Справа № 420/28679/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Попова В.Ф.,

секретар Церковний В.Я.,

за участю:

прокурора Тунік В.М.

представниці позивача Ткачук І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави, в особі Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал Дірект", третя особа на стороні позивача Департамент культури, міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Одеської міської ради про зобов`язання відновити будівлю - пам`ятку містобудування та архітектури,

встановив:

Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до суду із позовною заявою в інтересах держави в особі Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації до ТОВ Універсал Дірект, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Департамент культури, міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Одеської міської ради, в якій просить про таке:

- зобов`язати ТОВ Універсал Дірект відновити будівлю - пам`ятку містобудування та архітектури місцевого значення - особняк Гавсевича, споруджений у 1903 році за проектом архітектора Гальперсона С.С., розташований за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморська, 1-Б.

Ухвалою від 24.10.2023 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

У підготовчому судовому засіданні, розглядаючи питання визначені ст. 180 КАС України, судом було поставлено на обговорення сторін питання, щодо наявності у Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації (далі Департамент культури) права звернення до суду з таким позовом відповідно до ЗУ «Про охорону культурної спадщини», а відповідно і права прокурора заявляти цей позов в інтересах держави в особі Департамент культури.

Представниця Департамент культури зазначила, що право звернення до суду передбачено КАС України. Що стосується ЗУ «Про охорону культурної спадщини» то звертатись до суду саме з вимогами зазначеними у цьому позові не передбачено. Оскільки вжили всіх передбачених вказаним законом заходів реагування, які не привели до належного результату, то вважають що вимога зобов`язального характеру викладена у резолютивній частині позову є ефективним та належним способом захисту інтересів держави.

Прокурор не спростовував факту відсутності у ЗУ «Про охорону культурної спадщини» права звернення до суду Департаменту культури, але зазначив, що таке право надано всім органам місцевого самоврядування, а що стосується ефективності захисту порушеного закону шляхом зобов`язання ТОВ Універсал Дірект відновити будівлю-пам`ятку містобудування та архітектури місцевого значення, то позивач та прокурор самостійно обирають спосіб захисту і не можуть бути в цьому обмежені. У позовній заяві прокурор зазначив, що суб`єктом владних повноважень, який мав би бути позивачем у цій справі, є Департамент культури. Але, з огляду на його бездіяльність, інтереси держави ним не захищаються, у зв`язку із чим з цим позовом звертається саме прокурор.

Заслухавши прокурора та представницю позивача, дослідивши позовну заяву та враховуючи приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду відповідно до пункту 1 частини 1 статті 240 КАС України виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 5 КАС України суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Таким чином, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє суду дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, не тільки того в чому саме полягає порушення інтересів держави, обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором, але і закон який наділяє позивача процесуальною дієздатністю, тобто надає йому право звернення до суду.

При цьому суд зазначає, що КАС України не є тим законом, що визначає право звернення суб`єкта владних повноважень до суду, оскільки право звернення до суду повинно бути передбачено окремим законом який врегульовує спірні правовідносини, що віднесенні до компетенції цього суб`єкта владних повноважень та визначені цим же законом. КАС України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (стаття 1 КАСУ), а не визначає процесуальну дієздатність сторін, оскільки така визначається окремими законами, що врегульовують відповідні правовідносини.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в пункті 69 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, підпункті 8.19 постанови від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20 та пункті 40 постанови від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Законом, що регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь є Закон України «Про охорону культурної спадщини» №1805-ІІІ від 08.06.2000 року (далі Закон №1805-ІІІ)

Статтею шостою вказаного закону визначені повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, серед яких відсутнє право звернення у цих органів до суду взагалі.

В той же час, згідно з частиною першою ст. 21 Закону №1805-ІІІ, якщо в результаті дій або бездіяльності власника пам`ятки їй загрожує пошкодження або знищення, відповідний орган охорони культурної спадщини робить власнику пам`ятки відповідне попередження.

2. Якщо власник пам`ятки не вживе заходів щодо її збереження, зокрема у зв`язку з неможливістю створення необхідних для цього умов, суд за позовом відповідного органу охорони культурної спадщини може постановити рішення про її викуп.

3. У разі невідкладної необхідності забезпечення умов для збереження пам`ятки позов про її викуп може бути пред`явлено без попередження.

4. Викуплена пам`ятка переходить у власність держави.

Викупна ціна пам`ятки визначається за згодою сторін, а в разі спору - судом.

Суд зазначає, що системний аналіз всіх норм Закону №1805-ІІІ, дає підстави стверджувати що вказаний закон не передбачає право звернення до суду Департаменту культури з іншими позовними вимогами окрім зазначених у статті 21 цього закону, а тому, прокурором у цій позовній заяві визначено орган, в особі якого він звернувся до суду, який не має права на звернення до суду, що свідчить про відсутність процесуальної дієздатності у позивача на подачу цього позову.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 3 серпня 2023 року у справі №260/4120/22 та у постанові від 05.9.2023 року у справі № 260/4044/22.

Згідно зі статтею 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Отже, якщо суб`єкт, щодо якого прокурором стверджується неналежне здійснення захисту інтересів держави, а саме Департамент культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації не має повноважень заявляти позов, який подано прокурором, то відповідно, такий позов не може бути заявлено і самим прокурором.

Наведене свідчить про відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, оскільки у вказаних прокурором органів відсутні можливості нездійснення чи неналежне здійснення захисту таких інтересів у спосіб, визначений прокурором (подання позовної заяви із заявленими позовними вимогами).

Відсутність підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, у розумінні статті 169 КАС України має наслідком повернення позовної заяви позивачеві.

Однак такі процесуальні дії суд може вчиняти лише на стадії відкриття провадження.

Якщо відповідні обставини виявлено на стадії судового розгляду або після ухвалення судового рішення, то процесуальним наслідком відсутності підстав для здійснення представництва інтересів держави є залишення позовної заяви без розгляду (положення статті 240 КАС).

Верховний Суд дійшов аналогічного висновку щодо процесуальної можливості залишення позовної заяви без розгляду в справах, провадження у яких відкрито за відсутності підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави, у постановах від 16.03.2021 у справі №815/1483/18, від 12.08.2021 у справі №815/1486/18, від 13.04.2022 у справі 815/1484/18, від 12.05.2022 у справі №815/1476/18.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.183 КАС України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 2 ст 183, п.1 ч.1 ст.240, ст.ст. 248, 256 КАС України, суд,

ухвалив:

Адміністративний позов Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об`єктів культурної спадщини Одеської обласної військової адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал Дірект", третя особа на стороні позивача Департамент культури, міжнародного співробітництва та європейської інтеграції Одеської міської ради про зобов`язання відновити будівлю пам`ятку містобудування та архітектури залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.

Повний текст виготовлено та підписано 2811.2023 року

Суддя В.Ф. Попов