ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2023 р. Справа№ 910/5371/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Тищенко О.В.

Станіка С.Р.

за участю секретаря судового засідання Кузьмінській О.Р.,

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 06.12.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Міністерства юстиції України та Офісу Генерального прокурора

на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2023(повний текст складено 28.07.2023)

у справі № 910/5371/23(суддя - Ярмак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Поділля Про",

до Міністерства юстиції України,

третя особа - Офіс Генерального прокурора,

про визнання незаконним та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Готель Поділля Про" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України з вимогою про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України № 665/7 від 20.02.2023 року в частині скасування рішення від 07.10.2022 року № 65064778, прийнятого державним реєстратором Шаргородської міської ради - Бернацькою Лесею Вікторівною.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.07.2023 позов задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства юстиції України № 667/5 від 20.02.2023 року в частині скасування рішення від 07.10.2022 року № 65064778, прийнятого державним реєстратором Шаргородської міської ради Бернацькою Лесею Вікторівною. Стягнуто з Міністерства юстиції України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Поділля Про" 2 684, 00 грн витрат по сплаті судового збору

Не погоджуючись з вказаним рішенням, 17.08.2023 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) Міністерство юстиції України звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2023 у справі № 910/5371/23, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2023 у справі № 910/5371/23 про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Поділля Про" до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи - Офісу Генерального прокурора про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 20.02.2023 №665/7 "Про задоволення скарги" - скасувати. Ухвалити нове рішення у справі № 910/5371/23, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Поділля Про" до Міністерства юстиції України, участю третьої особи - Офісу Генерального прокурора про визнання незаконним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 20.02.2023 №665/7 "Про задоволення скарги" - відмовити у повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що Офіс Генерального прокурора забезпечує представництво інтересів держави, а відчужене майно, згідно досудового розслідування, належить державі, Третя особа мала право звертатися до Мін?юсту у зв?язку із порушенням своїх прав, у розумінні п. 5 Порядку №1128.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що звернення Офісу Генерального прокурора зі скаргою до Міністерства юстиції України відбулося в рамках кримінального провадження №62019100000001170 від 20.08.2019, та спрямоване на захист прав держави на збереження речових доказів відповідно ст. 100 КПК України.

Апелянт вказує, що судом першої інстанції не були враховані висновки Верховного Суду, висловлені у постанові від 21.06.2023 у справі №910/2529/22.

Міністерство юстиції України вважає, що у позивача відсутні обставни, що обгрунтову ть необхідність скасування наказу Міністерства юстиції України від 20.02.2023 №067/5 «Про задоволення скарги», так як останній прийнятий Міністерством юстиції України на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в межах свої компетенції, не виходячи за межі прав та обов?язків встановлених законами, враховуючи як обставни, на обов?язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації, уникаючи висновків, що базуються на припущеннях.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2023, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Шаптала Є.Ю., Тищенко А.І.

Також, не погоджуючись з вказаним рішенням, 17.08.2023 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) Офіс Генерального прокурора звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2023 у справі №910/5371/23, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2023 у справі № 910/5371/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Готель Поділля Про" відмовити повністю.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив, що дії прокурора, пов?язані зі зверненням до Міністерства юстиції України спрямовані не на захист своїх приватно-правових інтересів, а на захист інтересів держави шляхом реагування на наявні і потенційні загрози втрати речових доказів у кримінальному провадженні та спрямовані на запобігання протиправних дій окремих осіб.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що Офіс Генерального прокурора мав законне право звертатися зі скаргою до Мін?юсту, як особа право щодо забезпечення реалізації завдань кримінального судочинства якої порушено рішенням державного реєстратора.

Згідно з протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (складу суду) від 22.08.2023, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Гончаров С.А., судді Шаптала Є.Ю., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.08.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/5371/23 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2023 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.08.2023 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2023 до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.

25.09.2023 від Господарського суду міста Києва до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи 910/5371/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2023 у справі № 910/5371/23 та призначено до розгляду апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2023 у справі № 910/5371/23 у судовому засіданні 25.10.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2023 апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2023 у справі № 910/5371/23 залишено без руху. Роз`яснено Офісу Генерального прокурора, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції докази, що підтверджують доплату судового збору у встановленому законодавством розмірі.

06.10.2023 (згідно дати звернення до засобів поштового зв`язку) від Офісу Генерального прокурора до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 28.09.2023, а саме доплата судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №4226 від 05.10.2023 на суму 142, 50 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2023 у справі № 910/5371/23. Об`єднано апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2023 та апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2023 у справі № 910/5371/23 в одне апеляційне провадження. Призначено до розгляду апеляційні скарги Міністерства юстиції України та Офісу Генерального прокурора на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2023 у справі № 910/5371/23 у судовому засіданні 25.10.2023.

