Ухвала

30 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 178/50/20

провадження № 51-2713 км 23

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 27 березня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 112018040460000231, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 239 КК України.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

Вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 21 липня 2022 року ОСОБА_6 засуджено за ч.1 ст. 239 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн.

Вирішено питання щодо судових витрат у провадженні, а також скасовано арешт на майно.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 27 березня 2023 року апеляційні скарги прокурора та обвинуваченого задоволено частково, вирок місцевого суду змінено в частині призначеного покарання.

ОСОБА_6 засуджено за ч.1 ст.239 КК України (в редакції 2001 року) до покарання у виді штрафу у розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн.

На підставі ч.5 ст.74 КК України, з урахуванням вимог ст.49 цього Кодексу, ОСОБА_6 звільнено від покарання, у зв`язку із закінченням строків давності.

В решті вирок місцевого суду залишено без зміни.

За вироком суду встановлено, що ОСОБА_6 з 29 березня 2016 року по жовтень 2019 року, здійснюючи господарську діяльність з переробки молока на території виробничих приміщень по АДРЕСА_2, діючи умисно, з метою провадження господарської діяльності, порушив вимоги ст. 7, ст. 17, ст. 26, ст. 27, ст. 33 Закону України № 187/98-ВР «Про відходи» від 5 березня 1998 року, ст. 164 Земельного кодексу України, ст. 35 Закону України № 962-ІУ «Про охорону земель» , ст. 12, ст. 20, ст. 24, ст. 55 Закону України № 1264-ХІІ «Про охорону навколишнього середовища» від 25 червня 1991 року, допустив псування (засмічення) земельної ділянки шляхом зливання стічних вод від переробки молочних продуктів до стічної ями, розташованої безпосередньо за територією виробничих приміщень за вказаною адресою, без відповідних дозволів, які в подальшому потрапляли до ґрунту та здійснювали забруднення земельних ділянок, які знаходяться за межами вищевказаної території на території с. Мирне Криничанського району Дніпропетровської області поблизу житлових забудов.

Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_6 , посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції.

Зазначає, що апеляційний суд належним чином не перевірив доводи його апеляційної скарги про те, що дванадцятимісячний строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні закінчився 05 червня 2019 року, а тому всі слідчі дії, вчинені після цієї дати, в тому числі, повідомлення про підозру, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими.

Крім того, проігнорував, що 29 вересня 2018 року кримінальне провадження постановою слідчого було закрито та це рішення було скасовано заступником керівника місцевої прокуратури 09 липня 2019 року. Вважає рішення про скасування постанови про закриття кримінального провадження незаконним через порушення строків її скасування, тому всі слідчі дії, вчинені після 09 липня 2019 року теж є недійсними.

Також, на думку засудженого, залишено поза увагою те, що обвинувальний вирок ґрунтується на недопустимих доказах, а саме: висновках експертиз № 004136п/19, 004139, 004140 тому, що відсутні ухвали слідчого судді на їх проведення; висновку експертизи № 4468-4471, оскільки при її проведенні експертом не здійснювались будь-які дослідження ґрунтів чи їх вимірювання.

Позиції інших учасників судового провадження

Заслухавши доповідь судді, колегія суддів дійшла висновку, що кримінальне провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 27 березня 2023 року необхідно передати на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду.

Прокурор ОСОБА_5 , в судовому засіданні, не заперечував проти передачі кримінального провадження на розгляд об`єднаної палати.

Мотиви суду

Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» , Верховний Суд забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Реалізація цього завдання відбувається, зокрема, шляхом здійснення правосуддя, під час якого Верховний Суд у своїх рішеннях висловлює правову позицію щодо правозастосування, орієнтуючи у такій спосіб судову практику на однакове застосування норм права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права ( ч. 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Нормами ч. 2 ст. 434-1 КПК України передбачено, що суд, який розглядає кримінальне провадження в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає таке кримінальне провадження на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи іншої об`єднаної палати.

З огляду на зазначені положення виникла необхідність у передачі кримінального провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на розгляд об`єднаної палати у зв`язку з тим, що колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати від 03 квітня 2023 року (справа № 367/1335/21).

