КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2023 року № 320/21233/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Центральної військово-лікарської комісії Державної прикордонної служби України по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень та травм у колишнього військовослужбовця, оформлене протоколом за №114 від 04.08.2022;

- зобов`язати Центральну військово-лікарську комісію Державної прикордонної служби України повторно провести відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , медичний огляд з метою встановлення причинного зв`язку захворювань з проходженням військової служби з урахуванням правових висновків суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що звернувся до відповідача із заявою про встановлення причинного зв`язку захворювань із захистом Батьківщини, однак відповідач протиправно у протоколі за №114 від 04.08.2022 не встановив такого причинного зв`язку захворювань. На переконання позивача, відповідач ухвалив рішення з порушенням п. 1 Глави 11 "Постанови ВЛК" Розділу "Медичний огляд ВЛК" Положення № 333, тобто без належної оцінки документів, які характеризують стан його здоров`я, з інших закладів охорони здоров`я (результати обстежень, висновки лікарів і спеціалістів тощо).

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву, відповідач зазначає, що позивач не надав на розгляд медичні документи, що підтверджували б факт виникнення захворювань під час безпосередньої участі в складі сил АТО, тому у ЦВЛК ДПС України відсутні підстави для винесення постанови про причинний зв`язок захворювання із захистом Батьківщини відповідно до п.п. 5 п. 4 глави 12 Розділу III Положення.

Щодо заявленого позивачем клопотання про призначення у справі судово-медичної експертизи щодо позивача, на вирішення якої поставити питання: чи являються захворювання, пов`язане з проходженням військової служби, проведення якої доручити експертам Сумського обласного бюро Судово-медичної експертизи, суд зазначає таке.

За частиною 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

При цьому, відповідно до статті 108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу, частинами 1 - 3 якої, в свою чергу, передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» встановлено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Необхідність призначення експертизи у судочинстві визначена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів і обставин, які виходять за межі юридичних професійних знань судді і потребують спеціальних досліджень.

Частиною 1 - 3 статті 101 КАС України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.

Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

За положенням частини 1 - 2 статті 102 КАС України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.

З аналізу наведеної норми вбачається, що питання призначення експертизи віднесено на розсуд суду, яке, крім того, приймається з урахуванням конкретних обставин справи, необхідності застосування наукових, технічних або інших спеціальних знань та неможливості встановлення фактичних даних іншим шляхом.

Отже, судова експертиза в адміністративній справі може бути нічим іншим як дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини в адміністративній справі, що перебуває у провадженні суду.

Суд зазначає, що судова експертиза може бути призначена судом лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення обставин справи, що стосуються предмета доказування, у разі, якщо такий висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

При цьому з метою призначення судом судової експертизи особа, яка приймає участь у розгляді справи, має звернутися із клопотанням, в якому слід чітко обґрунтувати дійсну необхідність в її проведенні, тобто неможливість доведення чи спростування обставин справи в інший спосіб без призначення експертизи.

Однак, позивач клопотання про призначення експертизи не обґрунтував.

Суд зазначає, що позивачем не надано суду належних доказів, які б підтверджували, що обставини, з приводу яких між сторонами виник спір, не можуть бути встановлені без проведення судової експертизи.

Отже, суд вважає, що наявні в матеріалах справи письмові докази є достатніми для розгляду справи та прийняття відповідного рішення у справі.

Окрім того, суд вважає за необхідне зауважити, що відповідно до статті 104 КАС України допускається проведення експертизи на замовлення учасників справи. Так, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертних досліджень та складення висновків експерта за результатами проведеного позасудового експертного дослідження визначається відповідно до законодавства.

Враховуючи положення зазначеної статті КАС України, позивач під час розгляду цієї справи, не був позбавлений права самостійно звернутися до відповідної установи та замовити проведення відповідної експертизи, подавши до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність об`єктивних підстав для проведення судової експертизи у справі, у зв`язку з чим клопотання про призначення судової експертизи є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

У чергове судове засідання, яке відбулось 26.10.2023, позивач не прибув. Представник відповідача у судовому засіданні підтримав свої вимоги та заперечення проти позову, а також подав клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Протокольною ухвалою від 26.10.2023, відповідно до частини третьої статті 194 та частини дев`ятої статті 205 КАС України, суд вирішив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити, виходячи з наступного.

З копії військового квитка НОМЕР_1 , виданого Роменським ОМВК Сумської області, та довідки від 06.08.2015 № 30/1407 Сумського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України вбачається, що позивач проходив військову службу по мобілізації в Державної прикордонної служби України з 12.02.2015 по 07.04.2016, в зоні АТО з 27.03.2015 по 05.08.2015.

28.07.2023 позивач звернувся до ЦВЛК ДПС України із письмовою заявою № 19-Ж щодо встановлення причинного зв`язку захворювань із захистом Батьківщини.

Зазначена заява разом із додатками розглянута членам ЦВЛК ДПС України та ухвалена постанова про причинний зв`язок захворювань шляхом складання протоколу засідання ЦВЛК ДПС України № 114 від 04.08.2022.

Згідно з витягом вказаного протоколу:

«Захворювання колишнього військовослужбовця ОСОБА_2 , 1964 року народження, який проходив військову службу по мобілізації в ДПСУ з 12.02.2015 по 07.04.2016, безпосередньо брав участь в антитерористичній операції з 27.03.2015 по 05.08.2015, діагноз: Двобічна нейросенсорна приглухуватість.

Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.

ДЕП II ст. змішаного ґенезу (а/с, г/х, дисметаболічна) зі стійким вираженим вестибуло-атактичним, цефалічним, астеноневротичним синдромами, мнестичним і когнітивним зниженнями, диссомнією. Наслідки ГПМК (2018 р.) за ішемічним типом у басейні ПСМА з лівобічним спастичним геміпарезом. Поширений остеохондроз, спондильоз з переважним ураженням шийного, попереково-крижового відділів хребта, ускладнений протрузіями МХД СЗ-С6, абсолютний стеноз спинномозкового каналу на даному рівні з правобічною радикулопатією з порушенням функції правої верхньої кінцівки, виражений больовий мязевотонічний синдром, прогресуючий перебіг. Гіпертонічна хвороба III ст., 2 ступ., ризик 4. ІХС: атеросклеротичний кардіосклероз. СН II А ст. Цукровий діабет ІІ тип, середньої важкості. Діабетична полінейропатія, ангіопатія нижніх кінцівок. ДОА правого плечового суглобу.

Захворювання, НІ, пов`язані з проходженням військової служби».

Позивач, не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів визнано обов`язком громадянина України. Громадяни відбувають на військову службу відповідно до закону.

Вказане кореспондується також з положеннями ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі Закон №2232).

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону №2232 військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Нормами ч. ч. 1, 5 ст. 14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» №661-IV від 03.04.2003 передбачено, що до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України. Комплектування Державної прикордонної служби України військовослужбовцями і проходження ними військової служби здійснюються на підставі Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров`я в Україні регулюються Основами законодавства України про охорону здоров`я.

Статтею 70 цього нормативно-правового акту передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

На виконання вказаної норми Закону, в структурі Державної прикордонної служби України створені та діють при клінічних госпіталях військово-лікарські комісії (ВЛК), а також Центральна військово-лікарська комісія ДПС України, яка є органом забезпечення ДПС України медичною установою спеціального призначення. Їй підпорядковані всі інші ВЛК з питань військово-лікарської експертизи.

З метою медичного огляду військовослужбовців для визначення ступеня придатності до військової служби наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06.05.2009 №333 затверджено Положення про проходження медичного огляду у Державній прикордонній службі України (далі - Положення).

Пункт 1 глави 1 розділу І Положення передбачено, що це Положення визначає порядок проведення військово-лікарськими комісіями Держприкордонслужби медичного огляду громадян призовного віку, військовозобов`язаних та жінок, які приймаються на військову службу за контрактом, кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах (далі - ВВНЗ), військовослужбовців Держприкордонслужби та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової служби), колишніх військовослужбовців Держприкордонслужби та військових частин прикордонних військ СРСР та їх органів управління, дислокованих на території України, працівників Держприкордонслужби, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I, II груп патогенності, працівників суден забезпечення плавскладу та працівників льотного складу Держприкордонслужби з метою визначення їх придатності за станом здоров`я до військової служби (роботи за фахом), установлення причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв та визначення необхідності і умов застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктами 1-2 глави 1 розділу ІІ Положення визначено, що Центральна військово-лікарська комісія Державної прикордонної служби України (далі - ЦВЛК) є органом медичного забезпечення Держприкордонслужби, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, інші печатки та штампи. Формування структури та штату ЦВЛК здійснюється відповідно до профілю її діяльності, покладених на неї завдань, кваліфікаційних вимог до персоналу.

ЦВЛК є органом вищого рівня із проведення медичного огляду ВЛК в Держприкордонслужбі і здійснює методичне керівництво діяльністю ВЛК Держприкордонслужби з питань проведення медичного огляду осіб, зазначених у пункті 1 розділу I цього Положення.

Пунктом 8 глави 2 розділу ІІ Положення передбачено, що ЦВЛК має право:

приймати постанови згідно з цим Положенням, переглядати або скасовувати постанови постійно діючих, тимчасово діючих ВЛК (ЛЛК) нижчого рівня, переглядати власні постанови;

оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1 розділу I цього Положення;

перевіряти роботу ВЛК (ЛЛК) з питань організації та проведення ними медичного огляду;

витребовувати документи, що характеризують обставини отримання особою, що оглядається, захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв`язок, а саме:

матеріали службового розслідування, дізнання або судового розгляду, витяги з наказів, форми Нвс-5, Нвс-1, НПвс (додатки 1-3 до Інструкції про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків у Державній прикордонній службі України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 березня 2016 року № 199, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 18 квітня 2016 року за № 574/28704) (далі - Інструкція);

документи з особових та пенсійних справ, медичні документи;

архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених документів такі копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву Держприкордонслужби зі строком зберігання 50 років);

за погодженням з Адміністрацією Держприкордонслужби залучати лікарів-спеціалістів закладів охорони здоров`я Держприкордонслужби, представників органу Держприкордонслужби, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для визначення результатів медичного огляду;

перевіряти організацію, стан та результати медичного огляду кандидатів на навчання у ВВНЗ, а також осіб, які приймаються на військову службу за контрактом;

ініціювати направлення в заклади охорони здоров`я Держприкордонслужби на контрольний та повторний огляди військовослужбовців та членів їх сімей, військовозобов`язаних, працівників Держприкордонслужби;

запитувати та отримувати від органів Держприкордонслужби узагальнені результати медичного огляду військовослужбовців згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 року № 559 "Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок";

запитувати від закладів охорони здоров`я, органів Держприкордонслужби, військових комісаріатів та ВВНЗ інформацію для узагальнення та оцінки результатів медичного огляду ВЛК (ЛЛК);

надавати до Адміністрації Держприкордонслужби знеособлені результати медичного огляду військовослужбовців, членів їх сімей, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, яких добирають на військову службу за контрактом, та інших осіб, зазначених у пункті 1 розділу І цього Положення;

розглядати, переглядати та скасовувати, затверджувати (не затверджувати), а також контролювати постанови будь-якої ВЛК (ЛЛК), строк розгляду свідоцтв про хворобу становить не більше 5 робочих днів з дня їх отримання ЦВЛК;

розглядати документи ВЛК, які складені за результатами проведених у разі направлення медичних оглядів військовослужбовців в закладах охорони здоров`я інших військових формувань, та виносити власну постанову;

у разі незатвердження постанови ВЛК (ЛЛК) скасовувати її та протягом п`яти робочих днів з дати її скасування виносити іншу постанову із зазначеного питання;

у разі неповного проведення медичного огляду особи чи недотримання ВЛК (ЛЛК) при проведенні медичного огляду вимог цього Положення скасовувати постанову та направляти свідоцтво про хворобу на доопрацювання з викладенням причин, через які постанову ВЛК (ЛЛК) не затверджено;

надавати роз`яснення щодо формулювань постанов ВЛК (ЛЛК);

перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи в закладах охорони здоров`я Держприкордонслужби, органах Держприкордонслужби з питань здійснення медичного огляду ВЛК;

рекомендувати направлення військовослужбовців на обстеження в інтересах медичного огляду ВЛК до спеціалізованих закладів охорони здоров`я.

Пунктами 1-3 глави 3 розділу ІІ Положення передбачено, що з метою проведення медичного огляду у Держприкордонслужбі утворюються:

постійно діючі ВЛК (ЛЛК);

тимчасово діючі ВЛК (ВЛК ВВНЗ (далі - ТдВЛК ВВНЗ) для медичного огляду кандидатів на навчання у ВВНЗ Держприкордонслужби, кандидатів на військову службу за контрактом).

Членами постійно та тимчасово діючих ВЛК (ЛЛК) призначаються особи, які мають кваліфікаційну категорію за однією з лікарських спеціальностей. Головою ВЛК (ЛЛК) призначається один із лікарів, що входить до її складу, має досвід роботи з питань проведення медичного огляду ВЛК, а також пройшов підготовку (удосконалення) з військово-лікарської експертизи. Секретарем ВЛК (ЛЛК) призначається військовослужбовець або працівник - молодший спеціаліст з медичною освітою.

Постійно діючі, тимчасово діючі ВЛК (ЛЛК) створюються у складі не менше трьох лікарів (терапевт, хірург, невропатолог). Якщо до складу комісії входять понад три лікарі, до неї також призначаються лікарі інших спеціальностей. Для проведення огляду ВЛК осіб із психічними захворюваннями та розладами психіки до складу госпітальної (гарнізонної) комісії включається лікар-психіатр.

Пунктами 1-3 глави 1 розділу ІІІ Положення передбачено, що медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності:

кандидатів до військової служби за контрактом;

кандидатів до участі у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у складі національного контингенту та національного персоналу;

військовослужбовців до військової служби;

військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю;

військовослужбовців до служби в плавскладі Держприкордонслужби;

кандидатів на навчання у ВВНЗ;

військовослужбовців, працівників Держприкордонслужби для роботи з ДІВ, джерелами ЕМП, ЛВ, мікроорганізмами I, II груп патогенності;

працівників суден забезпечення плавскладу Держприкордонслужби.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення можливості проходження військової служби військовослужбовцями та проживання членів їх сімей за кордоном.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення необхідності тривалого спеціалізованого лікування, медичного спостереження за членами сімей військовослужбовців, транспортабельності їх за станом здоров`я.

Постанови ВЛК приймаються на підставі розкладу хвороб, станів, фізичних вад та пояснення щодо застосування статей, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 5), таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 6), постанови ЛЛК -на підставі Переліку хвороб, станів та фізичних вад, що визначає ступінь придатності до льотної роботи та льотного навчання у Збройних Силах України (далі - Перелік хвороб) та Пояснення щодо застосування статей Переліку хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до льотної роботи та льотного навчання у Збройних Силах України згідно з додатками 22, 23 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800. Розклад хвороб розроблено відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я десятого перегляду (далі - МКХ-10).

Згідно з п. 1-4 глави 12 Розділу ІІІ Положення у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців Держприкордонслужби встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв.

Причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців Держприкордонслужби при медичному огляді визначають постійно діючі госпітальні (гарнізонні) ВЛК, у складних випадках - ЦВЛК.

Причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у колишніх військовослужбовців Держприкордонслужби та військових частин прикордонних військ СРСР та їх органів управління, дислокованих на території України, визначає ЦВЛК та оформлюється протоколом засідання ЦВЛК з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

1) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов`язків військової служби під час служби у складі діючої армії та флоту в роки Великої Вітчизняної війни та війни з Японією (Другої світової війни), участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни (Другої світової війни), а також при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота), або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань;

2) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане за наявності обставин, передбачених частиною третьою статті 24 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу";

при ураженнях, зумовлених дією ДІВ, джерел ЕМП, ЛВ, мікроорганізмів I, II груп патогенності, а також токсичних речовин, які виникають у зв`язку з виконанням обов`язків військової служби, приймається постанова "Травма (зазначити фактор), ТАК, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби";

3) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби, або одержане внаслідок вчинення цією особою правопорушення;

4) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік держав і періодів бойових дій на їх території, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1994 року № 63 (із змінами)), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій;

зазначена постанова ВЛК приймається також, коли наявне захворювання за зазначений період служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з країни, де велись бойові дії, або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести початок захворювання на період участі в бойових діях;

5) "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби;

постанова ВЛК у такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у абзаці другому пункту 4 цієї глави, а також тих, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і визнані учасниками бойових дій, за наявності медичних документів, виданих (складених) у зазначений період, які підтверджують факт виникнення (розвитку) захворювання в період перебування в діючій армії або у складі сил і засобів, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення;

зазначена постанова ВЛК приймається також при хронічних повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з діючої армії, складу сил та засобів, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести початок захворювання на період перебування в діючій армії або безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення;

6) "Захворювання (поранення, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, які не входять до складу діючої армії, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності;

у такому самому формулюванні приймаються постанови ВЛК при медичному огляді військовослужбовців за результатами захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв, одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні;

7) "Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі захворювання, не діагностовані при призові (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу) і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби;

постанова ВЛК в такому формулюванні приймається також за наслідками захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв, якщо вони одержані до призову на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, прийняття на військову службу за контрактом і військова служба не вплинула на вже наявні наслідки захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва і придатність до військової служби;

8) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі ІНФОРМАЦІЯ_2 " - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) отримане військовослужбовцем при виконанні миротворчих операцій Місії ООН на території інших держав, де велись бойові дії, і він визнаний учасником бойових дій;

9) "Захворювання, ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби під час участі в бойових діях у складі ІНФОРМАЦІЯ_2 " - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій у складі Миротворчих Сил ООН на території інших держав, де велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій, за період служби у складі миротворчого персоналу досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності, та він визнаний учасником бойових дій;

постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з країни, де велися бойові дії, або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дають змогу віднести початок захворювання на період участі в бойових діях у складі Миротворчих Сил ООН;

10) "Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби у складі Миротворчих Сил ООН" - якщо захворювання виникло у військовослужбовця при виконанні миротворчих операцій у складі Миротворчих Сил ООН на території інших держав, де не велись бойові дії, або захворювання, що виникло до виконання миротворчих операцій у складі Миротворчих Сил ООН, за період служби у складі миротворчого персоналу досягло такого розвитку, який обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності;

11) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби у складі миротворчого персоналу" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час виконання обов`язків військової служби у складі миротворчого персоналу.

Згідно з п. 1 глави 11 Розділу ІІІ Положення постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів.

ВЛК при винесенні постанови оцінює висновки лікарів за результатами медичного огляду в закладі охорони здоров`я Держприкордонслужби, документи особи, які характеризують стан її здоров`я, з інших закладів охорони здоров`я (результати обстежень, висновки лікарів і спеціалістів тощо) за наявності, які є додатковими матеріалами для встановлення діагнозу.

У прийнятті постанови голова та члени ВЛК незалежні, у разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК.

Спірним питанням у цій справі є правомірність встановлення позивачу в оскарженому протоколі засідання ЦВЛК ДПС України № 114 від 04.08.2022 причинного зв`язку захворювань, поранень травм «Захворювання, НІ, пов`язані з проходженням військової служби». Як зазначає відповідач, такий висновок висновувався у зв`язку з тим, що встановлені діагнози позивача визначені у період з 2018 року по 2021 рік, тому оскільки позивач не надав на розгляд медичні документи, що підтверджували б факт виникнення захворювань під час безпосередньої участі в складі сил АТО, то у ЦВЛК ДПС України відсутні підстави для винесення постанови про причинний зв`язок захворювання із захистом Батьківщини відповідно до п.п. 5 п. 4 глави 12 Розділу III Положення.

Поряд з цим, позивач вважає, що відповідач, в якості формулювання повинен був зазначити пп. 5 п. 4 підрозділ 12 розділу ІІІ Положення, а саме: «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини». На переконання позивача, відповідач в порушення п. 1 Глави 11 "Постанови ВЛК" Розділу "Медичний огляд ВЛК" Положення № 333 не надав належної оцінки документам, які характеризують стан його здоров`я, з інших закладів охорони здоров`я (результати обстежень, висновки лікарів і спеціалістів тощо).

Як зазначалось, пп. 5 п. 4 п. 12 глави ІІ Положення передбачено, що постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, що входять до складу діючої армії, або коли захворювання, яке виникло до цього, у період служби у військових частинах і установах, які входять до складу діючої армії, досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби;

постанова ВЛК у такому формулюванні приймається щодо військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, зазначених у абзаці другому пункту 4 цієї глави, а також тих, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і визнані учасниками бойових дій, за наявності медичних документів, виданих (складених) у зазначений період, які підтверджують факт виникнення (розвитку) захворювання в період перебування в діючій армії або у складі сил і засобів, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.

Тобто, причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв приймається у формулюванні: "Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини" за наявності медичних документів, виданих (складених) у період, коли військовослужбовці, зокрема, брали участь в антитерористичній операції, та які підтверджують факт виникнення (розвитку) захворювання в період перебування в діючій армії або у складі сил і засобів, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції.

У той же час, пп. 7 п. 4 п. 12 глави ІІ Положення передбачено, що постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв приймаються в таких формулюваннях: "Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в того, хто пройшов медичний огляд, до призову на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, прийняття на військову службу за контрактом (у тому числі захворювання, не діагностовані при призові (під час прийому на військову службу), але патогенетично їх розвиток почався до призову (до прийому) на військову службу) і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання і придатність до військової служби;

постанова ВЛК в такому формулюванні приймається також за наслідками захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв, якщо вони одержані до призову на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, прийняття на військову службу за контрактом і військова служба не вплинула на вже наявні наслідки захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва і придатність до військової служби;

Тобто, у разі виникнення в особи захворювання, яка, зокрема, пройшла медичний огляд за призовом під час мобілізації, але патогенетично розвиток захворювання почався до призову на військову службу і військова служба не вплинула на вже наявне захворювання застосовується причинний зв`язок захворювання: «Захворювання, НІ, не пов`язане з проходженням військової служби».

Матеріали справи свідчать, що діагнози позивача: «ДЕП II ст. змішаного ґенезу (а/с, г/х, дисметаболічна) зі стійким вираженим вестибуло-атактичним, цефалічним, астеноневротичним синдромами, мнестичним і когнітивним зниженнями, диссомнією. Наслідки ГПМК (2018 р.) за ішемічним типом у басейні ПСМА з лівобічним спастичним геміпарезом. Поширений остеохондроз, спондильоз з переважним ураженням шийного, попереково-крижового відділів хребта, ускладнений протрузіями МХД СЗ-С6, абсолютний стеноз спинномозкового каналу на даному рівні з правобічною радикулопатією з порушенням функції правої верхньої кінцівки, виражений больовий мязевотонічний синдром, прогресуючий перебіг. Гіпертонічна хвороба III ст., 2 ступ., ризик 4. ІХС: атеросклеротичний кардіосклероз. СН II А ст. Цукровий діабет ІІ тип, середньої важкості. Діабетична полінейропатія, ангіопатія нижніх кінцівок. ДОА правого плечового суглобу» встановлені у період з 2018 року по 2021 рік.

Отже, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт виникнення захворювань під час безпосередньої участі в складі сил АТО, то, на переконання суду, у ЦВЛК ДПС України відсутні підстави для винесення постанови про причинний зв`язок захворювання із захистом Батьківщини відповідно до п.п. 5 п. 4 глави 12 Розділу III Положення.

При цьому, суд зауважує, що у своєму позові позивач не ставить під сумнів законність процедури прийняття відповідачем цього рішення.

Разом з тим, суд зазначає, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу, а також питання визначення причинного зв`язку захворювань за результатами медичного обстеження, є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Отже, надання оцінки діагнозу позивача щодо часу виникнення хвороби виходить за межі судового розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18.

Виходячи з викладеного та беручи до уваги достатній і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а його вимоги такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно із частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов задоволенню не підлягає, то підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.