ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/13270/21 Головуючий у 1-й інстанції: Головенко О.Д.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьмишиної О.М., Кузьменка В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Даніком Груп" на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Даніком Груп" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Даніком Груп" звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 16.09.2021 № 14127/18-08.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ТОВ "Даніком Груп" звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Даніком Груп", ідентифікаційний код 39744645, місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Івана Кожедуба, 246, зареєстроване як юридична особа 10.04.2015, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 13531020000007319.

На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75, п. 76.1 абз. 2 та 76.3 ст. 76, п. 102.1 ст. 102 ПК України було проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Даніком Груп" з питань достовірності даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток та даних митних декларацій за 2020 рік.

За результатами проведеної камеральної перевірки податковим органом складено акт від 10.08.2021 № 13159/10-36-18-08/39744645.

Як вбачається з даного акту перевірки, Головним управлінням ДПС у Київській області було встановлено, що платником безпідставно занижено податкове зобов`язання на суму 697 612, 86 грн., чим порушено, як вказано в акті п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 розділу ІІІ ПК України.

Не погоджуючись з фактом проведення камеральної перевірки та актом перевірки, платник подав відповідні заперечення від 27.08.2021 № 27/08-21.

У своїх запереченням позивачем було вказано, що зміст акту перевірки не дає однозначного розуміння, що саме було предметом перевірки, адже містить невідповідність між правовою підставою перевірки та наведеними даними, що позбавляє можливості його розглянути та надати заперечення по суті.

Відповідачем 09.09.2021 за № 14804/12/10-36-18-05 було розглянуто заперечення позивача та залишило його без задоволення. Також, платника було повідомлено, що під час складання акту перевірки було допущено описку та замість «порушення п.п. 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 розділу III ПК України» вказано «порушення п.п. 140.5.4. п. 140.5 ст. 140 розділу III Податкового кодексу України».

В подальшому, на підставі акту перевірки, податковим органом прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 16.09.2021 № 14127/18-08 щодо збільшення суми податкового зобов`язання на 697 612, 86 грн.

Не погоджуючись за вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду першої інстанції з даним позовом.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що матеріалами справи підтверджується порушення позивачем п.п. 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 ПК України в частині неправомірного заниження фінансового результату на 30 % вартості експортованого товару на суму 3 875 627, 00 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток за 2020 рік на суму 697 612,86 грн. по операціям з експорту товарів. Також, суд першої інстанції зазначив, що формальні порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки не можуть бути підставою для скасування податкового повідомлення-рішення.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що акт перевірки від 10.08.2021 № 13159/10-36-18-08/39744645 складений за наслідками перевірки позивача, що стосувалася дотримання вимог п.п. 140.5.4. п. 140.5 ст. 140 розділу III Податкового кодексу України (далі - ПК України), а в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні вказано порушення п.п. 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 розділу III ПК України, що є протиправним, оскільки під час камеральної перевірки не можуть бути перевірені інші питання. Також, апелянт вважає, що відповідач нехтуючи презумпцією правомірності рішень платника податків, позбавив останнього його законних прав на захист/заперечення з цього приводу, порушив норми податкового законодавства, основоположний принцип верховенства права складовими якого є принципи належного урядування та правової (юридичної) визначеності.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регламентовано ПК України, яким визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути:

- своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);

- своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;

- своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;

- повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним п. 2, 3 ч. 1 та п. 10 ч. 2 ст. 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні";

- своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог ст. 39-3 цього Кодексу;

- своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;

- своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених ст. 39-3 цього Кодексу;

- своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог п. 44-1.2 ст. 44-1 цього Кодексу;

- своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених ст. 44-2 цього Кодексу;

- своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до п. 44-1.3 ст. 44-1, п.п. 6-8 п.п. 73.3.1 п. 73.3 ст. 73 цього Кодексу;

- своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до п. 141.13 ст. 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Пунктом 76.1 ст. 76 ПК України визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог ст. 86 цього Кодексу (п. 76.2 ст. 76 ПК України).

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання (п. 76.3 ст. 76 ПК України).

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у Київській області на адресу позивача було направлено запит № 9523/12/10-36-18-05 про надання інформації щодо дотримання норм ПК України.

