Справа № 761/41888/17

Провадження №1-кп/761/344/2023

В И Р О К

іменем України

29 листопада 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №420 170 000 000 03304 від 18.10.2017 року, відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Андрушівка Житомирської області, українця, громадянина України, працюючого охоронцем ТОВ «Ратний», освіта базова загальна середня, одруженого, маючого на утриманні доньку 2015 р.н., не судимого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючий АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.4 ст.41, ч.2 ст.365 КК України ( в редакції Закону України № 3207-V1 від 07.04.2011, ч.2 ст.28, ч.4 ст.41, ст.340 КК України ( в редакції Закону України № 2341-14 від 05.04.2001), за ч.2 ст.28, ч.4 ст.41, ч.1 ст.171 КК України ( в редакції Закону України № 2341-14 від 05.04.2001)

за участю:

секретарів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

прокурорів: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12

потерпілих: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16

представників потерпілих - ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ,

захисника - ОСОБА_19 ,

обвинуваченого ОСОБА_20 ,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві від 14.11.2012 №622 о/с обвинувачений ОСОБА_20 призначений на посаду міліціонера відділення №1 взводу №2 оперативної роти №1 полку міліції особливого призначення «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві. Наказом ГУ МВС України в м.Києві (далі ГУ МВС України в м.Києві) від 31.05.2013 №389 о/с ОСОБА_20 присвоєно спеціальне звання - сержант міліції.

Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_20 , перебуваючи на посаді міліціонера відділення №1 взводу № 2 оперативної роти № 1 ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУ МВС України в м.Києві, будучи службовою особою, використав своє службове становище і надані чинним законодавством повноваження для вчинення кримінальних правопорушень: перевищення влади та службових повноважень, незаконного перешкоджання проведенню зборів та мітингів, а також умисне перешкоджання здійсненню журналістом законної професійної діяльності.

З 21.11.2013 по 30.11.2013 до Київської міської державної адміністрації від народних депутатів України, громадських організацій та об`єднань, політичних партій та громадян, відповідно до ч. 1 ст. 39 Конституції України, надійшли численні письмові повідомлення та заяви на проведення зборів, мітингів та демонстрацій на вулицях центральної частини м. Києва.

Головою правління Всеукраїнської громадської організації «Коаліція Учасників Помаранчевої Революції» ОСОБА_14 26.11.2013 на ім`я голови Київської міської державної адміністрації направлено повідомлення про проведення з 00 год. 00 хв. 27.11.2013 безстрокових мирних зборів громадян на Майдані Незалежності в м. Києві, яке зареєстровано в Київській міській державній адміністрації 27.11.2013 за №40248.

Також, координатором громадського руху «Спільна справа» ОСОБА_21 11.11.2013 на ім`я голови Київської міської державної адміністрації направлено повідомлення про проведення з 19 год. 00 хв. 22.11.2013 безстрокових мирних зборів, акції, громадян на Майдані Незалежності в м. Києві, яке зареєстровано в Київській міській державній адміністрації 12.11.2013 за №38282.

Починаючи з 21.11.2013 громадяни, зібравшись на Майдані Незалежності у м. Києві та прилеглій до нього території, реалізовували своє конституційне право на мирні зібрання.

30.11.2013 в період з 3 год. 00 хв. до 3 год. 20 хв. заступнику начальника Головного управління - начальнику міліції громадської безпеки ГУМВС України в місті Києві (матеріали відносно якого виділено в окреме провадження), який знаходився в адміністративному приміщенні ГУМВС України в м. Києві, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, надійшов наказ від начальника ГУМВС України в місті Києві, який у свою чергу діяв за наказом вищого керівництва та за попередньою змовою з головою Київською міською державною адміністрацією, Секретарем РНБО та його заступником (матеріали досудового розслідування стосовно яких виділено в окреме провадження), організувати витиснення із застосуванням сили з Майдану Незалежності в м. Києві громадян, які там перебували та реалізовували конституційне право на мирні зібрання, із залученням працівників полку міліції особливого призначення «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві (далі - ПМОП «Беркут»), а також військовослужбовців військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 внутрішніх військ МВС України, як приданих сил (далі - ВВ МВС України) для охорони громадського порядку.

Надалі, заступник начальника управління - начальник відділу забезпечення масових заходів управління громадської безпеки ГУ МВС України в м. Києві віддав наказ на вишиковування військовослужбовців внутрішніх військ МВС України по периметру Майдану Незалежності вздовж вулиць Інститутської, Городецького та Хрещатик, а також віддав наказ співробітникам управління громадської безпеки для здійснення контролю за встановленням огородження - металевих щитів, вздовж вулиці Інститутська, Хрещатик та Городецького, з метою забезпечення витіснення учасників мирного зібрання у визначеному співробітниками ПМОП «Беркут» напрямку, недопущення повернення осіб, що приймали участь у мирному зібранні на Майдан Незалежності та прибуття на площу мешканців міста Києва, а також інших осіб на підтримку мітингувальників.

Після цього віддав наказ про початок руху співробітників ПМОП «Беркут» та їх переміщення зі сторони вул. Інститутської на прилеглу до Монументу Незалежності територію Майдану Незалежності з метою зайняття позицій для подальшого витиснення громадян, які концентрувались, зокрема, на сходах Монументу Незалежності, реалізовували своє право на мирне зібрання.

Обвинувачений ОСОБА_20 , будучи у складі відділення №1 взводу № 2 оперативної роти №1 ПМОП «Беркут» з метою виконання вищевказаного наказу приблизно о 04-05 год. 30.11.2013 прибув за вищевказаних обставин разом з іншими, залученими до несення служби працівниками полку міліції особливого призначення «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві безпосередньо на прилеглу до Монументу Незалежності територію Майдану Незалежності.

В цей час відносно більшості громадяни, які реалізовували своє право на мирне зібрання та перебували у цей час на сходах та платформі Монументу Незалежності, та які порушень громадського порядку не здійснювали, а передбачених законодавством підстав для їх витиснення або затримання не було, та незважаючи на оточення з усіх боків працівниками органів внутрішніх справ та безпідставне наближення впритул до них працівників полку міліції особливого призначення «Беркут» із спецзасобами, ці громадяни очевидно для прибувших за вищевказаних обставин працівників полку міліції особливого призначення «Беркут», у тому числі для ОСОБА_20 , не мали намірів покинути територію Майдану Незалежності, демонстрували свої наміри продовжити мирне зібрання, яке проводилося відповідно до чинного законодавства та не було заборонене будь-яким рішенням суду.

Незважаючи на відсутність судового рішення про заборону щодо реалізації права на проведення мітингів, мирного зібрання на території Майдану Незалежності в м. Києві, 30.11.2013 у період часу з 04 год. 11 хв. до 04 год. 22 хв., з метою незаконного перешкоджання проведенню зборів та мітингів, які проходили на Майдані Незалежності у м. Києві, перевищуючи службові повноваження, співробітники МОП «Беркут» надмірно та безпідставно застосували фізичного насильство, спеціальні засоби, зокрема кийки «ПР» та «Томфа», а також вчинили болісні і такі, що ображають особисту гідність дій, відносно учасників мирного зібрання, внаслідок чого 132 особам - учасникам мітингу спричинено фізичний біль та заподіяно тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості та близько 300 учасників мирного зібрання були витіснені від Монументу Незалежності, пам`ятника засновникам Києва до проїжджої частини вулиці Хрещатик.

У період з 04 год.23 хв. по 05 год12 хв. 30.11.2013, після того, як учасники мирного зібрання під примусом правоохоронців залишили прилеглу до Монументу Незалежності та пам`ятника засновникам Києва територію, співробітники ПМОП «Беркут», у тому числі обвинувачений ОСОБА_20 продовжили вчиняти протиправні дії, спрямовані на перешкоджання проведення акції протесту.

Так, виконуючи наказ заступника командира оперативної роти № 1 ПМОП «Беркут», підпорядкованому ГУ МВС України в місті Києві, міліціонер віділення № 1 взводу № 2 оперативної роти № 1 ПМОП «Беркут», підпорядкованому ГУМВС України в м.Києві, ОСОБА_20 , разом із іншими невстановленими співробітниками оперативної роти № 1 ПМОП «Беркут», на виконання наказу, вишикувались у шеренгу уздовж тротуару на вулиці Хрещатик ( на стороні з непарною нумерацією) на Майдані Незалежності в місті Києві. Після чого, усвідомлюючи, що громадяни, які йшли попереду, а саме ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та інші невстановлені громадяни, які приймали участь у мирному зібранні на ОСОБА_22 і можуть повернутись до Монументу Незалежності та пам`ятника засновникам Києва для продовження участі у такому зібранні, з метою незаконного перешкоджання подальшому проведенню мирного зібрання, на виконання наказу обвинувачений ОСОБА_20 , спільно з іншими співробітниками підрозділу почали рух шеренгою по тротуару вулиці Хрещатик на Майдані Незалежності, через перехрестя вилиць Хрещатик та Архітектора Городецького, у напрямку Бесарабської площі, не пропускаючи нікого до прилеглої до Монументу Незалежності та пам`ятника засновникам Києва території, неодноразово висуваючи неправомірні вимоги до громадян щодо якнайшвидшого залишення Майдану Незалежності та прилеглої території, застосовуючи при цьому до ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 та невстановлених під час досудового розслідування громадян фізичну силу та психологічне насильство, яке виразилось у висловлюваннях на адресу громадян, яких витіснили в сторону Бесарабської площі нецензурної лексики та демонстрації при цьому агресивної поведінки (готовності безпідставно застосувати фізичну силу та спеціальні засоби до громадян), що ображало їх особисту гідність. Внаслідок таких дій, невстановленими працівниками ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУ МВС України в м.Києві групою осіб спільно з ОСОБА_20 потерпілі ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , а також інші учасники мирного зібрання були вимушені під тиском працівників міліції залишити ОСОБА_23 та прилеглу територію вулиці Хрещатик, та під продемонстрованою обвинуваченим ОСОБА_20 та іншими невстановленими працівниками ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУ МВС України в м.Києві загрозою можливого застосування до них фізичної сили і спеціальних засобів, рухатися у визначених обвинувачених ОСОБА_20 та іншими свівробітниками ПМОП «Беркут» напрямку, і як наслідок були витіснені цими працівниками міліції в бік Бесарабської площі.

Водночас ОСОБА_20 , будучи службовою особою, близько 5 год.02 хв. 30.11.2013, рухаючись разом з іншими невстановленими співробітниками ПМОП «Беркут» по тротуару (на стороні з непарною нумерацією) вулиці Хрещатик на Майдані Незалежності до перехрестя вулиць Хрещатик і Архитектора Городецького, побачив ОСОБА_16 , який здійснював фотозйомку подій, що відбувались навколо і фіксування протиправних дій правоохоронців, та підбіг до нього, побачивши, що ОСОБА_16 розвернувся напівоберти та опустив погляд до фотоапарату наніс потерпілому ОСОБА_16 три удари: перший гумовим кийком «ПР», який тримав у правій руці, в праву сторону тім`яної ділянки голови, другий- кулаком руки в нижню щелепу справа, третій - кийком по стегну правої ноги потерпілого, чим перевищив владу та службові повноваження.

Таким чином ОСОБА_20 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 28, частиною 2 статті 365 КК України (в редакції Закону України №3207-VI (3207-17) від 07.04.2011), тобто в умисні дії, що виразилися у перевищенні влади та службових повноважень, що супроводжувалось болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого діями, за відсутності ознак катування, вчиненому групою осіб без попередньої змови між собою.

Окрім того, ОСОБА_20 , будучи службовою особою, діючи умисно, незаконно перешкоджав проведенню зборів, мітингів, із застосуванням фізичного насильства групою осіб без попередньої змови та умисно перешкоджав законній професійній діяльності журналіста за наступних обставин.

Так, в Україні гарантується та захищається державою право громадян на свободу мирних зібрань. Держава зобов`язана забезпечити його ефективну реалізацію.

Реалізація права на мирні зібрання в Україні регулюється актами національного та міжнародного законодавства.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікована Верховною Радою України згідно із Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», гарантує кожній особі, серед інших прав і свобод, право на свободу зібрань та об`єднання.

Відповідно до статті 11 Конвенції кожен має право на свободу мирних зібрань та на свободу об`єднання з іншими, включаючи право створювати профспілки і вступати до них для захисту своїх інтересів.

Здійснення прав на свободу зібрань та об`єднання не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Статтею 21 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української PCP від 19.10.1973 №2148-VIII, також визнається право на мирні збори. Згідно з положеннями вказаної статті, користування цим правом не підлягає ніяким обмеженням, крім тих, які накладаються відповідно до закону і які є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах державної чи суспільної безпеки, громадського порядку, охорони здоров`я і моральності населення або захисту прав та свобод інших осіб.

Статтею 39 Конституції України у державі встановлено реєстраційний, а не дозвільний порядок проведення зборів, походів, мітингів і демонстрацій, а їх проведення може бути обмежене лише за рішенням суду та виключно у випадках, безпосередньо визначених Конституцію України. Тимчасові обмеження права громадян на мирні збори можуть встановлюватися лише в умовах воєнного або надзвичайного стану.

В свою чергу, з 21.11.2013 по 30.11.2013 до Київської міської державної адміністрації від Народних депутатів України, громадських організацій та об`єднань, політичних партій та громадян відповідно до ч. 1 ст. 39 Конституції України надійшли численні письмові повідомлення та заяви на проведення мітингів та демонстрацій на вулицях центральної частини м. Києва.

Зокрема, головою правління Всеукраїнської громадської організації «Коаліція Учасників Помаранчевої Революції» ОСОБА_14 26.11.2013 на ім`я голови Київської міської державної адміністрації було направлено повідомлення про проведення з 00 год. 00 хв. 27.11.2013 безстрокового мирного зібрання громадян на Майдані Незалежності в м. Києві, яке було зареєстровано в Київській міській державній адміністрації 27.11.2013 за №40248.

Починаючи з 21.11.2013 громадяни, зібравшись на Майдані Незалежності у м. Києві та прилеглій до нього території, реалізовували своє конституційне право на мирні зібрання.

Водночас, ОСОБА_20 , перебуваючи на посаді міліціонера відділення №1 взводу № 2 оперативної роти № 1 полку міліції особливого призначення «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві, будучи службовою особою, групою осіб вчинив дії, які виразилися у незаконному перешкоджанні проведенню зборів, мітингів.

30.11.2013 в період з 3 год. 00 хв. до 3 год. 20 хв. заступнику начальника Головного управління - начальнику міліції громадської безпеки ГУМВС України в місті Києві (матеріали відносно якого виділено в окреме провадження), який знаходився в адміністративному приміщенні ГУМВС України в м. Києві, розташованому за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, надійшов наказ від начальника ГУМВС України в місті Києві, який у свою чергу діяв за наказом вищого керівництва та за попередньою змовою з головою Київською міською державною адміністрацією, Секретарем РНБО та його заступником (матеріали досудового розслідування стосовно яких виділено в окреме провадження), організувати витиснення із застосуванням сили з Майдану Незалежності в м. Києві громадян, які там перебували та реалізовували конституційне право на мирні зібрання та не вчиняли будь-яких протиправних дій, із залученням працівників полку міліції особливого призначення «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві (далі - ПМОП «Беркут»), а також військовослужбовців військових частин НОМЕР_1, НОМЕР_2 , НОМЕР_3 внутрішніх військ МВС України, як приданих сил (далі - ВВ МВС України) для охорони громадського порядку.

Діючи умисно, на виконання наказу, який надійшов від його безпосереднього керівництва про початок руху співробітників ПМОП « Беркут» та їх переміщення зі сторони вул. Інституцької на прилеглу до Монументу Незалежності територію Майдану Незалежності з метою зайняття позицій для подальшого витиснення громадян, які концентрувались, зокрема, на сходах Монументу Незалежності, реалізували своє право на мирне зібрання та будь-яких порушень громадського порядку не здійснювали.

ОСОБА_20 , будучи службовою особою, з метою виконання вищевказаного наказу приблизно о 04-05 год. 30.11.2013 прибув за вищевказаних обставин разом з іншими залученими до несення служби працівниками полку міліції особливого призначення «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві прибули безпосередньо на прилеглу до Монументу Незалежності територію Майдану Незалежності.

В цей час громадяни, які реалізовували своє право на мирне зібрання та перебували у цей час на сходах та платформі Монументу Незалежності та в цілому порушень громадського порядку не здійснювали, передбачених законодавством підстав для їх витиснення або затримання не було, та незважаючи на оточення з усіх боків працівниками органів внутрішніх справ та безпідставне наближення впритул до них працівників полку міліції особливого призначення «Беркут» із спецзасобами, ці громадяни очевидно для прибувших за вищевказаних обставин працівників полку міліції особливого призначення «Беркут», у тому числі для ОСОБА_20 не мали намірів покинути територію Майдану Незалежності, демонстрували свої наміри продовжити мирне зібрання, яке проводилося відповідно до чинного законодавства та не було заборонене будь-яким рішенням суду.

При цьому обвинувачений ОСОБА_20 разом з іншими співробітниками ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в місті Києві, залученими за вищевказаних обставин, підпорядковуючись вказівкам начальницького складу полку міліції особливого призначення «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві, а саме: незважаючи на відсутність судового рішення про заборону щодо реалізації права на проведення мітингів, мирного зібрання на території Майдану Незалежності в м. Києві, 30.11.2013 у період часу з 04 год. 11 хв. до 04 год. 22 хв., з метою незаконного перешкоджання проведенню зборів та мітингів, які проходили на Майдані Незалежності у м. Києві, перевищуючи службові повноваження, співробітники МОП «Беркут» надмірно та безпідставно застосували фізичне насильство, спеціальні засоби, зокрема кийки «ПР» та «Томфа», а також вчинили болісні і такі, що ображають особисту гідність дій, відносно учасників мирного зібрання, внаслідок чого 132 особам - учасникам мітингу спричинено фізичний біль та заподіяно тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості та близько 300 учасників мирного зібрання були витіснені від ОСОБА_24 , пам`ятника засновникам Києва до проїжджої частини вулиці Хрещатик.

У період з 04.год.23 хв. по 05.год.12 хв.30.11.2023 після того, як учасники мирного зібрання піж примусом правоохоронців залишили прилеглу до Монументу Незалежності та пам`ятника засновникам Києва територію, співробітники ПМОП «Беркут», з метою недопущення повернення до Монументу та пам`ятника засновникам Києва громадян, які бажали продовжити або приймати участь у мирному зібранні, на виконання наказу та розпоряджень начальницького складу вказаного підрозділу міліції групою осіб продовжили вчиняти протиправні дії, спрямовані на перешкоджання проведення акції протесту.

Так, близько 05 год.00 хв.30.11.2013 заступник командира оперативної роти № 1 ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в місті Києві (матеріали відносно якого виділено в окреме провадження), який перебував поруч зі своїми підлеглими та безпосередньо спостерігав за їхніми протиправними діями, з метою незаконного перешкоджання проведенню мирного зібрання, недопущення повернення людей до Монументу Незалежності та пам`ятника засновникам Києва, віддав наказ підлеглим співробітникам оперативної роти № 1 вишикуватись в шеренгу, якою рушити по вул. Хрещатик, через перехрестя вулиць Хрещатик та Архітектора Городецького, в бік Бесарабської площі, продовжуючи витіснення мітингувальників.

Міліціонер відділення № 1 взводу № 2 оперативної роти № 1 ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУ МВС України в м.Києві ОСОБА_20 разом із іншими невстановленими співробітниками оперативної роти № 1 ПМОП «Беркут» на виконання вказаного наказу вишикувались в шеренгу вздовж тротуару ( н стороні з непарною нумерацією) по вул. Хрещатик на Майдані Незалежності в місті Києві.

Після чого, усвідомлюючи, що громадяни, які йшли попереду, а саме потерпілі ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та інші невстановлені особи, приймали участь у мирному зібранні на ОСОБА_22 і можуть повернутись до Монументу Незалежності та пам`ятника Засновникам Києва для продовження участі у такому зібранні, з метою незаконного перешкоджання подальшому проведенню мирного зібрання групою осіб продовжили вчиняти протиправні дії, спрямовані на перешкоджання проведенню акції протесту, а також перешкоджали діяльності журналістів, які на місці події фіксували незаконні дії працівників міліції. На виконання наказу спільно з іншими співробітниками підрозділу почали рух шеренгою по тротуару вулиці Хрещатик на Майдані Незалежності, через перехрестя вулиць Хрещатик та Архітектора Городецького, у напрямку Бесарабської площі, не пропускаючи нікого до прилеглої до Монументу Незалежності та пам`ятника засновникам Києва території, неодноразово висуваючи неправомірні вимоги до громадян щодо якнайшвидшого залишення Майдану Незалежності та прилеглої території, застосовуючи при цьому до ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 та невстановлених осіб, які не бажали покидати ОСОБА_23 та прилеглі території вулиці Хрещатик фізичне та психологічне насильство, яке виразилось у поштовхах, одночасного руху шеренгою вказаних працівників міліції, зокрема ОСОБА_20 , внаслідок чого громадяни, які стояли на шляху цієї шеренги не могли встояти під натиском працівників міліції та витіснялись ними у напрямку Бесарабської площі, використання працівниками міліції на адресу громадян, яких вони витісняли в сторону Бесарабської площі нецензурної лексики та демонстрації при цьому агресивної поведінки (готовності безпідставно застосувати фізичну силу та спеціальних засобів до громадян), що ображало особисту гідність громадян.

Внаслідок таких дій невстановленими працівниками ПМОП «Беркут» підпорядкованого ГУМВС України в м.Києві групою осіб спільно з ОСОБА_20 , потерпілим ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , а також іншими учасниками мирного зібрання були вимушені під тиском працівників міліції залишити ОСОБА_23 та прилеглу територію вулиці Хрещатик, та під продемонстрованою ОСОБА_20 та іншими працівниками ПМОП «Беркут, підпорядкованого ГУМВС України в м.Києві загрозою можливого застосування до них фізичної сили і спеціальних засобів, рухатись у визначеному ОСОБА_20 та іншими співробітниками ПМОП «Беркут» напрямку і, як наслідок, були витіснені цими працівниками міліції в бік Бесарабської площі.

Водночас, ОСОБА_20 , міліціонер відділення №1 взводу №2 оперативної роти №1 ПМОП «Беркут», будучи службовою особою, близько 05 год. 02 хв. 30.11.2013, рухаючись разом із іншими невстановленими органом досудового розслідування співробітниками ПМОП «Беркут» по тротуару (на стороні з непарною нумерацією) вулиці Хрещатик на Майдані Незалежності до перехрестя вулиць Хрещатик і Архітектора Городецького, побачив ОСОБА_16 , який мав статус журналіста та за допомогою професійного фотоапарату здійснював фотозйомку подій, що відбувалися навколо, зокрема і фіксування протиправних дій правоохоронців. Обвинувачений ОСОБА_20 підбіг до ОСОБА_16 , але незважаючи на повідомлення ОСОБА_16 про те, що він є журналістом та демонстрацію ним на підтвердження своїх слів посвідчення спеціального кореспондента газети «Екологія та соціальний захист України», яке він тримав разом із фотоапаратом у правій руці, ОСОБА_20 , перевищуючи владу та службові повноваження, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у вигляді непоширення інформації про події, які відбувались 30.11.2013 в центральній частині м. Києва, та унеможливлення викриття правоохоронців, які вчиняли протиправні дії відносно громадян - учасників мирної акції протесту та звичайних перехожих, бажаючи їх настання, маючи умисел на перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, з метою припинення подальшого фіксування ОСОБА_16 протиправних дій співробітників ПМОП «Беркут», наніс йому по черзі три удари: перший - гумовим кийком «ПР», який тримав у правій руці, в праву сторону тім`яної ділянки голови; другий - кулаком руки, в якій знаходився кийок, в нижню щелепу справа; третій - кийком по стегну правої ноги потерпілого, чим перешкодив законній професійній діяльності журналіста.

Вказаними діями обвинувачений ОСОБА_20 групою осіб, із застосуванням насильства, перешкодив проведенню зборів, мітингів та вуличних походів, зокрема порушив конституційне право ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 збиратись мирно, без зброї і проводити збори і мітинги, про проведення яких завчасно сповіщено органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, а також, діючи умисно умисно перешкоджав законній професійній діяльності журналіста.

Таким чином обвинувачений ОСОБА_20 вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 28, статтею 340 КК України (в редакції Закону України №2341-14 від 05.04.2001), тобто умисні дії, що виразилися в незаконному перешкоджанні проведенню зборів, мітингів службовою особою, вчиненому групою осіб без попередньої змови та вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.171 КК України ( в редакції Закону України № 2341 -У1 від 05.04.2001), а саме: перешкоджав здійсненню журналістом законної професійної діяльності.

Обвинувачений ОСОБА_20 не визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.4 ст.41, ст.340 ( в ред. Закону України №2341-14 від 05.04.2001 ), ч.2 ст.28, ч.4 ст.41, ч.2 ст.365 КК України ( в ред Закону України №3207-VI від 07.04.2011) , ч.2 ст.28, ч.4 ст.41, ч.1 ст.171 КК України (в ред Закону України №2341-14 від 05.04.2001), відповідно до зміненоного у суді обвинувачення.

Надав суду показання у яких зазначив, що з 2012 року працював на посаді міліціонера у першій оперативній роті, другого взводу ПМОП «Беркут», де командиром взводу був ОСОБА_3, командиром роти ІНФОРМАЦІЯ_2 , заступником командира роти ОСОБА_25 , командир полку ОСОБА_26 . До його функціональних обов`язків входило забезпечення охорони громадського порядку при проведенні заходів масового характеру. В день з 29.11 по 30.11.2013 року він був вдягнутий у звичайну форму «Беркута», мав шолом на голові та підшоломник, він особисто був оснащений резиновою палицею ПР73, деякі інші працівники «Беркуту» були екіпіровані палицями «Томфа», які на відмінність від резинового кийка за своїми характеристиками є твердими та не гнуться.

29.11.2013 року він заступив на службу та приймав участь в охороні громадського порядку на спортивному матчі, який проходив у палаці Спорту. Потім першу оперативну роту, у складі якої був він, направили для несення служби на Майдан Незалежності. Прибувши до місця несення служби тривалий час знаходились в автобусі. В ніч з 29.11 на 30.11.2013 спостерігав велике скупчення людей на ОСОБА_22 , бачив як між собою сварились мітингувальники, працівники комунальної служби та працівники міліції, які вступали один з одним у словесні перепалки.

Вказав, що потім у складі свого підрозділу під керівництвом ОСОБА_25 перемістились ближче до вул. Хрещатик по лівій стороні на тротуарі де виконували функцію по охороні громадського порядку. Чув як з гучномовця, який був розміщений на автомобілі, звертались до мітингувальників з закликами не порушувати громадський порядок та закликали громадян розходитись.

Зазначив, що пересувались по ОСОБА_27 відповідно до команд керівництва, хто саме надавав команди йому не відомо, такі вказівки надходили через рації, які були у працівників «Беркут», отже важко ідентифікувати по голосу конкретну особу, що надавала вказівки з приводу дислокації взводу.

Заперечував отримання наказу від керівництва щодо силового розгону протестувальників, стверджував, що ні він, ні ті, хто був поряд з ним, не застосовували фізичну силу до громадян та не застосовували будь-які спецзасоби. Підтвердив, що впізнав себе на фотознімку № 0919, який був зроблений потерпілим ОСОБА_28 , втім його поряд не бачив. Звертав увагу лише на тих, хто був з великими відеокамерами та мікрофонами, саме таких громадян він ідентифікував як журналістів. Заперечував, що наносив удари потерпілому ОСОБА_16 , стверджуючи що нікому не спричиняв тілесних ушкоджень. Також стверджував, що жодний громадянин не представлявся йому як журналіст, та особисто до нього не звертався. З засобів масової інформації йому стало відомо, що в цю ніч були спричинені тілесні ушкодження протестувальникам. Підтвердив, що на фото, дійсно тримав кийок у піднятому стані, однак ударів нікому на наносив.

Вказав, що в наступному у лютому 2014 року отримав тяжкі тілесні ушкодження під час несення служби на ОСОБА_22 , а в 2015 році звільнився за станом здоров`я.

Просив суд врахувати, що мав незначний досвіт роботи в спецпідрозділі «Беркут», а відтак не мав змоги в повній мірі оцінити ситуацію, заперечував будь-який зговір з іншими особами на вчинення кримінальних правопорушень.

Також сторона захисту стверджувала, що масові акції протесту, які мали місце в ніч з 29.11 на 30.11. 2013 року у м.Києві на Майдані Незалежності не були виключно мирними, як то вказує сторона обвинувачення. Так, з моменту спроби працівниками комунальних служб встановити ялинку, мітингувальники почали чинити спротив та чинити опір працівникам міліції, загалом ряд працівників міліції внаслідок незаконних дій мітингувальників отримали тілесні ушкодження різного ступню тяжкості, які застосовували палиці, склянні банки, які кидали у працівників поліції, допускали неприпустимі ображення на адресу працівників міліції. На думку сторони захисту така неправомірна поведінка мітингувальників давала право працівникам міліції застосовувати силу до порушників громадського порядку. Дії працівників міліції узгоджуються з національним законодавством, яке надає право працівнику міліції на застосування спеціальних засобів та фізичної сили та узгоджується зі ст.11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка ратифікована ВР України, яка визначає, що здійснення права на свободу зібрань не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Ця стаття не перешкоджає запровадженню законних обмежень чи здійснення цих прав особами, що входять до складу збройних сил, поліції чи адміністративних органів держави.

Також захисник стверджував, що акції протесту мають бути припинені на вимогу представників органів влади при порушенні порядку їх проведення.

Захист також стверджував, що потерпілий ОСОБА_16 не мав статусу журналіста, жодної публікації від його імені не було оприлюднено, ніяких завдань редакції він не виконував та не мав відповідної акредитації, а отже його статус як журналіста є сумнівним. Стверджував, що ОСОБА_16 давав плутані показання щодо обставин нанесення йому тілесних ушкоджень, в інших кримінальних провадженнях надавав показання щодо обставин спричинення тілесних ушкоджень, де не вказував на обвинуваченого ОСОБА_20 .

Зазначав, що сторона обвинувачення не довела будь-якого попереднього зговору на вчинення кримінальних правопорушень та не надала даних, які б беззаперечно вказували на отримання завідомо злочинних наказів обвинуваченим ОСОБА_20 .

Також захисник стверджував, що ОСОБА_20 своїх повноважень та наданої йому влади не перевищував, а сторона обвинувачення не довела жодної складової інкримінованого злочину ОСОБА_20 за ст.365 КК України.

Уважає, що сторона обвинувачення діє упереджено та заангажовано, чим порушує основоположні принципи кримінального права та процесу.

Посилаючись на вищевикладене просив виправдати обвинуваченого за усіма статтями зміненого обвинувачення.

Не дивлячись на невизнання вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ст. 340 ( в ред. Закону України № 2341-14 від 05.04.2001), ч.1 ст. 28, ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції Закону України № 3207-У1 від 07.04.2011) та за ч.1 ст.171 КК України ( в ред.Закону України № 2341-14 від 05.04.2001) підтверджується наступними доказами, які були досліджені в судовому засіданні, а саме: показаннями потерпілих, свідків, письмовими доказами та речовими доказами, що були досліджені у судовому засіданні, які суд визнав допустимими та узгодженими, послідовними, логічними та взаємопов`язаними.

Допитана потерпіла ОСОБА_13 суду підтвердила, що перебувала в центральній частині Києва, зокрема на ОСОБА_22 , в період з 21 листопада по 30 листопада 2013 року, у зв`язку з участю у протестних заходах проти політики колишнього Президента України ОСОБА_29 . Прийшла на ОСОБА_23 29.11.2013 ближче до вечора і разом з іншими учасниками вирішили залишитись до ранку. З нею були найближчі друзі: ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 . Увечері, орієнтовно 19-20 год. 29.11.2013 року вони вирішили залишитись. Ближче до півночі розпочалась бійка за апаратуру, тобто по вул. Хрещатик їхала машина з апаратурою її не пропускали працівники у формі «Беркуту». Бійка розпочалась між працівниками «Беркуту» і між опозицією. Працівники «Беркут» намагались оточити автомобіль щоб не пропустити його далі, а протестувальники намагався цьому завадити. Протестувальники, спочатку словесно намагались завадити, «Беркут» почав відштовхувати протестувальників, потім витягнули кийки і почали бити протестувальників. Час від часу вона ходила до кафе грітись, де перебувала разом з ОСОБА_32 та ОСОБА_34 . Вона курсувала між кафе і ОСОБА_35 де спілкувалась з іншими. Після 3 год. хтось сказав що будуть завозити машину з ялинкою. За 10-20 хв. до 4 год. машини почали заїжджати, окрім запчастин до ялинки були щити. Перед машиною вистроїлись протестувальники щоб запитати що відбувається, кажуть що ялину везуть, а вони почали розвантажувати металеві щити. Вона була ближче до вул. Інститутської, коли розпочали розвантажувати металеві щити. При цьому працівники комунальної служби поводились зухвало, один з них штовхнув її на землю. Поки щитами огороджували навколо ОСОБА_36 , тим часом працівники ОСОБА_37 почали вишикуватись по вул.Інституцькій. В цей час її виштовхали за периметр особи у цивільному одязі. Десь о 4:15 год. чутно було, що почався розгін, люди почали кричати. Вона бачила, як працівники міліції активно били протестуючих, відтісняючи їх з ОСОБА_27 . Це все відбувалось вздовж вул. Інституцька, поступово зміщувалось в бік вул. Архітектора Городецького. Під час цього хтось падав, допомагали один одному піднятись. Її особисто вдарили по нозі. Бачила як працівники «Беркуту» наносять удари чоловікам в область голови та по різним частинам тіла. Після чого люди почали тікати з ОСОБА_36 , вона також покинула площу та вийшла зі сторони Бесарабського ринку. Де зустріла своїх знайомих, серед яких був ОСОБА_30 . У нього була розбита голова, текла кров. Для надання медичної допомоги вони викликали швидку. ОСОБА_38 розповів, що його співробітник «Беркуту» вдарив кийком по голові. Підтвердила, що була очевидцем побиття «Беркутом» людей, які викрикували образи на адресу мітінгуючих та залякували їх. У неї особисто вибили з рук мобільний телефон, коли вона намагалась знімати події на ОСОБА_39 . Зазначила, що співробітники «Беркуту» діяли по команді, яку надавав їх керівник. Вони рухались шеренгою, відтісняючи людей в вулиць. Вона робила спроби зняти на телефон працівників «Беркуту» та їх обличчя, однак в неї вибили з рук телефон. Від знайомих чула, що побили ОСОБА_40 та ОСОБА_41 . Особисто бачила потерпілого ОСОБА_28 , якого знає як блогера, в нього було закривавлене обличчя. З його слів стало відомо, що його побили працівники «Беркуту».

Показаннями потерпілої ОСОБА_15 , яка підтвердила, що перебувала на Майдані Незалежності в м.Києві, де приймав участь в протестній акції разом з друзями ОСОБА_34 , ОСОБА_42 , учасниками коаліції Помаранчевої революції, ОСОБА_43 .. Зі слів ОСОБА_44 їй стало відомо, що на ОСОБА_39 встановлюють металеві щити та що відбувається сутичка з представниками комунальної служби. Коли вона підійшла до цього місця, бачила, як велась словесна перепалка та сутички у активістів та комунальників. Все це відбувалось біля 3 години ночі 30.11.2013 року. Потім пройшла ближче до ОСОБА_45 , де також розпочинались сутички між активістами та мітингувальниками. Хтось кинув шумову гранату, «Беркут» почав застосовувати кийки, бити мітингувальників та відтісняти їх з ОСОБА_36 . Під час сутички вона отримала удар в спину кийком, однак хто саме наніс їй удар сказати не може. Бачила людей, які отримали травми від ударів кийками. У когось була розбита голова, комусь пошкодили руку.

Показаннями потерпілого ОСОБА_14 , який зазначив, що у 2013 році звертався до КМДА з повідомленням про проведення акції протесту на Майдані Незалежності у м.Києві, був її організатором. Перебував на ОСОБА_22 в ніч з 29.11 на 30.11.2013 року. Разом з ним були його знайомі, які також приймали участь в протестній акції: ОСОБА_46 , ОСОБА_47 та інші. Мітингувальників було приблизно 300 чоловік. Від ОСОБА_44 дізнався, що намет, який був встановлений для обігріву активістів, обносять щитами. Дізнався, що комунальники встановили щити та огородили ОСОБА_48 . Люди почали збиратись біля ОСОБА_45 . В цей час на вул. Інституцька почав вишикуватись «Беркут» та наближатись до місця скупчення активістів, яких безпідставно почали бити, наносити удари кийками по різним частинам тіла, застосовували слізогінний газ, кайданки. Багато людей було закривавлених, з травмами голови. Підїзжали карети швидкої допомоги в яких загружали поранених. Працівники міцілії рухались шеренгою та відтісняли людей з Майдану, при цьому залякували їх та продовжували застосовувати дубінки. Усіх витіснили з площі в район Бесарабського ринку де зігнали людей у підземний перехід.

