ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року Справа № 460/13864/23 пров. № А/857/15253/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідач Качмара В.Я.,

суддів Затолочного В.С., Пліша М.А.,

при секретарі судового засідання Юрченко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування наказу, провадження в якій відкрито за апеляційними скаргами Міністерства юстиції України та ОСОБА_2 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2023 року (суддя Щербаков В.В., м.Рівне, повний текст складено 1 серпня 2023 року), -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - МЮУ чи Мін`юст) в якому просила визнати протиправним та скасувати пункт 4 наказу відповідача від 11.05.2023 №1788/5 «Про задоволення скарги» (далі - Наказ), яким анульовано доступ державному реєстратору виконавчого комітету Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області Левандовській А.В. (далі також Державний реєстратор) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі також Реєстр).

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2023 року позов задоволено повністю.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржили відповідач і третя особа, які із покликанням на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просять скасувати рішення суду та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

В апеляційних скаргах, наводячи обставини справи та норми матеріального права вказують, що МЮУ виконало належним чином свій обов`язок повідомити всіх заінтересованих осіб про розгляд скарги ОСОБА_2 . Позивачка не надала відповідачу жодних пояснень чи заперечень, щодо виявлених порушень законодаства при розгляді такої скарги. Законодавством не передбачено вимоги щодо зазначення мотивів у рішенні уповноваженого органу про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні, а тільки його форму наказ. Висновок центральної Колегії МЮУ з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Колегія) вiд 05.04.2023 за результатами розгляду скарги (скарга на рішення, дії державного реєстратора) Немеш О.Ф. вiд 10.10.2022, зареєстрованої в МЮУ 10.10.2022 №СК-2723-22 (далі - Висновок, Скарга відповідно), на підставі якого прийнято Наказ, є належним чином вмотивованим та містити мотиви його прийняття. Такий Висновок дав змогу прийняти належне та обґрунтоване рішення уповноваженому органу. Порушення строку розгляду скарги Колегією не може слугувати єдиною підставою для скасування наказу МЮУ за результатом розгляду скарг у сфері державної реєстрації, за відсутності інших процедурних порушень розгляду відповідної скарги. Введення воєнного стану значно вплинуло на роботу відповідача та унеможливило розгляд скарг у певний період, яке було відновлено лише в червні 2022 року. Задоволення позову призведе до відсутності відповідальності позивача, яка свідомо та неодноразово протягом тривалого періоду часу порушувала вимоги чинного законондства при вчиненні реєстраційних дій. Суд фактично скопіював текс позовної заяви.

Позивач у відзивах на апеляційні скарги заперечує вимоги таких, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Третя особа подала відзив на апеляційну скаргу відповідача в якому просить її задовольнити.

Відповідач у запереченні на відзив позивачки вважає його безпідставним та просить апеляційну скаргу задовольнити.

Позивачка та іі представник, в судове засідання не зявилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників відповідача та третьої особи, перевіривши матеріали справи, апеляційні скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої істанції виходив з того, що Наказ видано відповідачем поза межами 45 денного строку від дати отримання Скарги та не повідомлено про наявність будь-яких обставин, що об`єктивно перешкоджали розгляду Скарги у межах встановленого законом строку, чим порушено права позивачки. Наказ не містить ніяких мотивів його прийняття, зокрема відсутнє будь-яке обґрунтування необхідності блокування доступу до Реєстру, чим фактично значно обмежується можливість здійснення державним реєстратором його обов`язків. Наказ не відповідає ознакам обґрунтованості, добросовісності та пропорційності.

Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції апеляційний суд зазначає наступне.

Апеляційним судом, з врахуванням встановленого судом першої істанції, встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Державним реєстратором прийнято рішення від 10.08.2022 №64443520, від 12.08.2022 №64470903, від 19.08.2022 №64544891 (далі також Рішення).

10.10.2022 третя особа подала до МЮУ Скаргу, за змістом якої просила провести перевірку правомірності проведених реєстраційних дій Державним реєстратором, скасувати Рішення та застосувати санкції до Державного реєстратора у вигляді анулювання доступу до Реєстру.

11.05.2023 МЮУ, на підставі частини третьої статті 26, підпунктів 1, 4 частини сьомої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їx обтяжень» (далі - Закон), прийнято Наказ, яким:

- скаргу задоволено (пункт 1);

- скасовано Рішення, прийняті Державним реєстратором (пункт 2);

- скасовано рішення від 21.03.2023 №66866534, прийняте державним реєстратором Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміеністартвиних послуг Рівненської міської ради Рівненської області Ковальчук Л.С. (пункт 3; далі - Рішення №66866534);

- анульовано доступ Державному реєстратору до Реєстру (пункт 4);

- виконання пункту 2,3 наказу покладено на Офіс протидії рейдерству (пункт 5);

- виконання пункту 4 наказу покладено на Державне підприємство «Національні інформаційні системи» (пункт 6).

Пiдстава: Висновок за результатами розгляду Скарги.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає оспорюваний Наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню лише в частині пункту 4.

Повноваження МЮУ у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно визначаються Законом (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; суд першої існстанції не звернув увагу, що Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству" від 12.05.2022 № 2255-IX, зокрема, статтю 37 Закону викладено в новій редкції), а також «Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 25.12.2015 №1128 (далі - Порядок; в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

За змістом статті 37 Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов`язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до суду (частина перша).

Міністерство юстиції України розглядає, зокрема, скарги на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (пункт 1 частини другої).

Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав, але не пізніше одного року з дня прийняття відповідного рішення, здійснення дії або бездіяльності (частина третя).

Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав подається у письмовій формі та має містити відомості про прізвище, ім`я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (місцезнаходження), номер телефону та/або адресу електронної пошти, суть (реквізити) оскаржуваного рішення, дій або бездіяльності, обставини, якими обґрунтовується порушення прав скаржника, а також прохання (вимоги) скаржника та дату складення скарги. Якщо з дня прийняття оскаржуваного рішення, здійснення дії або бездіяльності спливло більше двох місяців, а у випадку, передбаченому абзацом другимчастини третьої цієї статті, - більше одного місяця, скарга має містити також відомості про дату, коли скаржник дізнався про порушення своїх прав.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав має бути підписана скаржником. Така скарга може бути подана в електронній формі за умови підписання її скаржником з використанням засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри.

До скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав можуть бути додані документи (їх копії), що підтверджують порушення прав скаржника (частина четверта).

Скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, повідомлення державних реєстраторів про виявлені ними факти використання їх ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами розглядаються у строк не більше одного місяця з дня їх надходження.

У разі якщо в місячний строк розгляд скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, повідомлення державного реєстратора про виявлений ним факт використання його ідентифікаторів доступу до Державного реєстру прав іншими особами провести неможливо, Міністерство юстиції України, його територіальні органи встановлюють необхідний строк для її розгляду, про що повідомляється особі, яка подала скаргу. При цьому загальний строк для вирішення питань, порушених у скарзі, не може перевищувати 45 днів (частина п`ята).

За результатами розгляду скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають одне з таких мотивованих рішень, яке не пізніше наступного робочого дня з дня його прийняття розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України чи відповідного територіального органу:

про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав);

про відмову в задоволенні скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав);

про залишення скарги без розгляду по суті (частина шоста).

У разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав або підтвердження факту використання ідентифікаторів доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав іншими особами Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають рішення про:

1) скасування рішення державного реєстратора, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України;

2) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором, або про зобов`язання державного реєстратора виправити допущену ним технічну помилку;

3) зобов`язання державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав усунути допущені ними порушення з визначенням строків виконання такого зобов`язання;

4) тимчасове блокування або про анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

Рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, про анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав, про притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України за результатами розгляду відповідної скарги приймаються виключно Міністерством юстиції України (частина сьома).

Рішення, передбачені пунктами 1 і 2 частини сьомої цієї статті, виконуються посадовою особою Міністерства юстиції України чи його територіального органу не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав.

Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених пунктом 4 частини сьомої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав визначається Міністерством юстиції України (частина восьма).

Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України (частина десята).

Пунктом 2 Порядку визначено, що розгляд скарг у сфері державної реєстрації здійснюється Мін`юстом та його територіальними органами у межах компетенції, визначеної законом.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації на предмет наявності (відсутності) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту здійснюється колегіально, крім випадку, передбаченого цим Порядком.

Для забезпечення колегіального розгляду скарг у сфері державної реєстрації Мін`юстом чи його територіальними органами утворюються постійно діючі колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - колегії), положення про які затверджуються Мін`юстом. Склад колегій затверджується Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

За пунктом 8 цього ж Порядку у разі коли під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації відповідно до пункту 5 цього Порядку не виявлено підстав для відмови в її задоволенні чи підстав для пересилання її за належністю, Мін`юст чи відповідний територіальний орган здійснює колегіальний розгляд такої скарги на предмет наявності (відсутності) порушень закону в рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються.

