ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.11.2023 року м.Дніпро Справа № 904/708/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії

головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідач),

суддів: Чередко А.Є., Коваль Л.А.

секретар судового засідання Крицька Я.Б.

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти" про ухвалення додаткового рішення

у справі № 904/708/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області,

до Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області,

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" заборгованість за договором № 1758-52-10 від 31.12.2021 у загальному розмірі 1 884 783 грн. 61 коп. Ціна позову складається з наступних сум: - 1 822 179 грн. 67 коп. - основний борг; - 48 389 грн. 70 коп. - інфляційні втрати; - 14 214 грн. 24 коп. - 3% річних.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2023 у справі № 904/708/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти" про заміну сторони (позивача) його правонаступником у справі № 904/708/23 - задоволено. Замінено позивача у справі № 904/708/23 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти" на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислові-ремонти". У задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" про зменшення 3% річних - відмовлено. Позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові-ремонти" 1 822 179 грн. 67 коп. основного боргу, 48 389 грн. 70 коп. - інфляційних втрат, 14 214 грн. 24 коп. - 3% річних та 28 271 грн. 75 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.10.2023 апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2023 та додаткове рішення від 02.08.2023 у справі № 904/708/23 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2023 у справі №904/708/23 залишено без змін. Додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.08.2023 у справі №904/708/23 залишено без змін. Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат".

Від Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти" надійшла заява, згідно якої просить стягнути з Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти" понесені витрати по оплаті професійної правничої допомоги, наданої адвокатом Величком О.В. під час розгляду і вирішення судом апеляційної інстанції справи № 904/708/23 в сумі 20 000,00 гривень. Окрім того просить розглянути дану заяву без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові ремонти" за наявними у справі доказами.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.10.2023 розгляд заяви призначено в судове засідання на 09.11.2023 о 09:20 год.

Від Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» надійшли заперечення на заяву, згідно яких останній зазначає, що з Додаткової угоди №6/1 до Договору №1523 про надання правової допомоги від 01.05.2023 вбачається, що адвокат прийняв на себе зобов`язання надати професійну правничу допомогу щодо захисту порушених прав та інтересів позивача, у тому числі супроводження у судах першої та апеляційної інстанцій з особистою участю в судових засіданнях та складанням усіх документів по справі №904/708/23. В постанові апеляційного суду від 05.10.2023 встановлено, що представники сторін не з`явились в судове засідання, були належним чином повідомлені про час розгляду справи. Тобто адвокат не виконав повний обсяг взятих на себе зобов`язань за вказаним договором, що свідчить про безпідставність задоволення поданої ним заяви в обсязі 20 000,00 грн. Більше того, до вказаної заяви позивачем не надано акт виконаних робіт (наданих послуг). Окрім того посилається на постанову Верховного Суду від 20.07.2021 у справі №922/2604/20 та Додаткову постанову Великої Палати від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та просить відмовити у задоволенні заяви ТОВ "ПРОМИСЛОВІ-РЕМОНТИ" про ухвалення додаткового рішення, оскільки такі витрати є недоведеними, неспівмірними та не підтверджені належними доказами.

В судове засідання 09.11.2023 представники сторін не з`явились, були належним чином повідомлені про час розгляду справи.

Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

При цьому у відповідності до ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи наявні докази належного їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання для вирішення процесуального питання про розподіл судових витрат, зважаючи на подане позивачем клопотання про розгляд справи без участі його уповноваженого представника, необхідність дотримання процесуальних строків, визначених ГПК України, констатуючи достатність матеріалів для ухвалення додаткового рішення, колегія суддів вважає можливим здійснити розгляд заяви за наявними матеріалами та без участі представників сторін.

Апеляційний господарський суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази, зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Так, згідно з положеннями статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

За пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

За змістом статті 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Разом із тим згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як передбачено п. 1 ч. 3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 126 зазначеного Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Аналіз відповідних норм процесуального закону засвідчує, що реалізація принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в декілька основних етапів:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Зважаючи на положення статей 282, 315 ГПК України про те, що суд апеляційної та касаційної інстанцій має вирішувати питання щодо розподілу судових витрат, здійснених у зв`язку з переглядом справи, Верховний Суд дотримується позиції, що згідно зі статтею 124 ГПК України особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були понесені (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2019 у справі № 916/24/18).

Як вбачається з матеріалів справи, у поданому до Центрального апеляційного господарського суду відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Промислові-Ремонти» просило про відшкодування витрат, які були понесені під час розгляду і вирішення судом апеляційної інстанції справи №904/708/23 в сумі 20 000,00 грн. та зазначало, що

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.10.2023 апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2023 та додаткове рішення від 02.08.2023 у справі № 904/708/23 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2023 та додаткове рішення від 02.08.2023 у справі №904/708/23 залишено без змін.

З поданої ТОВ «Промислові-Ремонти» заяви слідує, що позивачем понесено на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції витрати на професійну правничу допомогу на загальну суму 20 000,00 грн.