Показаннями свідка ОСОБА_49 яка підтвердила, що близко 4 годин ранку 30.11.2013 перебувала на ОСОБА_22 , де приймала участь в акції протесту разом з іншими. Приблизно учасників протесту було біля 300 осіб. Там же перебували її знайомі активісти ОСОБА_46 , ОСОБА_28 , ОСОБА_50 , ОСОБА_47 . Близько 4 ранку вона була в одному із пабів, коли їй зателефонував ОСОБА_51 та повідомив, що на ОСОБА_22 працівники «Беркуту» б`ють людей. Бачила як в паб забігли люди і також повідомляли, що на вулиці б`ють людей. Вона вибігла в сторону ОСОБА_52 , нам на зустріч бігло багато людей. Багато людей рухалось в сторону Бессарабського ринку, а тим часом працівники «Беркуту» били їх в спину кийками, фізично виштовхували з площі та прилеглої території. Зазначила, що вона є журналістом "Ріановості України", займає посаду керівник прес-центру. Коли побачила, що відбуваються події, які загрожують життю людей, дістала посвідчення журналіста та почала його демострувати працівникам «Беркуту» одночасно змінала події на мобільний телефон. Співробітники «Беркуту» рухались шеренгою одночасно, при цьому витісняючи людей, вони вигукували нецензурну лайку, били ногами руками людей, якщо люди не встигали відійти від них. Серед працівників ОСОБА_53 впізнала особу яка на неї напала - це був ОСОБА_54 , а подія відбувалась в районі вулиці Інституцької на пересічення з Майданом Незалежності. Боєць «Беркуту» намагався вибити телефон щоб вона не знімала, її витіснили, і вона опиналась за спинами беркутівців які рухались в сторону Майдану і побачила як виходить із консерваторії інша частина беркутівців, десь в районі консерваторії ОСОБА_55 , і сунеться по проїжджій частині ОСОБА_55 , теж витісняючи людей в бік Хрещатику, саме серед цих людей були ОСОБА_46 , ОСОБА_28 , ОСОБА_50 , ОСОБА_47 , і я бачила як до них застосовують фізичну силу, як їх штовхають, б`ють, наносять удари. Фізичну силу застосовували бійці одної і другої групи беркутівців, які перебували на ОСОБА_39 , про які вона розповідала, одна рухалась з вулиць Інституцької в бік Бессарабської площі, інша з`явилась з вулиці Городецького. Після подій вона передивлялись відео на телебаченні, читала статті, передивлялась фото, співставляла події, очевидцем яких була і може вказати, що одним із бійців «Беркуту», які наносили удари групі осіб, серед яких були ОСОБА_46 , ОСОБА_28 , ОСОБА_50 , ОСОБА_47 та, зокрема, був обвинувачений ОСОБА_20 , якого вона впізнала за зовнішніми рисами обличчя, розташуванням очей, носа. Вона знаходилась зі спини, тих бійців спецпідрозділу які наносили удари, серед них скоріше був ОСОБА_56 . При цьому не змогла конкретизувати механізм та локалізацію нанесення ударів, втім підтвердила, що бачила групу осіб бійців «Беркуту» серед яких був ОСОБА_56 та які наносили удари кийками мітинувальникам, серед них точно були ОСОБА_46 , ОСОБА_50 , ОСОБА_57 і ОСОБА_28 , якому розбили голову, незважаючи на те, що він голосно кричав, що є журналістом.

Показаннями свідка ОСОБА_58 , який перебував в ніч з 29 на 30 листопада 2013 року на Майдані Незалежності в м.Києві та входив в групу документування. Зазначив, що за наказом керівництва, він прибув за вказаною адресою з метою відеозйомки порушень громадського порядку. Мітингуючих громадян було приблизно 100 осіб. Близько 4 ранку почали розгін мітингуючих. Спочатку заїхала машина з металевою огорожою, почали огорожувати щитами територію для встановлення ялинки, потім за цією огорожою розташовувались внутрішні війська, цим всім займалися комунальні служби приблизно до 4 год. Близько о 4 год. ранку почався шум, зверху вул. Інституцької спускалися працівники міліції від пішохідного мосту в сторону Майдану. Громадяни були по всьому ОСОБА_36 , більшість знаходилась біля Стелли. Мітінгуючи почали перешкоджати працівникам міліції, витісняючи їх, а ті в свою чергу відтісняли мітингувальників. Усі події фіксував, а потім матеріала передавав керівництву. Підтвердив, що серед постраждалих бачив як цивільних осіб так і працівників міліції, в яких кидали каміння та склянні банки з консервацією. Отже вказані свідки були очевидцями подій, що перебували на Майдані незалежності та приймали участь у акціїї протесту. Їх показаннями підтверджується факт незаконних дій працівників міліції, під час витіснення протестуючих з території Майдану Незалежності та прилеглої території, у тому числі зазначаються на незаконні дії обвинуваченого ОСОБА_20 .. Показаннями свідка ОСОБА_59 , який підтвердив, що в його присутності відбувалось впізнання за участю ще одного понятого та потерпілого ОСОБА_28 . Підтвердив усі дані, що зафіксовані протоколом впізнання.

Також вина обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.28, ст.340 КК України ( в ред. Закону України № 2341-14 від.05.04.2001 ), ч.1 ст.28, ч.2 ст.365 КК України ( в ред. Закону України № 3207 У1 від 07.04.2011) ч.1 ст.171 КК України (в ред. Закону України № 2341-14 від.05.04.2001 ) підтверджується сукупністю інших доказів, що були досліджені у судовому засіданні.

1.Даними, які містяться у постанові про приєднання до матеріалів кримінального провадження копій документів від 16 березня 2016 року слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_60 , якою долучено до матеріалів кримінального провадження № 42014000000001025 копії документів з матеріалів кримінального провадження № 757/2245/14-к, які 25.02.2016 надійшли з Печерського районного суду м. Києва (том 2, арк.11-12), а саме: кримінальне провадження № 42013110000001053 від 30.11.2023 в 18 томах, том № 1 на 235 арк., 3 оптичні диски (107 МБ; 53,7 МБ; 133 МБ), том № 2 на 39 арк., том № 3 на 61 арк., том № 4 на 215 арк., том № 5 на 110 арк., том № 6 на 51 арк., 1 оптичний диск (38.4 МБ), том № 7 на 83 арк., том № 8 на 41 арк., там № 9 на 204 арк., том № 10 на 235 арк., 1 оптичний диск (4,7 МБ), том № 12 на 54 арк., том № 13 на 132 арк., том № 14 на 25 арк, том № 15 на 181 арк, том № 16 на 59 арк., том № 17 на 96 арк., том № 18 на 137 арк. Оригінали матеріалів кримінального провадження № 757/2245/14-к містяться у кримінальному провадження № 12013110100017809.

Отже зазначені документи підтверджують джерело походження вищевказаних письмових доказів, отриманих в рамках проведення досудового розслідування в інших кримінальних проваженнях.

2. Даними, які містяться у заяві ОСОБА_13 від 27 грудня 2016 року на ім`я слідчого у кримінальному провадженні № 12013110100017809 від 30.11.2013 про внесення відомостей та початок досудового розслідування стосовно співробітників ПМОП «Беркут» щодо перевищення ними службових повноважень та спричинення їй тілесних ушкоджень під час розгону учасників зборів Євромайдану 30.11.2013 року. Звертаючись з вказаною заявою потерпіла ОСОБА_13 зазначає, що під час витіснення громадян з площі у напрямку вулиці Хрещатик їй було нанесено удар по спині, по нозі співробітником «Беркуту» та вибито з рук мобільний телефон (т.2, а.с.56).

Аналогічні показання потерпіла ОСОБА_13 надала у судовому засіданні під час її допиту.

3. Листом-повідомленням координатора ГР «Спільна Справа» ОСОБА_61 на ім`я Голови КМДА ОСОБА_62 від 11.11.2013 року щодо проведення безстрокової акції на Майдані Незалежності 22 листопада 2013 року, початок о 19-00, з орієнтовною чисельністю учасників 10 тисяч осіб (т 2, а.с. 216).

4. Листом-повідомленням координатора ГР «Спільна Справа» ОСОБА_61 на ім`я Голови КМДА ОСОБА_62 від 05.11.2013 року щодо проведення масових заходів на ОСОБА_22 22 листопада 2013 року з 16-00 (безстроково), з орієнтовною чисельністю учасників одна тисяча осіб (т 2, а.с. 217).

5. Листом-повідомленням за підписами ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 на ім`я Голови КМДА ОСОБА_62 від 27.11.2013 року щодо проведення безстрокового мітингу на ОСОБА_22 27 листопада 2013 року, з орієнтовною чисельністю учасників сто тисяч осіб (т 2, а.с. 218).

6. Повідомленням голови Правління ВГО «Коаліція Учасників Помаранчевої Революції» ОСОБА_67 на ім`я Голови КМДА ОСОБА_62 від 26.11.2013 року щодо проведення з 00.00 год. 27 листопада 2013 року безстрокового мирного зібрання громадян на ОСОБА_22 з орієнтовною чисельністю учасників 5 тисяч осіб та висловлене прохання про забезпечення громадського порядку в місті проведення акції (т 2, а.с. 219).

Сукупність доказів, зазначених у п.3-6 підтверджується законність проведення акції протесту, що відбувалась в ніч з 29.11.2013 по 30.11.2013 року.

7. Листом старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_68 від 29.12.2014 року № 17/1/1-33984-13 на ім`я Голови ОАС м. Києва щодо надання завіреної копії постанови ОАС м. Києва від 02.07.2014 № 826/1493/14 за позовом ОСОБА_69 та інших до МВС України, завіреної копії ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2014 року № 836/1493/14 за апеляційною скаргою ОСОБА_70 (т. 2, а.с. 220).

8. Даними, які містяться у відповіді на запит та у додатках до них, надані в. о. керівника апарату ОАС м. Києва ОСОБА_71 від 06.01.2015 року № 826/1493/14/73/15 до Генеральної прокуратури України по справі № 826/1493/14 за позовом ОСОБА_69 до МВС України про визнання протиправними дій (т. 2, а.с. 221).

9.Постановою ОАС м. Києва від 02 липня 2014 року № 826/1493/14 по справі за позовом ОСОБА_69 та інших до МВС України про визнання незаконними рішення та дій, якою позов задоволено частково. Визнано визнано незаконними дії ГУ МВС України в м. Києві, ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо перешкоджання проведенню мирного зібрання на Майдані Незалежності 30.11.2023 року та визнано незаконними дії ГУ МВС України в м. Києві, ІНФОРМАЦІЯ_3 30.11.2013 на Майдані Незалежності в м. Києві, а саме - застосування заходів силового впливу та спеціальних засобів для розгону людей, перешкоджанню проведення мирного зібрання. (т 2, а.с. 222-232).

10. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2014 року № 836/1493/14 за апеляційними скаргами ОСОБА_70 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 та ГУ МВС України в м. Києві, ІНФОРМАЦІЯ_3 на постанову ОАС м. Києва від 02.07.2014 року, якою апеляційні скарги залишені без задоволення, а постанову ОАС м. Києва від 02.07.2014 року - без змін (т. 2, а.с. 233-243).

Отже сукупністю доказів, що містяться у п. 7-10 підтверджується, що працівниками правоохоронних органів, у тому числі працівниками полку міліції особливого призначення «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві, у сладі якого працював обвинувачений ОСОБА_20 , було допущено перевищення влади та службових повноважень, необгрунтоване застосування фізичної сили та спеціальних засобів до громадян, які перебували у якості протестувальників на Майдані Незалежності 30.11.2013 року.

11. Даними, отриманими під час тимчасового доступу до речей і документів на підставі протоколу від 28.02.2017, складеного слідчим СГ ГПУ ОСОБА_74 у відповідності до ухвали Печерського районного суду м.Києва від 15.02.2017 року, в якому зокрема зазначено про вилучення завіреної копії номенклатури для службового користування та нетаємних справ Головного штабу МВС України на 2013 рік від 12.11.2012 на 4 арк. та інше (т.3, а.с. 2-7).

12. Протоколом огляду документів від 22 вересня 2017 року складеного слідчим в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_75 , де зазначено про наявність в оглянутих матеріалах пояснень окремих співробітників ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУ МВС України в м. Києві та інших правоохоронців щодо обставин їх перебування 29-30.11.2013 року в центральній частині м. Києва. Зокрема виявлено пояснення, отримані 15.12.2013 заступником начальника УІОС ДКЗ МВС України підполковником міліції ОСОБА_76 у міліціонера ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУ МВС України в м. Києві, молодшого сержанта міліції ОСОБА_20 , який, окрім іншого, зазначає щодо складання особисто ним чотирьох рапортів про затримання в приміщенні Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві. Зокрема в протоколі зазначається, що на 3-му аркуші пояснень виявлено запис кульковою ручкою «Пояснення написано власноручно ОСОБА_20 », а також підпис, схожий на особистий підпис ОСОБА_20 . Вказані пояснення містять дані, що фізична сила та спеціальні засоби ОСОБА_20 не застосовувались (т. 3, а.с. 8-10).

13. Копією пояснень від 15 грудня 2013 року отримані заступником начальника УІОС ДКЗ МВС України підполковником міліції ОСОБА_76 у міліціонера МПОП «Беркут», підпорядкованого ГУ МВС України в м. Києві, молодшого сержанта міліції ОСОБА_20 щодо подій 29-30.11.2013 року (том 3, арк. 11-13), які підтверджують факт перебування ОСОБА_20 в ніч з 29.11 на 30.11.2013 року на площі Майдан Незалежності у складі відділення №1 взводу №2 оперативної роти №1 полку міліції особливого призначення «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві.

14. Протоколом огляду документів від 22 вересня 2017 року, складеного слідчим в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_77 , де зазначено, що об`єктами огляду є матеріали службового розслідування від 30.01.2014 щодо правомірності дій працівників міліції під час охорони громадського порядку 30.11.2013 на Майдані Незалежності в м. Києві. Зазначені матеріали містять висновок, щодо вчинення окремими особами 30.11.2023 на Майдані Незалежності в м. Києві порушення громадського порядку, внаслідок чого було затримано 34 громадянина. Затримання проводилось працівниками ПМОП «Беркут», серед інших, й старшим сержантом міліції ОСОБА_20 , про що свідчать записи у «Списку осіб рядового і начальницького складу ПМОП «Беркут», де під номером 146 значиться прізвище обвинуваченого ОСОБА_20 (т. 3, а.с. 14-16).

15. Розрахунком сил і засобів міліції, задіяних для забезпечення охорони громадського порядку в центральній частині міста Києва, затвердженого заступником начальника ГУ МВС України в місті Києві ОСОБА_78 від 29.11.2013, за підписом начальника УГБ ГУМВС України в місті Києві полковника міліції ОСОБА_79 , згідно до якого вбачається, що встановлено наряд на вул. Інститутська, 1 у кількості 150 чол. (в екіп.) ПМОП «Беркут» Київ (том 3 арк. 17-19) -отже зазначеним доказом підтверджено дислокацію та розташування відділення № 1 взводу №2 оперативної роти №1 полку міліції особливого призначення «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в м. Києві, у складі якої перебував обвинувачений ОСОБА_20 .

16. Копією списку осіб рядового і начальницького складу ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУ МВС України в м. Києві, задіяного на ОГП в ніч з 29 на 30 листопада 2013 року, де серед інших, зазначено прізвище сержанта міліції, міліціонера відділення № 1 взводу № 2 оперативної роти № 1 ОСОБА_20 (т.3 а.с. 20-29).

17. Даними, які містяться у копії висновку про результати службового розслідування щодо правомірності дій працівників міліції під час охорони громадського порядку 30.11.2013 на Майдані Незалежності в м. Києві, затвердженого міністром внутрішніх справ України ОСОБА_80 30.11.2014 року, в якому, окрім іншого, зазначається що до осіб , які в ніч з 29 на 30.11 2013 року перебували на ОСОБА_22 , окремими працівниками полку МОП «Беркут» при ГУ МВС застосовувалися заходи фізичного впливу та спеціальні засоби із перевищенням міри, необхідної для виконання покладених на працівників міліції обов`язків. Також міститься формулювання щодо необхідності окремого, в кожному конкретному випадку, розгляду питання застосування спецзасобів працівниками МОП «Беркут», зокрема в рамках кримінального провадження, відкритого Генеральною прокуратурою України. Цим же висновком зафіксовано, що при дійсненні службового розслідування не було встановлено жодних відомостей про надання керівництвом МВС та ГУМВС усних чи письмових наказів, вказівок або команд про застосування стосовно учасників акції заходів физичного впливу та спеціальних засобів. В цьому ж висновку міститься інформація щодо отримання тілесних ушкоджень різного характеру та ступеню важкості одинадцятьма працівниками полку МОП «Беркут» ГУ МВС та одним працівником роти МОП «Беркут» УМВС України в Сумській області (т. 3 а.с. 30-47).

18. Даними, які містяться у протоколі огляду документів від 28 вересня 2017 року, складеного слідчим в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_75 , де зазначено, що об`єктом огляду є матеріали службового розслідування, на підставі яких ґрунтувався висновок службового розслідування від 30.01.2014 щодо правомірності дій працівників міліції під час охорони громадського порядку 30.11.2013 на Майдані Незалежності в м. Києві. (т. 3 а.с. 47-51).

19. Листом від 10.12.2013 № 8/5873 на ім`я заступника начальника Головного штабу МВС України підполковника міліції ОСОБА_81 за підписом начальника НДЕКЦ полковника міліції ОСОБА_82 про направлення відеозаписів груп фіксації (2 DVD диска), задіяних в ніч з 29 на 30.11.2013 під час проведення масових заходів на площі Майдан Незалежності в м. Києві (т. 3 а.с. 52-53).

20. Даними файлу МОV011, який міститься на диску, що наданий ОСОБА_83 на запит, викладений вище, та переглянутий у судовому засіданні, яким зафіксовані події під час масових заходів на площі Майдан Незалежності, зокрема містяться відео витіснення співробітниками «Беркут» мітингцючих з площі Майдану Незалежності у напрямку вулиці Хрещатик та в наступному по вулиці Хрещатик в напрямку Бесарабської площі, при цьому застосовують фізичну силу щодо цивільних осіб.

21. Протоколом огляду відеозапису від 14 березня 2017 року, складеного слідчим слідчої групи Генеральної прокуратури України ОСОБА_84 , яким було зафіксовано в тому числі маршрути пересування працівників міліції «Беркут», наслідки перебування цивільних осіб на Майдані Незалежності в м. Києві та небезпечні предмети, якими користувалися останні в ході супротиву працівникам міліції, також зафіксовано дії працівників міліції «Беркут», які без застосування фізичної сили відтісняють невідомих осіб до підземного переходу на Майдані Незалежності (т. 3 а.с. 54-63).

22. Запитом слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України ОСОБА_85 від 09.12.2013 № 17/1/2-33984-13 на ім`я Генерального директора каналу «Новини 24» ОСОБА_86 щодо надання повних анкетних даних журналістів та операторів каналу, які перебували на Майдані Незалежності 30.11.2013 та здійснювали відео репортажі у зв`язку із необхідністю їх виклику на допит у якості свідків щодо подій того дня (т. 3 а.с. 64).

