ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 грудня 2023 року (09:15)Справа № 280/8522/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді КалашникЮ.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

12.10.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у зарахуванні періодів роботи з 01.11.1989 по 31.12.2003 - на посаді лікаря бактеріолога в мікробіологічній лабораторії Оріхівського відділення Відокремленого підрозділу «Пологівський міжрайонний відділ Державної установи «Запорізький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України, з 01.11.2004 - завідувачкою лабораторії, а з 20.01.2020 по 30.11.2022 - лікарем бактеріологом в мікробіологічній лабораторії Оріхівського відділення Відокремленого підрозділу «Пологівський міжрайонний відділ Державної установи «Запорізький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України до загального та спеціального стажу роботи в подвійному розмірі;

зобов`язати відповідача зарахувати позивачу періоди роботи з 01.11.1989 по 31.12.2003 - на посаді лікаря бактеріолога в мікробіологічній лабораторії Оріхівського відділення Відокремленого підрозділу «Пологівський міжрайонний відділ Державної установи «Запорізький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України, з 01.11.2004 - завідувачкою лабораторії, а з 20.01.2020 по 30.11.2022 - лікарем бактеріологом в мікробіологічній лабораторії Оріхівського відділення Відокремленого підрозділу «Пологівський міжрайонний відділ Державної установи «Запорізький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України до загального і спеціального стажу роботи в подвійному розмірі та здійснити перерахунок пенсії, починаючи з часу звернення із заявою про призначення пенсії за віком, починаючи з 28.09.2020.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що записів трудової книжки НОМЕР_2 , з 01.11.1989 по 31.12.2003 позивач працювала на посаді лікаря бактеріолога в мікробіологічній лабораторії Оріхівського відділення Відокремленого підрозділу «Пологівський міжрайонний відділ Державної установи «Запорізький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України, з 01.11.2004 завідувачкою лабораторії, а з 20.01.2020 по теперішній час - лікарем бактеріологом в мікробіологічній лабораторії Оріхівського відділення Відокремленого підрозділу «Пологівський міжрайонний відділ Державної установи «Запорізький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України. Зазначений період роботи має бути зарахований відповідачем до стажу у подвійному розмірі відповідно до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення». З урахуванням викладеного, просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 17.10.2023 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

31.10.2023 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№48420), в якому останній зазначає, що за матеріалами електронної пенсійної справи період роботи з 01.11.1989 по 30.11.2022 зараховано в одинарному розмірі, оскільки, згідно запису у трудовій книжці, з 01.11.1989 позивачка працювала лікарем бактеріологом, а 01.11.2004 завідувачкою бактеріологічної лабораторії. Право на зарахування стажу в подвійному розмірі мають працівники інфекційних відділень та закладів охорони здоров`я, а отже на працівників бактеріологічних лабораторій чинність ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не поширюється. Виходячи з вищезазначеного, дії відповідача не суперечать чинному законодавству України, тому, підстави для задоволення вимог позивача повністю відсутні.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

З 28.09.2020 позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак, при призначенні пенсії, відповідачем не зараховано позивачу до стажу роботи період її роботи лікарем-бактеріологом з 01.11.1989 по 30.11.2022 у подвійному розмірі у відповідності до ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

В подальшому, 06.04.2023 позивач звернулась до ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про зарахування до стажу до роботи періоду роботи лікарем-бактеріологом у подвійному розмірі стажу роботи та здійснення перерахунку пенсії з часу її призначення.

Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 10.05.2023 №7280-6271/П-02/8-0800/23 позивачу надано відповідь, в якій зазначено, що за матеріалами електронної пенсійної справи період роботи позивача з 01.11.1989 по 30.11.2022 зараховано в одинарному розмірі, оскільки, згідно запису у трудовій книжці, з 01.11.1989 позивачка працювала лікарем бактеріологом, а 01.11.2004 завідувачкою бактеріологічної лабораторії. Право на зарахування стажу в подвійному розмірі мають працівники інфекційних відділень та закладів охорони здоров`я, а отже на працівників бактеріологічних лабораторій чинність ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не поширюється (а.с.31).

Позивач не погодившись з діями відповідача звернулась із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України громадянам гарантується право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до частини 3 статті 24 Закону №1058-ІV, страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з приписами ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788-ХІІ) (які кореспондуються зі змістом ст. 48 Кодексу законів про працю України) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до трудової книжки позивача НОМЕР_2 , остання працювала на наступних посадах: з 01.11.1989 по 24.09.2010 лікар-бактеріолог (записи №№ 5-13); з 28.09.2010 по 15.12.2012 завідувачка бактеріальною лабораторією (записи №№14-15); з 02.01.2013 по 31.12.2019 завідувачка мікробіологічною лабораторією та лікар- бактеріолог (записи №№ 16-19); з 20.01.2020 лікар-бактеріолог (а.с.15-16).

