РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2023 року справа № 580/9605/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово в складі головуючої судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом адвоката Кокаревої Є.О. від імені ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

16.10.2023 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов адвоката Кокаревої Є.О. (02218, м.Київ, вул.Райдужна, 55 офіс 201) від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивач) до Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі відповідач 1), Головного управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, м.Івано-Франківськ, вул.Січових Стрільців, буд.15; код ЄДРПОУ 2055108) (далі відповідач 2) про:

визнати протиправним рішення відповідача 1 від 20 вересня 2023 року №103950004564, яким йому відмовлено у переході на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

визнання протиправним рішення відповідача 2 від 12 червня 2023 року №103950004564, яким йому відмовлено у переході на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, та не зарахування до страхового стажу періоду роботи на посаді газоелектрозварника з 03.05.1998 до 25.07.2002;

зобов`язання відповідача 1 перевести його на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком 2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з дня його первинного звернення до пенсійних органів України , а саме - з 05.06.2023 року, враховуючи, що територіальні органи ПФУ є єдиною системою, що утворює Пенсійний Фонд України;

зобов`язання відповідача 2 зарахувати до пільгового стажу період роботи за Списком №1 кратно на посаді слюсаря з ремонту реакторно-турбінного обладнання четвертого розряду на дільниці з ремонту та монтажу апаратури Хмельницької АЕС згідно з записами трудової книжки НОМЕР_2 у період з 31.07.1992 до 14.06.1995 та довідки від 22.03.2023 № 51-351, та період роботи на посаді газоелектрозварника з 03.05.1998 до 25.07.2002 з дня його первинного звернення, а саме з 05.06.2023;

стягнення на користь позивача витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору.

Обґрунтовуючи позов зазначено, що відповідачі відмовили у переході на пенсію за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу за його наявності. Вважає, що відповідачі порушуючи закон відмовили у призначені пенсії.

Ухвалою суду від 19.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Вказану ухвалу сторони отримали 19.10.2023, що підтверджується довідками про доставку електронних листів в їх електронні кабінети.

07.11.2023 від відповідача 2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Обгрунтовуючи зазначив, що із заявою про призначення пенсії позивач звернувся у віці 56 років 6 місяців 29 днів. Загальний страховий стаж заявника 30 років 26 днів. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу роботи не зараховано періоди роботи: 03.05.1998 до 25.07.2002 та з 03.05.1998 до 25.07.2002. Відповідно до записів у трудовій книжці позивача від 12.07.2002 періоди роботи з 31.07.1992 до 14.06.1995 та з 03.05.1998 до 25.07.2002 не зараховані до страхового стажу, оскільки вони не засвідчені підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства. Відокремлений підрозділ Хмельницька АЕС ДП Національна атомна енергетична компанія Енерго Атом видав довідки від 22.03.2023 за №51-351 та від 22,03.2023 року №51-352, згідно з якими позивач: 31.07.1992 прийнятий слюсарем з ремонту реакторно-турбінного устаткування дільниці з ремонту та монтажу арматури цеху централізованого ремонту (наказ №790 ос від 30.07.1992), 14.06.1995 звільнений з роботи за власним бажанням. Вказана довідка має лише інформативний характер, оскільки не містить даних про характер виконуваної роботи, зайнятість протягом повного робочого дня. Тому підстави для зарахування до пільгового стажу періоду роботи за Списком №1 кратно згідно зі вказаною довідкою відсутні. Уточнюючу довідку за період роботи з 03.05.1998 до 25.07.2002 на посаді газоелектрозварника в ПП Алекс позивач не надав. Тому вказаний період не зараховано до пільгового стажу позивача. Оскільки за періоди роботи з 31.07.1992 до 14.06.1995 та з 03.05.1998 до 25.07.2002 позивач не надав документи, які підтверджують атестацію робочих місць, підстави для зарахування вказаного періоду роботи до страхового стажу відсутні. Звертає увагу, що трудова книжка позивача НОМЕР_2 видана 12.04.2002, а перший запис у ній здійснений 01.09.1983, що викликає сумніви у правомірності її видачі. Тому підстав для зарахування вказаних вище періодів до стажу роботи позивача не має. Водночас позивач 27.06.2023 повторно звернувся заявою про призначення пенсії, яку скеровано для опрацювання до ГУ ПФУ у Вінницькій області. За результатами розгляду прийняте рішення про призначення пенсії з інвалідності. 11.09.2023 позивач звернувся заявою про перехід на інший вид пенсії, а саме з пенсії з інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах. За принципом екстериторіальності зазначену заяву скеровано для опрацювання відповідачу 1. За результатами розгляду 20.09.2023 прийнято рішення №103950004564 про відмову в переході на пенсію за віком на пільгових умовах.

13.11.2023 від відповідача 1 до суду надійшов відзив з проханням у задоволенні позову відмовити. Вказує, що позивач двічі звернувся до органів Пенсійного фонду України заявами про переведення з одного виду пенсії на інший: заяву від 05.06.2023 розглянув відповідач 2 та прийняв рішення про відмову у переведені на пенсію за віком на пільгових умовах від 12.06.2023 № 103950004564, заяву від 11.09.2023 розглянув відповідач 1 та прийняв рішення від 20.09.2023 № 20.09.2023. До пільгового стажу не зараховано період роботи згідно з довідкою від 22.03.2023 № 51-351 з 31.07.1992 до 14.06.1995, оскільки посада слюсарем з ремонтно-турбінного устаткування передбачена списком № 1. Він не надав наказ про результати атестації робочих місць за умовами праці. Тому прийнято рішення від 20.09.2023 № 103950004564 про відмову позивачу у переході на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 у зв`язку з відсутністю пільгового стажу роботи. Стаж позивача обчислено на підставі документів, які надані до заяви про переведення на інший вид пенсії. Жодних рішень щодо прийому чи відмови у прийомі документів відповідач не приймав. Позивач 11.09.2023 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду заявою про переведення з пенсії по інвалідності, яку призначено відповідно до Закону України № 1058-IV, на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України № 1058-IV. Отже, позовні вимоги позивача до відповідача 1 з 05.06.2023 не обґрунтовані. Прийняття рішення про призначення пенсії є виключними дискреційним повноваженням відповідача, а втручання у таку діяльність виходить за межі завдань адміністративного судочинства. Вказав, що немає змоги надати копії документів, зазначених в ухвалі від 19.10.2023, оскільки електронна пенсійна справа позивача після відпрацювання передана засобами програмного забезпечення до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання позивача, тобто, до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області.

14.11.2023 від представника позивача адвоката Кокаревої Є.О. надійшла відповідь на відзив. Обгрунтовуючи зазначила, що до пільгового стажу позивача підлягає зарахуванню відповідно до Списку 2 у редакції 1956 року служба в армії у період 02.06.1985 до 15.06.1987. Пільговий стаж позивача за Списком 2 відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 у період навчання на денній формі, роботи у плавскладі фоту та служби в армії становить 3 роки 9 місяців 7 днів. Відповідно до записів №№05-06 трудової книжки позивач прийнятий на роботу з 20.04.1988 на посаду слюсаря третього розряду парогазотурбінного устаткування на дільнцю Львіватоменергоремонт Хмельницької АЕС, де працював до 31.05.1991, що підтверджується випискою з наказу № 417 к від 20 квітня 1988 року. Відповідно до постанови Ради міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 затверджено Список 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Розділ XIV Списку 2 Електростанції, енергопотяги, паросилове господарство для виробничої мети містить посади: слюсарі та електромонтери діжурні, слюсарі та електромонтажери ремонту та обслуговування обладнання та автоматики в цехах: котельнях, машинних (теплосилових), паливоподачі та пилеприготування, слюсарі та чергові слюсарі ремонту та обслуговування обладнання, автоматики та контрольно-вимірювальних виробів у котельних та машинних цехах. Отже, виконувана позхивачем робота та посада відноситься до Списку 2. Стаж роботи за вказаною посадою становить 3 роки 1 місяць12 днів. Стверджує, що право на пенсію на пільгових умовах у позивача вже існувало на дату первинного звернення до пенсійних органів, а саме з 05.06.2023. Відповідачі протиправно двічі відмовили йому. Відповідно до ст. 56 Закону України Про пенсійне забезпечення при призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах. Відповідно до запису трудової книжки № 09-10 позивач працював з 03.05.1998 до 25.07.2002 на посаді газоелетрозварника у приватному підприємстві Алекс. Зазначений період роботи не зарахований до страхового стажу позивача, оскільки запис не засвідчено підписом відповідальної особи та не скріплено відтиском печатки, чим порушено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок, затверджену від 29.07.1993 № 58. Щодо не зарахування відповідачами періоду роботи позивача з 03.05.1998 до 25.07.2002 на посаді газоелетрозварника у приватному підприємстві Алекс зазначила, що вказана посада відноситься до посад, передбачених Списком 2 виробництв, робіт, професій посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість у яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162 Розділ ХХХІІІ, позиція 23200000-19756. Тому стаж роботи позивача на вказаній вище посаді становить 4 роки 2 місяці 23 дні. Отже, пільговий стаж роботи позивача за Списком №1 та Списком №2 сумарно становить 13 років 9 місяців 26 днів, що дає право позивачу на пенсію зі зниженням пенсійного віку. Водночас пільговий стаж за Списком №2 становить 11 років 1 місяць 12 днів, що є достатнім для переходу на пенсію за віком на пільгових умовах. На дату первісного звернення до пенсійних органів, а саме 05.06.2023 позивачу виповнилося 56 років 6 місяців 29 днів. Тому просила задовольнити позов у повному обсязі.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Згідно з копією диплому № НОМЕР_3 позивач 01.09.1983 вступив до Новоладожського СМПТУ №202 та отримав професію судоводія. Архівною довідкою «ОАО» ВОЗНЕСЕНСКАЯ РЄБ ФЛОТА від 08.07.2016 №05-04-720 підтверджується, що працював на Вознесенській ремонтно-експлуатаційній базі флоту повний робочий день:

з 28.04.1994 до 01.05.1984 (наказ від 28.04.1984 №65 в штатній посаді кермового-моториста вантажотеплоходу «Волго-Дон-5008»);

з 02.05.1984 до 27.01.1985 (наказ від 03.05.1984 №68-л от в штатній посаді кермового-моториста вантажотеплоходу «Волго-Дон-193»);

23.05.1985 звільнений (наказ від 23.05.1985 №98-л).

З 01.11.1984 до 30.11.1984 позивачу надавалася відпустка ГПТУ. З 28.01.1985 до 23.05.1985 позивач направлений на збори ВС (наказ від 04.02.1985 №22-л). Зазначено, що вказана вище робота на зазначених посадах дає право виходу на пенсію на пільгових умовах відповідно до ст.30 п.1 підп.9 Закону від 28.12.2013 №400-ФЗ «Про страхові пенсії».

Випискою з наказу від 20.04.1988 №417к Відкритого акціонерного товариства «Львівенергоремонт» підтверджується, що позивач з 20.04.1988 прийнятий на роботу з тижневим випробувальним терміном на Хмельницьку дільницю підприємства за спеціальністю слюсаря парогазотурбінного устаткування 3 розряду.

Випискою з наказу від 20.05.1991 №373-к Відкритого акціонерного товариства «Львівенергоремонт» підтверджується, що позивач з 31.05.1991 звільнений за переводом в Мале приватне підприємство «Котлосервіс» на підставі п.5 ст.36 КЗпП УРСР.

Зазначені вище виписки з наказів завірені штампами підприємства, підписані головою правління-генеральним директором ВАТ«Львівенергоремонт» ОСОБА_2 та працівником відділу кадрів Шиприкевич Л.І.

Копією наказу №790лс Хмельницької атомної електростанції про прийом на роботу підтверджується, що позивач з 31.07.1992 прийнятий на роботу на вказане підприємство на посаду слюсаря по 4 розряду ОВ-1, 20%.

Копією наказу від 13.06.1995 №993лс Хмельницької атомної електростанції про прийом на роботу підтверджується, що позивач з 14.06.1995 звільнений з роботи на підставі ст.38 КЗпП України у зв`язку зі зміною місця проживання.

Зазначені вище накази завірені штампом відділу кадрів вказаного вище підприємства та підписані відповідним працівником.

Згідно з довідкою Відокремленого підрозділу «ХМЕЛЬНИЦЬКА АЕС» від 22.03.2023 №51-351 позивач працював повний робочий день у вказаному вище підприємстві з 31.07.1992 (наказ від 30.07.1992 № 790 ос) до 14.06.1995 (наказ від 13.06.1995 №993 ос) 02 роки 10 місяців 14 днів, постійно зайнятий на експлуатації, ремонті і налагодженні технологічного обладнання, вентиляції, систем управління, приладів технологічного та радіаційного контролю, на роботах по виведенню із експлуатації атомних реакторів різного призначення і атомних станцій в умовах радіаційної шкідливості, за професією, посадою слюсар з ремонту реакторно-турбінного устаткування, дільниця з ремонту та монтажу арматури у цеху централізованого ремонту, що передбачена Списком №1, розділу ХХІV, підрозділ 12406000-17541, код КП 7233.1/18544/9. Підстава постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162. Підставою видачі довідки зазначено накази за 1992-1995 роки, особові рахунки нарахування заробітної плати за 1992-1995 роки, особова картка форми П2.

Довідкою Відокремленого підрозділу «ХМЕЛЬНИЦЬКА АЕС» від 22.03.2023 №51-352 підтверджується, що позивач працював у вказаному вище підприємстві з 31.07.1992 (наказ від 30.07.1992 № 790 ос) прийнятий на посаду слюсаря з ремонту реакторно-турбінного устаткування дільниці з ремонту та монтажу арматури централізованого ремонту. 14.06.1995 (наказ від 13.06.1995 №993 ос) звільнений з роботи за власним бажанням у зв`язку зі зміною місця проживання на підставі ст.38 КЗпП України. Підставою для видачі довідки зазначено накази за 1992-1995 роки, особова картка форми П-2.

Згідно з відомостями Форми РС-право в пенсійній справі №103950004564 позивачу з 27.06.2023 призначена пенсія з інвалідності. Стаж становить 30 років 9 місяців 3 дні.

05.06.2023 позивач звернувся заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києва, в якій просив призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах. Вказана заява прийнята 05.06.2023 і зареєстрована за №4212. До заяви додав перелік документів.

12.06.2023 відповідач 2 прийняв рішення №103950004564 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах позивачу. У рішенні зазначив, що згідно з наданими документами страховий стаж становить 30 років 26 днів. Вік заявника 56 років 6 місяців 29 днів. Стаж роботи за Списком 31 не визначено. До стажу роботи за Списком №1 не зараховано періоди роботи згідно з довідкою від 22.03.2023 №51-351, яка підтверджує спеціальний стаж на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, оскільки в матеріалах справи відсутні накази про результати атестації робочих місць. Водночас позивач не долучив до матеріалів справи інформацію про делегування підпису керівника заступнику генерального директора за персоналом. Згідно з дублікатом трудової книжки від 12.07.20202 серії НОМЕР_2 до страхового стажу не зараховано період роботи з 03.05.1998 до 25.07.2022, оскільки запис не засвідчений підписом відповідальної особи та не скріплено відтиском печатки, чим порушено вимоги п.4.1 Інструкції від 29.07.1993 №58. Тому вирішив відмовити у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

11.09.2023 позивач звернувся заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києва, в якій просив перевести його на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2. Вказана заява прийнята 11.09.2023 і зареєстрована за №6982. До заяви додав перелік документів.

20.09.2023 відповідач 1 прийняв рішення №103950004564 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах позивачу. У рішенні зазначив, що за матеріалами електронної пенсійної справи позивач з 27.06.2023 отримує пенсію з інвалідності. До заяви позивач додав довідку від 22.03.2023 №51-351 за період з 31.07.1992 до 14.06.1995 щодо роботи позивача на посаді слюсаря з ремонту реакторно-турбінного устаткування, що передбачена Списком №1. Через відсутність наказу про результати атестації робочих місць вказаний період роботи не зараховується до стажу, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст.114 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Тому вирішив відмовити у переході на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 за його заявою від 11.09.2023.

Тому позивач звернувся в суд з позовом.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У ч.1 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Для єдності умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих 5 листопада 1991 року Верховна Рада України ухвалила Закон №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788-XII).

Статтею 2 вказаного Закону передбачено види державних пенсій: трудові пенсії: за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років.

Порядок надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до п.1.8 Порядку №22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.

Абзаци перший-другий п.1.9 Порядку №22-1 встановлюють, що призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Абзацом п`ятим вказаного пункту визначено, якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон). Відповідно до п.1.10 Порядку №22-1 особам, які одержують пенсію, призначену органами Пенсійного фонду за іншими законами, або допомогу, призначену органами соціального захисту населення, пенсія призначається з дати виникнення права на неї з урахуванням пункту 1.9 цього розділу.

Тобто, призначення пенсії відбувається за заявочним принципом.

Відповідно до п.4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру:

ідентифікує заявника (його представника);

надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;

реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;

уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування;

з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;

повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;

сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;

надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;

повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;

видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;

повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.

Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Згідно з п.4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Відповідно до п.4.8 Порядку №22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.

Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, за правилами, встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року №55 «Деякі питання документування управлінської діяльності».

Відповідно до ч.5 ст.45 Закону України №1058-VI документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Отже, за результатами розгляду заяви особи територіальний орган Пенсійного фонду не пізніше 10 днів зобов`язаний прийняти рішення. Рішення щодо розгляду заяв позивача прийняли та, відповідно, обчислення його стажу здійснювали відповідачі.

Згідно зі ст.12 Закону №1788-XII право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Умови для призначення пенсії за віком на пільгових умовах передбачені в ст.13 зазначеного Закону.

Оскільки позивач звертався у спірних правовідносинах до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києва з метою переходу на інший вид пенсії, а саме з пенсії з інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2, суд урахував.

Відповідно до пункту «б» ч.1 ст.13 Закону №1788-XII працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності стажу роботи: з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування":

чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Водночас принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій регулює закон України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-ІV). Питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників врегульоване в ст.114.

Зокрема, відповідно до частини першої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058-ІV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Вказані вище норми чинні у зв`язку з ухваленням 3 жовтня 2017 року Верховною Радою України Закону №2148-VIII, що доповнив Закон №1058-ІV розділом XIV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:

«На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах».

За приписами статті 12 Закону №1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Натомість згідно з пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом №213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом № 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону №1788-XII зі змінами, внесеними Законом №213-VIII (пункт 1 рішення).

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Отже, Рішенням №1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону №1788-ХІІ, у зв`язку з чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом №213-VIII.

У зв`язку з цим на час виникнення спірних правовідносин Закон №1788-ХІІ з урахуванням Рішення №1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 55 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).

Оскільки норми вказаних законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду під час розгляду, як зразкової, справи №360/3611/20 в рішенні від 03.11.2021 дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»). Отже, у вказаній справі застосуванню підлягають саме норми Закону №1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону №1058-ІV.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

У заявлених спірних правовідносинах безпідставно не враховано територіальним органом Пенсійного фонду України зазначене вище рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 щодо порядку застосування норм Закону №1788-XII, а саме щодо права на пенсію пільгових умовах чоловіків після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Суд врахував, що позивач на дату звернення заявою від 05.06.2023 мав повних 56 років, тобто досяг віку, який дає право на призначення пенсії за віком.

Щодо зарахування до пільгового стажу періоду навчання позивача у Новоладожському СМПТУ №202 суд урахував.

Відповідно до ч.1 ст.38 Закону України від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Отже, час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги.

Відповідно до записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 він з 01.09.1983 року до 20.07.1984 навчався у Новоладожському СМПТУ №202, що підтверджується дипломом № НОМЕР_3 та отримав професію - судоводій. Відповідно до довідки від 08.07.2016 року, виданої ОАО Вознесенская РЭБ флота», позивач працював у Вознесенской ремонтно-эксплуатационной базе флота повний робочий день з 28.04.1984 до 01.05.1984 та з 02.05.1984 до 27.01.1985 на посаді кермового моториста вантажного теплоходу Волго-Дон-5008, Волго-Дон-193, звільнений з посади 23.05.1985.

Отже, позивач після закінчення вказаного навчального закладу влаштувався на роботу на вказане вище підприємство.

Відповідно до п. 2 Морской флот та п. 3 Речной флот розділу XXX Транспортпостанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, якою затверджено Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, визначено такі позиції відповідно:

плавсклад флоту (за виключенням суден службово-виїздних, приміського та міжміського сполучення);

плавсклад суден (окрім суден службово-виїздних, приміського та міжміського сполучення).

Отже, період навчання з 01.09.1983 до 20.07.1984 у Новоладожському СМПТУ №202 за вказаною вище спеціальністю має врахуватися відповідачами в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, а період роботи до 23.05.1985 згідно з уточнюючою довідкою від 08.07.2016 підлягає зарахуванню до стажу роботи за Списком №2 відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, якою затверджено Списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення чинної на час навчання і роботи позивача.

Щодо доводів представника позивача про зарахування до пільгового стажу періоду проходження позивачем військової служби з 02.06.1985 до 15.06.1987 суд урахував.

Абзацом 2 п.1 ст.8 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, особа працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 210/4546/16-а проаналізував ст.8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та дійшов висновку, що період строкової військової служби повинен зараховуватися до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо особа на момент призову на строкову військову служби працювала за професією, що дає право на пенсію на пільгових умовах, або після демобілізації особа працювала за набутою спеціальністю в професійно-технічному закладі.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки архівною довідкою «ОАО» ВОЗНЕСЕНСКАЯ РЄБ ФЛОТА від 08.07.2016 №05-04-720 підтверджується, що позивач працював на Вознесенській ремонтно-експлуатаційній базі флоту повний робочий день: з 28.04.1994 до 01.05.1984 (наказ від 28.04.1984 №65 в штатній посаді кермового-моториста грузотеплоходу «Волго-Дон-5008»), з 02.05.1984 до 27.01.1985 (наказ від 03.05.1984 №68-л от в штатній посаді кермового-моториста вантажотеплоходу «Волго-Дон-193», 23.05.1985 звільнений (наказ від 23.05.1985 №98-л), а відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_2 позивач 02.06.1985 призваний на військову службу в Радянську армію СРСР, суд дійшов висновку, що такий період має зараховуватися до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У цій частині доводи представника позивача обґрунтовані та період проходження ним військової служби з 02.06.1985 до 15.06.1987 підлягає зарахуванню відповідачами до пільгового стажу позивача.

Зважаючи, що у спірних правовідносинах відповідачі не визнають достатнім і підтвердженим стаж позивача за періоди його роботи з 03.05.1998 до 25.07.2002 суд врахував.

Відповідно до ст.101 Закону №1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Стаття 102 вказаного Закону передбачає, що пенсіонери зобов`язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати.

У разі невиконання цього обов`язку і одержання у зв`язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Відповідно до абзацу першого ст.103 Закону №1788-ХІІ суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Отже, особа, яка має намір отримати статус пенсіонера, не несе відповідальності за правильність оформлення її роботодавцем довідок щодо роботи, за винятком дій, що підпадають під ознаки злочинів.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі Порядок №637).

Відповідно до п.1 вказаного Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Отже, архівні довідки необхідні за умови доцільності підтвердити відомості про роботу особи, якщо відсутня трудова книжка або відповідні записи у ній.

Трудовою книжкою НОМЕР_2 позивача підтверджується, що він у спірному періоді працював у Приватному підприємстві «Алекс». З 03.05.1998 прийнятий на посаду газоелектрозварника (наказ №4 від 03.05.1998). 25.07.2002 звільнений за ст.38 КЗпП України за власним бажанням (Наказ 314 від 25.07.2002). Щодо вказаних записів зазначені повні реквізити наказів. Водночас відсутні підписи відповідальної особи та відтиск печатки підприємства, що не повністю відповідає вимогам п.4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженій наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58. Однак відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.93 №301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій ця трудова книжка належить, а отже, й не може впливати на її особисті права.

У постанові Верховного Суду (далі ВС) від 21.02.2018 у справі №687/975/17, викладена правова позиція, в якій вказано, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

ВС у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Суд також врахував висновки ВС, викладені у постанові від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а, в якій наголошено: «Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист».

Отже, не обґрунтовано покладати на позивача дотримання порядку заповнення його трудової книжки.

Вказані вище записи трудової книжки підтверджують наявність у позивача стажу за період роботи з 03.05.1998 до 25.07.2002 Приватному підприємстві «Алекс» для врахування його при обчисленні і призначенні пенсії за віком. Належних, допустимих та достатніх доказів обґрунтованого неврахування до стажу роботи періоду роботи позивача з 03.05.1998 до 25.07.2002 на вказаному вище підприємстві відповідачі не надали.

Згідно з п.2 Порядку №637 у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

У спірних правовідносинах відповідачі не перевірили показами свідків свої сумніви у достовірності отриманих від позивача документів.

Реквізити наказів щодо вказаних вище записів трудової книжки позивача відповідають зазначеним у пільговій довідці наказам. Докази підробки таких документів відсутні. Чинне законодавство не передбачає права органу Пенсійного фонду України не приймати до відома відповідні довідки у разі підтвердження відповідних періодів і посад безпосередньо відомостями трудової книжки. Тому не врахування відповідного пільгового стажу позивача відповідачами безпідставне, доводи відповідачів не обґрунтовані.

Щодо зарахування вказаного вище періоду роботи позивача до пільгового стажу.

У період з 03.05.1998 до 25.07.2002 позивач працював на посаді газоелектрозварника, яка відповідно до розділу ХХХІІІ позиції 23200000-19756 відноситься до посад, передбачених Списком №2 виробництв, робіт, професій посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість у яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, а саме електрогазозварники, зайняті на різанні і ручному зварюванні, на напівавтоматичних машинах, а також на автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки. Отже, не врахування періоду роботи позивача з 03.05.1998 до 25.07.2002 є порушенням вказаних вище норм законодавства. ?

Щодо відсутності підтвердження шкідливих умов праці працівників за результатами атестації робочих місць позивача за періоди його роботи з 31.07.1992 до 14.06.1995 02 роки 10 місяців 14 днів.

Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року №442. Пунктом 4 передбачено, що атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації - уповноважена найманими працівниками особа. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. Позачергово атестація проводиться у разі докорінної зміни умов і характеру праці з ініціативи роботодавця, профспілкового комітету, трудового колективу або його виборного органу, органів Держпраці.

Згідно з п.3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 1811.2005 №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Довідкою Відокремленого підрозділу «ХМЕЛЬНИЦЬКА АЕС» від 22.03.2023 №51-351 підтверджується, що позивач працював повний робочий день у вказаному вище підприємстві з 31.07.1992 (наказ від 30.07.1992 № 790 ос) до 14.06.1995 (наказ від 13.06.1995 №993 ос) 02 роки 10 місяців 14 днів, постійно зайнятий на експлуатації, ремонті і налагодженні технологічного обладнання, вентиляції, систем управління, приладів технологічного та радіаційного контролю, на роботах по виведенню із експлуатації атомних реакторів різного призначення і атомних станцій в умовах радіаційної шкідливості, за професією, посадою слюсар з ремонту реакторно-турбінного устаткування, дільниця з ремонту та монтажу арматури у цеху централізованого ремонту, що передбачена Списком №1, розділу ХХІV, підрозділ 12406000-17541, код КП 7233.1/18544/9. Підстава постанова Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162. Підставою видачі довідки зазначено накази за 1992-1995 роки, особові рахунки нарахування заробітної плати за 1992-1995 роки, особова картка форми П2.

Врахувавши викладені вище норми законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку, що проведення атестації, збереження відповідних первинних документів щодо її проведення та відповідальність за дотримання вказаних вимог законодавством покладена виключно на роботодавця. Як наслідок, ризики неналежного дотримання зазначених обов`язків не можуть бути повністю перекладені на працівника.

Вказаними вище доказами підтверджується, що зазначений вище період роботи позивача підлягав врахуванню відповідачами, оскільки зазначена посада згідно з розділом ХХІV, підрозділу 12406000-17541, код КП 7233.1/18544/9 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 входить до переліку виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.

Отже, період роботи позивача з 31.07.1992 до 14.06.1995, який в порушення вказаних вище норм законодавства не врахований до пільгового страхового стажу через відсутність наказів про результати атестації робочих місць, що підтверджує пільговий характер роботи, підлягає врахуванню. Відповідачі не вказали, яким вимогам не відповідає пільгова довідка. Тому їх доводи не обґрунтовані.

Відповідно до ст. 56 Закону №1788-ХІІ при призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону здійснюється взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Врахувавши вказану вище норму законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку що періоди роботи позивача з 31.07.1992 до 14.06.1995 та з 03.05.1998 до 25.07.2002 підлягають кратному зарахуванню пільгового стажу за Списком №1.

Встановлені обставини свідчать, що у заявлених правовідносинах відповідачі прийняли спірні рішення за заявами позивача, а саме 12.06.2023 відповідач 2 прийняв рішення №103950004564 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах позивачу за його заявою від 05.06.2023 та 20.09.2023 відповідач 1 прийняв рішення №103950004564 про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах позивачу за заявою від 11.09.2023. Вказані рішення відповідачів не узгоджуються зі вказаними вище нормами законодавства, безпосередньо порушують заявлене право на пенсійне забезпечення. Тому суд дійшов висновку, що належним способом повного відновлення порушених прав є визнання їх протиправними та скасування.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, дискреційним повноваженням варто розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.2 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завданням адміністративного судочинства є гарантування дотримання прав особи та вимог законодавства, а не забезпечення ефективності державного управління, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень ключовим завданням якого є здійснення правосуддя.

Оскільки розглядаючи звернення пенсіонера про зміну виду пенсії відповідачі зобов`язані виконати таке повноваження за наявності законних підстав, воно не є дискреційним.

Частиною 3 ст.45 Закону України №1058-VI передбачено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів.

Відповідно до ч.2 ст. 83 Закону №1788-XII переведення з одного виду пенсії на інший провадиться з дня подання відповідної заяви з усіма необхідними документами.

Суд установив, що позивач вперше звертався щодо переведення його з пенсії з інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 заявою від 05.06.2023, а повторно - 11.09.2023. Відповідачі здійснили розгляд документів доданих до заяв та обчислили страховий стаж позивача і всупереч закону не зарахували до пільгового стажу вказані вище періоди його роботи. Отже, допустили порушення прав позивача на належне пенсійне забезпечення.

Оскільки у позивача підтверджені періоди пільгового стажу на дату його звернень, але останнім розглянув документи позивача та здійснив обчислення його стажу відповідач 1, суд дійшов висновку, що для забезпечення виконання завдання адміністративного суду, вказаного у ст.2 КАС України щодо ефективного способу повного судового захисту порушеного права позивача, наявні підстави зобов`язати саме його у порядку, межах, спосіб і строки, визначені законом, повторно розглянути заяву позивача від 11.09.2023, зарахувавши до його пільгового стажу період роботи за Списком №1 кратно на посаді слюсаря з ремонту реакторно-турбінного обладнання четвертого розряду на дільниці з ремонту та монтажу апаратури Хмельницької АЕС згідно з записами трудової книжки НОМЕР_2 у період з 31.07.1992 до 14.06.1995 та довідки від 22.03.2023 № 51-351, період роботи на посаді газоелектрозварника з 03.05.1998 до 25.07.2002, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду в цій справі.

Позовна вимога про зобов`язання відповідача 1 перевести його на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком 2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України №1058-VI з дня його первинного звернення до пенсійних органів України, а саме - з 05.06.2023 враховуючи, що територіальні органи ПФУ є єдиною системою, що утворює Пенсійний Фонд України, не обґрунтована та не підлягає задоволенню, оскільки відповідачі не зарахували до пільгового стажу позивача жодних періодів його роботи та, відповідно, не здійснили його розрахунок. Втручання в це дискреційне повноваження в цій частині передчасне.

Отже, заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у вказаних вище частинах.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Зважаючи на результат вирішеного спору згідно з ст.139 КАС України, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору за звернення до суду з позовною заявою, підтверджені платіжною інструкцією 11.10.2023 на суму 1073,60 грн, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно задоволеній частині - половина з кожного порівно.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов адвоката Кокаревої Є.О. від імені ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, м.Івано-Франківськ, вул.Січових Стрільців, буд.15; код ЄДРПОУ 2055108) від 12 червня 2023 року №103950004564, яким ОСОБА_1 відмовлено у переході на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) від 20 вересня 2023 року №103950004564, яким ОСОБА_1 відмовлено у переході на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) розглянути повторно заяву від 11.09.2023 у порядку, межах, спосіб і строки, визначені законом, зарахувавши до пільгового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) період роботи за Списком №1 кратно на посаді слюсаря з ремонту реакторно-турбінного обладнання четвертого розряду на дільниці з ремонту та монтажу апаратури Хмельницької АЕС згідно з записами трудової книжки НОМЕР_2 у період з 31.07.1992 до 14.06.1995 та довідки від 22.03.2023 № 51-351, а також період роботи на посаді газоелектрозварника з 03.05.1998 до 25.07.2002, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду в цій справі.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

2. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) частину судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 536,80грн (п`ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок) за звернення до окружного адміністративного суду позовною заявою за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) та Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (76018, м.Івано-Франківськ, вул.Січових Стрільців, буд.15; код ЄДРПОУ 2055108) порівно, а саме з кожного по 268,40грн (двісті шістдесят вісім гривень сорок копійок).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 20.11.2023.