Єдиний державний реєстр судових рішень
ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 року справа №200/2825/23
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Гайдара А.В. , Компанієць І.Д. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 р. у справі № 200/2825/23 (головуючий І інстанції Загацька Т.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив: визнати протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії, та дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо прийняття рішення від 06.04.2023 № 057250005056 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії від 06.04.2023 № 057250005056, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити пенсію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 30.03.2023 року зарахувавши до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 , з повним робочим днем під землею: до стажу роботи, який передбачений Постановою КМУ від 31.03.1994 р. N 202, періоди роботи з 01.09.1995 по 10.01.1999, з 18.01.1999 по 17.11.1999, з 01.12.1999 по 27.06.2000, з 06.03.2002 по 26.11.2002, з 19.03.2003 по 27.03.2005, з 18.04.2005 по 13.07.2005, з 22.08.2005 по 03.06.2008, з 07.11.2012 по 20.11.2012, з 21.12.2012 по 28.01.2013, з 05.02.2013 по 25.07.2018, з 15.08.2018 по 24.09.2021, з 06.06.2022 по 30.03.2023; на провідній посаді періоди роботи з 04.06.2008 по 12.08.2008, з 13.08.2008 по 06.11.2012, з 11.10.2021 по 30.05.2022 із застосуванням роз`яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року задоволено частково позовні вимоги, а саме суд: визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 06.04.2023 № 057250005056 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії; зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.03.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням роз`яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 року № 8, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст.114 Закону №1058 Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування періоди роботи з повним робочим днем під землею із зарахуванням до страхового та пільгового стажу, який передбачений Постановою КМУ від 31.03.1994 № 202 період навчання з 01.09.1995 по 10.01.1999 в ПТУ № 41 м. Селидове; до пільгового стажу, який передбачений Постановою КМУ від 31.03.1994 № 202 періоди роботи: з 18.01.1999 по 17.11.1999 підземний машиніст підземних установок; з 01.12.1999 по 27.06.2000 учень горноробочого з повним робочим днем під землею, горноробочий з повним робочим днем під землею; з 06.03.2002 по 26.11.2002 горноробочим підземним з повним робочим днем в шахті; з 19.03.2003 по 27.03.2005 горноробочий з повним робочим днем під землею; з 18.04.2005 по 13.07.2005 заняття в учбовому пункті, учень електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті; з 07.11.2012 по 20.12.2012 курсове навчання за професією горномонтажник підземний; з 21.12.2012 по 28.01.2013 практика за професією горномонтажника підземного з повним робочим днем в шахті; з 21.11.2020 по 24.09.2021 горноробочий підземний на ділянці гірничо-прохідничих робіт; до стажу роботи на провідній посаді з 04.06.2008 по 12.08.2008 учень горноробочого очисного забою; з 06.06.2022 по 30.03.2023 гірничомонтажник підземний з повним робочим днем в шахті; із зарахуванням також періодів прогулів, відпусток без збереження заробітної плати, страйків визначених в Довідках №26/209 від 10.08.2022 відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовив. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що звернення було опрацьовано за принципом екстериторіальності, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 №339/35961.
Відповідач рішенням позивачу було відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. До страхового та пільгового стажу роботи не зарахований період навчання з 01.09.1995 по 10.01.1999 згідно диплому від 10.01.1999 серії ВК номер 004803, оскільки дата початку навчання містить виправлення. Довідка пільгового характеру за формою Додатка 5 за періоди роботи з 18.01.1999 по 17.11.1999, з 01.12.1999 по 26.06.2000, з 06.03.2002 по 26.11.2002, з 19.03.2003 по 27.03.2005, з 14.05.2005 по 13.07.2005 не надавались.
Згідно наданих документів та індивідуальних відомостей страховий стаж заявника становить 22 роки 01 місяць 04 дні, пільговий стаж роботи заявника становить 19 років 04 місяці 01 день, у тому числі пільговий стаж на підземних роботах для визначення права на пенсію незалежно від віку за провідними професіями на підземних роботах з урахуванням кратності становить 04 роки 10 місяці 13 днів, на підземних роботах відповідно до Постанови КМУ від 31.03.1994 № 202 становить 10 років 04 місяці 18 днів, за Списком 1, на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах 03 дні 07 місяців 24 дні.
