1Справа № 335/8423/23 2/335/3056/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Геєць Ю.В., розглянувши в залі суду м. Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників процесу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Голіщева Володимира Юрійовича до комунального підприємства «Готель Україна» Запорізької обласної ради, комунального підприємства «Універс» Запорізької обласної ради, Запорізької обласної ради про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

06.09.2023 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в особі представника адвоката Голіщева В.Ю. до комунального підприємства «Готель Україна» Запорізької обласної ради, комунального підприємства «Універс» Запорізької обласної ради, Запорізької обласної ради про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку. Вимоги позову мотивовані тим, що з 06.09.2019 позивач працювала в КП «Готель Україна» ЗОР. З 22.01.2022 їй не виплачувалася заробітна плата. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 31.05.2022 в справі № 335/1356/22 з КП «Готель Україна» ЗОР на її користь стягнута заборгованість з заробітної плати за період з 01.02.2020 по 21.01.2022 у сумі 133918,05 грн. Але заробітна плата їй все рівно не виплачувалася. 15.08.2023 вона звільнена з роботи на підставі ч. 1 ст. 40 КЗпП України. При звільненні розрахунок з нею проведений не був. Просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість із заробітної плати за період з 22.01.2022 по 15.08.2023 у розмірі 106246 грн. 14 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 16.08.2023 року по 04.09.2023 року в розмірі 3681 грн. 02 коп., та всі понесені судові витрати у справі.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 25.09.2023 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Голіщева В.Ю. до комунального підприємства «Готель Україна» Запорізької обласної ради, комунального підприємства «Універс» Запорізької обласної ради, Запорізької обласної ради про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку та вирішено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи у судове засідання.

Відповідач Запорізька обласна рада подала відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що Запорізька обласна рада є неналежним відповідачем, оскільки не є роботодавцем позивача. Позивач перебувала в трудових відносинах з КП «Готель Україна» ЗОР. Також відповідачем була подана зава про сплив позовної давності. Просить у задоволенні позову відмовити.

Позивач надала суду відповідь на відзив, в якій зазначила, що відповідати за невиплату зарплати повинні Запорізька обласна рада як власник КП «Готель Україна» ЗОР, КП «Універс» ЗОР, як правонаступник КП «Готель Україна». Строк звернення до суду нею не пропущений.

Відповідач Запорізька обласна рада подала заперечення проти відповіді на відзив, в яких зазначає, що вона не є роботодавцем позивача в розумінні нормам КЗпП України та Закону України «Про оплату праці». Позивач невлучно посилається на норми ГПК України, оскільки вони не регулюють трудові правовідносини. КП «Універс» ЗОР не є правонаступником КП «Готель Україна», оскільки останнє ще не ліквідоване.

Інші учасники заяв по суті справи суду не надали.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у судове засідання на підставі наявних у справі доказів на підставі статті 279 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до наказу КП «Готель «Україна» Запорізької обласної ради від 06.09.2019 № 15-к ОСОБА_1 з 09.09.2019 прийнята на посаду старшого адміністратора до КП «Готель «Україна» ЗОР (а.с. 26).

Наказом КП «Готель «Україна» ЗОР від 15.08.2023 № 6/к ОСОБА_1 звільнено із займаної посади за п. 1 ст. 40 КЗпП України з 15.08.2023.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 31.05.2022 у справі № 335/1356/22 стягнуто з КП «Готель «Україна» ЗОР на користь ОСОБА_1 : заборгованість із заробітної плати в розмірі 133 918,05 грн. за період з 01.02.2020 по 21.01.2022; компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати у розмірі 7403,60 грн., та моральної шкоди у розмірі 5 000 грн. (а.с. 16-20).

Згідно з довідкою КП «Готель «Україна» ЗОР № 05/01-02 від 21.01.2022 посадовий оклад ОСОБА_1 складає 8479,78 грн. на місяць (а.с. 29).

За інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 30.08.2023 КП «Готель «Україна» ЗОР перебуває в процесі припинення з 06.05.2022 (а.с. 45-54).

Згідно з п.1.3 статуту КП «Готель «Україна» ЗОР підпорядковане, підзвітне та підконтрольне ЗОР.

Відповідно до п. 4.1.статуту підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків згідно з чинним законодавством, може мати реєстраційні рахунки в органах Державної казначейської служби України, круглу печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом, штампи, а також бланки з власними реквізитами.

Пункт 4.4. статуту передбачає, що підприємство несе відповідальність за наслідки своєї діяльності усім належним йому на праві господарського відання майном відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 10.2. статуту підприємство втрачає право юридичної особи і визнається таким, що припинилося, з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про його припинення.

Запорізька обласна рада 15.02.2022 прийняла рішення № 10 про припинення КП «Готель Україна» ЗОР шляхом приєднання до КП «Універс» ЗОР.

Законодавцем 01.07.2022 року внесені зміни до КЗпП України, які набули чинності з 19.07.2022, якими словосполучення власник або уповноважений ним орган замінені на роботодавець.

Згідно зі ст. 47 КЗпП України роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Відповідно до ст. 116, 117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про оплату праці» законодавство про оплату праці ґрунтується на Конституції України і складається з Кодексу законів про працю України, цього Закону, Закону України «Про колективні договори і угоди», Закону України «Про підприємства в Україні» та інших актів законодавства України.

У тексті Закону слова "власник або уповноважений ним орган" в усіх відмінках і числах замінено словом "роботодавець" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом № 4719-VI від 17.05.2012.

Між сторонами виник спір щодо сум, які підлягають виплаті працівнику при звільненні та відповідальності за порушення роботодавцем обов`язку виплатити належні звільненому працівникові суми. Спірні правовідносини виникли 15.08.2023 року в день звільнення працівника. Тому відповідальність за це несе роботодавець.

ОСОБА_1 прийнята на роботу та звільнена з неї наказами КП «Готель «Україна» ЗОР.

Вказане КП на теперішній час не припинено.

Тому, саме КП «Готель «Україна» ЗОР є роботодавцем ОСОБА_1 і повинно нести відповідальність за порушення трудового законодавства.

Також суд не приймає посилання позивача на норми Господарського кодексу України, оскільки трудові відносини та питання виплати заробітної плати регулюються Кодексом законів про працю України та Законом України «Про оплату праці», які є спеціальними законами.

У зв`язку з тим, що КП «Універс» ЗОР, Запорізька обласна рада є неналежними відповідачами, в задоволенні позовних вимог до них слід відмовити.

Розмір заборгованості підтверджено розрахунком, що міститься у позові.

КП «Готель «Україна» ЗОР наведені позивачем обставини та розрахунок сум заборгованості не спростовано.

З 03.04.2020 відповідач перебував в простої, у зв`язку з чим працівникам нараховувалось 2/3 заробітної плати щомісячно.

Частина заробітної плати за січень 2022 року стягнута за судовим рішенням.

За період з 22.01.2022 року по 15.08.2023 року позивачу нараховано, але не виплачено заробітну плату в розмірі 106246, 14 грн.

Отже позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими.

Частинами 1,2 ст. 233 КЗпП України передбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Згідно з пунктом 1 глави ХІХ «Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 карантин було встановлено з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. на всій території України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 № 1236 «з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 28 лютого 2021 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та наступними постановами КМУ з цього ж питання.

В подальшому Кабінет Міністрів України продовжував дію адаптивного карантину на території України та постановою № 383 від 27.04.2023 продовжив його дію до 30.06.2023.

Позовна заява подана на пошту 04.09.2023 та надійшла до суду 06.09.2023, тобто до спливу трьохмісячного строку звернення до суду.

Тому суд не приймає заперечення Запорізької обласної ради щодо пропуску цього строку.

Стосовно позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні суд зазначає наступне.

За змістом частини першої ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Таким чином, закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.

Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.

З урахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 16.08.2023 по 04.09.2023 року у розмірі 3681 грн. 02 коп.

Розрахунок середньоденної заробітної плати позивача за червень та липень 2023 року: (5 653,18 грн. + 5 653,18 грн.) / (22 д. + 21 д.) = 7 886,7 / 43 = 262,93 грн.

З 16.08.2023 по 04.09.2023 минуло 14 робочих днів, а тому станом на день подання позовної заяви до суду середній заробіток за час затримки розрахунку становить: 262,93 грн. х 14 днів =3 681,02 грн.

На підставі положень ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати зі сплати судового збору, у розмірі 1073,60 грн.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо сторона документально доведе, що вона понесла витрати на правову допомогу, а саме: буде надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Позивач у позові зазначила, що орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу складає 10 000 грн.

Жодного доказу понесення будь яких витрат позивач суду не надала.

Тому ці вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 1012, 13, 81, 82, 141, 263265, 430 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Готель «Україна» Запорізької обласної ради на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати за період з 22.01.2022 по 15.08.2023 у розмірі 106246, 14 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 16.08.2023 по 04.09.2023 в розмірі 3681, 02 грн.

Стягнути з Комунального підприємства «Готель «Україна» Запорізької обласної ради судовий збір в дохід держави у сумі 1073,60 грн.

В решті позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Готель «Україна» Запорізької обласної ради відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в межах суми платежу за один місяць.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до комунального підприємства «Універс» Запорізької обласної ради, Запорізької обласної ради про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКПО НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

- відповідач: Комунальне підприємство «Готель «Україна» Запорізької обласної ради, ЄДРПОУ 05907549, юридична адреса: пр. Соборний, буд. 162-А, м. Запоріжжя, 69005.

Суддя Ю.В.Геєць