ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/10384/23

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Березіної С.Ю.

представника позивача Плахотної Л.Р.,

представника відповідача Браудо Х.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" (далі по тексту - ТОВ "Кременчуцька ТЕЦ" / позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі по тексту -Північне МУ ДПС по роботі з великими платниками податків / відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 138/3500040136 від 12 квітня 2023 року.

В обгрунтування позовної заяви позивач вказував на протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Зазначив, що грошові зобов`язання не сплачено з об`єктивних причин та без умислу, оскільки на той момент у товариства були відсутні кошти. Стверджував, що Торгово-промислова палата України повідомила, що на підставі статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02 грудня 1997 року № 671/97-ВР та інших документів вона засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) - військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05:30 ранку 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому та до цього часу триває воєнний стан триває та продовжується у встановлений чинним законодавством спосіб та порядку.

ТПП підтвердила, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану", який набрав чинності 27 травня 2022 року, внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Звертає увагу суду, що чинним законодавством, станом на час виникнення обов`язку зі сплати позивачем сум нарахованих ПДВ, які були предметом перевірки, не було врегульовано питання щодо можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження, затверджений наказом Міністерства фінансів від 29 липня 2022 року № 225 набрав чинності 06 вересня 2022 року, і позивач на наступний день сплатив узгоджену суму грошових зобов`язань, що були предметом камеральної перевірки.

Разом з тим, ТОВ «КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ» є підприємством критичної інфраструктури, яке безпосередньо зазнало ворожих ударів у 2022 році, які вплинули на діяльність підприємства та на його спроможність виконувати свої зобов`язання. Так, листом від 26 липня 2022 року за вих. № 06/2032 позивач повідомив підповідача, а також Державну податкову службу та Міністерство фінансів України про факт ракетних обстрілів, яких зазнало ТОВ «КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ» через збройну агресію російської федерації та які мали місце 24 квітня 2022 року, 12 травня 2022 року, 18 червня 2022 року. Внаслідок вказаних ворожих атак руйнувань зазнали будівлі, споруди та генеруюче обладнання, що унеможливило використання майна за цільовим призначенням для виробництва теплової, електричної енергії та похідної продукції. Товариство повідомило контролюючі та регуляторний орган, що з 20 год 00 хв 24 квітня 2022 року фактично припинило здійснення основної статутної діяльності, не здійснювало виробництво товарної продукції та не продавало її споживачам, що призвело до зниження надходжень грошових коштів.

У вказаному листі № 06/2032 позивач зазначав, що неодноразово звертався до органів державної влади та місцевого самоврядування (копія листа додаються) щодо необхідності прийняття рішення про відновлення пошкодженого майна, виділення коштів на ремонт та прохав про компенсацію вже понесених товариством витрат на усунення завалів та інші невідкладні роботи. Однак, позивачу довелося власними силами та за рахунок власних коштів здійснювати ремонти та відновлення пошкодженого майна, а також виконувати свої обов`язки по виплаті заробітної плати працівникам.

Вказаними обставинами позивач обґрунтовував неможливість виконання своїх податкових зобов`язань, а також повідомляв Відповідача про свою обізнаність про підготовку Міністерством фінансів України Проекту Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків та свої очікування на нього для підтвердження неможливості виконання своїх податкових зобов`язань з дотриманням процедури, яку встановить регуляторний орган.

Отже, вищевказане правове регулювання позбавило позивача права, у момент виникнення зобов`язання зі сплати податку, довести неможливість виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Тобто окрім того, що позивач безпосередньо зазнав ворожих обстрілів (дії форс-мажорних обставин), з наведеного також виходить, що до набуття чинності вказаним вище Порядком позивач діяв в умовах правової невизначеності.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 31 липня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

21 серпня 2023 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив Північного МУ ДПС по роботі з великими платниками податків на позов (а.с. 59-62). Відповідач зазначив, що відповідно підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України та Наказу Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року №225 "Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження" передбачено, що у разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості. Однак, ТОВ «КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ» не скористалось своїм правом надати заяву про неможливість виконання платником податків обов`язків, передбачену підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ. Хоча у листі №06/2032 від 26 липня 2023 року самостійно посилається про наміри підготовки звернення до контролюючого органу після набуття чинності Порядку №225. Зазначив, що умисність та винність дій ТОВ «КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ» підтверджується самостійним визначенням грошових зобов`язань, наявністю доходу від здійснення господарської діяльності.

28 серпня 2023 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла відповідь позивача на відзив. Позивач зазначив, що Податковий кодекс України не містить визначення поняття "вина", однак умови, за яких особа вважається винною, наведені у пунктах 112.1, 112.2 статті 112 Податкового кодексу України та полягають у тому, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Умовами, які визначають вину особи, у розумінні статті 112 Кодексу є:

встановлення можливості дотримання особою правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжиття цією особою достатніх заходів щодо їх дотримання; доведення контролюючим органом того, що вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Саме можливість особою дотримуватися правил та норм, за порушення яких Кодексом передбачена відповідальність, однак не вжиття нею достатніх заходів щодо їх дотримання, через вчинення дій, які можуть бути кваліфіковані як нерозумні, недобросовісні та без належної обачності, за умови доведення цього контролюючим органом, є свідченням вини особи, у вчинені податкового правопорушення.

Тобто обов`язок доведення вини, Податкового кодексу України покладено на контролюючий орган, без виконання якого, особу не можливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого, умовою є наявність вини.

В свою чергу, Акт камеральної перевірки не містить обґрунтувань умисного вчинення позивачем порушення норм пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України та необхідності застосування до позивача фінансових санкцій, передбачених пунктом 124.2 статті 124 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Кодексу, матеріали перевірки це: акт (довідка) перевірки з інформативними додатками, які є його невід`ємною частиною; заперечення, надані платником податків до акта (довідки) перевірки (у разі їх наявності на час розгляду); пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до підпункту 16.1.15 пункту 16.1 статті 16 та відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 розділу І Кодексу.

Проте, Акт перевірки від 28 лютого 2023 року № 92/35-00-04-01-14/42225136 містить лише посилання на податкові декларації та уточнюючі розрахунки до податкових декларацій, відомості щодо дати сплати зобов`язань по ним та граничний строк сплати таких зобов`язань.

В свою чергу, Відповідач у відзиві посилається на Звіт про рух грошових коштів, який надано позивачем, як на обґрунтування наявності грошових коштів на рахунках.

Разом з тим, позивач вважає, із посиланням на судову практику Верховного суду (справа № 520/18519/21, постанова від 22 серпня 2023) на неможливість установлення в межах камеральної перевірки обставини, що свідчать про винність та умисність діянь платника податків, оскільки згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, та даних відповідних електронних систем, які об`єктивно не можуть підтвердити чи спростувати розумність, добросовісність і належну обачність платника податків, що є необхідним для встановлення його вини.

Камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю та формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника, і

Тобто, перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Крім того, позивач зазначив, що Верховний Суд у згаданій постанові від 22 серпня 2023 року (справа № 520/18519/21), стосовно посилань податкового органу на те, що Позивач за наявності грошових коштів, не виконував податковий обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податків в порядку і строки, визначені Податковим кодексом України, зазначає, що, форми звітності: "Звіт про фінансовий стан" та "Звіт про рух грошових коштів" під час проведення камеральної перевірки позивача не були предметом дослідження щодо встановлення його вини (а.с. 174-176).

05 вересня 2023 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшли заперечення Північного МУ ДПС по роботі з великими платниками податків на відповідь на відзив. Стверджував, що позивач обізнаний про те, що з 01 січня 2021 року у зв`язку зі змінами, внесеними Законом України від 16 січня 2020 року №466-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", встановлена нова норма пункту 124.1 статті 124 ПКУ відповідальності за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов`язань.

Фактично статтю 126 Податкового кодексу України замінено на статтю 124 Податкового кодексу України , проте за своєю суттю не змінено обов`язок платника податків своєчасно дотримуватись податкового обов`язку та своєчасно сплачувати самостійно визначені зобов`язання.

З огляду на вищевикладене, твердження позивача на «правову невизначеність» не знаходить свого логічного обгрунтування, оскільки положення статті 31, статті 36, підпункту а), б) пункту 50.1. статті 50, статті 54, статті 57, статті 124 Податкового кодексу України є чіткими та зрозумілими, невиконання податкового обов`язку платником податків є підставою для контролюючого органу на застосування штрафних (фінансових) санкцій на підстави статті 124 Податкового кодексу України.

Зазначив, що у запереченнях на акт зазначено про припинення 24 квітня 2022 року здійснення основної діяльності з реалізації електроенергії споживачам, при цьому Північному МУ ДПС по роботі з великими платниками податків не надавалось підтверджуючих доказів які б були підставою у пом`якшенні відповідальності при нарахування штрафних санкцій, зокрема.

До заперечень на акт перевірки ТОВ «КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ» не надано податкової наступні документи:

- про ведення простою або тимчасового простою на підприємстві;

- доказів пошкодження майна у зв`язку з ракетними обстрілами 24 квітня 2022 року, 12 травня 2022 року та 18 червня 2022 року. Зауважимо, що позивач надав акт пожежі від 24 квітня 2022 року виключно до суду, тобто контролюючий орган не мав можливості ознайомитись із цим доказом, крім того акт пожежі не може спростувати не умисність в діях позивача, оскільки діяльність на підприємстві не припинялась, бухгалтерський та податковий облік здійснювався, декларації подавались своєчасно.

- не подано "Заяву про неможливість своєчасного виконання податкового обов`язку", тобто у позивача була відсутня необхідність у поданні такої заяви.

Тобто, комісією з питань розгляду заперечень контролюючого органу здійснювався виключно з наданих пояснень викладених у запереченні, без можливості дослідити додаткові документи.

Пунктом пункту 112.2 статті 112 Податкового кодексу України визначено, що особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Таким чином введення воєнного стану на території України та повне знищення основних засобів платника податків не є безумовною підставою для несплати узгоджених грошових зобов`язань (а.с. 185-187).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду 31 жовтня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

Судом встановлено, що з 27 лютого 2023 року по 28 лютого 2023 року, на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, в порядку статті 76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України, головним державним інспектором відділу податкового адміністрування підприємств паливно - енергетичного комплексу управління податкового адміністрування Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Лещенко Наталією Ігорівною проведена камеральна перевірка ТОВ "КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ", код ЄДРПОУ 42225136, з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з пододатку на додану вартість по Податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період лютий 2022 року вх. № 9042927812 від 21 березня 2022 року, по Податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період квітень 2022 року вх. № 9132393591 від 19 липня 2022 року, по Податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період травень 2022 року вх. № 9132400715 від 19 липня 2022 року по податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період червень 2022 року вх. № 9133567140 від 20 липня 2022 року, по уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період листопад 2022 року вх. № 9282051112 від 28 грудня 2022 року.

За результатами перевірки Північним МУ ДПС по роботі з великими платниками податків 28 лютого 2023 року складено Акт № 92/35-00-04-01-14/42225136 про результати камеральної перевірки ТОВ "КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ" з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на додану вартість по Податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період лютий 2022 року вх. № 9042927812 від 21 березня 2022 року, по Податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період квітень 2022 року вх. № 9132393591 від 19 липня 2022 року, по Податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період травень 2022 року вх. № 9132400715 від 19 липня 2022 року по податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період червень 2022 року вх. № 9133567140 від 20 липня 2022 року, по уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період листопад 2022 року вх. № 9282051112 від 28 грудня 2022 року (а.с. 17-22).

Згідно висновків Акту камеральної перевірки від 28 лютого 2023 року № 92/35-00-04-01-14/42225136, проведеною перевіркою встановлено затримку сплати ТОВ "КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ" узгоджених сум податкового зобов`язання з податку на додану вартість по Податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період лютий 2022 року вх. № 9042927812 від 21 березня 2022 року, по Податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період квітень 2022 року вх. № 9132393591 від 19 липня 2022 року, по Податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період травень 2022 року вх. № 9132400715 від 19 липня 2022 року по податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період червень 2022 року вх. № 9133567140 від 20 липня 2022 року, по уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період листопад 2022 року вх. № 9282051112 від 28 грудня 2022 року на загальну суму 15 706 579,84 грн, чим порушено пункт 50.1 статті 50, пункт 57.1 статті 57 та пункт 69 Підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України.

На підставі висновків Акту камеральної перевірки від 28 лютого 2023 року № 92/35-00-04-01-14/42225136 контролюючим органом 12 квітня 2023 року складено податкове повідомлення-рішення № 138/3500040136, яким до ТОВ "КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ" застосовано штраф у розмірі 25% у сумі 3 926 644,96 грн (а.с. 13-15).

Застосовуючи до ТОВ "КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ" штраф на підставі статті 124 Податкового кодексу України, Північне МУ ДПС по роботі з великими платниками податків виходило з того, що:

"... по Податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період лютий 2022 року вх. № 9042927812 від 21 березня 2022 року, по Податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період квітень 2022 року вх. № 9132393591 від 19 липня 2022 року, по Податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період травень 2022 року вх. № 9132400715 від 19 липня 2022 року по податковій декларації з податку на додану вартість за звітний період червень 2022 року вх. № 9133567140 від 20 липня 2022 року по терміну сплати - 01 серпня 2022 року, фактично сплачені 07 вересня 2022 року, тобто з пропуском в 37 днів;

... по уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період листопад 2022 року вх. № 9282051112 від 28 грудня 2022 року по терміну сплати - 28 грудня 2022 року, фактично сплачено 29 грудня 2022 року, тобто з пропуском в 1 день"

Не погодившись з прийнятим податковим повідомленням - рішенням від 12 квітня 2023 року № 138/3500040136, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.39 та 14.1.156 пункту 14.1 статті14 ПК України: грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня; податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Відповідно до підпунктів 16.1.2,16.1.3, пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

За змістом пункту 16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний, зокрема: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Кодексом та законами з питань митної справи подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджет в зв`язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (що: умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених суб`єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).

У відповідності до підпункту.16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із пунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Спосіб, порядок та строки виконання податкового обов`язку встановлюються цим Кодексом та законами з питань митної справи (пункт 38.3 статті 38 ПК України).

Згідно із пунктом 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору.

Відповідно до підпункту 49.18.6 пункту 49.18 статті 49 ПК України Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Водночас Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законом України № 2118-IX від 03 березня 2022 року, який набрав чинності 07 березня 2022 року, підрозділ 10 розділу ХХ Податкового кодексу України доповнено пунктом 69:

"69. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

69.1. У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

69.2. Податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються.

69.3. Платники податків, які у зв`язку з наслідками їх безпосередньої участі у воєнних діях не дотрималися визначених цим пунктом термінів виконання податкових обов`язків, звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за невиконання податкових обов`язків, за умови виконання таких обов`язків протягом одного місяця з дня закінчення дії наслідків, які унеможливили виконання таких обов`язків".

Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 17 травня 2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України № 2263-IX від 22 травня 2022 року, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Законом України № 2142-IX від 24 березня 2022 року в редакції Закону № 2260-IX від 12 травня 2022 року, що набрав чинності з 27 травня 2022 року, пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України викладено в новій редакції, а саме:

"69. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

69.1. У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року".

Як свідчать матеріали справи, ТОВ «КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ» подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період лютий 2022 року вх. № 9042927812 від 21 березня 2022 року, податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період квітень 2022 року вх. № 9132393591 від 19 липня 2022 року, податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період травень 2022 року вх. № 9132400715 від 19 липня 2022 року, податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період червень 2022 року вх. № 9133567140 від 20 липня 2022 року та уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період листопад 2022 року вх. № 9282051112 від 28 грудня 2022 року.

З урахуванням змін внесених до Податкового кодексу України Законом України № 2142-IX від 24 березня 2022 року в редакції Закону № 2260-IX від 12 травня 2022 року, граничний термін сплати узгоджених грошових зобов`язань по вищевказаним деклараціям становив 31 липня 2022 року.

Податкове зобов`язання ТОВ «КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ» сплачено 07 вересня 2022 року, тобто із затримкою на 37 днів, по уточнюючому розрахунку сплачено 29 грудня 2022 року, з затримкою на 1 день.

Факт допущення вказаного порушення позивачем не заперечується, проте ТОВ «КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ» вказує на відсутність умислу в діях позивача, оскільки з початком повномасштабної збройної агресії російської федерації проти України позивач не мав можливості своєчасно та в повній мірі сплатити узгоджені суми грошових зобов`язань.

Зазначає, що листом ТПП України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7/1 визнано воєнний стан з 24 лютого 2022 року форс-мажорною.

Також, позивач вказує, що листом від 26 липня 2022 року за вих. № 06/2032 повідомив відповідача, а також Державну податкову службу та Міністерство фінансів України про факт ракетних обстрілів, яких зазнало ТОВ «КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ» через збройну агресію російської федерації та які мали місце 24 квітня 2022 року, 12 травня 2022 року, 18 червня 2022 року. Внаслідок вказаних ворожих атак руйнувань зазнали будівлі, споруди та генеруюче обладнання, що унеможливило використання майна за цільовим призначенням для виробництва теплової, електричної енергії та похідної продукції. Товариство повідомило контролюючі та регуляторний орган, що з 20 год 00 хв 24 квітня 2022 року фактично припинило здійснення основної статутної діяльності, не здійснювало виробництво товарної продукції та не продавало її споживачам, що призвело до зниження надходжень грошових коштів (а.с. 38-39).

Як випливає із матеріалів справи 25 квітня 2022 року Комісією у складі головного інспектора Відділу організації ЦЗ та наглядово-профілактичних заходів Кременчуцького РУ ГУ ДСНС України у Полтавській області, заступника ТОВ «КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ», головного інспектора з експлуатації ТОВ «КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ», начальника пожежної охорони ТОВ «КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ», складено акт про пожежу, що виникла 24 квітня 2022 року о 23:28 год на об`єкті - котлотурбінний цех, причина пожежі - потрапляння боєприпасів і їх уламків внаслідок бойових дій (а.с. 34-37).

Внаслідок ракетного удару з боку російської федерації 24 квітня 2022 року, в результаті якого зазнали значних руйнувань покрівля та несучі конструкції головного корпусу та обладнання турбінного відділення, припинення виробництва теплової та електричної енергії, наказом генерального директора ТОВ «КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ» № 26 квітня 2022 року № 114 припинено діяльність ТОВ «КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ» з виробництва електричної енергії, виробництва, постачання, транспортування теплової енергії (а.с. 196).

Суд зазначає, що відповідно до пунктів 109.1, 109.2 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 112.1 статті 112 ПК України).

Відповідно до пункту 112.2 статті 112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Пунктом 112.7 статті 112 ПК України зазначено, що у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Усі сумніви щодо наявності обставин, за яких особа може бути притягнута до відповідальності за порушення податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючий орган, трактуються на користь такої особи.

Звичайна вина в податковому праві, з огляду на зміст пункту 112.2 статті 112 ПК України, наявна тоді, коли особа не вжила достатніх заходів для того, щоб поводитися розумно, добросовісно і з проявами належної обачності під час вчинення дій або бездіяльності, за які передбачено фінансову відповідальність, і ці обставини було доведено контролюючим органом. Причому усі наведені обставини мають бути наявними у сукупності (нерозумно, недобросовісно та без належної обачності). Тобто, щоб визнати особу винною, потрібно довести, що вона діяла водночас і нерозумно, і недобросовісно, і без належної обачності, при цьому, маючи змогу поводитися належними чином.

На відміну від цього, умисна вина наявна в тому разі, коли особа не лише не вжила достатніх заходів для того, щоб зберігати належну розумність, добросовісність та обачність, але також і вчинила певні конкретні діяння, спрямовані на невиконання податкового обов`язку.

Абзацом 2 пункту 109.1 статті 109 ПК України встановлено, що умисність діяння полягає в удаваному, цілеспрямованому створенні умов, які не можуть мати іншої мети, крім як порушення податкового законодавства чи іншого законодавства, що контролюється податковими органами. Цілеспрямоване створення умов для невиконання податкових обов`язків за своїм характером має відрізнятися від власне невиконання податкового обов`язку. Іншими словами, не можна визнати вчинене податкове правопорушення умисним лише за наявності самого факту невиконання вимог законодавства. Невиконання податкового обов`язку - це наслідок, який має бути результатом (1) або невжиття платником податків належних заходів з метою виконання такого обов`язку (і тоді правопорушення буде просто винним), (2) або цілеспрямованих діянь, метою яких є створення умов для невиконання вимог закону (і тоді правопорушення буде умисним).

Пункт 124.1 статті 124 ПК України (в редакції, чинній з 01 січня 2021 року) передбачає, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 124.2 статті 124 ПК України діяння, передбачені пунктом 124.1 цієї статті, вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання.

Отже, юридичним фактом, з яким законодавець пов`язує відповідальність у вигляді штрафу за пунктом 124.2 статті 124 ПК України, є обов`язок доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, - що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених за платником податків у статті 16 ПК України.

Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм. Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов`язана з встановленням умислу.

В противагу цьому слід зазначити, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру.

Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Отже, необхідною умовою притягнення платника податків до фінансової відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого пунктом 124.2 статті 124 ПК України, є наявність умисних дій та вини такого платника податків, що зумовлює обов`язок контролюючого органу під час перевірки встановити доведеність обставин, які б свідчили про цілеспрямоване створення платником податків умов, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених ПК України.

Із змісту спірного податкового повідомлення-рішення слідує, що контролюючим органом застосовано до позивача штраф в розмірі 25 відсотків від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов`язання, як за діяння, які вчинені умисно, що передбачено пунктом 124.2 статті 124 ПК України.

Згідно з актом камеральної перевірки від 28 лютого 2023 року № 92/35-00-04-01-14/42225136 порушення полягало у несвоєчасній сплаті податку на додану вартість, чим порушено пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.

Водночас, суд зауважує, що в акті перевірки контролюючим органом не зазначено обставини та не доведено фактів, які свідчили б про умисне порушення платником податків строків сплати грошового зобов`язання, окрім зазначення того, що ТОВ «КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ» самостійно визначило розмір грошового зобов`язання та було обізнано про терміни його сплати.

При цьому, умисел на вчинення відповідного правопорушення буде наявний тоді, коли, наприклад, платник податків буде намагатися уникнути стягнення податкового боргу за рахунок відкриття щоразу нових банківських рахунків; домовляючись із контрагентами про те, що кошти будуть перераховуватися на ті рахунки, на які не виставлено інкасо; переходячи на розрахунки в негрошовій формі, маючи податковий борг тощо. Так само про умисну несплату грошових зобов`язань може свідчити здійснення операцій з активами платника податків, спрямованих на виведення активів із податкової застави, на ускладнення процедури звернення стягнення на такі активи (наприклад, за рахунок створення обтяжень на майно за вимогами пов`язаних осіб) тощо.

Якщо ж подібних діянь із боку платника податків немає, то й відсутні підстави стверджувати, що він не сплачує податки умисно.

При цьому, сам факт наявності на рахунках платника коштів, не може прямо свідчити про умисність дій з несплати узгоджених грошових зобов`язань, а лише вказує на несплату грошових зобов`язань.

Однак при врахуванні можливості такої сплати, як умислу, необхідно враховувати й об`єктивну сторону - в даному випадку знищення майна ТОВ «КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ», про що остання повідомляла, як Північне МУ ДПС по роботі з великими платниками податків, так і Міністерство фінансів України (зокрема лист від 26 липня 2022 року № 06/2032).

Крім того, ТОВ «КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ» в добровільному порядку, хоча і поза межами строку, 07 вересня 2022 року сплачено узгоджені грошові зобов`язання.

Варто також зазначити, що не видається можливим встановлення у межах камеральної перевірки таких обставин, що свідчать про винність та умисність діянь платника податків, оскільки згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, які об`єктивно не можуть підтвердити чи спростувати розумність, добросовісність і належну обачність платника податків, що є необхідним для встановлення його вини.

Отже, Податковим кодексом України на контролюючий орган покладено обов`язок доведення вини, без виконання якого особу не можливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого необхідною умовою є наявність вини.

Суд зазначає, що акт камеральної перевірки від 28 лютого 2023 року № 92/35-00-04-01-14/42225136 не містить достатніх обґрунтувань умисного вчинення позивачем порушення норм пункту 57.1 статті 57 ПК України та необхідності застосування до позивача фінансових санкцій, передбачених пунктами 124.2 статті 124 ПК України (як зазначено у висновку акта перевірки).

При цьому, як випливає з акту камеральної перевірки від 28 лютого 2023 року № 92/35-00-04-01-14/42225136, опис порушень ТОВ «КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ» податкового законодавства зводиться до недотримання платником податку термінів сплати узгоджених грошових зобов`язань, за обізнаності такого платника про обов`язок такої сплати, що у свою чергу підпадає під відповідальність встановлену пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу України.

Однак, контролюючим органом застосовано до ТОВ «КРЕМЕНЧУЦЬКА ТЕЦ» максимально можливий розмір штрафу встановлений статтею 124 ПК України за порушення сплати узгоджених сум грошових зобов`язань вперше.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, обов`язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, покладено на контролюючий орган.

Таким чином, суд дійшов висновку, що контролюючий орган безпідставно застосував до позивача штраф у розмірі 25% від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання, передбачений пунктом 124.2 статті 124 ПК України, у зв`язку з чим податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Полтавській області № 138/3500040136 від 12 квітня 2023 року не ґрунтується на вимогах законодавства, прийнято без врахування усіх обставин, які мали значення для його прийняття, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" (код ЄДРПОУ 42225136, вул. Свіштовська, 2, м. Кременчук, Полтавська область) до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 44131658, вул. Благовіщенська, 30, м. Харків) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 12 квітня 2023 року № 138/3500040136.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька ТЕЦ" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 26840 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 23 листопада 2023 року.

Суддя С.О. Удовіченко