Відповідно до пункту 9 Порядку під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст чи відповідний територіальний орган встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - реєстри), у разі необхідності витребовує документи (інформацію) і вирішує:

1) чи мало місце рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту;

2) чи було оскаржуване рішення, дія або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту прийнято, вчинено на законних підставах;

3) чи належить задовольнити скаргу у сфері державної реєстрації або відмовити в її задоволенні;

4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у скарзі у сфері державної реєстрації;

5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Згідно пункту 10 Порядку для забезпечення можливості участі у колегіальному розгляді скарги у сфері державної реєстрації скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів (далі - заінтересовані особи), або надання зазначеними особами письмових пояснень по суті скарги Мін`юст чи відповідний територіальний орган не пізніше ніж за два дні, а під час воєнного стану - за 15 днів до дня засідання колегії забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті інформації про дату, час і місце такого засідання, а під час воєнного стану - про дату засідання, та додатково повідомляє зазначену інформацію заінтересованим особам засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Інформація про дату, час і місце засідання колегії, що проводиться після відкладення розгляду скарги або для повторного розгляду скарги у визначених законодавством випадках, не оприлюднюється, якщо колегією не прийнято рішення про інше.

Відсутність заінтересованих осіб під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально не є перешкодою для її розгляду.

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі заінтересованих осіб.

Пунктом 12 Порядку передбачено, що матеріали скарги у сфері державної реєстрації надаються заінтересованим особам за їх клопотанням для ознайомлення та/або фотографування. Якщо таке клопотання заявлено під час засідання колегії (крім випадку проведення засідання під час воєнного стану), колегія відкладає розгляд скарги на строк, необхідний для ознайомлення з відповідними матеріалами, але не більш як на одну годину.

Під час воєнного стану заінтересована особа має право заявити клопотання про надіслання їй матеріалів скарги в електронній формі на адресу електронної пошти. Мін`юст чи відповідний територіальний орган забезпечує надіслання таких матеріалів протягом трьох робочих днів після отримання клопотання.

Заінтересовані особи мають право подавати письмові пояснення по суті скарги у сфері державної реєстрації, які обов`язково приймаються колегією до розгляду.

Заінтересована особа, яка повідомляє про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того самого предмета, з тих самих підстав, про які зазначено у відповідній скарзі, такі особи подають колегії засвідчену копію відповідного судового рішення.

Приписами пункту 13 Порядку унормовано, що за результатом розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально колегія формує висновок про те, чи:

1) встановлено наявність порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту;

2) підлягає скарга у сфері державної реєстрації задоволенню (в повному обсязі чи частково (з обов`язковим зазначенням в якій частині) шляхом прийняття Мін`юстом чи відповідним територіальним органом рішень, передбачених законом.

За пунктом 14 цього ж Порядку за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.

Рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні, висновок колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегіально) або їх засвідчені копії розміщуються на офіційному веб-сайті Мін`юсту чи відповідного територіального органу не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після прийняття рішення Мін`юстом чи відповідним територіальним органом.

За результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації у строки, встановлені Законом України «Про звернення громадян», засвідчені в установленому законодавством порядку відповідні копії рішень Мін`юсту чи його територіального органу, копії висновків колегії (у разі розгляду скарг у сфері державної реєстрації колегіально) разом із супровідним листом надсилаються скаржнику.

Системний аналіз вказаних норм дають підстави для висновків, що рішення державного реєстратора про державного реєстрацію прав можуть бути оскаржені до МЮУ.

За результатами розгляду скарги МЮУ приймає мотивоване рішення про: відмову у задоволенні скарги чи задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення, зокрема про скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу МЮУ, прийнятого за результатами розгляду скарги; тимчасове блокування або про анулювання доступу державного реєстратора до Реєстру.

При прийнятті висновку колегія повинна перевірити всі обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, в тому числі, обґрунтованість заперечень. За результатом перевірки приймається мотивоване рішення.

Законодавством не передбачено вимоги щодо зазначення мотивів у рішенні уповноваженого органу про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні, а тільки його форму - наказ (частина шоста статті 37 Закону).

