Справа № 420/28471/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (вул.Прохорівська,6, м.Одеса, 65091) до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області (вул.Преображенська,28, м.Херсон, 73000) про визнання дій Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області протиправними та скасування пунктів 1,2 вимоги №152104-14/797-2023 від 15.09.2023 року,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області за результатом якого позивач просить:

визнати дії Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області при складанні пунктів 1, 2 вимоги оформлених листом від 15.09.2023 № 152104-14/797-2023 "Про усунення виявлених порушень" протиправними та незаконними;

скасувати пункт 1 вимоги (Провести роботу щодо відшкодування заподіяних втрат коштів резервного фонду державного бюджету внаслідок виплати додаткової премії працівникам ГУ ДСНС в Одеській області (фінансової частини, юридичного відділу, водіям транспортних засобів, обслуговуючому персоналу, тощо), які безпосередньо не залучалися до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів в районах ведення бойових дій, на суму 13 743 120,03 грн. з них за КЕКВ 2111 «Заробітна плата» - 11 406 350,0 грн. та КЕКВ 2120 «Нарахування на оплату праці» - 2336 770,03 грн. У Разі неможливості забезпечення відшкодування, розглянути питання щодо відшкодування безпідставно відрахованих коштів з винної особи відповідно до норм статей 130-136 КЗпПУ) оформлених листом від 15.09.2023 № 152104-14/797-2023 "Про усунення виявлених порушень";

скасувати пункт 2 вимоги (Забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 216- 222 Господарського кодексу України втрат Головного управління, заподіяних внаслідок завищення вартості товарів оборонного призначення, внаслідок включення до її вартості сум прибутку, у сумі 3 596 397,54 гривень, зокрема, вжити заходів щодо повернення юридичними особами коштів на поточний банківський рахунок Головного управління, а саме:

ПП "АТЕМЛЮФТ-ГАЗ ТЕХНІКА" - до договору від 29.08.2022 року № 140 на загальну суму 82 500,0 гривень та до договору від 29.08.2022 року № 141 на загальну суму 1 815 750,95 гривень: ТОВ "Промислова компанія "ПОЖМАШИНА" - до договору від 05.09.2022 року на загальну суму 1 138 692,0 гривень; ТОВ "ДС Технологія для життя" до договору від 29.08.2022 року № 2022/092 на загальну суму 229 317,66 гривень та до договору від 29.08.2022 року № 2022/088 на загальну суму 304 904,93 гривень; ТОВ "Променергообладнання" до договору від 13.12.2022 року № 232 на загальну суму 25 232,0 гривень) оформлених листом від 15.09.2023 № 152104-14/797-2023 "Про усунення виявлених порушень";

стягнути з Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області на користь Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем прийнято оскаржувану вимогу оформлену листом від 15.09.2023 № 152104-14/797-2023 "Про усунення виявлених порушень" на підставі проведеної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області за період з 01.01.2021 по 31.03.2023, проте позивач вважає, що при проведенні ревізії відповідачем не враховано норми чинного законодавства, а тому оскаржувана вимога є протиправною.

Ухвалою суду від 19 жовтня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).

До суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову зазначивши, що оскаржувана вимога складена працівниками Управління відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.8, п.7 ст.10, ч.2 ст.15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», абзацу 2 підпункту 7 пункту 4 Положення про Південний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 №23, пунктів 46, 49, 50, 52 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року №550, вказує на збитки (втрати) та містить всі необхідні дані.

Зазначені у спірній Вимогі вимоги щодо відшкодування сум порушень підлягають безумовному виконанню об`єктом контролю, оскільки Управління конкретизувало, яких саме заходів має вжити Позивач, визначило спосіб усунення виявлених під час ревізії порушень, що свідчить про її правомірність, конкретність, чіткість, визначеність, пропорційність і обґрунтованість. Виходячи з вищевикладеного в Управління були законні підстави щодо проведення ревізії, складання Вимоги та встановлення вимог щодо усунення виявлених порушень.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що відповідно до пункт 3.1.2.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Південного офісу Держаудитслужби на II квартал 2023 року та на підставі направлень виданих начальником управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області, ревізійною групою у складі: начальника відділу контролю у галузі освіти, науки, спорту та інформації Управління Нарченко О.В. (направлення від 25.05.2023 № 249), заступника начальника відділу контролю у соціальній галузі та сфері культури Управління Свіргоцької Т.М. (направлення від 23.05.2023 № 251), головного державного аудитора відділу контролю у соціальній галузі та сфери культури Управління Стасюк О.Ю. (направлення від 23.05.2023 № 250), головного державного фінансового інспектора відділу контролю у соціальній галузі та сфері культури Управління Демиденко Ю.М. (направлення від 25.05.2023 №252) та начальника відділу контролю у сфері будівництва Управління Цвєтаєвої Т.М. (направлення від 15.08.2023 №421) проведена ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області за період з 01.01.2021 по 31.03.2023.

Ревізію проведено з 26.05.2023 по 17.08.2023 у відповідності до питань програми ревізії (зі змінами) з відома т.в.о. начальника Головного управління Платонова Дениса Валерійовича та начальника відділу економіки і фінансів (Головного бухгалтера) Головного управління Куровського Олександра Миколайовича, що підтверджено підписами начальника Головного управління на направленнях ревізійної групи від 23.05.2023 № № 249-252. В журналі реєстрації перевірок ГУ ДСНС України в Одеській області зроблено запис про проведення контрольного заходу.

Відповідно п. 22 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 № 550 ревізія була зупинена з 29.05.2023 по 05.06.2023 та з 03.07.2023 по 03.08.2023.

В період ревізії проведено дослідження документів, що надано до ревізії Головним управлінням та на запити контрагентами. Крім того, використовувалися дані з відкритих джерел.

Акт ревізії підписано 29.08.2023 із запереченнями.

На підставі акту ревізії від 24.08.2023 №152104-24/02 на адресу позивача була направлена вимога про усунення виявлених порушень від 15.09.2023 №152104-14/797-2023 у якій, Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області вимагає усунути порушення, виявлені ревізією окремих питань фінансово-господарської діяльності Позивача.

Вказаною вимогою на підставі п.1 ч.1 ст.8, п.7 ст.10, ч.2 ст.15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», абзацу 2 підпункту 7 пункту 4 Положення про Південний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 № 23, пунктів 46, 49, 50, 52 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550, Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області вимагає:

1. Провести роботу щодо відшкодування заподіяних втрат коштів резервного фонду державного бюджету внаслідок виплати додаткової премії працівникам ГУ ДСНС в Одеській області (фінансової частини, юридичного відділу, водіям транспортних засобів, обслуговуючому персоналу, тощо), які безпосередньо не залучалися до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів в районах ведення бойових дій, на суму 13 743 120,03 грн, з них за КЕКВ 2111 «Заробітна плата» - 11 406 350,0 грн та КЕКВ 2120 «Нарахування на оплату праці» - 2 336 770,03 грн.

У разі неможливості забезпечення відшкодування, розглянути питання щодо відшкодування безпідставно відрахованих коштів з винної особи відповідно до норм статей 130-136 КЗпПУ.

2. Забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 216-222 Господарського кодексу України втрат Головного управління, заподіяних внаслідок завищення вартості товарів оборонного призначення, внаслідок включення до її вартості сум прибутку, у сумі 3 596 397,54 грн, з яких: за рахунок коштів резервного фонду 2 764 660,95 грн, зокрема, вжити заходів щодо повернення юридичними особами коштів на поточний банківський рахунок Головного управління, а саме:

ПП «АТЕМЛЮФТ-ГАЗ ТЕХНІКА» - до договору від 29.08.2022 №140 на загальну суму 82 500,0 грн та до договору від 29.08.2022 №141 на загальну суму 1 815 750,95 грн;

ТОВ «Промислова компанія «ПОЖМАШИНА»- до договору від 05.09.2021 - на загальну суму 1 138 692,0 грн;

ТОВ «ДС Технологія для життя» - до договору від 29.08.2022 №2022/092 - на загальну суму 229 317,66 грн та до договору від 29.08.2022 №2022/088 на загальну суму 304 904,93 грн.

ТОВ «Променергообладнання» - до договору від 13.12.2022 №232 - на загальну суму 25 232,0 грн.

У разі відмови зазначеними суб`єктами господарювання повернути кошти в добровільному порядку забезпечити проведення претензійно-позовної роботи відповідно до статей 20, 610, 611, 618, 623 Цивільного кодексу України та статей 218, 219, 222-226, 229 Господарського кодексу України.

3. Забезпечити відшкодування втрат, заподіяних Головному управлінню внаслідок завищення вартості виконаних робіт, на загальну суму 42 161,86 грн (ТОВ «Компанія Аметист») шляхом повернення коштів на поточний банківський рахунок Головного управління.

У разі відмови винними особами повернути кошти в добровільному порядку забезпечити проведення претензійно-позовної роботи відповідно до статей 20, 610, 611, 618, 623 Цивільного кодексу України та статей 218, 219, 222-226, 229 Господарського кодексу України.

У разі неможливості забезпечення відшкодування втрат, а також відмови працівників, які допустили порушення, в добровільному порядку відшкодувати втрати, заподіяні Головному управлінню, відшкодування провести в порядку, передбаченому нормами статей 130-136 КЗпПУ.

4. Розрахунок потреби в бюджетних коштах проводити з дотримання вимог Порядку складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 28 лютого 2002 р. №228 та колективного договору (положення про преміювання) в частині формування фонду преміювання.

5. Відобразити у бухгалтерському обліку медичні вироби з терміном придатності, який минув у відповідності до вимог п.4 розділу V Національного положення (Стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі 101 «Подання фінансової звітності», п.1 розділу II Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку НП(С)БО 123 «Запаси», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 12.10.2010 № 1202.

6. Проаналізувати матеріали ревізії та розглянути питання про притягнення до матеріальної та дисциплінарної відповідальності осіб, що допустили порушення.

Позивач вважає пункти 1-2 зазначеної вимоги протиправними та за захистом своїх прав звернувся до суду.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статті 1 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ, надалі - Закон № 2939-ХІІ, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Пунктом 7 цього Положення передбачено, що Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.

За змістом пунктів 1, 7, 10 статті 10 цього Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Наведені законодавчі норми неодноразово аналізувались Верховним Судом України, Верховним Судом, в тому числі його Великою Палатою (зокрема, постанова від 21 листопада 2018 року у справі №820/3534/16), які вказали, що орган державного фінансового контролю наділений повноваженнями здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень; при виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства є обов`язковою до виконання; що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу фінансового контролю до суду з відповідним позовом.

Отже, в органу фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, не пов`язаних із стягненням виявлених в ході перевірки збитків.

Судом встановлено, що на підставі акту ревізії від 24.08.2023 №152104-24/02 на адресу позивача була направлена вимога про усунення виявлених порушень від 15.09.2023 №152104-14/797-2023 у якій, Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області вимагає усунути порушення, виявлені ревізією окремих питань фінансово-господарської діяльності Позивача.

Вказаною вимогою на підставі п.1 ч.1 ст.8, п.7 ст.10, ч.2 ст.15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», абзацу 2 підпункту 7 пункту 4 Положення про Південний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Державної аудиторської служби України від 02.06.2016 № 23, пунктів 46, 49, 50, 52 Порядку проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550, Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області зокрема вимагає: провести роботу щодо відшкодування заподіяних втрат коштів резервного фонду державного бюджету внаслідок виплати додаткової премії працівникам ГУ ДСНС в Одеській області (фінансової частини, юридичного відділу, водіям транспортних засобів, обслуговуючому персоналу, тощо), які безпосередньо не залучалися до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів в районах ведення бойових дій, на суму 13 743 120,03 грн, з них за КЕКВ 2111 «Заробітна плата» - 11 406 350,0 грн та КЕКВ 2120 «Нарахування на оплату праці» 2 336 770,03 грн. У разі неможливості забезпечення відшкодування, розглянути питання щодо відшкодування безпідставно відрахованих коштів з винної особи відповідно до норм статей 130-136 КЗпПУ.

Стосовно зазначеного пункту суд зазначає, що під час проведення ревізії, дослідженням питання дотримання вимог законодавства при використанні коштів резервного фонду державного бюджету, виділених за Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 № 341-р «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» (далі - Розпорядження №341-р) та Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.06.2022 № 442-р «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» (далі - Розпорядження №442-р) в частині оплати праці, встановлено наступне.

Всупереч вимогам частини першої статті 24 Бюджетного кодексу України, абз 2 підпункту 5 пункту 1 розпорядження КМУ № 341-р та абз 2 підпункту 5 пункту 1 розпорядження КМУ № 442-р протягом періоду з квітня по вересень 2022 року коштами резервного фонду державного бюджету Головним управлінням проведена незаконна виплата додаткової премії працівникам ГУ ДСНС в Одеській області (фінансової частини, юридичного відділу, водіям транспортних засобів, обслуговуючому персоналу, прибиральникам тощо), які безпосередньо не залучалися до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів в районах ведення бойових дій, на суму 13 743 120,03 грн (з них за КЕКВ 2111 «Заробітна плата» - 11 406 350,0 грн та КЕКВ 2120 «Нарахування на оплату праці» - 2 336 770,03 грн), чим завдано втрат резервному фонду державного бюджету.

Стосовно зазначеної частини вимоги суд зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України. Закону України «Про правовий режим воєнного стану» (надалі - ЗУ «Про правовий режим воєнного стану»), з 24.02.2022 на території України введено воєнний стан, термін дії якого продовжено.

Відповідно до постанови КМУ від 1 березня 2022 р. № 175 «Тимчасовий порядок виділення та використання коштів з резервного фонду бюджету в умовах воєнного стану» установлено, що в умовах воєнного стану виділення коштів з резервного фонду бюджету здійснюється за рішенням відповідно Кабінету Міністрів України, місцевої державної адміністрації, військової адміністрації, виконавчого органу відповідної ради.

Дію Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженого Постановою КМУ від 29 березня 2002 р. № зупинено до припинення чи скасування воєнного стану згідно з Постановою КМУ № 175 від 01.03.2022 «Тимчасовий порядок виділення та використання коштів з резервного фонду бюджету в умовах воєнного стану» (далі - Постанова №175).

З метою підвищення обороноздатності держави в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», виділення коштів резервного фонду державного бюджету для здійснення виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу цивільного захисту та оплати праці окремим категоріям працівників, які в районах ведення бойових дій безпосередньо залучаються до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів здійснено на підставі Розпорядження КМУ № 341-р та Розпорядження КМУ № 442-р, які не містять (і не можуть містити) вимог щодо підтвердження участі того чи іншого працівника в передбачених заходах.

Розпорядженням КМУ 431-р та Розпорядженням КМУ № 442-р на виконання вимог Постанови №175 чітко визначено напрям використання коштів з резервного фонду бюджету; обсяг коштів, що виділяються з резервного фонду бюджету та інші умови (щодо виділення, використання, ведення обліку, звітності), а саме кошти виділені за КПКВК 1006280 для здійснення виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу цивільного захисту та оплати праці окремим категоріям працівників, які в районах ведення бойових дій безпосередньо залучаються до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних знешкодження вибухонебезпечних предметів. робіт,

В свою чергу, Кодексом цивільного захисту України визначено, що «аварійно-рятувальні та інші невідкладні роботи - роботи, спрямовані на пошук, рятування і захист населення, уникнення руйнувань і матеріальних збитків, локалізацію зони впливу небезпечних чинників, ліквідацію чинників, що унеможливлюють проведення таких робіт або загрожують життю рятувальників». Будь-які інші види робіт, які відносяться до аварійно- рятувальних та інших невідкладних робіт Кодексом цивільного захисту України не визначені.

Відповідно до Загальних вимог до визначення результативних показників бюджетних програм, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10.12.2010 № 1536 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2010 р за № 1353/18648 результативні показники бюджетної програми кількісні та якісні показники, які визначають результат виконання бюджетної програми, характеризують хід її реалізації, ступінь досягнення цілей державної політики у відповідній сфері діяльності, формування та/або реалізацію якої забезпечує головний розпорядник, досягнення мети бюджетної програми, виконання завдань бюджетної програми, висвітлюють обсяг і якість надання публічних послуг.

Відповідальним виконавцем за паспортом бюджетної програми є ДСНС України. Результативні показники в розрізі регіональних підрозділів ДСНС України не доводились.

Таким чином, аналіз та оцінка результативних показників паспорту бюджетної програми на 2022 рік за КПКВК ДБ 1006280 «Забезпечення діяльності сил цивільного захисту», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14.02.2022 №126 (далі - паспорт бюджетної програми) ревізією не проводились та в акті ревізії не зазначались.

Розпорядженням КМУ від 29 квітня 2022 року № 341-р «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» (далі - розпорядження №341) та розпорядженням КМУ від 03 червня 2022 року № 442-р «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» (далі розпорядження № 442) чітко визначені напрями використання з зазначення умови спрямування коштів резервного фонду, а саме: «...для здійснення виплати додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу цивільного захисту та оплати праці окремим категоріям працівників, які в районах ведення бойових дій безпосередньо залучаються до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів...».