23. Листом-відповіддю за підписом Генерального директора «Телеканал новин «24» ОСОБА_86 від 10.12.2013 № ЛВ.ЛТ.10.12.2013-7 щодо надання запитуваної слідчим Генеральної прокуратури інформації виключно на підставі ухвали слідчого судді, суду (т. 3 а.с. 65).

24. Протоколом огляду відеозапису від 28 вересня 2017 року, складеного слідчим в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_75 , а саме компакт-диск із відеоматеріалами, відзнятими журналістами ПрАТ Телерадіокомпанія Люкс «Телеканал новин «24» на Майдані Незалежності в м. Києві в ніч з 29.11.2013 на 30.11.2013, зокрема зафіксовано маршрути пересування співробітників ПМОП «Беркут» та безпідставне застосування окремими співробітниками фізичної сили та гумових кийок до громадян. (т.3 а.с. 66-68).

25. Клопотанням потерпілого ОСОБА_16 на ім`я прокурора у кримінальному провадженні № 120131101100017809 ОСОБА_9 про приєднання до кримінального провадження доказів від 08.12.2016 року, а саме диску Verbatim DVD-R із фотознімками від 30.11.2013 року (т.3 а.с. 69).

26. Листом-відповіддю прокурора у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України ОСОБА_87 від 08.12.2016 № 23/2-32773-14 ОСОБА_16 щодо задоволення клопотання (т.3 а.с. 70).

27. Протоколом огляду від 28 вересня 2017 року, складеного слідчим в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_75 , яким оглянуто компакт-диск Verbatim DVD-R, 4.7 Gb, 16x, 120 min s/n ZE5205-DVR-J47F4, що наданий потерпілим ОСОБА_16 на якому містяться фотознімки, зроблені потерпілим ОСОБА_16 30.11.2013, під час його перебування на Майдані Незалежності та вул.Хрещатик у м.Києві.

Встановлено знаходження 107 файлів у графічному форматі JPG, створених 30.11.2013 в період з 4:57 год. по 7:53 год. На яких містяться фото подій, що відбувались на площі, поряд з іншими міститься фото у файлі FOR0919 форматі JPG, на якому міститься зображення обвинуваченого ОСОБА_20 з частково відкритим обличчям та піднятим забралом на шоломі, який тримає в правій руці гумовий кийок ( том 3 арк. 71-72) та при перегляді файлу, FOR_0895.JPG зафіксовано, як із співробітниками «Беркут» спілкується дівчина - журналіст, яка на зображенні у правому кутку, у білій шапці та темній куртці,. Події, що зафіксовані на зображенні відбувались о 4 годині 57 хвилин, про що є відомості у самому файлі (т.3 а.с.71-72).

28. Запитом прокурора Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_88 , в порядку ст. 93 КПК України, до газети «Екологія та соціальний захист України» від 26.06.2017 р. № 23/2-33984-13-420. (т.4 а.с.6).

29.Довідкою головного редактора газети «Екологія та соціальний захист України» ОСОБА_89 від 05.07.2017 р. № 6, наданої на запит прокурора. Згідно якого, підтверджено, що ОСОБА_16 дійсно перебуває на посаді позаштатного кореспондента газети «Екологія та соціальний захист України» згідно договору № НОМЕР_6 з 2011 р. по 2019 рік. (т.4 а.с. 7).

31. Протоколом огляду від 08.12.2016 року та фотознімками в ньому, проведеного прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань ГП України ОСОБА_90 за участі потерпілого ОСОБА_16 , огляд доказів, що отримані від потерпілого ОСОБА_16 , диска DVD+R 4.7 Гб 16х,120 min snz5205/DVRG47F4 на якому містяться 107 файлів у графічному форматі JPG, які були створені 30.11.2013 в період з 4 години 57 хвилин по 7 годин 53 хвилин, що містяться в папці 30.11.2013.

Так, на вказаному диску міститься файл під назвою FOR_0895.JPG, під час огляду потерпілий ОСОБА_16 вказав, що на ньому зафіксовано, як дівчина-журналіст спілкується з працівниками «Беркуту» на зображенні у білій шапці та куртці темного кольору у правому кутку фото. Події зображені на фото відбулись о 04 годині 57 хвилин.

При перегляді файлу FOR_0896.JPG потерпілий ОСОБА_16 вказав, що на зображенні зафіксовано як у лівому куті з відкритим обличчям у шоломі з`являється співробітник «Беркуту», при цьому на шоломі праворуч помітно пристрій, ззовні схожий на мікрофон.

При перегляді файлу FOR_0897.JPG потерпілий ОСОБА_16 вказав, що на зображенні зафіксовано у правому куті з відкритим обличчям у шоломі із піднятим забралом співробітник «Беркуту», при цьому на шоломі праворуч помітно пристрій схожий на мікрофон, утримує за ліву руку дівчину-журналіста в якій вона тримає документ журналіста. У лівому кутку зображення ближче до центру зафіксовано співробітника «Беркуту» у камуфляжній куртці в шоломі з маскою, при цьому на шоломі помітно пристрій зовні схожий на мікрофон.

При перегляді файлу FOR_0898.JPG потерпілий ОСОБА_16 вказав, що на вказаному зображенні зафіксовано орієнтовно по центру зображення з відкритим обличчям у шоломі із піднятим забралом співробітник «Беркуту» продовжує протиправні дії стосовно дівчини-журналістки та тримає її своєю правою рукою за зап`ястя лівої руки. У руці в той момент у неї перебуває якийсь документ, у правій руці вона тримає мобільний телефон. У центрі зображення зафіксовано працівника «Беркуту» спостерігає за діями співробітника «Беркуту» стосовно дівчини-журналістки.

При перегляді файлу FOR_0901.JPG потерпілий ОСОБА_16 вказав, що на вказаному зображені у правій частині чоловіка із відеокамерою, а перед ним керівник підрозділу, співробітник «Беркуту» у камуфляжній куртці, яка по довжині нижче коліна, в шоломі з маскою, а за ним в шерензі інші співробітники «Беркуту», що ідуть по вулиці Хрещатик в напрямку вулиці Архітектора Городецького.

При перегляді файлу FOR_0904.JPG потерпілий ОСОБА_16 вказав, що на вказаному зображенні зафіксовано у центрально-лівій частині як позаду шеренги знаходиться співробітник «Беркуту» з відкритим обличчям у шоломі із піднятим забралом та який вчинив дії, щодо дівчини-журналіста. Співробітники йдуть по вулиці Хрещатик у напрямку вулиці Архітектора Городецького.

При перегляді файлу FOR_0908.JPG потерпілий ОСОБА_16 вказав, що на вказаному зображенні зафіксовано у центральній частині як керівник підрозділу співробітник «Беркуту» у камуфляжній куртці, яка по довжині нижче коліна, у шоломі з маскою, у правій частині шолому прикріплено пристрій, схожий ззовні на мікрофон, спілкується з чоловіком у гірчичній куртці. Позаду йдуть співробітники «Беркуту» по вулиці Хрещатик у напрямку вулиці Архітектора Городецького.

При перегляді файлу FOR_0908.JPG потерпілий ОСОБА_16 вказав, що на вказаному зображенні зафіксовано співробітника «Беркута», який у правій руці тримає кийок. Обличчя співробітника частково не закрите маскою. Прикрите лише підборіддя та нижня губа. Саме зафіксований співробітник завдав 3 удари потерпілому. (т.4 а.с. 8-17).

32. Протоколом огляду від 08.12.2016 року та фотознімками до нього, складеного прокурором ГПУ ОСОБА_90 за участі потерпілого ОСОБА_16 , під час проведення якого було оглянуто диск від телерадіо компанії у формі ТОВ «Студія 1+1» із відеосюжетами щодо подій на Майдані Незалежності у м. Києві 30.11.2013 року, що демонструвались на телепередачі «ТСН».

На диску міститься файл 131130_1930_21_1.mpg об`ємом 67.7 Мb. При відкритті файлу зафіксовано відеозапис тривалістю 1 хвилина 22 секунди. Потерпілий ОСОБА_16 під час огляду вказав, що починаючи з 54 секунди по 1 хвилину 4 секунди відеозапису зафіксовано як дівчину журналіста співробітники «Беркуту» утримують проти її волі, шарпають. В подальшому співробітник «Беркуту» намагається відібрати у журналістки мобільний телефон, а на 01 хвилині 04 секунді працівник «Беркуту» зникає з кадру, при цьому у цей час співробітнику «Беркуту» оточуючі кричать, що вона журналістка, однак це не зупиняє активні дії міліціонера, співробітника «Беркута» із відкритим обличчям у шоломі. Кадр № 1 на 54 секунді відеозапису, видно як дівчину-журналіста, співробітники «Беркуту» схопили та не надають змогу здійснювати фіксацію на мобільний телефон. На 56 секунді відеозапису потерпілий ОСОБА_16 , вказав, що видно співробітника, який вчиняє протиправні дії та перешкоджає журналістці здійснювати фіксацію події на ОСОБА_22 . Потерпілий вказав, що здійснював фотофіксацію вказаних подій. На 54 секунді відеозапису видно як співробітники «Беркуту» схватили і не дають змоги здійснювати відеозаписи дівчині журналістці. В середині зображення видно співробітника «Беркута» у якого обличчя відкрите, без маски.

Окрім того, було оглянуто диск з файлом MOV011. Відеозапис розпочинається із розмови співробітника «Беркуту» в ході якої дівчина журналіст щось демонструє співробітнику «Беркуту» при цьому каже: «Сюди дивись» на що співробітник «Беркуту» відповідає: «я бачу-бачу». Тривалість дій, шарпання, хапання за руки, намагання вирвати з рук мобільний телефон на відеозаписі триває з 01 секунди по 23 секунду. Кадр № 1 відеозапису MOV011.MOD, співробітник «Беркуту» хапає за руки журналістку, штовхає її - 7 секунда відеозапису. При цьому на відеозаписі видно обличчя співробітника «Беркуту», на шоломі та на правій стороні шолому пристрій схожий на мікрофон. На 23 секунді по 44 секунду зафіксовано розмову ОСОБА_16 з співробітниками «Беркуту», в ході якої ОСОБА_16 висловив своє обурення діями співробітників правоохоронного органу. На 38 секунді видно як керівник співробітників «Беркуту» вишикував їх у одну шеренгу та в подальшому зафіксовано їх пересування. З 4 хвилини 47 секунд видно як співробітники «Беркуту» з криками «Пішли-Пішли» побігли до осіб, що знаходились попереду них в напрямку вулиці Архітектора Городецького. Також, на відеозаписі видно, як у напрямку потерпілого ОСОБА_16 із здійнятим догори кийком наближається співробітник «Беркуту», змах кийка згори до низу. Кадр № 6 відеозапису, потерпілий ОСОБА_16 вказав, що співробітник «Беркуту» після нанесення ударів відходить у сторону, 4 хвилина 50 секунда відеозапису. (т.4 а.с. 18-26).

33. Протоколом огляду диску від 23.10.2017 складеного слідчим слідчої групи УСР ДСР ГПУ ОСОБА_91 під час проведення якого за участю свідка ОСОБА_49 було проведено огляд оптичного диску, отриманого від потерпілого ОСОБА_16 , а саме: диска DVD+R 4.7 Гб на якому містяться 107 файлів у графічному форматі JPG, які були створені 30.11.2013 року. Зокрема на вказаному диску міститься ряд файлів, на яких свідок ОСОБА_92 впізнала серед учасників акції протесту на Майдані Незалежності ОСОБА_93 , ОСОБА_94 , та ОСОБА_13 , серед інших мітингувальників, яких витісняли працівники «Беркуту» в сторону Бесарабської площі. На файлі назвою FOR_0917.JPG впізнає ОСОБА_95 , коли останню витісняють працівники «Беркуту» в районі підземного переходу на Майдані Незалежності навпроти консерваторіїв напрямку вулиці Городецького т.4 а.с.27-31).

34. Протоколом огляду диску від 24.10.2017 року та фотознімками в ньому, проведеного слідчим групи управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань ГП України ОСОБА_91 , за участі потерпілої ОСОБА_13 , а саме компакт-диску із фотознімками зробленими ОСОБА_16 30.11.2013 року. Потерпіла ОСОБА_13 вказала, що на файлах FOR_0915, FOR_0916, FOR_0917 вона впізнає свою знайому та журналістку ОСОБА_96 , впізнає ОСОБА_95 та ОСОБА_14 .. На файлі FOR_0917.JPG впізнає знайому ОСОБА_95 (т.4, а.с.32-36).

35.Протоколом огляду відеозапису від 24.10.2017 року, відповідно до якого огляд був проведений слідчим групи управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань ГП України ОСОБА_91 , за участі потерпілої ОСОБА_13 , об`єктом огляду являється компакт диск DVD DJ. Ha вказаному матеріальному носії інформації,містяться відеоматеріали, відзняті журналістами ПАТ Телерадіокомпанія «Телеканал новин «24» на Майдані Незалежності у м. Києві в ніч з 29.11.2013 на 30.11.2013. Оглядом встановлено, що на диску містяться файл «RAZGON_MAYDAN.mpg». Зокрема на кадрах, на 08 хв. 32 сек зафіксовано її знайому ОСОБА_15 , яку разом з нею та іншими активістами витісняють з Майдану Незалежності, при цьому працівники «Беркут» наносили удари присутнім, на кадрі 09.30 хв. Потерпіла впізнала себе, як учасницю акції протесту, в той момент, коли її продовжували витісняти працівники «Беркуту» від кута вулиць Городецького-Хрещатик, в напрямку Бесарабської площі (т.4 а.с.37-40).

36. Протоколом огляду відеозапису від 24.10.2017 року, відповідно до якого огляд був проведений слідчим групи управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань ГП України ОСОБА_91 , за участі свідка ОСОБА_49 , об`єктом огляду являється компакт диск DVD DJ.

Ha вказаному матеріальному носії інформації містяться відеоматеріали, відзняті журналістами ПАТ Телерадіокомпанія «Телеканал новин «24» на Майдані Незалежності у м. Києві в ніч з 29.11.2013 на 30.11.2013. Оглядом встановлено, що на диску містяться файл «RAZGON_MAYDAN.mpg». Зокрема на кадрах, на 08 хв. 32 сек виявлено її знайому ОСОБА_15 , яку разом з нею та іншими активістами витісняють за межі території Майдану Незалежності в районі кута вулиць Городецького-Хрещатик, в напрямку Бесарабської площі. У кадрі 08 хв.36 сек. Виявила фотокореспондента ОСОБА_16 , позаду нього перебуває шеренга працівників «Беркут», які витісняють останнього за межі теритоії Мйдану Незалежності від підземного преходу напроти консерваторії в напрямку Бесарабської площі. . Так, в ході проведення огляду потерпіла повідомила, що у відеосюжеті зокрема на кадрах 08 хвилин 46 секунд зафіксовано учасника акції протесту ОСОБА_13 в той момент, коли один із працівників «Беркуту» рухався впритул з нею тим самим витісняв її за межі проїжджої частини вул.Городецького в напрямку Бесарабської площі. А на кадрі 09 хв.30 сек. Впізнала ОСОБА_97 , яку витісняли працівники «Беркуту» від кута вул.Городецького -Хрещатик в напрямку Бесарабської площі (т.4 а.с. 41-44).

37. Протоколом огляду від 26.10.2017 р., складеного прокурором відділу прокуратори Хмельницької області ОСОБА_7 , за результатами проведеного огляду оптичних дисків із: фотознімками, зробленими потерпілим ОСОБА_16 30.11.2013 на Майдані Незалежності в м. Києві; файлом MOV011 (відеозапис ОСОБА_98 , задіяного до ОГП у складі груп документування ГУМВС України в м. Києві); відеоматеріалами, відзнятими журналістами ПрАТ Телерадіокомпанія Люкс «Телеканал новин «24» на Майдані Незалежності у м. Києві в ніч з 29.11.2013 на 30.11.2013, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_14 . Під час огляду компакт-диску із фотознімками зробленими ОСОБА_16 30.11.2013. Потерпілий ОСОБА_14 вказав, що на файлах FOR_0912.JPG, FOR_0918.JPG зафіксовано події, що відбувались близько 05 год 30.11.2013 на тротуарі вул.Хрещатик в м.Києві, коли він, його знайома ОСОБА_95 та інші учасники мітингу під загрозою щзастосування фізичної сили та спеціальних засобів з боку співробітників «Беркут» були рухатись у напрямку від Майдана Неззалежності до перехрестя вулиць Хрещатик та Архітектора Городецького. На одному із файлів він впізнав себе. У файлі

FOR_0913.JPG, FOR_0915.JPG, FOR_0916.JPG впізнає себе, ОСОБА_100 та ОСОБА_46 . На файлі FOR_0917.JPG впізнає ОСОБА_46 , а також інших осіб як з числа цивільних так і з числа працівників спеціального підрозділу міліції «Беркут».

Під час огляду оптичного диску із копіями відеозаписів, які проводилися 30.11.2013 групами документування ГУ МВС України в м. Києві в ході здійснення заходів з охорони громадського порядку на Майдані Незалежності в м. Києві. Об?єктами огляду є СD-R Datex

Оглядом встановлено, що даний диск являє собою являє собою компакт-диск DVD+R обємом 700 МБ із файлом MOV011. В ході огляду потерпілий ОСОБА_14 повідомив, що на кадрі 04 хв.04 сек. Потерпілий впізнає себе та ОСОБА_15 . На відео (починаючи з 04 хв.13 сек.) потерпілий впізнав себе та співробітника ПМОП «Беркут», який висував вимоги мітингувальникам щодо якнайшвидшого залишення території Майдану Незалежності. На кадрі 04 хв.35 сек. Впізнає себе та знайомого ОСОБА_16 , на 04 хв.44 сек відеозапису зафіксовано як один із співробітників ПМОП «Беркут» наносить ОСОБА_16 удар гумовим кийком в область голови. Самого удару не бачив, але бачив, як ОСОБА_28 після удару схопився за голову. Також на відео зафіксовані факти застсоування фізичної сили та спецзасобів до цивільних осіб та використання ненормативної лексики з боку працівників «Беркута». На кадрі 05 хв.50сек впізнає ОСОБА_101 та ОСОБА_100 .

Під час огляду оптичного диску, що наданий ПрАТ Телерадіокомпанія Люкс «Телеканал новин «24» на Майдані Незалежності у м. Києві в ніч з 29.11.2013 на 30.11.2013, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_14 останній на відео впізнав ОСОБА_95 та ОСОБА_16 на 08 хв.35 сек, де зафіксовано як ОСОБА_16 схопився однією рукою за голову, ймовірно після удару кийком. Також впізнав знайому ОСОБА_101 та ОСОБА_102 (т.4 а.с. 45-59).

38. Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.04.2017 р., складеного слідчим Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_91 , у присутності понятих ОСОБА_103 , ОСОБА_59 , за участю потерпілого ОСОБА_16 . Згідно проведеної слідчої дії встановлено, що потерпілий ОСОБА_16 повідомив, що працівника «Беркут», який наніс йому один удар кийком по маківці голови, один удар кулаком в щелепу з права, а також один удар кийком в область правої ноги вище коліна заподіяв співробітник «Беркут», якого він сфотографував перед безпосереднім нанесенням ударів. Повідомив, що він впізнав особу зображену під № 2, на якому розміщено фотознімком із зображенням ОСОБА_20 (т.4 а.с. 60-67).

39.Протоколом проведення слідчого експерименту від 14.02.2017 р., складеного слідчим Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_91 , за участю потерпілого ОСОБА_16 . Згідно проведеного слідчого експерименту встановлено, як потерпілий продемонстрував, як він до розвернувся через ліве плече спиною до працівників «Беркута», звернувши увагу, що голова в цей момент була наполовину повернута назад, і надалі на статисті продемонстрував частини тіла в які йому було нанесено удари працівником «Беркут», а саме один удар кийком в потиличну ділянку голови, один удар кулаком правої руки в праву область голови - в щелепу, а також один удар кийком в область правої ноги вище коліна. Копією відеозапису, що містить дані проведення слідчого експерименту із ОСОБА_16 ( т.4 а.с. 68-70).

40.Протоколом огляду від 27.10.2017 р., складеного слідчим Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_104 , за результатами проведеного огляду інтернет - сторінки під назвою «Екологія та соціальний статус «Програма сталого розвитку України, яка зареєстровано за відповідним інтернет адресою. В ході огляду якого встановлено, що в розділі «список спекорів» міститься інформація, згідно якої ОСОБА_16 з міста Києва та має посвідчення кореспондента № НОМЕР_6 з зображенням його кольорової фотокартки. (т.4 а.с. 71-73).

41. Дослідженим в ході судового розгляду оптичним диском , на якому скопійована інформація щодо ОСОБА_16 , який є невід`ємною частиною протоколу огляду від 27.10.2017 р. (т.4 а.с. 74).

42. Протоколом огляду від 01.11.2017 р., складеного слідчим Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратори України ОСОБА_105 , за результатами огляду оригіналів окремих документів, які надані представником ПП «Видавництво «Екологія та соціальний захист», за участю представника, кореспондента ОСОБА_106 (т.4 а.с. 75-76).

43. Копією договору № НОМЕР_6 від 10.03.2011 р., укладеного між ПП «Видавництво «Екологія та соціальний захист», в особі керівника ОСОБА_107 , та ОСОБА_16 , як кореспондента, засвідченого слідчим Генеральної прокуратури України ОСОБА_143 від 01.11.2017 р. (т.4 а.с. 77).

44. Фотокопією карти виїзду швидкої медичної допомоги № 367 від 30.11.2013 р., засвідченою 29.09.2016 р. печаткою центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва, згідно якої встановлено попередній діагноз ОСОБА_108 , як «ушибленная рана головы» (т.4 а.с.82).

45.Висновком експерта № 2166/е від 20.04.2017 р., лікаря судово-медичного експерта ОСОБА_109 - завідуючого відділу судово-медичних експертиз потерпілих, звинувачених та інших осіб КМБ СМЕ, згідно якого встановлено, що під час первинно відомого звернення по медичну допомогу 30.11.2013 о 05:16 у ОСОБА_16 лікарями , що надавали медичну допомогу, було виявлено таке тілесне ушкодження: забійна рана у тімяній ділянці голови справа, яка утворились за рахунок однократної ударної тупого твердого предмету з обмеженою контактною поверхнею (на кшталт кийка, палиці) до 05.год. 16 хв. 30.11.2013 року та яка відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткачасний розлад здоровя. .(т.4 а.с. 83-86).

46. Запитом прокурора Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_88 від 18.04.2017 № 23/2-33984-13-503, в порядку ст.. 93 КПК України, до Державної міграційної служби України про надання інформації щодо оформлення паспорта/паспортів громадянина України та паспорта/паспортів громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_20 (т.4 а.с.87).

47. Листом директора Державної міграційної служби ОСОБА_110 від 25.04.2017 р., наданої на запит прокурора, із додатками у вигляді копії облікової картки особи ОСОБА_20 , відповідно до котрої останній документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 , виданим 29.01.2009 Андрушівським РВ УМВС України в Житомирській області, та паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_5 , виданим 23.07.2014 органом видачі 8024. При цьому, додаток в електронному вигляді на диску, в ході судового розгляду, не відтворювався у зв`язку із відсутності такої необхідності (т.4 а.с.88-90).

48. Протоколом огляду від 05.05.2017 р., складеного прокурором прокуратури Хмельницької області ОСОБА_111 , за результатами проведеного огляду додатку №2 до листа Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України № 6.3-124/6-17 від 25.04.2017 р. - оптичний диск із копією облікової картки ОСОБА_20 в електронному вигляді (т.4 а.с. 91-92).

49. Постановою про визнання матеріального об`єкта речовим доказом від 05.05.2017 р., винесеною прокурором прокуратури Хмельницької області ОСОБА_7 , згідно якої оптичний диск із копією облікової картки ОСОБА_20 в електронному вигляді визнано речовим доказом у кримінальному провадженні (т.4 а.с. 93).

50. Протокол огляду від 03.05.2017 р., складений прокурором прокуратури Хмельницької області ОСОБА_7 , за результатами проведеного огляду статті, фотознімки, зображення тощо, які знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет, і знайдені за ключовими словами: « ОСОБА_112 », з невід`ємним додатком до нього у вигляді оптичного диску. (т.4 а.с.94-98)

51. Протокол огляду від 15.05.2017 р., складений прокурором прокуратури Хмельницької області ОСОБА_7 , за результатами проведеного огляду статті, фотознімки, зображення тощо, які знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет, і знайдені за ключовими словами: « ОСОБА_113 », з невід`ємним додатком до нього у вигляді оптичного диску. (т.4 а.с.94-98).

52. Протокол огляду від 15.05.2017 р., складений прокурором прокуратури Хмельницької області ОСОБА_7 , за результатами проведеного огляду статті, фотознімки, зображення тощо, які знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет, і знайдені за ключовими словами: « ОСОБА_113 », з невід`ємним додатком до нього у вигляді оптичного диску. (т.4 а.с.99-105).

53. Протокол огляду від 15.05.2017 р., складений прокурором прокуратури Хмельницької області ОСОБА_7 , за результатами проведеного огляду сторінки в соціальній мережі «ВКонтакте» користувача, зареєстрованого як « ОСОБА_114 », з невід`ємним додатком до нього у вигляді оптичного диску. (т.4 а.с.106-118).

54.Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 12.11.2015, складеного слідчим СГ ГСУ ГПУ ОСОБА_115 в ході якого здійснено тимчасовий доступ до документів працівників особового складу ПМОП «Беркут» при ГУМВС України в м.Києві. та вилучено кольорові копії фотокарток на 181 аркуші та фотокарток у електронному вигляді, серед яких також були фото обвинуваченого ОСОБА_20 (т.4 а.с. 124-138).

55. Даними, які містяться у протоколах огляду від 16.05.2017 року та від 17.05.2017 року, складених прокурором групи прокурорів у криімнальному провадженні ОСОБА_7 , під час якого проведено огляд фотознімків, що були вилучені на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 10.11.2015 року, де оглянуто файл з назвою «Фото МВС», на сторінці 69 якого виявлено знімок, під яким виконано напис ОСОБА_20 (т.4 а.с.139-140) та оглянуто дискк з папками із 9 файлів, з яких створено папку з назвою «ОСОБА_20 зразки для експертизи» (т.4 а.с. 139-143).

56. Протоколом огляду від 16.05.2017 року, складеного прокурором групи прокурорів у криімнальному провадженні ОСОБА_7 під час проведення якого здійснювався огляд компакт-диску Verbatium DVD -R на якому містяться фотознімки, що надані потерпілим ОСОБА_16 та виконані ним 30.11.2013 на Майдані Незалежності у м.Києві, визначено кідькість та найменування файлів, що містяться на нього, яких 107 (т.4 а.с.144-145).

57. Протоколом огляду від 17.05.2017 року, складеного прокурором групи прокурорів у криімнальному провадженні ОСОБА_7 під час проведення якого здійснювався огляд компакт-диску Verbatium DVD -R на якому містяться фотознімки, що надані потерпілим ОСОБА_16 та виконані ним 30.11.2013 на Майдані Незалежності у м.Києві, визначено кідькість та найменування файлів, що містяться на нього, яких 107 (т.4 а.с.144-145).

58. Висновком експерта за результатами проведення портретної експертизи № 10637/17-35 від 23.06.2017 за результатолм проведення якої ідентифіковано особу, що зображена на файлах, наданих потерпілим ОСОБА_28 з особою співробітника ПМОП «Беркут» ОСОБА_20 , а саме: у файлі FOR -0919.JPG (співробюітник ПМОП «Беркут», на передньому рлані, по центру з частково відкритим обличчям та піднятим забралом у шоломі, який в правій руці тримає гумовий кийок, замахую.чись ним в бік того, хто фотографує) та в файлі « ОСОБА_20 - облікова картка. Pdf забражена одна і та ж особа (т.4 а.с.155-163).

59. Даними, що зафіксовані у протоколі проведення слідчого експерименту від 26.04.2017, складеного слідчим групи слідчих УСР ДСР ГПУ ОСОБА_91 за участю потерпілого ОСОБА_14 , який на місці вказав та підтвердив хронологію розвитку подій на Майдані Незалежності в м.Києві в ніч з 29.11. на 30.11.2013 року, а саме: зазначев місце розташування мітингувальників, зазначив на місце встановлення працівниками благоустрою металевих щитів, продемонстрував механізм нанесення йому удару невідомим працівником міліції та місце йог розташування при ццьому, яким є місце на ттротуарі обличчям в напрямку кута вулиць Хрещатик та Інституцької. Вказав на місце розташування шеренг бійців «Беркуту», наступне їх пересування «коробкою» до стели, описав спосіб витіснення мітингувальників з їх локації порд зі ОСОБА_116 , вказав на місце, де сталась масова сутичка, під час якої бійці «Беркуту» били людей, вказав на місце розташування карет швидкої допомоги, які надавали допомогу постраждалим учасникам протесту. Вказав на різні напрямки, в яких організовано рухались шеренги «Беркуту», відтісняючи людей з ОСОБА_27 та вул.Хрещатик до памятника «Архангелу Міхаїлу» та в напрямку Бесарабської площі. Вказав на місце перебування потерпілої ОСОБА_117 , яка знаходилась на куті вулиць Архітектора Городецького - Хрещатик. Зазначив, що працівники «Беркуту» , рухаючись в напрмямку Бесарабської площі швидкою ходою продовжували хаотично наносити удари кийками поодиноким людям, що зустрічались на їх шляху.

Даними, які містяться на диску, який є додатком до протоколу огляду від 04.10.2017 та протоколом огляду від цієї ж дати, складеного слідчим групи слідчих УСР ДСР ГПУ ОСОБА_91 - вказані докази були досліджені в судовому засіданні та на яких міститься інформація перебігу подій, що викладені в ході проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_14 (т.4 а.с.172-173).

60. Протоколом огляду відеозапису від 27.04.2017, складеного слідчим слідчої групи УСР ДСР ГПУ ОСОБА_104 за участю потерпілої ОСОБА_15 де об`єктом огляду було 7 дисків: 1)від телерадіо компанії ТОВ «Студія 1+1» із відеосюжетами щодо подій на Майдані Незалежності у м.Києві 30.11.2013 що демонструвались на телепередачі «ТСН». Так на даному диску міститься файл 131130_1930_21_1.mpg об`ємом 67.7 Мb. При відкритті файлу зафіксовано відеозапис тривалістю 1 хвилина 23 секунди на якому потерпіла КУЄМЖИ вказала, що починаючи з 54 секунди по 01 хвилину 03 секунди впізнає журналістку ОСОБА_100 в момент коли відносно неї працівники «Беркуту» застосовують фізичну силу.

При перегляді диску, наданого ТОВ «Національні інформаційні системи» розміром 167 МБ № NM 131130-2341 тривалістю 03 хв. 27 сек. Встановлено, що зображено події у темну пору доби, де починаючи з 01 хв. 14 сек. По 01.хв. 20 сек та з 02 хв. 59 сек. По 02 год. 39 сек вона впізнала свого знайомого ОСОБА_118 , який приймав участь у мирному зібранні на Майдані Незалежності у м.Києві в ніч з 29. 11. На 30.11.2013 року. Також потерпіла впізнала себе на відео, коли працівники «Беркуту» примусово заводили людей до підземного переходу на вулиці Хрещатик.

При перегляді диску, наданого ПАТ «Телерадіокомпанія «Телеканал новини 24» файл «RAZGON_MAYDAN» розміром 88,4 МБ тривалістю 01хв.49 сек. № NM 131130-2343 потерпіла ОСОБА_15 повідомила, що на відео, починаючи з 08 хв.46 сек. по 08 хв.48 сек. Потерпіла впізнала свою знайому ОСОБА_119 , а з 10 хв. 09 сек.по 10 хв.11 сек. Впізнала свою знайому ОСОБА_120 , яка фіксувала на відео події та дії працівників «Беркут» 30.11.2013 (т.4 ас.с. 179-189).

61. Протоколом проведення слідчого експерименту та відеозаписом до нього, від 26.04.2017, який було проведено слідчим групи слідчих СР ДСР ГПУ ОСОБА_121 за участі потерпілої ОСОБА_15 , слідчого та статиста. Відповідно до якого слідчим експериментом встановлено: потерпіла ОСОБА_15 вказала, що 30.11.2013, перебуваючи на ОСОБА_22 приймала участь у проведення акції протесту на підтримку Євроінтеграції. В ночі приблизно в 2-3 годині пішла в кафе «Кофетайм» за адресою: м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 2. Поряд з кафе перебував автомобіль «Благоустрою». Біля 4 години вона повернулась на ОСОБА_23 , в цей час люди у формі одягу «Благоустрою» встановлювали металеві щити вздовж сходів Майдану зі сторони вул. Хрещатик. Її знайомий ОСОБА_122 залишився на тротуарі біля металевих щитів, а вона направилась до Монумента Незалежності та перебувала з лівої сторони від неї, в якийсь момент пролунало два вибухи світло-шумових гранат і почав наступати «Беркут», наскільки вона пригадує з гори вулиці Інститутської. Коли працівники «Беркута» перебували на ОСОБА_22 , вони стали розганяти мітинг, бити учасників мітингу та тягати їх, при цьому. Учасники мітингу жодних неправомірних дій не вчиняли, а лише захищались. В послідуючому, працівники «Беркута» вибудували живі коридори для того, щоб можна було вийти з території Майдану Незалежності, через такий коридор потерпіла вийшла до вулиці Інститутської, по якій спустилась до кута вулиць Хрещатик-Інститутська, тротуар вулиці Хрещатику навпроти консерваторії. В якийсь момент працівники «Беркута» вишикувались та із застосуванням кийків стали гнати та бити мітингувальників по вулиці Хрещатик, при цьому, а ні вона, а ні присутні особи жодних неправомірних дій же вчиняли. В послідуючому, потерпіла ОСОБА_15 продемонструвала маршрут, яким її та інших гнали працівники «Беркута», а саме по тротуару вулиці Хрещатик зі сторони консерваторії в напрямку вулиці Архітектора Городецького, при цьому, вона зазначила, що бачила як по напрямку її руху, працівники «Беркута» наносили невідомому хлопцеві удари та виштовхували з прилеглої території. В послідуючому потерпіла, перебуваючи на проїжджій частині вулиці Архітектора Городецького вказала, що перебуваючи на вказаному місці та рухаючись в напрямку Бессарабської площі вона відчула сильний удар по спині. Після цього встановивши статиста в положення в якому вона перебувала в момент спричинення тілесного ушкодження, після чого, продемонструвала, що їй точково було нанесено один в середню частину спини по хребту між лівою та правою лопаткою, однак вказати чим саме їй було нанесено удар вона не може. В наслідок нанесеного удару вона відчула фізичний біль та спідкнулась, після чого розвернулась, при цьому позаду себе побачила працівників «Беркута», однак його ідентифікувати не може. У зв?язку з нанесеним ударом до лікувальних закладів не зверталась. (Т.4 ст.189-192).

62. Протоколом огляду матеріальних носіїв інформації від 04.10.2017 (т.4 а.с.193-194) складеного слідчим групи слідчих УСР ДСР ГПУ ОСОБА_91 в ході проведення якого оглянуто оптичний диск із написом «Генеральна прокуратура України- Генеральна прокуратура України» на якому міститься 1 файл типу «фільм» з відеозаписом слідчого експерименту за участю потерпілої ОСОБА_15 з метою перевірки та уточнення показань ОСОБА_15 (т.4 а.с. 193-194) та додатком до протоколу огляду - диском від 04.10.2019, який переглянуто в судовому засіданні та на якому зафіксовано дані під час проведення слідчого експерименту.

63. Протоколом проведення слідчого експерименту та відеозаписом до нього від 25.10.2017, складеного слідчим ОСОБА_91 , за участі потерпілої ОСОБА_13 , під час якого встановлено, що ОСОБА_13 перебуваючи на Майдані Незалежності в м. Києві 30.11.2013 року близько 4 години приймала участь в акції протесту на Майдані Незалежності. Побачила як зі сторони вулиці Хрещатик до Майдану Незалежності під`їхав вантажний транспорт, з якого стали вивантажувати металеві щити. які намагались розставити вздовж вулиці Хрещатик від підземного переходу на розі вулиць Академіка Городецького-Хрещатик та Інститутська-Хрещатик, з метою з?ясування того, що відбувається, вона підійшла до міліціонерів у звичайному форменому одязі поряд із входом до метро, після чого продемонструвала вказане місце, а саме прилеглу територію біля входу до підземного переходу на куті вулиць Хрещатик-Інститутська та вказала, що від працівників міліції їй стало відомо, що територію Майдану буде огороджено металевими щитами. Після чого, вказала, що її виштовхали люди в цивільному одязі без спричинення фізичного болю за територію Майдану на проїжджу частину дороги вулиці Хрещатик. Територія Майдану Незалежності на той час вже була огороджена металевими щитами, а вздовж вулиці Інститутської були вистроєні шеренги працівників внутрішніх військ. В послідуючому, ОСОБА_13 , продемонструвала напрямок свого руху в бік вулиці Інститутської, після чого, вона прокоментувала, що в той момент біля ОСОБА_123 напевно побили студентів, оскільки по вулиці Інститутській тягли декілька затриманих до «автозаків», що там перебували. Після цього, вона вказала, що намагалась відшукати своїх знайомих на Майдані, а тому, через дірку між щитами на куті вулиць Хрещатик-Інститутська пролізла на Майдан Незалежності та направилась до сходів, які ведуть зі сторони вулиці Хрещатик в напрямку Стели, однак, звідти всіх витісняли. В послідуючому, продемонструвала, що перебуваючи на нижньому комплексі сходів, що ведуть від ОСОБА_45 до вулиці Хрещатик, орієнтовно в районі підземного переходу, який розташований на куті вулиць Академіка Городецького-Хрещатик, навпроти Головпоштампу, рухаючись вздовж вулиці Хрещатик в напрямку Бессарабської. В послідуючому, ОСОБА_13 , вказала на напрямок яким вона рухалась в сторону Бессарабської площі, при цьому, зазначила, що перебуваючи на вулиці Хрещатик, точного місця вона пригадати не може, коли вона здійснювала зйомку неправомірних дій працівників «Беркута» до неї наблизився один із них та нанісши удар по руці вибив з рук телефон, який впав на землю та розлетівся. При цьому, на статисті продемонструвала механізм нанесення удару, а саме, що вона стоячи обличчям до працівника «Беркута» тримаючи в лівій руці мобільний телефон на рівні грудної клітини в руці в напівзігнутому положенні, отримала удар рукою працівника «Беркута», в напрямку зверху вниз, в область вище лівої кисті внаслідок чого відчувши фізичний біль, не втримала мобільний телефон. (Т.4 а.с. 203). Вказла місце напроти Консерваторії на вулиці Хрещатик, де бачила своїх знайомих ОСОБА_93 та ОСОБА_67 , яких витісняли працівники «Беркуту». А на ділянці тторуарної частини вулиці Хрещатик між входом до підземного переходу напроти Консерваторії та кутом вулиць Хрещатик-Городецького, бачила фотожурналіста ОСОБА_16 з розбитою головою., однак місця та моменту нанесення удару не бачила. Після чого разом з іншими учасниками акції протесту їх продовжили витісняти бійці «Беркуту» в напрямку Бесарабської пощі.

64. Даними, що були отримані на підставі протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 10-11.07.2017, складеного прокурором групи прокурорів ГПУ ОСОБА_7 у відповідності до якого на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м.Києва 12.07.2017 отримано доступ до матеріалів особових справ колишніх співробітників ПМОП «Беркут» (т.6 а.с. 158-167).

65. Даними протоколу огляду від 20.09.2017, складеного прокурором ГПУ ОСОБА_9 , якими під час огляду особової справи ОСОБА_20 встановлено відомості щодо присвоєння ОСОБА_20 спеціальних і військових звань, відомості про проходження служби, трудову діяльність та заохочення (т.6, а.с. 168-169).

66. Матеріалами особової справи ОСОБА_20 з яких вбачається, що останній дійсно з 14.11.2012 проходив службу на посаді міліціонера відділення 1 взводу 2 оперативної роти 1 ПМОП «Беркут», підпорядкованої ГУМВС України в місті Києві (т.7 а.с 1-151).

Відповідно до примітки ст. 364 КК України (в редакції Закону України №3207-VI від 07.04.2011), службовими особами у статтях 364,365,368,368-2,369 цього Кодексу є особи, які, зокрема, постійно здійснюють функції представників влади.

Також відповідно до п. п. «д» п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (в редакції Закону України № 224-VII від 14.05.2013) особи, уповноважені на виконання функцій держави є особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, тобто є службовими особами.

Таким чином, обвинувачений, перебуваючи на посаді міліціонера відділення №1 взводу № 2 оперативної роти № 1 ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУ МВС України в м.Києві був працівником високомобільного спеціального підрозділу міліції, представником державного озброєного органу виконавчої влади, а отже службовою особою та, згідно вимог ст.ст.3,5,20 Закону «Про міліцію», ст.19 Конституції України повинен був діяти лише на підставі, в межах наданих повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією і Законами України.

Відповідно до положень статей 1, 2, 10 Закону України «Про міліцію» від № 580-VIII (580-19) від 02.07.2013 з наступними змінами та доповненнями, міліція в Україні - державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров`я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, одним з основних завдань якого є зобов`язання забезпечувати особисту безпеку громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів та громадський порядок.

Згідно зі статтею 3 Закону діяльність міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з трудовими колективами, громадськими організаціями й населенням.

Статтею 5 Закону визначено, що міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності із законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Для забезпечення громадського порядку працівники міліції зобов`язані вживати заходів незалежно від свого підпорядкування.

Міліція поважає гідність особи й виявляє до неї гуманне ставлення, захищає права людини незалежно від її соціального походження, майнового та іншого стану, расової та національної належності, громадянства, віку, мови та освіти, ставлення до релігії, статі, політичних та інших переконань.

Згідно зі статтею 12 Закону міліція має право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю у випадках і в порядку, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 13 Закону працівники міліції мають право застосовувати заходи фізичного впливу, у тому числі прийоми рукопашного бою, для припинення правопорушень, подолання протидії законним вимогам міліції, яка здійснюється із застосуванням сили щодо працівників міліції або інших осіб, якщо інші способи були застосовані та не забезпечили виконання покладених на міліцію обов`язків.

Також працівники міліції мають право застосовувати наручники, гумові кийки, засоби зв`язування, сльозоточиві речовини, світлозвукові пристрої відволікаючої дії, пристрої для відкриття приміщень і примусової зупинки транспорту, водомети, бронемашини та інші спеціальні і транспортні засоби, а також використовувати службових собак у таких випадках, як, зокрема, для захисту громадян і самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров`ю; для припинення масових безпорядків і групових порушень громадського порядку (стаття 14 Закону).

Застосуванню сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї повинно передувати попередження про намір їх використання, якщо дозволяють обставини. Без попередження фізична сила, спеціальні засоби і зброя можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров`ю громадян чи працівників міліції (частина 2 статті 12 Закону).

У разі неможливості уникнути застосування сили вона не повинна перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на міліцію обов`язків, і має зводитись до мінімуму можливості завдання шкоди здоров`ю правопорушників та інших громадян. При завданні шкоди міліція забезпечує надання необхідної допомоги потерпілим в найкоротший строк (частина 4 статті 12 Закону).

Перевищення повноважень щодо застосування сили, у тому числі спеціальних засобів і зброї, тягне за собою відповідальність, встановлену законом (частина 6 статті 12 Закону).

Крім того, статтею 20 Закону України «Про міліцію» передбачено, що працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади.

Законні вимоги працівників міліції є обов`язковими для виконання громадянами і службовими особами.

Працівник міліції при виконанні покладених на нього обов`язків керується тільки законом, діє в його межах і підпорядковується своїм безпосередньому і прямому начальникам. Ніхто інший, за винятком уповноважених службових осіб, у передбачених законом випадках не вправі втручатися в законну діяльність працівника міліції.

Ніхто не має права покласти на працівника міліції виконання обов`язків, не передбачених чинним законодавством.

Пунктом 1 Статуту патрульно-постової служби міліції України, що затверджений наказом МВС України від 28.07.1994 № 404 (далі - Статут), передбачені основні завдання патрульно-постової служби міліції.

Діяльність патрульно-постової служби міліції будується на принципах законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, взаємодії з іншими державними органами, трудовими колективами, громадськими об`єднаннями і населенням (пункт 3 Статуту).

Патрульно-постова служба міліції включає: особовий склад служби охорони громадського порядку, територіальних і транспортних органів внутрішніх справ, підрозділів міліції особливого призначення «Беркут» (пункт 6 Статуту).

Відповідно до Положення про підрозділ міліції особливого призначення «Беркут», затвердженого наказом МВС України 18.05.2004 №529, цей підрозділ є високомобільним спеціальним підрозділом, створеним для забезпечення правопорядку під час проведення загальнодержавних, резонансних громадсько-політичних, спортивно-видовищних, культурно-масових, релігійних заходів, припинення групових порушень громадського порядку та масових заворушень, проведення спеціальних операцій із затримання озброєних злочинців, ліквідації аварій, стихійних лих, а також здійснення фізичної охорони службових осіб.

Підрозділ у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами МВС України, а також вказаним вище Положенням. Свою діяльність здійснює в межах повноважень, відповідно до принципів законності, гуманізму, гласності, поваги прав людини.

Підрозділ є самостійним структурним підрозділом міліції громадської безпеки головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Підрозділ безпосередньо підпорядковується начальникам ГУМВС, УМВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, а організаційно-методичне забезпечення його роботи здійснюється тільки їх заступниками - начальниками міліції громадської безпеки.

З метою виконання покладених на них завдань та при проведенні спеціальних операцій працівники підрозділу мають право застосовувати вогнепальну зброю, у тому числі снайперську, спеціальні засоби та заходи фізичного впливу, у випадках, які передбачені статтями 12 - 15 Закону України «Про міліцію», постановою Кабінету Міністрів України від 27.02.1991 №49 «Про затвердження Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в Українській РСР».

Підрозділ очолює командир, який призначається на посаду та звільняється з посади наказом Міністра внутрішніх справ України.

Виконання службових обов`язків особовий склад підрозділу здійснює в спеціальному обмундируванні, екіпірованому знаками розрізнення та символікою «Беркут», яка є єдиною для всіх регіонів України.

На підрозділ зокрема, покладається:

- охорона прав і законних інтересів громадян від злочинних посягань та інших антигромадських дій;

- забезпечення правопорядку під час проведення загальнодержавних, резонансних громадсько-політичних, спортивно-видовищних, культурно-масових, релігійних та спеціальних заходів;

- здійснення заходів щодо попередження, припинення та локалізації групових порушень громадського порядку, масових безпорядків, пов`язаних з цим інших протиправних дій, виявлення та затримання причетних до них осіб.

Отже сукупністю вищевикладених доказів, встановлена винуватість ОСОБА_20 в умисних діях, що виразилися в незаконному перешкоджанні проведенню зборів, мітингів службовою особою, та в умисних діях, що виразились у перевищені влади та службових повноважень, що супроводжувались насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням спеціальних засобів, а також болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, вчиненому без попередньої змови групою осіб, та в умисному перешкоджанні здійсненню журналістом законної професійної діяльності.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за:

ч.1 ст.28, ст.340 КК України (в редакції Закону України №2341-14 від 05.04.2001), як умисні дії, що виразились у незаконному перешкоджанні проведенню зборів, мітингів службовою особою, вчиненому із застосуванням фізичного насильства групою осіб.

ч.1 ст.28, ч.2 ст.365 ( в редакції Закону України № 3207-V1 від 07.04.2011), як умисні дії, що виразились у перевищенні влади та службових повноважень, що супроводжувались насильством або погрозую застосування насильства, застосування спеціальних засобів, а також болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, за відсутності ознак катування, вчиненого групою осіб.

ч.1 ст.171 КК України (в редакції Закону України №2341-14 від 05.04.2001), як умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналіста.

Окрім того, згідно із обвинувальним актом, складеного за результатами зміни обвинувачення в суді, у даному кримінальному провадженні ОСОБА_20 обвинувачується:

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.4 ст.41, ст.340 КК України, тобто в умисних діях, що виразились у незаконному перешкоджанні проведенню зборів, мітингів службовою особою, на виконання явно злочинного наказу із застосуванням фізичного насильства, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.4 ст.41, ч.2 ст.365 КК України , тобто в умисних діях, що виразились у перевищені влади та службових повноважень, що супроводжувались насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням спеціальних засобів, а також болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, вчиненому на виконання явно злочинного наказу за попередньою змовою групою осіб.

- у вчиненні умисного перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, вчиненому групою осіб за попередньою змовою на виконання явно злочинного наказу, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто за ч.2 ст.28, ч.4 ст.41 , ч.1 ст.171 КК України.

Тобто формулювання обвинувачення за кожним складом кримінального правопорушення містить кваліфікацію за ч.4 ст.41 КК України, як виконання явно кримінального протиправного наказу та кваліфікацію за ч. 2 ст.28 КК як вчинення кримінального правопорушення, за попередньою змовою групою осіб.

Отже обвинувачення містить наступні дані про те, що співробітники ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в місті Києві, залучені до виконання явно кримінально протиправного наказу, демонструючи начальницькому складу та один одному попередню змову та згоду на виконання явно злочинного наказу, не висловлюючи будь-яких заперечень, продовжували діяти узгоджено, за єдиним планом, на виконання явно злочинного наказу, підпорядковуючись направленим на виконання цього наказу вказівкам начальницького складу полку міліції особливого призначенням «Беркут», підпорядкованому ГУМВС України в м.Києві, а саме: незважаючи на відсутність судового рішення про заборону щодо реалізації права на проведення мітингів, мирного зібрання на території Майдану Незалежності в м. Києві, 30.11.2013 у період часу з 04 год. 11 хв. до 04 год. 22 хв., з метою незаконного перешкоджання проведенню зборів та мітингів, які проходили на Майдані Незалежності у м. Києві, перевищуючи службові повноваження, співробітники МОП «Беркут» надмірно та безпідставно застосували фізичного насильство, спеціальні засоби, зокрема кийки «ПР» та «Томфа», а також вчинили болісні і такі, що ображають особисту гідність дій, відносно учасників мирного зібрання, внаслідок чого 132 особам - учасникам мітингу спричинено фізичний біль та заподіяно тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості та близько 300 учасників мирного зібрання були витіснені від Монументу Незалежності, пам`ятника засновникам Києва до проїжджої частини вулиці Хрещатик.

У період з 04 год.23 хв. по 05 год.12 хв., 30.11.2013, після того, як учасники мирного зібрання під примусом правоохоронців залишили прилеглу до Монументу Незалежності та пам`ятника засновникам Києва територію, співробітники ПМОП «Беркут», у тому числі ОСОБА_20 , на виконання явно злочинного наказу та розпоряджень начальницького складу вказаного підрозділу міліції за попередньою змовою групою осіб продовжили вчиняти протиправні дії, спрямовані на перешкоджання проведення акції протесту, а також перешкоджали діяльності журналістів, які на місті події фіксували незаконні дії працівників міліції.

Так, близько 05.год. 00 хв. 30.11.2013 заступник командира оператвиної роти № 1 ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в місті Києві, ОСОБА_124 (матеріали відносно якого виділенов окреме провадження), який перебуава поруч із своїми підлеглими та безпосередньо спостерігав зв їхніми притиправними діями, з метою незаконного перешкоджання проведенню мирного зібрання, недопущення повернення людей до Монументу Незалежності та памятника засновникам Києва, віддав наказ підлеглим співробітникам оперативної роти № 1 вишикуватись у шеренгу, якою рушити по вул.Хрещатик, через перехрестя вулиць Хрещатик та Архітектора Городецького в бік Бесарабської площі, прдовжуючи витіснення мітингувальників.

Усвідомлюючи явно злочинний характер наказу заступника командира оперативної роти № 1 ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУМВС України в місті Києві ОСОБА_125 , міліціонер віділення № 1 взводу № 2 оперативної роти № 1 ПМОП «Беркут», підпорядкованому ГУМВС України в м.Києві, ОСОБА_20 , разом із іншими невстановленими співробітниками оперативної роти № 1 ПМОП «Беркут», на виконання наказу керівника свого підрозділу, вишикувались у шеренгу уздовж тротуару на вулиці Хрещатик ( на стороні з непарною нумерацією) на Майдані Незалежності в місті Києві. Після чого, усвідомлюючи, що громадяни, які йшли попереду, а саме ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та інші невстановлені громадяни, які приймали участь у мирному зібранні на ОСОБА_22 і можуть повернутись до Монументу Незалежності та пам`ятника засновникам Києва для продовження участі у такому зібранні, з метою незаконного перешкоджання подальшому проведенню мирного зібрання, на виконання наказу ОСОБА_20 , спільно з іншими співробітниками підрозділу почали рух шеренгою по тротуару вулиці Хрещатик на Майдані Незалежності, через перехрестя вилиць Хрещатик та Архітектора Городецького, у напрямку Бесарабської площі, не пропускаючи нікого до прилеглої до Монументу Незалежності та пам`ятника засновникам Києва території, неодноразово висуваючи неправомірні вимоги до громадян щодо якнайшвидшого залишення Майдану Незалежності та прилеглої території, застосовуючи при цьому до ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 та невстановлених під час досудового розслідування громадян фізичну силу та психологічне насильство, яке виразилось у висловлюваннях на адресу громадян, яких витіснили в сторону Бесарабської площі нецензурної лексики та демонстрації при цьому агресивної поведінки (готовності безпідставно застосувати фізичну силу та спеціальні засоби до громадян), що ображало їх особисту гідність. Внаслідок таких дій, невстановленими працівниками ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУ МВС України в м.Києві групою осіб на виконання явно злочинного наказу спільно з ОСОБА_20 потерпілі ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_15 , а також інші учасники мирного зібрання були вимушені під тиском працівників міліції залишити ОСОБА_23 та прилеглу територію вулиці Хрещатик, та під продемонстрованою обвинуваченим ОСОБА_20 та іншими невстановленими працівниками ПМОП «Беркут», підпорядкованого ГУ МВС України в м.Києві загрозою можливого застосування до них фізичної сили і спеціальних засобів, рухатися у визначених обвинувачених ОСОБА_20 та іншими свівробітниками ПМОП «Беркут» напрямку, і як наслідок були витіснені цими працівниками міліції в бік Бесарабської площі.

Крім того, ОСОБА_20 , будучи службовою особою, близько 5 год.02 хв. 30.11.2013, рухаючись разом з іншими невстановленими співробітниками ПМОП «Беркут» по тротуару (на стороні з непарною нумерацією) вулиці Хрещатик на Майдані Незалежності до перехрестя вулиць Хрещатик і Архитектора Городецького, на виконання явно злочинного наказу, побачив ОСОБА_16 , який здійснював фотозйомку подій, що відбувались навколо і фіксування протиправних дій правоохоронців, та підбіг до нього, побачивши, що ОСОБА_16 розвернувся напівоберти та опустив погляд до фотоапарату наніс потерпілому ОСОБА_16 три удари: перший гумовим кийком «ПР», який тримав у правій руці, в праву сторону тім`яної ділянки голови, другий- кулаком руки в нижню щелепу справа, третій - кийком по стегну правої ноги потерпілого, чим перевищив владу та службові повноваження.

Вищевказаними діями, за версією сторони обвинувачення, які виразились у незаконному перешкоджанні проведенню зборів, мітингів службовою особою, на виконання явно злочинного наказу із застосуванням фізичного насильства, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_20 обвинувачується за ч.2 ст.28, 4 ст. 41, ст. 340 КК України (в редакції Закону України № 2341-14 від 05.04.2001), а також в умисних діях, що виразились у перевищені влади та службових повноважень, що супроводжувались насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням спеціальних засобів, а також болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, вчиненому на виконання явно злочинного наказу за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_20 обвинувачується у вчиненні кримінального правопоушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.4 ст.41, ч.2 ст.365 КК України ( в редакції Закону України № 3207-V1 від 07.04.2011) ; а також у вчиненні умисного перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, вчиненому групою осіб за попередньою змовою, на виконання явно злочинного наказу, ОСОБА_20 обвинувачуєтья у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.28, ч.4 ст.41, ч.1 ст.171 КК України ( в редакції Закону України № 2341-14 від 05.04.2001).