Однак, висновок колегії з розгляду скарг, на підставі якого приймається рішення, має бути вмотивованим та містити мотиви його прийняття, оскільки тільки такий висновок дає змогу прийняти належне та обґрунтоване рішення уповноваженому органу.

Вмотивоване рішення - це рішення, прийняте на підставі належної оцінки фактів та доказів, з урахуванням усіх заявлених аргументів сторін, із подальшим застосуванням відповідних норм законодавства. Тобто, уповноважений орган має оцінити висновок колегії з розгляду скарг, його мотивацію, обґрунтованість, і за результатами розгляду прийняти відповідне рішення.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 29 серпня 2022 року у справі №160/4731/20, від 27 січня 2023 року у справі №380/25365/21.

В матеріалах справи наявний Висновок Колегії за результатами розгляду Скарги на Рішення, прийняті Державним реєстратором щодо квартири, розташованої за адресою: Рівненська область, м. Рівне, вул. академіка Дем`янчука будинок 16 квартира 3 (далі - Квартира).

Висновком рекомендовано Скаргу задовольнити. Скасувати Рішення. Скасувати Рішення №66866534. Анулювати доступ Державному реєстратору до Реєстру.

Висновок містить мотиви, якими Колегія керувалась його ухвалюючи.

Так, із змісту Висновку видно, що Рішення прийняті Державним реєстратором з порушенням вимог статей 10, 23, 24, 27 Закону, пунктів 14, 50, 77-79 «Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», затвердженого постановою КМУ від 25.12.2025 №1127 (документи на підставі яких проведено реєстраційні дії подано з порушення вимог законодавства у сфері державної реєстрації та не у повному обсязі), а саме, провела:

10.08.202 державну реєстрацію права власності на Квартиру за відсутності відомостей про прийняття в експлуатацію та про присвоєння об`єкту адреси;

19.08.2022 державну реєстрацію права властності у зв`язку з передачею майна у власність фізичної особи, що вийшла зі складу учасників юридичної особи за відсутності рішення органу або особи, уповноважених установчими документами юридичної особи або законом;

12.08.2022 та 19.09.2022 реєстраційні дії всупереч вимогам підпункту 9 пункту 1 постанови КМУ від 06.03.2022 №209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану» (в редакціїї, чинній на момент вчинення реєстраційних дій), яким додатково до заборон (обмежень), встановлених законодавством, заборонено у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація набуття права власності на нерухоме майно до закінчення одного місяця з дня державної реєстрації попереднього набуття права власності на таке майно, якщо кожне таке набуття здійснено на підставі договору або у зв`язку з передачею майна у власність юридичної особи як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо), або у зв`язку з виходом із складу засновників (учасників) юридичної особи.

Крім того, у пунктах 34-36 Висновку містяться аргументи стосовно застосування до Державного реєстратора заходу реагування у вигляді анулювання доступу держдавного реєстратора до Реєстру.

Отже, Висновок містить мотиви та обґрунтування прийняття рішення, а тому апеляційний суд відхиляє доводи позивача стосовно невмотивованості оскаржуваного Наказу.

Апеляційний суд погоджується з доводами апелянта, що суд першої інстанції не врахував порушення, які вчинені Державним реєстратором, що стали підставою для застосування санкції у вигляді анулювання доступу до Рєстру виходячи з наступних підстав.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду, зокрема, постанова від 23 березня 2021 року у справі № 480/388/19, державний реєстратор у цих правовідносинах не має права на звернення до суду з метою оскарження вищезазначених пунктів наказу ( у частині скасування рішень про реєстрацію) в жодному виді провадженням, одна, на переконанням апеляційного суду, він не позбавлений можливості свою незгоду із таким наказом сформулювати як підставу позову в даній категорії справ (нашій справі), обгрунтовуючи дотримання вимог законодавства та законність своїх реєстраційних рішень.

Апеляційний суд звертає увагу, що позивач у позовній заяві не наводив мотивів незгоди з Висновком Колегії по суті встановлених нею порушень, це не було підставою позову, а тому у цій частині висновки Колегії суд не перевіряє.

Дані обставини свідчать про те, що позивачка погоджується з тим, що Рішення прийняті з порушенням вимог законодавства.

Суд апеляційної інстанції також не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Наказ не відповідає ознакам обгрунтованості, добросовісності та пропорційності, з огляду на таке.

У постанові від 29 квітня 2020 року у справі №826/15358/17 Верховний Суд сформував висновок про те, що право вибору стягнення за порушення порядку державної реєстрації належить органу контролю - МЮУ. Зазначені повноваження є дискреційними.