Відповідно до статті 4 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Ревізією документально не підтверджено виконання окремими працівниками аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт. Будь-яких документів, щодо фіксування факту безпосередньої участі працівників у гасінні пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів в районах ведення бойових дій до ревізії не надано. Накази, розпорядження та інші внутрішньо-розпорядчі документи Головного управління щодо проведення таких робіт відсутні та до ревізії не надані.

З метою підтвердження участі працівників у заходах щодо гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів в районах ведення бойових дій надано письмовий запит заступнику начальника Головного управління з реагування на надзвичайні ситуації та застосування сил ОСОБА_1 щодо надання документів (рапортів, доповідних записок, витяги з журналу служби і т.д.), які підтверджують участь працівників, яким за рахунок коштів, отриманих згідно розпоряджень КМУ від 13.05.22 №341-р та від 03.06.22 №442-р, виплачувалась додаткова премія за участь у вищезазначених заходах у районах, де ведуться бойові дії.

На зазначений запит надана інформація, що 20.05.2022 для ліквідації наслідків влучання крилатої ракети за адресою: м. Южне, вул. Заводська, 3 залучався начальник 1 ДПРЧ ОСОБА_2 (вільний найм), 05.12.2022 тa 06.12.2022 для ліквідації наслідків влучання крилатої ракети за адресою: АДРЕСА_1 залучався пожежний рятувальник 14 ДПРЧ 7 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Одеській області ОСОБА_3 (вільний найм).

В апараті ГУ ДСНС України в Одеській області не передбачені посади по вільному найму, які залучаються до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, окрім вищезазначених осіб.

У разі необхідності водії вільного найму залучались з іншої юридичної особи АРЗ СП ГУ ДСНС України в Одеській області.

Опрацюванням наказів на виплату додаткового преміювання встановлено, що таке преміювання проведено з метою підвищення рівня соціального захисту працівників та належної організації оплати праці. Нарахування та в подальшому виплата додаткової премії працівникам вільного найму проведена з квітня по вересень 2022 року на підставі табелів обліку робочого часу за всі фактично відпрацьовані дні місяця.

Крім того, слід зазначити, що працівникам ГУ ДСНС України в Одеській області окрім додаткового преміювання, за результатами роботи проводилась виплата місячної премії. В середньому за період квітень - вересень 2022 року розмір такої премії становив близько 100%.

У зв`язку з зазначеним, в період воєнного стану в України, коштами резервного фонду державного бюджету, який формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету, Головним управлінням проведено стимулювання працівників шляхом виплати додаткової премії (в межах виконання працівником своїх посадових обов`язків) без виконання будь-яких аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт. В результаті чого, рівень оплати праці таких працівників збільшився середньому на 50%.

Окрім вищезазначеного, ревізією обґрунтованості потреби в бюджетних коштах за КЕКВ 2111 встановлено, що на 2021 - 2023 роки до розрахунку до кошторису ГУ ДСНС в Одеській області за КПКВК 1006280 включена завищена потреба в бюджетних коштах за КЕКВ 2111, в частині преміювання.

Так, розрахунком до кошторису на 2021 рік за КЕКВ 2111 на преміювання передбачені виплати в розмірі 110% річного фонду всіх складових заробітної плати (оклад, надбавка за безперервний стаж, надбавка за складність і напруженість, надбавка за роботу з таємними документами, надбавка за роботу в нічний час) та становить 10 491 136,0 грн.

Аналогічно, на 2022 рік розмір преміювання в розрахунку до кошторису передбачено в розмірі 100% річного фонду всіх складових заробітної плати та становить 10 622 000,0 грн, на 2023 рік - 150% річного фонду всіх складових заробітної плати та становить 15 327 263,4 грн.

Проте, пунктом 3.2 додатку 1 «Положення про преміювання працівників Головного управління ДСНС України в Одеській області та підпорядкованих підрозділів Головного управління» Колективного договору на 2020 - 2024 роки, затвердженого протоколом загальних зборів трудового колективу Первинної профспілкової організації ГУ ДСНС України в Одеській області від 08.01.2020 №1 та зареєстрованого 22.01.2020 за №11/15-84, визначено фонд преміювання в розмірі чотирьохмісячного фонду оплати праці.

Статтею 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» передбачено, що умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.

Завищений розмір фонду преміювання на 2021 - 2022 роки та І квартал 2023 року профінансований в повному обсязі та спрямований за цільовим призначенням.

В ході ревізії проведено розрахунок потреб в коштах на преміювання працівників на 2021-2023 роки у відповідності до вимог п. 3.2 додатку 1 «Положення про преміювання працівників Головного управління ДСНС України в Одеській області та підпорядкованих підрозділів Головного управління» Колективного договору на 2020-2024 роки.

За результатом перерахунку, сума зайво запланованих видатків за КЕКВ 2111 в частині преміювання становить 26 314 541,88 грн та КЕКВ 2120 "Нарахування на оплату праці" в частині преміювання 5 789 199,21 грн.

Проте, не зважаючи на наявний фонд преміювання створений у завищеному розмірі, який профінансований в повному обсязі, Головним управлінням протягом 2022 року на підставі довідок про зміни до кошторису, додатково отримано кошти резервного фонду державного бюджету, які всупереч вимогам частини першої статті 24 Бюджетного кодексу України, абз 2 підпункту 5 пункту 1 розпорядження КМУ № 341-р та абз 2 підпункту 5 пункту 1 розпорядження КМУ № 442-р також спрямовані на виплату додаткової премії працівникам, які безпосередньо не залучалися до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів в районах ведення бойових дій на загальну суму 13 743 120,03 грн (з урахуванням суми ЄСВ).