В обґрунтування понесення витрат на оплату послуг адвоката позивачем подано: Договір №1523 від 01.05.2023, укладений між адвокатом Величко О.В. та ТОВ «Промислові-Ремонти»; додаткову угоду №6/1 від 28.09.2023, рахунок на оплату №1523-3 від 28.09.2023, ордер про надання правової допомоги серія АЕ № 1199343 від 01.05.2023.

Згідно умов Договору №1523 від 01.05.2023 адвокат взяв на себе зобов`язання усіма законними методами та способами надавати необхідну правову допомогу Клієнту у всіх справах, то пов`язані або можу і бути пов`язані із захистом та відновленням його порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів для чого він наділений право бути представником Клієнта у всіх судах України, а також всіх без винятку органах та організаціях, незалежно від їх підпорядкування, форм власності та галузевої належності, підрозділах Державної виконавчої служби України із приватними виконавцями, а Клієнт зобов`язався сплатити адвокату винагороду (гонорар) та надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 3.2 Договору передбачений обов`язок клієнта здійснити або доручити здійснення оплати гонорару/вартості правничої (правової) допомоги, наданої Адвокатом згідно з цим Договором згідно отриманого рахунку та оформленого сторонами Акту(ів) приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Згідно п.5.1 Договору сторони погодили, що вартість правової допомоги адвоката, гонорар обчислюється, виходячи із фактично затрачених годин роботи адвоката (погодинна оплата) або фіксованої (твердої) ціни та оформлюється додатковою угодою до цього Договору.

Відповідно до п.5.2 Договору факт надання Адвокатом правової допомоги Клієнту підтверджується оформленим Сторонами Актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), який містить опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат.

В подальшому Додатковою угодою №6/1 від 28.09.2023 сторони внесли зміни в пункт 5.1 Розділу 5 Договору та виклади його в наступній редакції: Сторонами погоджено, що адвокат прийняв на себе зобов`язання надати професійну правничу допомогу щодо захисту порушених прав та інтересів позивача, у тому числі супроводження у судах першої та апеляційної інстанцій з особистою участю в судових засіданнях та складанням усіх документів по справі № 904/708/23 про стягнення з ПрАТ «ЦЕНТРАЛЬНИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ» заборгованості за виконані роботи за договором № 1758-52-10 від 31.12.2021 у загальному розмірі 1 884 783 грн. 61 коп., без обмеження їх кількості, часу та погодинної вартості, а Клієнт прийняти ці юридичні послуги (роботи) та оплатити їх за фіксованою ціною в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень за участь в суді першої інстанції та 20 000 (двадцять тисяч) грн. в суді апеляційної інстанції, шляхом перерахування вказаної суми на банківський рахунок адвоката, зазначений в рахунку на оплату протягом 10 днів з дати ухвалення судових рішень у цій справі, які набрали законної сили». Усі інші умови Договору № 1523 про надання правової допомоги від 01 травня 2023 року, укладеного Сторонами залишаються не змінними.

В додатковій постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/1344/19 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2022 у справі №916/893/21 зазначено, що особливістю фіксованого розміру адвокатського гонорару є те, що визначення саме такої форми в договорі виключає обов`язок зазначення відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної наданої послуги (вчиненої дії) в детальному описі робіт (наданих послуг) або в акті приймання-передачі наданих послуг. У цьому випадку встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги вартості послуг (гонорару) з надання правової допомоги клієнту в у фіксованому розмірі виключає необхідність зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зазначала, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розмір витрат на правничу допомогу.

В постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду вказала, що учасник справи повинен деталізувати опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Окрім того у вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару. Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

З матеріалів справи вбачається, що під час апеляційного перегляду рішення господарського суду заявник ознайомився з матеріалами справи в електронному вигляді в системі «Електронний суд» та подав відзив на апеляційну скаргу. В судовому засіданні представник ТОВ «Промислові-Ремонти» не брав участі. Згідно Акту Центрального апеляційного господарського суду щодо відсутності можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції від 05.10.2023 представник ТОВ «Промислові ремонти» не вийшов на зв`язок у судове засідання, призначене на 05.10.2023 на 12:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Апеляційний суд вважає за необхідне акцентувати увагу на тому, що ч. 4 ст. 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, суд, який вирішує питання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, має надавати оцінку тим обставинам, щодо яких є заперечення у клопотанні іншої сторони, а також її доказам невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності. Окрім того, суд, виконуючи вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, має чітко зазначити, яка з вимог частини четвертої статті 126 ГПК України була не дотримана при визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката, оскільки лише з цих підстав можна зменшити розмір витрат, який підлягає розподілу між сторонами (аналогічний висновок наведено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.05.2020 у справі № 922/2749/19, від 18.11.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21)).

