ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2023 рокуСправа №160/22153/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Хустського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Військово-лікарської комісії 2 відділу Хустського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій, бездіяльності протиправними, скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військово-лікарської комісії II відділу Хустського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо неналежного проведення медичного обстеження під час проходження військово-лікарської комісії та вчинення дій пов`язаний з визнанням придатності ОСОБА_1 до військової служби;

- скасувати протокол № 159 від 09.08.2023 військово-лікарської комісії II відділу Хустського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в частині, що стосується визначення придатності ОСОБА_1 за станом здоров`я до військової служби;

- визнати протиправними дії Хустського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо постановки ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов`язаних до ІНФОРМАЦІЯ_1 та видачі мобілізаційного розпорядження ОСОБА_1 від 09.08.2023;

- скасувати мобілізаційне розпорядження Хустського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 09.08.2023, відповідно до якого проведено призов ОСОБА_1 під час дії мобілізації, як придатного до військової служби;

- скасувати наказ командира військової часини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №9 від 09.08.2023 в частині, що стосується призначення та зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 ;

- зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 виключити зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 військовослужбовця ОСОБА_1 .

Позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що мобілізаційним розпорядженням Хустського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 09.08.2023 його призвано на військову службу, як придатного до військової служби; таке розпорядження позивач вважає протиправним оскільки 09.08.2023 під час зупинки на блокпосту біля смт. Міжгір`я близько 12 години посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 у примусовому порядку відвезли його на проходження військово-лікарської експертизи. Зауважує, що дана подія відбувалась не за місцем проживання та реєстрації облікових даних позивача у ТЦК, при цьому медичний огляд під час проходження військово-лікарської комісії на придатність до військової служби відбувся не повно та не об`єктивно.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Роз`яснено відповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України. Витребувано від Хустського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії:

- мобілізаційного розпорядження від 09.08.2023 про призов ОСОБА_1 ;

- картки обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 ;

- протоколу № 159 від 09.08.2023 військово-лікарської комісії II відділу Хустського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо визначення придатності ОСОБА_1 за станом здоров`я до військової служби.

Витребувано від військової частини НОМЕР_1 , у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії:

- наказу командира військової часини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 9 від 09.08.2023 в частині, що стосується призначення та зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 та усіх документів, що стали підставою для видачі вказаного наказу;

- документів щодо присвоєння ОСОБА_1 військово-облікової спеціальності та військового звання.

11.10.2023 від 1-го відповідача надійшов відзив на позов, в якому ТЦК позовні вимоги не визнає, просить відмовити в їх задоволенні. Зокрема, зазначає, що 09.08.2023 під час здійснення мобілізаційних заходів посадові особи ІНФОРМАЦІЯ_2 діяли в межах та спосіб, визначені чинним законодавством. На момент призову на військову службу жодних заяв (чи документів) про підстави для відстрочки, жодних скарг на стан здоров?я чи будь яких інших заперечень стосовно проходження військової служби від позивача не надходило. У тимчасовому посвідченні №4/60 військовозобов`язаного громадянина ОСОБА_1 з військово-обліково спеціальністю 790037А визнано також придатним до проходження військово служби, на питання про госпітальні лікування та наявність групи інвалідності він відповідав про відсутність таких. Щодо виключення із списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , 1-й відповідач зазначив, що правових підстав для скасування наказу про зарахування до особового складу не має, з огляду на те, що позивач не підпадає під жодну категорію осіб визначену пунктом 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу».

У відзиві 1-й відповідач також просить поновити строк на подання відзиву, оскільки строк ним пропущений з причин великої завантаженості та проведення мобілізаційних заходів.

Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до ч.1 статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Частиною 5 ст.162 КАС України визначено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

З матеріалів справи судом встановлено, що ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.09.2023, якою встановлено 15-денний строк з дня отримання ухвали про відкриття для подання відзиву, отримано 1-м відповідачем 25.09.2023 через електрону пошту та 17.10.2023 поштовим зв`язком. Відзив до суду направлений 12.10.2023, тобто за наслідками отримання ухвали про відкриття провадження на електрону пошту ТЦК.

Отже, 1-м відповідачем пропущено строк подання відзиву на адміністративний позов. Однак, з огляду на дійсне навантаження територіальних центрів комплектування під час воєнного стану та вчинення посадовими особами численних заходів з призову на військову службу, суд зазначає про те, що такі причини пропуску строку на подання відзиву можна визнати поважними, з урахуванням відсутності у суду підстав вважати, що у мотивуванні означеного клопотання існують ознаки зловживання владним суб`єктом процесуальним правами.

Тож, судом поновлено 1-му відповідачу строк на подання відзиву на позов.

Разом з відзивом Хустівським ТЦК та СП надані витребувані судом документи.

24.10.2023 від ВЧ НОМЕР_1 надійшли витребувані судом документи. Однак, правом на надання відзиву ВЧ НОМЕР_1 не скористалась.

16.11.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно змісту якої, позивач не погоджується з доводами 1-го відповідача про те, що позивач добровільно прибув до Хустівського ТЦК та СП, тоді як 09.08.2023 відбулось затримання позивача працівниками поліції та передачу його посадовим особам ТЦК, які перебували на блокпосту, які в подальшому перемістили позивача до приміщення РТЦК. Також зазначає, що на момент зупинки позивач перебував на тимчасовому обліку військової служби у РТЦК міста Дніпро, тому вважає протиправними дії ТЦК щодо взяття його на облік у Хустівському ТЦК.

Згідно частини 6 статті 162, частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Зважаючи на вищевикладене, судом здійснено розгляд справи в порядку. письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України без проведення судового засідання та повідомлення та (або) виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.

Позивач є громадянином України, та його місце проживання зареєстровано у місті Дніпро. Згідно тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 , позивача 25.02.2020 взято на військовий облік як солдата, військово-облікова спеціальність 790037А Центрально-Чечеловським ОРТЦК та СП, як придатного до військової служби.

09.08.2023 близько 12 год 25 хв у Закарпатській області біля смт. Міжгір`я транспортний засіб позивача зупинено на блокпосту працівниками поліції, разом із працівниками другого відділу Хустського РТЦК та СП для перевірки документів. Під час перевірки працівниками поліції документів - паспорту, тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 , позивача було знято з транспортного засобу та передано працівникам РТЦК та СП та направлено до приміщення Хустівського ТЦК та СП. Під час зупинки позивачу повістку працівниками ТЦК не вручено.

Позивач, прибувши до другого відділу Хустського РТЦК та СП пройшов військово-лікарську експертизу, за результатами якої, згідно довідки ВЛК від 09.08.2023 № 3380, визнаний придатним до військової служби.

Згідно контрольного талону мобілізаційного розпорядження №1, солдат ОСОБА_1 має прибути до ВЧ НОМЕР_1 .

Згідно військового квитка серії НОМЕР_3 позивача взято на військовий облік 09.08.2023 ІНФОРМАЦІЯ_3 та знято з обліку 09.08.2023.

Наказом начальника Хустівського ТЦК та СП від 09.08.2023 №м 159, та з урахуванням додатку 1 до наказу, солдата ОСОБА_1 призвано та направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 09.08.2023 №9, солдата ОСОБА_1 , НОМЕР_4 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації у воєнний стан Хустським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Закарпатської області відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №669/2022 "Про загальну мобілізацію", призначено на посаду водія розвідувального відділення розвідувального взводу, ВОС- 790037А.

3 09 серпня 2023 року зарахувати до списків особового складу, на всі види забезпечення та вважати таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків з посадовим окладом згідно з тарифним розрядом 5 у сумі 2820 гривень, шпк "солдат". Виплачувати щомісячну премію відповідно до особистого внеску у загальний результат служби в розмірі 534 відсотків посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років. Підстава: іменний список Хустського РТЦК та СП від 09.08.2023 №9530.

Не погоджуючись з наведеним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Указом Президента України від 24.02.2022 за № 64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан.

В подальшому воєнний стан було продовжено. На час розгляду справи воєнний стан триває.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі Закон № 3543-XII).

У статті 1 Закону № 3543-XII містяться визначення понять «мобілізація» та «особливий період», відповідно до яких:

мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;

особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Загальна мобілізація, згідно з ч. 2 ст. 4 Закону № 3543-XII, проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону № 3543-XII вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.

Згідно з ст. 2 Закону № 3543-XII правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Статтею 22 Закону № 3543-ХІІ закріплені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Відповідно до частин третьої, четвертої вищезазначеної статті під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки).

З урахуванням підстав та предмета даного позову, дослідженню у даній справі підлягають наявність/відсутність правових підстав вчиняти 1-м відповідачем дії щодо переміщення позивача 09.08.2023 до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , підстав проведення та повнота проведення медичного обстеження з метою визначення ступеня придатності до військової служби, взяття позивача на військовий облік та зняття його з обліку у зв`язку із видачею мобілізаційного розпорядження та зарахування позивача до особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 № 2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ).

Частиною 1 та 2 ст. 33 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

За приписами ч. 3 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема, виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Частиною 10 статті 1 Закону №2232-ХІІ громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки). Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово- облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Щодо дій 1-го відповідача про переміщення позивача до приміщення Хустівського ТЦК та СП та проходження позивачем медичного обстеження.

Відповідно до ч. 13 Закону N.2232-XII громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов?язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов?язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я.

Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України Головою Служби безпеки України.

Як вже зазначалось, 09.08.2023 року під час затримання транспортного засобу на блок посту в районі смт. Міжгір`я, позивача доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , що є структурним підрозділом Хустівського РТЦК та СП

09.08.2023 було проведено медичний огляд позивача, та за довідкою ВЛК від 09.08.2023 №3380 встановлено придатність позивача до військової служби. Згідно протоколу №159 від 09.08.2023 засідання медичної комісії по огляду військовозобов`язаних, зокрема, позивача визнано придатним до військової служби у ДШВ, та зазначено, що при проходженні медичної комісії позивач скарг не висловлював, здоровий.

Згідно картки обстеження та медичного огляду від 09.08.2023, позивач на психоневрологічному, наркологічному, дерматовенерологічному диспансерному обліку не знаходиться. Позивач оглянутий терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, ЛОР, дерматовенерологом, психіатром, наркологом. Інформації щодо відбіру аналізу крові та сечи та їх результатів відсутня. Також відсутні відомості щодо проведення позивачу ЕКГ, навпроти графи флюорографія органів грудної клітини містить печатка рентгенкабінету та дата здійснення флюорографії, однак її результати також відсутні.

Відповідно до п.1.1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затвердженого наказом Міністра Оборони України від 14.08.2008 року №402 (в редакції станом на час проведення медичного огляду), військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до розділу III Положення (в редакції станом на час проведення медичного огляду) визначено, що:

Підпунктом 3.1. медичний огляд військовозобов?язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК Військових комісаріатів.

Пунктом 3.2. цього Положення визначено, що військовозобов?язані, залежно від категорії запасу, військово-облікової спеціальності та призначення, підлягають повторному огляду ВЛК військових комісаріатів. Крім того, офіцери запасу підлягають повторному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу ВЛК військових комісаріатів - у разі зміни призначення.

Кожний військовозобов?язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей.

Згідно підпункту 3.4. Положення, перед оглядом військовозобов`язаних їм проводиться рентгенологічне (флюорографічне) обстеження органів грудної клітки, загальний аналіз крові, визначаються група крові та резус-належність (особам, у яких немає відповідної відмітки у військовому квитку), ЕКГ, дослідження сечі. Особам, яким більше 40 років, обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор.

Підпунктом 3.5. встановлено, що до початку огляду військовий комісаріат на всіх військовозобов?язаних отримує дані із психоневрологічних, протитуберкульозних, шкірно-венеричних диспансерів, наркологічних закладів (на тих, що перебувають на обліку у вказаних диспансерах, закладах, - витяг з історії хвороби), на осіб, що визнані інвалідами, - дані з органів соціального забезпечення, також медичну картку амбулаторного хворого (облікова форма МОЗ України №025) з поліклінік та медико-санітарних частин за місцем проживання, роботи або навчання.

Зазначені документи з відомостями із вищевказаних диспансерів (закладів), а на офіцерів і прапорщиків (мічманів) запасу також особові справи Військовий комісаріат до початку огляду подає для вивчення у ВЛК.

Отже, в рамках проведення медичного огляду позивача, 2-м відповідачем не досліджено аналіз крові та сечі позивача, ЕКГ, результати флюорографії. Також суд піддає сумніву та не приймає як достовірні записи в картці обстеження позивача відомості щодо не перебування позивача на психоневрологічному, наркологічному, дерматовенерологічному диспансерному обліку, оскільки 2-м відповідачем не доведено здійснення ним відповідних запитів щодо отримання на позивача таких відомостей. Також під час проходження медичного огляду, 2-м відповідачем не досліджено медичну картку позивача.

Крім того, із обставин справи та доводів сторін вбачається, що проходження медичного огляду позивача відбулось у проміжок часу між 13 годиною та 19 годиною дня 09.08.2023, ще і з урахуванням, часу на переміщення позивача до приміщення Хустівського ТЦК, а потім до військової частини НОМЕР_1 . Тому, з огляду на це, у медичної комісії обгрунтовано не було можливості за цей проміжок часу виконати приписи пункту 3.5 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України запросити такі дані та отримати відповідні відповіді.

Тож, медичний огляд позивача з метою встановлення придатності до військової служби проведений 2-м відповідачем поверхнево, з порушенням Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

Тому, дії 2-го відповідача щодо неналежного проведення медичного огляду позивача судом визнаються протиправними.

Відповідно до п. 2.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Згідно з п.2.1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Пунктом 22 Положення передбачено, що дані про тих, хто пройшов медичний огляд (прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, військове звання, військова частина, місяць та рік призову на військову службу тощо), діагноз та постанова ВЛК про ступінь придатності до військової служби та про причинний зв`язок записуються в Книгу протоколів засідань ВЛК (ЛЛК).

Пунктом 22.2 Положення унормовано, що книга протоколів засідань військово-лікарської комісії ведеться у всіх ВЛК секретарями цих комісій. Протоколи засідань ВЛК підписуються головою, членами комісії (не менше двох), які брали участь у засіданні, та секретарем комісії у день засідання комісії.

Один примірник Свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК) зберігається як додаток до книги протоколів. У книгу протоколів, у додатковий примірник експертного документа та у медичну карту стаціонарного хворого записується дата та зміст постанови штатної ВЛК.

Штатні ВЛК ведуть книгу протоколів тільки на осіб, які пройшли медичний огляд безпосередньо в цих комісіях, та алфавітний облік розглянутих протягом року свідоцтв про хворобу (довідок ВЛК).

У штатних ВЛК протоколом є також бланк свідоцтва про хворобу, довідки, надіслані для затвердження (контролю) або перегляду постанов, коли текст остаточної постанови підписується головою, членами комісії (не менше двох), які брали участь у засіданні, і секретарем. Особлива думка голови або членів комісії записується на примірнику свідоцтва про хворобу (довідки) або на окремому аркуші, який додається до цього свідоцтва про хворобу (довідки ВЛК).

Пунктом 22.7 Положення визначено, що постанова ВЛК про придатність військовослужбовця (військовозобов`язаного, резервіста) до військової служби оформлюється довідкою ВЛК, затвердженню штатною ВЛК не підлягає.

Тож, аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що і протоколи засідань ВЛК і довідки ВЛК є по суті постановами ВЛК, які оформлюються за результатами проходження медичного огляду військовозобов`язаних та визначають ступінь їх придатності до військової служби, а тому є індивідуально-правовим актом, який встановлює відповідні права та обов`язки позивача та певні правові наслідки.

Як встановлено судом, по відношенню до позивача за результатами проходження ним медичного огляду, 2-м відповідачем складено і довідку ВЛК №09.08.2023 №3380, а також відомості щодо позивача занесені до протоколу засідання медичної комісії №159 від 09.08.2023.