25.10.2023 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Гончарова С.А. у щорічній відпустці з 25.10.2023 по 10.11.2023.

У зв`язку з проходженням судді Тищенко А.І., яка входила до складу суду, підготовки для підтримання кваліфікації у НШСУ з 13.11.23 по 17.11.2023, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.11.2023, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2023 прийнято справу № 910/5371/23 до провадження за апеляційними скаргами Міністерства юстиції України та Офісу Генерального прокурора на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2023 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Шаптала Є.Ю., Тищенко О.В. та призначено до розгляду на 06.12.2023 о 13 год. 00 хв.

У зв`язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю., який входив до складу суду, у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2023, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Станік С.Р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 прийнято справу № 910/5371/23 до провадження за апеляційними скаргами Міністерства юстиції України та Офісу Генерального прокурора на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2023 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Тищенко О.В., Станік С.Р. Призначено до розгляду в судовому засіданні справу № 910/5371/23 за апеляційними скаргами Міністерства юстиції України та Офісу Генерального прокурора на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2023 на раніше визначену дату 06.12.2023.

В судове засідання, що відбулось 06.12.2023 з`явились представники усіх сторін та прокурор, надали свої пояснення щодо суті спору та просили задовольнити їх вимоги викладені у процесуальних заявах.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 07.10.2022 рішенням державного реєстратора Шаргородської міської ради Вінницької області Бернацької Л.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 65064778 зареєстровано за ТОВ "Готель Поділля Про" (позивачем) право приватної власності на 339/500 нежитлової будівлі та споруд туристичного комплексу "Поділля", загальною площею 5 982,5 кв.м. за адресою: м. Вінниця, вулиця Пушкіна, будинок 4.

11.01.2023 до Міністерства юстиції України (відповідача) звернувся Офіс Генерального прокурора (третя особа) зі скаргою № 31/1/2-43546-20, в якій зазначено, що скаржником проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000001170, в якому досліджуються обставини незаконної розтрати державного майна, що перебувало у віданні загальносоюзної громадської організації і не могло бути відчужене без згоди держави в особі Фонду державного майна України. За клопотанням скаржника ухвалою Печерського районного суду міста Києве 20.10.2021 у справі № 757/55407/21-к було накладено арешт на 339/500 частки у праві власної будівлю, що належала Приватному Вінницькому обласному акціонерному товариству по турі та екскурсіях "ВІННИЦЯТУРИСТ".

20.02.2023 наказом Міністерства юстиції України № 667/5 зазначену скаргу задоволено. Скасовано рішення від 07.10.2022 року № 65064778, прийняте державним реєстратором Шаргородської міської ради Бернацькою Лесею Вікторівною. Підставою для наказу став висновок центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації територіальних органів Міністерства юстиції від 07.02.2023 року за результатами розгляду скарги Офісу Генерального прокурора від 11.01.2023 року № 31/1/2-43546-20, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.01.2023 року за № 5958-7-23.

Позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання незаконним та скасування вищевказаного, в зв`язку з тим, що вважає наказ прийнятий всупереч вимогам п. 5 абз. 2 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно", положенням Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128, норм іншого законодавства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Наказом Міністерства юстиції від 09.01.2020 року №71/5, затверджено Положення про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Положення).

Відповідно до п. 2 розд. І Положення, Колегії є постійно діючими консультативно-дорадчими органами при Мін`юсті та його територіальних органах, що в межах повноважень, визначених Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (далі - Порядок), здійснюють колегіальний розгляд скарг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Дії відповідача при отриманні скарги визначає п. 5 розд. І Положення: Мін`юст чи відповідний територіальний орган розглядає скаргу у сфері державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації на предмет пересилання її за належністю відповідному територіальному органу чи Мін`юсту, а також встановлення підстав для відмови в її задоволенні, а саме:

оформлення скарги без дотримання вимог, визначених законом;

наявність інформації про судове рішення про відмову позивача від позову з такого самого предмета спору, про визнання відповідачем позову або затвердження мирової угоди сторін;

наявність інформації про судове провадження у зв`язку із спором між тими самими сторонами, з такого самого предмета і тієї самої підстави;

наявність рішення Мін`юсту чи його територіального органу з такого самого питання;

здійснення Мін`юстом чи його територіальним органом розгляду скарги з такого самого питання від того самого скаржника;

подання скарги особою, яка не має на це повноважень;

закінчення встановленого законом строку подачі скарги;

розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції Мін`юсту чи його територіального органу.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів особою, права якої порушено, протягом двох місяців з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення своїх прав.

Враховуючи вищевказані вимоги чинного законодавства, рішення державного реєстратора можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, виключно особою, права якої порушено.

