Справа № 183/4864/23

№ 2/183/2781/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2023 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д.І.

з секретарем судового засідання Пономаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, -

в с т а н о в и в :

20 квітня 2023 року Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» звернулося до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилалося на те, що 13 травня 2020 року між ним і відповідачем ОСОБА_1 укладено договір обов`язково страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) № ЕР-156613694, забезпечений транспортний засіб Opel Omega, державний номерний знак НОМЕР_1 , предметом договору є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

21 червня 2020 року о 06.20 год. на перехресті вулиць Сучкова та Спаська в м. Новомосковськ, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Opel Omega, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 та транспортного засобу ВАЗ 21093, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2020 року у справі № 183/3905/20в ідносно відповідача ОСОБА_1 провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 було закрите у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, при цьому, судом встановлено вину останнього. Постанова набрала законної сили 03 листопада 2020 року.

Власником пошкодженого транспортного засобу ВАЗ 21093, державний номерний знак НОМЕР_2 є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 22 червня 2012 року.

21 червня 2020 року власник пошкодженого транспортного засобу ВАЗ 21093, державний номерний знак НОМЕР_4 ОСОБА_3 повідомив позивача про дорожньо-транспортну пригоду.

22 липня 2020 року на виконання вимог п. 34.2 ст. 34 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з метою встановлення вартості матеріальних збитків, завданих власнику транспортного засобу було проведено його огляд.

Крім того, відповідно до приписів ст. 12.1ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2% від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про страхування», франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Так, згідно умов Договору обов`язково страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) № ЕР-156613694 від 13.05.2020 року, розмір франшизи становить 2 600,00 грн.

09 грудня 2020 року позивачем ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» складено страховий акт № 200000320909 та розрахунок суми страхового відшкодування, на підставі яких власнику пошкодженого транспортного засобу ВАЗ 21093, державний номерний знак НОМЕР_4 ОСОБА_3 було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 14 255,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № ЗР127554 від 11 грудня 2020 року.

У зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_1 на момент настання ДТП мав чинний договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних, в той же час після ДТП за його участю самовільно залишив місце пригоди, у позивача після виплати суми страхового відшкодування на користь потерпілої особи відповідно до приписів ч. 1 ст. 1191 ЦК України та пп. «в» п. 38.1.1 ст. 38 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виникло право вимоги до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 14 255,40 грн.

В зв`язку з наведеним, Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» просило суд: стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в порядку регресу в розмірі 14 255,40 грн.,а також судові витрати в розмірі 2684,00 грн.

Ухвалою суду від 04 травня 2023 року відкрите провадження у справі, розгляд якої призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» не з`явився, згідно заяви просив розглядати справу за його відсутності, вимоги підтримує у повному обсязі, просив суд задовольнити позов, у разі повторної неявки відповідача не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення слухання справи та відзиву на позовну заяву суду не подавав.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, уразі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи те,що відповідач був належним чином повідомлений про місце, дату і час розгляду справи, повторно не з`явився в судове засідання, судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду справи.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши надані позивачем докази, приходить до наступного.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Відповідно до частини першої, другої, третьої та п`ятоїстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно дост.12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідност.13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст.ст.76-81 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 21 червня 2020 року о 06.20 год. на перехресті вулиць Сучкова та Спаська в м. Новомосковськ, відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Opel Omega, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 та транспортного засобу ВАЗ 21093, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2020 року у справі № 183/3905/20 відносно відповідача ОСОБА_1 провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 було закрите у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення, при цьому, судом встановлено вину останнього. Постанова набрала законної сили 03 листопада 2020 року. Рішення про закриття провадження по справі обґрунтоване тим, що після закінчення строку, визначеного вст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення на особу накладене бути не може, в той час як вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення доведена. У той же час, судом встановлено, що ОСОБА_1 покинув місце ДТП.

Сам факт непритягнення особи до адміністративної відповідальності з будь-яких причин за порушенняПравил дорожнього руху, зокрема, і у зв`язку із закінченням строків притягнення до відповідальності, не свідчить про відсутність підстав для цивільно-правової відповідальності за завдану шкоду.

Згідно ч. 4ст. 82 ЦПК Україниобставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.6ст.82 ЦПК Українивирок суду у кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тому суд вважає доведеними обставини щодо вчинення відповідних винних дій відповідачем ОСОБА_1 .

Встановлено, що 13 травня 2020 року між позивачем ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» і відповідачем ОСОБА_1 укладено договір обов`язково страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) № ЕР-156613694, забезпечений транспортний засіб Opel Omega, державний номерний знак НОМЕР_1 , предметом договору є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. Страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю складає 260 000,00 грн.; за шкоду, заподіяну майну складає 130 000,00 грн.; розмір франшизи становить 2 600,00 грн. строк дії договору з 13.05.2020 року по 12.05.2021 року.

Встановлено, що власником пошкодженого транспортного засобу ВАЗ 21093, державний номерний знак НОМЕР_2 є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 22 червня 2012 року.

21 червня 2020 року власник пошкодженого транспортного засобу ВАЗ 21093, державний номерний знак НОМЕР_4 ОСОБА_3 повідомив позивача про дорожньо-транспортну пригоду.

22 липня 2020 року на виконання вимог п. 34.2 ст. 34 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з метою встановлення вартості матеріальних збитків, завданих власнику транспортного засобу було проведено його огляд.

Відповідно до приписів ст. 12.1 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2% від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про страхування», франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Так, згідно умов Договору обов`язково страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс) № ЕР-156613694 від 13.05.2020 року, розмір франшизи становить 2 600,00 грн.

Встановлено, що 09 грудня 2020 року позивачем ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» складено страховий акт № 200000320909 та розрахунок суми страхового відшкодування, на підставі яких власнику пошкодженого транспортного засобу ВАЗ 21093, державний номерний знак НОМЕР_4 ОСОБА_3 було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 14 255,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням № ЗР127554 від 11 грудня 2020 року.

Таким чином, розмір матеріальної шкоди, пов`язаної з регламентною виплатою по страховому випадку складає 14 255,40грн.

Вирішуючи питання по суті заявлених вимог, суд застосовує наступні норми права.

Частиною першоюстатті 1166 ЦК Українивизначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно достатті 1187 ЦК Українишкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зістаттею 1188 ЦК Українишкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Статтею 1191 ЦК Українипередбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Стаття 1191 Цивільного кодексу Українитастаття 38 Закону України від 1 липня 2004 року № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з одного боку, істаття 993 ЦК УкраїнитаЗакону України від 9 лютого 2012 року № 4391-VI «Про страхування»у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, з другого боку, регулюють різні за змістом правовідносини (пункт 34).

У випадках, коли деліктні правовідносини поєднуються з правовідносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у порядку, передбаченомуЗаконом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість самого завдавача шкоди. За умов, передбачених устатті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регресу) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування (пункт 35).

Така позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду України від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц.

Згідно зі статтею 38.1.1. вищевказаногоЗакону Українистраховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником);

Оскільки, відповідно до постанови суду водія забезпеченого транспортного засобу визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, який покинув місце пригоди, то у ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» виникло право подати регресний позов на фактично виплачену суму до водія забезпеченого транспортного засобу, винного у скоєнні ДТП.

Статтею 6 ЗаконуУкраїни «Прообов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

У пункті34.4ст.34 ЗаконуУкраїни «Прообов`язковестрахування цивільно-правовоївідповідальності власниківназемних транспортнихзасобів» визначено, що для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися аварійні комісари, експерти або юридичні особи, у штаті яких є аварійні комісари чи експерти.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Аналогічні положення закріплені також п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України, згідно якої страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до положень частини першоїстатті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, страховик у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Приписами п. 38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником);

Отже, законом прямо встановлено порядок стягнення коштів, виплачених страховиком на відшкодування шкоди особі потерпілій у ДТП, саме в порядку регресу.

Як роз`яснено у пунктах 26, 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», до страховика (МТСБУ), який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Сума страхового відшкодування підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдані збитки, відповідно до правилстатті 993 ЦК України.

Враховуючи викладене,суд зазначає,що позивачобґрунтовував позовсаме пп.«в» п.38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Застаттею 1191 ЦК Україниособа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, після виконання особою, що не завдавала шкоди, свого обов`язку з відшкодування потерпілому шкоди, завданої іншою особою, потерпілий одержує повне задоволення своїх вимог, і тому первісне деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням (стаття 599 ЦК України).

За змістом статей 9,22-28,35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», настання страхового випадку (скоєння ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми. Страховим відшкодуванням у цих межах покривається оцінена шкода, заподіяна внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи, в тому числі й шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу, а тому позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, у зв`язку з чим з відповідача ОСОБА_1 (винного у спричиненні дорожньо-транспортної пригоди, який застрахував свою цивільно-правову відповідальність та якого було визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, проте після дорожньо-транспортної пригоди за його участю останній покинув місце пригоди, у зв`язку з чим на користь позивача підлягає стягненню в порядку регресу сума страхового відшкодування, що була виплачена потерпілій особі в розмірі 14 255,40 грн.

За таких обставин, аналізуючи вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ПрАТ «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп`у повному обсязі.

Відповідно дост. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладено та керуючись, ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 273274- 276, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» матеріальну шкоду в порядку регресу в розмірі 14 255,40 грн.(чотирнадцять тисяч двісті п`ятдесят п`ять грн. 40 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.).

Учасники справи:

- позивач: Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», код ЄДРПОУ 24175269, місцезнаходження за адресою: 04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 44;

- відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення судуможе бутиоскаржено позивачемв апеляційномупорядку безпосередньодо Дніпровськогоапеляційного суду.Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня йогопроголошення.Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повне судове рішення складене 13 листопада 2023 року.

Суддя Д.І. Городецький