Справа № 199/5123/23

(2-а/199/37/23)

РІШЕННЯ

Іменем України

28.11.2023 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.

за участю секретаря Свержевської В.О.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом адвоката Барановського Анатолія Людвиговича до Уповноваженого із захисту державної мови Креміня Тараса Дмитровича, треті особи ОСОБА_1 та представник Уповноваженого із захисту державної мови Левчук Сергій Андрійович, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, а також закриття провадження у справі,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із адміністративним позовом до Уповноваженого із захисту державної мови Креміня Тараса Дмитровича про скасування постанови серії №57 від 22.05.2023 року по справі про адміністративне правопорушення, складеної за ознаками адміністративного правопорушення, за ч.1 ст.188-52 КУпАП.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідно до змісту оскаржуваної постанови на адресу Уповноваженого із захисту державної мови надійшло звернення ОСОБА_1 , яка працює на посаді судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області, зареєстроване в Секретаріаті Уповноваженого із захисту державної мови за №M-988 від 06.04.2023, в якому зазначається, що під час судового засідання із розгляду цивільної справи №183/3054/20, яке відбулося 30.03.2023 року об 11:00 у Новомосковському міськрайонному суді Дніпропетровської області, адвокат Барановський АЛ., здійснюючи професійну діяльність та представляючи інтереси свого довірителя під час проведення судового засідання, застосував недержавну мову.

Згідно із доданим до звернення ОСОБА_1 аудіо запису судового засідання, яке відбулося 30 березня 2023 року об 11:00 у Новомосковському міськрайонному суді Дніпропетровської області, встановлено, що на неодноразове зауваження головуючого судді по справі №183/3054/20 адвокату Барановському А.Л. щодо його обов`язку використовувати державну мову (українську) під час представлення інтересів свого довірителя у судовому засіданні, ця вимога адвокатом Барановським А.Л. була проігнорована.

Позивач зазначив, що у попередніх судових засіданнях по цій же справі він користувався недержавною мовою та ніяких зауважень у суду не виникало. На думку позивача, аудіозапис судового засідання, яке відбулося 30 березня 2023 року об 11:00, було отримано ОСОБА_1 в результаті зловживання службовим становищем, у порушення порядку його отримання без оплати судового збору, тому є неприпустимим доказом у розумінні ст. 74 КАС України.

Крім цього, оскаржувана постанова не відповідає вимогам ст.283 КУпАП, оскільки не містить дати народження, даних посвідчення особи правопорушника, що на думку позивача є самостійною підставою для її скасування.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд визнати дії Уповноваженого із захисту державної мови ОСОБА_3 протиправними та скасувати постанову серії №57 від 22.05.2023 року по справі про адміністративне правопорушення, складеної за ознаками адміністративного правопорушення, за ч.1 ст.188-52 КУпАП, відносно ОСОБА_2 , а провадження у справі закрити.

Ухвалою судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська прийнята позовна заява до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.

За підписом заступника начальника Відділу юридичного забезпечення Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови Руслана Сейдаметова в інтересах відповідача, надано відзив, в якому останній проти позовних вимог заперечує у повному обсязі з огляду на те, що не зазначення відповідачем в оскаржуваній постанові дати народження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та документа, що посвідчує особу, не свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, відсутність у відповідача правових підстав для притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог пункту 11 частини першої статті 9 Закону, та відповідно до положень КУпАП і КАС України, не тягне за собою скасування такої постанови, що також узгоджується із правовою позицією Верховного суду.

Викладені в оскаржуваній постанові обставини, щодо висловлювання (надання пояснень, заявлення клопотань тощо) адвокатом Барановським А.Л. недержавною іноземною (російською) мовою у судовому засіданні 30 березня 2023 року під час виконання ним професійних обов`язків з представництва позивача Даценко О. В., та категорична відмова говорити державною мовою, свідчать про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 188-52 КУпАП, підтверджені належними та допустимим доказами, а відтак, відповідач, маючи відповідні повноваження, діяв правомірно і зробив вірний висновок про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

У той же час, позивачем не доведено наявності порушень зі сторони Уповноваженого із захисту державної мови або його представника, як суб`єкта владних повноважень, процедури прийняття оскаржуваної постанови, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Посилання позивача у його позові на те, що у судовому засіданні в Новомосковському міськрайонному суді Дніпропетровської області 30.03.2023 у справі №183/3054/20 він, як адвокат-учасник процесу, використовував недержавну мову згідно із законом, є нічим іншим, як його власним тлумаченням чинного законодавства і таке твердження спростовується положеннями законодавства та підзаконних актів, викладеними у постанові №57 по справі про адміністративне порушення від 22.05.2023 року.

Крім цього, представник відповідача зазначив, що фактичні обставини, які були предметом розгляду у справі про адміністративне правопорушення, відбувалися у відкритому судовому засіданні 30березня 2023року із розгляду цивільної справи №83/3054/20. Відповідно до ч. 14, ч. 15 ст.7 ЦПК України суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, аудіозапис судового засідання, що відбулось 30березня 2023року у цивільній справі №183/3054/20, файл якого скріплений кваліфікованим електронним підписом, є належним та допустимим доказом у розумінні ст.251КУпАП, і отриманий Уповноваженим із захисту державної мови у передбачений Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» спосіб, від особи, яка звернулася до Уповноваженого зі скаргою про порушення вимог цього Закону в порядку ст.54.

Третя особа ОСОБА_1 надала до суду письмові пояснення, у яких заперечувала проти задоволення позову, посилаючись на те, що надіслана на адресу Уповноваженого електронна скарга судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.04.2023 з аудіофайлом фіксації правопорушення повністю відповідає вимогам Закону №2704-VIII щодо оформлення скарги.

Фактичні обставини, які були предметом розгляду у справі про адміністративне правопорушення, відбувалися у відкритому судовому засіданні 30березня 2023року із розгляду цивільної справи №183/3054/20.

Відповідно до ч. 14, ч. 15 ст.7 ЦПК України суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, аудіозапис судового засідання, що відбулось 30березня 2023року у цивільній справі №183/3054/20, файл якого скріплений кваліфікованим електронним підписом, є належним та допустимим доказом в розумінні ст.251КУпАП, і отриманий Уповноваженим із захисту державної мови у передбачений Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» спосіб, від особи, яка звернулася до Уповноваженого зі скаргою про порушення вимог цього Закону в порядку ст.54. Використання судом у своїй професійній діяльності офіційного запису судового засідання не вимагає сплати судового збору за отримання його копії. Крім того, Законом України «Про судовий збір» сплата судового збору передбачена за видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання, у той час, як при направленні запису судового засідання Уповноваженому копія технічного запису не видавалась і фізичний електронний носій не використовувався.

З огляду на обставини вчинення адміністративного правопорушення, єдиним/головним належним та допустимим доказом його вчинення, може бути лише/саме аудіозапис судового засідання, здійснений судом за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, передбаченому ЦПК України.

Крім цього, зазначила, що під час судового засідання із розгляду цивільної справи №183/3054/20, яке відбулося 30березня 2023 року у Новомосковському міськрайонному суді Дніпропетровської області, адвокат Барановський Анатолій Людвігович, здійснюючи професійну діяльність, у порушення вимог п.11 ч.1 ст.9 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», ч.1 ст.6, п.1 ч.1 ст.21 3акону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.7 Правил адвокатської етики, затверджених 09червня 2017року Звітно-виборним з?їздом адвокатів України 2017 року, висловлювався виключно і категорично недержавною, іноземною (російською) мовою. При цьому, головуючим суддею було звернуто увагу адвоката Барановського Анатолія Людвіговича на здійснення судочинства державною мовою, необхідність висловлюватися в судовому засіданні державною мовою і дотримуватися законодавства.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11.05.2023 представникомУповноваженогоіззахисту державної мовиЛевчуком Сергієм Андрійовичем складено протокол про адміністративне правопорушення б/н стосовно ОСОБА_2 , зі змісту якого слідує, що адвокат Барановський Анатолія Людвіговича під час судового засідання із розгляду цивільної справи №183/3054/20, яке відбулося 30.03.2023 року у Новомосковському міськрайонному суді Дніпропетровської області, застосовував недержавну мову та порушив вимоги ч. 1ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», за що передбачена відповідальність за частиною першоюстатті 188-52 КУпАП.

22.05.2023 року Уповноваженим із захисту державної мови Кремінем Тарасом Дмитровичем прийнято постанову №57 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першоюстатті 188-52 КУпАП,та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді попередження.

Відповідно дочастини 2статті 2КАС Україниу справахщодо оскарженнярішень,дій чибездіяльності суб`єктіввладних повноваженьадміністративні судиперевіряють,чи прийняті(вчинені)вони:на підставі,у межахповноважень тау спосіб,що визначеніКонституцією тазаконами України; ізвикористанням повноваженняз метою,із якоюце повноваженнянадано; обґрунтовано,тобто ізурахуванням усіхобставин,що маютьзначення дляприйняття рішення(вчиненнядії); безсторонньо(неупереджено); добросовісно; розсудливо; іздотриманням принципурівності передзаконом,запобігаючи всімформам дискримінації; пропорційно,зокрема іздотриманням необхідногобалансу міжбудь-якиминесприятливими наслідкамидля прав,свобод таінтересів особиі цілями,на досягненняяких спрямованеце рішення(дія); ізурахуванням праваособи научасть упроцесі прийняттярішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Положенням частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (частина 1 статті 7 КУпАП).

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені КУпАП, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 30.05.2019 у справі №337/3389/16-а (2-а/337/154/2016), постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Предметом оскарження у цій справі є постанова Уповноваженого із захисту державної мови КременяТ.Д. про притягнення позивача, який порушив вимоги пункту 11 частини першої статті 9 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 188-52КУпАП.

Відповідно до частини 1 статті 246 КУпАП порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Повноваження Уповноваженого із захисту державної мови КременяТ.Д., процедура притягнення до відповідальності за порушення вимог щодо обов`язкового застосування державної мови під час виконання службових обов`язків, передбачені положенням Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (далі Закон №2704-VIII).

Так, відповідно до статті 49 Закону №2704-VIII, із метою сприяння функціонуванню української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України діє Уповноважений із захисту державної мови (далі - Уповноважений). Уповноважений здійснює свої повноваження безпосередньо. Із метою реалізації покладених на нього завдань, Уповноважений здійснює такі повноваження, зокрема: складає протоколи та застосовує стягнення у випадках, встановлених законом.

Для забезпеченнявиконання повноваженьУповноважений призначаєпредставників.Представник Уповноваженогоє працівникомсекретаріату Уповноваженогоі здійснюєповноваження,визначені цимЗаконом,за місцезнаходженнямсекретаріату абов іншомумісці,визначеному Уповноваженим. Акти і протоколи, складені представником Уповноваженого, направляються Уповноваженому.

Згідно зі статтею 53 Закону №2704-VIII, із метою захисту державної мови від публічного приниження чи зневажання, від навмисного спотворення державної мови в офіційних документах і текстах, зокрема навмисного застосування її з порушенням стандартів державної мови, а також від нехтування вимогами обов`язкового застосування державної мови, визначеними законом, Уповноважений здійснює державний контроль за застосуванням державної мови органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної і комунальної форм власності, їхніми посадовими та службовими особами, а також громадськими об`єднаннями, політичними партіями та іншими юридичними особами, їхніми посадовими особами.

Уповноважений здійснює державний контроль за застосуванням державної мови у випадку надходження скарги, а також за власною ініціативою.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.5 ст.54 Закону №2704-VIII кожна особа має право звернутися до Уповноваженого, інших органів, уповноважених здійснювати захист і контроль щодо застосування державної мови, зі скаргою про порушення вимог цього Закону та щодо усунення перешкод та обмежень у користуванні державною мовою. Особа може оскаржити до Уповноваженого рішення, дії або бездіяльність органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності, їхніх посадових і службових осіб та працівників, якщо: у судовому процесі застосовувалася інша мова, ніж державна, крім випадків, визначених цим Законом та процесуальними кодексами. Скарги подаються Уповноваженому протягом шести місяців з дня виявлення заявником порушення.

Статтею 55Закону №2704-VIIIвстановлені вимогидо оформленняскарги тапорядок розглядускарги Уповноваженим.Так,у скарзімає бутизазначено прізвище,ім`я,по батькові,місце проживанняособи,викладено сутьскарги.Письмова скаргаповинна бутипідписана заявникоміз зазначеннямдати.В електроннійскарзі такожмає бутизазначено електроннупоштову адресу,на якузаявникові можебути надіслановідповідь,або відомостіпро іншізасоби зв`язкуз ним.Застосування підписупід часнадсилання електронногозвернення невимагається. СекретаріатУповноваженого вдень надходженняскарги реєструєїї іподає нарозгляд Уповноваженому. Уповноваженийупродовж 10робочих днівз днянадходження скаргиознайомлюється зінформацією,що міститьсяв ній.За результатамиознайомлення Уповноваженийможе ухвалитирішення про: 1)здійснення мовноїекспертизи впорядку,встановленому КабінетомМіністрів України; 2)здійснення контролюза застосуваннямдержавної мови; 3)залишення скаргибез розгляду. За результатами розгляду скарги Уповноважений повідомляє заявника про результати розгляду його скарги.

Надіслана на адресу Уповноваженого електронна скарга судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06.04.2023 з аудіофайлом фіксації правопорушення повністю відповідає вимогам Закону №2704-VIII щодо оформлення скарги.

Фактичні обставини, які були предметом розгляду у справі про адміністративне правопорушення, відбувалися у відкритому судовому засіданні 30березня 2023року із розгляду цивільної справи №183/3054/20.

Відповідно до ч. 14, ч. 15 ст. 7 ЦПК України суд під час розгляду справи в судовому засіданні здійснює повне фіксування його перебігу за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Порядок такого фіксування встановлюється цим Кодексом. Офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, аудіозапис судового засідання, що відбулось 30березня 2023року у цивільній справі №183/3054/20, файл якого скріплений кваліфікованим електронним підписом, є належним та допустимим доказом в розумінні ст.251КУпАП, і отриманий Уповноваженим із захисту державної мови у передбачений Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» спосіб, від особи, яка звернулася до Уповноваженого зі скаргою про порушення вимог цього Закону в порядку ст.54.

Використання судом у своїй професійній діяльності офіційного запису судового засідання не вимагає сплати судового збору за отримання його копії. Крім цього, Законом України «Про судовий збір» сплата судового збору передбачена за видачу в електронному вигляді копії технічного запису судового засідання, у той час, як при направленні запису судового засідання Уповноваженому копія технічного запису не видавалась і фізичний електронний носій не використовувався.

Крім того, із огляду на обставини вчинення адміністративного правопорушення, єдиним/головним належним та допустимим доказом його вчинення, може бути лише/саме аудіозапис судового засідання, здійснений судом за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, передбаченому ЦПК України.

Щодо посилання позивача на відсутність в оскаржуваній постанові дати народження та посилання на документ, що посвідчує особу суд вважає зазначити наступне.

Порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.

Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливаютьна його дійсність.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не будезабезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умовидотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18.

Незазначення відповідачем в оскаржуваній постанові дати народження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та документа, що посвідчує особу, не свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, відсутність у відповідача правових підстав для притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог пункту 11 частини першої статті 9 Закону №2704-VIII, і, відповідно до положень КУпАП та КАС України, не тягне за собою скасування такої постанови.

Крім того, щодо наявності в діях адвоката ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.188-52КУпАП, що було предметом розгляду у справі про адміністративне правопорушення (постанова №57 від 22травня 2023року), суд вважає значити наступне.

Під час судового засідання із розгляду цивільної справи №183/3054/20, яке відбулося 30березня 2023 року у Новомосковському міськрайонному суді Дніпропетровської області, адвокат Барановський Анатолій Людвігович, здійснюючи професійну діяльність, у порушення вимог п.11 ч.1 ст. 9 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», ч. 1 ст. 6, п.1 ч. 1 ст. 21 3акону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст.7 Правил адвокатської етики, затверджених 09червня 2017року Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року, висловлювався виключно і категорично недержавною, іноземною (російською) мовою. При цьому головуючим суддею було звернуто увагу адвоката Барановського Анатолія Людвіговича на здійснення судочинства державною мовою, необхідність висловлюватися в судовому засіданні державною мовою і дотримуватися законодавства.

Так, згідно зі ст.10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

Відповідно до ст. 9 ЦПК України та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» цивільне судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.

При офіційному тлумаченні положень ст. 10 Конституції України, Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 1999 року у справі №10-рп/99 зазначив, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації того), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята ст. 10 Конституції України).

Відповідно до ч.1, ч.4, ч.7, ч.8 ст.1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Статус української мови як єдиної державної мови в Україні визначається виключно Конституцією України. Статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов`язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом. Українська мова як єдина державна мова виконує функції мови міжетнічного спілкування, є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження, а також є фактором єдності і національної безпеки України.

Згідно з ч.6 ст.13Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.

Частиною 1 статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» визначено, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.

Рішенням Конституційного Суду України від 22квітня 2008року № 8-рп/2008 у справі №1-18/2008 установлено, що відповідно до статті 124 Конституції України Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції здійснюють правосуддя, яке стосується конституційного, адміністративного, господарського, кримінального та цивільного судочинства. Ці види судочинства є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення. Суди реалізують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян щодо використання ними у судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, відповідно до Конституції і законів України. Таким чином, Основним Законом України закладено конституційні основи для використання української мови як мови судочинства та одночасно гарантовано рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.

Гарантування у судочинстві використання мов національних меншин України цілком узгоджується з Європейською хартією регіональних мов або мов меншин, ратифікованою Законом України від 15травня 2003року № 802-IV.

Разом із тим, забезпечення рівності прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою, гарантування права громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, не означають абсолютного права сторони (учасника справи) подавати відповідні процесуальні документи мовою, якою вона володіє, якому кореспондує безумовний обов`язок суду приймати такі документи до розгляду. Законом України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин» передбачено, що при застосуванні положень Хартії заходи, спрямовані на утвердження української мови як державної, її розвиток і функціонування в усіх сферах суспільного життя на всій території України, не вважаються такими, що перешкоджають чи створюють загрозу збереженню або розвитку мов, на які відповідно до статті 2 цього Закону поширюються положення Хартії.

Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 28лютого 2018року №2-р/2018 у справі №1-1/2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України та втратив чинність Закон України «Про засади державної мовної політики» від 03липня 2012року №5029-VI зі змінами.

Отже, учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому процесуальним законом.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.6 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Положенням п.11 ч.1 ст. 9 ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної» передбачено, що адвокати зобов`язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов`язків.

Згідно зп.1ч.1ст.21ЗУ«Про адвокатурута адвокатськудіяльність» підчас здійсненняадвокатської діяльностіадвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Відповідно до ст.7 Правил адвокатської етики, затверджених 09 червня 2017року Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року, у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

Згідно зі ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставами для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, зокрема, порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Суд вважає, що викладені вище обставини щодо висловлювання (надання пояснень, заявлення клопотань тощо) адвокатом БарановськимА.Л. недержавною, іноземною (російською) мовою у судовому засіданні 30березня2023року під час виконання ним професійних обов`язків із представництва позивача ДаценкоО.В., та категорична відмова говорити державною мовою, свідчать про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.188-52 КУпАП, підтверджені належними та допустимим доказами, а відтак, відповідач, маючи відповідні повноваження, діяв правомірно і зробив вірний висновок про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

У той же час, позивачем не доведено наявності порушень суб`єктом владних повноважень процедури прийняття оскаржуваного рішення, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Згідно із ч. 3ст. 286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що адміністративний позов адвоката Барановського Анатолія Людвиговича до Уповноваженого із захисту державної мови Креміня Тараса Дмитровича, треті особи ОСОБА_1 та представник Уповноваженого із захисту державної мови Левчук Сергій Андрійович, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, а також закриття провадження у справі, задоволенню не підлягає.

Відповідно дост. 139 КАС Українисудові витрати в тому числі і судовий збір підлягають відшкодуванню у разі задоволення позову, або пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Із урахуванням прийняття судом рішення про відмову у задоволенні позову, судові витрати не підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись ст. ст.2,77,90,139,143,241-246,250,255,295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні адміністративного позову адвоката Барановського Анатолія Людвиговича до Уповноваженого із захисту державної мови Креміня Тараса Дмитровича, треті особи ОСОБА_1 та представник Уповноваженого із захисту державної мови Левчук Сергій Андрійович, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, а також закриття провадження у справі,- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя Л.Г. Якименко