Разом з цим, відповідно до довідки ДУ «ЗАПОРІЗЬКИЙ ОЛЦ МОЗ УКРАЇНИ» від 31.08.2020 № 05.02-23/3121, ОСОБА_1 дійсно з 1 листопада 1989 року по теперішній час працює в мікробіологічній лабораторії Оріхівського районного відділення Відокремленого підрозділу «Пологівський міжрайонний відділ Державної установи «Запорізький обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров`я України», спочатку лікарем-бактеріологом, з 01.11.2004 завідувачем лабораторії, а з 20.01.2020 року лікарем-бактеріологом. Відповідно до наказу МОЗ України № 133 від 19.07.1995 «Про затвердження Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб» і посадової інструкції ОСОБА_2 проводить лабораторну діагностику небезпечних інфекційних хвороб, які викликані збудниками III-ІV груп патогенності. Обстежує хворих на черевний тиф, паратифи та інші сальмонельози, дизентерію, холеру, ієрсиніози, дифтерію, кашлюк, менінгококову інфекцію. Виділяє та вивчає культури збудників цих інфекційних хвороб. Окрім цього, проводить дослідження по виділенню збудників небезпечних інфекційних хвороб з об`єктів навколишнього середовища (а.с.17).

Відповідачем не заперечується трудова діяльність позивача у вказані періоди на відповідних посадах, у своєму листі від 10.05.2023 №7280-6271/П-02/8-0800/23 та у відзиві на позов зазначено, що період роботи позивача з 01.11.1989 по 30.11.2022 зараховано в одинарному розмірі, заперечення висловлено лише щодо зарахування відповідного стажу в подвійному розмірі.

Відповідно до ст. 60 Закону №1788-XII, робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Отже, спірним питанням в цій частині справи є встановлення належності займаних позивачем посад до посад, на які згідно ст. 60 Закону №1788-XII поширено пільговий порядок обчислення стажу.

Відповідно до змісту правового висновку Касаційного адміністративного суду, який міститься у постанові від 27.04.2023 у справі № 160/14078/22, положення ст. 60 Закону №1788-XII застосовуються як до періодів трудової діяльності до 01.01.2004, так і до періодів трудової діяльності після 01.01.2004.

За змістом правового висновку Касаційного адміністративного суду, який міститься у постанові від 20.04.2022 у справі №214/3705/17, особа, яка отримує пенсію за віком згідно Закону №1058-ІV, має право заявляти вимоги про зарахування стажу роботи в подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону №1788-XII.

Із роз`яснень Міністерства охорони здоров`я України №05.03-18-54/973 від 27 січня 2010 року слідує, що «інфекційний заклад (відділення)» це заклад (відділення), де надають медичну допомогу хворим на інфекційні хвороби (тобто інфекційна лікарня або інфекційне відділення, протитуберкульозний заклад або відділення тощо) або працюють з матеріалом, який містить або потенційно інфікований збудниками інфекційних хвороб (тобто бактеріологічна лабораторія).

Отже, стаж роботи на посаді лікаря-бактеріолога має зараховуватися до спеціального стажу в подвійному розмірі, як це передбачено статтею 60 Закону №1788-XII.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 22.12.2021 у справі №688/2916/17.

Таким чином, відповідачем протиправно не враховано період роботи позивача з 01.11.1989 по 15.12.2012 та з 02.01.2013 по 30.11.2022 до стажу її роботи у подвійному розмірі.

При цьому суд зауважує, що як вбачається з відомостей з трудової книжки позивача 15.12.2012 позивач звільнена з посади завідувачки бактеріальною лабораторією у зв`язку з ліквідацією закладу на підставі ст.40 КЗпП України та 02.01.2013 прийнята на посаду завідувачки мікробіологічної лабораторії лікарем бактеріологом. Тобто, у період з 16.12.2012 по 01.01.2013 позивач не була працевлаштована та відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) страхувальником-роботодавцем не сплачується внесок з її заробітної плати за вказаний період (а.с.53).

Відтак, підстави для задоволення позовних вимог у цій частині відсутні.

Разом з цим, суд звертає увагу на те, що позивач у позові зазначає, що з 01.11.2004 працювала завідувачкою лабораторії. Однак, вбачається з трудової книжки позивача, зокрема: запис №8: 01.01.2004 запис за № 7 вважати недійсним, головний лікар М.М.Пось; запис № 7: 01.11.2004 перевести на посаду завідуючої бактеріологічною лабораторією, , головний лікар М.М.Пось.

За приписами частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цьогоКодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на обставини справи, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача буде визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у зарахуванні до стажу роботи ОСОБА_1 періодів трудової діяльності з 01.11.1989 по 15.12.2012 та з 02.01.2013 по 30.11.2022 та зобов`язання відповідача зарахувати періоди трудової діяльності позивача з 01.11.1989 по 15.12.2012 та з 02.01.2013 по 30.11.2022 до стажу роботи у подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та провести перерахунок та виплату пенсії, з дати призначення пенсії, а саме з 28.09.2020, з урахуванням раніше виплачених сум.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України). Оскільки суб`єктом владних повноважень у справі було ГУ ПФУ в Запорізькій області, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 1073,60 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови у зарахуванні до стажу роботи ОСОБА_1 періодів трудової діяльності з 01.11.1989 по 15.12.2012 та з 02.01.2013 по 30.11.2022 у подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області зарахувати періоди трудової діяльності ОСОБА_1 з 01.11.1989 по 15.12.2012 та з 02.01.2013 по 30.11.2022 до стажу роботи у подвійному розмірі згідно ст. 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та провести перерахунок та виплату пенсії, з дати призначення пенсії, а саме з 28.09.2020, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 1073,60грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 12.12.2023.

Суддя Ю.В. Калашник