПДВ), постановою №383 від 31.12.2013р. «Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) КПТМ «Криворіжтепломережа», що складає 892,16 грн. за 1 Гкал (з ПДВ) та постановою №683 від 13.06.2014. «Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) КПТМ «Криворіжтепломережа», що складає 1294,70 грн. за 1 Гкал (з ПДВ), тариф за 1 Гкал 1555,38 грн. (з ПДВ) згідно постанови НКДРЕКП № 489 від 28.11.14р. для потреб інших споживачів; тариф за 1 Гкал 2235,73 грн. (з ПДВ) згідно постанови НКДРЕКП № 410 від 27.02.15 р. для потреб інших споживачів; за період з 01.03.2015р. по 31.03.2015р. тариф за 1 Гкал 2235,73 грн. (з ПДВ) (згідно постанови НКДРЕКП № 410 від 27.02.15 р. для потреб інших споживачів); за період з 01.04.2015р. по 30.04.2015р. тариф за 1 Гкал 1924,87 грн. (з ПДВ) (згідно постанови НКДРЕКП № 1088 від 31.03.15 р. для потреб інших споживачів); за період з 01.05.2015р. по 31.10.2015р. тариф за 1 Гкал 1839,26 грн. (з ПДВ) (згідно постанови НКДРЕКП № 1438 від 30.04.15 р. для потреб інших споживачів). за період з 01.11.2015р. по 31.01.2016р. тариф за 1 Гкал 1771,62 грн. (з ПДВ) (згідно постанови НКДРЕКП № 2690 від 29.10.15 р. для потреб інших споживачів); за період з 01.02.2016р. по 31.08.2016 тариф за 1 Гкал 1703,53 грн. (з ПДВ) (згідно постанови НКРЕКП № 54 від 28.01.16 р. для потреб інших споживачів); за період з 01.10.2016р. по 29.12.2016 тариф за 1 Гкал 1465,97 грн. (з ПДВ) (згідно постанови НКРЕКП № 1757 від 29.09.16 р. для потреб інших споживачів); за період з 30.12.2016р. по 23.02.2017р. тариф за 1 Гкал 1761,66 грн. (з ПДВ) (згідно постанови НКРЕКП № 2126 від 02.12.16 р. для потреб інших споживачів); за період з 24.02.2017р. по теперішній час тариф за 1 Гкал 1917,64 грн. (з ПДВ) (згідно постанови НКРЕКП № 151 від 01.02.17 р. для потреб інших споживачів).

Свої договірні зобов`язання КПТМ «Криворіжтепломережа» виконало, а саме: постачання теплоносія на протязі всього періоду, проводилось не порушуючи щорічні розпорядження Виконавчого комітету Криворізької міської Ради Дніпропетровської області «Про початок та закінчення опалювального періоду», але боржник у порушення ст. 67,68,162 Житлового Кодексу України, ст. 20, 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги в повному обсязі оплату за отриману теплову енергію не робив, внаслідок чого його заборгованість за період з 11.02.2009р. по 25.03.2017р. за теплову енергію склала 86226,74 грн.

Так як Відповідач не сплачував грошові кошти за отриману теплову енергію КПТМ «Криворіжтепломережа» було змушене звернутися до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу із заявою про видачу судового наказу, але 12.02.2018 р. по справі №216/6732/17 судом винесено ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Просить суд постановити рішення, яким стягнути з ОСОБА_3 на користь комунального підприємства теплових мереж Криворіжтепломережа заборгованість за теплову енергію в розмірі 86226,74 грн. та судовий збір в сумі 1762,00 грн.

Провадження у справі було відкрито ухвалою судді від 23.04.2018 року.

Згідно розпорядження заступника керівника апарату Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Подгородньої І.В. № 1652 від 30.11.2018 року, цивільна справа, відповідно до п. 2.3.50 "Положення про автоматизовану систему документообігу суду", шляхом повторного перерозподілу, передана судді Бутенко М. В., та ухвалою суду від 03.12.2018 року прийнята до свого провадження, призначена в загальному провадженні, підготовче судове засідання призначено на 19.03.2019 року.

09.07.2019 року представником відповідача адвокатом Пшиченко Ю. В. подано відзив з додатками на позовну заяву, у якому сторона відповідача позовні вимоги не визнає в повному обсязі, оскільки стороною позивача нарахована заборгованість на нежитлові приміщення, а він вважає, що це житлові приміщення, крім того просить суд застосувати строк позовної давності. Просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Зазначає наступне: позивач просить стягнути з відповідача 82 266 гривень 74 коп., при цьому позивач вважає, що заборгованість за теплову енергію повинна розраховуватись за тарифами, встановленими не для населення, а для потреб інших споживачів.Така позиція позивача, на думку сторони відповідача є неправильною.

Дійсно, як про це зазначає позивач в позові «...Згідно рішення Криворізької міської ради № 39 від 11.02.2009 р. «Про переведення жилих приміщень у нежитлові» квартира АДРЕСА_4 в нежитловий фонд та згідно рішення Криворізької міської ради № 303 від 14.10.2009 р. «Про переведення жилих приміщень у нежилі» квартира АДРЕСА_5 ».

Відповідно до пунктів 3-5 рішення Криворізької міської ради № 39 від 11.02.2009 року і пункту 2 рішення Криворізької міської ради № 303 від 14.10.2009 року відповідач повинен був «...-оформити проектну документацію на перепланування та переобладнання приміщень і погодити її у встановленому порядку;

-отримати в Криворізькому регіональному відділі інспекції державного архітектурно- будівельного контролю у Дніпропетровській області дозволи на виконання робіт з перепланування та переобладнання;

-перед початком будівельних робіт з ремонту та реконструкції приміщень укласти угоди зі спеціалізованими підприємствами, які мають ліцензію на збирання та вивезення будівельного сміття...».

Крім того, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" , пунктом 55 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» (Затверджений постановою Кабінету міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 і діяло до 17.10.2013 року), пунктом 49 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (Затверджений постановою Кабінету міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 і діяло до 25.12.2015 року) і пунктом 45 постанови Кабінету міністрів України від 25 грудня 20) 5 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» після проведення реконструкції у зв`язку з переведенням об`єкта нерухомого майна з житлового у нежитловий відповідачуі необхідно було здійснити державну реєстрацію прав з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв`язку з переведенням об`єктів нерухомого майна з житлового у нежитлове.

Також для здійснення державної реєстрації необхідно було надати технічний паспорт на квартири і акт про введення реконструйованих нежилих приміщень в експлуатацію.

Такі дії відповідачем не були вчинені і згідно Інформаційних довідок ОСОБА_4 на праві власності належать жилі приміщення АДРЕСА_6 та АДРЕСА_5 , а не нежилі.

Таким чином, ОСОБА_4 не виконані обов`язкові умови введення квартир АДРЕСА_6 та АДРЕСА_3 в експлуатацію як об`єкт бізнесу (офісу).

Крім того, відповідно до підпункту 2.11 пункту 2 рішення Криворізької міської ради № 2926 від 24.12.2008 року « Про Порядок переведення жилих будинків і приміщень (квартир) у нежилі в м. Кривому Розі (діяло до 28.08.2013 року) і підпункту 2.10 пункту 2 рішення Криворізької міської ради № 2161 від 28.08.2013 року «Про Порядок переведення житлових будинків і приміщень (квартир) у нежитлові в м. Кривому Розі» : «У разі невведення об`єкта бізнесу в експлуатацію протягом трьох років рішення виконкому міськради про надання дозволу на переведення 'приміщення із житлового в нежитловий фонд втрачає чинність».

З урахуванням цих рішень, 11 лютого 2012 року втратило чинність рішення Криворізької міської ради № 39 від 11.02.2009 року «Про переведення жилих приміщень у нежитлові» про переведення в нежитловий фонд квартири АДРЕСА_4 , та 14 жовтня 2012 року втратило чинність рішення Криворізької міської ради № 303 від 14.10.2009 року «Про переведення жилих приміщень у нежилі» про переведення в нежитловий фонд квартири АДРЕСА_5 .

Відповідно до ч.2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає в моменту державної реєстрації. Відповідачем не зареєстровано право власності на нежилі приміщення АДРЕСА_6 та АДРЕСА_5 , і він не є власником нежилих приміщень .Ці приміщення є жилими.

Відповідач вважає, що тільки наявність в інформаційних облікових базах позивача відомостей про те, що квартири АДРЕСА_6 та АДРЕСА_5 є нежитловими приміщеннями, не є правовою підставою для застосування позивачем тарифів, які встановлені органом місцевого самоврядування для категорії «інші споживачі» при нарахуванні позивачем оплати за постачання теплової енергії в квартири.

Крім того, відповідно до Інформаційних довідок власником жилих приміщень АДРЕСА_6 та АДРЕСА_5 є не ОСОБА_3 , а ОСОБА_4 , і позивачем не надані докази на підтвердження права власності на вищевказані жилі приміщення саме ОСОБА_3 .

Крім того, позивачем пропущений строк позовної давності. Позивач звернувся в перший раз до суду в лютому 2018 року із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по оплаті за централізоване опалення з ОСОБА_3 в сумі 86 226 грн. 74.копійки за період з 11 лютого 2009 року по 25 березня 2017 року.

Ухвалою судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Сидорака В.В. від 12 лютого 2018 року було відмовлене Комунальному підприємству теплових мереж «Криворіжтепломережа» у видачі судового наказу на підставі ст. 165 ч.І п.5 ЦПК України: «Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:... 5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.:.».

Відповідно до ч.І статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» («Порядок оплати житлово-комунальних послуг») споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця,якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

«...Відповідно до ст.256 ЦК позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позоьі (4.4 ст.267 ЦК)...Так, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (4.5 ст.261 ЦК).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у стст.252255 ЦК.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припиненням дії) договору, скільки з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст.261 ЦК).

За змістом цієї норми, початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

У зв`язку з викладеним, сторона відповідача вважає, що у разі задоволення позову стягнення заборгованості можливе тільки за період з лютого 2015 року по 25 березня 2017 року, і у цьому разі (задоволення позову) просить суд застосувати позовну давність. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 серпня 2017 року у справі № 6-2667цс16.

Крім того, відповідач вважає помилковим посилання позивача у позові на постанову Кабінету Міністрів України № 955 від 10 липня 2006 року (2-й абзац оборотної сторони 1-ї сторінки справи), яка втратила чинності 18 серпня 2011 року на підставі постанови КМУ № 869 від 01 червня 2011 року.

Також сторона відповідача вважає, що не відповідає дійсності твердження позивача про те , що : «...Позивач вжив заходів досудового, врегулювання спору шляхом направлення Відповідачу вимоги про повернення безпідставно набутого майна ?*». По-перше, ця вимога позивача адресована ОСОБА_4 на адресу: АДРЕСА_7 , за якою ні ОСОБА_4 ні ОСОБА_3 ніколи не були зареєстровані, по-друге, в матеріалах справи знаходиться Рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, в якому є підпис про отримання нібито ОСОБА_4 10 травня 2017 року листа з вимогою, але ОСОБА_4 не отримував такого листа і не розписувався про його отримання.

09.07.2019 року комунальним підприємством теплових мереж «Криворіжтепломережа» подано відповідь на відзив на позовну заяву з додатками, у якій представник позивач просить суд задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі, зазначає, що КПТМ «Криворіжтепломережа» відповідно до ст.179 Цивільного процесуального кодексу України надає відповідь на відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії.

Щодо визначення цільового призначення приміщень відповідача позивач зазначив, що рішенням Криворізької міської ради №39 від 11.02.2009 року «Про переведення жилих приміщень у нежитлові» переведено в нежитловий фонд квартиру АДРЕСА_4 та Рішенням Криворізької міської ради №303 від 14.10.2009 року «Про переведення жилих приміщень у нежитлові» переведено в нежитловий фонд квартиру АДРЕСА_5 відповідач є власником зазначених нежитлових приміщень.

Для встановлення статусу акту органу місцевого самоврядування таким, «що втратило чинність» необхідно рішення цього ж органу місцевого самоврядування, з наявними на то причинами та підставами.

Пунктом 2.9. Порядку переведення жилих будинків і приміщень (квартир) у нежилі у м. Кривому Розі №2926 від 24.12.2008 року (копію відповідачем надано до відзиву на позовну заяву) зазначено, з разі якщо власник приміщення, яке переведено в нежитловий фонд, має намір змінити його функціональне призначення (зазначене у відповідному рішенні виконкому міськради), йому необхідно звернутися до виконкому міської ради для внесення відповідних змін до рішення виконкому міськради.

Також, вищезазначеними Рішеннями КМР №39 від 11.02.2009 року (п.5.2.) Рішенням КМР №303 від 14.10.2009 року (п.2.2.) чітко передбачено, що у разі наміру щодо зміни цільового призначення приміщення, яке переведено в нежитловий фонд, власник приміщення зобов`язаний звернутись до виконкому міської ради для внесення відповідних змін у рішення виконкому міськради.

Проте відповідачем відповідних дій здійснено не було, тому є всі законні підстави вважати, що відповідні Рішення Криворізької міської ради є чинними та відвідні приміщення є нежитловими, а тому нарахування позивачем за постачання теплової енергії здійснюється за тарифами передбаченими для категорії «інші споживачі».

В повноваження відповідача не входить визнання акту органу місцевого самоврядування недійсним.

Тому посилання на пункти 2.10.та 2.11. Порядку переведення житлових будинків і приміщень (квартир) у нежитлові в м. Кривому Розі №2926 від 24.12.2008 року та №2161 від 28.082013 року є необґрунтованим та незаконним також виходячи з наступного.

На підтвердження цього є судова практика Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу по справі №216/1937-15-ц, яке ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області залишено без змін, підставою для визнання приміщення виведеним в житлове з нежитлового є рішення Криворізької Міської Ради щодо внесення змін в додаток первісного рішення (копія рішення суду та копія рішення міської ради як приклад додається).

Всупереч ст.331 ЦК України, відповідач не зареєстрував право власності на зазначені приміщення, оскільки обов`язком подання документів щодо державної реєстрації права власності на нерухоме майно покладено саме на власника цього майна.

Статтею 26 Закону України «Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі зміни ідентифікаційних даних суб`єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх зміни, зміни суб`єкта управління об`єктами державної власності, відомостей про об`єкт нерухомого майна, у тому числі зміни його технічних характеристик, виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, вносяться зміни до записів Державного реєстру прав.

Відповідно до Листа Міністерства юстиції України щодо деяких актуальних питань у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 18.06.2018 року, внесення змін до записів Державного реєстру прав здійснюється за заявою особи, записи про яку містяться у зазначеному Реєстрі, а також у порядку, передбаченому статтею 37 Закону.

Щодо не відповідності прізвища, ім`я тощо відповідача в право установчих документах та в рішеннях міськради, то відповідно до Додатку до Рішення Криворізької міської ради №39 від 11.02.2009 року «Про переведення жилих приміщень у нежитлові» про переведення в нежитловий фонд квартири АДРЕСА_4 та Додатку до Рішення Криворізької міської ради №303 від 14.10.2009 року «Про переведення жилих приміщень у нежитлові» про переведення в нежитловий фонд квартири АДРЕСА_5 власником жилого приміщення яке переводиться до нежитлового є ОСОБА_4 .

Листування КПТМ «Криворіжтепломережа», в тому числі і як досудове врегулювання спору шляхом надсилання відповідачу вих.№1754/13 від 04.05.2017 року Вимоги про повернення безпідставно набутого майна здійснювалось на підставі документів Криворізької Міської Ради на ім`я ОСОБА_4 .

В Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних особі підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України вказано КНЯЗЬ АРХ Топольський Вадим Володимирович відповідно до чого позивачем подано позовну заяву на ім`я - КНЯЗЬ АРХ ОСОБА_4 .

Щодо питання застосування строків позовної давності, то ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчать про визнання нею свого боргу і позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимог, право на яку має позивач. Враховуючи, що судовий захист позивача на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як в позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення. Подання позивачем заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому ЦПК України, перериває позовну давність. Судовий наказ відповідно до ч.1 ст.160 ЦПК України є особливою формою судового рішення. З заявою про видачу судового наказу КПТМ «Криворіжтепломережа» з відповідача зверталось до суду 26.12.2017 року. Центрально-Міським районним судом м Кривого Рогу Дніпропетровської області винесено ухвалу від 12.02.2018 року про відмову в видачі судового наказу. 16.03.2018 року позивач звернувся до суду щодо стягнення заборгованості за теплову енергію з відповідача в позовному провадженні. Таким чином, немає підстав вважати, що позивач пропустив строк позовної давності. Тому сторона позивача просить суд в проханні відповідача про застосування позовної давності відмовити.