При цьому, у поданій скарзі № 31/1/2-43546-20 на рішення державного реєстратора Офіс Генерального прокурора не вказує, яким чином оскаржуване рішення порушує його права чи інтереси.

З приводу посилань відповідача та третьої особи на те, що Офіс Генерального прокурора подавав скаргу на дії державного реєстратора в рамках кримінального провадження, яким перевіряється законність відчуження державного майна суд зазначає наступне.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 30.08.2022 у справі 902/414/22, яке набрало законної сили, встановлено, що 27.05.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Готель Поділля Про" звернулося до Приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Скутельник Інни Анатоліївни для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі Іпотечного договору від 16.08.2021 на що отримав відмову у вчиненні відповідної реєстраційної дії з підстави внесення приватним нотаріусом Київського міською нотаріального округу Швець І.О. 14.12.2021 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна відомостей про обтяження спірного майна, за №45659670, №45660116.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вищевказаний наказ прийнятий всупереч вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Закону України "Про іпотеку", положенням Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128, норм іншого законодавства України.

Розглянувши апеляційні скарги Міністерства юстиції України та Офісу Генерального прокурора, колегія суддів дійшла висновку, що вони не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

За змістом ч. 6 ст. 3 ЗУ "Про іпотеку" у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ч. 7 ст. 3 ЗУ "Про іпотеку" пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Пунктом 7 частини 4 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що наявність зареєстрованих після державної реєстрації іпотеки обтяжень, інших речових прав, у тому числі іпотеки, на передане в іпотеку майно не є підставою для відмови у державній реєстрації права власності за іпотекодержателем.

Відтак, наявність арешту, що зареєстровано після проведення державної реєстрації іпотеки, не є перешкодою для задоволення вимог Іпотекодержателя шляхом реєстрації права власності на предмет іпотеки.

Аналогічний висновок стосовно висновків щодо застосування відповідних норм права, викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.06.2021 у справі № 346/1305/19.

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином посилання скаржників на наявність державного майна у спірних правовідносинах є безпідставними, оскільки жодних доказів підтвердження вказаних обставин суду не подано.

Крім того, загальні функції прокуратури визначені ст. 2 Закону України "Про прокуратуру", а саме: підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України; нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Повноваження Офісу Генерального прокурора конкретизовані ст. 8 зазначеного Закону: Офіс Генерального прокурора організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури, забезпечує належне функціонування Єдиного реєстру досудових розслідувань та його ведення органами досудового розслідування, визначає єдиний порядок формування звітності про стан кримінальної протиправності і роботу прокурора з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури, а також здійснює управління об`єктами державної власності, що належать до сфери управління Офісу Генерального прокурора.

Жодних повноважень щодо подання скарг та захисту інтересів недержавних структур закон не містить. Більше того, закон передбачає представництво інтересів держави виключно у суді.

Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, в пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, пункті 26 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, пункті 8.5 постанови від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, пункті 80 постанови від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

Центральна Колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції при розгляді скарги Офісу Генерального прокурора не надала оцінки вказаним вище нормам та не встановила відсутність повноважень на подання скарги.

Згідно вимог п. 5 абз. 2 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно" Міністерство юстиції України, його територіальні органи залишають скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав без розгляду по суті, якщо: 5) скаргу подано особою, яка не має на це повноважень.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Висновок центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 07.02.2023 року за результатами розгляду скарги Офісу Генерального прокурора від 11.01.2023 року № 31/1/2-43546-20, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.01.2023 року за № 5958-7-23, не відповідає нормам законодавства у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, а отже є незаконним.

В свою чергу посилання скаржників на постанову Верховного Суду від 21.06.2023 у справі №910/2529/22, колегіє суддів відхиляються, оскільки висновки викладені у вказаній постанові не є релевантними до справи 910/5371/23, так як повноваження визначені відповідно до закону України Служби безпеки України різняться з повноваженнями Офісу Генерального прокурора.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку, що наказ Міністерства юстиції України № 667/5 від 20.02.2023 року про скасування рішення від 07.10.2022 року № 65064778, прийнятого державним реєстратором Шаргородської міської ради Бернацькою Лесею Вікторівною, підлягає скасуванню.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку про визнання незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 667/5 від 20.02.2023 року в частині скасування рішення від 07.10.2022 року № 65064778, прийнятого державним реєстратором Шаргородської міської ради Бернацькою Лесею Вікторівною.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційні скарги Міністерства юстиції України та Офісу Генерального прокурора на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2023 у справі № 910/5371/23 є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 282 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Офісу Генерального прокурора - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2023 у справі № 910/5371/23 - залишити без змін.

Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на скаржників.

Матеріали справи повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 12.12.2023

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді О.В. Тищенко

С.Р. Станік