Суд першої інстанції, зацитувавши висновки викладені в постанові Верховного Суду від 20 травня 2019 року №826/9046/16 жодним чином не обгрунтував як вони застосовні до даної справи, при тому, що позивачка не покликалася на порушення її прав на участь у процесі розгляду Скарги.

Верховний Суд неодноразово висловлювався з приводу важливості принципу правової (справедливої) процедури (постанови від 16 квітня 2020 року у справі № 495/5105/17, від 13 березня 2020 року у справі № 805/2340/17-а, від 4 червня 2020 року № 460/354/19, від 21 грудня 2020 року у справі № 816/2353/17), яка є невід`ємною частиною верховенства права. Вказаний принцип спрямований на забезпечення справедливого ставлення до особи під час прийняття актів суб`єктом владних повноважень.

Суд, в контексті спірних правовідносин, вважав за доцільне також звернути увагу, що саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його правомірності, крім випадків, прямо передбачених законом. Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акту необхідно розуміти не як вимоги до самого акту, а як вимоги до суб`єктів владних повноважень, уповноважених на його прийняття. Дефектні процедури прийняття адміністративного акту, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків.

Разом з тим, не кожен дефект акту робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб`єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення .

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його правомірність.

Отже, порушення такої процедури може бути підставою до скасування рішення суб`єкта владних повноважень лише за тієї умови, що воно вплинуло або могло вплинути на правильність рішення.

Такі висновки викладено в постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року справа № 826/10888/18.

Крім того, Верховний Суд у постанові 24 травня 2023 року у подібній справі №464/8946/21 звернув увагу на порушення МЮУ строків розгляду скарги АТ «Альфа-Банк» на рішення приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Глода А. Р. від 12 серпня 2021 року № 59801789, однак враховуючи вказані вище порушення при набутті особою прав на квартиру, вважав, що оспорений наказ не підлягає скасуванню з цієї формальної підстави.

Зазначений висновок узгоджується із правовими висновками, викладеними Верховним Судом у постановах від 12 червня 2019 року у справі № 821/1490/17, від 27 травня 2021 року у справі № 420/4037/20, від 16 грудня 2021 року у справі №420/4816/20, від 7 грудня 2022 року у справі № 910/21303/21).

В контексті розгляду даної справи, цілком слушним є доводи третьої особи про те, що порушення строку розгляду скарги Колегією (МЮУ) не може слугувати єдиною підставою для скасування Наказу в оспорюваній частині, за відсутності інших процесуальних порушень розгляду відповідної Скарги. Таке порушення не мало будь-якого впливу на правомірність саме оскаржуваного рішення відповідача.

Більше того, відповідач наводить загальновідомі об`єктивні обставини - введення воєнного стану, що зумовили перевищення строків розгляду Скарги, внаслідок значного навантаження та великої кількості скарг, які перебували на розгляді в МЮУ, через зупинення розгляду подібних скарг в певний період.

Хоча у Висновку не зазначено і це не було підставою та обгрунтуванням застосування до позивачки заходу реагування у вигляді анулювання доступу до Реєстру, однак апеляційний суд не може не звернути увагу на кричущі обставини, які встановлено під час розгляду даної справи.

Наказами МЮУ від 03.07.2020 №2299/5, 09.12.2020 №4253/5, 25.10.2021 №3774/5, 07.03.2023 №889/5, 15.05.2023 №1831/5 та 15.05.2023 №1872/5 за порушення вимог Закону неодноразово скасовувалися рішення Державного реєстратора (рішення прийняті до та після прийняття Рішень) та тимчасово блокувалося її доступ до Реєстру.

Отже, оскаржуваний Наказ прийнято із дотриманням істотних законодавчо передбачених процедур, обґрунтовано, безсторонньо (неупереджено), розсудливо та пропорційно, такий є правомірним і не підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 317 Кодексу адміністративного судочиснтва України (далі КАС) підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та прийняти постанову, якою в позові відмовити повністю.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325,328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Міністерства юстиції України та ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 1 серпня 2023 року скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді В. С. Затолочний М. А. Пліш Повне судове рішення складено 12 грудня 2023 року у звязку з перебуванням судді Пліша М.А. у період з 27.11.2023 по 01.12.2023 у відпустці; судді Затолочного В.С. у період з 02.12.2023 по 11.12.2023 у відрядженні.