Щодо додаткових пояснень представника відповідача від 08.07.2021р. сторона позивача зазначає наступне: Рішенням Криворізької міської ради №39 від 11.02.2009 року «Про переведення жилих приміщень у нежитлові» переведено в нежитловий фонд квартиру АДРЕСА_4 та Рішенням Криворізької міської ради №303 від 14.10.2009 року «Про переведення жилих приміщень у нежитлові» переведено в нежитловий фонд квартиру АДРЕСА_5 відповідач є власником зазначених нежитлових приміщень.

Для встановлення статусу акту органу місцевого самоврядування таким, «що втратило чинність» необхідно рішення цього ж органу місцевого самоврядування, з наявними на то причинами та підставами (згідно ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні».)

Пунктом 2.9. Порядку переведення жилих будинків і приміщень (квартир) у нежилі у м. Кривому Розі №2926 від 24.12.2008 року (копію відповідачем надано до відзиву на позовну заяву) зазначено, з разі якщо власник приміщення, яке переведено в нежитловий фонд, має намір змінити його функціональне призначення (зазначене у відповідному рішенні виконкому міськради), йому необхідно звернутися до виконкому міської ради для внесення відповідних змін до рішення виконкому міськради.

Також, вищезазначеними Рішеннями КМР №39 від 11.02.2009 року (п.5.2.) Рішенням КМР №303 від 14.10.2009 року (п.2.2.) чітко передбачено, що у разі наміру щодо зміни цільового призначення приміщення, яке переведено в нежитловий фонд, власник приміщення зобов`язаний звернутись до виконкому міської ради для внесення відповідних змін у рішення виконкому міськради.

Проте відповідачем відповідних дій здійснено не було, тому є всі законні підстави вважати, що відповідні Рішення Криворізької міської ради є чинними та відвідні приміщення є нежитловими, а тому нарахування позивачем за постачання теплової енергії здійснюється за тарифами передбаченими для категорії «інші споживачі».

Що підтверджується копіями листів №2058/7 від 05.04.2017р. та №1591/7 від 27.02.2017 управління благоустрою та житлової політики виконкому Криворізької міської ради.

Ухвалою суду від 07.11.2019 року закрито підготовче провадження по справі, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача Федоренко В.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача адвокат Пшиченко Ю. В. в судовому засіданні просить суд застосувати строк позовної давності, відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

У відповідності до ст. ст. 13, 81 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд зокрема вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтями 12, 13, 77 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів. Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити докази, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці данні встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко-і відеозаписів, висновків експертів.

За змістом статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно ст. 10-13 ЦПК України - суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що спірні відносини виникли у зв`язку із виконанням послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню суб`єктами господарювання, які є виконавцями цих послуг, тому до нього мають бути застосовані норми Цивільного кодексу України, Житлового кодексу України, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про теплопостачання», Правила надання населенню послуг з водо-теплопостачання та водовідведення та Правила надання населенню послуг централізованого опалення холодної та гарячої води і водовідведення.

Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа», засновником та власником якого є орган місцевого самоврядування в особі Криворізької міської ради, створене з метою отримання прибутку в результаті діяльності з виробництва, транспортування, постачання та реалізації теплової енергії споживачам м. Кривого Рогу для потреби опалення та гарячого водопостачання.

На виконання своєї статутної мети КПТМ «Криворіжтепломережа» здійснює постачання теплової енергії в нежитлові приміщення АДРЕСА_1 , яке належить на праві приватної власності ОСОБА_3 .

Тому як будинок АДРЕСА_2 є багатоповерховим, опалення до приміщень №4 та АДРЕСА_3 здійснюється від транзитних трубопроводів житлового будинку і є невід`ємною частиною системи опалення вказаного будинку, це свідчить про те, що відповідач фактично отримує теплову енергію в належним йому приміщеннях.

Згідно рішення Криворізької міської ради № 39 від 11.02.2009р. «Про переведення жилих приміщень у нежитлові» квартира АДРЕСА_4 в нежитловий фонд та згідно рішення Криворізької міської ради № 303 від 14.10.2009р. «Про переведення жилих приміщень у нежилі» квартира АДРЕСА_5 в нежитловий фонд.

За період з 11.02.2009р. по 25.03.2017р. КПТМ «Криворіжтепломережа» здійснювало постачання теплової енергії в нежитлове приміщення № 4 в будинку АДРЕСА_2 та за період з 02.22.2009р. по 25.03.2017р. здійснювало постачання теплової енергії в нежитлове приміщення АДРЕСА_5 за тарифами, передбаченими для категорії «інші споживачі», проте відповідач оплати не здійснював, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 86226,74 грн.

