КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2023 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 761/22576/22

номер провадження 22-ц/824/12021/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,за участю секретаря судового засідання Єфіменко І.О.,учасники справи: представник позивача ОСОБА_1 ,

третя особа ОСОБА_2 ,

представник третіх осіб ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_1

на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 травня 2023 року /суддя Притула Н.Г./

у справі за позовом ОСОБА_4 до Шевченківського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про встановлення неправильності актового запису про народження позивача, -

В С Т А Н О В И В:

21 жовтня 2022 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_4 до Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення неправильності актового запису. Заявник просила встановити, що актовий запис №1971 від 26.12.1968 року про народження ОСОБА_6 (після укладення шлюбу - ОСОБА_4 ) 06.12.1968 р. в частині зазначення в розділі «Відомості про батька» прізвища батька « ОСОБА_4 » є неправильним;

- зобов`язати Шевченківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести виправлення та зміни до запису актів цивільного стану в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян про народження ОСОБА_6 (після укладення шлюбу - ОСОБА_4 ), виправивши та змінивши в розділі «Відомості про батьків» прізвище батька з « ОСОБА_4 » на « ІНФОРМАЦІЯ_7 » із зазначенням дати його народження « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 24 травня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. /а.с. 173-176/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, задовольнивши позовні вимоги.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини справи, зокрема те, що спірні правовідносини пов`язані із таким фактом та обставинами, як народження позивача та реєстрацією її народження, яка мала бути здійснена за правилами чинного на той час законодавства - 1968 р. Вказував, що при розгляді справи не спростовано того, що зі змісту Актового запису № 1971 від 26.12.1968 р., запис про народження позивачки був здійснений неправильно. Неправильність полягала в тому, що в якості батька позивачки було вказано не ОСОБА_9 (чоловіка ОСОБА_6 ), а неіснуючого ОСОБА_10 . Такий запис про батька позивачки здійснений за "за заявою матері", незважаючи на те, що позивачка була народжена матір`ю, яка перебувала у шлюбі з ІНФОРМАЦІЯ_7 . Водночас, за правилами КЗСОШ, запис про батька дитини «за вказівкою матері» допускався лише щодо випадків народження дитини матір`ю, яка не перебувала в зареєстрованому шлюбі. Також судом першої інстанції не застосовано Закон СРСР від 27.06.1968 р. яким були затверджені, введені в дію «Основи законодавства Союзу РСР і союзних республік про шлюб та сім`ю». Отже, щодо походження дитини від батьків у шлюбі з огляду на згадані вище вимоги ст.2 КЗСОШ та ст. 16, 17 Основ, в розділі "Відомості про батька" мав бути записаний ОСОБА_9 , чоловік матері позивачки, оскільки позивачка вважалась такою, що походить від батьків, які перебувають у шлюбі, а тому, актовий запис про народження позивачки є неправильним. Позовні вимоги позивача ґрунтуються на юридичному факті, який визнається та не спростований в судовому порядку, а саме на факті перебування ОСОБА_9 та ОСОБА_11 у шлюбі на час народження позивачки, що виключає потребу встановлювати кровне (біологічне) споріднення між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 (позивачем), оскільки до народження позивача застосовуються наслідки народження її у шлюбі.

Представник Шевченківського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Н. Годзевич просила розглядати справу без їх участі та пояснила, що на зберіганні в архіві відділу наявний актовий запис про народження заявниці, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , № 1971 від 26.12.1968 року. 21 серпня 2004 року на підставі висновку № 179 від 13.08.2004 року, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції міста Києва (нині Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)), до вищезазначеного актового запису внесені зміни, а саме: змінено прізвище батька дитини з " ОСОБА_4 " на " ІНФОРМАЦІЯ_7 ", доповнено відомості щодо дати народження батька " ІНФОРМАЦІЯ_3 ", що підтверджується відповідною відміткою (штамп із зазначенням підстави, номерів граф, у які внесені зміни, дати внесення змін, підпис виконавця, печатка відділу). 10 березня 2021 року на підставі рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 04.06.2020 року та ухвали Рівненського окружного адміністративного суду 08.07.2020 року, справа № 460/1755/19, до вищезазначеного актового запису внесені зміни, а саме: змінено прізвище батька дитини з " ІНФОРМАЦІЯ_7 " на " ОСОБА_4 ", виключені відомості щодо дати народження батька, що підтверджується відповідною відміткою (штамп із зазначенням підстав, номерів граф, у які внесені зміни, дати внесення змін, підпис виконавця, печатка відділу).

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, третьої сторони ОСОБА_2 , її представника, яка також представляла інтереси ОСОБА_5 , перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.

Судом встановлено, що 5 червня 1968 року був зареєстрований шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_11 про що 15.06.1968 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції міста Києва вчинено актовий запис №277. Подружжя, як вбачається, прізвища не змінювали.

ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась ОСОБА_6 про що 26.12.1968 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції міста Києва вчинено актовий запис №1971.

З Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану вбачається, що батько - ОСОБА_10 записаний за заявою матері.

В подальшому, рішенням Подільського районного суду м. Києва від 08.06.1970 року ОСОБА_9 було визнано недієздатним.

17.09.1970 року було зареєстровано розірвання шлюбу між ОСОБА_12 та ОСОБА_11 про що Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції міста Києва вчинено актовий запис №586.

ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

12.02.2003 року ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_13 та змінила прізвище на « ОСОБА_4 ».

Як вбачається з копії актового запису цивільного стану про народження ОСОБА_6 №1971 від 26.12.1968 року, 21 серпня 2004 року у вказаний актовий запис внесено зміни, на підставі висновку про внесення змін до актового запису цивільного стану №179 від 13.08.2004 року, складеного відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у місті Києві, а саме змінено прізвище батька дитини з « ОСОБА_4 » на « ІНФОРМАЦІЯ_7 », додано інформацію щодо дати народження батька дитини « ІНФОРМАЦІЯ_3 », проставлена відмітка про анулювання вперше виданого свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , а також додано відмітку про повторно видане свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 21.08.2004 року.

ОСОБА_2 , яка є племінницею померлого ОСОБА_9 , не погодилась із внесеними змінами та звернулась з позовом до Шевченківського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві про визнання дій неправомірними, скасування змін до актового запису.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 04.06.2020 року, визнано протиправними дії Шевченківського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві щодо внесення 21 серпня 2004 року змін до актового запису №1971 від 26 грудня 1968 року про народження ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в частині внесення змін до графи "Відомості про батька" де прізвище батька з " ОСОБА_4 " змінено на " ІНФОРМАЦІЯ_7 " та у графу "Відомості про батька: дата народження" де інформація відсутня змінено на " ІНФОРМАЦІЯ_3 "; визнано незаконними та скасовані зміни від 21 серпня 2004 року, внесені до актового запису №1971 від 26 грудня 1968 року про народження ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в частині внесення змін до графи "Відомості про батька" де прізвище батька з " ОСОБА_4 " змінено на " ІНФОРМАЦІЯ_7 " та у графу "Відомості про батька: дата народження" де інформація відсутня змінено на " ІНФОРМАЦІЯ_3 ".

Рішення набрало законної сили.

Суди встановили, що враховуючи те, що ОСОБА_9 , відомості про якого внесені у графу «батько», у порядку внесення змін до актового запису про народження ОСОБА_6 №1971 від 26.12.1968 року, позбавлений дієздатності, та враховуючи, що відомості про батька, у вказаному акті про народження, були внесені за заявою матері - « ОСОБА_10 » без зазначення дати народження» єдиною підставою для внесення відповідних змін до актового запису про народження, в частині відомостей про батька дитини, є рішення суду про встановлення батьківства.

При зверненні до суду з позовом, позивач зазначала, що існує неправильність актового запису в частині зазначення прізвища батька позивача.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вірно керувався ст. 9 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» яка визначає, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 № 96/5 (п.12.1) передбачено, що підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема:

2.13.1 рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану;

2.13.4 заява про визнання батьківства;

2.13.5 заява матері, яка не перебуває у шлюбі, опікуна, піклувальника або самої повнолітньої особи щодо внесення відомостей про батька дитини, якщо вони не зазначені в актовому записі про народження відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України;

2.13.12. Внесення змін до актових записів цивільного стану можливе також і в інших окремих випадках, якщо це не суперечить чинному законодавству України.

Пунктами 3, 4, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07 липня 1995 «Про практику розгляду судами справ про встановлення неправильності запису в актах громадянського стану» зауважено, що суд розглядає заяви про встановлення неправильності запису в акті громадянського стану як у випадках не виправлення органами реєстрації актів громадянського стану помилок, допущених при складанні актового запису, так і при відмові зазначених органів внести в ці записи передбачені законодавством зміни (прізвища, імені, по батькові тощо) і доповнення (наприклад, про національність і громадянство батьків). З такими заявами до суду можуть звертатися особи, щодо яких складено актовий запис. Питання щодо встановлення неправильності в актовому записі про народження, суд вирішує на підставі письмових (архівних матеріалів; відомостей, які містяться в паспорті; довідок з місця роботи, навчання, проживання; військових, профспілкових, інших посвідчень тощо) та інших доказів, що з достовірністю підтверджують заявлену вимогу. Суд постановляє рішення про неправильність запису в акті громадянського стану, саме в тій частині цього запису, в якій встановлено неправильність, а не запису всього акта громадянського стану.

В позовній заяві, як на підставу заявлених вимог, позивач посилалась на статтю 16 Основ СРСР та союзних республік про шлюб і сім?ю від 27.06.1968 року в якій зазначено, що взаємні права та обов`язки батьків та дітей ґрунтуються на походженні дітей, посвідченому в установленому порядку та ст.17 вказаних Основ за якою, батько і мати, які перебувають між собою в шлюбі, записуються батьками дитини в книзі записів про народження по заяві будь-кого з них.

Однак суд першої інстанції вказував на те, що мати позивача - ОСОБА_11 у власній заяві не вказала, що дитина походить від подружжя, та подавши таку заяву вона фактично визнала, що позивач не походить від ОСОБА_9 . В той же час, факт перебування осіб в шлюбі не свідчить однозначно про походження дитини від чоловіка з яким мати перебуває в шлюбі.

Таким чином, враховуючи що зазначення батька в актовому записі про народження дитини зі слів матері не є неправильністю актового запису, позивач не надала суду доказів що вона походить від ОСОБА_9 , тому суд першої інстанції обґрунтовано не вбачав підстав для задоволення заявлених вимог.

Доводи апеляційної скарги, про те, що судом першої інстанції не було враховано імперативні приписи чинного на той час законодавства - 1968 р., вимоги ст.2 КЗСОШ та ст. 16, 17 Основ, а тому, в розділі "Відомості про батька" мав бути записаний ОСОБА_9 , чоловік матері позивачки, оскільки позивачка вважалась такою, що походить від батьків, які перебувають у шлюбі, а тому, актовий запис про народження позивачки є неправильним, апеляційним судом відхиляються, з огляду на таке.

Так, після видання Сімейного кодексу УРСР 1926 р. сімейне право розвивалося в напрямку уніфікації норм шляхом видання загальносоюзних актів, які були обов`язковими для всіх республік СРСР.

Указ Президії Верховної Ради СРСР від 8 липня 1944 р. «Про збільшення державної допомоги вагітним жінкам, багатодітним і одиноким матерям, посилення охорони материнства і дитинства і заснування ордена «Материнська слава» і медалі «Медаль материнства» являв собою складний законодавчий акт, він містив у собі дві групи заходів - соціальні і правові. Соціальні заходи йшли по лінії посилення матеріальної допомоги держави багатодітним сім`ям (при народженні 2-ї і кожної наступної дитини), встановив почесне звання «Мати-героїня» (10 дітей), орден «Материнської слави» (7-9 дітей), «Медаль материнства» (5-6 дітей).

Указ вирішив найбільш спірне питання - питання про форму шлюбу: «Тільки зареєстрований шлюб породжує права і обов`язки подружжя», - говориться в ньому. Також вирішено в Указі питання про розірвання шлюбу - тільки в судовому порядку.

Указ анулював всякий правовий зв`язок позашлюбної дитини з батьком, зберігши його тільки по лінії матері, вперше провівши межу між дітьми шлюбними і позашлюбними, скасувавши правило, яке існувало раніше, що одинока мати може звертатися до суду про встановлення батьківства і про стягнення аліментів на позашлюбну дитину, і встановив, що при реєстрації народження позашлюбної дитини в РАГСі вона записується за прізвищем матері з присвоєнням їй ім`я по батькові за вказівкою матері. Прийнявши таке рішення про правове положення позашлюбних дітей, Указ разом з тим вирішив питання про виховання і державне аліментування цих дітей замість приватного аліментування, яке існувало раніше.

Апеляційний суд зауважує на тому, що ОСОБА_6 народилась хоч і у шлюбі, водночас лише через пів року після одруження ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , отже достеменно стверджувати про те, що ОСОБА_6 походить від ОСОБА_9 не вбачається можливим саме з огляду на термін перебування сторін у шлюбі, до моменту народження ОСОБА_11 - з червня 1968 р. по грудень 1968 р.

27 червня 1968 року були прийняті Основи законодавства Союзу РСР і союзних республік про шлюб і сім`ю (далі Основи), які введені в дію з 01 жовтня 1968 року і які по-новому вирішили цілий ряд питань сімейного права. Основні завдання даної галузі права були викладені в статті 1 Основ: подальше зміцнення сім`ї, побудова сімейних відносин на добровільному шлюбному союзі жінки і чоловіка, на вільних від матеріальних розрахунків почуттях взаємної любові, дружби і поваги всіх членів сім`ї, виховання дітей сім`єю, всемірна охорона інтересів матері і дітей і забезпечення щасливого дитинства кожній дитині, виховання почуття відповідальності перед сім`єю та інше.

На базі даних Основ був прийнятий Кодекс про шлюб та сім`ю України, який був затверджений Законом УРСР від 20 червня 1969 року і вступив в дію з 1 січня 1970 року.

Відповідно до порядку введення в дію Кодексу про шлюб та сім`ю Української РСР, затвердженого Указом Президії ВР УРСР, відповідно до Закону Української РСР від 20 червня 1969 року "Про затвердження Кодексу про шлюб та сім`ю Української РСР" до приведення законодавства Української РСР у відповідність з Кодексом про шлюб та сім`ю Української РСР, діючі акти шлюбно-сімейного законодавства Української РСР застосовуються, оскільки вони не суперечать Кодексу про шлюб та сім`ю Української РСР. Кодекс про шлюб та сім`ю Української РСР застосовується до шлюбно-сімейних правовідносин, що виникли після введення його в дію, тобто з 1 січня 1970 року. По шлюбно-сімейних правовідносинах, які виникли до 1 січня 1970 року, Кодекс застосовується до тих прав і обов`язків, що виникнуть після введення в дію Кодексу, за винятками, встановленими Указом. Правовідносини сторін до винятків не відносяться.

Водночас, встановлено, що згідно актового запису про народження заявниці №1971 від 26.12.1968 року, складеного рукописним способом відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції міста Києва на ОСОБА_6 , державна реєстрація народження проведена за заявою матері дитини, що підтверджується відомостями графи "відомості про заявника", де зазначено " ОСОБА_11 , пасп. Х VІІ-ГК 602850, Шевчен. РВМ Києва 23 травня 1961 р., АДРЕСА_1 " та відповідає відомостям графи "відомості про матір", де зазначено " ОСОБА_11 , АДРЕСА_1 " та графи "підпис заявника"; в графі "особливі позначки" зазначено "батько записаний за заявою матері", крім того в цій графі іншим почерком, над основою відміткою зазначено "Вид, дов. у соцзабез 7.Х.75".

Зазначені дані можуть свідчити про волю ОСОБА_11 щодо запису дитини за прізвищем матері і отримання у зв`язку з цим соціальної допомоги.

Однак, встановити дійсні обставини волі та підстав такого запису не є можливим у зв`язку зі смертю ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та давністю правовідносин.

Водночас, правильності дій державних органів щодо зміни актового запису вже була надана відповідна оцінка адміністративним судом.

Серед іншого, зокрема зазначено, що єдиною підставою для внесення відповідних змін до актового запису про народження, в частині відомостей про батька дитини, є рішення суду про встановлення батьківства, з чим погоджується апеляційний суд.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 травня 2023 року - залишити без задоволення.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 24 травня 2023 року - залишити без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: