ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Сліденко А.В.

14 листопада 2023 р.Справа № 520/4874/22Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Рєзнікової С.С. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

22.06.2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції (далі- ДПП) від 30.05.2022 року № 324 про притягнення його, командира взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП, до дисциплінарної відповідальності;

- визнати протиправним та скасувати наказ ДПП від 07.06.2022 року № 832 о/с про його звільнення зі служби в поліції;

- поновити його на службі в поліції на посаді командира взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП з 07.06.2022 року;

- стягнути з ДПП на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 07.06.2022 року по день фактичного розрахунку.

Позивач також просить допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі (службі) та виплати заробітної плати за один місяць.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що дисциплінарне стягнення накладено на нього безпідставно, за відсутності події вчинення дисциплінарного проступку. Наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності є необґрунтованим, винесений без урахування всіх обставин, що мають значення для притягнення його до відповідальності. Відсутні достатні докази вчинення ним дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ними.

Також позивач зазначив, що суб`єктом владних повноважень жодним чином не підтверджено факт його самоусунення, залишення служби, невиконання обов`язків поліцейського, невжиття ним будь-яких заходів із забезпечення безперервного та цілодобового захисту суверенітету України. В період часу з 24.02.2022 року до 28.02.2022 року керівництво підрозділу через месенджер «Телеграм» надавало накази, які постійно змінювались, суперечили та скасовувались. Весь період часу з 25.02.2022 року по 28.02.2022 року він знаходився на території м. Харкова та Харківської області та продовжував виконувати свої посадові обов`язки у відсутності чітких наказів з боку керівництва, особисто забезпечив власний вихід на службу, тримав зв`язок зі своїми підлеглими, самоорганізовував їх, знаходився на постійному зв`язку, контролював місцезнаходження особового складу та наявність в них табельної зброї, виконував патрулювання адміністративного району, де він мешкає, проводив превентивну діяльність, реагував на звернення громадян та знищував вороже маркування для корегування вогню, про що інформував своє керівництво.

Заперечуючи проти вимог ОСОБА_1 , у відзиві на адміністративний позов ДПП вказує, що позивач був відсутній на службі без поважних причин в умовах запровадженого правового режиму воєнного стану з 25.02.2022 року по 28.02.2022 року, чим порушив вимоги Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції, визначеної ч. 1 ст. 64 Закону України від 02.07.2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі Закон № 580-VIII), пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 18, ч. 2 ст. 24 Закону № 580-VIII, Правил етичної поведінки поліцейських. З метою встановлення причин та обставин можливого порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, було призначено службове розслідування, за результатами якого дисциплінарною комісією складено висновок від 16.05.2022 року, яким підтверджено порушення позивачем службової дисципліни та вчинення дисциплінарного проступку. На підставі висновку ДПП видано наказ від 30.05.2022 року № 324 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, а наказом ДПП від 07.06.2022 року № 832 о/с позивача звільнено зі служби в поліції з 11.06.2022 року.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2022 року (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін) в задоволенні вимог адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

В обґрунтування прийнятого рішення судом зазначено про те, що владний суб`єкт у спірних правовідносинах забезпечив дотримання ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, обставини події з`ясував повно та вичерпно, діяння поліцейського ОСОБА_1 кваліфікував правильно, норму закону визначив вірно, зміст приписів цієї норми витлумачив без помилок (перекручень), взяв до уваги всі суттєві фактори, наслідки вчиненого поліцейським діяння не спотворив, міру юридичної відповідальності обрав без явного та очевидно нерозумного перевищення меж свободи адміністративного розсуду.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити вимоги його адміністративного позову в повному обсязі.

Аргументи, наведені позивачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у позові.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду, - без змін.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

За приписами ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення на підставі ст. 316 КАС України слід залишити без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 13.05.2019 року лейтенант поліції ОСОБА_1 займав посаду командира взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 УПП в Харківській області Департаменту патрульної поліції (а.с.78).

25.02.2022 року, 26.02.2022 року, 27.02.2022 року, 28.02.2022 року т.в.о. заступника начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП в Харківській області ДПП Барибіним С.С. та заступником начальника управління - начальником ВМАЗ УПП в Харківській області ДПП Диняком Я.В. були складені акти про відсутність ОСОБА_1 на службі 25.02.2022 року, 26.02.2022 року, 27.02.2022 року, 28.02.2022 року без поважних причин (а.с.85-88).

Відповідно до розстановок сил та засобів роти № 1 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП, позивач ОСОБА_1 був відсутній на службі 25.02.2022 року, 26.02.2022 року, 27.02.2022 року, 28.02.2022 року (а.с.89-92).

З метою повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин можливого порушення службової дисципліни ОСОБА_1 , що виразилось у невиході на службу без поважних причин у період з 25.02.2022 року до 28.02.2022 року, наказом начальника УПП в Харківській області ДПП від 02.05.2022 року № 128 утворено дисциплінарну комісію та призначено службове розслідування (а.с.93).

