ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/13469/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2023 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/13469/23 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Турківської міської ради Самбірського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язати вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Виконавчого комітету Турківської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання бездіяльності Виконавчого комітету Турківської міської ради Самбірського району Львівської, в якому просив:

- Визнати бездіяльність Виконавчого комітету Турківської міської ради Самбірського району Львівської області у відмові в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зняття ОСОБА_2 із зареєстрованого місця проживання протиправною через грубе порушення п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні»;

- Зобов`язати Виконавчий комітет Турківської міської ради Самбірського району Львівської області здійснити відповідно до заяви ОСОБА_1 зняття ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 із зареєстрованого місця проживання, АДРЕСА_1 , відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . На даний час в даному будинку зареєстрований на проживання ОСОБА_2 . ОСОБА_2 в цьому житловому будинку ніколи не проживав і не проживає. Він має своє житло, в м. Турка Самбірського району Львівської області, де і проживає.

Факт реєстрації місця проживання ОСОБА_3 в житловому будинку, який належить позивачу на праві власності створює для нього труднощі в користуванні та розпорядженні його майном.

На неодноразові звернення до ОСОБА_2 знятися з реєстрації місця проживання в будинку позивача, він відмовляється.

З метою про зняття особи із зареєстрованого місця проживання громадянина ОСОБА_2 , позивач звернувся із заявою в Турківську міську раду Самбірського району Львівської області.

Однак листом за підписом міського голови Парашина Я.Я. від 21.04.2023 року № 165 йому відмовлено в знятті особи із зареєстрованого місця проживання громадянина ОСОБА_2 . В своїй відповіді виконавчий комітет Турківської міської ради Самбірського району Львівської області послався на статті 8, 17, 19, 33, 65 Конституції України, ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» про те, що на період дії військового стану та мобілізації військовозобов`язані чоловіки за заявою власника житла з реєстрації місця проживання не знімаються.

Таке твердження відповідача не відповідає вимогам Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Частина 3 ст. 26 цього Закону «Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки)...».

В ч. 6 ст. 26 цього Закону зазначено, що «Громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи, визначеної у частині третій цієї статті. Відносно власника житла щодо зняття з реєстрації особи в ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як і в цілому в законі нічого не вказано, також не вказано про заборону власнику житло зняти особу з реєстрації місця проживання.

Така вимога стосується саме військовозобов`язаного громадянина, який бажає змінити реєстрацію місця проживання. ОСОБА_2 ніколи не проживав за зареєстрованим місцем проживання, на його адресу за зареєстрованим місцем проживання ніколи не надходили мобілізаційні розпорядження чи повістки.

Своїми діями ОСОБА_2 створює позивачу труднощі в повсякденному житті. При зверненні в службу соціального захисту для отримання субсидій він повинен постійно подавати довідки про доходи всіх осіб, які зареєстровані на проживання в будинку. Однак він цього зробити не може, так як ОСОБА_2 не проживає в будинку і не надає ніякої інформації про свої доходи, а також він позбавлений права розпоряджатися своїм майном.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, що позивач звернувся з письмовою заявою до відповідача з метою зняття з реєстрації із зареєстрованого місця проживання громадянина, на яку отримав вмотивовану відповідь.

Проаналізувавши заяву подану позивачем, відповідач зазначає, що про ніяке декларування або реєстрування нового місця проживання з одночасним зняттям з попереднього місця проживання (перебування) не йдеться, позивач просить лише про зняття з реєстрації місця проживання.

Посадова особа органу реєстрації на підставі статей 8, 17, 19, 33, 65 Конституції України та частини 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - відмовила у вчиненні такої дії, оскільки - громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи, визначеної у частині третій цієї статті.

Відповідач вважає вимоги позивача необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 16.06.2023 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Судом встановлені наступні обставини:

19.04.2023 ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до Турківської міської ради Самбірського району Львівської області з метою зняття з реєстрації із зареєстрованого місця проживання громадянина ОСОБА_2 .

21.04.2023 позивачу надана вмотивована відповідь, про те, що керуючись статті 8, 17, 19, 33, 65 Конституції України, ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на період дії військового стану та мобілізації військовозобов`язані чоловіки за заявою власника житла з реєстрації місця проживання не знімаються.

Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірну бездіяльність щодо відмови в задоволенні заяви позивача про зняття ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) із зареєстрованого місця проживання без подальшої реєстрації місця проживання, протиправною та такою, що не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Судом не враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірної бездіяльності та як наслідок зобов`язання вчинити юридично значимі дії, з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:

Згідно із ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно із ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Згідно із ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно із ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Згідно із преамбули Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» (в редакції на час спірних правовідносин), цей Закон регулює відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, встановлює порядок надання таких послуг та порядок внесення, обробки, обміну відповідними відомостями в електронних реєстрах, базах даних для надання таких послуг.

Згідно із ст. 1 цього ж Закону:

1. Дія цього Закону поширюється на громадян України, а також на іноземців та осіб без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, відповідно до їхніх прав та свобод, передбачених Конституцією України, законами чи міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

2. Дія цього Закону не поширюється на відносини, пов`язані з виникненням, переходом та припиненням права власності на житло та права користування житлом.

3. Декларування місця проживання, реєстрація місця проживання (перебування) особи не є підставою для набуття такою особою права володіння, користування чи розпорядження житлом (у тому числі не є підставою для вселення чи визнання за особою права на проживання та/або права користування житлом), про проживання в якому особа повідомила.

Згідно із ст. 18 цього ж Закону:

1. Зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі звернення до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється:

1) за заявою про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування), поданою у паперовій формі такою особою, її законним представником або представником;

2) за заявою власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності. У разі подання власником житла заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини чи одного з них така дитина підлягає зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) разом із її батьками або іншими законними представниками чи одним із них.

2. Зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини не здійснюється за заявою власника житла, якщо власником такого житла є один із батьків або інших законних представників дитини.

3. Зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) особи за заявою співвласника житла в порядку, передбаченому пунктом 2 частини першої цієї статті, здійснюється за згодою іншого співвласника житла, яка надається особисто або через представника.

4. Разом із заявою про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування), що подається у паперовій формі, така особа подає паспортний документ особи, а також у випадках та порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України, - військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку). Стосовно дитини віком до 14 років подається також свідоцтво про народження.

5. У разі подання заяви про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у паперовій формі представником такої особи додатково подаються:

1) документ, що посвідчує особу представника;

2) документ, що підтверджує повноваження особи як представника (законного представника).

6. Подання заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини віком до 14 років або особи, визнаної судом обмежено дієздатною або недієздатною, здійснюється одним із батьків або інших законних представників такої особи за згодою іншого з батьків чи законних представників.

7. Зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини віком від 14 до 18 років здійснюється за згодою її батьків або інших законних представників чи одного з них, крім випадку, передбаченого статтею 15 цього Закону.

8. Заява, передбачена пунктом 1 частини першої цієї статті, може подаватися в електронній формі засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. До заяви, що подається в електронній формі, документи не додаються.

9. Іноземець, особа без громадянства подає до органу реєстрації заяву про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у зв`язку з припиненням підстав перебування на території України. До заяви додається паспортний документ особи або довідка про звернення за захистом в Україні, у тому числі строк дії яких закінчився.

10. Зняття з реєстрації місця проживання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб, стосовно яких встановлено опіку та піклування, здійснюється за погодженням з органами опіки та піклування.

11. У разі усиновлення дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, якщо при цьому змінюється прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності) дитини, зняття з реєстрації місця проживання таких дітей здійснюється за заявою органу опіки та піклування за попереднім прізвищем, власним ім`ям, по батькові (за наявності) дитини.

12. Зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) співвласника житла за заявою іншого співвласника цього житла не здійснюється.

13. Орган реєстрації приймає рішення про відмову у знятті із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, якщо:

1) особа подала не в повному обсязі передбачені цим Законом документи (відомості) або документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, є недійсним;

2) відомості реєстру територіальної громади не відповідають відомостям у поданих особою документах або відомостях;

3) за зняттям із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) звернулася дитина віком до 14 років або особа, не уповноважена на подання документів.

Постановою КМ України від 7 лютого 2022 № 265 затверджено Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування). Цей Порядок визначає механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів.

Згідно із п. 5 цього ж Порядку, громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, які на законних підставах постійно або тимчасово проживають на території України, зобов`язані протягом 30 календарних днів після зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати/зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.

У разі коли особа, місце проживання якої задекларовано/зареєстровано, декларує або реєструє нове місце проживання з одночасним зняттям з попереднього місця проживання (перебування), заява про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання не подається. При цьому внесення змін до реєстру територіальної громади за попереднім місцем проживання здійснюється на підставі повідомлення органу реєстрації про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи із зазначенням дати зняття з місця проживання (додаток 1).

Згідно із п. 50 цього ж Порядку, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється на підставі:

1) заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), поданої особою або її законним представником (представником) за формою згідно з додатком 5;

2) рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою (у такому випадку адміністративний збір не сплачується);

3) свідоцтва про смерть або відомостей про державну реєстрацію смерті з Державного реєстру актів цивільного стану. У таких випадках датою зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи є дата видачі свідоцтва про смерть або дата здійснення актового запису про смерть особи;

4) повідомлення територіального органу або підрозділу ДМС із зазначенням відповідних реквізитів паспортного документа померлої особи або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;

5) заяви власника житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за формою згідно з додатком 6.

Згідно із п. 57 цього ж Порядку, у разі звернення до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) разом із заявою про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особа подає:

1) паспортний документ (у разі особистого звернення);

2) свідоцтво про народження (у разі зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання дітей віком до 14 років);

3) документ або відомості, що підтверджують сплату адміністративного збору;

4) військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку);

5) рішення про оформлення документів для виїзду за кордон на постійне проживання, прийняте відповідним територіальним органом ДМС, або рішення про оформлення документів для залишення на постійне проживання за кордоном, прийняте відповідною закордонною дипломатичною установою України, у разі зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи у зв`язку з оформленням їй документів для виїзду за кордон на постійне проживання/залишення на постійне проживання за кордоном.

Згідно із п. 61 цього ж Порядку, у разі звернення до органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) разом із заявою власника житла про зняття особи (осіб) із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) власник житла подає:

1) документ, що посвідчує особу (у разі особистого звернення);

2) документ, що підтверджує право власності на житло, в якому задекларовано/зареєстровано місце проживання (перебування) особи (осіб), що знімається.

У разі зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) за заявою власника житла більше однієї особи до органу реєстрації подаються заява та документ або відомості, що підтверджують сплату адміністративного збору, окремо щодо кожної особи.

Така заява може бути подана лише повнолітньою особою або законним представником малолітньої дитини.

Згідно із п. 62 цього ж Порядку, у разі подання заяви, передбаченої підпунктом 1 або 5 пункту 50 цього Порядку, законним представником (представником) особи, крім документів, зазначених у пунктах 57 і 61 цього Порядку, додатково подаються:

1) документ, що посвідчує особу законного представника (представника);

2) документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника (представника), крім випадків, коли заява подається законним представником малолітньої дитини.

Згідно із п. 69 цього ж Порядку, посадова особа органу реєстрації або адміністратор центру надання адміністративних послуг перевіряє належність паспортного документа особі, що його подала, його дійсність, правильність заповнення заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання та наявність документів, необхідних для зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), про що зазначена посадова особа робить відповідний запис у заяві. Посадова особа органу реєстрації у день звернення особи, її законного представника (представника) або в день отримання документів від центру надання адміністративних послуг, представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту:

приймає рішення про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання або про відмову у знятті із задекларованого/зареєстрованого місця проживання особи.

Датою зняття з реєстрації місця проживання осіб, які подавали документи через центр надання адміністративних послуг, представника спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту, є дата отримання органом реєстрації відповідних документів;

формує і вносить дані про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи до реєстру територіальної громади;

формує інформацію про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи для її передачі до відомчої інформаційної системи ДМС з подальшою передачею інформації до Єдиного державного демографічного реєстру;

за зверненням особи або її законного представника (представника) формує і видає витяг з реєстру територіальної громади;

інформує особу або її законного представника (представника) про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) або про відмову у знятті із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) засобами поштового, телефонного або електронного зв`язку, у тому числі засобами Порталу Дія;

інформує особу (осіб), місце проживання якої (яких) зняте за заявою власника житла, засобами поштового, телефонного або електронного зв`язку.

Згідно із ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадянам, які перебувають на військовому обліку, з моменту оголошення мобілізації забороняється зміна місця проживання без дозволу посадової особи, визначеної у частині третій цієї статті.

Постановою КМ України від 30 грудня 2022 р. № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

Згідно із п. 20 цього ж Порядку, Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Військово-обліковими документами є:

для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці;

для військовозобов`язаних - військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов`язаного;

для резервістів - військовий квиток.

У разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця проживання, призовниками, військовозобов`язаними та резервістами подається інформація, яка підтверджується документами або відомостями відповідно до Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 25, ст. 1234).

Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів".

Згідно із п. 54 цього ж Порядку, органи реєстрації:

здійснюють реєстрацію/зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів з урахуванням вимог щодо реєстрації (зняття з реєстрації) місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 16);

надсилають щомісяця до 5 числа до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки повідомлення про декларування/реєстрацію (зняття із задекларованого/зареєстрованого) місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 17);

повідомляють про задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) призовників, військовозобов`язаних та резервістів на запити районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки (додаток 18);

здійснюють декларування/зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів за декларацією (заявою), поданою в електронній формі з використанням засобів Порталу Дія, без пред`явлення ними військово-облікових документів лише за наявності у призовників, військовозобов`язаних та резервістів окремого номера запису та актуальної інформації у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відомості з реєстрів територіальних громад щодо декларування/реєстрації/зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання призовників, військовозобов`язаних та резервістів отримуються Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів із відомчої інформаційної системи ДМС у порядку електронної інформаційної взаємодії.

24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 в Україні введено воєнний стан, дію якого продовжено станом на сього також.

Постановою КМ України від 29 грудня 2021 року №1450 затверджено Порядок встановлення заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, якою п. 3 встановлено, що запровадження заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб здійснюється військовим командуванням на підставі указу Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та полягає у забороні декларування (реєстрації) місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, зняття із задекларованого (зареєстрованого) місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан, крім зняття із задекларованого (зареєстрованого) місця перебування чи місця проживання осіб у разі одночасного декларування (реєстрації) місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій воєнний стан не введено.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнати бездіяльність Виконавчого комітету Турківської міської ради Самбірського району Львівської області у відмові в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зняття ОСОБА_2 із зареєстрованого місця проживання протиправною через грубе порушення п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», задоволенню не підлягають, оскільки відповідач по суті розглянув заяву позивача та надав відповідь у відповідності до вимог чинного законодавства.

Позивач жодними належними та допустимими доказами не спростував аргументи відповідача про те, що про ніяке декларування або реєстрування нового місця проживання з одночасним зняттям з попереднього місця проживання (перебування) позивач не просив у своїй заяві до відповідача, позивач просив лише про зняття з реєстрації місця проживання, що на даний час не узгоджується із вищевказаним вимогами законодавства.

Як похідна вимога про зобов`язання відповідача здійснити відповідно до заяви ОСОБА_1 зняття ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 із зареєстрованого місця проживання, АДРЕСА_1 , відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», задоволенню також не підлягає, оскільки судом встановлено відсутність законодавчо встановлених підстав для таких дій.

Також суд зазначає, що у даній справі вирішено лише питання щодо публічно правових відносин позивача із відповідачем.

Аргументам позивача про те, що третя особа ОСОБА_2 створює для нього труднощі в користуванні та розпорядженні його майном, судом оцінка не надається, оскільки такі виходять за межі адміністративного судочинства. Питання усунення перешкод у здійсненні користування і розпорядження майном, вирішуються в порядку цивільного судочинства

Також суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

З цих же по суті підстав, судом враховуються заперечення відповідача.

Відповідно позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають, повністю.

За правилами ст. 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, судовий збір позивачу не відшкодовується.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Виконавчого комітету Турківської міської ради Самбірського району Львівської області (82500, Львівська область, Самбірський район, місто Турка, вулиця Січових Стрільців, будинок 62) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язати вчинити дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення цього Кодексу.

Рішення складено в повному обсязі 20.11.2023 року.

Суддя Гавдик З.В.