БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653)21202

Справа №730/1321/23

Провадження № 1-кп/730/87/2023

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2023 р. м.Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Борзнянського районного суду Чернігівської області в м. Борзні кримінальне провадження, внесене в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань за № 12023270310000541 від 07.10.2023 року, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Борзна Чернігівської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, військовослужбовця за призовом під час мобілізації, військова частина НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

ОСОБА_4 , будучи діючим військовослужбовцем Збройних Сил України, діючи свідомо та навмисно, в порушення вимог та положень ст.ст. 4, 11, 16, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, Додатку № 1 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992, пунктів 9, 11, 15 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, пунктів 9.1, 11.1 «Інструкції про порядок виготовлення придбання, зберігання, обліку, перевезення, та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ від 21.08.1998 № 622, на початку лютого 2023 року, точної дати та часу слідством не встановлено, знаходячись поблизу населеного пункту м. Бахмут Донецької області, точне місце перебування слідством з об`єктивних причин не встановлено, знайшов предмет, схожий на автомат АК-74, споряджений набоями до нього та пристроєм для безшумної стрільби (глушником).

Також, будучи діючим військовослужбовцем Збройних Сил України, тобто особою, яка чітко усвідомлювала, що знайдений ним предмет є вогнепальною зброєю (крім гладкоствольної мисливської) та бойовими припасами до неї, перевіз вказані вище предмет, схожий на автомат АК-74, споряджений набоями до нього та пристроєм для безшумної стрільби (глушником) до місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , чим вчинив незаконне носіння вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської) та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, де незаконно зберігав їх до 07.10.2023. У подальшому, 07.10.2023 о 08 год. 25 хв., під час санкціонованого судом обшуку за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_2 в житловій кімнаті будинку було виявлено та вилучено один предмет, схожий на автомат АК-74, з пристроєм для безшумної стрільби (глушником) і сорок дев`ять предметів, що схожі на патрони, які відповідно до висновку експерта від 12.10.2023 № КСЕ-19/125-23/11078-БЛ є: вогнепальною зброєю - бойовим 5,45-мм автоматом Калашникова АК-74 № НОМЕР_2 , 1991 року випуску, промислового виробництва, придатним до стрільби; відповідно до висновку експертизи від 12.10.2023 № СЕ-19/125-23/11080- БЛ - двадцять патронів, є боєприпасами, які являються бойовими проміжними патронами з кулями підвищеної пробивної здатності калібру 5,45 мм (5,45x39) до автоматів, ручних кулеметів відповідного калібру, придатними до стрільби;відповідно до висновку експертизи від 12.10.2023 № СЕ-19/125-23/11079- БЛ - двадцять дев`ять патронів, є боєприпасами, які являються бойовими проміжними патронами з кулями підвищеної пробивної здатності калібру 5,45 мм (5,45x39) до автоматів, ручних кулеметів відповідного калібру, придатними до стрільби.

Статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачають відповідальність за кримінальні правопорушення, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений

ОСОБА_4 придбав, носив та зберігав вогнепальну зброю та бойові припасибез передбаченого законом дозволу, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України

Відомості про угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4

16.11.2023 між прокурором Деснянської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участі адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.

За змістом угоди формулювання та обсяг обвинувачення, а також правова кваліфікація дій ОСОБА_4 із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, є тотожними формулюванню обвинувачення та кваліфікації, наведеним в обвинувальному акті.

В угоді міститься інформація про беззастережне визнання ОСОБА_4 винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та наведено перелік його обов`язків, а саме: сприяти розслідуванню кримінального провадження.

Відповідно до вимог ст. 472 КПК України сторони також узгодили покарання, яке підлягає призначенню обвинуваченому ОСОБА_4 у разі затвердження угоди.

Зокрема, вони дійшли згоди про визнання наступних обставин, які відповідно до ст. 66 КК України пом`якшують його покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які б згідно зі ст. 67 КК України обтяжували покарання, не встановлено.

За змістом цієї угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо покарання, яке повинен понести обвинувачений, у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

При цьому сторони дійшли згоди щодо звільнення ОСОБА_4 на підставі ч. 2 ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням.

Окрім зазначеного, в угоді передбачені наслідки її укладення і затвердження, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Позиції учасників судового провадження

Щодо укладеної угоди

Обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив добровільність свого наміру щодо укладення угоди та просив суд її затвердити. Зазначив, що він у повному обсязі підтверджує викладені в обвинувальному акті обставини, погоджується з формулюванням обвинувачення, зазначеним в угоді, і беззастережно визнає свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Захисник обвинуваченого угоду про визнання винуватості, укладену між його підзахисним та прокурором, підтримав і просив суд її затвердити.

Прокурор подану угоду про визнання винуватості підтримав та просив суд про її затвердити.