Судом встановлено протиправність дій 2-го відповідача щодо неналежного проходження медичного огляду позивача 09.08.2023, тому протокол №159 від 09.08.2023 військово-лікарської комісії II відділу Хустського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в частині, що стосується визначення придатності ОСОБА_1 до військової служби є протиправним та підлягає скасуванню.

Разом з тим, з урахуванням встановлених судом обставин, необхідним є також і скасування довідки ВЛК від 09.08.2023 №3380, яка складена 2-м відповідачем за результатами проходження позивачем медичного огляду.

Зазначене забезпечить ефективний та такий, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, спосіб захисту прав позивача, який повністю відновить його права у спірних правовідносинах, та у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення, не виникне необхідність повторного звернення до суду.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Верховний Суд у постанові від 11.10.2023 - № 160/9500/21 зазначив, що суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов: - лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача; - повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав; - вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

В даному випадку, вихід за межі позовних вимог та скасування довідки ВЛК від 09.08.2023 пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява, та забезпечить повний захист прав позивача.

Щодо взяття позивача на військовий облік.

Частиною одинадцятою статті 38 Закону № 2232-ХХІ визначено, що призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Відповідно до вимог Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які є додатком №2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 (далі - Порядок № 1487 (додаток 2 до Порядку), призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Пунктом 8 цього Положення визначено завдання територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, зокрема, виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Абзацем 11 пункту 9 Положення передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України «Про військовий облік і військову службу» військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Згідно тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_2 , позивач перебуває на військову обліку у Центрально-Чечеловському ОРТЦК та СП з 25.02.2020 року (за місцем реєстрації позивача - адміністративно-територіальна одиниця м. Дніпро).

Згідно Порядку виготовлення, видачі та знищення тимчасового посвідчення військовозобов`язаного, затвердженого наказом Міністерства оборони України №610 від 21.11.2017, тимчасове посвідчення військовозобов`язаного є документом, що посвідчує особу військовозобов`язаного, який перебуває у запасі осіб офіцерського складу або осіб рядового, сержантського і старшинського складу, та визначає належність його власника до виконання військового обов`язку.

Згідно пункту 3 вказаного Порядку, тимчасове посвідчення видається військовозобов`язаним, які, зокрема, взяті на військовий облік військовозобов`язаних та яким присвоєно первинні військові звання офіцерського складу запасу (до надходження їх особових справ).

Тож, позивач є таким, що взятий на військовий облік з 25.02.2020 за місцем свого проживання.

Відповідно до ч.1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Як зазначалось, завдання ТЦК та СП визначені пунктами 8, 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154, серед яких відсутні повноваження на затримання, привід і позбавлення волі будь-яких осіб, зокрема військовозобов`язаних.

ТЦК та СП можуть звертатися в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до ТЦК та СП осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП (абзац 36 пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Доказів притягнення позивача до адміністративної відповідальності та, відповідно, наявність підстав для залучення працівників Національної поліції для приводу особи позивача до Хустівського ТЦК, матеріали справи не містять.

Наведені обставини беруться судом до уваги при розгляді цієї справи, відтак суд вбачає ознаки протиправності в діях ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо примусового доставлення та утримання ОСОБА_1 на території Хустівського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для проведення медичного огляду.

Суд зазначає, що після вручення повістки на проходження ВЛК, яка зобов`язує пройти медичне обстеження, особа має добровільно прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях), будь-які примусові дії з цього приводу є незаконними.

1-м відповідачем доводів та аргументів щодо наявності у нього повноважень та підстав затримання та доставлення позивача до приміщення ТЦК для проходження медичного огляду не наведено.

Згідно Розділу VI військового квитка серії НОМЕР_3 , оформленого ІНФОРМАЦІЯ_3 , 09.08.2023 року позивача було взято на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 . В цей же день 09.08.2023 року позивача було знято з військового обліку у зв`язку із виданням 1-м відповідачем наказу про призов позивача на військову службу під час мобілізації.

Згідно ч. 1. ст. 34 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 37 цього Закону, взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, підлягають громадяни України:

звільнені з військової служби в запас;

які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення, строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу";

військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно- територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання;

звільнені зі служби поліцейські, особи начальницького та рядового складу Міністерства внутрішніх справ України, Державного бюро розслідувань, Оперативно- рятувальної служби цивільного захисту (крім осіб, прийнятих на службу цивільного захисту у порядку, визначеному Кодексом цивільного захисту України, до проходження. строкової військової служби). Державної кримінально-виконавчої служби України, співробітники Служби судової охорони центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України;

які набули громадянства України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних;

зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України;

які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу;

які досягли 27-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників;

які звільнені зі служби у військовому резерві та не досягла граничного віку перебування у запасі.

Згідно ч. З статті 37 цього Закону встановлює, що призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік та не раніше ніж за три дні до вибуття з місця проживання знятися із зазначеного обліку.

Отже, у спірному випадку, взяттю позивача на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 повинно передувати зняття позивача з військового обліку у Центрально-Чечеловському ОРТЦК та СП. Разом з тим, на момент взяття 1-м відповідачем позивача на військовий облік доказів, які б свідчили про зняття позивача з військового обліку по місцю його проживання (у Центрально-Чечеловському ОРТЦК та СП) у матеріалах справи відсутні.

Ключовим при набутті обов`язку постановки на військовий облік до РТЦК та СП за новим місцем проживання та реєстрації, є наявність обов`язкового зняття з військового обліку за старим місцем проживання та реєстрації. Тобто ці відомості повинні бути зафіксовані у належний законом спосіб, з відповідними відмітками суб`єктів владних повноважень.

Як зазначалось, позивачем в момент зупинки пред`явлено посадовим особам 1-го відповідача та поліції паспорт та тимчасове посвідчення про взяття на військовий облік за місцем свого проживання.

Враховуючи, що станом на момент взяття позивача на облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивач вже перебував на військовому обліку, дії 1-го відповідача щодо взяття позивача 09.08.2023 на військовий облік вчинені протиправно, поза межами повноважень та не у спосіб визначений Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

На момент зупинки транспортного засобу на блок посту, 1-й відповідач повинен був діяти в межах наданих повноважень, а саме надати повістку з інформацією про дату та час достатнім для прибуття до РТЦК та СП за місцем проживання і реєстрації позивача.

Тому, за результатами встановлених судом обставин, дії 1-го відповідача щодо постановки ОСОБА_1 на військовий облік військовозобов`язаних до ІНФОРМАЦІЯ_1 та видачі мобілізаційного розпорядження ОСОБА_1 від 09.08.2023 визнаються судом протиправними.

Відповідно, мобілізаційне розпорядження від 09.08.2023, яке видано 1-м відповідачем на підставі проведеного медичного огляду позивача, є також протиправним, та таким, що підлягає скасуванню.

Щодо скасування наказу командира частини НОМЕР_1 від 09.08.2023 №9 та виключення позивача із списків особового складу частини.

Як встановлено судом, наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 09.08.2023 №9, солдата ОСОБА_1 , НОМЕР_4 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, у воєнний стан Хустським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки Закарпатської області відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №669/2022 "Про загальну мобілізацію", призначено на посаду водія розвідувального відділення розвідувального взводу, ВОС- 790037А. 3 09 серпня 2023 року зарахувати до списків особового складу, на всі види забезпечення та вважати таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків з посадовим окладом згідно з тарифним розрядом 5 у сумі 2820 гривень, шпк "солдат". Виплачувати щомісячну премію відповідно до особистого внеску у загальний результат служби в розмірі 534 відсотків посадового окладу, надбавку за особливості проходження служби в розмірі 65 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання та надбавки за вислугу років. Підстава: іменний список ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.08.2023 №9530.

Тобто, даний наказ виданий на підставі мобілізаційного розпорядження та іменного списку осіб, направлених ІНФОРМАЦІЯ_3 до ВЧ НОМЕР_5 (який є додатком до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 09.08.2023 № 159). До того ж, як вже встановлено судом, дії 2-го відповідача щодо проведення неналежного медичного огляду позивача, за результатами якого позивача протиправно визнано придатним до військової служби, призвели до прийняття протиправного мобілізаційного розпорядження, за яким позивача направлено до ВЧ НОМЕР_1 . Отже, наведене свідчить, що зарахування позивача до особового складу ВЧ НОМЕР_1 відбулось без достатніх правових підстав, що має наслідком скасування наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 09.08.2023 № 9 та виключення його із списків особового складу ВЧ НОМЕР_1 .

До такого висновку суд дійшов на підставі порушення 1-м відповідачем процедури призову позивача на військову службу, що призвело до протиправних дій з боку 1-го відповідача щодо примусового проходження позивачем медичного огляду та визначення 2-м відповідачем позивача як придатного до військової служби.

Отже, прийняття 3-м відповідачем наказу про зарахування позивача до особового складу ВЧ НОМЕР_1 відбулось фактично за результатами проходження позивачем медичного огляду 09.08.2023, на підставі якого встановлено придатність позивача до військової служби. Разом з тим, за висновками суду, сформованими на підставі дійсних обставин справи та дослідження наданих сторонами доказів, судом визнані протиправними дії 2-го відповідача щодо проведення неналежного медичного огляду позивача та скасовані протокол засідання медичної комісії від 09.08.2023 №159 в частині, що стосується позивача та довідку ВЛК від 09.08.2023 №3380.

Тому, питання придатності позивача до військової служби наразі не вирішено належним чином, відповідно і зарахування позивача до особового складу НОМЕР_6 як особи, яка придатна до військової служби є передчасним, отже наказ ВЧ НОМЕР_1 від 09.08.2023 159 підлягає скасуванню, а позивач є таким, що підлягає виключенню із особового складу військової частини.

Відповідачами у даній справі не надано належних та переконливих доказів того, що дії, які вчинені ними по відношенню до позивача 09.08.2023 відповідають вимогам Закону та Конституції України, тому не можуть вважатися обґрунтованими та правомірними.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п.120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п.51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява №55555/08, п.74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява №36900/03, п.37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні по справі «Yvonne van Duyn v.Home Office» зазначив, що «принцип юридичної визначеності» означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії». З огляду на «принцип юридичної визначеності», держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову.

Щодо розподілу судового збору.

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Разом з тим, відповідно до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Тож, позивач у даній справі звільнений від сплати судового збору. Отже, з урахуванням прийнятого судом рішення, судовий збір розподілу не підлягає.

Разом з тим, при поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3220,80 грн згідно квитанції №4PX1-5ECB-M519-M742 від 28.08.2023.

З урахуванням наведеного, позивач не позбавлений права повернути вказану суму коштів з Державного бюджету в порядку, передбаченому чинним законодавством, як таку, що помилково сплачена.

Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність військово-лікарської комісії II відділу Хустського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 09535240) щодо неналежного проведення медичного обстеження під час проходження військово-лікарської комісії та вчинення дій пов`язаний з визнанням придатності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) до військової служби.

Скасувати протокол № 159 від 09.08.2023 військово-лікарської комісії II відділу Хустського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 09535240), в частині, що стосується визначення придатності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) за станом здоров`я до військової служби.

Визнати протиправними дії Хустського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (код ЄДРПОУ 09535240) щодо постановки ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на військовий облік військовозобов`язаних до Хустського РТЦК та СП та видачі мобілізаційного розпорядження ОСОБА_1 від 09.08.2023.

Скасувати мобілізаційне розпорядження Хустського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 09.08.2023, відповідно до якого проведено призов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) під час дії мобілізації, як придатного до військової служби.

Скасувати наказ командира військової часини НОМЕР_1 (код НОМЕР_7 ) (по стройовій частині) №9 від 09.08.2023 в частині, що стосується призначення та зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).

Зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 (код НОМЕР_7 ) виключити зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 військовослужбовця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 28.11.2023 року.

Суддя Н.Є. Калугіна

Суддя Н.Є. Калугіна