ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 560/1347/23

адміністративне провадження № К/990/17868/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Рибачука А.І.,

суддів: Шарапи В.М., Коваленко Н.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 560/1347/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Гіпербуд» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Чернівецької міської ради (далі - Інспекція ДАБК) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ТОВ «Гіпербуд»

на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.02.2023, постановлену у складі головуючого судді Ковальчук О.К.

та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2023, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Матохнюка Д.Б., суддів Гонтарука В.М., Білої Л.М.,

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 06.02.2023 ТОВ «Гіпербуд» звернулось до суду з позовом, у якому просило:

визнати протиправною бездіяльність Інспекції ДАБК щодо внесення до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомостей про скасування сертифікату серії ЧВ № 164170531809, виданого Інспекцією ДАБК 22.02.2017;

зобов`язати Інспекцію ДАБК внести до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомості про скасування сертифікату серії ЧВ № 164170531809, виданого Інспекцією ДАБК 22.02.2017.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Гіпербуд» вказало на те, що всупереч положенням пункту 114 Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 № 681 «Деякі питання забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» (далі - Порядок № 681) на виконання судового рішення у справі № 926/1574/18, яким визнано незаконним та скасовано сертифікат серії ЧВ № 164170531809, виданий Інспекцією ДАБК 22.02.2017, Інспекція ДАБК не внесла до Реєстру будівельної діяльності відомості про скасування вказаного сертифікату.

2. Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 03.02.2023 на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відмовив у відкритті провадження у справі.

3. Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 26.04.2023 залишив без змін ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.02.2023.

4. 11.05.2023 ТОВ «Гіпербуд» звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.02.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2023, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

5. Верховний Суд ухвалою від 20.06.2023 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою з підстави, визначеної абзацом 2 частини четвертої статті 328 КАС України та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.

6. Верховний Суд ухвалою від 17.10.2023, на підставі частини шостої статті 346 КАС України, передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

7. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 02.11.2023 повернула справу № 560/1347/23 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Постановою Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №926/1574/18, зокрема, скасовано постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 у частині задоволення позовних вимог до Чернівецької міської ради про визнання незаконним та скасування сертифікату серії ЧВ № 64170531809, виданого 22.02.2017 із ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог; в частині позовних вимог до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Проспект» про визнання незаконним та скасування сертифікату серії ЧВ № 164170531809, виданого 22.02.2017 Верховний Суд залишив без змін постанову Західного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 у цій справі.

ТОВ «Гіпербуд», вважаючи протиправною бездіяльність Інспекції ДАБК щодо невнесення до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомостей про скасування сертифікату серії ЧВ № 164170531809, виданого Інспекцією ДАБК 22.02.2017, звернулося до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що цей позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки ТОВ «Гіпербуд», звертаючись до суду з цими позовними вимогами, фактично просить зобов`язати відповідача виконати рішення суду, яке вже набрало законної сили і відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України повинно виконуватися відповідачем без ухвалення будь-яких додаткових судових ішень.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. Касаційна скарга ТОВ «Гіпербуд» обґрунтована тим, що цей спір є публічно-правовим та відноситься до юрисдикції адміністративного суду, оскільки звернення до суду було зумовлено бездіяльністю відповідача щодо невиконання ним владних/управлінських функцій, які передбачені пунктом 114 Порядку № 681.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм права в межах доводів та вимог касаційної скарги, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.

12. Звертаючись до суду з цим позовом ТОВ «Гіпербуд» оспорювало бездіяльність Інспекції ДАБК, яка на його думку, всупереч положенням пункту 114 Порядку № 681 не вчинила дій щодо внесення до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомостей про скасування сертифікату серії ЧВ № 164170531809, виданого Інспекцією ДАБК 22.02.2017 на виконання судового рішення у господарській справі № 926/1574/18, яким визнано незаконним та скасовано зазначений сертифікат.

13. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті провадження в справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, виходив із того, що цей позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, оскільки звернення позивача з цим позовом було зумовлено невиконанням відповідачем судового рішення у господарській справі № 926/1574/18, яке набрало законної сили.

14. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1650 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

15. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

16. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

17. За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

18. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

19. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

20. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

21. Отже, публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції, тобто хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта, в яких одна особа може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є виконання ним публічно-владних управлінських функцій саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.

22. Разом з цим приватноправові відносини відрізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

23. Так, при визначенні юрисдикційності спору суд повинен враховувати зміст (суть) спірних правовідносин. При вирішенні питання щодо компетенції суду слід врахувати критерій суб`єктного складу спірних правовідносин, одним з яких є участь суб`єкта владних повноважень, визначити характер правовідносин, із яких виник спір, і кінцеву мету пред`явлення позову.

24. Статтею 129-1 Конституцій України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

25. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах регламентовано положеннями Розділу V Господарського процесуального кодексу України, за правилами частини першої статті 327 якого, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

26. Згідно із статтею 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

27. Положеннями статті 3 Закону № 1404-VIII визначені виконавчі документи, на підставі яких рішення підлягають примусовому виконанню.

28. Положеннями статті 10 Закону № 1404-VIII визначено, що заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

29. Колегія суддів зазначає, що постанова Західного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 у справі №926/1574/18 в частині задоволеної позовної вимоги про визнання незаконним та скасування сертифікату серії ЧВ № 164170531809 не містить вимог зобов`язального характеру для Інспекції ДАБК, а також не є тим судовим рішенням, яке підлягає примусовому виконанню в розумінні статті 3 Закону № 1404-VIII.

30. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що положення ГПК України врегульовує по іншому механізм інституту судового контролю ніж це передбачено положеннями КАС, оскільки, зокрема, згідно із статтею 329 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

31. Тобто, такий контроль за правилами ГПК України здійснюється господарським судом лише щодо судового рішення, яке підлягає примусовому виконанню.

32. При цьому, згідно із пунктом 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

33. Водночас, відповідно до абзацу другого підпункту 4 пункту 11 розділу IІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 17.10.2019 № 199-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» Кабінет Міністрів України постановою від 23.06.2021 № 681 «Деякі питання забезпечення функціонування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» затвердив Порядок № 681, який визначає процедуру та вимоги щодо ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, метою створення та ведення якої є забезпечення створення, перегляду, надсилання, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробки, використання, розгляду, зберігання, захисту, обліку та надання інформації у сфері будівництва, а також електронна взаємодія між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг під час отримання/надання адміністративних послуг та інших послуг у сфері будівництва, передбачених цим Порядком, здійснення заходів щодо архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

34. Внесення відомостей/здійснення дій до Реєстру будівельної діяльності електронної системи на підставі судових рішень та документів виконавчого провадження регламентовано положеннями пунктів 114 та 115 Порядку № 681.

35. Так, пунктом 114 Порядку № 681 визначено, що внесення відомостей/здійснення дій у Реєстрі будівельної діяльності електронної системи на підставі судових рішень, які передбачають зміну відомостей в Реєстрі будівельної діяльності електронної системи, та рішення про заборону (скасування заборони) вчинення дій замовниками, уповноваженими органами містобудування та архітектури, органами державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду здійснюється відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду не пізніше наступного робочого дня з дня отримання такого судового рішення.

36. Такі повноваження відповідним суб`єктам владних повноважень надані з метою внесення відомостей/здійснення дій до Реєстру будівельної діяльності електронної системи на підставі судових рішень для забезпечення створення, перегляду, надсилання, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробки, використання, розгляду, зберігання, захисту, обліку та надання інформації у сфері будівництва, а також електронної взаємодії між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг під час отримання/надання адміністративних послуг та інших послуг у сфері будівництва, передбачених цим Порядком № 681, здійснення заходів щодо архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

37. Отже, звертаючись до суду з цим позовом ТОВ «Гіпербуд» оспорювало бездіяльність відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю, який на його думку, не вчинив дій щодо внесення до Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва відомостей про скасування сертифіката серії ЧВ № 164170531809, виданого Інспекцією ДАБК 22.02.2017, які визначені пунктом 114 Порядку № 681, тобто таких, які цей суб`єкт владних повноважень, на думку позивача, протиправно не вчинив з метою реалізації публічно-владної управлінської функції у сфері будівництва.

38. З урахуванням наведеного, на думку колегія суддів помилковими є висновки судів попередніх інстанцій віднесення справи, яка розглядається до спору господарської юрисдикції, оскільки перевірка на відповідність критеріям правомірності нездійснення юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, що на підставі закону чи іншого нормативно-правового акта належать до компетенції суб`єкта владних повноважень, була об`єктивно необхідною і реально можливою для реалізації, але фактично не була здійснена у цій справі не може бути перевірено господарським судом, через відсутність у нього на це процесуальної можливості.

39. Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що спір у цій справі є публічно-правовим і підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

40. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

41. За правилами частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

42. Ураховуючи наведене, касаційна скарга позивача підлягає задоволенню, а оскаржувані ухвала та постанова судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гіпербуд» задовольнити.

Скасувати ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 03.02.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.04.2023, а справу №560/1347/23 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

СуддіА.І. Рибачук В.М. Шарапа Н.В. Коваленко