За результатами службового розслідування 16.05.2022 року складено висновок, в якому зазначено, що в період з 25.02.2022 року до 28.02.2022 року ОСОБА_1 не з`явився за місцем несення служби до УПП в Харківській області ДПП з метою виконання службових обов`язків без поважних причин, а також не взяв участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України у зв`язку з військовою агресією рф проти України, тим самим вчинив дисциплінарний проступок, який є несумісним з подальшим проходженням служби в Національній поліції України (а.с.101-110).

Відповідно до службової характеристики, за період перебування на посаді командира взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 старший лейтенант поліції ОСОБА_1 зарекомендував себе як неоднозначний працівник, який за певних умов здатен виконувати поставлені перед ним завдання так і за інших умов, часто виконує свої обов`язки на неналежному рівні, схильний до незрозумілих дій, які можуть негативно впливати на результати роботи; допускає часткове невиконання наказів та доручень керівництва; в стосунках з громадянами дозволяє собі грубість та нетактовність, проявляє агресивну реакцію на справедливі зауваження (а.с.100).

Наказом ДПП НП України від 30.05.2022 року № 324 за вчинення дисциплінарного проступку до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за служби у поліції (а.с.112-113).

07.06.2022 року наказом Департаменту патрульної поліції НП України № 832 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі п. 6. ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 11.06.2022 року (а.с.114).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.1 Закону № 580-VIII встановлено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

За визначенням ст. 3 Закону № 580-VIII у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

У частині 1 ст. 18 Закону №580-VIII передбачені обов`язки поліцейського зокрема: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини.

Частиною 1 ст. 59 Закону № 580-VIII визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Наказом МВС України від 09.11.2016 року № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських.

Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов`язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.

Статтею 64 Закону № 580-VIII визначена Присяга працівника поліції.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15.03.2018 року № 2337-VІІІ (далі - Дисциплінарний статут) визначається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського визначених статтею 18 Закону України Про Національну поліцію, зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їх повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейські виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижуючи честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватись правил внутрішнього розпорядку.

Частиною 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що до змісту службової дисципліни також віднесено такі обов`язки поліцейського як: 1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; 2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; 3) поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; 4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; 5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; 6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; 7) утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; 8) знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; 9) підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; 10) берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; 11) поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; 12) дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; 13) сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; 14) під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Статтею 12 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч.2 ст.13 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.

Частиною 1 ст. 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків (ч. 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Згідно з ч. 4 ст. 14 Дисциплінарного статуту підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (ч. 6 ст. 14 Дисциплінарного статуту).

Відповідно до ч. 10 ст. 14 Дисциплінарного статуту Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 893 від 07.11.2018 року затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі Порядок № 893).

Пунктом 1 розділу 2 Порядку № 893 передбачено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до п. 1 розділу 5 Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Приписами п.п. 2 та 3 розділу 4 Порядку № 893 визначено, що поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають стосунок до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, Законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; брати участь у розгляді справи на відкритому засіданні дисциплінарної комісії; користуватися правничою допомогою, послугами представника.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.

Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку № 893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Згідно з п.4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

На підставі п.1 розділу VI Порядку № 893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

У разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення

Відповідно до п. 4 розділу 6 Порядку № 893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

Положеннями ст. 16 Дисциплінарного статуту службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні, на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності) або у відпустці.

Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Отже, підставою для застосування дисциплінарного стягнення є вчинення дисциплінарних проступків, зокрема, невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції, відповідно до п. 6 ч.1 ст. 77 Закону № 580-VIII за вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до наказу № 324 від 30.05.2022 року, дисциплінарний проступок, скоєний позивачем, виразився у порушенні ним вимог п.п. 1, 2, 4, 5, 8, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції, визначеної ч. 1 ст. 64 Закону № 580-VIII, п. 1, 2 ч. 1 ст. 18, ч. 2 ст. 24 Закону № 580-VIII, абз. 2, 3 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських

У ході судового розгляду встановлено, що 02.05.2022 року наказом начальника Управління патрульної поліції ДПП № 128 призначено службове розслідування з метою повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин можливого порушення службової дисципліни командиром взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , та створено дисциплінарну комісію.

Службовим розслідуванням встановлено, що командир взводу №1 роти № 1 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 у період з 25.02.2022 року до 28.02.2022 року не з`явився за місцем несення служби до УПП в Харківській області ДПП з метою виконання службових обов`язків без поважних причин.

Т.в.о. заступника начальника ВМАЗ УПП в Харківській області ДПП капітаном поліції Барибіним С.С. та заступником начальника управління - начальником ВМАЗ УПП в Харківській області ДПП старшим лейтенантом поліції Диняком Я.В., у приміщенні тимчасового перебування УПП в Харківській області ДПП, розташованого за адресою: місто Харків, вулиця Пушкінська, 2А, у присутності начальника УПП в Харківській області ДПП капітана поліції Стрижак А.О., т.в.о. заступника начальника управління - начальника ВЧС УПП в Харківській області ДПП капітана поліції Приходька І.В., складено акти пре відсутність на службі позивача 25.02.2022 року, 26.02.2022 року, 27.02.2022 року, 28.02.2022 року.

Крім того, відповідно до розстановок сил та засобів роти № 1 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП, позивач був незаконно відсутній на службі у вищезазначені дні.

Про призначення службового розслідування позивач був обізнаний та 03.05.2022 року в ході проведення службового розслідування з метою встановлення обставин надав власноручні поясненні, де зазначив про фальсифікацію та необґрунтованість службового розслідування. Пояснив, що порушень службової дисципліни не допускав, чинні законодавчі акти виконує.

Дисциплінарною комісією опитаний командир роти № 1 батальйон; № 2 УПП в Харківській області ДІЛІ капітан поліції ОСОБА_2 , який пояснив що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 24.02.2022 року перебував на службі, однак з 25.02.2022 року до 28.02.2022 року знаходячись у м. Харків жодного разу до несення служби не приступав, 27.02.2022 року прибув до місця тимчасового розташування підрозділу поліції, однак о 12.00 годині останній повідомив, що передасть дружині автомобіль та повернеться для несення службі, але так і не повернувся. 03.03.2022 року старший лейтенант поліції ОСОБА_1 вийшов на зв`язок та повідомив, що написав рапорт для прикомандирування до УПП в Дніпропетровській області ДПП та перебуває на лікарняному, на службу останній заступив 19.03.2022 року в УПП в Харківські області ДІЛІ.

Заступник командира роти № 1 батальйону № 2 УПП в Харківській області ДПП старший лейтенант поліції Шарпан І.В. повністю підтримав пояснення, надані капітаном поліції ОСОБА_2 , проте додав, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 довідку про тимчасову втрату працездатності за період з 03.03.2022 року до 14.03.2022 року віддав лише 02.05.2022 року.

За висновками дисциплінарної комісії, невихід ОСОБА_1 на службу без поважних причин у період з 25.02.2022 року до 28.02.2022 року порушує вимоги пунктів 1,2 та 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції, визначеної ч. 1 ст. 64 Закону № 580-VIII, п.1,2 ч.1 ст.18, ч.2 ст.24 Закону № 580-VIII, абзаців 2, 3 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських.

Результати проведеного службового розслідування оформлені висновком службового розслідування, затвердженим начальником Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП А. Стрижак 16.05.2022 року, в якому зазначено, що у період з 25.02.2022 року до 28.02.2022 року позивач не з`явився за місцем несення служби до УПП в Харківській області ДПП з метою виконання службових обов`язків без поважних причин, а також не взяв участі у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану під час його оголошення на всій території України у зв`язку з військовою агресією рф проти України, тим самим вчинив дисциплінарний проступок, який є несумісним з подальшим проходженням служби в Національній поліції України; за вчинення дисциплінарного проступку до ОСОБА_1 слід застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби у поліції.

Отже, службовим розслідуванням встановлено факт грубого порушення службової дисципліни, невиконання посадових (функціональних) обов`язків, в частині самоусунення позивача в період з 25.02.2022 року по 28.02.2022 року від виконання службових обов`язків, як поліцейського, в умовах правового режиму воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією рф проти України.

Слід зазначити, що в позовній заяві ОСОБА_1 не заперечується факт його відсутності за місцем дислокації територіального органу Національної поліції в період з 25.02.2022 року по 28.02.2022 року.

Як зазначає позивач, в період часу з другої половини 24.02.2022 року до 28.02.2022 року керівництво підрозділу роти № 1 батальйону № 2 здійснювалося виключно в режимі видачі наказів через месенджери за допомогою мережі Інтернет та в телефонному режимі від прямого та безпосереднього керівництва. Накази, які надавались, постійно змінювались, були суперечливими або скасовувались. Жодної інформації щодо виходу на службу 25.02.2022 року не надходило. 26.02.2022 року начальник УПП в Харківській області А. Стрижак повідомила про її виїзд з особовим складом до УПП в Дніпропетровській області та надала дозвіл іншим здійснити такий виїзд чи залишитися вдома в укритті. 26.02.2022 року позивач виїхав до Харківської області. 27.02.2022 року позивач прибув на місце збору особового складу територію ТРЦ «Нікольський». Після шикування ОСОБА_1 з дозволу заступника командира роти № 1 І. Шарпана виїхав додому для перевдягання. В цей час до міста почали заходити ДРГ противника, відбувся напад на ТРЦ «Нікольський», розпочались вуличні бої та захоплення будівель. У зв`язку з цим надійшов наказ від ТВО командира батальйону № 2 Я. Кашкіна про зупинення збору на ТРЦ «Нікольський», тому ОСОБА_1 залишився в укритті до 28.02.2022 року.

Наказом МВС України від 09.11.2016 року за № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила № 1179), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Правил № 1179 під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку.

Пунктом 1 розділу IV Правил № 1179 передбачено, що поліцейський виконує свої службові обов`язки в тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними громадами та громадськими об`єднаннями на засадах партнерства і спрямовує свою діяльність на задоволення їхніх потреб.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російською Федерацією проти України з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року на території України введено воєнний стан.

Відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції НП України від 21.02.2022 року № 364 «Про переведення особового складу на посилений варіант службової діяльності» особовий склад Департаменту патрульної поліції з 21.02.2022 року до 26.02.2022 року переведено на посилений варіант службової діяльності.

Отже, з 24.02.2022 року поліцейські зобов`язані були знаходитися за місцем дислокації підрозділу, в якому проходять службу та виконувати свої безпосередні функціональні обов`язки, в тому числі і завдання щодо захисту, пов`язаних із захистом територіальної цілісності України.

Втім, незважаючи на вказане, позивач у період з 25.02.2022 року по 28.02.2022 року був відсутній на робочому місці за адресою місця дислокації підрозділу, де служив або інших визначених місць для виконання завдань, пов`язаних із захистом територіальної цілісності України, здійснення заходів із забезпечення публічного порядку та безпеки в умовах воєнного стану і надання допомоги цивільним особам в період, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується позивачем.

Посилання апелянта на обставини, що перешкоджали останньому вийти на службу у зазначені дні, а саме: суперечливість наказів керівників, знаходження в безпечному місці-укритті, колегія суддів оцінює критично.

Доводи позивача про виконання наказів керівництва про необхідність особовому складу покинути місця несення служби та за можливості покинути територію Харківської області колегія суддів оцінює критично, оскільки в силу ч. 3 ст. 8 Закону № 508-VIII накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 4 Дисциплінарного статуту Національної поліції України наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення. Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень.

Втім, зі змісту наданого позивачем електронного листування не встановлено чіткого та однозначного наказу ухилятись від безперервного виконання завдань поліцейської служби, захисту суверенітету України, захисту територіальної цілісності України, відсічі збройної агресії ворога проти Держави Україна.

Колегія суддів зазначає, що позивач погодившись проходити службу в поліції добровільно погодився на усі ризики пов`язані з проходженням такої служби, як і взяв на себе зобов`язання мужньо і вправно служити народу України, але фактично взяті на себе обов`язки не виконував.

Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що ним вживались будь-які заходи щодо прибуття на місце несення служби.

Крім того, колегія суддів вказує, що вчинений дисциплінарний проступок є суттєвим, оскільки він полягає не лише у не виконанні, а і у самоусуненні від виконання службових обов`язків, не виході на службу, неможливості використання позивача на службі в умовах воєнного стану, коли існує велика потреба у правоохоронних органах.

Міністерство внутрішніх справ України, зокрема в особі Національної поліції України, яка є структурним підрозділом зобов`язано запровадити та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Згідно зі ст. 17 Закон України «Про правовий режим воєнного стану» органи державної влади України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, громадські об`єднання, а також громадяни зобов`язані сприяти діяльності військового командування та військових адміністрацій у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану на відповідній території.

Позивачем не заперечувалось складання присяги на вірність Українському народові, передбачену статтею 64 Закону № 580-VIII, відповідно до якої поліцейський, усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягав вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки.

Відповідно до п. 24 ч. 1 ст. 23 Закону № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань: бере участь відповідно до повноважень у забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного або надзвичайного стану, зони надзвичайної екологічної ситуації у разі їх введення на всій території України або в окремій місцевості.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону № 580-VIII у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії рф проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

З урахування вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дисциплінарна комісія під час службового розслідування відносно позивача встановила та з`ясувала усі обставини, події та правомірно притягнула позивача до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у відсутності на службі без поважних причин з 25.02.2022 року по 28.02.2022 року, тим самим скоївши прогули, в порушення вимог вимоги пунктів 1,2 та 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції, визначеної ч. 1 ст. 64 Закону № 580-VIII, п.1,2 ч.1 ст.18, ч.2 ст.24 Закону № 580-VIII, абзаців 2, 3 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських та враховуючи порушення, які були встановлені дисциплінарною комісією та відображені у висновку службового розслідування відповідачем правомірно видано накази № 324 від 30.05.2022 року та № 832 о/с від 07.06.2022 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2022 року, - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. МельніковаСудді А.О. Бегунц С.С. Рєзнікова

Постанова у повному обсязі складена і підписана 22 листопада 2023 року.