Єдиний державний реєстр судових рішень
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без розгляду
30 листопада 2023 року Справа № 480/6083/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Глазька С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому просить поновити порушені права шляхом зобов`язання Сумський обласний територіальний центру комплектування та соціальної підтримки здійснити розрахунок періоду проходження служби в зоні проведення антитерористичної операції по захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України на території Донецької області у період з 01 липня 2017 року по 02 вересня 2017 рік, з 14 вересня 2017 року по 29 січня 2018 рік, з 10 лютого 2018 року по 23 березня 2018 рік із застосуванням пільгового коефіцієнту визначеного підпунктом «а» пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб" від 17.07.1992 № 393, який направити до головного управління Пенсійного фонду України в Сумський області для перерахунку раніше призначеної пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є військовим пенсіонером та з 09.02.2018 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Згідно з розрахунком вислуги років для призначення пенсії від 04.02.2019, період перебування ОСОБА_1 в зоні проведення антитерористичної операції з 01 липня 2017 року по 02 вересня 2017 року, з 14 вересня 2017 року по 29 січня 2018 року, з 10 лютого 2018 року по 23 березня 2018 року, зараховано в календарному вимірі, що дорівнює 239 днів. Тому, позивач вважає, що провівши розрахунок вислуги років для призначення пенсії із застосуванням лише зазначеного календарного виміру, відповідач порушив його права, оскільки час проходження служби, протягом якого ОСОБА_1 брав участь в антитерористичній операції, зараховується до вислуги років на пільгових умовах із розрахунку один місяць за три місяці, а не в календарному обчисленні.
Ухвалою суду від 27.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
05.07.2023 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю.
У ході розгляду даної справи, судом з Єдиного державного реєстру судових рішень було встановлено, що позивач в лютому 2023 року вже звертався з даними позовними вимогами до суду, а саме до Сумського окружного адміністративного суду у справі № 480/984/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/109941491).
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 03.03.2023 у справі №480/984/23 вказану позовну заяву залишено без руху та наданопозивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання її копії, шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин такого пропуску та наданням відповідних доказів.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 31.03.2023 у справі №480/984/23 вказану позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без розгляду.
Обґрунтовуючи вказану ухвалу Сумський окружний адміністративний суд встановив, що 23.03.2023 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої він вказує, що про порушення своїх прав він дізнався під час виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумський області рішення Сумського окружного адміністративного суду від 31.10.2022 по справі №480/5575/22, яке набрало законної сили 02.12.2022.
Проте, суд зазначив, що з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 дізнався про порушення своїх прав 04.02.2019, про що свідчить розрахунок вислуги років, у якому позивач вчинив запис про те, що він не згоден з розрахунком пільгового стажу. Разом з тим, ОСОБА_1 протягом чотирьох років не звертався до суду за захистом своїх прав стосовно стажу. Варто зауважити, що ОСОБА_1 в цей період часу звертався до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Сумського обласного ТЦК та СП про зобов`язання відповідача видати оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення (Справа №480/1283/21). При цьому, позивач не оспорював правильність розрахунку його стажу (вислуги років). ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом лише 04.02.2023, тобто через чотири роки після того як дізнався про порушення своїх прав.
Суд зазначив, що за загальним правилом поважними причинами пропуску строку визнаються ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом. ОСОБА_1 не доведено належними доказами того, що в період з 04.02.2019, коли він дізналася про порушення своїх прав і по 04.02.2023 - дня звернення до суду, існували обставини, які перешкоджали та унеможливлювали йому звернутися до суду з даним позовом.
Також суд зазначив, що звернення позивача із заявою про перерахунок стажу до Сумського ТЦК та СП та отримання відповіді від 10.02.2023 № 11/861 про відсутність підстав для перерахунку стажу не можуть бути підставою для поновлення строку на звернення до суду з даним позовом, оскільки таке звернення мало місце через понад три роки після того, як позивач дізнався про порушення своїх прав, отримавши 04.02.2019 розрахунок вислуги років військовослужбовця на пенсію, а також більше ніж через два роки після призначення 30.01.2020 пенсії за вислугу років. Крім того, в рішенні Сумського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 у справі №480/1283/21 вже встановлювалася та обставина, що згідно повідомлення ГУ ПФУ в Сумській області про розмір пенсії від 09.11.2020 №3543, позивач отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону №2262-XII з 30.01.2020. Станом на 01.10.2020 розмір пенсії складає 5531,39 грн. При цьому враховано: посадовий оклад 3260 грн., оклад за військове звання - 670 грн., процентна надбавка за вислугу років 45% - 1768 грн, середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці, у тому числі надбавка за особливі умови служби 10%, премія 94% - 3507,67 грн. Основний розмір пенсії складає 55% грошового забезпечення за 30 років вислуги, з урахуванням трудового стажу. Отже, позивачем не доведено, що існували обставини, які перешкоджали йому звернутись з даним позовом до суду в шестимісячний строк після того, як він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав.
Вищевказана ухвала суду ОСОБА_1 не оскаржувалась та набрала законної сили 31.03.2023.
Однак, у подальшому, а саме 17.06.2023, ОСОБА_1 вирішив повторно звернутися до суду з аналогічними позовними вимогами до того ж відповідача, що і в справі № 480/984/23.
У ході розгляду справи №480/6083/23 судом було досліджено матеріали справи №480/984/23, з матеріалів якої встановлено, що ОСОБА_1 дізнався про порушення своїх прав 04.02.2019, про що свідчить розрахунок вислуги років, у якому позивач вчинив запис про те, що він не згоден з розрахунком пільгового стажу (копія вказаного розрахунку долучена судом до даної справи). Окрім того, вказані обставин встановлені вищевказаною ухвалою суду від 31.03.2023.
Подаючи позов у справі №480/6083/23 позивач не додав та не зазначив про вищевказаний розрахунок, а додав інший розрахунок №1410 від 05.09.2019, який, як він зазначає, отримав 06.09.2019.
Разом з тим, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом 17.06.2023, тобто через чотири роки, з пропуском шестимісячного строку, встановленого ст. 122 КАС України.
Проте, позивачем до позову не було долучено заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважності причин такого пропуску.
Ухвалою суду від 08.11.2023 після відкриття провадження у справі, позовну заяву ОСОБА_1 до Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про зобов`язання вчинити дії було залишено без руху та надано позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня вручення їй копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
13.11.2023 на виконання вимог вказаної ухвали, позивачем надано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, вказавши підставами для поновлення строку наступне.
Так, позивач зазначає, що про порушення своїх прав він дізнався лише після отримання відповіді Сумського обласного ТЦК та СП про відмову в поновленні порушених прав, шляхом розрахунку періоду безпосередньої участі в АТО в пільговому вимірі, яка викладена в листі від 10.02.2023 за № 11/861 та яким йому було відмовлено у проведенні перерахунку вислуги років у пільговому обчисленні.
При цьому зазначає, що при зверненні до суду з відповідним позовом він не ставив питання щодо дати з якої просить поновити його порушені права, розуміючи, що звернення у проміжок часу, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за захистом своїх прав, свобод чи інтересів, обмежено шестимісячним строком, визначеним статтею 122 КАС України.
У період з 20.11.2023 по 29.11.2023 суддя перебував у відпустці.
Надаючи оцінку наведеним доводам позивача щодо можливості поновлення строку звернення до суду, суд зазначає наступне.
Частина перша статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частини першої, другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Визначаючись щодо застосування строків звернення до суду, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду в постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 дійшов до наступних висновків.
Насамперед, Верховним Судом вказано, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Верховний Суд наголошував на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
У даному випадку позивач вказує, що дізнався про порушення своїх прав з листа Сумського обласного ТЦК та СП від 10.02.2023 за № 11/861.
Разом з тим, судом було досліджено матеріали справи №480/984/23, з матеріалів якої встановлено, що ОСОБА_1 дізнався про порушення своїх прав 04.02.2019, про що свідчить розрахунок вислуги років, у якому позивач вчинив запис про те, що він не згоден з розрахунком пільгового стажу, копія вказаного розрахунку долучена до матеріалів даної справи. Подаючи позов у справі №480/6083/23 позивач не додав та не зазначив про вищевказаний розрахунок, а додав інший розрахунок №1410 від 05.09.2019, який, як він зазначає, отримав 06.09.2019.
Разом з тим, позивач звернувся до суду з даним позовом лише 17.06.2023.
Суд зазначає, що звернення позивача із заявою про перерахунок стажу до Сумського ТЦК та СП та отримання відповіді від 10.02.2023 № 11/861 про відсутність підстав для перерахунку стажу не може бути підставою для поновлення строку на звернення до суду з даним позовом, оскільки таке звернення мало місце через понад три роки після того, як позивач дізнався про порушення своїх прав, отримавши 04.02.2019 розрахунок вислуги років військовослужбовця на пенсію, а також більше ніж через два роки після призначення 30.01.2020 пенсії за вислугу років.
Також слід зазначити, що в рішенні Сумського окружного адміністративного суду від 10.06.2021 у справі № 480/1283/21 вже встановлювалася та обставина, що згідно повідомлення ГУ ПФУ в Сумській області про розмір пенсії від 09.11.2020 №3543, позивач отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону №2262-XII з 30.01.2020. Станом на 01.10.2020 розмір пенсії складає 5531,39 грн. При цьому враховано: посадовий оклад 3260 грн, оклад за військове звання - 670 грн, процентна надбавка за вислугу років 45% - 1768 грн, середньомісячна сума додаткових видів ГЗ за 24 місяці, у тому числі надбавка за особливі умови служби 10%, премія 94% - 3507,67 грн. Основний розмір пенсії складає 55% грошового забезпечення за 30 років вислуги, з урахуванням трудового стажу.
Крім того, як вже зазначалося вище, позивач в лютому 2023 року вже звертався з аналогічними позовними вимогами до Сумського окружного адміністративного суду у справі № 480/984/23.
Ухвалою суду від 31.03.2023 у справі №480/984/23 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без розгляду, оскільки позивачем не було доведено, що існували обставини, які перешкоджали йому звернутись з позовом до суду в шестимісячний строк після того, як він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав.
Вищевказана ухвала суду позивачем не оскаржувалась та набрала законної сили 31.03.2023.
Суд зазначає, що будь-яких інших поважних причин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, позивачем не зазначено.
Таким чином, позивачем не доведено, що існували обставини, які перешкоджали йому звернутись з даним позовом до суду в шестимісячний строк після того, як він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав.
Байдужість до своїх прав (права на судовий захист) не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Вищезазначені висновки суду жодним чином не є передчасними, оскільки вказані висновки суду підтверджуються матеріалами позовної заяви та змістом судового рішення у справі №480/984/23.
Таким чином, розглянувши доводи поданої заяви від 13.11.2023 про поновлення строку звернення до суду, оцінивши надані в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду докази, суд вважає наведені позивачем причини неповажними.
За приписами ч.3 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
У зв`язку з ненаданням позивачем доказів про існування поважних причин пропуску строку звернення до суду щодо спірних відносин, підстави, зазначені позивачем у заяві від 13.11.2023, не підтверджують поважність причин пропуску та визнані судом необґрунтованими, відтак, вбачається необхідним позовну заяву залишити без розгляду на підставі п. 8 ч. 1 ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 240, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про зобов`язання вчинити дії по справі № 480/6083/23 - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя С.М. Глазько
