СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2023 року м. Харків Справа №905/183/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.,

за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.,

за участю представників у режимі відеоконференції:

позивача не з`явився;

відповідача Прокопенко М.О. (адвокат), свідоцтво №001437 від 30.10.2017 року, ордер серія АР№1137154 від 11.08.2023 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Незалежна експертна організація «Стандарт» (вх.№13875) про ухвалення додаткового рішення про витрати на правову допомогу за результатом розгляду апеляційної скарги на рішення у справі №905/183/23,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертна організація «Стандарт»,

до Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод»,

про стягнення 149287,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

За результатами розгляду апеляційної скарги Східним апеляційним господарським судом прийнято постанову від 06.11.2023 року, якою апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Донецької області від 23.05.2023 року у справі №905/183/23 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертна організація «Стандарт» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з заявою (вх.№13875) про ухвалення додаткового рішення у справі, в якому просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертна організація «Стандарт» 30000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 року прийнято до провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертна організація «Стандарт» про винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат витрат на правничу допомогу за результатом розгляду апеляційної скарги на рішення у справі №905/183/23. Призначено заяву до розгляду в судове засідання на 29.11.2023 року і роз`яснено шляхи реалізації права учасників справи на участь у судовому засіданні, а також шляхи реалізації права учасників справи на подання документів до суду засобами електронного зв`язку. Визнано явку представників сторін необов`язковою. Запропоновано відповідачу надати до суду письмові пояснення щодо заяви позивача про винесення додаткового рішення.

Вказана ухвала суду була направлена на адреси сторін засобами поштового зв`язку та на електронну пошту, які зазначені у документах, що надані до суду.

22.11.2023 року від відповідача надійшли заперечення на заяву позивача про відшкодування витрат на правову допомогу (вх.№14394), в яких просить зменшити суму витрат до 1000,00 грн., посилаючись на те, що розмір заявлених позивачем витрат не відповідає критерію розумності та обґрунтованості, є неспівмірним зі складністю справи.

У судовому засіданні 29.11.2023 року представник відповідача оголосив зміст своїх заперечень щодо заяви позивача про розподіл витрат на правничу допомогу.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. Враховуючи, що суд явку представників сторін визнав необов`язковою, колегія суддів дійшла висновку про розгляд заяви за відсутності представника позивача.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертна організація «Стандарт» про ухвалення додаткового рішення про витрати на правову допомогу за результатом розгляду апеляційної скарги на рішення суду у справі №905/183/23, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективного захисту своїх прав в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до ст. 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно п.1 ст. 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське об`єднання є юридичною особою, створеною шляхом об`єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту.

Згідно п.5 ст. 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об`єднання. Від імені адвокатського об`єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об`єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об`єднання.

Згідно п.6 ст. 15 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське об`єднання може залучати до виконання укладених об`єднанням договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське об`єднання зобов`язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності..

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Судом встановлено, що позивачем заяву та докази на підтвердження понесення витрат надано у належні строки, а під час судового засідання по суті апеляційного провадження здійснено заяву щодо необхідності розподілу витрат на правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми відшкодування адвокатських витрат, суд має виходити з критерію їх реальності (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження відшкодування витрат на професійну правничу допомогу позивачем подано до матеріалів справи копії наступних документів: договору про надання правової допомоги №546-14/10/2022 від 14.10.2022 року, додаткової угоди №13 від 25.09.2023 року до договору про надання правової допомоги, акту №13 від 08.11.2023 року, ордеру на надання правничої (правової) допомоги на ім`я адвоката Кєєр О.С. серія АН№1245858.

Пунктом 1.1 договору №564-14/10/2022 про надання правової допомоги від 14.10.2022 року, укладеного між позивачем (клієнт) та Адвокатським об?єднанням «РЕВЕЛІН ІНФОРМЕЙШН ГРУП» (адвокатське об?єднання), встановлено, що клієнт доручає, а адвокатське об?єднання приймає на себе зобов?язання надавати юридичну (правову/правничу) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором та додатками до нього.

Предметом даного договору є юридичні послуги з представництва та захисту прав та інтересів клієнта у господарських правовідносинах, зокрема з ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» щодо стягнення заборгованості за договором №451/21Э від 31.05.2021 року (пп. 1.2.5 п. 1.2 договору).