Щодо вирішення питань, передбачених ч. 5 ст. 474 КПК України

Обвинувачений ОСОБА_4 повідомив, що він цілком розуміє, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, і він при цьому має право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь. Підтвердив, що йому зрозумілі наслідки укладення та затвердження угоди, визначені у ст. 473 КПК України. При цьому, запевнив, що він розуміє характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, та дав згоду на застосування погодженого виду та розміру покарання.

Захисник обвинуваченого у судовому засіданні зазначив, що угода відповідає вимогам закону, укладена добровільно, підзахисний повністю розуміє наслідки її укладення та невиконання, а тому просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угод вимогам КПК України та закону про кримінальну відповідальність

Проаналізувавши зміст обвинувального акта та угоди про визнання винуватості, дослідивши надані сторонами матеріали, суд дійшов наступних висновків.

Щодо відповідності умов угоди вимогам КПК України та/або закону про кримінальну відповідальність

Судом встановлено, що укладена між прокурором та обвинуваченим угода містить формулювання обвинувачення, яке прокурор вважав доведеним та його правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

При цьому, сформульоване в угоді обвинувачення відображає істотні обставини цього кримінального провадження, які відповідають формулі кваліфікації дій обвинуваченого.

Таким чином, формулювання обвинувачення, зазначене в угоді, обставини, описані в обвинувальному акті, а також підтвердження обвинуваченим цих обставин дають можливість суду дійти висновку про існування фактичних підстав для визнання обвинуваченими своєї винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України у разі укладення угоди про визнання винуватості участь захисника є обов`язковою та забезпечується з моменту ініціювання укладення угоди.

Як установлено з пояснень сторін, угоди про визнання винуватості була укладена за ініціативою обвинуваченого та за участі його захисника.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні, зокрема, щодо нетяжких та тяжких кримінальних правопорушень, до яких згідно зі ст. 12 КК України належить злочин, вчинений обвинуваченим.

Згідно з абз. 5 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена прокурором лише в разі завдання шкоди державним чи суспільним інтересам, а у випадках, коли кримінальним правопорушенням завдано додатково (факультативно) шкоду фізичній особі - також за умови надання потерпілим письмової згоди прокурору на її укладення.

У даному провадженні потерпілого немає.

Таким чином, оскільки у кримінальному правопорушенні, щодо якого укладено угоду про визнання винуватості, основним безпосереднім об`єктом виступають публічні інтереси, суд констатує дотримання у цьому випадку вимог ч. 4 ст. 469 КПК України.

Щодо відповідності умов угоди інтересам суспільства

Кримінальний процесуальний закон зобов`язує прокурора при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості враховувати наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень (ст. 470 КПК України).

Так, за своєю правовою природою угода про визнання винуватості являє собою ключовий інструмент узгодження інтересів: з одного боку держави (публічний, або суспільний інтерес), з іншого - обвинуваченого.

Суспільний інтерес є абстрактним оціночним поняттям і в узагальненому виді являє собою інтерес суспільства або усередненого представника цієї спільноти, пов`язаний із забезпеченням його благополуччя, стабільності, безпеки та сталого розвитку.

В угоді наявність суспільного інтересу обґрунтована сприянням у швидкому судовому провадженні, яке зможе забезпечити своєчасне та невідворотне покарання обвинуваченого, а також запобіганням повторному вчиненню кримінальних правопорушень, як самими обвинуваченими, так і іншими особами.

Зокрема, зазначено, що затвердження угоди істотно скорочує часовий проміжок від моменту скоєння кримінального правопорушення до ухвалення підсумкового рішення судом, зменшує строки судового розгляду, у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях, а також витрати на забезпечення судового процесу, знижує навантаження на судові органи та прокуратуру.

Отже, із урахуванням того, що укладення угод у цьому кримінальному провадженні матиме вплив на усвідомлення іншими особами караності злочинних діянь, сприятиме прагненню суспільства до правослухняної поведінки, гарантуватиме невідворотність покарання, а також забезпечить справедливе та в розумні строки вирішення кримінального провадження, то суд вважає, що за таких обставин цілі та завдання кримінального провадження будуть досягнуті при мінімальних затратах ресурсів.

До того ж, на думку суду, було б недоцільним застосовувати загальний порядок кримінального провадження до обвинуваченого, враховуючи беззаперечне визнання ним своєї вини. На переконання суду, характер та тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, особу винного, його ставлення до вчиненого, сприяння здійсненню судового розгляду вказує на його бажання виправитись.

Щодо відповідності умов угоди вимогам закону в частині призначення покарання

За загальним правилом, домовленості сторін угоди при узгодженні покарання не мають виходити за межі загальних та спеціальних засад призначення покарання, встановлених законом про кримінальну відповідальність. На думку суду, вказаних вимог закону сторони угоди дотримались.