Слід зазначити, що жодного підтверджуючого документу, який свідчить про проведену роботу працівниками вільного найму ні до ревізії, ні до заперечень до акту ревізії не надано.

Листами №04-447/201 від 20.05.2022 та 04-2475/201 від 22.06.2022, №04-3950/201 від 18.07.2022, №04-6182/201 від 25.08.2022 ДСНС України не заперечує стосовно заохочення грошовими преміями працівників згідно наданих Головним управлінням списків з зазначенням конкретного розміру такої виплати, з зазначенням, що преміювання здійснити за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.

Таким чином, список працівників щодо їх заохочення грошовими преміями за рахунок коштів резервного фонду формувався безпосередньо працівниками Головного управління без врахування інформації щодо безпосередньої участі їх у гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів в районах ведення бойових дій.

Постановою Кабінету Міністрів України №175 від 01 березня 2022 року

Ревізією Положення про резервний фонд Кабінету Міністрів України не досліджувалось, оскільки Закону України «Про бюджетну систему України» втратив чинність у зв`язку з прийняттям Бюджетного кодексу України, яким передбачено резервний фонд бюджету, який формується для здійснення непередбачених видатків, що не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету, у розмірі не більше одного відсотка обсягу видатків загального фонду відповідного бюджету.

Водночас суд зазначає, що Кабінет Міністрів України постановою №14 від 06.01.2023р. «Деякі питання виконання Державного бюджету України у 2023 році в умовах воєнного стану» скасував Тимчасовий порядок виділення та використання коштів з резервного фонду бюджету в умовах воєнного стану, затверджений постановою від 01 березня 2022 р. № 175 та відновив дію Порядку використання коштів резервного фонду бюджету, затвердженого постановою від 29 березня 2002 р. № 415.

Відтак, поновлено напрями використання коштів з резервного фонду бюджету, зокрема:

на заходи з ліквідації наслідків та запобіганням виникненню надзвичайних ситуацій техногенного, природного, соціального характеру;

запобігання негативним явищам на ринку авіаційних перевезень;

інші непередбачені заходи, які відповідно до законів можуть здійснюватися за рахунок коштів бюджету, але не мають постійного характеру і не могли бути передбачені під час складання проекту бюджету, тобто на момент затвердження бюджету не було визначених актами Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідної ради, місцевої держадміністрації, виконавчого органу відповідної ради підстав для проведення таких заходів.

Виходячи з цього, суд вважає, що позивачем витрачалися коштів резервного фонду державного бюджету внаслідок виплати додаткової премії працівникам ГУ ДСНС в Одеській області, що не передбачено нормами чинного законодавства.

З огляду на викладене, пункт 1 вимоги (Провести роботу щодо відшкодування заподіяних втрат коштів резервного фонду державного бюджету внаслідок виплати додаткової премії працівникам ГУ ДСНС в Одеській області (фінансової частини, юридичного відділу, водіям транспортних засобів, обслуговуючому персоналу, тощо), які безпосередньо не залучалися до гасіння пожеж, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, знешкодження вибухонебезпечних предметів в районах ведення бойових дій, на суму 13 743 120,03 грн. з них за КЕКВ 2111 «Заробітна плата» - 11 406 350,0 грн. та КЕКВ 2120 «Нарахування на оплату праці» - 2336 770,03 грн. У Разі неможливості забезпечення відшкодування, розглянути питання щодо відшкодування безпідставно відрахованих коштів з винної особи відповідно до норм статей 130-136 КЗпПУ) оформлених листом від 15.09.2023 № 152104-14/797-2023 "Про усунення виявлених порушень" є правомірним та скасуванню не підлягає.

Щодо позовної вимоги скасувати пункт 2 вимоги (Забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 216- 222 Господарського кодексу України втрат Головного управління, заподіяних внаслідок завищення вартості товарів оборонного призначення, внаслідок включення до її вартості сум прибутку, у сумі 3 596 397,54 гривень, зокрема, вжити заходів щодо повернення юридичними особами коштів на поточний банківський рахунок Головного управління, а саме:

ПП "АТЕМЛЮФТ-ГАЗ ТЕХНІКА" - до договору від 29.08.2022 року № 140 на загальну суму 82 500,0 гривень та до договору від 29.08.2022 року № 141 на загальну суму 1 815 750,95 гривень: ТОВ "Промислова компанія "ПОЖМАШИНА" - до договору від 05.09.2022 року на загальну суму 1 138 692,0 гривень; ТОВ "ДС Технологія для життя" до договору від 29.08.2022 року № 2022/092 на загальну суму 229 317,66 гривень та до договору від 29.08.2022 року № 2022/088 на загальну суму 304 904,93 гривень; ТОВ "Променергообладнання" до договору від 13.12.2022 року № 232 на загальну суму 25 232,0 гривень) оформлених листом від 15.09.2023 № 152104-14/797-2023 "Про усунення виявлених порушень", суд зазначає наступне.

Преамбула Закону України «Про оборонні закупівлі» (далі Закон № 808) регламентує, що метою цього Закону є визначення правових засад для забезпечення матеріально-технічних і наукових потреб сектору безпеки і оборони держави шляхом ефективного та прозорого здійснення оборонних закупівель із дотриманням заходів захисту національних інтересів, створення конкурентного середовища, запобігання корупції у сфері оборонних закупівель, розвитку добросовісної конкуренції, a також ефективного та прозорого планування, реалізації і контролю за здійсненням оборонних закупівель.

Відповідно до пункту 17 частини першої статі 1 Закону № 808 державний контракт (договір) (далі державний контракт (договір)) угода, укладена у письмовій формі державним замовником від імені держави з виконавцем відповідно до затверджених планів закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення.