Так, у постанові Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 03 квітня 2023 року(справа № 367/1335/21) міститься висновокпро те, що недотримання прокурором вищого рівня вимог ч. 6 ст. 36 КПК України, згідно яких Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури, їх перші заступники та заступники під час здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених статтею 219 цього Кодексу, у кримінальних провадженнях, у яких до скасування постанови про закриття кримінального провадження жодній особі не повідомлялося про підозру, тягне за собою визнання повідомлення про підозру незаконним, а кримінальне провадження у таких випадках підлягає закриттю на підставі абз. 2 п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, як таке, у якому строк досудового розслідування, визначений статтею 219 КПК України, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру, крім випадків скасування постанов дізнавача, слідчого, прокурора про закриття кримінального провадження за скаргами учасників кримінального провадження, зазначених в ч. 6 ст. 284 КПК України та п. 3, 4 ч. 1 ст. 303 КПК України.

Законною необхідно вважати постанову Генерального прокурора, керівника обласної прокуратури, керівника окружної прокуратури, їх перших заступників та заступників про скасування постанови слідчого або прокурора про закриття кримінального провадження, у якому жодній особі не повідомлялося про підозру, виключно, якщо вона була постановлена в межах строків, передбачених частиною 2 статті 219 КПК (дванадцять місяців з дня внесення відомостей до ЄРДР - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину; вісімнадцять місяців з дня внесення відомостей до ЄРДР - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину) або в межах строків, на які досудове розслідування було продовжено на підставі частини 1 статті 294 КПК та в порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК.

Такий висновок є категоричним і колегія суддів вважає за необхідне від нього відступити.

Так, у даному кримінальному провадженні 05 червня 2019 року до ЄРДР було внесено відомостіза фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 239 КК України.

29 вересня 2018 року слідчий постановою закрив кримінальне провадження на підставі п. 2 ч.1 ст.284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, і на той час жодній особі не було повідомлено про підозру.

Відповідно до ч. 6 ст. 284 КПК України копія постанови слідчого про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому, прокурору. Прокурор протягом двадцяти днів з моменту отримання копії постанови має право її скасувати у зв`язку з незаконністю чи необґрунтованістю.

Водночас, згідно із ч. 6 ст. 36 КПК України Генеральний прокурор, керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури, їх перші заступники та заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених статтею 219 цього Кодексу. Про скасування таких постанов повідомляється прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення відповідного досудового розслідування.

Відповідно до вимог ст. 219 КПК України (в редакції станом на 05 червня 2018 року) строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня повідомлення особі про підозру у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої або середньої тяжкості становить дванадцять місяців (п.1 ч.2 ст.219).

Відповідно до ст.12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.239 КК України є нетяжким злочином, тому з огляду на положення ст.219 КПК України строк досудового розслідування для даного кримінального провадження становив дванадцять місяців.

Постанову слідчого про закриття цього кримінального провадження було скасовано постановою заступника керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури від 09 липня 2019 року, а 31 жовтня 2019 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.239 КК України.

Засуджений ОСОБА_6 у касаційній скарзі, крім інших доводів, скаржиться на те, що повідомлення про підозру та всі слідчі дії, вчинені після 09 липня 2019 року є незаконними тому, що постанова заступника керівника місцевої прокуратури від 09 липня 2019 року винесена поза межами дванадцятимісячного строку досудового розслідування, визначеного ч. 2 ст. 219 КПК України, який закінчився 05 червня 2019 року.

Виходячи із завдань кримінального провадження, сформульованих у статті 2 КПК України, а саме захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, що є позитивним обов`язком Держави у світлі Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.

Разом із цим, статтею 25 КПК України закріплено обов`язок прокурора, слідчого вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

Застосування у даній справі висновку, викладеного у постанові Третьої судової палати, в частині встановлення прокурору вищого рівня часових обмежень на скасування незаконних постанов слідчого про закриття кримінального провадження може призвести до не притягнення до кримінальної відповідальності винних осіб за вчинений злочин, що в свою чергу знівелює позитивний обов`язок Держави, який полягає у притягненні до відповідальності кожного хто вчинив кримінальне правопорушення.

Ураховуючи наведене, з метою відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати, кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 слід передати на розгляд об`єднаної палати ККС.

Керуючись статтями 441, 434-1, 434-2 КПК України, Суд

постановив:

Передати кримінальне провадження за касаційною скаргою засудженого на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 27 березня 2023 рокущодо ОСОБА_6 на розгляд об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_7 ОСОБА_3