За умовами цього договору, гонорар адвокатського об?єднання за цим договором складається з вартості наданих послуг (поточне супроводження), що оплачується клієнтом по рахунках-фактурах (пп. 4.1.1 п. 4.1 договору). При розрахунку вартості юридичної допомоги, вказаної в п. 4.1 даного договору враховується час, витрачений адвокатським об`єднанням, його партнерами та співробітниками та тарифна сітка адвокатського об`єднання (п. 4.6 договору).

Даний договір укладений терміном 1 рік та набирає чинності з моменту його підписання сторонами (їх уповноваженими представниками) (п. 7.1 договору).

Додатковою угодою №13 від 25.09.2023 року погоджено, що гонорар адвокатського об`єднання за комплексне супроводження судової справи №905/183/23, яка буде розглядатися у Східному апеляційному господарському суді за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» на рішення Господарського суду Донецької області від 23.05.2023 року становить фіксовану суму у розмірі 30000,00 грн.

Згідно п. 2 зазначеної додаткової угоди гонорар адвокатського об?єднання повинен бути сплачений клієнтом протягом 60 днів після набрання законної сили рішення суду.

З акта надання послуг №13 від 08.11.2023 року вбачається, що адвокатське об?єднання надало, а клієнт прийняв послуги з професійної правничої допомоги щодо представництва, захисту прав та інтересів клієнта у судовій справі №905/183/23, яка розглядалася у Східному апеляційному господарському суді за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» на рішення Господарського суду Донецької області від 23.05.2023 року (п. 1 акту).

Даний акт не містить конкретизованого переліку послуг, що були надані адвокатським об?єднанням і яка вартість кожного виду наданих послуг.

Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Наразі, наданих позивачем доказів достатньо для встановлення самого факту надання адвокатом професійної правничої допомоги у даній справі у суді апеляційної інстанції.

За змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 року у справі №910/12876/19).

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 року у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові Верховного Суду від 01.12.2021 року по справі №910/20852/20 при зменшенні витрат на правову допомогу також враховує чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.

Таким чином, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Відповідач надав заперечення на заяву позивача про відшкодування витрат на правову допомогу, посилаючись на те, що розмір заявлених позивачем витрат не відповідає критерію розумності та обґрунтованості, є неспівмірним зі складністю справи.

Так, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження наведеної позиції Верховний Суд звертається до критеріїв, які застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited проти України», заява №19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Східний апеляційний господарський суд дослідив обсяг виконаних робіт представником позивача з надання правової допомоги у суді апеляційної інстанції, а саме подання відзиву на апеляційну скаргу, та вважає, що витрати на правову допомогу є завищеними і неспівмірними з обсягом наданих адвокатом послуг (виконаних робіт) саме в суді апеляційної інстанції, які не відповідають критерію розумності їх розміру. Адже правова позиція позивача, наведена у відзиві на апеляційну скаргу, суттєвим чином не відрізняється від його правової позиції і обґрунтування позовної заяви. Суд ураховує й те, що така категорія справ є незначної складності та не потребує значних зусиль чи високої кваліфікації адвоката для її ведення. Тому вважає за можливе задовольнити заяву позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції частково, в сумі 10000,00 грн.

Таким чином, ураховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, беручи до уваги складність справи та виконані роботи та з огляду на те, що суд апеляційної інстанції вважає завищеним заявлений до стягнення розмір витрат на правничу допомогу, сума витрат за надання правничої допомоги, визначена позивачем у заяві підлягає зменшенню з заявлених 30000,00 грн до 10000,00 грн.

З урахуванням наведеного та відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції зменшує суму витрат на надання професійної правничої допомоги в Східному апеляційному господарському суді, які позивач просить покласти на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертна організація «Стандарт» про винесення додаткового рішення про розподіл судових витрат витрат на правничу допомогу за результатом розгляду апеляційної скарги на рішення суду у справі №905/183/23 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Авдіївський коксохімічний завод» (86065, Донецька область, м.Авдіївка, проїзд Індустріальний, б.1, ідентифікаційний код юридичної особи 00191075) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертна організація «Стандарт» (84313, Донецька область, м.Краматорськ, бульв. Машинобудівників, б.53, оф.2, ідентифікаційний код юридичної особи 41617268) 10000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

В іншій частині заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Незалежна експертна організація «Стандарт» залишити без задоволення.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено 04.12.2023 року.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя В.В. Россолов

Суддя О.І. Склярук