Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2023 року Справа№200/1179/23

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Ушенка С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (ЄДРПОУ 21108013; юридична адреса: 40009, м. Суми, вул. Пушкіна, б. 1) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 02.06.2022 № 052630003277, прийняте за результатами розгляду заяви, яким відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 2;

- зобов`язати зарахувати до пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 професій та робіт, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, періоди навчання з 01.09.1981 по 12.07.1084, служби в армії з 13.11.1984 по 14.11.1986, роботи з 16.07.1984 по 01.11.1984, з 01.06.1993 по 28.02.1994, з 06.03.1995 по 09.08.1995, з 13.11.1995 по 31.10.1997, з 05.11.1997 по 03.11.1999, з 16.06.2000 по 21.02.2006, з 01.04.2006 по 31.08.2009, з 21.05.2013 по 30.08.2013, з 02.09.2013 по 27.02.2014, з 15.06.2017 по 30.03.2018, з 10.04.2018 по 31.05.2022 та до загального стажу періоди роботи з 13.11.1995 по 31.10.1997, з 05.11.1997 по 03.11.1999;

- зобов`язати призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дня звернення із заявою про призначення пенсії, а саме з 26 травня 2022 року.

В обґрунтування позову посилається на те, що 26.05.2022 звернувся до відділу обслуговування громадян № 4 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 2. На дату звернення із заявою, позивачу виповнилося 55 років 11 місяців.

На думку позивача, станом на час звернення із заявою, а саме на 26 травня 2022 року, його страховий стаж складав 37 років 5 місяців 28 днів, з яких пільговий стаж за списком №2 - 23 роки 1 місяць 25 днів.

Не зважаючи на це, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 02.06.2022 № 052630003277 йому відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Вважає зазначене рішення протиправним і таким, що порушує його конституційні права.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19.04.2023 позовну заяву залишено без руху і позивачу встановлено десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 травня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач відзив на позов не надав.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , про що свідчить копія паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , наявна в матеріалах справи.

Відповідач в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

26.05.2022 позивач звернувся до відділу обслуговування громадян № 4 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», до якої ним були додані наступні документи:

-копія паспорту;

-копія картки фізичної особи - платника податків;

-копія трудової книжки;

-копія диплому серії НОМЕР_3 ;

-копія військового квитка;

-довідка № 23/54 від 11.06.2021;

-довідка № 23/55 від 11.06.2021;

-довідка № 1 від 28.05.2021;

-копія наказу № 163-ОТ від 27.11.2015;

-копія переліку професій-додаток № 1 до наказу № 163-ОТвід 27.11.2015;

-копія переліку виробництв, робіт, цехів - додаток № 2 до наказу № 163-ОТ від 27.11.2015;

-копія наказу № 26 від 04.06.2014 ТОВ «НПП «МЕТРИКА»;

-копія наказу № 9 від 17.03.2010 ТОВ «НПП «МЕТРИКА»;

-копія наказу № 6 від 16.03.2010 ТОВ «НПП «МЕТРИКА»;

-копія наказу № 1/07 від 28.07.2020 ТОВ «НПП «МЕТРИКА»;

-довідка № 1 від 12.07.2021 ПАТ «КЕРАМПРОМ»;

-довідка № 2 від 28.07.2021 ПАТ «КЕРАМПРОМ»;

-копія наказу № 82/2 від 24.05.2021 ПАТ «КЕРАМПРОМ»;

-копія наказу № 202 від 18.08.1999 ВАТ «Дружківське рудоуправління»;

-копія переліку професій - додаток № 1 до наказу № 202 від 18.08.1999 ВАТ «Дружківське рудоуправління»;

-копія переліку професій - додаток № 2 до наказу № 202 від 18.08.1999 ВАТ «Дружківське рудоуправління»;

-копія наказу № 280 від 28.09.2001 ВАТ «Дружківське рудоуправління»;

-копія переліку професій - додаток № 2 до наказу № 280 від 28.09.2001 ВАТ «Дружківське рудоуправління»;

-копія наказу № 725 від 02.12.2005 ВАТ «Дружківське рудоуправління»;

-копія переліку професій - додаток № 1 до наказу № 725 від 02.12.2005 ВАТ «Дружківське рудоуправління».

За принципом екстериторіальності заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області.

За результатами розгляду зазначеної заяви відповідачем прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 02.06.2022 № 052630003277, яке обґрунтоване відсутністю у позивача необхідного стажу роботи.

До страхового стажу не зараховано період роботи з 05.11.1997 по 03.11.1999, оскільки в наказі на звільнення є виправлення в даті.

Також зазначено, що не зараховано періоди пільгового стажу на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, оскільки надані довідки № 1 від 28.05.2021, № 56 від 01.06.2021, № 23/55 від 11.06. (не зрозумілого року), № 23/54 від 11.06.2021 не відповідають вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 637, оскільки в них відсутні три підписи, а в пільгових довідках № 1 від 12.07.2021 та № 372 від 21.05.2021 невірно зазначені реквізити постанов Кабінету Міністрів України.

Таким чином, на думку відповідача, загальний стаж роботи позивача складає 37 років 5 місяців 28 днів, пільговий стаж за Списком № 2 - відсутній.

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_4 , копія якої наявна в матеріалах справи, позивач у спірні періоди:

з 01.09.1981 по 12.07.1984 навчання в ПТУ № 36 м. Дружківка;

з 16.07.1984 по 01.11.1984 працював електрозварником ручної зварки в ПАТ «Дружківський машинобудівний завод»;

з 13.11.1984 по 14.11.1986 служив у лавах Радянської армії;

з 01.06.1993 по 28.02.1994 працював газоелектрозварником 4 розряду вахтово-експедиційним методом в місцевості прирівняній до умов Крайньої Півночі у АТ «Запсибелектрострой»;

з 06.03.1995 по 09.08.1995 працював електрозварником АТ «ИЛАН»;

з 13.11.1995 по 31.10.1997 працював електрозварником 4 розряду, 5 розряду, 6 розряду в Малому приватному підприємстві «ВИКАС»;

з 05.11.1997 по 03.11.1999 працював електрозварником 6 розряду в ПП «Раритет»;

з 16.06.2000 по 21.02.2006 працював електрогазозварником 5 розряду у ВАТ «Дружківське Рудоуправління»;

з 01.04.2006 по31.08.2009 працював електрогазозварником в ЗАТ «Южно-Октябрьськие глини ЮГ»;

з 21.05.2013 по 30.08.2013 працював електрозварником ручної зварки 4 розряду у ВАТ «Дружківський машинобудівний завод»;

з 02.09.2013 по 27.02.2014 працював електрозварником ручної зварки у ТОВ «Гірничні машини Дружківський машинобудівний завод»;

з 15.06.2017 по 30.03.2018 працював електрозварником ручного (електрогазозварником) зайнятим електрозварюванням виробів з підігрівом у ТОВ «НПП «Метрика»;

з 10.04.2018 по 31.05.2022 працював електрогазозварником у ПАТ «КЕРАМПРОМ».

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_5 позивач проходив військову службу в лавах Радянської армії з 13 листопада 1984 року по 14 листопада 1986 (а.с. 34).

Згідно диплому серії НОМЕР_3 від 21 липня 1984 року позивач навчався в середньому ДПТУ № 36 м. Дружківка Донецької області за спеціальністю електрогазозварник з 01 вересня 1981 року по 20 липня 1984 року. Отримав кваліфікацію електрогазозварник.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV.

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону № 1058).

Частиною 1 статті 44 Закону України № 1058 передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці засписком № 2виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №2-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846.

Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунок та поновлення пенсії, визначений Розділом 2 цього Порядку.

Підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу).

Згідно пункту 4.1 Порядку орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (пункт 4.3 Порядку).

Пунктом 4.2 цього Порядку передбачено право органу, що призначає пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Пунктом 4.7 Порядку передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 цього Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Таким чином, під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, щобули чинними на період роботи особи. До 01.01.1992 були чинними Список № 1 та Список № 2, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, а після - Списки, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 № 10, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36.

Згідно з п. 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Відповідно до розділу XXXII, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на будівництві будинків і споруд: промислових, енергетичних, гідротехнічних, дорожньо-мостових, транспорту і зв`язку, житлових і культурно-побутових, а також надземних будівель і споруд, шахт, рудників і комунікацій, зайнятість на яких повний робочий день, дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відносяться газозварники і їх підручні, електрозварники і їх підручні.

Списком № 2 виробництв, професій, посад і показників із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10, розділом XXXIII «Загальні професії» (код 23200000-19905, 23200000-19906, 23200000-11620, 23200000- 19906), передбачено посади газозварника, електрозварника ручного зварювання, зварника на автоматичних та полуавтоматичних машинах, зварника ручної зварки.

Згідно зі Списком № 2 виробництв, професій, посад і показників із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, розділом XXXIII «Загальні професії» (код 23200000-19906) передбачено посаду газозварника, електрозварника ручного зварювання.

Відповідно до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36, розділом XXXII «Загальні професії» (позиція 33) передбачено посаду газозварника, електрозварника.

Згідно розділу XXXIII «Загальні професії», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461, Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відносяться газозварники, електрозварники ручного зварювання, газоелектрозварники.

Також у національному класифікаторі України ДК 003:2010 «Класифікатор професій», затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327 (зі змінами), містяться окремо професійні назви робіт: «електрозварник ручного зварювання», «газорізальник», «газозварник» з кодом 7212.

В ході розгляду справи судом встановлено, що у відповідності до записів у трудовій книжці позивача, він працював з 16.07.1984 по 01.11.1984 електрозварником ручної зварки в ПАТ «Дружківський машинобудівний завод»; з 01.06.1993 по 28.02.1994 газоелектрозварником 4 розряду вахтово-експедиційним методом в місцевості прирівняної до умов Крайньої Півночі в АТ «Запсибелектрострой»; з 06.03.1995 по 09.08.1995 електрозварником в АТ «ИЛАН»; з 13.11.1995 по 31.10.1997 електрозварником 4 розряду, 5 розряду, 6 розряду в Малому приватному підприємстві «ВИКАС»; з 16.06.2000 по 21.02.2006 електрогазозварником 5 розряду у ВАТ «Дружківське Рудоуправління»; з 01.04.2006 по 31.08.2009 електрогазозварником в ЗАТ «Южно-Октябрьськие глини ЮГ»; з 21.05.2013 по 30.08.2013 електрозварником ручної зварки 4 розряду у ВАТ «Дружківський машинобудівний завод»; з 02.09.2013 по 27.02.2014 електрозварником ручної зварки у ТОВ «Гірничні машини Дружківський машинобудівний завод»; з 15.06.2017 по 30.03.2018 електрозварником ручного (електрогазозварником) зайнятим електрозварюванням виробів з підігрівом у ТОВ «НПП «Метрика»; з 10.04.2018 по 31.05.2022 електрогазозварником у ПАТ «КЕРАМПРОМ» (а.с. 35-47).

Записи в трудовій книжці проведені у відповідності до вимог чинного законодавства, не містять виправлень, засвідчені відповідними печатками підприємства і дефектів їх вчинення не мають.

Відповідач не заперечує, що вказана професія у спірні періоди роботи позивача належала до Списку № 2.

З огляду на наведене, враховуючи сукупність належних та допустимих доказів, приписи законодавства, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-ІV, суд дійшов висновку, що записи у трудовій книжці підтверджують характер роботи позивача у період з 16.07.1984 по 01.11.1984, з 01.06.1993 по 28.02.1994, з 06.03.1995 по 09.08.1995, з 13.11.1995 по 31.10.1997, з 16.06.2000 по 21.02.2006, з 01.04.2006 по 31.08.2009, з 21.05.2013 по 30.08.2013, з 02.09.2013 по 27.02.2014, з 15.06.2017 по 30.03.2018, з 10.04.2018 по 31.05.2022, що є підставою для включення вищевказаних періодів роботи до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17, від 05 серпня 2020 року у справі № 127/9289/17, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).

Щодо посилання відповідача на відсутність трьох підписів та невірно зазначених реквізитів постанов Кабінету Міністрів України у довідках про підтвердження наявного трудового стажу, суд зазначає, що відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну професію, за якою працював позивач у той чи інший період його роботи, за наявності належним чином оформленої трудової книжки не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських та інших документів на підприємстві.

Аналогічні правові висновки наведенні в постановах Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 683/977/17, від 08.05.2018 у справі № 672/455/17.

Щодо підстав неврахування до страхового стажу та пільгового стажу періоду роботи з 05.11.1997 по 03.11.1999 з причини наявності виправлення дати наказу про прийняття на роботу, суд зазначає таке.

Трудова книжка позивача щодо роботи у спірний період містить наступні записи:

№ 23 - 05.11.1997 прийнятий в ПП «Раритет» електрозварником 6 розряду (нак. № 1 від 05.11.97);

№ 24 - 03.11.1999 звільнений за закінченням трудового договору (нак. № 14 від 03.11.99).

Записи засвідчено печаткою підприємства та підписано відповідальною особою ОСОБА_2 , в наказі про призначення № 1 від 05.11.97 є незначне виправлення в даті місяця.

Порядок ведення трудових книжок був урегульований Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 (далі - Інструкція № 162) та Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція № 58).

Як пунктом 1.1 Інструкції № 162 так і Інструкції № 58 передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Відповідно до пунктів 1.3, 1.4 Інструкції № 58 при влаштуванні на роботу працівники зобов`язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку.

Суд звертає увагу на те, що порядок заповнення трудових книжок визначається розділом 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

Згідно з п. 2.3 Інструкції № 162 всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення мають точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Аналогічна норма міститься також в пункті 2.4 Інструкції № 58, відповідно до якої усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відповідно до пункту 2.6 Інструкції № 58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Згідно з пунктом 2.9 Інструкції № 58 виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження. У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на основі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці. Показання свідків не можуть бути підставою для виправлення занесених раніше записів.

Пунктом 4.1 Інструкції № 58 визначено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» передбачає, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. При цьому трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповненням роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків за порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Аналіз вказаних норм свідчить, що законодавством чітко визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку.

Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб, насамперед керівником підприємства, установи, організації в порядку, строк та спосіб, передбачений відповідним законодавством.

Самостійне внесення працівником відомостей щодо своєї трудової діяльності, а також внесення виправлень у разі неправильного або неточного запису не передбачено.

Таким чином, позивач, як особа на яку не покладено обов`язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок, не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до його трудової книжки відомостей, а тому невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для обмеження належного соціального захисту громадянина.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі № 275/615/17 (провадження №К/9901/768/17).

Разом з тим, Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

З аналізу наведених норм, судом встановлено, що відповідальність за ведення трудової книжки покладається на підприємство, відтак, неточності у заповненні трудової книжки не можуть бути підставою для виключення певних періодів роботи зі страхового і пільгового стажу позивача.

Суд зазначає, що незарахування спірного стажу позивачу буде суперечити принципу правової визначеності, оскільки в п. 3.1 Рішення Конституційного Суду України (Справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями. Тобто обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Суд вважає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Неточність в записах в трудовій книжці та інших документах не може бути підставою для виключення певних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення та належний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства.

Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки, інших документів.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, враховуючи завдання та принципи адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України у Сумській області в зарахуванні стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком, в тому числі і на пільгових умовах, є протиправною.

Разом з тим, як вже встановлено судом, професія електрозварник, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, віднесено до професій, посад і показників із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно зі Списком № 2, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що період роботи з 06.03.1995 по 09.08.1995 електрозварником в АТ «ИЛАН» має бути зарахованим до загального страхового та пільгового стажу позивача.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання зарахувати до загального стажу період роботи з 13.11.1995 по 31.10.1997, суд зазначає, що спірне рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 02.06.2022 № 052630003277 не містить відомостей щодо незарахування до загального страхового стажу позивача цього періоду роботи, отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Разом з тим, суд звертає увагу, що трудова книжка позивача у цей період має записи:

№ 18 - 13.11.1995 прийнятий в Мале приватне підприємство «ВИКАС» електрозварником 4 розряду (нак. 44 від 18.11.95р.);

№ 19 - 14.06.1996 привласнений 5 розряд електрозварника (нак. 23 від 14.06.1996);

№ 20 - 22.09.1996 освоїв кваліфікацію монтажник метало та залізобетонних конструкцій, присвоєно 5 розряд газорізчика (нак. 38 від 22.09.1996);

№ 21 - 19.05.1997 привласнений 6 розряд електрозварника (нак. 18 від 19.05.1997);

№ 22 - 31.10.1997 звільнений в порядку переводу в ПП «Раритет» (нак. 32 від 3110.1997).

Записи засвідчено печаткою підприємства та підписано відповідальною особою, що не має викликати сумнівів у тому, що позивач у спірний період дійсно працював в Малому приватному підприємстві «ВИКАС» за професією електрозварника.

Щодо незарахування до пільгового стажу періоду навчання, суд зазначає наступне.

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_4 позивач у спірний період з 01.09.1981 по 12.07.1984 навчався в ПТУ № 36 м. Дружківка.

Згідно зістаттею 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту»професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.

Статтею 18 вказаного Законувизначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище- агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.

Згідно з частиною 4статті 19 вказаного Законупрофесійно-технічні навчальні заклади незалежно від форм власності та підпорядкування розпочинають діяльність, пов`язану з підготовкою кваліфікованих робітників та наданням інших освітніх послуг, після отримання ліцензії. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно диплому серії Д № 167101 від 21 липня 1984 року позивач навчався в середньому ДПТУ № 36 м. Дружківка Донецької області за спеціальністю електрогазозварник з 01 вересня 1981 року по 20 липня 1984 року та отримав кваліфікацію електрогазозварника. Вказаний диплом є державного зразка, а отримана позивачем кваліфікація відноситься до професійно-технічної освіти.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на те, що відповідачем не надано жодного доказу того, що даний навчальний заклад не відноситься до професійно-технічного навчального закладу.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про професійну-технічну освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Згідно записів у трудовій книжці позивач з 16.07.1984 прийнятий електрозварником ручної зварки в ПАТ «Дружківський машинобудівний завод», тобто між днем закінчення навчального закладу та днем працевлаштування пройшло менше трьох місяців, а тому відповідач зобов`язаний був зарахувати період навчання позивача до його пільгового стажу.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для зарахування до пільгового стажу періоду навчання позивача в середньому ДПТУ № 36 м.Дружківка Донецької області.

Що стосується позовних вимог про зарахування до пільгового стажу за Списком №2 періоду служби в Радянській армії з 13 листопада 1984 року по 14 листопада 1986, суд зазначає таке.

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_5 позивач проходив військову службу з 13 листопада 1984 року по 14 листопада 1986.

Частиною 4 статті 24 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах передбачених законодавством, що діяло раніше.

На період проходження позивачем військової служби діяло «Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій», затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 3 серпня 1972 року № 590.

Пунктом «к» частини 1 пункту 109 вказаного Положення передбачено, що крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також служба в складі Збройних сил СРСР.

При призначені на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій за віком та інвалідності робочим та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах та на інших роботах зі шкідливими умовами праці (підпункти а та б пункту 16), та пенсії у зв`язку з втратою годувальника їх сім`ям, а також пенсії за віком робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт в пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах к та л, дорівнюються за вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії або до роботи, що передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду.

Зі змісту трудової книжки позивача вбачається, що до періоду військової служби позивач працював за професією, що передбачена Списком № 2, - «електрозварником» в ПАТ «Дружківський машинобудівний завод», у зв`язку з чим період його служби в Радянській армії з 13 листопада 1984 року по 14 листопада 1986 має бути зарахований відповідачем до його пільгового стажу за Списком № 2.

Як вбачається з рішення відповідача період служби позивача в Радянській армії не зазначений. Проте, оскільки суд дійшов висновку, що період з 13 листопада 1984 року по 14 листопада 1986 служби в Радянській армії є обґрунтованим, то при повторному розгляді заяви позивача відповідач має зарахувати до пільгового стажу позивача вказаний період.

Також суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що згідно з частиною 3 статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається дуже великий обсяг прав та обов`язків у органів Пенсійного фонду при вирішенні питання про призначення пенсії та перевірки наявного стажу роботи для її призначення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що органи Пенсійного фонду України повинні використовувати всі передбачені законом повноваження задля повного та об`єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.

Доказів здійснення відповідачем будь-яких дій, спрямованих на встановлення права позивача на пенсію за віком на пільгових умовах за спірні періоди, суду не подано.

Таким чином, суд не приймає до уваги доводи відповідача стосовно ненадання позивачем документів щодо його пільгового стажу роботи, оскільки органи ПФУ мають широкий спектр повноважень щодо встановлення фактів, які мають значення при вирішенні питання щодо призначення пенсії на пільгових умовах.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.

Пунктом 4 частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов`язання відповідача суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Отже, суд наділений повноваженнями щодо зобов`язання відповідача прийняти (вчинити) певні дії, і це прямо вбачається з пункту 4 частини 1 статті 5 та пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах, суд зазначає таке.

Статтею 58 Закону № 1058визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії. Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії (переведення з одного виду пенсії на інший) та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача буде саме зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 26 травня 2022 року із зарахуванням до загального стажу роботи періоду з 13.11.1995 по 31.10.1997 електрозварником 4 розряду, 5 розряду, 6 розряду в Малому приватному підприємстві «ВИКАС» та до пільгового стажу позивача за Списком № 2 періодів з 01.09.1981 по 12.07.1984 навчання в ПТУ № 36 м. Дружківка; з 16.07.1984 по 01.11.1984 роботи електрозварником ручної зварки в ПАТ «Дружківський машинобудівний завод»; з 13.11.1984 по 14.11.1986 служби в лавах Радянської армії; з 01.06.1993 по 28.02.1994 роботи газоелектрозварником 4 розряду вахтово-експедиційним методом в місцевості прирівняної до умов Крайньої Півночі в АТ «Запсибелектрострой»; з 06.03.1995 по 09.08.1995 роботи електрозварником в АТ «ИЛАН»; з 13.11.1995 по 31.10.1997 роботи електрозварником 4 розряду, 5 розряду, 6 розряду в Малому приватному підприємстві «ВИКАС»; з 05.11.1997 по 03.11.1999 роботи електрозварником 6 розряду у ПП «Раритет»; з 16.06.2000 по 21.02.2006 роботи електрогазозварником 5 розряду у ВАТ «Дружківське рудоуправління»; з 01.04.2006 по 31.08.2009 роботи електрогазозварником в ЗАТ «Южно-Октябрьськие глини ЮГ»; з 21.05.2013 по 30.08.2013 роботи електрозварником ручної зварки 4 розряду у ВАТ «Дружківський машинобудівний завод»; з 02.09.2013 по 27.02.2014 роботи електрозварником ручної зварки у ТОВ «Гірничні машини Дружківський машинобудівний завод»; з 15.06.2017 по 30.03.2018 роботи електрозварником ручного (електрогазозварником) зайнятим електрозварюванням виробів з підігрівом у ТОВ «НПП «Метрика»; з 10.04.2018 по 31.05.2022 роботи електрогазозварником у ПАТ «КЕРАМПРОМ».

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові або службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії підлягає частковому задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 17 травня 2023 року позивачеві відстрочено сплату судового збору до ухвалення рішення у справі.

Частиною 2 ст. 133 КАС України визначено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема, фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 01.01.2023 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2684,00 грн.

Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, суд вважає за можливе покласти судові витрати, пов`язані з розглядом цієї справи, на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Враховуючи наведене вище, судовий збір у сумі 1073,60 грн. підлягає стягненню на користь Державного бюджету за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 255, 258, 260, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (ЄДРПОУ 21108013; юридична адреса: 40009, м. Суми, вул. Пушкіна, б. 1) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (ЄДРПОУ 21108013; юридична адреса: 40009, м. Суми, вул. Пушкіна, б. 1) про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 02.06.2022 №052630003277, прийняте за результатами розгляду заяви від 26.05.2022, яким ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 2.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (ЄДРПОУ 21108013; юридична адреса: 40009, м. Суми, вул. Пушкіна, б. 1) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) від 26.05.2022 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до його загального стажу періоду роботи з 13.11.1995 по 31.10.1997 електрозварником 4 розряду, 5 розряду, 6 розряду в Малому приватному підприємстві «ВИКАС» та до пільгового стажу за Списком № 2 періодів з 01.09.1981 по 12.07.1984 навчання в ПТУ № 36 м. Дружківка; з 16.07.1984 по 01.11.1984 роботи електрозварником ручної зварки в ПАТ «Дружківський машинобудівний завод»; з 13.11.1984 по 14.11.1986 служби в лавах Радянської армії; з 01.06.1993 по 28.02.1994 роботи газоелектрозварником 4 розряду вахтово-експедиційним методом в місцевості прирівняної до умов Крайньої Півночі в АТ «Запсибелектрострой»; з 06.03.1995 по 09.08.1995 роботи електрозварником в АТ «ИЛАН»; з 13.11.1995 по 31.10.1997 роботи електрозварником 4 розряду, 5 розряду, 6 розряду в Малому приватному підприємстві «ВИКАС»; з 05.11.1997 по 03.11.1999 роботи електрозварником 6 розряду у ПП «Раритет»; з 16.06.2000 по 21.02.2006 роботи електрогазозварником 5 розряду у ВАТ «Дружківське рудоуправління»; з 01.04.2006 по 31.08.2009 роботи електрогазозварником в ЗАТ «Южно-Октябрьськие глини ЮГ»; з 21.05.2013 по 30.08.2013 роботи електрозварником ручної зварки 4 розряду у ВАТ «Дружківський машинобудівний завод»; з 02.09.2013 по 27.02.2014 роботи електрозварником ручної зварки у ТОВ «Гірничні машини Дружківський машинобудівний завод»; з 15.06.2017 по 30.03.2018 роботи електрозварником ручного (електрогазозварником) зайнятим електрозварюванням виробів з підігрівом у ТОВ «НПП «Метрика»; з 10.04.2018 по 31.05.2022 роботи електрогазозварником у ПАТ «КЕРАМПРОМ» та прийняти відповідне рішення.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (ЄДРПОУ 21108013; юридична адреса: 40009, м. Суми, вул. Пушкіна, б. 1) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) ЄДРПОУ 26255795, 01021, м. Київ, вул.Липська, буд. 18/5, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Ушенко