Окрім того, обвинувальний акт містить конкретні прізвища осіб ОСОБА_126 , ОСОБА_127 , ОСОБА_128 ОСОБА_125 ОСОБА_129 , ОСОБА_130 , ОСОБА_131 та інших, вказівку на попередній зговір вказаних осіб як між собою, так і з обвинуваченим та на відавання явно злочинного наказу останніми.

Втім, стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнімов, що обвинувачений ОСОБА_20 діяв за попередньою змовою та виконував завідомо злочинні накази вказаних в обвинувальному акті конкретних осіб.

В цій частині суд уважає слушними доводи сторони захисту та приймає її до уваги з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ст.7 КПК України основними засадами судочинства в Україні є верховенство права, законність, рівність усіх учасників судового розгляду перед законом і судом; повага до людської гідності. При цьому суд вирішує питання щодо винуватості конкретної особи та в межах пред`явленого обвинувачення, як то передбачено ст.337 КПК України. Вирок суду вирішує питання достовірності обвинувачення, висунутого щодо конкретної особи, по суті. Вирішення цього питання пов`язане із з`ясуванням великого кола питань, які є невід`ємною складовою частиною складу кримінального правопорушення. Лише в результаті судового розгляду і лише за вироком суду особа може бути визнана винною у вчиненні злочину.

Норма статті 370 КПК України визначає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження.

Допитавши обвинуваченого, потерпілих, свідків, дослідивши надані сторонами докази, керуючись ст.ст. 22, 23 КПК України щодо змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів й у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечуючи відповідно вимог ст. 321 КПК України, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямувавши судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, надавши сторонам кримінального провадження можливість подання ними суду доказів, самостійного обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, провівши судовий розгляд згідно вимог ст. 337 КПК України лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, а також керуючись ст. 373 КПК України, за якою обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях, суд приходить до висновку про недоведеність дій ОСОБА_20 за такою кваліфікуючою ознакою як за попередньою змовою, тобто за ч.2 ст.28 КК України так і передбачених ч. 4 ст. 41 КК України.

Так, враховуючи, що підчас судового розгляду стороною обвинувачення в судовому засіданні не надавалися докази того, що обвинувачений виконував завідомо злочинні накази, оскільки такі обставини не були предметом розгляду та дослідження у судовому засіданні, а відтак обвинувачення в частині інкримінування дій ОСОБА_20 за ч. 4 ст. 41 КК України підлягає виключенню, як надмірне та таке, що не доводиться доказами у кримінальному провадженні.

Визнавати накази які віддавалися зазначеними в обвинуваченні особами без розгляду усіх фактичних обставин, без допиту таких осіб, а відносно декількох, матеріали виділені в окреме провадження, є неприпустимим та таким, що порушують норми КПК України, Конституцію України.

Так, ст. 337 КПК України де зазначено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту. Винуватість конкретної особи встановлююється лише вироком суду, який набрав законної сили.

Вказані обставини в судовому засіданні не досліджувалися та не перевірялися, будь-які особи з даного приводу не допитувалися, також стороною обвинувачення не надано будь-яких судових рішень з яких вбачалося б, що дані особи видавали злочинні накази або навпаки та понесли за це покарання.

Дані, які містяться у висновку матеріалів службового розслідування від 30.01.2014 щодо правомірності дій працівників міліції під час охорони громадського порядку 30.11.2013 на Майдані Незалежності в м. Києві, у рішеннях Окріжного адміністративного суду та показаннях потерпілих є недостаніми для такого висновку, при відсутності обвинувальних вироків суду щодо вищевказаних осіб, прізвища яких зазначено в обвинувальному всиновку, тому уважати, що обвинувачений ОСОБА_20 діяв за попереднім сговором на виконання явно злочинного наказу у суду не має підстав.

Слід зазначити, що в судовому засіданні не досліджувалися та не перевірялися обставини дій, взаємодій працівників міліції, а саме ОСОБА_132 , ОСОБА_133 , ОСОБА_62 , ОСОБА_134 , ОСОБА_135 , ОСОБА_136 , ОСОБА_137 , ОСОБА_126 , ОСОБА_127 , ОСОБА_128 ОСОБА_129 , ОСОБА_130 та інших. Щодо усіх вищевказаних осіб обвинувачення в рамках даного провадження не висувалося, тому вважати що вони діяли за єдиним умислом у суду не має підстав. Протилежне буде уважитись порушенням загальних засад кримінального провадження: принципу верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступу до правосуддя та інших.

Відповідно до ч.2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частини 2 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, ч. 1 ст.11 Загальної декларації прав людини, кожен кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Зазначені висновки містяться у рішенні Верховного Суду України від 03.03.2016 року у справі № 5-347 кс15.

Суд констатує, що вказівка сторони обвинувачення у обвинувальному акті прізвища вищевказаних осіб є суттєвим порушенням міжнародних стандартів у галузі судочинства, які послідовно стверджують про неприпустимість нехтування презумпцією невинуватості та правом на справедливий судовий розгляд.

Також суд прийшов до висновку про необхідність перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_20 з ч.2 ст.28 КК України на ч.1 ст.28 КК України у кримінальних правопорушеннях по обвинуваченню за ст.340 КК України та за ч.2 ст.365 КК України з тих підстав, що прокурором не надано доказів на підтвердження того, що співробітники правоохоронних органів попередньо змовилися для вчинення протиправних дій.

Також суд прийшов до висновку про необхідність виключення з обвинувачення за ч.1 ст.171 КК України ч.2 ст.28 КК України, оскільки на переконання суду відсутні будь-які докази, що перешкоджання діяльності журналіста ОСОБА_16 здійснювалось групою осіб. Доказів на підтвердження цих обставин матеріали кримінального провадження не містять. Такі дії вчинялись ОСОБА_20 самостійно та без будь-якої участі інших осіб.

Жодний доказ, який надано обвинуваченням та досліджений судом не містить таких даних, які б беззаперечно вказували на попередню домовленість співробітників «Беркуту» по перешкоджанню законній діяльності журналістів.

Доводи прокурора про те, що дії працівників спеціального підрозділу «Беркут» були організованими та узгодженими, об`єднані задля досягнення єдиної мети, що свідчить про вчинення ними злочинних діянь за попередньою змовою групою осіб, не підтверджуються доказами, наданими суду стороною обвинувачення в ході судового розгляду, а отже не приймаються судом до уваги та спростовується наступним.

Так, обвинувачений є працівником правоохоронного органу, який є воєнізованим формуванням, з чітким підпорядкуванням, а отже злагоджені дії співробітників «Беркут» не можуть кваліфікуватись як дії за попередньою змовою групою осіб без наявності конкретних доказів, сукупність яких би вказувала на попередню домовленість про спільне вчинення кримінальних правопорушень.

Суд враховує, що відповідно до «Положення про спеціальний підрозділ міліції громадської безпеки «Беркут», підрозділ являється воєнізованим формуванням з чітким підпорядкуванням начальникові ГУМВС, УМВС, а тому злагоджені дії внаслідок чіткої вертикальної підпорядкованості не можуть бути кваліфіковані як дії за попередньою змовою групою осіб без доказів того, що ще до початку вчинення кримінальних правопорушень між обвинуваченими була домовленість про спільне вчинення злочинних дій ними як співвиконавців.

Тому суд уважає, що обставини, встановлені в ході судового розгляду, свідчать про те, що обвинувачені діяли одночасно як виконавці спільних кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365, ст. 340 КК України, а тому у данному випадку має місце співвиконавство без попередньої змови.

Таким чином, суд оцінивши надані сторонами кримінального провадження докази кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв?язку за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_20 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції Закону України від 07.04.2011), ч. 1 ст. 28 ст. 340 КК України (в редакції Закону України від 05.04.2001), ч. 1 ст. 171 КК України (в редакції Закону України від 05.04.2001).

Судом ретельно проаналізовані доводи сторони захисту на підтвердження невинуватості ОСОБА_20 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Так, захисник вказував, що акція протесту, яка мала місце в ніч з 29.11 на 30.11.2013 була незаконною, під час вказаної акції протесту діяла група радікально налаштованих елементів, які провокували працівників правоохоронних органів, ображали їх, висловлювались ненормативною лексікою, кидали в них скляними банками, застосовували палиці.

Дійсно, такі доводи частково знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підтверджується даними, що містяться на диску, що наданий сторону захисту та досліджений в судовому засіданні, Так в нарізці відео зафіксовані неправомірні дії декількох невстановлених осіб, присутніх на Майдані Незалеженості в м.Києві в ніч з 29.11. на 30.11.2013 року. Частково свідок ОСОБА_138 також підтвердив зазначені обставини, вказавши, що здійснював документування неправомірних дій з боку присутніх на ОСОБА_22 .

Більш детальна інформація міститься й у висновку про результати службового розслідування щодо правомірності дій працівників міліції під час охорони громадського порядку 30.11.2013 на Майдані Незалежності в м. Києві, затвердженого міністром внутрішніх справ України ОСОБА_80 30.11.2014 року, в якому, окрім іншого, зазначається, про отримання тілесних ушкоджень різного характеру та ступеню важкості одинадцятьма працівниками полку МОП «Беркут» ГУ МВС та одним працівником роти МОП «Беркут» УМВС України в Сумській області внаслідок неправомірних дій деяких громадян, які кидалив правоохоронців каміння, склянні банки, підпалені дерев`яні палиці, інші небезпечні предмети.

Отже неможливо стверджувати, що вказана акція була ВИКЛЮЧНО мирною, як то зазначено в обвинувальному акті, оскільки поміж інших, мирно налаштованих учасників акції протесту, з`явилась група радікально налаштованих елементів, яка вчиняла ряд неправомірних дій.

Втім, неналежна поведінка окремих невстнановлених осіб не свідчить про те, що вказана акція протесту переросла в масові заворушення, які б надавали підстави для застосування сили та спеціальних засобів працівникам «Беркуту» у відповідності до вимог закону. Таке застосування сили повинно було носити вибірковий характер, а не розповсюджуватись на всіх, без виключення, учасників акції протесту.

Проаналізувавши дані, які містяться на відео, показання потерпілих та свідків, самого обвинуваченого, можливо стверджувати, що в цілому акція протесту носила мирний характер, за виключенням неправомірної поведінки незначної кількості осіб. Отже саме така поведінка цих осіб, які діяли агресивно та небезпечно для інших учасників зафіксована на відео за місцем розташування поблизу пам`ятнику Засновникам Києва, а неправомірні дії обвинуваченого ОСОБА_20 відносно потерпілих мали місце по вул.Хрещатик, ближче до Бесарабської площі. Даних про те, що потерпіли ОСОБА_46 , ОСОБА_139 , ОСОБА_50 , ОСОБА_28 порушували громадський порядок, або вчиняли інші неправомірні дії суду не надано, такі дані відсутні як на відео, що надані стороною захисту, так і в інших доказах, наданих стороною захисту на підтвердження невинуватості ОСОБА_20 .

А відтак заходи по витісненню вказаних осіб з місця проведення акції протесту, застосування фізичної сили та спеціальних засобів до ОСОБА_16 носили явно незаконний характер та були неправомірними.

Статтею 39 Конституції України гарантоване право громадян на мирні зібрання. Право громадян на свободу мирних зібрань в Україні гарантується та захищене державою, яка зобов`язана забезпечити його ефективну реалізацію. Реалізація права на мирні зібрання в Україні регулюється актами національного та міжнародного законодавства.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікована Верховною Радою України згідно із Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», гарантує кожній особі, серед інших прав і свобод, право на свободу зібрань та об`єднання.

Відповідно до статті 11 Конвенції кожен має право на свободу мирних зібрань та на свободу об`єднання з іншими, включаючи право створювати профспілки і вступати до них для захисту своїх інтересів.

А відтак, суд вважає необгрунтованими твердження захисника про те, що протест на ОСОБА_22 в ніч з 29 на 30 листопада 2013 року не можна вважати мирним, а отже в діях обвинувачених, на думку захисника, відсутній склад кримінальних правопорушень.

З цих же підстав суд не враховує доводи захисника з приводу того, що вказана акція протесту відбувалась з порушенням вимог закону, оскільки таке твердження суперечить дослідженим доказам: листу-повідомленням координатора ГР « ОСОБА_140 » ОСОБА_61 на ім`я Голови КМДА ОСОБА_62 від 11.11.2013 року щодо проведення безстрокової акції на Майдані Незалежності 22 листопада 2013 року, початок о 19-00, з орієнтовною чисельністю учасників 10 тисяч осіб (том 2, арк. 216); листу-повідомленням координатора ГР «Спільна Справа» ОСОБА_61 на ім`я Голови КМДА ОСОБА_62 від 05.11.2013 року щодо проведення масових заходів на ОСОБА_22 22 листопада 2013 року з 16-00 (безстроково), з орієнтовною чисельністю учасників одна тисяча осіб (том 2, арк. 217); листу-повідомленням за підписами ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 на ім`я Голови КМДА ОСОБА_62 від 27.11.2013 року щодо проведення безстрокового мітингу на ОСОБА_22 27 листопада 2013 року, з орієнтовною чисельністю учасників сто тисяч осіб (том 2, арк. 218); повідомленням голови Правління ВГО «Коаліція Учасників Помаранчевої Революції» ОСОБА_67 на ім`я Голови КМДА ОСОБА_62 від 26.11.2013 року щодо проведення з 00.00 год. 27 листопада 2013 року безстрокового мирного зібрання громадян на ОСОБА_22 з орієнтовною чисельністю учасників 5 тисяч осіб та висловлене прохання про забезпечення громадського порядку в місті проведення акції (том 2, арк. 219).

Починаючи з 21.11.2013 громадяни зібравшись на Майдані Незалежності у м. Києві та прилеглій до нього території реалізовували своє конституційне право на мирні зібрання, що підтверджено й рішенням Окружного адміністративного суду від 02.07.2014 року.

Сукупність вказаних доказів підтверджує, що організатори акції у встановлений спосіб проінформували уповноважений орган влади про наміри проводити акцію у конкретно визначеному місці.

Таким чином, аналізуючи викладене, суд спростовує доводи сторони захисту щодо незаконності проведення зборів, мітингів на Майдані Незалежності в м.Києві.

Також судом не знайшли свого підтвердження доводи захисника з приводу того, що потерпілий ОСОБА_16 не має статусу журналіста, а обвинувачений не наносив йому бідь-яких тілесних ушкоджень, а відтак у діях обвинуваченого ОСОБА_20 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.171 КК України.

Так, стороною захисту було надано наступні письмові докази: відповідь на адвокатський запит щодо професійної діяльності ОСОБА_16 керівник ПП «Видавництво «Екологія та соціальний захист», відповідно до якого ОСОБА_141 повідомив, що ОСОБА_16 був нештатним кореспондентом ПП «Видавництво «Екологія та соціальний захист», редакційне завдання ОСОБА_16 щодо збору будь-якої інформації на площі Майдан Незалежності у період з 29-30 листопаду 2013 року керівництво не надавало та відповідь на адвокатський запит щодо професійної діяльності ОСОБА_16 , відповідно до якого керівник ПП «Видавництво «Екологія та соціальний захист» ОСОБА_141 повідомив, що за весь період у ПП «Видавництво «Екологія та соціальний захист» кореспондент ОСОБА_16 фото, відео. аудіо чи текстовий матеріал під своїм ім`ям або під псевдонімом не подавав, а тому публікації у останнього відсутні.

Між тим зазначені докази не спростовують висновків суду з приводу того, що ОСОБА_16 є потерпілим від кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.171 КК України.

Судом досліджені докази, сукупність яких спростовує доводи сторони захисту та вказує на винуватість ОСОБА_20 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.171 КК України.

Так, статус ОСОБА_16 як журналіста підтверджується: 40.Протоколом огляду від 27.10.2017 р., складеного слідчим Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_104 , за результатами проведеного огляду інтернет - сторінки під назвою «Екологія та соціальний статус «Програма сталого розвитку України, яка зареєстровано за відповідним інтернет адресою. В ході огляду якого встановлено, що в розділі «список спекорів» міститься інформація, згідно якої ОСОБА_16 з міста Києва та має посвідчення кореспондента № НОМЕР_6 з зображенням його кольорової фотокартки. (т.4 а.с. 71-73). 42. Протоколом огляду від 01.11.2017 р., складеного слідчим Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратори України ОСОБА_105 , за результатами огляду оригіналів окремих документів, які надані представником ПП «Видавництво «Екологія та соціальний захист», за участю представника, кореспондента ОСОБА_106 (т.4 а.с. 75-76). 43. Копією договору № НОМЕР_6 від 10.03.2011 р., укладеного між ПП «Видавництво «Екологія та соціальний захист», в особі керівника ОСОБА_107 , та ОСОБА_16 , як кореспондента, засвідченого слідчим Генеральної прокуратури України ОСОБА_143 від 01.11.2017 р. (т.4 а.с. 77).

Відповідно до ст. 29 Закону «Про пресу та інші засоби масової інформації» журналістом є особа, яка займається збиранням, створенням, редагуванням або підготовкою матеріалів для засобу масової інформації, зв`язана з ним трудовими чи іншими договірними відносинами або займається такою діяльністю за його уповноваженням.

Відповідно до п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 30 Закону «Про пресу та інші засоби масової інформації» журналіст вправі шукати, одержувати і поширювати інформацію, вести будь-які записи, в тому числі з використанням засобів аудіовізуальної техніки, кіно- і фотозйомку, за винятком випадків, передбачених законом, а також після пред`явлення посвідчення журналіста перебувати в районах стихійного лиха, на мітингах і демонстраціях.

Так, ч.ч. 2, 3 статті 24 Закону України «Про інформацію» заборонено втручання у професійну діяльність журналістів, контроль за змістом поширюваної інформації, зокрема з метою поширення чи непоширення певної інформації, замовчування суспільно необхідної інформації, накладення заборони на висвітлення окремих тем, показ окремих осіб або поширення інформації про них, заборони критикувати суб`єкти владних повноважень. Статтею 25 Закону України «Про інформацію» передбачено, що під час виконання професійних обов`язків журналіст має право здійснювати письмові, аудіо- та відеозаписи із застосуванням необхідних технічних засобів, за винятком випадків, передбачених законом, а також безперешкодно відвідувати приміщення суб`єктів владних повноважень, відкриті заходи, які ними проводяться, та бути особисто прийнятим у розумні строки їх посадовими і службовими особами, крім випадків, визначених законодавством, а також після пред`явлення документа, що засвідчує його професійну належність, працівник засобу масової інформації має право збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, у місцях аварій, масових безпорядків, воєнних дій, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до постанови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 19 серпня 2020 року у справі № 214/4970/18 (провадження № 51-5467км19), поняття «журналіст» є автономним для досягнення цілей та розв`язання завдань, визначених у законі про кримінальну відповідальність, і має застосовуватися в обсязі й змісті, визначеному у примітці до ст. 345-1 КК України.