Так, зі змісту угоди вбачається, що при узгодженні сторонами покарання було враховано і дотримано:

1) положення ст. 65 КК України, а саме сторони узгодили покарання у межах, встановлених санкціями статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинені злочини; при визначенні меж покарання виходили із положень розділу X Загальної частини КК України; врахували характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів; взяли до уваги особу винного; встановили наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання;

2) положення ч. 2 ст. 75 КК України, яка передбачає можливість звільнення обвинувачених від відбування основного покарання з випробуванням, виходячи з наступних мотивів.

3) положення ст. 76 КК України щодо необхідності покладення на обвинувачених обов`язків у зв`язку з їх звільненням від відбування основного покарання з випробуванням;

4) відсутність судимості у обвинуваченого, його характеристику, сімейний стан, бажання у подальшому проходити службу в підрозділах, дислокованих у зоні проведення бойових дій на території України, з метою надання відсічі збройній агресії рф.

Отже, із урахуванням цього, у суду є достатні підстави вважати, що узгоджене сторонами покарання за своїм видом та розміром відповідає загальним засадам призначення покарання.

Щодо порушення умовами угоди прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб

Судом не встановлено обставин, які б могли свідчити, що умови угоди порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Щодо добровільності укладення угоди

Обвинувачений підтвердив суду свій намір щодо укладення угоди та просив суд її затвердити.

Захист підтримав обвинуваченого.

Прокурор вказав на спільну узгодженість усіх викладених в угоді умов, підтвердивши добровільність їх укладення як з боку прокурора, так і з боку обвинуваченого.

На підставі цього, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин ніж ті, що передбачені угодами.

Щодо можливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань

Відповідно до угоди про визнання винуватості, укладеної між обвинуваченим та прокурором, обвинувачений зобов`язується співпрацювати з слідством.

Суд вважає, що, з огляду на зміст наданих в судовому засіданні пояснень, обвинувачений вже виконав покладений на нього угодою зобов`язання.

Висновки

З урахуванням вищенаведених обставин суд констатує, що укладена у цьому кримінальному проваджені угода про визнання винуватості відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства та закону України про кримінальну відповідальність.

Також судом не встановлено підстав для відмови в її затвердженні, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку про необхідність її затвердження шляхом ухвалення вироку та призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Узгоджена міра покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, буде необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Судом встановлено, що укладена угода про визнання винуватості не суперечить вимогам КПК та КК України, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод та інтересів сторін по справі та інших осіб. Обставин, які б вказували на неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою, судом не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 та призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку на підставі угоди

Цивільний позов не заявлено.

Арешт у кримінальному провадженні не накладався.

Підстав для вирішення питань, пов`язаних із запобіжним заходом щодо обвинуваченого, немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників процесу та у світлі того, що, відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.

Долю речових доказів по кримінальному провадженню необхідно вирішити в порядку, визначеному ст. 100 КПК України. В судовому засіданні прокурор просив речові докази передати до в/ч НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 ).

Питання про процесуальні витрати, пов`язані з проведенням судових експертиз, слід вирішити відповідно до положень ст.ст. 122, 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 374, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 16 листопада 2023 року, укладену між прокурором Деснянської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони центрального регіону ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023270310000541 від 07.10.2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та на підставі угоди про визнання винуватості призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

На підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік.

На час перебування ОСОБА_4 на військовій службі нагляд/контроль за останнім (протягом встановленого іспитового строку) здійснювати командиру військової частини, в якій обвинувачений проходить військову службу - НОМЕР_1 ( АДРЕСА_4 ).

У разі звільнення ОСОБА_4 з військової служби до завершення встановленого іспитового строку контроль за виконанням вироку покласти на уповноважений орган з питань пробації.

На підставі п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати по справі - вартість проведених експертиз в сумі 7179 грн. в дохід держави.

Речові докази по справі, які знаходяться у камері схову речових доказів ВП на СЗТ ГУНП у м. Києві - автомат АК-74 з пристроєм для безшумної стрільби (глушником) і сорок дев`ять патронів - конфіскувати.

На підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про передачу майна для потреб Збройних сил» від 26.02.2022 року № 186-р, конфісковане майно, а саме: автомат АК-74 з пристроєм для безшумної стрільби (глушником) і сорок дев`ять патронів- передати для потреб Збройних Сил України (в/ч НОМЕР_3 ( АДРЕСА_3 )).

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, та з урахуванням обмежень, визначених ч. 2 ст. 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Борзнянський районний суд Чернігівської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Сторони мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цих кримінальних правопорушень.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Суддя ОСОБА_1