ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 листопада 2023 року м. Ужгород№ 260/3101/23 12:25 год

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.,

при секретарі Шестак Н.В.,

секретар який фіксує проголошення судового рішення - Кустрьо В.М.,

за участю сторін:

позивач: ОСОБА_1 - представник адвокат Немченко Маргарита Вікторівна,

відповідач: Харківська обласна рада - представник Крючков Ілля Миколайович,

третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Депутат Харківської обласної ради Каратуманов Олег Юрійович - представник адвокат Данилова Інна Олександрівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в особі адвоката Немченко Маргарити Вікторівни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Харківської обласної ради (вул. Сумська, буд. 64, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 24283333), третя особа: депутат Харківської обласної ради Каратуманов Олег Юрійович ( АДРЕСА_3 ) про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 16 листопада 2023 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 28 листопада 2023 року, у зв`язку із участю судді в навчальному семінарі 27 листопада 2023 року, згідно наказу №262/К від 24.11.2023 р.

28 квітня 2023 року ОСОБА_1 , через уповноваженого представника ОСОБА_2 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Харківської обласної ради, третя особа: депутат Харківської обласної ради Каратуманов Олег Юрійович, якою просить визнати протиправним та скасувати рішення чергової XV сесії обласної ради VІІІ скликання від 14.02.2023 року за № 492-VIII «Про присвоєння звання «Почесний громадянин Харківської області» ОСОБА_3 , депутату Харківської обласної ради.

03 травня 2023 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) сторін.

20 червня 2023 року ухвалою суду перейдено до розгляду адміністративної справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

28 липня 2023 року ухвалою суду закрито пiдготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

1. Позиції сторін.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що норми міжнародного та українського законодавства, Регламенту Харківської обласної ради встановлюють певний порядок, послідовність дій та чітку процедуру підготовки, внесення, реєстрації, розгляду, обговорення, голосування, прийняття рішень, забезпечення прав депутатів, громадськості, тощо. Необхідність дотримання вимог законодавства є обов`язком депутатів та обласної ради, у разі порушення яких, відповідно до норм частини 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку. Оскаржуване рішення Харківської обласної ради VIII скликання, на думку позивача, порушує його права, є протиправним та підлягає скасуванню оскільки при його прийнятті порушено статті 8, 19, 68 Конституції України, статті 3, 4 Європейської хартії місцевого самоврядування, статті 2, 3, 18, 19, 20, 30 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», статті 10, 24, 49, 59, п. 11-1 Розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 1, 2, 21, 27, 28, 29, 32, 36, 37, 76 Регламенту Харківської обласної ради.

29 травня 2023 року представником третьої особи подано письмові пояснення щодо позову, в яких зазначають, що позивач не навів належного обґрунтування того, що, нібито його права чи законні інтереси були порушені постановленням оскаржуваного рішення Харківської обласної ради та не привів будь-яких реальних доказів такого порушеного права чи законного інтересу, а отже не мав права звернення до суду з цього порушуваного питання. Доводи позивача є абстрактними, не містять жодного обґрунтування негативного впливу оскаржуваного рішення на конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси позивача. Це свідчить про відсутність предмету захисту у суді, адже позивачем не визначено права, свободи чи інтересу, які мають бути захищені (поновлені) у судовому порядку, що фактично вказує на безпредметність заявленого позову.

06 червня 2023 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач посилається не те, що з метою обґрунтування права на звернення до суду позивач не довів: що спірне Рішення в частині присвоєння громадянину ОСОБА_3 звання «Почесний громадянин Харківської області», створює для позивача права та/чи обов`язки; що спірне Рішення порушує його особисті права, свободи чи охоронювані законом інтереси щодо користування матеріальними благами - речами, грошима, цінними паперами тощо; нематеріальними благами - результатами робіт, послуг, інтелектуальної та творчої діяльності та шкодить його особистим нематеріальним благам, а саме - здоров`ю, життю, честі, гідності і ділової репутації, авторству, свободі літературної, художньої, наукової і технічної творчості тощо. Зазначено, що пункт 11-1 Розділу V Закону № 280/97-ВР регламентує проведення дистанційних засідань в період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Щодо проекту рішення «Про присвоєння звання «Почесний громадянин Харківської області», то даний проект рішення під номером 581-2023-пр оприлюднено на сторінці даного веб-сайту за адресою: https://ts.lica.com.Ua/77/0/382228/4367. Якщо звернутися до відеозапису пленарного засідання сесії ради, що відбулося 14.02.2023 в режимі відеоконференції (далі - відеозапис), то голова обласної ради повідомила депутатів про можливість використовувати чат платформи Webex окремим оголошенням (відео на 1:33:11). З відеозапису пленарного засідання (з 01:53:39 по 01:55:00) вбачається, що при розгляді процедурного питання щодо пакетного голосування по кандидатам на присвоєння звання Почесний громадянин Харківської області позивачу було надано слово. На виконання наведених вимог Положення № 415-VIII кандидатура ОСОБА_3 була висунута за клопотанням Благодійного Фонду «Дитятко» від 30.05.2022 № 05-05/2022/010 (вх. № 1882/01-20), клопотанням Красноградської міської ради (вх. № 1883/01-20 від 31.05.2022), а також за клопотанням голови Харківської обласної ради від вх. № 1895/01 -20. Отримані від заявників клопотання з переліком визначених пунктом 2.4. Положення № 415-VIII додатків були розглянути на засіданні Експертної ради. Відібрані кандидатури були рекомендовані Експертною радою для розгляду на пленарному засіданні сесії обласної ради. Зазначають, що персональна розсилка клопотань і додатків до них щодо кандидатів на присвоєння звання «Почесний громадянин Харківської області» депутатам обласної ради Положенням № 415-VIII не передбачена. Крім того, за даними роздруківки повідомлень у чаті, яка є додатком до позову, ОСОБА_3 при голосуванні допустив технічну помилку. Бажаючи записатися на виступ, він спочатку надіслав повідомлення «За», потім одразу - «Запис на виступ», а потім попросив попереднє «за» не враховувати. Згідно з роздрукованим Підсумком голосування 14.02.2023 11-54, який є додатком до позову, голос ОСОБА_3 при голосуванні з питання 1 порядку денного «Про присвоєння звання «Почесний громадянин Харківської області» не враховувався та був зазначений як «не гол».