Скаржник щодо зобов`язання судом зарахувати до загального стажу позивача період навчання в ПТУ № 41 м. Селидове з 01.09.1995 по 10.01.1999, зазначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, тоді як підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами можливе лише у випадку її відсутності або відсутності в ній записів. З матеріалів справи вбачається, що в трудовій книжці позивача НОМЕР_2 наявне виправлення в запису про період навчання з 01.09.1995 в ПТУ № 41 м. Селидове.
Скаржник зазначає, що оскільки в трудовій книжці позивача містяться неточні записи про періоди роботи, у зв`язку з відсутністю засвідчення вказаних записів печаткою підприємства, тому позивачу необхідно було надати органу Пенсійного фонду для підтвердження трудового стажу документи, визначені п. 3 Порядку № 637 які містять відомості про періоди роботи.
Позивачем при призначенні пенсії було надано довідку від 29.11.2022 № 411(118) в якій відсутня печатка підприємства.
При цьому, позивач не надав Пенсійному органу будь-яких доказів на підтвердження періоду навчання.
Скаржник щодо зобов`язання судом зарахувати до пільгового стажу позивача періодів роботи з 18.01.1999 по 17.11.1999, з 01.12.1999 по 26.06.2000, з 06.03.2002 по 26.11.2002, з 19.03.2003 по 27.03.2005, з 14.05.2005 по 13.07.2005, зазначає, що трудова книжка підтверджує лише загальний трудовий стаж працівника, але підтвердити пільговий характер роботи може лише уточнююча довідка підприємства, на якому особа працювала і яка видана на підставі первинних документів за час виконання відповідної роботи, а в разі ліквідації підприємства без визначення правонаступника - документи, видані архівними установами. Записи у трудовій книжці позивача про його роботу у спірний період не підтверджують стаж роботи зі шкідливими і важкими умовами праці і подання уточнюючої довідки в такому випадку є обов`язковим. До заяви про призначення пенсії, позивачем довідки уточнюючіх пільговий характер роботи за періоди роботи з 18.01.1999 по 17.11.1999, з 01.12.1999 по 26.06.2000, з 06.03.2002 по 26.11.2002, з 19.03.2003 по 27.03.2005, з 14.05.2005 по 13.07.2005, не було надано.
Також скаржник щодо позовних вимог про зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи з 04.06.2008 по 06.11.2012, з 11.10.2021 по 30.05.2022, зазначає, що позовні вимоги в цій частині є безпідставними, у зв`язку з тим, що цей період був управлінням зарахований до пільгового стажу в добровільному порядку окрім періодів знаходження у безоплатних відпустках.
Щодо зобов`язання здійснити перерахунок пенсії позивачу з урахуванням положень ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», зазначає, що оскільки у позивача відсутні 15 років стажу на підземних роботах за Списком №1, то у управління відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії з урахуванням положень ст.8 ЗУ «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Крім того, до дискреційних повноважень Пенсійного фонду належить обчислення розрахунку стажу. Тому, на час прийняття судового рішення, не можливо встановити наявність у позивача 15 років стажу на підземних роботах за Списком №1, а отже ці вимоги є передчасними та задоволенню не підлягають.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
30.03.2023 позивач, через Веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, надав заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Зазначена заява позивача була опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач) від 06.04.2023 № 057250005056 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових мовах в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу з шкідливими та важкими умовами праці. У вказаному рішенні зазначено, що необхідний пільговий стаж роботи працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірночорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії становить не менше 25 років, а працівники провідних професій за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
У рішенні вказано, що згідно наданих документів та індивідуальних відомостей страховий стаж заявника становить 22 роки 01 місяць 04 дні, пільговий стаж роботи заявника становить 19 років 04 місяці 01 день, в тому числі пільговий стаж на підземних роботах для визначення права на пенсію незалежно від віку за провідними професіями на підземних роботах з урахуванням кратності становить 04 роки 10 місяці 13 днів, на підземних роботах відповідно до Постанови КМУ від 31.03.1994 № 202 становить 10 років 04 місяці 18 днів, за Списком 1, на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах 03 дні 07 місяців 24 дні.
До страхового та пільгового стажу роботи не зарахований період навчання з 01.09.1995 по 10.01.1999 згідно диплому від 10.01.1999 серії ВК номер 004803, оскільки дата початку навчання містить виправлення.
Довідка пільгового характеру за формою Додатка 5 за періоди роботи з 18.01.1999 по 17.11.1999, з 01.12.1999 по 26.06.2000, з 06.03.2002 по 26.11.2002, з 19.03.2003 по 27.03.2005, з 14.05.2005 по 13.07.2005 не надавались.
Пільговий стаж з 18.01.1999 по 30.07.2005 обчислено згідно відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, оскільки підприємство розташоване на території територіальної громади, що розташована в районі проведення воєнних (бойових) дій.
За наведених обставин, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення відмовити заявнику в призначенні пенсії незалежно від віку відповідно до частини 3 статті 114 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IVПро загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
До матеріалів справи також додано лист відповідача від 05.06.2023 №6780/02-16, з якого вбачається, що за наданими документами страховий стаж, врахований по 31.12.2022 та обчислений у відповідності до статті 24 Закону №1058, склав 40 років 01 місяць 04 дні, в тому числі пільговий стаж - 19 років 04 місяці 01 день, в тому числі: пільговий стаж на підземних роботах для визначення права на пенсію незалежно від віку за провідними професіями на підземних роботах - 04 роки 10 місяців 13 днів; на підземних роботах відповідно до Постанови КМУ від 31.03.1994 №202 - 10 років 04 місяці 18 днів; за Списком №1, на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах - 03 роки 07 місяців 24 дні; навчання за фахом - 05 місяці 06 днів.
У листі заначено, що відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок № 637) у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток 5 до Порядку №637).
У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Час простою та період відпусток без збереження заробітної плати працівникам, що працюють в таких умовах, можуть бути зарахованими в пільговий стаж, якщо вони пов`язані з виробничою необхідністю і при цьому не більше одного місяця в календарному році.
При опрацюванні пенсійної справи до пільгового стажу не враховано:
період роботи з 06.03.2002 по 26.11.2002 - робота в російській федерації, відсутня довідка, що уточнює пільговий характер роботи;
з 18.04.2005 по 30.04.2005 - навчання в учбовому пункті 30.04.2009, 31.08.2009, 31.03.2011, 31.05.2011 - відпустки без збереження заробітної плати згідно із довідкою №26/209 від 10.08.2022;
08.11.2012 -направлення на курси;
з 30.05.20136 по 31.05.2013, 31.03.2014, з 26.07.2014 по 31.07.2014, з 26.09.2014 по 30.09.2014, з 28.02.2015, з 28.09.2015 по 30.09.2015, 31.10.2015, 31.01.2016, 29.02.2016, 30.06.2016, 31.01.2017, 31.03.2017, 30.04.2017, з 29.05.2017 по 31.05.2017, з 27.07.2017 по 31.07.2017, з 28.08.2017 по 31.08.2017, 31.10.2017, 30.11.2017, 27.12.2017, з 26.02.2018 по 28.02.2018, з 27.06.2018 по 30.06.2018, з 23.07.2018 по 25.07.2018, 31.12.2021- відпустки без збереження заробітної плати, прогули та страйки згідно із довідкою №26/209 від 10.08.2022;
з 21.11.2020 по 24.09.2021, з 06.06.2022 по 31.12.2022 - відсутні довідки, що уточнює пільговий характер роботи.
Інформація, що відпустки без збереження заробітної плати пов`язані з виробничою необхідністю відсутня.
Таким чином, 06.04.2023 Головним управлінням прийнято рішення №057250005056 відмовлено ОСОБА_1 в призначені пенсії на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону №1058.
Дані періоди, що описані у листі відображенні у розрахунку стажу позивача від 02.06.2023 форми РС-право.
До матеріалів справи також додано:
Диплом серії ДО ВК № 004803 з якого вбачається, що з 01.09.1995 по 10.01.1999 навчання у ПТУ № 41 м. Селидове, здобута професія електрослюсар підземний, машиніст підземних установок.
Довідку №3-0520 від 20.11.2020 ТОВ Корум ШахтоСпецБуд про те, що позивач з 15.08.2018 по дату видачі довідки працював повний робочий день виконував гірничі роботи в шахті за професією гірник підземний 3 розряду за списком №1. Також додано наказ про звільнення позивача від 24.09.2021.
Довідки від 10.08.2022 №26/209 ВП Шахти 1/3 Новогродівська про те, що позивач за період з 22.08.2005 по 04.06.2008 виконував гірничі роботи з видобутку вугілля за професією машиніст підземних установок на дільниці з повним робочим днем під землею, що передбачено список №1;
За період з 04.06.2008 по 13.08.2008 виконував гірничі роботи з видобутку вугілля за професією підземний учень гірника очисного вибою, що передбачено списком №1;
За період з 13.08.2008 по 07.11.2012 виконував гірничі роботи з видобутку вугілля за професією підземний гірник очисного вибою, що передбачено списком №1;
За період з 07.11.2012 по 20.12.2012 виконував гірничі роботи з видобутку вугілля за професією курсове навчання по професії підземний гірничо монтажник, що передбачено списком №1 (додаткові відомості : б/відпустка 2009 рік IV-1 день, VII-1 день, 2011 рік III-1 день, V-1 день);
За період з 21.12.2012 по 05.02.2013 виконував гірничі роботи з видобутку вугілля за професією практика по професії підземний гірничо монтажник, що передбачено списком №1;
За період з 05.02.2013 по 25.07.2018 виконував гірничі роботи з видобутку вугілля за професією підземний гірничо монтажник, що передбачено списком №1 (додаткові відомості : практика 2012 року 5днів, 2013 рік 25 днів; б/відпустка 2012 року 4 дня, 2013 рік 2 дні, 2014 рік 12 днів, 2015 року 9 днів, 2016 року 3 дня, 2017 рік 20 днів, 2018 рік 10 днів; прогули 2017-18 3 дня; страйки 2015, 2016, 2018 8 днів);
За період з 11.10.2021 по 30.05.2022 виконував гірничі роботи з видобутку вугілля за професією підземний гірник очисного забою на дільниці з повним робочим днем під землею, що передбачено списком №1 (додаткові відомості : б/відпустка 2021 року 1 день).
Також додано до довідок виписку про підсумки атестації робочого місця за список №1.
Довідку (підтвердження права трудової діяльності) серії С №039534 на ім`я позивача щодо періоду роботи у ЗАТ Ленсиб з 26 березня 2002 по 31 грудня 2002 року прохідником підземним. Та інформацію щодо відпустки з 23.11.2002 по 15.03.2003, знаходився у відпустці з виїздом з регіону.
Трудову книжку позивача серії НОМЕР_3 від 18.01.1999 з якої вбачається, що позивач у спірний період навчався/працював: з 01.09.1995 по 10.01.1999 навчання в ПТУ № 41м.Селидове (загальний стаж навчання складає 3р. 4м. 10д.); з 18.01.1999 по 17.11.1999 підземний машиніст підземних установок (стаж роботи складає 9м. 11д.); з 01.12.1999 по 27.06.2000 учень горноробочого з повним робочим днем під землею, горноробочий з повним робочим днем під землею (стаж роботи складає 6м. 27д.); з 06.03.2002 по 26.11.2002 горноробочим підземним з повним робочим днем в шахті (стаж роботи складає 8м. 21д.); з 19.03.2003 по 27.03.2005 горноробочий з повним робочим днем під землею (стаж роботи складає 2р. 9д.); з 18.04.2005 по 13.07.2005 заняття в учбовому пункті, учень електрослюсаря підземного з повним робочим днем в шахті (стаж роботи складає 2м. 26д.); з 22.08.2005 по 25.07.2018 машиніст підземних установок з повним робочим днем в шахті ( з 22.08.2005 по 03.06.2008), учень горноробочого очисного забою (з 04.06.2008 по 12.08.2008), горноробочий очисного забою з повним робочим днем в шахті (13.08.2008 по 06.11.2012), курсове навчання за професією горномонтажник підземний ( з 07.11.2012 по 20.12.2012), практика за професією горномонтажника підземного з повним робочим днем в шахті (з 21.12.2012 по 28.01.2013), горномонтажник підземний з повним робочим днем в шахті (з 05.02.2013 по 25.07.2018) (загалом стаж роботи складає 12р. 11м. 4д.);з 15.08.2018 по 24.09.2021 горноробочий підземний 3го розряду (стаж роботи складає 3р. 1м. 10д.); з 11.10.2021 по 30.05.2022 підземний гірник очисного забою з повним робочим днем в шахті (стаж роботи складає 7м. 20д.); з 06.06.2022 по 30.03.2023 гірничомонтажник підземний з повним робочим днем в шахті (30.03.2023 дата звернення із заявою про призначення пенсії) (стаж роботи складає 9м. 25д.).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 1 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
За положенням частини 1 та 2 статті 10 зазначеного Закону, цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. Дія частини першої статті 7 і статті 8 цього Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом.