Вартість відпущеної теплової енергії нарахована за період з 01.09.2008 р. по 15.04.2009 р. тариф за 1 Гкал 395,00 грн (з ПДВ)( згідно рішення № 584 от 13.08.2008 р.); з 16.04.2009 р. по 31.12.2010 р. тариф за 1 Гкал 605 грн. (з ПДВ) (згідно рішення №110 от 08.04.2009р.); за період з 01.01.2011 р. по 30.09.2011 р. тариф за 1 Гкал. 662,58 грн. (з ПДВ) ( згідно постанови НКДРЕКП України №1844 від 14.12.2010 р.) (для групи «інші споживачі»); постанови Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №119 від 30.09.2011р. «Про встановлення тарифів на теплову енергію КПТМ «Криворіжтепломережа» що складає 954,05 грн. за 1 Гкал (з ПДВ), постановою №383 від 31.12.2013р. «Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) КПТМ «Криворіжтепломережа», що складає 892,16 грн. за 1 Гкал (з ПДВ) та постановою №683 від 13.06.2014. «Про встановлення тарифів на теплову енергію для потреб бюджетних установ та інших споживачів (крім населення) КПТМ «Криворіжтепломережа», що складає 1294,70 грн. за 1 Гкал (з ПДВ), тариф за 1 Гкал 1555,38 грн. (з ПДВ) згідно постанови НКДРЕКП № 489 від 28.11.14р. для потреб інших споживачів; тариф за 1 Гкал 2235,73 грн. (з ПДВ) згідно постанови НКДРЕКП № 410 від 27.02.15 р. для потреб інших споживачів; за період з 01.03.2015р. по 31.03.2015р. тариф за 1 Гкал 2235,73 грн. (з ПДВ) (згідно постанови НКДРЕКП № 410 від 27.02.15 р. для потреб інших споживачів); за період з 01.04.2015р. по 30.04.2015р. тариф за 1 Гкал 1924,87 грн. (з ПДВ) (згідно постанови НКДРЕКП № 1088 від 31.03.15 р. для потреб інших споживачів); за період з 01.05.2015р. по 31.10.2015р. тариф за 1 Гкал 1839,26 грн. (з ПДВ) (згідно постанови НКДРЕКП № 1438 від 30.04.15 р. для потреб інших споживачів). за період з 01.11.2015р. по 31.01.2016р. тариф за 1 Гкал 1771,62 грн. (з ПДВ) (згідно постанови НКДРЕКП № 2690 від 29.10.15 р. для потреб інших споживачів); за період з 01.02.2016р. по 31.08.2016 тариф за 1 Гкал 1703,53 грн. (з ПДВ) (згідно постанови НКРЕКП № 54 від 28.01.16 р. для потреб інших споживачів); за період з 01.10.2016р. по 29.12.2016 тариф за 1 Гкал 1465,97 грн. (з ПДВ) (згідно постанови НКРЕКП № 1757 від 29.09.16 р. для потреб інших споживачів); за період з 30.12.2016р. по 23.02.2017р. тариф за 1 Гкал 1761,66 грн. (з ПДВ) (згідно постанови НКРЕКП № 2126 від 02.12.16 р. для потреб інших споживачів); за період з 24.02.2017р. по теперішній час тариф за 1 Гкал 1917,64 грн. (з ПДВ) (згідно постанови НКРЕКП № 151 від 01.02.17 р. для потреб інших споживачів).

Згідно постанови КМУ № 955 від 10.07.06 р. «Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги централізованого опалення і постачання гарячої води» встановлено, що тарифи формуються для трьох категорій споживачів населення, бюджетні установи та інші споживачі.

Відповідно до Порядку тариф для категорії «інші споживачі» застосовується до юридичних осіб (окрім бюджетних установ), фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб, що не є суб`єктами підприємницької діяльності за нежитловими приміщеннями.

Свої договірні зобов`язання КПТМ «Криворіжтепломережа» виконало, а саме: постачання теплоносія на протязі всього періоду, проводилось не порушуючи щорічні розпорядження Виконавчого комітету Криворізької міської Ради Дніпропетровської області «Про початок та закінчення опалювального періоду», але боржник у порушення ст. 67,68,162 Житлового Кодексу України, ст. 20, 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги в повному обсязі оплату за отриману теплову енергію не робив, внаслідок чого його заборгованість за період з 11.02.2009р. по 25.03.2017р. за теплову енергію склала 86226,74 грн.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.20 Закону України № 1875-4 від 24.06.04р. Про житлово-комунальні послуги від 24.06.2004р. саме споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р., № 630 тому відноситься до договорів приєднання, відповідно до ст.634 ЦК України який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати своєї умови договору. Дані договори укладаються в районних абонентських службах КПТМ Криворіжтепломережа з усіма споживачами без винятку.

Відповідно ст.633 ЦК України, присутні всі умови, що свідчать про наявність публічного договору, а саме : КПТМ Криворіжтепломережа є юридичною особою, надає послуги необмеженій кількості людей, умови постачання послуг є однаковими для всіх споживачів.

Крім зазначеного, відповідно ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

КПТМ «Криворіжтепломережа» відповідно до приписів ЗУ «Про природні монополії» відноситься до суб`єктів природної монополії. Як монополіст такої природної монополії, згідно ст.19 ЗУ «Про теплопостачання», позивач не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності можливостей на приєднання споживача до теплової енергії.

Відповідно до п. 3 ст. 16 ЗУ Про житлово-комунальні послуги комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв. Відповідно до п. 3 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, зобов`язання відповідача в умовах неукладеного договору на теплопостачання виникає на підставі дії законів, що перелічені вище. А неукладення договору не звільняє відповідача від сплати заборгованості за спожиту теплову енергію. Відповідно до ст.24Закону УкраїниПро теплопостачання та п. 3 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги обов`язок укладання договору покладено на споживача.

Так як Відповідач не сплачував грошові кошти за отриману теплову енергію КПТМ «Криворіжтепломережа» було змушене звернутися до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу із заявою про видачу судового наказу, але 12.02.2018 р. по справі №216/6732/17 судом винесено ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Позивач вжив заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення Відповідачу вимоги про повернення безпідставно набутого майна, в якій міститься інформація про заборгованість, яка утворилась за період з 11.02.2009р. по 25.03.2017р. за теплову енергію в розмірі 86226,74 грн.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Пунктом 1 частини 1 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а пунктом 5 частини 3 тієї ж статі Закону передбачений обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Обов`язок споживача оплатити надані послуги встановлено ст. 19 Закону України «Про теплопостачання».

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Утримання майна власників квартир (будинку та прибудинкової території) здійснюється ними шляхом оплати всіх витрат по утриманню експлуатуючій організації.

Отже, суд вважає, що обставини порушення оплати за спожиту теплову енергію є доведеними повністю, внаслідок чого позивач отримав право на відшкодування завданих йому збитків в судовому порядку.

Щодо клопотання сторони відповідача про застосування позовної давності суд приходить до таких висновків.

Відповідно достатті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четвертастатті 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Відповідно достатті 253 ЦК Україниперебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина першастатті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

У зв`язку із викладеним, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, за період з квітня 2015 рокі по квітень 2017 року, в сумі 26672,62 грн.

Згідно ч. 1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір в розмірі 1762,00 грн., з урахуванням часткового задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 545,04 грн. (26672,62 х 1762,00 : 86226,74 = 545,04).

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 67, 68, 162 ЖК України, ст.ст. 11, 15, 16, 257, 264, 268, 319, 322, 509, 525, 526, 527, 610, 614 ЦК України, ст.ст. 5-8,12-19,23, 89, 128, 131, 136, 141, 197, 256, 258-259, 263,265, 267, 268, 274, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 19, 24 Закону України «Про теплопостачання», п. 18 Постанови Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 «Про затвердження Правил надання послуг з центрального опалення постачання холодної та гарячої води і водовідведення», суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за теплову енергію задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь комунального підприємства теплових мереж Криворіжтепломережа заборгованість за теплову енергію в розмірі 26672,62 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь комунального підприємства теплових мереж Криворіжтепломережа судовий збір в розмірі 545,04 грн.

В іншій частині позовувідмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа», код ЄДРПОУ 03342184, місце проживання (знаходження): Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9;

- відповідач: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8 , власник нерухомого майна (нежитлового) за адресою: АДРЕСА_9 .

Суддя М.В. БУТЕНКО