16 червня 2023 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому зазначено, що в позові позивач достатньо чітко, змістовно та обґрунтовано виклав які саме належні йому права, свободи та інтереси було порушено при прийнятті оскаржуваного рішення Харківської обласної ради, в тому числі нанесення шкоди гідності та репутації, позаяк в умовах воєнного стану безпідставно, з порушенням норм чинного законодавства, всупереч нормам моралі було прийнято рішення про присвоєння звання Почесного громадянина Харківської області особі, яка є засновником та активним учасником антидержавних, антиукраїнських політичних партій діяльність яких згідно з судовими рішеннями Восьмого апеляційного адміністративного та Верховного суду спрямована на демонстрацію проявів колабораціонізму, завдання шкоди державній безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України і заборонена судом. Питання присвоєння звання Почесного громадянина Харківської області не є виключною обставиною згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та не входить до встановленого законом виключного переліку дозволених до розгляду питань на дистанційних пленарних засіданнях в режимі відеоконференції. Посилання відповідача на достатність розміщення необхідних для роботи депутата матеріалів в мережі інтернет, а саме вебсайті Харківської обласної ради «База нормативних документів» та можливість самостійного пошуку депутатом проектів рішень порядку денного пленарних засідань суперечать нормам Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». Крім того, згідно з нормами статті 76 Регламенту виконавчий апарат ради забезпечує інформування депутатів ради про дату, час, порядок денний такого пленарного засідання сесії шляхом розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті ради з одночасним направленням цієї інформації на офіційну електронну адресу кожного депутата ради не пізніше як за 24 години до його початку. Однак, наведені у відзиві твердження відповідача стосовно можливості одночасного застосування двох різних систем голосування WеЬех та чат), нібито наявності повноважень голови обласної ради самостійно визначати порядок проведення сесій та ще й без підписання розпорядження чи взагалі без будь-якого письмового документа є нічим іншим як усвідомленим ігноруванням вимог закону. Висновки, що такі дії голови обласної ради належать до організаційних форм публічного адміністрування, a тому можуть здійснюватися не лише шляхом видання окремого письмового розпорядження не базуються на чинних нормативно-правових актах України та повністю суперечать чинному законодавству. Ані законом, ані Регламентом Харківської обласної ради голова облради не наділений повноваженнями самостійно встановлювати порядок голосування, встановлення та фіксації результатів голосування. Статтями 75-80 Розділу 7 Регламенту Харківської обласної ради затверджено порядок проведення засідань обласної ради в режимі відеоконференції. Жодною з цих чи інших статей Регламенту не врегульовано та не конкретизовано порядок та процедуру розгляду питань порядку денного, порядок та процедуру обговорення, надання слова та виступів депутатів, черговість надання слова для виступу, порядок ідентифікації депутатів, види та спосіб голосування, порядок та процедуру голосування, не визначено систему голосування, процедуру підрахунку голосів та встановлення результатів голосування, не встановлено вимоги до процедури голосування, порядок ведення протоколу, стенографічного звіту та фіксації сесії, яка проводиться в режимі відеоконференції. Як вбачається з відеозапису, при голосуванні відео було увімкнено лише у 20 депутатів, що дозволяло ідентифікувати їх особи. Гарантовано підтвердити прийняття особистої участі у голосуванні інших депутатів не є можливим. Як вбачається з прінт-скріну відеозапису сесії від 14.02.2023 року в списку осіб з результатами голосування вказані особи, які не є депутатами обласної ради, крім того, у голосуванні брала участь особа, яку відповідачем ідентифіковано як 2557 069 3815 та голос цієї невідомої особи враховано у результатах голосування по оскаржуваному рішенню. Згідно з даними відеозапису в роботі сесії також брало участь 2 (два) ОСОБА_4 і встановити хто з них є справжнім депутатом обласної ради та хто голосував за оскаржуване рішення є неможливим.

16 червня 2023 року позивачем подано відповідь на пояснення третьої особи, в яких зазначають, що постанова Верховного суду від 28 травня 2020 року у справі №640/11643/19 наведена третьою особою у якості обґрунтування підстав для відмови в задоволенні заявлених позовних вимог стосується інших правовідносин. Обставини, сторони, підстави та предмет позову не є тотожними. У вищенаведених справах різний суб`єктний склад учасників правовідносин, об`єкт та предмет правового регулювання, а також умови застосування правових норм (час, місце, підстави виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Підставою оскарження рішень не було порушення вимог Регламенту і Закону України «Про запобігання корупції» через незаконне голосування за наявності конфлікту інтересів. Враховуючи вищевикладене, судова практика, наведена відповідачем у відзиві на позовну заяву не може бути застосована при вирішенні зазначеного спору. Пояснення третьої особи в адміністративній справі зводяться до спроб уникнути наслідків протиправної поведінки та дій, через створення штучних підстав для не розгляду справи по суті. Не маючи жодних заперечень по суті спору та допущених відповідачем та третьою особою порушень норм чинного законодавства, Регламенту, Положення, він посилається на абстрактність і на відсутність обґрунтованих доказів порушених прав чи інтересів позивача.