Статтею 16 Закону № 808 визначено, що придбання державними замовниками товарів, робіт і послуг може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких закупівель:

1) закрита закупівля: переговори; поетапні переговори;

2) торги з обмеженою участю;

3) спрощені торги із застосуванням електронної системи закупівель.

Статтею 18 Закону № 808 передбачено здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями, де положення частини четвертої регламентує, що учасниками переговорів або поетапних переговорів є суб`єкти господарювання, внесені до Реєстру за номенклатурою, що планує закупити державний замовник, які подали заявку на участь у переговорах та взяли на себе зобов`язання щодо дотримання вимог законодавства у сфері захисту державної таємниці.

Поряд з цим норми Закону № 808 також містять визначення неконкурентна процедура закупівлі, а саме пункт 20 частини першої статті 1 цього Закону визначено, що неконкурентна процедура закупівлі процедура, що має винятковий характер через специфіку та/або умови предмета закупівлі, що не дають змоги провести будь-яку іншу конкурентну закупівлю.

Статтею 19 Закону № 808 регламентовано державне регулювання очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення за оборонними закупівлями під час застосування неконкурентної процедури закупівлі, в якій частина шоста цієї статті визначає, що умови та порядок формування якої визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова № 309, яка прийнята відповідно до частин першої та шостої статті 19 Закону № 808, визначає механізм формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою.

Щодо здійснення закупівлі шляхом закритих закупівлі, то положеннями статті 21 Закону № 808 передбачено укладення державних контрактів (договорів) за закритими закупівлями, а саме: укладення державних контрактів (договорів) здійснюється державними замовниками за результатами переговорів та поетапних переговорів відповідно до затвердженого зведеного трирічного плану закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями у порядку, визначеному цим Законом та такий державний контракт (договір) укладається на основі типових державних контрактів (договорів), затверджених Кабінетом Міністрів України (частини перша та друга статті 21 Закону № 808).

Відповідно до частини другої статті 21 Закону № 922 прийнято Постанову № 363, якою затверджено:

Порядок планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі;

Порядок проведення переговорів та укладення державного контракту (договору) з єдиним виконавцем;

критерії та методику оцінювання найбільш економічно вигідної пропозиції учасника закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про оборонні закупівлі";

Типовий державний контракт (договір) на виготовлення та поставку товарів оборонного призначення за закритими закупівлями;

Типовий державний контракт (договір) на виконання дослідно- конструкторської (науково-дослідної, технологічної) роботи оборонного призначення за закритими закупівлями;

Типовий державний контракт (договір) на виконання робіт (надання послуг) оборонного призначення за закритими закупівлями.

Поряд з цим в пункті 37 Постанови № 363 визначено, що укладення державних контрактів (договорів) за закритими закупівлями здійснюється відповідно до вимог статті 21 Закону № 808.

Отже, з огляду на вкладене випливає, що зазначені Постанови № 309 та № 363 регламентують виключно здійснення закупівель або за закритими закупівлями, або здійснення таких закупівель за неконкурентною процедурою.

Інших умов щодо порядку укладення держаних контрактів зазначені Постанови № 309 та № 363 не передбачають.

Відповідно до статті 12-1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», пункту 3 частини першої статті 4, частини шостої статті 12 Закону № 808, Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» 20 березня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 335 «Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану» (далі - Постанова № 335).

Разом з цим кожна з постанов, а саме Постанова № 309, Постанова № 363 та Постанова № 335 містить в собі положення щодо розрахунку ціни.

За змістом пункт 13 Постанови № 309 передбачає, що ціна реалізації товарів (робіт, послуг) оборонного призначення включає:

виробничу собівартість товарів, робіт і послуг (без урахування податку на додану вартість, сплаченого під час закупівлі напівфабрикатів, комплектувальних виробів і робіт сторонніх суб`єктів господарювання);

розподілені адміністративні витрати, у тому числі витрати на службові відрядження;

прямі і розподілені витрати на збут товарів, робіт і послуг оборонного призначення. У розрахунку адміністративні витрати та витрати на збут не враховують податку на додану вартість, сплаченого постачальникам;

фінансові витрати (витрати на сплату відсотків, нарахованих за весь період запозичень за користування кредитами (позиками) під державні гарантії, залученими для фінансування програм, пов`язаних із підвищенням обороноздатності і безпеки держави), інші фінансові витрати, віднесені до витрат, пов`язаних із виконанням державного контракту (договору);

інші операційні витрати - втрати від операційної курсової різниці (від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов`язаннями, що пов`язані з операційною діяльністю суб`єкта господарювання; в очікуваній вартості (орієнтовній ціні) враховується різниця курсу валюти на день погодження ціни та прогнозного курсу валюти, встановленого Національним банком на наступний рік);

прибуток.

В свою чергу положення пункту 45 Постанови № 363 регламентує, що розрахунок ціни (розрахункової очікуваної вартості) здійснюється учасниками (учасником) переговорів відповідно до Постанови № 309.

Водночас, пунктом 1 Постанови № 335 установлено, що на період воєнного стану ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору). Під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов`язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг.

Одночасно цією Постановою № 335 установлено, що на період воєнного стану під час розрахунку та встановлення цін положення щодо визначення ціни на основі розрахунково-калькуляційних матеріалів, встановлені Постановою № 309, та умови договорів, укладених відповідно до цього Постановою № 309, не застосовуються.

Ревізією окремих питань фінансово-господарської діяльності Головного управління за період з 01 січня 2021 року по 31 березня 2023 року Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області встановило наступне.

Загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель визначає Закон України від 17.07.2020 №808-ІХ «Про оборонні закупівлі».

