ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2023 року Справа № 926/3572/23За позовом Фермерського господарства Український продукт

до відповідача Державного підприємства Неполоковецький комбінат хлібопродуктів

про присудження до виконання обов`язку в натурі та стягнення заборгованості в розмірі 30 000 грн

Суддя Проскурняк О.Г.

Секретар судового засідання Нікітович В.О.

Представники сторін:

Від позивача адвокат Галета П.О.

Від відповідача не з`явився.

СУТЬ СПОРУ: Фермерське господарство Український продукт звернулось до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача Державного підприємства Неполоковецький комбінат хлібопродуктів про присудження до виконання обов`язку в натурі та стягнення заборгованості в розмірі 30 000 грн.

Позов обґрунтований тим, що 20 серпня 2020 року між ДП Неполоківецький комбінат хлібопродуктів та Фермерським господарством Український продукт укладено договір про переробку зерна пшениці № 12-04.

Згідно умов Договору, ФГ Український продукт поставило відповідачу на помол 103 039 кг. зерна вартістю 649 146 грн. Вказане зерно поставлено з метою переробки його в борошно вищого ґатунку, 1 ґатунку, висівки та зерновідходи відповідно до встановлених стандартів.

Позивач стверджує, що виконав умови Договору, а саме поставив зерно та оплатив послуги з переробки. При цьому, відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання за Договором про переробку зерна пшениці № 12-04.

Крім цього, 19 серпня 2021 року між ДП Неполоківецький комбінат хлібопродуктів (далі - Довіритель) та Фермерським господарством Український продукт (далі - Повірений) укладено Договір доручення, згідно якого Повірений бере на себе зобов`язання здійснити від імені та за рахунок Довірителя перерахування коштів в сумі 30 000,00 грн, які складають суму заборгованості за електроенергію Довірителя, а останній зобов`язується повернути Повіреному кошти.

На виконання умов Договору доручення позивачем сплачено 30 000,00 грн, які складають суму заборгованості за електроенергію ДП Неполоківецький комбінат хлібопродуктів, при цьому останній всупереч умовам Договору не повернув кошти позивачу.

Так, невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором про переробку зерна пшениці № 12-04 та Договором доручення стали підставою для звернення з даним позовом до суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 серпня 2023 року, судову справу № 926/3572/23 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 21 серпня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. підготовче засідання призначено на 12 вересня 2023 року.

Ухвалою суду від 12 вересня 2023 року підготовче засідання у справі № 926/3572/23 відкладено на 02 жовтня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 02 жовтня 2023 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче судове засідання на 01 листопада 2023 року.

31 жовтня 2023 року до суду надійшла письмова заява позивача про уточнення позовних вимог.

У поданій заяві позивач просить суд: "1) Прийняти заяву на уточнення позовних вимог до матеріалів справи 926/3572/23 за позовною заявою Фермерського господарства "Український продукт" до Державного підприємства "Неполоковецький комбінат хлібопродуктів" про присудження до виконання обов`язку в натурі та стягнення заборгованості в розмірі 30 000 грн. 2) Зобов`язати ДП Неполоковецький комбінат хлібопродуктів виконати обов`язок в натурі згідно договору № 12-04, а саме поставити ФГ Український продукт продукцію в наступному еквіваленті: борошно вищого ґатунку: 45353.16 кг, борошно 1Г: 31960.09 кг, висівки: 22754.72 кг, відходи: 2163.86. 3) Зобов`язати Позивача повернути тридцять тисяч гривень, що були оплачені за електроенергію, згідно договору доручення".

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 01 листопада 2023 року прийнято заяву Фермерського господарства Український продукт про уточнення позовних вимог до розгляду; вирішено здійснювати розгляд справи з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог; закрито підготовче провадження у справі № 926/3572/23; призначено справу до розгляду по суті на 22 листопада 2023 року.

08 листопада 2023 року до канцелярії суду надійшла заява позивача про долучення доказів, а саме: докази направлення заяви про уточнення позовних вимог відповідачу. Крім цього, представник позивача зазначає, що ним допущено описку, а тому просить замінити пункт 3 резолютивної частини заяви про уточнення позовних вимог та вважати вірним слово Відповідача замість невірного Позивача.

Адвокат позивача в судовому засіданні 22 листопада 2023 року підтримав позов та заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідач явку належного представника в судове засідання 22 листопада 2023 року вкотре не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання.

Згідно частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів .

На виконання вимог статті 223 Господарського процесуального кодексу України, складено протоколи судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 22 листопада 2023 року відповідно до статті 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, встановивши фактичні обставини у справі, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши думку представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтею 174 Господарського кодексу України (далі ГК України) унормовано, що однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно частини 1 статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Так, 20 серпня 2020 року між Державним підприємством Неполоковецький комбінат хлібопродуктів (Виконавець) та Фермерським господарством Український продукт (Замовник) укладено Договір № 12-04 переробки зерна пшениці.

За своєю правовою природою укладений договір є договором підряду.

Відповідно до частини 1 статті 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Пунктом 6.1. Договору № 12-04 визначено, що Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2020 року включно.

Згідно пунктів 1.1., 1.2 Договору № 12-04, Замовник зобов`язується поставити зерно пшениці Виконавцю та оплатити вартість послуг по його переробці, а Виконавець зобов`язується прийняти дане зерно для подальшої його переробки на продукцію. 3агальна кількість зерна пшениці, що передається Замовником в переробку складається із сумарної кількості завезеного на переробку зерна пшениці протягом терміну дії даного договору, на завезену партію зерна Виконавець зобов`язується видати форму №117.

Пунктом 2.3. Договору № 12-04 унормовано, що Замовник бере на себе зобов`язання, зокрема: поставити за свій рахунок зерно пшениці для переробки на борошно; замовник зобов`язується забрати готову продукцію на протязі 10 днів з моменту оформлення документів по здачі зерна форми №117; 3амовник зобов`язується оплатити вартість послуг по переробці на протязі 10 днів з моменту оформлення документів по здачі зерна форми №117. В іншому випадку Виконавець має право не відпускати Замовнику готову продукцію до моменту проведення повних розрахунків.

Факт поставки зерна відповідачу підтверджується товарно-транспортними накладними № 71 від 20 серпня 2020 року, № 56 від 20 червня 2020 року та складською квитанцією на зерно від 22 серпня 2020 року.

Згідно пункту 4.1. Договору № 12-04, Замовник оплачує надані послуги по переробці зерна пшениці в розмірі - 750,00 гривень за 1 тонну, включаючи вартість мішкотари, вартість затарювання та вартість відвантаження готової продукції;

Фермерське господарство Український продукт оплатило послуги з переробки зерна, що підтверджується платіжним дорученням № 1 (#542563734025) від 04 серпня 2020 року на суму 59 700,00 грн та № 7673004825 (#547673004825) від 13 серпня 2020 року на суму 4 900,00 грн.

Таким чином, Фермерське господарство Український продукт виконало взяті на себе зобов`язання за Договором № 12-04 переробки зерна пшениці.

Відповідно до пункту 2.2. Договору № 12-04, Виконавець бере на себе зобов`язання: провести якісний аналіз зданого зерна і при необхідності довести його до базисних кондицій за рахунок Замовника. Підтвердженням проведених робіт є акт доробки форми № 34; виконавець забезпечує приймання переробку зерна, затарювання у мішкотару та видачу Замовнику готової продукції.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з переробки зерна за Договором .

Згідно статті 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Крім того, 19 серпня 2021 року між Державним підприємством Неполоковецький комбінат хлібопродуктів (Довіритель) та Фермерським господарством Український продукт (Повірений) укладено Договір доручення.

Відповідно до частини 1 статті 1000 ЦК України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

Пунктом 1.1. Договору доручення визначено, що Довіритель доручає, а Повірений бере на себе зобов`язання здійснити від імені та рахунок Довірителя перерахування коштів в сумі тридцять тисяч гривень, які складають суму заборгованості за електроенергію Довірителя перед ТОВ ДП УКРЕНЕРГОЗБУТ ЄДРПОУ 37049984.

Згідно пункту 2.1. Договору доручення, Повірений приймає на себе зобов`язання: повідомити Довірителя на його вимогу всі відомості про хід виконання доручення; по виконанні доручення повідомити про це Довірителя.

Відповідно 3.1 Договору доручення, Довіритель приймає на себе зобов`язання: прийняти все виконане Повіреним; повернути Повіреному кошти, які ним були сплачені для виконання доручення, шляхом перерахування їх на поточний рахунок Повіреного; відшкодувати повіреному фактичні витрати, якщо такі були при виконанні доручення.

Пунктом 2 частини 2 статті 1007 ЦК України, Довіритель зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором відшкодувати повіреному витрати, пов`язані з виконанням доручення.

Фермерське господарство Український продукт сплатило 30 000.00 грн за Договором доручення, що підтверджується квитанцією № 42 від 02 серпня 2021 року. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази повернення вказаних коштів Державним підприємством Неполоковецький комбінат хлібопродуктів.

Пунктом 4.1. Договору доручення визначено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за даним договором Довіритель і Повірений несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1, 4 статті 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 610 та частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За загальним правилом зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (стаття 598 Цивільного кодексу України, стаття 202 Господарського кодексу України). Перелік цих підстав наведено у статтях 599 - 601, 604- 609 Цивільного кодексу України.

Системний аналіз зазначених норм дає змогу дійти висновку, що закон не передбачає такої підстави для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору.

Зважаючи на загальні засади цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, способи захисту цивільних прав та інтересів, меж здійснення особою цивільних прав і виконання цивільних обов`язків (статті 3, 6, 12 - 15, 20 Цивільного кодексу України), у разі коли особа, перебуваючи у зобов`язальних правовідносинах, зобов`язана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов`язку чи уникає його (як у спірних правовідносинах), право позивача підлягає захисту судом на підставі пункту 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України шляхом примусового виконання обов`язку в натурі. Примусове виконання обов`язку в натурі, наслідком чого є імперативне присудження за рішенням суду невиконаного, дає змогу особі, права якої порушені, повністю або частково поновити свої порушені права та отримати той результат, заради якого й укладався договір; у такий спосіб досягається мета позивача - виконання зобов`язання в натурі (у цьому випадку надання спірних послуг) і захист його майнових прав.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 травня 2020 року по справі № 910/9167/19.

Згідно статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами

Статтею 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1, пункту 5 частини 2 статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, примусове виконання обов`язку в натурі.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті частини 1 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши матеріали справи, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Щодо судових витрат.

Частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 2.1. частини 2 статті 4 вказаного Закону унормовано, що за подання до господарського суду: позовної заяви майнового характеру ставку судового збору встановлено у такому розмірі: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 1 січня 2023 року статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2 684,00 грн.

Відтак, розмір судового збору, що підлягає оплаті за подання позовної заяви з майновою вимогою про стягнення 30 000,00 грн та немайновою вимогою зобов`язати виконати обов`язок в натурі в сумі складає 5 368,00 грн.

Згідно положень пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, судовий збір у розмірі 5 368,00 грн. слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 194, 196, 219, 222, 232 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Зобов`язати Державне підприємство Неполоковецький комбінат хлібопродуктів (59330, Чернівецька обл., Кіцманський р-н., смт. Неполоківці, вул. Магістральна, буд. 43) виконати обов`язок в натурі згідно договору № 12-04, а саме: поставити Фермерському господарству Український продукт продукцію в наступному еквіваленті: борошно вищого ґатунку - 45 353,16 кг, борошно 1Г 31 960,09 кг, висівки 22 754,72 кг, відходи 2 163,86 кг.

3.Стягнути з Державного підприємства Неполоковецький комбінат хлібопродуктів (59330, Чернівецька обл., Кіцманський р-н., смт. Неполоківці, вул. Магістральна, буд. 43) на користь Фермерського господарства Український продукт (59313, Чернівецька обл., Кіцманський р-н, с. Южинець, вул. Головна, буд. 22) заборгованість за електроенергію в сумі 30 000,00 грн. та 5 368,00 грн судового збору.

Повний текст рішення складено та підписано 30 листопада 2023 року

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Г. Проскурняк