Під час розгляду справи по суті уповноважений представник позивача позов підтримала повністю, просила суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В судовому засіданні заперечував вимоги позову та стверджував, що пленарне засідання сесії ради 14.02.2023 року проводилось в режимі відеоконференції через встановлення антиковідного карантину та війну (в країні діє режим воєнного стану, будинок обласної ради було зруйновано, місто піддавалося постійним обстрілам). Можливість проведення пленарних засідань в режимі відеоконференції упродовж дії воєнного стану та порядок формування питань порядку денного засідань передбачена ст.75 Регламенту Харківської області VIII скликання, затвердженого рішення обласної ради 11.03.2021 року №50-VIII.

Представник третьої особи просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

2. Обставини, встановлені судом

Станом на день звернення до суду Позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, що стверджується довідкою від 02 березня 2022 року № 2104-7001581428, виданою Виконавчим комітетом Середнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області, за якою ОСОБА_1 став на облік як внутрішньо переміщена особа, (а.с.39, т.1).

Судом встановлено, що 14 лютого 2023 року пунктом 1 рішенням XV сесії обласної ради VІІІ скликання Харківської обласної ради № 492-VIII «Про присвоєння звання «Почесний громадянин Харківської області», з метою вшанування та відзначення особистостей, які зробили вагомий внесок у розвиток Харківської області та піднесення її авторитету на державному й міжнародному рівнях, підтримуючи клопотання трудових колективів, громадських організацій та органів місцевого самоврядування, враховуючи рекомендації Експертної ради з попереднього розгляду кандидатур на присвоєння звання «Почесний громадянин Харківської області» (протоколи засідань Експертної ради від 28 вересня 2022 року №16 та від 18 січня 2023 року №18), керуючись рішенням обласної ради від 26 жовтня 2006 року № 71-V «Про запровадження обласних відзнак звання "Почесний громадянин Харківської області" та "Цінний подарунок годинник з логотипом «Голова Харківської обласної ради»" і затвердження Положень про них» (зі змінами), на знак великої поваги обласна рада вирішила присвоїти звання «Почесний громадянин Харківської області», в тому числі, ОСОБА_3 , депутату Харківської обласної ради V, VI, VII, VIII скликань, народному депутату України IV скликання, (т.1 а.с. 16).

Не погоджуючись із рішенням чергової XV сесії обласної ради VІІІ скликання від 14.02.2023 року за № 492-VIII «Про присвоєння звання «Почесний громадянин Харківської області» ОСОБА_3 , депутату Харківської обласної ради, позивач у визначений законом строк звернувся до суду з даним позовом.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У зв`язку із загрозою для життя та здоров`я, що виникла внаслідок вторгнення військ Російської Федерації на територію України, у тому числі Харківську область, позивач вимушений був тимчасово змінити своє місце проживання.

Згідно з довідкою від 02 березня 2022 року за № 2104-7001581428, позивач став на облік як внутрішньо переміщена особа.

Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» визначене спеціальне коло суб`єктів права - внутрішньо переміщених осіб, які перебувають на території України на законних підставах та мають право на постійне проживання в Україні, які змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Нормою частини 1 статті 5 «Реєстрація місця проживання внутрішньо переміщеної особи» Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону (зокрема, але не виключно, збройного конфлікту, окупації, надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру).

Керуючись положеннями Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» адресою фактичного місця проживання ОСОБА_1 з 02 березня 2022 року є: АДРЕСА_4 .

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушенні її права, свободи чи законні інтереси.

Предметом даного позову є визнання протиправним та скасування рішення чергової XV сесії обласної ради VІІІ скликання від 14.02.2023 року за № 492-VIII «Про присвоєння звання «Почесний громадянин Харківської області» ОСОБА_3 , депутату Харківської обласної ради, а відтак вимоги належать до юрисдикції адміністративного суду, оскільки стосуються захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів місцевого самоврядування.

3 огляду на вищевикладене, виходячи із приписів статті 25 КАС України, позивачем обрано вірний спосіб захисту порушених прав, оскільки даний адміністративний позов підсудний Закарпатському окружному адміністративному суду.

1. Щодо підписання відзиву на позовну заяву, особою, повноваження якої не підтверджено, судом встановлено наступне.

Представником позивача під час розгляду справи доводилось, що відзив на позовну заяву, поданий Відповідачем, підписаний заступником начальника управління, начальником відділу правового представництва управління правового забезпечення діяльності ради виконавчого апарату обласної ради Іллею Крючковим. Натомість в порушення норм частин 1,3 статті 59 КАС України, до відзиву на позовну заяву не додано довіреність від імені Харківської обласної ради на ім`я особи, яка підписала відзив на позовну заяву. Додана до клопотання про розгляд в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 19.05.2023 року містить інформацію: ОСОБА_5 (Повноваження: вчиняти дії від імені юридичної особи, в тому числі підписувати договори (діє виключно в судах без окремого доручення з урахуванням обмежень) - представник.

Водночас, варто зазначити, що підпунктом 11 пункту 16-1 розділу XV Перехідні положення Конституції України врегульовані саме питання представництва. Про самопредставництво в Конституції України не йдеться, воно передбачено лише відповідними положеннями процесуальних кодексів.

Разом з тим, змінами, внесеними до КАС України Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення від 18 грудня 2019 року №390-IX розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень і визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені... та визначено вичерпний перелік документів, що можуть підтвердити відповідні повноваження: відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (частина третя статті 55 КАС України у чинній редакції).

Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника (частина четверта цієї статті).

З аналізу змісту цієї норми закону вбачається, що допуск особи до участі у справі та визнання належно вчиненими будь-яких інших з переліку передбачених статтею 44 КАС України процесуальних прав, можливий за умови сукупної наявності обох цих умов.

Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Поряд з тим, залишаються чинними і такими, що підлягають обов`язковому виконанню, приписи ЦК України та Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 15 травня 2003 року №755-IV (далі - Закон) з наступними змінами та доповненнями.

Загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені в статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов`язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі.

З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр) (частина перша статті 7 Закону №755-IV).

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (частина третя статті 9 Закону №755-IV).

Згідно з Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань щодо Харківської обласної ради зазначені відомості про осіб які мають право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, а повноваження Крючкова І.М., як представника Харківської обласної ради в судових органах мають обмежений характер.

Щодо перевірки обмежень представника відповідача, судом встановлено, що суду в порядку статті 55 КАС України для підтвердження повноважень в порядку самопредставництва надано копію Положення про управління правового забезпечення діяльності ради виконавчого апарату обласної ради, затв. розпорядженням голови Харківської обласної ради від 19.04.2021 року та копію розпорядження голови Харківської обласної ради від 05.04.2023 року № 45-ос про призначення ОСОБА_5 на посаду заступника начальника управління, начальника відділу правового представництва управління правового забезпечення діяльності ради виконавчого апарату обласної ради.

Розпорядженням Харківської обласної ради від 19 квітня 2021 року № 91-ос затверджено Положення про управління правового забезпечення діяльності ради виконавчого апарату обласної ради, (а.с. 58-65, т.1).

Відповідно до пункту 5 Положення основним завданням Управління є, в тому числі: здійснення представництва інтересів обласної ради у судах, органах державної влади, правоохоронних, контролюючих органах; організація претензійної та позовної роботи у виконавчому апараті обласної ради, здійснення контролю за її проведенням.

Відповідно до пункту 6 Положення Управління відповідно до покладених на нього завдань через свої структурні підрозділи (відділи) здійснює такі функції з питань здійснення правового представництва та претензійно-позовної роботи, в тому числі: забезпечує представництво інтересів обласної ради та посадових осіб виконавчого апарату обласної ради у судах України з усіма правами, що надані стороні, третій особі, їх представникам, окрім права відмови, зміни, відкликання, визнання позову, відмови від апеляційних, касаційних скарг, укладення мирової угоди, заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами; готує позовні заяви, апеляційні та касаційних скарги, відзиви на позовні заяви, апеляційні та касаційні скарги, заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, заперечення на відповідні відзиви, письмові пояснення, клопотання та інші процесуальні документи, передбачені чинним законодавством України.

05 квітня 2023 року відповідно до розпорядження Харківської обласної ради від № 45-ос «Про призначення ОСОБА_5 » призначено на умовах, визначених в абзаці 1 частини 5 статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», ОСОБА_5 , начальника відділу з питань природокористування та земельних відносин управління правового забезпечення діяльності ради виконавчого апарату обласної ради, з 05 квітня 2023 року на посаду заступника начальника управління, начальника відділу правового представництва управління правового забезпечення діяльності ради виконавчого апарату обласної ради, з посадовим окладом згідно зі штатним розписом на період, обумовлений в абзаці 2 частини 7 статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», зі збереженням йому 10 рангу посадової особи місцевого самоврядування, (а.с. 56, т.1 ).

Отже, матеріали справи містять достатні докази щодо підтвердження самопредставництва органу, в даному випадку Харківську обласну раду, через уповноважену особу, зокрема на підписання відзиву на позов ОСОБА_5 , а такі доводи представника позивача є безпідставними.

Щодо порушеного права та інтересу позивача, судом встановлено наступне.

Представником відповідача у своїх заявах по суті та під час розгляду справи в суді неодноразово доводилось, що спірне рішення Харківської обласної ради від 14.02.2023 № 192-VIII «Про присвоєння звання «Почесний громадянин Харківської області» (далі - Рішення), яким присвоєно звання почесний громадянин Харківської області громадянам ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є ненормативним індивідуальним актом, направленим на окремих суб`єктів. Даний акт застосовується одноразово і, будучи виконаним, втратив свою силу. Позивач не довів: що спірне Рішення в частині присвоєння громадянину ОСОБА_3 звання «Почесний громадянин Харківської області», створює для позивача права та/чи обов`язки; що спірне Рішення порушує його особисті права, свободи чи охоронювані законом інтереси щодо користування матеріальними благами - речами, грошима, цінними паперами тощо; нематеріальними благами - результатами робіт, послуг, інтелектуальної та творчої діяльності та шкодить його особистим нематеріальним благам, а саме - здоров`ю, житію, честі, гідності і ділової репутації, авторству, свободі літературної, художньої, наукової і технічної творчості тощо.

Позивач у свою чергу, стверджує про порушення Харківською обласною радою законодавчо визначеного порядку і процедури внесення, обговорення, розгляду, прийняття відповідних рішень.

Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Так, завданням адміністративного судочинства, відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Щодо конституційного права особи на захист від порушень з боку органів державної влади, то офіційне тлумачення положень частини 2 статті 55 Конституції України міститься, зокрема, у рішенні Конституційного Суду України від 14.12.2011 року № 19-рп/2011. У зазначеному рішенні Конституційний Суд України, серед іншого, відзначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Відносини, які виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин 1-2 статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Що стосується порушеного права, за захистом якого особа може звертатися до суду, то за змістом рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 це поняття, яке вживається у низці законів України, має той самий зміст, що й поняття охоронюваний законом інтерес. При цьому, з приводу останнього, то в тому ж рішенні Конституційного Суду України зазначено, що поняття охоронюваний законом інтерес означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб`єктивного права; б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб`єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Відповідно до норм частини 2 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням.

Статус депутата місцевої ради визначається Конституцією України, Законом України "Про статус депутатів місцевих ради" та іншими законами України. Згідно зі статтею 3 Закону України Про статус депутатів місцевих рад депутат місцевої ради є повноважним і рівноправним членом відповідної ради - представницького органу місцевого самоврядування. Депутат місцевої ради відповідно до цього Закону наділяється всією повнотою прав, необхідних для забезпечення його реальної участі у діяльності ради та її органів.

Статтею 18 Закону України Про статус депутатів місцевих рад визначено обов`язки депутата місцевої ради у раді та її органах.

Позивач ОСОБА_1 є депутатом Харківської обласної ради.

Відповідно до норм статті 24 Закону України Про місцеве самоврядування правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими законами, які не повинні суперечити положенням цього Закону.

Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України.

Харківська обласна рада є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальних громад та здійснює від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законами України Про місцеве самоврядування в Україні, Про статус депутатів місцевих рад, Регламентом та іншими нормативно-правовими актами.

Місцеві ради та їх органи забезпечують необхідні умови для ефективного здійснення депутатами місцевих рад їх повноважень.

Рада та її органи сприяють депутатам місцевих рад в їх діяльності шляхом створення відповідних умов, забезпечення депутатів документами, довідково-інформаційними та іншими матеріалами, необхідними для ефективного здійснення депутатських повноважень, організовують вивчення депутатами місцевих рад законодавства, досвіду роботи рад.

Права депутата місцевої ради у раді та її органах встановлено статтею 19 Закону України Про статус депутатів місцевих рад. Згідно вимог якої, депутат місцевої ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких він входить. Депутат місцевої ради має право: офіційно представляти виборців у відповідній раді та її органах; пропонувати питання для розгляду їх радою та її органами; вносити пропозиції і зауваження до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті; вносити на розгляд ради та її органів пропозиції з питань, пов`язаних з його депутатською діяльністю та ін.

За частиною 3 цієї статті 19 Закону, депутат місцевої ради може передати головуючому тексти свого невиголошеного виступу, пропозицій і зауважень з обговорюваного питання для включення до протоколу засідання ради або її органу, в якому він бере участь. Порядок реалізації зазначених прав депутатів місцевих рад визначається цим Законом, іншими законами України, які регулюють діяльність місцевих рад та їх органів, а також регламентом відповідної ради, що визначено ч.4 ст19 цього Закону.

Непорушність повноважень депутата місцевої ради та забезпечення умов для їх здійснення гарантовані нормами статті 30 Закону України Про статус депутатів місцевих рад, а саме тим, що депутат місцевої ради наділений усією повнотою повноважень, передбачених цим та іншими законами України. Ніхто не може обмежити повноваження депутата місцевої ради інакше як у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Позивач стверджує, що не міг реалізувати свої права навіть теоретично, а такі права порушені відповідачем шляхом: - обмеження права на виступ з питання обговорення проєкту рішення № 492-VIII; - на участь у законному процесі обговорення та прийняття рішення; - на вільне волевиявлення, шляхом голосування відповідно до встановленої законом процедури; на доступ до інформації, передбаченої ст. 76 Регламенту Харківської обласної ради; - на легітимні та законні очікування; - на належне врядування, пропорційність, добросовісність, стабільність правового регулювання, передбачуваність, усунення конфлікту інтересів, принцип недопущення суперечливої поведінки в роботі обласної ради. Відтак, Харківська обласна рада діяла не на виконання закону, поза умовами і обставинами, визначених ним.

З аналізу обставин на які посилається позивач, доводи відповідача, третьої особи, суд погоджується із доводами позивача та вказує на наявність обставин, що свідчать про право на звернення позивача до суду, як депутата обласної ради, що узгоджуються із вимогами частини1 статті 5 КАС України, якою визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю порушенні її права, свободи або законні інтереси.

Щодо вимоги про визнання протиправним та скасування рішення чергової XV сесії обласної ради VІІІ скликання від 14.02.2023 року за № 492-VIII «Про присвоєння звання «Почесний громадянин Харківської області» в частині присвоєння звання "Почесний громадянин Харківської області" ОСОБА_3 , депутату Харківської обласної ради.

Відповідно до статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламенту Харківської обласної ради VIII скликання, враховуючи Указ Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» розпорядженням голови Харківської обласної ради від 27 січня 2023 року № 6 було скликано чергову ХV сесію Харківської обласної ради VIII скликання в режимі відеоконференції.

14.02.2023 року на пленарному засіданні чергової XV сесії обласної ради в режимі відеоконференції було прийнято рішення за № 492-VIII «Про присвоєння звання «Почесний громадянин Харківської області» ОСОБА_3 , депутату Харківської обласної ради.

Відповідно до Положення про звання "Почесний громадянин Харківської області" таке звання є найвищою регіональною відзнакою. Звання "Почесний громадянин Харківської області" присвоюється жителям Харківської області, інших регіонів, громадянами інших держав на знак виключної поваги до громадської, політичної діяльності, особистого вагомого внеску в розвиток регіону у соціальній, економічній та культурній сферах, у захист життя людей, розбудову української державності, піднесення авторитету Харківщини на національному та міжнародному рівнях. Звання "Почесний громадянин Харківської області" присвоюється особі за життя лише один раз. Посмертно зазначене звання не присвоюється.

Згідно з пунктом 1.3 Положення, право присвоєння звання "Почесний громадянин Харківської області" належить виключно Харківській обласні раді та присвоюється рішенням обласної ради.

Особам, яким присвоєно звання "Почесний громадянин Харківської області", призначається стипендія у розмірі двох із половиною мінімальних заробітних плат щомісячно за життя (пункт 1.5 Положення).

Як слідує із рішення від 14.02.2023 року №492-VIII "Про присвоєння звання почесний громадянин Харківської області" підставою для прийняття такого було клопотання трудових колективів, громадських організацій та органів місцевого самоврядування, враховуючи рекомендації Експертної ради з попереднього розгляду кандидатур на присвоєння звання (протоколи засідань Експертної ради від 28.09.2022 року № 16 та від 18.01.2023 року).

На вимогу суду відповідачем 27 липня 2023 року надано Висновок (Протокол № 36) від 10.02.2023 року постійної комісії з питань антикорупційної та регуляторної політики, законності, боротьби зі злочинністю, регламенту та місцевого самоврядування про доопрацювання проєкту рішення "Про присвоєння звання почесний громадянин Харківської області" (а.с.106, т.2)

Щодо включення до порядку денного пленарного засідання сесії ради, що проводилася у дистанційному режимі питання про «Про присвоєння звання «Почесний громадянин Харківської області».

Відповідач стверджував про введення в Україні воєнного стану як підстави для проведення пленарного засідання сесії в режимі відеоконференції.

Як встановлено судом, пунктом 11-1 розділу V Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що в період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19):

1) пленарні засідання місцевих рад, засідання виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад, постійних депутатських комісій можуть проводитися в режимі відеоконференції або аудіоконференції (дистанційне засідання), крім питань, що потребують таємного голосування;

2) у разі відсутності у регламенті ради, виконавчого комітету ради, положенні про постійні комісії порядку проведення дистанційних засідань, такий порядок визначається сільським, селищним, міським головою, а у випадках, передбачених цим Законом, особою, яка виконує ці повноваження чи головує на засіданні колегіального органу, до внесення змін у відповідний регламент чи положення;

3) порядок проведення дистанційних засідань повинен забезпечувати:

-можливість реалізації прав депутатів місцевих рад, членів виконавчого комітету ради;

-ідентифікацію особи, яка бере участь у засіданні колегіального органу;

- встановлення та фіксацію результатів голосування щодо кожного питання;

4) до порядку денного дистанційних засідань можуть включатися виключно питання невідкладного внесення змін до місцевого бюджету, інші питання щодо невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій або якнайшвидшої ліквідації особливо тяжких надзвичайних ситуацій, спричинених спалахами, епідеміями та пандеміями, чи реалізації повноважень, пов`язаних з такими обставинами, процедурні питання;

5) рішення про дистанційне засідання доводиться до відома депутатів, членів виконавчого комітету і населення не пізніш як за 24 години до його початку із зазначенням порядку денного та порядку відкритого доступу до трансляції дистанційного засідання місцевої ради. Рішення про дистанційне засідання розміщується на офіційному веб-сайті ради з одночасним направленням цієї інформації та проектів актів із супровідними документами на офіційну електронну адресу кожного члена колегіального органу.

Запис дистанційного засідання є невід`ємною частиною протоколу засідання;

6) на проекти рішень, рішення органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, що передбачені цим пунктом, не поширюються вимоги Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", частини третьої статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації", Закону України "Про державну допомогу суб`єктам господарювання". {Розділ V доповнено пунктом 11-1 згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020р.

Статтею 1 Регламенту Харківської обласної ради VIII скликання визначені правові засади діяльності обласної ради, якими встановлено що у разі наявності розбіжностей норм Регламенту з нормами чинного законодавства України діють норми законодавства України.

Представником позивача доводилося, що Харківською обласною радою в порушення вимоги частини 5 пункту 11-1 Розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не направлено інформацію та проекти актів із супровідними документами на офіційну електронну адресу кожного депутата обласної ради. Вказана обставина не спростована відповідачем під час судового розгляду даної справи. У відзив та своїх поясненнях представник відповідача доводив, що ненадсилання проєктів рішень персонально кожному депутату є порушенням суто формальним, тим більше, що жодних зауважень від депутатів не надходило.

Однак, із встановлених обставин, суд вимушений констатувати, що відповідачем у даному випадку не було дотримано вимоги частини 5 пункту 11-1 Розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», що проявилося у не направленні інформації та проєктів актів із супровідними документами на офіційну електронну адресу в даному випадку позивача, як депутата обласної ради.

Статтями 75-80 Розділу 7 Регламенту Харківської обласної ради затверджено порядок проведення засідань облради в режимі відеоконференції.

Згідно з статтею 76 Регламенту рішення про проведення пленарного засідання сесії ради в режимі відеоконференції приймається головою ради шляхом видання відповідного розпорядження.

Згідно з вимогами статті 75 Регламенту пленарне засідання сесії ради в режимі відеоконференції може проводитися виключно з метою розгляду особливо важливих проєктів рішень ради, зокрема:- щодо невідкладного внесення змін до місцевого бюджету, щодо невідкладних робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій або якнайшвидшої ліквідації особливо тяжких надзвичайних ситуацій, спричинених спалахами, епідеміями та пандеміями, чи реалізації повноважень пов`язаних із такими обставинами.

Рішенням від 09 травня 2022 року внесено зміни до Регламенту Харківської обласної ради ( а.с.147, т. 1), де статтю 75 доповнено "У період дії на території області чи країни воєнного чи надзвичайного стану пленарні засідання сесії обласної ради можуть проводитися в режимі відеоконференції також з інших питань".

Із аналізу обставин справи, суд констатує, що внесення на розгляд будь-яких питань під час дистанційних пленарних засідань в режимі відеоконференції суперачать чинному законодавству, спростовуються вимогами пункту 11-1 Розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 1 Регламенту Харківської обласної ради.

Крім того, суд погоджується із доводами позивача, що питання присвоєння звання "Почесного громадянина Харківської області" не є виключною обставиною згідно із законом "Про місцеве самоврядування в Україні" та не входить до встановленого законом виключного переліку дозволених до розгляду питань на дистанційних пленарних засіданнях в режимі відеоконференції.

Жодною з цих чи інших статей Регламенту не врегульовано та не конкретизовано порядок та процедуру розгляду питань порядку денного, порядок та процедуру обговорення, надання слова та виступів депутатів, черговість надання слова для виступу, порядок ідентифікації депутатів, види та спосіб голосування, порядок та процедуру голосування, не визначено систему голосування, процедуру підрахунку голосів та встановлення результатів голосування, не встановлено вимоги до процедури голосування, порядок ведення протоколу, стенографічного звіту та фіксації сесії, яка проводиться в режимі відеоконференції.

Необхідність дотримання вимог законодавства є обов`язком депутатів та обласної ради, у разі порушення яких, відповідно до норм частини 10 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Чинним законодавством та Регламентом Харківської обласної ради не передбачено права та можливості проводити голосування у спосіб застосований при прийнятті рішення за № 492-VIII «Про присвоєння звання «Почесний громадянин Харківської області» ОСОБА_3 , депутату Харківської обласної ради.

Харківською обласною радою було проведено голосування за допомогою системи Webex та одночасно в чаті цієї ж системи, що не передбачено жодною нормою Регламенту та закону. Таким чином, було одночасно застосовано 2 окремих види та способи голосування, що є прямим порушенням норм чинного законодавства та Регламенту облради.

Щодо порушення права Позивача ставити запитання доповідачу, головуючому на засіданні, права на виступ та право на обговорення, гарантоване статтями 19 та 30 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Судом встановлено, що предметом голосування було одне процедурне питання (пакетне чи індивідуальне голосування) та питання присвоєння почесного звання. Як слідує з відеозапису пленарного засідання (з 01:53 по 01:55), то при розгляді процедурного питання (пакетне чи індивідуальне) голосування по кандидатам на присвоєння звання почесний громадянин - позивачу ОСОБА_1 було надано слово. Вказана обставина також стверджується протоколом (а.с.154, т.1). Щодо другого питання - присвоєння звання "Почесний громадянин Харкова", то суд констатує про порушення такого права позивача.

Як стверджується матеріалами, зокрема голосуванням депутатів в чаті платформи для онлайн заходів, позивач 3 (тричі) записувався на виступ, але всупереч нормам Регламенту і обов`язку забезпечити рівні умови для депутатів, учасників розгляду питання порядку денного Харківська обласна рада такої можливості депутату не надала, ( а.с.227 т.1).

Це також підтверджується наданими Позивачем доказами листування та записів на виступ в чаті, репліками інших депутатів, зокрема ОСОБА_11 та наданням, в порушення Регламенту слова і виступу після початку процедури голосування депутату ОСОБА_3 .

Стаття 30 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» визначає непорушність повноважень депутата місцевої ради. Забезпечення умов для їх здійснення, де за частиною 1 депутат місцевої ради наділений усією повнотою повноважень, передбачених цим та іншими законами України. Ніхто не може обмежити повноваження депутата місцевої ради інакше як у випадках, передбачених Конституцією та законами України

Стаття 19 визначає права депутата місцевої ради у раді та її органах та депутат місцевої ради має право, в тому числі виступати з обґрунтуванням своїх пропозицій та з мотивів голосування, давати довідки; пропонувати питання для розгляду їх радою та її органами.

При розгляді цього питання порядку денного було порушено права Позивача ставити запитання доповідачам, головуючому на засіданні, право на виступ та право на вільне обговорення, які гарантовані статтею 19 та статтею 30 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Згідно норм статті 21 Регламенту головуючий неупереджено веде пленарні засідання сесії ради, організовує розгляд питань, надає слово для доповіді (співдоповіді), виступу, оголошує наступного промовця, створює рівні можливості депутатам ради для участі в обговоренні питань, ставить питання на голосування, оголошує його результати;забезпечує дотримання цього Регламенту всіма присутніми на пленарному засіданні сесії ради.

Право депутата ради на виступ та запитання гарантовано статтею 27 Регламенту.

Депутат ради, який поставив запитання, може уточнити та доповнити його, а також оголосити, чи задоволений він відповіддю.

Статтею 28 Регламенту визначено порядок розгляду та обговорення питань порядку денного пленарного засідання сесії ради.

Розгляд та обговорення питання на пленарному засіданні сесії ради, включає виступи депутатів ради; оголошення головуючим на пленарному засіданні сесії ради про припинення обговорення та повідомлення про тих, що виступили і записалися на виступ; внесення депутатами ради пропозицій, які не були виголошені в ході обговорення (крім тих, що вносяться у спеціально встановленому порядку); заключне слово співдоповідачів і доповідача; виступи депутатів ради з мотивів голосування.

Відповідно до статті 29 Регламенту якщо список бажаючих виступити вичерпано або якщо ніхто не подав заяву про надання слова, а також у разі закінчення визначеного для обговорення часу, головуючий на пленарному засіданні сесії ради оголошує про припинення обговорення.

Слід зауважити, що жодна із статей Регламенту не врегульовує та не конкретизує порядок та процедуру розгляду питань порядку денного, порядок та процедуру обговорення, надання слова та виступів депутатів, черговість надання слова для виступу, порядок ідентифікації депутатів, види та спосіб голосування, порядок та процедуру голосування, не визначено систему голосування, процедуру підрахунку голосів та встановлення результатів голосування, не встановлено вимоги до процедури голосування, порядок ведення протоколу, стенографічного звіту та фіксації сесії, яка проводиться в режимі відеоконференції.

Позивач доводив перед судом, що недотримання вимог ідентифікації особи при проведенні пленарного засідання сесії, що призвело до трьох різних результатів голосування:

Результат голосування відео:

1) 1.50.41 хв в системі (таблиця на екрані): ЗА 67.

2) 1.53.05 хв та 1.53.47 хв співробітник облради та голова облради озвучують: в системі ЗА 66 плюс 5 в чаті. Всього 71 ЗА.

3) в протоколі і в результатах голосування на сайті облради: ЗА 69.

Так само різняться результати голосування за проект рішення «Про затвердження порядку денного ХV сесії обласної ради VIII скликання» від 14.02.2023 року.

Результати голосування «Про затвердження порядку денного ХУ сесії обласної ради VIII скликання» розміщені на сайті обласної ради:

За - 94

Проти - 1

Утрималось - 0 Не голосувало - 8 = 103, (.с.152-153 т.1)

Результати голосування «Про затвердження порядку денного ХV сесії обласної ради VIII скликання» в протоколі № 15 від 14.02.2023 року:

Голосували:

«За» - 94;

«Проти» - 0;

«Утрималось» - 0;

Не голосувало - 12.

= 106.

Порядок голосування, встановлення та фіксації результатів голосування повинен визначатися регламентом ради. На момент прийняття рішення по спірному питанню жодного розпорядження або рішення ради про нормативне регулювання такої процедури прийнято не було, відсутнє будь-яке розпорядження з цього питання голови обласної ради.

За таких обставин справи, суд вважає, що відповідачами не було дотримано процедуру гарантованої ідентифікації депутатів під час голосування, неможливість зміни результатів волевиявлення, а різні результати голосування під час сесії 14.02.2023 року не можуть свідчити про дотримання відповідачем критеріїв правомірності, наведеним у частині другій статті 2 КАС України.

Щодо порушення вимог антикорупційного законодавства.

Одним із доводів про скасування спірного Рішення є посилання на порушення ОСОБА_3 вимог антикорупційного законодавства в частині наявності конфлікту інтересів.

Відповідно до статті 67 Закону України «Про запобігання корупції» нормативно- правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку за заявою заінтересованої фізичної особи, об`єднання громадян, юридичної особи, прокурора, органу державної влади, зокрема Національного агентства, органу місцевого самоврядування.

Згідно з вимогами статті 35-1 Закону України "Про запобігання корупції" № 1700-VII визначено особливості врегулювання конфлікту інтересів, що виник у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, де у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом, ч.2 даної статті.

Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу.

Тобто, законодавством передбачено імперативний припис та безумовне визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, прийнятого за наявності конфлікту інтересів в розумінні Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідач у відзиві та в суді стверджував, що це скоєна та одразу виправлена помилка у голосуванні з подальшим визначенням волевиявлення ОСОБА_3 , як того що не голосував, і не є порушенням про яке заявляє позивач, а відповідно не є підставою для скасування рішення.

Як встановлено судом за даними протоколу № 15 від 14.02.2023 року (а.с.154,т.1) головою обласної ради постановлено на голосування пропозицію ОСОБА_12 , який запропонував голосувати за кандидатів списком. Проголосували: за -65, проти 16, утрим- 7, не голосувало -14. Рішення прийнято. ОСОБА_13 , депутат обласної ради повідомив, що не буде брати участі в голосуванні з метою запобігання конфлікту інтересів. Вказане підтверджується і роздруківкою повідомлень у чаті, (а.с.227, т.1).

Однак, суд констатує, що така процедура відкликання результатів голосування депутатом ОСОБА_3 не базується на нормах права і не відповідає регламенту обласної ради, якими не передбачено порядку, процедури і можливості відкликати свій голос після голосування. Наслідком таких дій пункт 4 статті 32 Регламенту визначає негайне проведення повторного голосування без обговорення, що всупереч вищезазначених норм не було зроблено головою та Харківською обласною радою.

Вказана обставина також вказує на порушення при прийнятті оскаржуваного рішення та є безумовною підставою для скасування прийнятого з порушенням норм Регламенту та закону рішення № 492-VIII «Про присвоєння звання «Почесний громадянин Харківської області» ОСОБА_3 , депутату Харківської обласної ради.

Суд не вбачає підстав для докладного аналізу інших доводів позову чи заперечень учасників справи, оскільки на загальний висновок по суті позову вони не впливають.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За такого правового врегулювання та обставин справи, суд вимушений констатувати що відповідачем не було дотримано вимоги частини 5 пункту 11-1 Розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», що проявилося у не направленні інформації та проєктів актів із супровідними документами на офіційну електронну адресу в даному випадку позивача, як депутата обласної ради; внесення на розгляд будь-яких питань під час дистанційних пленарних засідань в режимі відеоконференції суперечать чинному законодавству, спростовуються вимогами пункту 11-1 Розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 1 Регламенту Харківської обласної ради. Крім того, чинним законодавством та Регламентом Харківської обласної ради не передбачено права та можливості проводити голосування у спосіб застосований при прийнятті рішення за № 492-VIII «Про присвоєння звання «Почесний громадянин Харківської області» ОСОБА_3 , депутату Харківської обласної ради.

Відтак, Харківська обласна рада діяла не у спосіб, що визначений законом, вчинила дії, вийшовши за межі прав та обов`язків, не дотрималась встановленої законом процедури, обрала не встановлені законодавством України способи поведінки під час реалізації своїх владних повноважень, а тому прийняте нею рішення в частині позовних вимог підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, оцінюючи правомірність рішень органу владних повноважень, суд, керуючись критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, вважає, що оскаржуване рішення чергової XV сесії обласної ради VІІІ скликання від 14.02.2023 року за № 492-VIII «Про присвоєння звання «Почесний громадянин Харківської області» в частині присвоєння звання "Почесний громадянин Харківської області" ОСОБА_3 , депутату Харківської обласної ради є противоправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України та зважаючи на доводи адміністративного позову, суд дійшов висновку про повну обґрунтованість позовних вимог та, відповідно, наявність правових підстав для задоволення позову з мотивів, що вищезазначені.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при поданні адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 28 квітня 2023 року № 0.0.2971842362.1, (т.1 а.с. 41).

Таким чином, вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 90, 139, 242-246, 255 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Харківської обласної ради, третя особа Депутат Харківської обласної ради Каратуманов Олег Юрійович про визнання протиправним та скасування в частині рішення - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення чергової XV сесії обласної ради VІІІ скликання від 14.02.2023 року за № 492-VIII «Про присвоєння звання «Почесний громадянин Харківської області» в частині присвоєння звання "Почесний громадянин Харківської області" ОСОБА_3 , депутату Харківської обласної ради.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської обласної ради (вул. Сумська, буд. 64, м. Харків, 61002, код ЄДРПОУ 24283333) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1073, 60 (одна тисячі сімдесят гривні, 60 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяТ.В.Скраль