Відповідно до частини 1 статті 30 Закону №808 особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від Воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених цієї статтею.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території держави запроваджено воєнний стан.

Відповідно до ч.1 статті 12 Закону України «Про національну безпеку» від 21.06.2018 № 2469-VIII сектор безпеки і оборони України складається з чотирьох взаємопов`язаних складових: сили безпеки; сили оборони; оборонно- промисловий комплекс; громадяни та громадські об`єднання, які добровільно беруть участь у забезпеченні національної безпеки. Функції та повноваження складових сектору безпеки і оборони визначаються законодавством України.

Частиною 2 статті 12 Закону №2469 визначено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій, входить до складу сектору безпеки і оборони. Відповідно до ч 7. Статті 18 Закону №2469 Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, проведення аварійно-рятувальних робіт, пожежогасіння, пожежної та техногенної безпеки, роботи рятувальних служб під час аварій, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до протоколу засідання експертної з визначення рівнів та класів надзвичайних ситуацій від 24.02.2022 №3-22, затвердженого головою ДСНС України 24 лютого 2022 року ситуація, пов`язана з військовою агресією Російської Федерації проти України кваліфіковано, як воєнну надзвичайну ситуацію державного рівня.

Враховуючи вищезазначені обставини, 3 метою підвищення обороноздатності країни, швидкого та ефективного забезпечення державних установ, організацій та інших формувань, що забезпечують відсіч збройної агресії російської федерації проти України, захист безпеки населення та інтересів держави в цілому, товарами, роботами та послугами, необхідними для потреб безпеки і оборони та захисту національних інтересів, Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 28.02.2022 №169 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» (далі - Постанова №169), яка регламентувала порядок здійснення оборонних закупівель товарів, робіт і послуг в період дії воєнного стану.

Постанова №169 втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 №1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану», якою затверджено Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Постанова №1275, Особливості здійснення оборонних закупівель). Зазначена постанова набрала чинності 15.11.2022.

Вищезазначеними постановами передбачено, що в умовах воєнного стану закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення здійснюють державні замовники у сфері оборони та служби державного замовника.

Пунктом 8 Особливостей здійснення оборонних закупівель передбачено, що державні замовники здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України «Про оборонні закупівлі» та «Про публічні закупівлі». Державні контракти (договори), крім тих, що укладаються із застосуванням рамкової угоди для потреб оборони, передбаченої Цими особливостями, укладаються 3 урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №335 «Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану» (далі - Постанова №335). Зазначена постанова набрала чинності 22.03.2022.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 №363 «Питання оборонних закупівель» визначено перелік державних замовників у сфері оборони, одним з яких є Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

В свою чергу ДСНС України наказом від 04.08.2022 №267 «Про деякі питання здійснення оборонних закупівель» визначила Головне управління службою державного замовника у сфері оборони та уповноважила його на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення.

Слід зазначити, що окремим дорученням від 26.09.2022 №8-631 заступник начальника Державної служби з надзвичайних ситуацій України Сергій Трегубенко керівникам головних управлінь ДСНС України в областях та м. Києві доручено при укладанні договорів на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки та оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки та оборони України, долучати калькуляцію витрат (з урахуванням економічних показників діяльності підприємства), сформованої виконавцем державного договору, як невід`ємну частину договору.

Головним управлінням укладено 6 договорів на придбання товарів оборонного призначення за період з 04.08.2022 по 01.01.2023 (після визначення Головного управління - службою державного замовника та уповноваження його на здійснення закупівель та укладання державних контрактів (договорів) на закупівлю товарів, робіт і послуг оборонного призначення) за напрямом автомобільного, пожежно-технічного і спеціально-технічного забезпечення на загальну суму 30 987 542,0 гривень.

Згідно п.21 ч.1 ст.1 Закону №808 оборонні закупівлі - здійснення державним замовником закупівель товарів, робіт і послуг, призначених для виконання державних програм у сферах національної безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону №808 гарантоване забезпечення потреб безпеки і оборони - забезпечення суб`єктів, визначених пунктом 10 частини першої цієї статті, товарами, роботами і послугами, необхідними для виконання завдань з відсічі збройній агресії та відвернення загроз національній безпеці, незалежності України, її територіальній цілісності і недоторканності, щодо боротьби з тероризмом, усунення обставин, що зумовили необхідність введення надзвичайного стану.

Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням, на виконання наказу ДСНС України від 04.08.2022 №267 проведено обороні закупівлі в частині здійснення закупівлі товарів для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони.

Перевірка законності проведення Головним управлінням видатків на закупівлю товарів оборонного призначення здійснена суцільним способом шляхом перевірки договорів про закупівлю товарів за державні кошти, додатків до них (специфікація, технічна специфікація, калькуляція), видаткових накладних, доданих до м/о №6, виписок казначейства, доданих до м/о №2.

Ревізією правильності та законності проведення видатків на закупівлю Головним управлінням товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану, згідно з розподілом, робіт і послуг оборонного призначення Державної служби України з надзвичайних ситуацій за службами державного замовника затвердженого наказом ДСНС від 04.08.2022 № 267 «Про деякі питання здійснення оборонних закупівель» (зі змінами) встановлено, що до калькуляцій витрат, сформованих виконавцями державних контрактів (договорів) до укладених з ГУ ДСНС України в Одеській області договорів, включено прибуток, податок на прибуток виконавця, що суперечить вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 № 335 «Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану» (далі Постанова №335), чим завищена вартість оборонних закупівель на загальну суму з ПДВ 3 596 397,54 гривень.

Також Ревізією установлено, що однією з підстав для укладання контрактів (договорів) постачання товарів, надання послуг та виконання робіт, а також визначення їх вартості Головне управління та суб`єкти господарювання зазначали Постанову № 335.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. №1275 «Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» затверджені Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості).

Згідно абзацу другого пункту 8 Особливостей, державні контракти (договори), крім тих, що укладаються із застосуванням рамкової угоди для потреб оборони, передбаченої Цими особливостями, укладаються державними замовниками з урахуванням положень Постанови № 335.

Тобто на період воєнного стану ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору). Установлено вичерпний перелік того, що враховується під час розрахунку ціни, а саме: враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов`язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг.

З урахуванням викладеного випливає, що на період дії правового режиму воєнного стану державний замовник (служба державного замовника) при укладанні державних контрактів (договорів) без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законом № 808, та виконавці таких контрактів (договорів) при формуванні калькуляції витрат враховують до ціни товарів (робіт, послуг) лише витрати, податки і збори виконавця, пов`язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг, як це визначено вимогами підпункту 1 пункту 1 Постанови №335

З огляду на викладене позовні вимоги в частині скасування пункту 2 вимоги (Забезпечити відшкодування відповідно до норм статей 216-222 Господарського кодексу України втрат Головного управління, заподіяних внаслідок завищення вартості товарів оборонного призначення, внаслідок включення до її вартості сум прибутку, у сумі 3 596 397,54 гривень, зокрема, вжити заходів щодо повернення юридичними особами коштів на поточний банківський рахунок Головного управління, а саме: ПП "АТЕМЛЮФТ-ГАЗ ТЕХНІКА" - до договору від 29.08.2022 року № 140 на загальну суму 82 500,0 гривень та до договору від 29.08.2022 року № 141 на загальну суму 1 815 750,95 гривень: ТОВ "Промислова компанія "ПОЖМАШИНА" - до договору від 05.09.2022 року на загальну суму 1 138 692,0 гривень; ТОВ "ДС Технологія для життя" до договору від 29.08.2022 року № 2022/092 на загальну суму 229 317,66 гривень та до договору від 29.08.2022 року № 2022/088 на загальну суму 304 904,93 гривень; ТОВ "Променергообладнання" до договору від 13.12.2022 року № 232 на загальну суму 25 232,0 гривень) оформлених листом від 15.09.2023 № 152104-14/797-2023 "Про усунення виявлених порушень" задоволенню не підлягає.

Окремо суд зазначає, що спір у справі, що розглядається, виник щодо правомірності вимоги органу державного фінансового контролю.

За змістом пунктів 1, 7, 10 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Наведені законодавчі норми неодноразово аналізувались Верховним Судом України, Верховним Судом, в тому числі його Великою Палатою (зокрема, постанова від 21 листопада 2018 року у справі №820/3534/16), які вказали, що орган державного фінансового контролю наділений повноваженнями здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень; при виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства є обов`язковою до виконання; що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу фінансового контролю до суду з відповідним позовом.

Отже, в органу фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства, не пов`язаних із стягненням виявлених в ході перевірки збитків.

У пунктах спірної вимоги Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області від 15.09.2023 № 152104-14/797-2023, вказано на допущені Головним управлінням державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області порушення, у результаті яких заподіяна шкода, зазначено її розмір та зобов`язано вчинити дії, спрямовані на усунення відповідних порушень згідно з вимогами законодавства.

Звертаючись до суду з позовом, Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області фактично не погодилась з висновками акта ревізії щодо допущених нею порушень та, як наслідок, з вимогами про відшкодування шкоди.

Водночас шкода, щодо наявності якої зроблено висновок Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області, може бути відшкодована у судовому порядку за позовом цього органу. Наявність шкоди, правильність обчислення її розміру перевіряє суд, який розглядає відповідний позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Зі змісту оскаржуваної вимоги вбачається, що її єдиною метою є спонукання позивача (підконтрольної установи) до добровільного відшкодування у визначений строк шкоди, виявленої останнім.

Таким чином, відповідно до сталої судової практики застосування законодавства у спірних правовідносинах оскаржувана вимога не породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата - підконтрольної установи, і не може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства за позовом такої установи.

Вимога органу державного фінансового контролю в частині визначення характеру та обсягу збитків, як акт індивідуальної дії, вичерпала себе в момент її направлення підконтрольній установі, та самостійно не змінює обсяги прав та обов`язків позивача.

Також ж правового висновку за аналогічних фактичних обставин справи, про що слушно зауважує автор відзиву на касаційну скаргу, дійшов Верховний Суд у своїх численних постановах, зокрема: від 20 серпня 2019 року (справа №826/14258/18), 21 лютого 2020 року (справа №804/6546/13-а), 14 лютого 2020 року (справа №440/1242/19) і підстави незастосовувати цей правовий висновок відсутні.

У зв`язку з цим позов не підлягає задоволенню.

З приводу клопотання позивача та відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін суд зазначає, що відповідно до ч. 1-3 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 3 ст. 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно із п.10 ч.6 ст.12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, суд наділений повноваженнями, врахувати всі складники, наведені ч.3 ст.257 КАС України, та самостійно визнати справу такою, що має незначну складність.

При відкритті провадження, суд дійшов висновку, що справу за позовом можливо розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, а також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З огляду на те, що матеріали справи свідчать про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, тому в задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін необхідно відмовити.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні клопотань Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (вул.Прохорівська,6, м.Одеса, 65091) та Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області (вул.Преображенська,28, м.Херсон, 73000) про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін,- відмовити.

У задоволенні адміністративного позову Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (вул.Прохорівська,6, м.Одеса, 65091) до Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області (вул.Преображенська,28, м.Херсон, 73000) про визнання дій Управління Південного офісу Держаудитслужби в Херсонській області протиправними та скасування пунктів 1,2 вимоги №152104-14/797-2023 від 15.09.2023 року - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в місячний строк з дня отримання повного тексту судового рішення, в порядку п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко

.