Як зазначено в постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», на яку послався захисник у касаційній скарзі, журналіст - це творчий працівник, який професійно збирає, одержує, створює і займається підготовкою інформації для ЗМІ, виконує редакційно-посадові службові обов`язки в ЗМІ (в штаті або на позаштатних засадах) відповідно до професійних назв посад (роботи) журналіста, які зазначаються в державному класифікаторі професій України. Згідно з приміткою до ст. 345-1 КК України під професійною діяльністю журналіста у статтях 171, 345-1, 347-1, 348-1 КК України слід розуміти систематичну діяльність особи, пов`язану із збиранням, одержанням, створенням, поширенням, зберіганням або іншим використанням інформації з метою її поширення на невизначене коло осіб через друковані ЗМІ, телерадіоорганізації, інформаційні агентства, мережу «Інтернет». Статус журналіста або його належність до ЗМІ підтверджується редакційним або службовим посвідченням чи іншим документом, виданим ЗМІ, його редакцією або професійною чи творчою спілкою журналістів. Отже належність до ЗМІ ОСОБА_16 підтверджує службове посвідчення № НОМЕР_6, в якому зазначено на його посаду кореспондента. Отже поняття «журналіст» законодавцем трактується не лише в межах зазначеної посади, а як більш ширшим. Така позиція закріплена у рішенні суду.

Зазначена позиція підкріпляється законодавцем, яку він виклав у примітці до ст. 345-1 КК України, де не обмежився поширенням інформації лише через ЗМІ, до яких належать друковані ЗМІ (преса) (ч. 1 ст. 1 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні), аудіовізуальні (електронні) ЗМІ (ст. 1 Закону України «Про телебачення і радіомовлення»), інформаційні агентства (ст. 1 Закону України «Про інформаційні агентства»), а й включив до цього переліку мережу «Інтернет».

Висновок про те, що для досягнення цілей закону про кримінальну відповідальність необхідно застосовувати поняття, зазначене у примітці до ст. 345-1 КК України, колегія суддів ККС ВС зробила з огляду на Рішення Конституційного Суду України від 18 квітня 2012 року у справі № 1-13/2012 щодо офіційного тлумачення положення ч. 3 ст. 364 КК України (справа щодо застосування кваліфікуючої ознаки «працівник правоохоронного органу» до працівника державної виконавчої служби). За результатами розгляду цієї справи КСУ дійшов висновку, що відсутність у законі про кримінальну відповідальність посилання на відповідні положення інших законів України унеможливлює застосування положень інших законодавчих актів для встановлення щодо спеціального суб`єкта злочину кваліфікуючої ознаки, передбаченої ч. 3 ст. 364 КК України, - працівник правоохоронного органу. Поняття «працівник правоохоронного органу» необхідно визначати відповідно до розуміння ознак цього суб`єкта злочину лише за змістом його застосування у КК України.

Отже з урахуванням вищевикладеного та сукупності досліджених доказів, наданих стороною обвинувачення, суд також спростовує доводи захисту, щодо відсутності професійної діяльності журналіста ОСОБА_16 .

Дані про те, що ОСОБА_16 були спричинені тілесні ушкодження також підтверджуються сукупністю наступних доказів, що досліджені у судовому засіданні: 44. Фотокопією карти виїзду швидкої медичної допомоги № 367 від 30.11.2013 р., засвідченою 29.09.2016 р. печаткою центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва, згідно якої встановлено попередній діагноз ОСОБА_108 , як «ушибленная рана головы» (т.4 а.с.82). 45.Висновком експерта № 2166/е від 20.04.2017 р., лікаря судово-медичного експерта ОСОБА_109 - завідуючого відділу судово-медичних експертиз потерпілих, звинувачених та інших осіб КМБ СМЕ, згідно якого встановлено, що під час первинно відомого звернення по медичну допомогу 30.11.2013 о 05:16 у ОСОБА_16 лікарями , що надавали медичну допомогу, було виявлено таке тілесне ушкодження: забійна рана у тімяній ділянці голови справа, яка утворились за рахунок однократної ударної тупого твердого предмету з обмеженою контактною поверхнею (на кшталт кийка, палиці) до 05.год. 16 хв. 30.11.2013 року та яка відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткачасний розлад здоровя. (т.4 а.с. 83-86).

Той факт, що саме обвинувачений ОСОБА_20 наніс дане тілесне ушкодження підтверджується: 37. Протоколом огляду від 26.10.2017 р., складеного прокурором відділу прокуратори Хмельницької області ОСОБА_7 , за результатами проведеного огляду оптичних дисків, зокрема, під час огляду оптичного диску із копіями відеозаписів, які проводилися 30.11.2013 групами документування ГУ МВС України в м. Києві в ході здійснення заходів з охорони громадського порядку на Майдані Незалежності в м. Києві. В ході огляду потерпілий ОСОБА_14 повідомив, що на кадрі 04 хв.35 сек. впізнає себе та знайомого журналіста ОСОБА_16 , на 04 хв.44 сек відеозапису зафіксовано як один із співробітників ПМОП «Беркут» наносить ОСОБА_16 удар гумовим кийком в область голови. Самого удару не бачив, але бачив, як ОСОБА_28 після удару схопився за голову. Також на відео зафіксовані факти застосування фізичної сили та спецзасобів до цивільних осіб та використання ненормативної лексики з боку працівників «Беркута». На кадрі 05 хв.50сек впізнає ОСОБА_101 та ОСОБА_100 .

Під час огляду оптичного диску, що наданий ПрАТ Телерадіокомпанія Люкс «Телеканал новин «24» на Майдані Незалежності у м. Києві в ніч з 29.11.2013 на 30.11.2013, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_14 останній на відео впізнав ОСОБА_95 та ОСОБА_16 на 08 хв.35 сек, де зафіксовано як ОСОБА_16 схопився однією рукою за голову, ймовірно після удару кийком. Також впізнав знайому ОСОБА_101 та ОСОБА_102 (т.4 а.с. 45-59).

38. Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 26.04.2017 р., складеного слідчим Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_91 , у присутності понятих ОСОБА_103 , ОСОБА_59 , за участю потерпілого ОСОБА_16 . Згідно проведеної слідчої дії встановлено, що потерпілий ОСОБА_16 повідомив, що працівника «Беркут», який наніс йому один удар кийком по маківці голови, один удар кулаком в щелепу з права, а також один удар кийком в область правої ноги вище коліна заподіяв співробітник «Беркут», якого він сфотографував перед безпосереднім нанесенням ударів. Повідомив, що він впізнав особу зображену під № 2, на якому розміщено фотознімком із зображенням ОСОБА_20 (т.4 а.с. 60-67).

39.Протоколом проведення слідчого експерименту від 14.02.2017 р., складеного слідчим Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_91 , за участю потерпілого ОСОБА_16 . Згідно проведеного слідчого експерименту встановлено, як потерпілий продемонстрував, як він до розвернувся через ліве плече спиною до працівників «Беркута», звернувши увагу, що голова в цей момент була наполовину повернута назад, і надалі на статисті продемонстрував частини тіла в які йому було нанесено удари працівником «Беркут», а саме один удар кийком в потиличну ділянку голови, один удар кулаком правої руки в праву область голови - в щелепу, а також один удар кийком в область правої ноги вище коліна. Копією відеозапису, що містить дані проведення слідчого експерименту із ОСОБА_16 ( т.4 а.с. 68-70).

Аналогічні показання щодо нанесення ОСОБА_20 удару кийком в область голови потерпілого ОСОБА_16 надано свідком ОСОБА_142 та потерпілим ОСОБА_14 . Отже сукупності вказаних доказів достатньо для підтвердження винуватості ОСОБА_20 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.171 КК України.

Разом із тим, на час ухвалення судом даного вироку суду, суду стало відомо, що потерпілий ОСОБА_16 помер, відповідно до актового запису №20461 складеного 13.12.2018 відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві. А відтак суд не мав можливості допитати останнього, а тому приймав до уваги дані, які були озвучені ОСОБА_16 під час проведення за його участю слідчого експерименту, де він детально виклав обставини спричинення йому тілесних ушкоджень. Його показання обєктивно підтверджені дослідженими медичними документами та висновком експерта. Деякі неузгодженості та неточності, що містяться в наданих ним даних суд відносить на рахунок особливостей пам`яті та особливостю подій, учасником яких він був, що були ємоціной перевантажені подіями.

Отже суд уважає, що вина ОСОБА_20 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 171 КК України - знайшла своє підтвердження.

Доводи сторони захисту про те, що у матеріалах кримінального провадження відсутні докази на підтвердження того, що саме обвинувачений вчинив кримінальні правопорушення стосовно потерпілих, суд відхиляє, оскільки дані, які містяться на відео, фото, показання потерпілих, данні, що зафіксовані про проведенні слідчих експериментів, у протоколах огляду у повній мірі підтверджують доведеність винуватості обвинуваченого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 2 ст 365, ч. 1 ст. 28, ст. 340, ч. 1 ст. 171 КК України.

Щодо доводів зихисника з приводу того, що ряд відео доказів є копіями, а при відсутності оригіналів, копії не можуть братись до уваги, то вони не грунтуються на вимогах закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 КПК документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати, зокрема, й матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі електронні). Сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу. Відповідно до ст. 7 Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

Матеріальний носій - лише спосіб збереження інформації, який має значення тільки коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. Один і той же електронний документ (відеозапис) може існувати на різних носіях. Усі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення. Отже, записані на носій інформації, електронні файли у вигляді відеозапису та фотозображень є оригіналами (відображенням) електронних документів.

Інші доводи сторони захисту на спростування винуватості ОСОБА_20 у вчиненні кримінальних правопорушень, також не знайшли свого підтвердження, оскільки спростовуються доказами, викладеними у вироку, сукупність яких підтверджує участь ОСОБА_20 у групі з іншими співробітниками ПМОП «Беркут» у розгоні мирної акції протесту з застосуванням насильства та спеціальних засобів, що вказує на підтвердження в його діях складу злочину, передбаченого ч.1 ст.28, ч.2 ст.365 КК України ( в ред Закону України від 07.04.2011) та за ч.1 ст.28, ст. 340 КК України.

Даних, які б вказували на отримання доказів в неналежний спосіб, що враховані при постановленні вироку, судом не виявлено.

У відповідності до ст.94 КПК України суд оцінював кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, та прийняв відповідне рішення.

Отже, дослідивши надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв?язку, суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_20 30.11.2013 року вчинив, групою осіб, без попередньої змови між собою, перевищення влади та службових повноважень, що супроводжувалось болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого діями, за відсутності ознак катування, будучи службовою особою, незаконно перешкоджав зборам, мітингам, діючи у групі осіб, та перешкоджав здійсненню журналістом своєї законної діяльнсоті, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 365 КК України (в ред. Закону України від 07.04.2011), ч. 1 ст. 28 ст. 340 КК України (в ред. Закону України від 05.04.2001), ч.1 ст.171 КК України ( в ред. Закону України від 05.04.2001), за вчинення яких він підлягає покаранню.

Відповідно до положень ст. 50 КПК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно з положеннями ст. 65 КК України при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Відповідно до змісту ч. 2 ст. 50, ст. 65 КК України та п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року), статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.

Приймаючи рішення про призначення міри та виду покарання обвинуваченому, суд, серед іншого враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується на рішенні Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15рп/2004 у справі № 1-33/2004.

Призначаючи обвинуваченому міру покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, обставини їх вчинення, дані, які характеризують особу, який працює, одружений, має на утриманні доньку 2015 року народження, постійне місце проживання, за місцем колишньої роботи характеризується позитивно, раніше не судимий, не перебуває на обліках у лікаря психіатра та нарколога.

Обставиною, яка пом`якшує обвинуваченому ОСОБА_20 покарання, суд враховує наявність захворювання, отриманого у звязку з виконанням службових обов`язків під час масових акцій протесту на Майдані Незалежності під час несення служби 18.02.2014 року. Так, у свідоцтві про хворобу № 52/у зазначено, що 18.02.2014 при виконання службових обовязків ОСОБА_20 отримав поранення у виді закритої черепно-мозкової травми, транзиторний церебростатечній синдром. Наслідки масивної рвано-скальпованої рани ділянки лівого плечевого суглобу з дефектом мяких тканин та інше…У звязку з отриманим пораненням біля трьох місяців знаходився на стаціонарному лікуванні. Вказане захворювання визнано таким, що пов`язане з проходженням службив ОВС та стало наслідком звільнення з оранів внутрішніх справ у звязку з непридатністю.

Посилання прокурора в судових дебатах на обтяжуючу обставину у вигляді вчинення кримінального правопорушення групою осіб суд вважає помилковим, з огляду на вимоги ч.1 ст. 67 КК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 67 КК України обтяжуючою обставиною вчинення кримінального правопорушення групою осіб може бути визнано виключно у разі, якщо така група осіб діяла за попередньою змовою.

З огляду на те, що стороною обвинувачення не було доведено попередню змову на вчинення кримінальних правопорушень між обвинуваченим та іншими особами - сам по собі факт того, що частину правопорушень обвинувачений вчиняв спільно - не може бути визнано обтяжуючою обставиною.

З врахуванням всіх обставин справи, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_20 необхідно призначити покарання в межах санкцій ч. 1 ст. 171, ст. 340 КК України, а за ч.2, ст.365 в межах санкції статті, ближче до мінімальної, з позбавленням права обіймати посади в правоохоронних органах та з урахуванням всіх обставин справи, з огляду на наявність пом`якшуючої обставини та відсутність обтяжуючої обставини, з врахуванням незначного періоду роботи в ОВС, що може вказувати на відсутність достатнього досвіду для належної оцінки подій, учасником яких він був під час вчинення кримінальних правопорушень, наявності на вихованні малолітньої дитини, відсутність даних про судимість, його соціальну адаптованість (одружений, працює), суд уважає, що на підставі ст. 75 КК України засудженого слід звільнити від відбування основного покарання з випробовуванням, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки відповідно до ст. 76 КК України.

При цьому суд уважає, що саме таке покарання буде відповідати принципам та цілям його призначення та буде найбільш необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:

2) три роки - у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.

Положення ч.2 ст. 49 КК України вказують, що перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Даних, які б вказували на те, що обвинувачений перебував у розшуку, або вчинив інше кримінальне правопорушення суду не надано, в даному кримінальному провадженні ОСОБА_20 демонстурвав належну процесуальну поведінку, не ухилявся від суду.

Так, враховуючи, що інкриміновані ОСОБА_20 кримінальні правопорушення вчинено 30 листопада 2013 року, а п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України встановлюють граничний строк для притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.171 - не більше трьох років, а за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 340 КК України - не більше п`яти років, при цьому жодних даних про перебування обвинуваченого в рамках даного кримінального провадження у розшуку у зв`язку з ухиленням від органу досудового розслідування чи суду, або вчинення ним нового злочину, матеріали судової справи не містять, то строк притягнення ОСОБА_20 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 171 КК України, вважається таким, що сплив 30.11.2016 року, а строк притягнення ОСОБА_20 до кримінальної відповідальності за ст. 340 КК України, вважається таким, що сплив 30.11.2018 року.

Втім, обвинувачений відмовився від закриття провадження у зв`язку із звільненням його від кримінальної відповідальності з вказаних підстав, наполягав на продовженні судового розгляду.

У тому разі, коли підсудний заперечує проти застосування строків давності щодо нього, суд постановляє вирок, призначає винній особі покарання та на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК звільняє її від покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

За таких обставин, оскільки станом на день постановлення даного вироку, передбачені п. 2 та п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України строки давності за вказані вище кримінальні правопорушення спливли, а відтак ОСОБА_20 має бути звільнений від покарання за кримінальні правопорушення, передбачені ч.1 ст.171 КК України, ч.1 ст.28, ст.340 КК України на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України.

Окремо суд зазначає, що обвинувальний акт надійшов до суду 17.11.2017 року, а отже за обвинуваченням по ст.171 КК України строк притягнення до кримінальної відповідальності сплив ще за рік до надходження справи до суду.

Тривалий розгляд справи у суді пов`язаний з надмірним навантаженням суддів Шевченківського районного суду м.Києва, яке є одним з найвищих в Україні, відсутністю необхіднї кількості суддів для відправлення правосуддя, розгляд справи, який здійснювався в умовах ізоляції, пов`язаної з епідемією короновірусу та в наступному зі здійсненням судочинства в умовах повномасшабного воєнного вторгнення на територію України, численні ракетні обстріли та тривоги, під час яких суд не спроможний виконувати свої обов`язки у повній мірі, що зумовлено необхідністю дотримання безпеки учасників судового розгляду.

Судом не застосовуються вимоги ч.1 ст. 70 КК України у звязку зі звільненням ОСОБА_20 від покарання за ч.1 ст.171КК України та ст.340 КК України, як то зазначив у своїй письмовій промові прокурор, висловлюючись у судових дебатах.

Отже, остаточним покаранням, призначеним ОСОБА_20 , яке останньому належить відбувати, має бути лише покарання за ч. 2 ст. 365 КК України.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави належить стягнути витрати у розмірі 10820,90 грн. на залучення експерта.

Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368-371 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_20 визнати винним за ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції Закону України від 07.04.2011 року ), ч. 1 ст. 28 ст. 340 КК України (в редакції Закону України від 05.04.2001), ч. 1 ст. 171 КК України (в редакції Закону України від 05.04.2001) та призначити покарання:

- за ч. 1 ст. 28 ст. 340 КК України - 2 (два) роки обмеження волі;

-за ч.1 ст.171 КК України - 2 (два ) роки обмеження волі;

На підставі ст.49 КК України, ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_20 звільнити від призначеного судом покарання за ч. 1 ст. 28 ст. 340 КК України (в редакції Закону України від 05.04.2001) за ч. 1 ст. 171 КК України (в редакції Закону України від 05.04.2001).

ОСОБА_20 призначити покарання за ч. 1 ст. 28 ч. 2 ст. 365 КК України (в редакції Закону України від 07.04.2011) - 4 (чотири) роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 2 (два) роки;

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_20 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком, тривалістю 2 (два) роки, якщо протягом указаного строку він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_20 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_20 витрати у розмірі 10820,90 грн. на користь держави.

Речові докази: носії інформації - зберігати при матеріалх кримінального провадження. На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк із моменту отримання його копії. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченим та прокурору.

Суддя: