МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2023 р. № 400/7778/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачів:Миколаївський міський голова Сєнкевич Олександр Федорович, вул. Адміральська, 20,Миколаїв,54001, Директор департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради Василенко Сергій Михайлович, вул. Мала Морська, 19,Миколаїв,54001, Начальник відділу кадрів Миколаївської міської ради Кузьмичова Наталія Віталіївна, вул. Адміральська, 20,м. Миколаїв,54001,

про:визнання дій та бездіяльності протиправними; стягнення моральної шкоди в сумі 15000 євро,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Миколаївського міського голови Сєнкевича Олександра Федоровича (далі відповідач 1), начальника відділу кадрів Миколаївської міської ради Кузьмичової Наталії Віталіївни (далі відповідач 2), директора Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради Василенка Сергія Михайловича (далі відповідач 3), в якому просить:

- визнати протиправними дії (дії та бездіяльність) Миколаївського міського голови Сєнкевича Олександра Федоровича, який під час виконання наданих йому владних повноважень діяв всупереч порядку, встановленому законодавством, а саме: здійснив перешкоджання в отриманні позивачем додаткової вищої освіти в МНАУ за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» та не надав їй змоги пройти навчання в рамках програми "Міста доброчесності" за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄЄ та уряду Данії;

- визнати протиправними дії (дії та бездіяльність) начальника відділу кадрів Миколаївської міської ради Кузьмичової Наталії Віталіївни, яка під час виконання посадових повноважень діяла всупереч порядку, встановленому законодавством, а саме: здійснила перешкоджання в отриманні позивачем додаткової вищої освіти в МНАУ за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування»;

- визнати протиправними дії (дії та бездіяльність) директора Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради Василенка Сергія Михайловича, який під час виконання посадових повноважень діяв всупереч порядку, встановленому законодавством, а саме: здійснив перешкоджання в отриманні позивачем додаткової вищої освіти в МНАУ за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування».

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона була студенткою заочної форми навчання Миколаївського національного аграрного університету за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування». В період з 03.04.2023 по 29.04.2023 року їй необхідно було пройти практику. Позивачка звернулася до відповідачів із заявами та проханням щодо проходження практики за місцем роботи в одному з виконавчих органів Миколаївської міської ради. Також ОСОБА_1 зазначає, що зверталася до Міського голови двічі з заявами з питання проходження практики та навчання в рамках програми "Міста доброчесності" за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄЄ та уряду Данії. Однак Міський Голова на її Заяви по суті не відповів, що є бездіяльністю. Через протиправні дії та звільнення з ММР, позивачку було відраховано з Університету, що призвело до негативних для неї наслідків та моральних страждань. Відповідач 2 (начальник відділу кадрового забезпечення ММР ОСОБА_2 ) замість Міського Голови відповідала на її звернення, але відповіді були не по суті питань, з яким зверталася Позивачка. Окрім того, всупереч Положення про відділ кадрів ММР № 16/32 від 23.02.2017 року Відповідач 2 не здійснила жодних дій щодо заохочення Позивача до просування в службовій кар`єрі, а навпаки не сприяла її навчанню за державні кошти та проходження практики. Відповідач 2 надавала привілеї іншим працівникам ММР, які навчалися за державні кошти та в наступному отримали просування в кар`єрі. Відповідач 3 (директор Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради ОСОБА_3 ) усно надав згоду на проходження Позивачкою навчальної практики в їхньому департаменті, але згодом не підписав Наказ на проходження практики, чим тільки згаяв її час та позбавив Позивачку можливості пройти практику в іншому департаменті ММР. Своїм листом до ректора Університету Відповідач 3 фактично відмовив ОСОБА_1 у проходженні практики та укладенню контракту на практику з Університетом, мотивуючи тим, що департамент не має належних умов для проходження навчальної практики. Дії та бездіяльність відповідачів свідчать про їх небажання та перешкоди в отриманні позивачем додаткової вищої освіти в МНАУ за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» та проходження навчання в рамках програми "Міста доброчесності" за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄЄ та уряду Данії.

До відкриття провадження у справі позивач 03.07.2023 р. направила до суду заяву про збільшення позовних вимог (а. с. 22-23), в якій додаткова заявила вимоги про стягнення з кожного з відповідачів по 5000 євро за завдану моральну шкоду.

Ці позовні вимоги Позивачка обґрунтовує тим, що через неможливість завершити навчання в Університеті вона фактично була позбавлена права на просування по кар`єрним сходам. Позивач відчувала приниження та моральні страждання, які вона оцінює в 15 000 євро (по 5 000 євро з кожного з відповідачів).

Провадження у справі відкрито ухвалою від 03.07.2023 р. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) за правилами загального позовного провадження. Ухвалою суду позивача звільнено від сплати судового збору, через її скрутне матеріальне становище.

01.08.2023 р. відповідач 3 подав відзив на позовну заяву (а. с. 88-93), де зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та позов не належить задоволенню. Так, Позивач навчалася в Університеті за державні кошти та таку можливість їй надала саме ММР. Позивачці було роз`яснено, які документи необхідно надати для проходження практики. 03.04.2023 р. (у день початку практики, а не заздалегідь) позивач надала необхідний пакет документів, другий примірник договору про проведення практики не забрала, того ж дня було призначено керівника практики - ОСОБА_4 . З 07.04.2023 р. позивач жодного разу не з`являлась на практику, на телефонні дзвінки не відповідала, сама не телефонувала ні керівнику практики, ні керівнику Департаменту, про що складено відповідні акти. Листом від 12.04.2023 р. повідомлено Університет про відсутність можливості проходження практики позивача. Лист саме такого змісту був наданий до Університету тільки для того, щоб у Позивачки залишилася можливість пройти практику в іншій термін, але вона цим не скористалася. Те, що позивач сама не з`явилась жодного разу до Департаменту для проходження практики, не може вважатися мобінгом. Викладені в позовній заяві факти повністю спростовуються фактичними обставинами справи. Відповідач 3 просить суд відмовити в задоволенні прозову.

04.08.2023 р. відповідач 1 подав відзив на позовну заяву (а. с. 107-111), в якому відзначив, що практика позивача тривала з 03.04.2023 р. по 29.04.2023 р. До 03.04.2023 р. позивач не надавала заяв, договорів, направлень чи інших документів для проходження практики. Запити про проходження практики направлялись уже після її початку 17.04.2023 р. У квітні 2023 року позивач перебувала у щорічній відпустці, в деякі дні з нез`ясованих причин не виходила на роботу. Незгода позивача з наданими на її запити відповідями не свідчить про їх незаконність. Відповідач 1 не обмежував позивача взяти участь у навчанні в рамках програми "Міста доброчесності", доказів такого позивачем не надано. Жодних доказів на підтвердження вчинення міським Головою щодо позивача мобінгу також не надано. Доказів заподіяння шкоди протиправними діями Відповідача 1 Позивачці нею до суду не надано. Відповідач 1 просить суд відмовити в задоволені позову.

07.08.2023 р. позивачем подано відповідь на відзив відповідача 3 (а. с. 119-122), де Позивачка наголошує, що вона була і є зацікавленою у навчанні в Університеті, а документи щодо проходження практики були готові лише 03.04.2023 р. не з її вини. У Департаменті позивачу усно повідомили, що про подальші її дії скажуть додатково, проте з нею ніхто більше не зв`язався. Підписаного Наказу на проходження практики вона не бучила, ніхто її з таким наказом не ознайомлював. Необізнаність вивела позивачку з рівноваги, тому вона змушена була піти у відпустку з 10.04.2023 р. по 30.04.2023 р. для покращення свого стану здоров`я, проте в цей же час надсилала листи відповідачу 1 про можливість проходження практики дистанційно. У період з 03.04.2023 р. по 05.06.2023 р. відповідач 3 не повідомив позивача про відмову або погодження листа та договорів щодо проходження практики. Дане ставлення з боку відповідача 3 свідчить про його зневагу та вчинення психологічного приниження позивача. Поведінка відповідача 3 є прямим доказом психологічного знущання та є підставою для стягнення моральної шкоди.

07.08.2023 р. відповідач 2 подав відзив на позов (а. с. 129-135), який аналогічний відзиву відповідача 1.

Ухвалою від 08.08.2023 р. продовжено строк проведення підготовчого провадження.

14.09.2023 р. позивач подала відповідь на відзив відповідача 2 (а. с. 181-182), в якому зазначила, що неодноразово письмово та усно зверталася до відповідачів 1 і 2 щодо можливості проходження практики в термін до 30.06.2023 р., як дозволено куратором з Університету. Доказом вчинення відповідачем 2 перешкод в отриманні додаткової вищої освіти є аудіозапис особистої розмови з ОСОБА_2 . Поведінка відповідача 2 є прямим доказом психологічного знущання та є підставою для стягнення моральної шкоди.

18.09.2023 р. позивач подала заяву щодо обґрунтування моральної шкоди (а. с. 185-186), в якій вказано, що відповідачами здійснено ряд дій для того, щоб вивести позивача з рівноваги, принизити її честь і гідність та, в свою чергу, перешкодити в отриманні додаткової вищої освіти, що є прямим доказом психологічного знущання, оскільки позивачу довелося пережити емоції, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність та інші негативні переживання. Протиправні дії відповідачів завдали та продовжують завдавати позивачу значні душевні страждання. Дані протиправні діяння відповідачів 2 та 3 позивач пов`язує з тим, що саме відповідач 1, маючи на меті звільнення позивача з власних інтересів та користуючись своєю владою, організував обставини із залученням відповідачів 2 та 3 для перешкоджання позивачу в отриманні додаткової вищої освіти. Суму моральної шкоди позивачем визначено, виходячи з пережитих нею страждань, які продовжують тривати на сьогодні у зв`язку з приниженням її честі, гідності, ділової репутації.

18.09.2023 р. позивач подала відповідь на відзив відповідача 1 (а. с. 190-192), згідно з якою до 03.04.2023 р. неодноразово усно зверталась за роз`ясненнями до відповідача 2 щодо пакету документів, який необхідно надати для проходження практики. Відповідь на звернення позивача від 17.04.2023 р. була надано відповідачем 1 лише 16.05.2023 р. не по суті заявленого питання, що є прямим доказом зневажливого ставлення до позивача. Відповідач 1 як роботодавець не виконав свої обов`язки, маючи інформацію про бажання позивача пройти практику у виконавчих органах міської ради. Своїми діями відповідач 1 спричинив позивачу страждання від приниження її честі, гідності, ділової репутації.

22.09.2023 р. відповідач 1 подав заперечення на відповідь на відзив (а. с. 194-196).

27.09.2023 р. відповідач 2 подав заперечення на відповідь на відзив (а. с. 207-210).

10.10.2023 р. позивач подала відповідь на заперечення

Сторони подали клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Заслухавши пояснення сторін та свідків у підготовчому та судовому засіданнях, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

З 17.05.2017 р. по 15.06.2023 р. позивач працювала в Миколаївській міській раді на посаді начальника відділу проектів та співпраці з міжнародними організаціями управління економіки та інвестицій департаменту економічного розвитку.

За період з 03.04.2023 р. по 29.04.2023 р. позивачу необхідно було пройти практику, як студентці заочної форми навчання Миколаївського національного аграрного університету за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» (освітньо-кваліфікаційний рівень - магістр).

03.04.2023 р. позивач подала до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради лист Університету про можливість проходження нею практики, угоду про співпрацю та договір на проведення практики (а. с. 14, 94-96).

Листом Департаменту від 12.04.2023 р. Університет повідомлено про відсутність можливості для проходження практики позивачем (а. с. 15).

17.04.2023 р. та 10.05.2023 р. позивач звернулася до відповідача 1 із заявами (а. с. 16-17) про надання роз`яснень щодо:

- причин, з яких їй з 17.05.2017 р. не надано можливості підвищити свій професійний рівень з метою наповнення кадрового резерву шляхом отримання додаткової вищої освіти за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування»;

- причин ненадання пропозицій щодо проходження навчання в рамках програми "Міста доброчесності" за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄЄ та уряду Данії;

- допуску до проходження практики з 18.04.2023 р. по 28.04.2023 р. на дистанційній формі за сімейними обставинами.

Листом від 16.05.2023 р. за підписом першого заступника міського голови Лукова, за виконанням ОСОБА_2 позивача повідомлено, що Виконавчий комітет Миколаївської міської ради на момент початку проведення практики, а саме до 03.04.2023 р. не отримав належний пакет документів для проходження практики. Окрім того, чинним законодавством не передбачено проходження практики у дистанційній формі.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які є працівниками Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради, пояснили, що 03.04.2023 року був підписаний Наказ на проходження практики Позивачкою за вказівкою Начальника департаменту ОСОБА_3 , також була підписана Угода з Університетом на проходження практики. Необхідний пакет документів Позивачка подала до Департаменту не заздалегідь, як то мало б бути, а в перший день своєї навчальної практики - 03.04.2023 року. Цього ж дня за вказівкою Директора Департаменту ОСОБА_3 позивачку в кабінеті ОСОБА_5 (заступник диктора Департаменту) познайомили з керівником практики ОСОБА_4 , але 03.04.2023 року Позивачка відпросилася від проходження практики, просила, що буде приходити на практику не на 8:00, а на 9:00. Всі ці її бажання були задоволенні. Але ні 4, 5, 6, квітня позивачка не з`явилася до Департаменту, не повідомила про причини неявки та не відповідача на телефонні дзвінки. Взагалі до кінця практики Позивачка більше не з`являлася до Департаменту та не телефонувала. Після чого ОСОБА_4 зв`язалася з Оленою Ключник (спеціаліст Університету), яка й запропонувала написати лист про відсутність можливості проведення практики, з метою надання можливості Позивачці пройти навчальну практику в інший період.

Як вбачається зі змісту позовних вимог до відповідача 1 (Міського голови), позивач просить суд визнати протиправними дії та бездіяльність Миколаївського міського голови Сєнкевича О.Ф., який під час виконання наданих йому владних повноважень діяв всупереч порядку, встановленому законодавством, а саме: здійснив перешкоджання в отриманні позивачем додаткової вищої освіти в МНАУ за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» та не надав їй змоги пройти навчання в рамках програми "Міста доброчесності" за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄЄ та уряду Данії.

Правовідносини між Позивачем та Міським Головою врегульовані положеннями ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» та положеннями Кодексу законів по працю України.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є:

1) верховенство права;

2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі;

5) обов`язковість судового рішення;

6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи;

7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом;

8) розумність строків розгляду справи судом;

9) неприпустимість зловживання процесуальними правами;

10) відшкодування судових витрат фізичних та

Як вбачається з матеріалів справи та отриманих доказів під час проведення судового засідання, Позивачка проходила навчання на заочній формі за бюджетні кошти в Університеті та таку можливість їй було надано саме ММР.

Щодо бездіяльності відповідача 1, про не надання відповіді на звернення Позивача терміново з питання проходження практики від 17.04.2023 року суд зазначає, що відповідь на два звернення Позивача була надана їй у місячний термін, як це передбачено ст. 20 ЗУ «Про звернення громадян». Те що зміст відповіді не влаштовував Позивача не може бути розцінено як протиправна бездіяльність Відповідача 1.

Позивач не навела належних та допустимих доказів здійснення Міським головою мобінгу по відношенню до неї та /або дій, які б перешкоджали їй своєчасно пройти навчальну практику.

Щодо протиправних дій та бездіяльності відповідачів 2 та 3 суд вважає за можливе звернути увагу на те, що Позивач фактично приступила до проходження навчальної практики у Департаментів, що підтверджено підписаним директором Департаменту 03.04.2023 року Наказом про проходження практики, де визначено керівника практики та підписаним контрактом з Університетом.

Також з показань свідків вбачається та не заперечується позивачем, що ОСОБА_1 була присутня 03.04.2023 року на практиці у Департаменті, познайомилася зі своїм керівником практики ОСОБА_4 , але відпросилася й більше до Департаменту для проходження практики не з`являлася.

Всі ці докази в сукупності дають суду можливість зробити висновок, що Відповідачами 2 та 3 були вчинені всі дії, направлені на організацію проведення практики Позивачки. Неявка до Департаменту (місця проведення практики) на навчальну практику студента ніяким чином не свідчить про вчинення протиправної бездіяльності з боку Відповідачів та мобінгу.

Суд критично оцінює доводи позивача, які зводяться до того, що її особисто під підпис не ознайомили з Наказом про проходження практики, не повідомили про наявність такого наказу, чим перешкодили їй у проходженні практики та отриманні вищої освіти, оскільки Позивач як студент має бути зацікавлена у виконанні навчального плану, в тому числі проходження навчальної практики. Не ознайомлення під підпис Позивача з Наказом від 03.04.2023 року про проходження практики, ніяким чином не свідчить про необізнаність Позивачки про те, що з 03.04.2023 року по 29.04.2023 року вона має пройти навчальну практику в тому Департаменті, який вона сама визначила, та де 03.04.2023 року була фактично присутня у перший день практики.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про вищу освіту» практична підготовка осіб, які навчаються у закладах вищої освіти, здійснюється шляхом проходження ними практики на підприємствах, в установах та організаціях згідно з укладеними закладами вищої освіти договорами або у його структурних підрозділах, що забезпечують практичну підготовку. Керівники підприємств, установ та організацій зобов`язані забезпечити створення належних умов для проходження практики на виробництві, дотримання правил і норм охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії відповідно до законодавства. Проходження практики студентом здійснюється відповідно до законодавства.

Питання організації, проведення і підведення підсумків усіх видів практики студентів різних спеціальностей навчання у вищих навчальних закладах України врегульовано Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженим Наказом Міністерства освіти України від 08.04.1993 № 93 (далі - Положення).

Практика студентів вищих навчальних закладів проводиться на базах практики, які мають відповідати вимогам програми (и. 2.1 Положення).

Відповідно п. 2.5. Положення з базами практики (підприємствами, організаціями, установами будь-яких форм власності) вищі навчальні заклади завчасно укладають договори на її проведення за формою, визначеною в додатку № 1. Тривалість дії договорів погоджується договірними сторонами. Вона може визначатися на період конкретного виду практики або до п`яти років.

Варто зазначити, що виконавчий комітет Миколаївської міської ради не належить до баз практики Миколаївського національного університету, так як станом на 01.04.2023 не мав укладеного договору з університетом.

Згідно п. 2.3 Положення студенти можуть самостійно з дозволу відповідних кафедр або циклових (предметних) комісій підбирати для себе місце проходження практики і пропонувати його для використання.

Відповідно до п. 3.1. Положення відповідальність за організацію, проведення і контроль практики покладається на керівників вищих навчальних закладів.

Навчально-методичне керівництво і виконання програм практик забезпечують відповідні кафедри або предметні (циклові) комісії вищих навчальних закладів. Загальну організацію практики та контроль за її проведенням у інституті, університеті та інших навчальних закладах еквівалентного рівня здійснює керівник практики (завідуючий відділом практики), який за рішенням керівника навчального закладу може бути підпорядкований проректору з навчальної роботи, а в технікумах, коледжах та інших навчальних закладах еквівалентного рівня - заступнику директора з практичного навчання (з навчально-виробничої роботи).

Згідно з п. 3.8. Положення студенти вищих навчальних закладів при проходженні практики зобов`язані:

-до початку практики одержати від керівника практики від учбового закладу консультації щодо оформлення всіх необхідних документів;

-своєчасно прибути на базу практики;

-у повному обсязі виконувати всі завдання, передбачені програмою практики і вказівками її керівників;

-вивчити і суворо дотримуватись правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії;

-нести відповідальність за виконану роботу;

-своєчасно скласти залік з практики.

З викладених норм Положення вбачається, що саме навчальний заклад та здобувач вищої освіти забезпечити організацію укладення договірних відносин та сумлінно ставитись до проходження практики.

Слід зауважити, що запити до Відповідача 1 щодо проходження практики направлялись позивачкою вже після початку практики - 17.04.2023 року.

Не прибуття ОСОБА_1 на практику до департаменту 04.04.2023 року та в подальшому не відвідування місця проходження практики свідчить про навмисне невиконання Позивачкою навчального процесу.

Жодних доводів та\або доказів не відвідування практики з поважних причин Позивачкою до суду не надано.

Стаття 72 КАС України встановлює, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, па підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що відповідачі своїми діями та/або бездіяльністю здійснили перешкоджання в отриманні нею додаткової вищої освіти в МНАУ за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» та не надали їй змоги пройти навчання в рамках програми "Міста доброчесності" за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄЄ та уряду Данії, а також перешкоджали пройти їй навчальну практику у період з 03.04.2023 року по 29.04.3023 року.

Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Миколаївського міського голови Сєнкевича Олександра Федоровича (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001), начальника відділу кадрів Миколаївської міської ради Кузьмичової Наталії Віталіївни (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001), директора Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради Василенка Сергія Михайловича (вул. Мала Морська, 19, м. Миколаїв, 54001) про визнання протиправними дій, стягнення моральної шкоди відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення 22.11.2023 р.

СуддяН.В. Лісовська