Приватне акціонерне товариство «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» заперечує проти задоволення заяви позивача та зазначає, що згідно умов Додаткової угоди №6/1 від 28.09.2023 адвокат прийняв на себе зобов`язання надати професійну правничу допомогу щодо захисту порушених прав та інтересів позивача, у тому числі супроводження у судах першої та апеляційної інстанцій з особистою участю в судових засіданнях та складанням усіх документів по справі №904/708/23. Разом з тим представник не з`явився в судове засідання 05.10.2023, тобто не виконав повний обсяг взятих на себе зобов`язань за договором, що свідчить про безпідставність задоволення поданої ним заяви в обсязі 20 000,00 грн. Окрім того звертає увагу на ненадання заявником акту виконаних робіт.

Поряд із загальним правилом розподілу судових витрат, визначеним у частині четвертій статті 129 ГПК України, у частині п`ятій цієї норми визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Такий правовий висновок є усталеним та викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.11.2021 у справі № 904/6499/20 (904/1373/21).

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Такі критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

Таким чином, розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як вбачається з матеріалів справи та враховується колегією суддів, під час апеляційного перегляду рішення господарського суду, заявник подав клопотання та ознайомився з матеріалами справи в електронному вигляді в системі «Електронний суд», подав відзив на апеляційну скаргу, який не містить значної інформації та істотних заперечень по суті поданої апеляційної скарги. В судовому засіданні 05.10.2023 представник ТОВ «Промислові-Ремонти» не брав участі. Згідно Акту Центрального апеляційного господарського суду щодо відсутності можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції від 05.10.2023 представник ТОВ «Промислові-Ремонти» не вийшов на зв`язок у судове засідання, призначене на 05.10.2023 на 12:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

На підтвердження понесених витрат в матеріали справи надано Договір №1523 від 01.05.2023, укладений між адвокатом Величко О.В. та ТОВ «Промислові-Ремонти»; додаткову угоду №6/1 від 28.09.2023, рахунок на оплату №1523-3 від 28.09.2023, ордер про надання правової допомоги серія АЕ № 1199343 від 01.05.2023.

Колегія суддів наголошує, що надані позивачем докази на підтвердження витрат на правничу допомогу, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Вирішуючи питання щодо розміру відшкодування витрат на правничу допомогу, колегія суддів вважає за доцільне додатково звернутися до практики ЄСПЛ з цього питання. Зокрема, у рішенні від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" ЄСПЛ зазначив (п. 77), що згідно з практикою ЄСПЛ скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.

Тобто ЄСПЛ підкреслює необхідність об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність). При цьому ЄСПЛ у зазначеній вище справі, присудивши 2550 євро компенсації, які й просив скаржник, не знайшов підстав для їх зменшення.

Водночас, у рішенні ж від 22.09.2022 у справі "Генеральний будівельний менеджмент проти України" ЄСПЛ у п. 41 зменшив суму витрат на правничу допомогу скаржникові із заявлених 3 750 євро до 850 євро, виходячи саме з надмірного характеру заявлених витрат відносно обмеженого обсягу наданих адвокатом послуг, не вбачаючи у цьому жодних конвенційних порушень.

Аналогічний підхід при розподілі судових витрат відображений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові 29.09.2022 у справі №904/6499/20 (904/1373/21).

Враховуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, не відповідає критеріям розумності та справедливості.

Згідно ст. 30 ЗУ Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (правова позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18).

В свою чергу, відповідно до висновків об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19, за змістом п. 1 ч. 2 ст.126, ч. 8 ст.129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу), дана позиція є усталеною і підтверджується, зокрема, постановами Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 927/728/21, від 23.12.2021 у справі № 923/560/17; постановами Верховного Суду від 10.11.2021 у справі №329/766/18, від 01.09.2021 у справі №178/1522/18

Підсумовуючи усе вищевикладене, апеляційний суд зазначає, що хоча обумовлення такого розміру судових витрат на правничу допомогу відповідає досягнутим домовленостям між адвокатом Величко О.В. та ТОВ «Промислові-Ремонти» у Договорі про надання правничої (правової) допомоги №1523 від 01.05.2023 та додатковій угоді №6/1 від 28.09.2023, відповідає їх потребам та інтересам, проте, з огляду на специфіку та складність справи, результат її вирішення, обсяг, вид та зміст наданих послуг, апеляційний суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, констатує, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним, надання частини послуг не була підтверджена відповідними доказами, а отже не вбачається розумна необхідність понесення судових витрат у заявленому до відшкодування розмірі на суму 20 000,00 грн. у суді апеляційної інстанції у даній справі.

Таким чином, враховуючи зміст частин 4-7, 9 статті 129 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе не присуджувати всю суму понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, а тому, з Приватного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» належить стягнути суму відповідних витрат в розмірі 3 000,00 грн., відмовивши в решті вимог.

Керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 244, 269, 282 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові-ремонти" про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі № 904/708/23 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50066; ід.код 00190977) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові-ремонти" (50019, Дніпропетровська область, вул. Маріупольська, буд. 46, м. Кривий Ріг; ід.код 45136133) 3 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу відмовити.

Видачу наказу на виконання даної додаткової постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 28.11.2023

Головуючий суддяВ.Ф. Мороз

Суддя Л.А. Коваль

Суддя А.Є. Чередко