Статтею 8 цього Закону визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону 1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється діяЗакону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи в розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Аналіз зазначених норм дає можливість дійти висновку, що дія цього Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Верховний Суд у справах №345/4616/16 (постанова від 20.11.2018), №345/4570/16-а (постанова від 06.02.2019), №345/4462/16-а (постанова від 05.12.2019), №345/3954/16-а (постанова від 11.07.2019) та інших дійшов висновку про те, щостаттю 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» слід розглядати у нерозривному зв`язку зі Списком №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.
Отже, Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком N 1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Згідно ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок та з 01.01.2011 єдиний соціальний внесок.
Страховий стаж обчислюється відповідно до вимог Закону №1058 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності (01.01.2004) цим Законом.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058).
Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановленийабзацом першимстатті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановленийабзацом першимпункту 1 частини другої цієї статті.
За частиною 1 статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду№ 1-р/2020 від 23.01.2020, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, передбачений статтею 12 цього Закону, знижується на 1 рік.
За частиною 5 статті 114 Закону № 1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Відповідно до частини 6 статті 114 Закону № 1058-IV, контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення таких списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Відповідно до п.2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі Порядок № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків
Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах за п.1 ч.2 статті 114 Закону №1058 є досягнення особою відповідного віку, перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, з урахуванням проведеної атестації робочих місць за час виконання роботи після 21 серпня 1992 року, а також документальне підтвердження зайнятості працівника повний робочий день за відповідною професією.
При цьому, право на передбачену частиною 3 статті 114 Закону № 1788-XII пенсію незалежно від віку мають працівники, за умови безпосередньої зайнятості на роботах повний робочий день та не менше передбаченого стажу роботи - 25 років для працівників професії яких містяться у Списку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. N 202 (далі - Список № 202), або мати стаж роботи провідної професії визначених статтею 14 Закону № 1788-XII, частиною 3 статті 114 Закону № 1058-IV - не менше 20 років.
Також, відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 02.10.2018 №18997/2-18/54, до законодавчого врегулювання і внесення змін достатті 114 Закону1058 вважається за доцільне застосовувати Роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Роз`яснення 8).
Відповідно до Роз`яснення 8 працівникам, зайнятим на підземних роботах і в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності ізстаттею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювали повного стажу, передбаченого зазначеною статтеюЗакону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної роботи та в металургії із зарахуванням до нього: кожного повного року роботи гірничим очисного вибою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виймальних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік і 3 місяці роботи; кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
Тобто, відповідно до роз`яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 року № 8, основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10 - річного стажу на підземних роботах.
Крім цього, Кабінет Міністрів України 22.02.1992 прийняв Постанову № 81 «Про заходи щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», у якій є Додаток, який містить перелік проектів нормативних актів щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», який у свою чергу містить Документи, що затверджуються міністерствами. Серед цих документів є Роз`яснення від 20.01.1992 №8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Постанова КМУ №81 від 22.02.1992 є чинною.
У листі Міністерства соціальної політики України № 12281/0/2-18/21 від 26.06.2018 року зазначено, що пунктом 5 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року № 1931-XII «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз`яснення про порядок застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення»№ 1788, обов`язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України. Згідно вказаного листа, у зв`язку з тим, що роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечений» втратило чинність і право та порядок призначення пенсій на пільгових умовах працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії визначаються відповідно до частини третьоїст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», немає підстав зараховувати позивачу до стажу кожного повного року роботи гірничим очисного забою - за 1 рік роботи 3 місяці.
Листом від 02.10.2018 № 19997/0/2-18 Міністерство соціальної політики України відкликало свій лист від 26.06.2018 № 12281 /0/2-18-21 та зазначило про доцільність застосування роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «;Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно листа Міністерства соціальної політики України №1209-27 від 12.09.2018, до законодавчого врегулювання питання внесення змін достатті 114 Закону №1058, органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до ч. 3ст. 114 Закону №1058враховують роз`яснення №8.
Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.
Згідно п.1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17, від 16 травня 2019 року в справі № 161/17658/16-а, від 27 лютого 2020 року в справі № 577/2688/17, від 31 березня 2020 року в справі№ 446/656/17, від 21 травня 2020 року в справі № 550/927/17, від 10 грудня 2020 року в справі № 195/840/17.
Матеріали справи свідчать, що трудова книжка позивача містить достатні дані для визначення зазначеного періоду в якості пільгового стажу. Вказане також підтверджується наданими позивачем документами (довідками).
Щодо позовних вимог про зарахування до пільгового стажу періоду навчання, суд виходить з такого.
Пунктом д частини 3 статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Законом Української РСР «Про народну освіту» від 28.06.1974 року технікуми (училища) віднесені до середніх спеціальних навчальних закладів, головним завданням яких була підготовка кваліфікованих фахівців із середньою спеціальною та загальною середньою освітою, які мають необхідні теоретичні знання і практичні навички за спеціальністю.
Згідно із пунктом 3 Постанови Верховної Ради Української РСР «Про порядок введення в дію Закону Української РСР «Про освіту» від 04.06.1991 № 1144-ХІІ із змінами і доповненнями, внесеними постановою Верховної Ради України від 18.12.1991 № 1992-ХІІ, встановлено, що Закон Української РСР «Про освіту» застосовується до правовідносин в галузі освіти, що виникли після введення в дію Закону.
За статтею 25 Закону України від 23 травня 1991 року № 1060-ХІІ «Про освіту», в Українській РСР встановлюється єдина структура системи освіти, що включає: дошкільне виховання; загальну середню освіту; професійну освіту; вищу освіту; післядипломну підготовку (стажування, клінічна ординатура тощо); аспірантуру; докторантуру; підвищення кваліфікації, перепідготовку кадрів; позашкільне навчання і виховання; самоосвіту.
Згідно з ст. 31 Закону, професійна освіта забезпечує здобуття громадянами робітничої професії, перепідготовку, підвищення їх виробничої кваліфікації, професійно-прикладну фізичну підготовку відповідно до їх покликання, інтересів, здібностей.
Професійна освіта громадян здійснюється на базі повної загальної середньої освіти, а також на базі освіти в обсязі основної та спеціальної школи.
Професійними навчально-виховними закладами є: професійно-технічне училище; професійні училища різних рівнів.
Професійні навчально-виховні заклади можуть мати денні, вечірні відділення, входити до різних типів комплексів, об`єднань (професійно-технічне училище-радгосп, професійно-технічне училище-завод тощо).
Випускникам професійно-технічного училища та інших професійних училищ різних рівнів присвоюється робітнича професія певної кваліфікації відповідно до набутої освіти, кваліфікаційних умінь і навичок.
За положенням ст. 34 Закону, в Українській РСР вищими навчальними закладами є: технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, академія, університет та інші.
Вищі навчальні заклади можуть створювати різні типи навчальних комплексів, об`єднань.
Відповідно до ст. 36 Закону, випускникам вищих навчальних закладів присвоюється кваліфікація спеціаліста з вищою освітою певного професійного спрямування або спеціальності, яка відповідно до обсягу державної освіти визначається такими рівнями, зокрема, молодший спеціаліст - забезпечують технікуми, училища, інші навчальні заклади еквівалентного рівня.
Згідно листа Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України від 16.03.2011 N 4.7-17/674, після набуття чинності Закону України "Про освіту" (з 1991 р.) та Закону України "Про вищу освіту" (з 2002 р.) технікуми та училища віднесені до вищих навчальних закладів I рівня акредитації, в яких здійснюється підготовка фахівців за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста. Молодший спеціаліст - це освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності. Неповна вища освіта - це освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста.
Приписами підпунктів з, і та к частини 1, частини 3 пункту 109 Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03 серпня 1972 року № 590 (далі - Положення № 590), крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також період навчання в професійно-технічних училищах та служба у складі Збройних сил СРСР. При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій по старості та інвалідності робітникам і службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах і на інших роботах з важкими умовами праці (підпункти а і б пункту 16), і пенсій у зв`язку з втратою годувальника їх сім`ям, а також пенсій по старості робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт в пункту 16) періоди, зазначені у підпунктах к і л, прирівнюються по вибору особи, що звернулась за призначенням пенсії, або до роботи, яка передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду. Період, зазначений у підпункті з, прирівнюється до роботи, яка слідувала за закінченням цього періоду.
Законом України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" № 103/98-ВР від 10 лютого 1998 року, з наступними змінами і доповненнями, а саме ч. 1 ст. 38 "Гарантії соціального захисту здобувача освіти та випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти", обумовлено: час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
За положенням ст.3 Закону, професійна (професійно-технічна) освіта є складовою системи освіти України. Професійна (професійно-технічна) освіта є комплексом педагогічних та організаційно-управлінських заходів, спрямованих на забезпечення оволодіння громадянами знаннями, уміннями і навичками в обраній ними галузі професійної діяльності, розвиток компетентності та професіоналізму, виховання загальної і професійної культури. Професійна (професійно-технічна) освіта здобувається у закладах професійної (професійно-технічної) освіти.
Професійне (професійно-технічне) навчання - складова професійної (професійно-технічної) освіти. Професійне (професійно-технічне) навчання передбачає формування і розвиток професійних компетентностей особи, необхідних для професійної діяльності за певною професією у відповідній галузі, забезпечення її конкурентоздатності на ринку праці та мобільності, перспектив її кар`єрного зростання впродовж життя.
Відповідно до ст. 5 Закону, професійна (професійно-технічна) освіта здобувається громадянами України в державних і комунальних закладах професійної (професійно-технічної) освіти безоплатно, за рахунок держави, а у державних та комунальних акредитованих вищих професійно-технічних навчальних училищах та центрах професійної освіти - у межах державного та/або регіонального замовлення безоплатно, на конкурсній основі.
За змістом статті 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту», професійно-технічний навчальний заклад - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійно-технічній освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров`я.
Статтею 18 вказаного Закону визначено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійно-технічної освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.
Згідно з частиною 4 статті 19 вказаного Закону, професійно-технічні навчальні заклади незалежно від форм власності та підпорядкування розпочинають діяльність, пов`язану з підготовкою кваліфікованих робітників та наданням інших освітніх послуг, після отримання ліцензії. Ліцензія видається у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Отже, вказаною нормою передбачено, що до професійно-технічних навчальних закладів належать інші типи навчальних закладів, що надають професійно-технічну освіту або здійснюють професійно-технічне навчання.
Аналогічний висновок щодо зарахування періоду навчання позивача в технікумі до пільгового стажу міститься в постанові Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі №367/945/17.
Таким чином, період навчання може бути зараховано не лише до загального трудового стажу, а і у стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників. Умовами такого зарахування визначено зарахування на роботу за набутою професією у строк, що не перевищує трьох місяців між днем закінчення навчання і днем зарахування на таку роботу.
За правилами пункту 8 Порядку № 637, час навчання у вищих учбових, професіональних, учбово-виховних закладах, учбових закладах підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів, у аспірантурі, докторантурі й криничній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, які видані на підставі архівних даних і які містять відомості про період навчання. При відсутності у таких документах відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки при умови, якщо у цих документах є дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів.
Так, позивач після навчання за спеціальністю в ПТУ № 41 м. Селидове, був прийнятий на роботу на посаду яка передбачена Списком.
Отже, позивачем належним чином підтверджено навчання за спеціальністю, тому цей період має бути зарахований до пільгового стажу позивача.
Таким чином, суд дійшов до висновку про наявність підстав для зарахування періоду навчання позивача до пільгового стажу.
Щодо посилання відповідача, як підставу не врахування спірного періоду роботи на порушення Інструкції під час заповнення трудової книжки, суд зазначає наступне.
Порядок ведення трудових книжок був врегульований Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затверджена 20.06.1974 №162 ДК СРСР по праці і соціальним питанням, із змінами, яка діяла до 29.07.1993 (далі Інструкція №162) та Інструкцією №58 від 29.07.1993.
Пунктом 1.4Інструкції №162визначалося, що питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання та обліку, регулюються постановою Ради Міністрів СРСР та ВЦСПС віл 06.09.1973 року № 656 "Про трудові книжки працівників та службовців" (далі - Порядок №656) та цієюІнструкцією.
Відповідно до п.1 Порядку №656 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників і службовців. Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій, які працювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних і тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Пунктом 18 Порядку № 656 передбачено, що відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, що призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а у передбаченихзакономвипадках іншу відповідальність.
Згідно з п.2.2Інструкції №162до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по-батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.
Також, суд враховує, що відповідно до п.2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затверджену Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
За приписами п.4.1 ч.1 Інструкції №58 записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Враховуючи положення п.2.3 Інструкції № 58, записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону
Згідно з п.2.6 Інструкції №58 (в редакції на час здійснення запису), у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Згідно з абз. 2 п. 6.1 Інструкції № 58 у разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання, вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.
Згідно з пунктом 1.5 Інструкції № 58 питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 Про трудові книжки працівників, цією Інструкцією та іншими актами законодавства.
Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Таким чином, власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.
Отже, посилання відповідача, як підставу відмови у задоволені позову, на порушення вимог законодавства в частині заповнення трудової книжки, не відповідає положенням законодавства та не може бути підставою для відмови у зарахуванні спірних періодів.
Суд наголошує, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Вказані відповідачем обставини, не можу бути підставою для виключення спірного періоду роботи з трудового стажу позивача, оскільки працівник не може відповідати за неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства (установи) не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі № 677/277/17, від 21 лютого 2018 року у справі № 687/975/17, від 11 травня 2022 року у справі № 120/1089/19-а, від 18 листопада 2022 року у справі № 560/3734/22, 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19.
Отже, посилання відповідача, як підставу відмови у задоволені позову, на порушення вимог законодавства в частині заповнення трудової книжки, не відповідає положенням законодавства та не може бути підставою для відмови у зарахуванні спірних періодів. Будь яких доказів щодо неналежності трудової книжки позивачу або відомостей зазначених в ній відповідачем не надано.
Стосовно доводів відповідача з приводу не зарахування частини роботи у період надання безкоштовної відпустки (без збереження заробітної плати), суд зазначає наступне.
За приписами ст. 84 КЗпП України, у випадках, передбачених статтею 25 Закону України "Про відпустки", працівнику за його бажанням надається в обов`язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати. За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.
Як слідує зі ст.4 Закону України "Про відпустки", відпустки без збереження заробітної плати є одними з видів відпусток.
Відповідно до статей 25 та 26 Закону України "Про відпустки" відпустки без збереження заробітної плати надаються в обов`язковому порядку, або за згодою сторін.
Відповідно до листа Міністерства соціальної політики України від 8 лютого 2016 року № 713/039/161-16 час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.
Висновок відповідає правовій позиції, наведений у постанові Верховного Суду від 26.03.2020 у справі №423/2860/16-а.
Матеріали справи не містять доказів, що не зараховані відповідачем періоди перебування позивача у відпустках без збереження заробітної плати не пов`язані з виробничою необхідністю.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що пенсійний орган протиправно відмовив позивачу у зарахуванні спірного періоду роботи до пільгового стажу, що дає право на пенсію відповідно до ст. 114 Закону № 1058.
Таким чином, матеріали справи містять належні усі передбачені законодавством документи щодо підтвердження стажу, зокрема Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1 (далі Порядок № 22-1) та Порядком № 637, які підтверджують роботу позивача.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для зарахування спірних періодів роботи до стажу.
Суд також звертає увагу на те, що відповідно до ч.3 ст.23 Загальної Декларації прав людини, п.4 ч.1 Європейської Соціальної хартії та ч.3 ст.46 Конституції України кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Отже суд дійшов до висновку, що відповідачем неправомірно відмовлено у зарахуванні спірного періоду роботи позивача до стажу (пільгового).
Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідачем неправомірно відмовлено у призначенні пенсії, зарахуванні спірних періодів роботи позивача до стажу (пільгового) роботи та стажу, який дає право на врахування цього стажу при перерахунку пенсії відповідно статей 1, 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та у проведенні розрахунку пенсії відповідно до статті 8 Закону Україні Про підвищення престижності шахтарської праці.
За положенням ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 р. у справі № 200/2825/23 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 р. у справі № 200/2825/23 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне текст складено та підписано колегією суддів 22 листопада 2023 року.
Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв
Судді А.В. Гайдар
І.Д. Компанієць