Згідно з п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Податкові різниці, що виникають при здійсненні фінансових операцій, на які збільшується фінансовий результат податкового (звітного) періоду визначено п. 140.5 ст. 140 Кодексу.

Так, відповідно до п. 140.5 ст. 140 ПК України фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки", над договірною (контрактною) вартістю (вартістю, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 цього Кодексу. Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року (п. п. 140.5.1 п. 140.5 ст. 140 ПК України).

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму перевищення договірної (контрактної) вартості (вартості, за якою відповідна операція повинна відображатися при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку) придбаних товарів (робіт, послуг) над ціною, визначеною за принципом "витягнутої руки", при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених ст. 39 цього Кодексу. Норми цього підпункту застосовуються за результатами податкового (звітного) року (п.п. 140.5.2 п. 140.5 ст. 140 ПК України).

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму операції, яку контролюючий орган не враховує (не визнає) внаслідок застосування п.п. 39.2.2.12 п.п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 цього Кодексу. При збільшенні фінансового результату до оподаткування податкового (звітного) періоду платника податків відповідно до вимог цього підпункту інші коригування, передбачені п.п. 140.5.1 і 140.5.2 цього пункту щодо такої операції, не застосовуються. Обов`язок здійснення коригування фінансового результату до оподаткування, передбаченого цим підпунктом, покладається на контролюючий орган, а сума цього коригування щодо такої операції зменшується на суми коригувань, передбачених п.п. 140.5.1 і 140.5.2 цього пункту, якщо платник податку самостійно вже застосував ці коригування щодо такої операції (п.п. 140.5.2-1 п. 140. 5 ст. 140 ПК України).

Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму втрат від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, розрахованих за методом участі в капіталі або методом пропорційної консолідації (п.п. 140.5.3 п. 140.5 ст. 140 ПК України);

Відповідно до п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 ПК України фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у п. 140.2 та п.п. 140.5.6 цього пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 цього Кодексу), придбаних у:

- неприбуткових організацій, внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого придбання, крім випадків, коли сума вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у таких організацій, сукупно протягом звітного (податкового) року не перевищує 25 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, та крім бюджетних установ, Накопичувального фонду, недержавних пенсійних фондів і неприбуткової організації, яка є об`єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об`єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону;

- нерезидентів (у тому числі пов`язаних осіб - нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 цього Кодексу;

- нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. "г" п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 цього Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої ст. 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

При цьому, якщо ціна придбання товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг перевищує їх ціну, визначену за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої статтею 39 цього Кодексу, коригування фінансового результату до оподаткування здійснюється на розмір різниці між вартістю придбання та вартістю, визначеною виходячи з рівня ціни, визначеної за принципом "витягнутої руки".

Відповідно до п.п. 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140.5 ПК України Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу), реалізованих на користь:

- нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу;

- нерезидентів, організаційно-правова форма яких включена до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту "г" підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 цього Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи (п.п. 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140.5 ПК України).

Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої ст. 39 цього Кодексу, але без подання звіту.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, від платника отримано відповідь на запит № 21/07 - 1-31 від 21.07.2021 (вх. № 44436/6 від 26.07.2021), яка не містила матеріалів щодо відповідності цін у зазначених операціях принципу «витягнутої руки» (ст. 39 ПК України).

Водночас, відповідно до п. 86.7 ст. 86 ПК України до заперечення не надано додаткових матеріалів щодо відповідності цін у зазначених операціях принципу «витягнутої руки» (ст. 39 ПК України).

Враховуючи відсутність відомостей щодо виконаних процедур підтвердження суми витрат за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до от. 39 ПК України, за якими платник був переконаний, що ціна придбання товарів не перевищує їх ціну, визначену за принципом «витягнутої руки» та дійшов висновку про відсутність необхідності коригування фінансового результату до оподаткування на розмір різниці між вартістю реалізації та вартістю, визначеною виходячи з рівня цін, визначеної за принципом «витягнутої руки» по операціям з експорту товарів наступним контрагентам:

- нерезиденту "CRETOWIN LIMITED" (фактурна вартість товару 9 298 199,75 грн.), зареєстрованого у державі (Особливий адміністративний район Китаю Гонконг), включеної до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 розділу І ПК України;

- нерезиденту І.І. "Slivinschii Vladimir" (фактурна вартість товару 191 467,36 грн), зареєстрованого у державі (Республіка Молдова), включеної до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 розділу І ПК України;

- нерезидентам ASYA ENTERPRISES PTE. LTD та S M P Timber Trading Pte Ltd (фактурна вартість товару 2 479 697,38 грн), зареєстрованих у державі (Республіка Сінгапур), включеної до переліку держав (територій) затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1.2 ст. 39 розділу І ПК України;

- нерезидентам QATE MANUFACTURING LLC та DHS International Building Materials LLC (фактурна вартість товару 949 392,17 грн.), зареєстрованих у державі (Об`єднані Арабські Емірати), включеної до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 розділу І ПК України, порушив вимоги п.п. 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 ПК України, що і було встановлено актом камеральної перевірки № 13159/10-36-18-08/39744645 від 10.08.2021.

Таким чином, за результатом перевірки було встановлено порушення п.п. 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 ПК України в частині неправомірного заниження фінансового результату на 30% вартості експортованого товару на суму 3 875 627 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток за 2020 рік на суму 697 612,86 грн. по операціям з експорту товарів.

В той же час, як в позовній заяві та і в апеляційній скарзі, позивачем не наведено жодного посилання, обґрунтування або заперечень по суті встановленого порушення.

Щодо посилань апелянта про те, що зміст акту перевірки не дає однозначного розуміння, що саме було предметом перевірки, адже містить невідповідність між правовою нормою та підставою перевірки, а саме зазначення перевіряючим в акті перевірки № 13159/10-36-18-08/39744645 від 10.08.2021 порушення норми п.п. 140.5.5 п. 140.5 ст. 140 ПК України, колегія суддів зазначає таке.

У вищевказаному акті камеральної перевірки зазначено, що позивачем порушено п.п. 140.5.5 п. 140.5 ст. 140 ПК України, однак податкове зобов`язання прийнято за порушення п.п. 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 ПК України.

Водночас, як вірно було зазначено судом першої інстанції, суть викладених порушень повністю викладено відповідно до змісту саме порушень п.п. 140.5.5-1 п. 140.5 ст. 140 ПК України та відображають характер суті порушення, оскільки позивачем занижено на суму операцій з експорту товарів, з вищенаведеними нерезидентами на 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 цього Кодексу), реалізованих на користь нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 ПК України.

За таких обставин, контролюючим органом вірно визначено та встановлено порушення податкового законодавства

Крім того, щодо описки допущеної при складанні акту камеральної перевірки, то про неї було повідомлено позивача у відповіді про розгляд його заперечень від 27.08.2021 № 27/08-21, однак позивачем не було надіслано додаткових заперечень, у зв`язку з повідомленою обставиною або будь - які інші пояснення.

Пунктом 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 ПК України визначено, що платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, та за власною ініціативою пояснення з питань, що не запитувалися контролюючим органом, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 39.5.2.20 п.п. 39.5.2 п.39.5 ст. 39 ПК України встановлено, що у разі незгоди платника податків або його представника з висновками перевірки або фактами та даними, викладеними в акті про результати перевірки з питань дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", вони мають право подати свої заперечення протягом 30 днів з дня отримання акта. При цьому платник податків має право подати разом із запереченнями або в погоджений строк документи (їх завірені копії), що підтверджують обґрунтованість заперечень.

Такі заперечення розглядаються протягом 30 робочих днів, що настають за днем їх отримання, а платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному ст. 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Згідно норм абз. 2 п. 86.7 ст. 86 ПК України заперечення є невід`ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Таким чином, у разі виявлення інформації при складанні акту перевірки, що підлягає редагуванню, необхідні зміни зазначаються при розгляді заперечень та є невід`ємною частиною матеріалів перевірки. В подальшому, рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків.

Колегія суддів наголошує, що ПК України не встановлено заборони щодо повторної подачі заперечень на акт камеральної перевірки, особливо за встановлених обставин під час отримання відповіді на заперечення контролюючого органу.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 816/228/17 зазначено, що підставами для скасування податкових повідомлень-рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

За викладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.09.2021 № 14127/18-08.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому, проаналізувавши викладені вище та всі інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позову та вважає, що судом першої інстанції повно встановлено фактичні обставини справи, правильно визначено норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню.

Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Даніком Груп" залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.06.2023 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Василенко Я.М.

Судді: Кузьмишина О.М.

Кузьменко В.В.