ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.11.2023Справа № 910/9656/23Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Атаманенко А.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи № 910/9656/23 в частині зустрічного позову ІНФОРМАЦІЯ_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про зобов`язання вчинити дії,

за участю представників:

Товариства: не з`явився;

ІНФОРМАЦІЯ_1: ОСОБА_1;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1) з вимогами про внесення змін до державного контракту від 26 липня 2022 року № 403/1/22/265 та зобов`язання відповідача скласти та надати Товариству підписані акти приймання-передачі товарів оборонного призначення, які є предметом вищевказаного контракту, за цінами відповідно до калькуляції цін таких товарів від 21 грудня 2022 року № 21122022-05к та від 2 січня 2023 року № 020120023-05к.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23 червня 2023 позовну заяву Товариства прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/9656/23, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20 липня 2023 року. Крім того, цією ухвалою відповідачу було встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення вказаної ухвали.

18 липня 2023 року через загальний відділ канцелярії суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшла його зустрічна позовна заява від 17 липня 2023 року до Товариства про зобов`язання останнього встановити ціну за одиницю товару, що постачається за пунктом 7 специфікації до державного контракту від 26 липня 2022 року № 403/1/22/265, у сумі 16 128,46 грн шляхом зобов`язання підписати акт приймання-передачі товарів у редакції, наданій ІНФОРМАЦІЯ_1. Цього ж дня ІНФОРМАЦІЯ_1 було подано відзив на позовну заяву від 17 липня 2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19 липня 2023 року вказану зустрічну позовну заяву залишено без руху та надано ІНФОРМАЦІЯ_1 строк для усунення її недоліків протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

У підготовчому засіданні 20 липня 2023 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольні ухвали: про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 7 вересня 2023 року. Цього ж дня представником ІНФОРМАЦІЯ_1 було отримано ухвалу суду від 19 липня 2023 року про залишення зустрічної позовної заяви без руху.

24 липня 2023 року через загальний відділ канцелярії суду ІНФОРМАЦІЯ_1 на виконання вимог ухвали суду від 19 липня 2023 року подало документи для усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26 липня 2023 року зустрічний позов ІНФОРМАЦІЯ_1 до Товариства про зобов`язання вчинити дії прийнято до розгляду, вимоги за зустрічним позовом об`єднано в одне провадження з первісним позовом та призначено проведення підготовчого засідання за зустрічним позовом разом із первісним позовом на 7 вересня 2023 року.

31 липня 2023 року через загальний відділ діловодства суду Товариство подало відповідь на відзив від цієї ж дати вих. № 31072023-06 та відзив на зустрічну позовну заяву від вказаної дати вих. № 31072023-07. У відзиві на зустрічну позовну заяву Товариство вказало, що перегляд договірної ціни товарів за державним контрактом повністю узгоджується з приписами чинного законодавства, оскільки відшкодування фактичних витрат Товариства, як виконавця за вказаним правочином, не є збільшенням ціни контракту в частині авансування. Крім того, відповідач за зустрічним позовом зазначив, що нездійсненням перерахунку ціни товару та непідписанням акту приймання-передачі товару в наданій Товариством редакції, яка враховує зменшення курсу гривні по відношенню до євро, ІНФОРМАЦІЯ_1 порушило взяті на себе зобов`язання за державним контрактом. Відтак, зустрічні позовні вимоги ІНФОРМАЦІЯ_1, на думку Товариства, є необґрунтованими та безпідставними.

17 серпня 2023 року на адресу суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшла відповідь на відзив на зустрічний позов від 14 серпня 2023 року із заявою про продовження строку на її подання від цієї ж дати. У зазначеній відповіді на відзив на зустрічний позов ІНФОРМАЦІЯ_1 підтримало заявлені зустрічні позовні вимоги та вказало, що сторони погодили усі істотні умови державного контакту та порядок здійснення розрахунків за спірний товар. Відтак, підстав для їх перегляду ІНФОРМАЦІЯ_1 не вбачає.

6 вересня 2023 року через загальний відділ діловодства суду Товариство подало заперечення на відповідь на відзив за зустрічним позовом від 5 вересня 2023 року вих. № 05092023-06, у яких заперечувало проти задоволення зустрічних позовних вимог, оскільки, на його думку, саме внаслідок порушення ІНФОРМАЦІЯ_1 своїх зобов`язань за державним контрактом у частині своєчасного перерахування попередньої оплати відбулася зміна строку постачання продукції, та, відповідно, збільшення її ціни.

У підготовчому засіданні 7 вересня 2023 року представник ІНФОРМАЦІЯ_1 заявив усне клопотання про відкликання його заяви від 14 серпня 2023 року про продовження строку на подання відповіді на відзив за зустрічним позовом. У цьому ж підготовчому засіданні суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про задоволення вищевказаного усного клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 7 вересня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28 вересня 2023 року.

26 вересня 2023 року через загальний відділ канцелярії суду від Товариства надійшло клопотання від цієї ж дати вих. № 26092023-08 про відкладення розгляду справи в зв`язку з відрядженням його представника.

У судове засідання 28 вересня 2023 року Товариство явку свого уповноваженого представника не забезпечило.

У цьому ж судовому засіданні суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про відкладення судового засідання на 26 жовтня 2023 року.

Однак призначене судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Павленка Є.В. у період з 23 жовтня 2023 року по 27 жовтня 2023 року на навчанні в Національній школі суддів України.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 30 жовтня 2023 року судове засідання у даній справі призначено на 9 листопада 2023 року.

Незважаючи на належне повідомлення Товариства про дату, час і місце розгляду справи, останнє явку свого повноважного представника у призначене судове засідання не забезпечило, однак до його початку через загальний відділ діловодства суду від вказаної юридичної особи надійшло клопотання від 8 листопада 2023 року вих. № 08112023-09 про повторне відкладення розгляду справи у зв`язку з відрядженням її повноважного представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 9 листопада 2023 року позов Товариства до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов`язання вчинити дії залишено без розгляду в зв`язку з неявкою представника вказаного позивача.

У судовому засіданні 9 листопада 2023 року представник ІНФОРМАЦІЯ_1 підтримав вимоги, викладені у його зустрічній позовній заяві та відповіді на відзив за зустрічним позовом, наполягав на їх задоволенні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ІНФОРМАЦІЯ_1, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується зустрічний позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2022 року між ІНФОРМАЦІЯ_1 та Товариством було укладено державний контракт на поставку (закупівлю) товарів оборонного призначення № 403/1/22/265, за умовами якого останнє зобов`язалося поставити з дотриманням вимог законодавства продукцію, зазначену в специфікації товару (додаток № 1 до контракту), що постачається з метою забезпечення відсічі й стримування збройної агресії російської федерації, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальної цілісності, обмеження конституційних прав і свобод людини, а ІНФОРМАЦІЯ_1 - прийняти та оплатити зазначену продукцію.

Даний правочин підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений їх печатками.

Відповідно до пункту 2.1. контракту (у редакції додаткової угоди від 2 листопада 2022 року № 4) вартість (ціна) товару за вказаним правочином на момент його підписання зафіксована сторонами в специфікації на підставі калькуляції витрат, сформованої Товариством відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 335 "Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оброни в умовах воєнного стану". Сторони погоджуються, що відповідальність за правильність розрахунку, обґрунтованість витрат за статтями калькуляції витрат несе Товариство.

Вартість (ціна) товару за цим контрактом становить 1 995 056 268,00 грн без ПДВ. Сторони визнають та підтверджують, що вартість (ціна) товару після укладення контракту не переглядається, окрім випадків, прямо передбачених законодавством України, як виключення, з метою недопущення зриву його виконання та безперебійного забезпечення потреб Збройних Сил України в умовах стримування збройної агресії російської федерації проти України. Письмове звернення однієї зі сторін контракту з обґрунтуванням підстав (з доданням підтверджуючих документів) для перегляду вартості (ціни) товару повинно бути отримане іншою стороною у строк не пізніше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку поставки товару. Істотні умови контракту не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: продовження строку дії контракту та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, зокрема, обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат ІНФОРМАЦІЯ_1, за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в контракті; зміни вартості (ціни) товару за цим контрактом у зв`язку зі зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв`язку зі зміною системи оподаткування - пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування; зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку "на добу наперед", що застосовуються в контракті (пункти 2.2. та 2.3. зазначеного правочину в редакції додаткової угоди від 2 листопада 2022 року № 4).

За умовами пункту 2.4. контракту (у редакції додаткової угоди від 2 листопада 2022 року № 4) зміна вартості (ціни) товару за ним не допускається, якщо такий товар повністю оплачено або коли сторони повністю виконали свої зобов`язання, передбачені даним правочином. Вартість (ціна) товару за цим контрактом не може бути змінена у бік збільшення щодо зобов`язань в частині: неналежного виконання контракту з вини Товариства чи прострочення ним строків постачання товару; здійсненої попередньої оплати.

Відповідно до пункту 2.6. вказаного правочину (у редакції додаткової угоди від 2 листопада 2022 року № 4) розрахунки проводяться шляхом оплати ІНФОРМАЦІЯ_1 поставленого товару протягом 15-ти банківських днів після пред`явлення Товариством: рахунку на оплату товару, акта приймання-передачі військового майна (за формою згідно з додатком № 22 до Інструкції з обліку військового майна в Збройних Силах України, затвердженої наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17 серпня 2017 року № 440), повідомлення-підтвердження про отримання тa оприбуткування за бухгалтерським обліком матеріальних цінностей, закуплених у централізованому порядку, за формою, встановленою наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31 грудня 2016 року № 757, видаткової накладної з печаткою вантажоодержувача та підписом посадової особи, яка отримала товари; сертифікату якості товару на кожну партію з обов`язковим зазначенням дати виготовлення товарів, сертифікатів походження товарів (з автентичним перекладом українською мовою), а також підписання сторонами акта приймання-передачі товару (за умови надходження бюджетних коштів на рахунки ІНФОРМАЦІЯ_1).

На підставі зазначених документів не пізніше 5-денного терміну після їх отримання сторонами оформлюється акт приймання-передачі товару за контрактом, який є підставою для проведення розрахунків. У разі непередачі Товариством товаросупровідних документів відповідно до умов цього контракту, або якщо зазначені документи не відповідають вимогам, передбаченим чинним законодавством України, або містять помилки, ІНФОРМАЦІЯ_1 має право затримати оплату товару (без нарахування та сплати будь-яких штрафних санкцій) до моменту, коли зазначені документи будуть йому передані, коли помилки будуть виправлені або документи будуть приведені у відповідність до чинного законодавства України та передані ІНФОРМАЦІЯ_1 (пункти 2.7. та 2.8. контракту в редакції додаткової угоди від 2 листопада 2022 року № 4).

Відповідно до пункту 2.9. контракту (у редакції додаткової угоди від 23 лютого 2023 року № 5) за рішенням ІНФОРМАЦІЯ_1 розрахунки за товари можуть здійснюватися шляхом проведення попередньої оплати в розмірі до 97 % від вартості (ціни) товару, за яким визначено зобов`язання сторін, на строк не більше як десять місяців з дати перерахування коштів на рахунок Товариства. У разі здійснення попередньої оплати, товар поставляється не пізніше строку поставки, зазначеного у специфікації.

Приймання вантажоодержувачем товарів за контрактом здійснюється у місці поставки на підставі товаросупровідних документів та видаткової накладної з подальшим оформленням акта приймання-передачі. Датою виконання Товариством зобов`язань щодо поставки товару є дата затвердження акта приймання-передачі вантажоодержувачем. Датою виконання умов контракту є дата підписання сторонами акта приймання-передачі товарів (пункти 3.1. та 3.4. контракту).

Відповідно до пунктів 10.3., 10.5. контракту зміни до нього можуть бути внесені за взаємною згодою сторін шляхом оформлення додаткової угоди. Питання щодо внесення змін до контракту може вирішуватися сторонами не пізніше ніж за 7 календарних днів до закінчення його строку. Додаткові угоди до контракту укладаються в письмовій формі, підписуються сторонами і є його невід`ємною частиною.

За результатами виконання зобов`язань за контрактом сторони проводять остаточні розрахунки і складають акт, що засвідчує факт виконання контракту і відсутність взаємних претензій (пункт 10.7. вказаного правочину).

Даний контракт набирає чинності з моменту підписання додаткової угоди щодо взяття бюджетних зобов`язань і діє до 31 грудня 2023 року (пункт 10.1. контракту).

У специфікації (додаток № 1 до контракту у редакції додаткової угоди від 2 листопада 2022 року № 4) сторони погодили асортимент, кількість, вартість та строк поставки товару на загальну суму 1 995 056 268,00 грн, у тому числі: ІНФОРМАЦІЯ_3, загальною вартістю 193 541 520,00 грн (16 128,46 грн за одиницю) зі строком поставки - до 25 березня 2023 року, та у кількості 12 000,00 штук, загальною вартістю 193 541 520,00 грн (16 128,46 грн за одиницю) зі строком поставки - до 25 квітня 2023 року.

На виконання умов вищевказаного контракту, на підставі рішень ІНФОРМАЦІЯ_1 від 9 вересня 2022 року № 29505/з та від 9 грудня 2022 року № 29505/з/1, останнє здійснило попередню оплату зазначеної продукції на загальну суму 1 685 389 836,00 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень від 12 вересня 2022 року: № 403/1/524 на суму 297 608 000,00 грн, № 403/1/525 на суму 113 360 076,00 грн, № 403/1/526 на суму 461 773 400,00 грн, № 403/1/527 на суму 705 389 592,62 грн та від 14 грудня 2022 року: № 403/1/872 на суму 53 630 355,19 грн та № 403/1/873 на суму 53 628 412,19 грн.

У подальшому, Товариство на підтвердження виконання своїх зобов`язань за вказаним правочином надіслало на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 передбачені пунктом 2.7. контракту товаросупровідні документи на відповідні партії товару за супровідними листами: від 20 березня 2023 року № 20032023-04к, від 28 березня 2023 року № 28032023-05к, від 12 квітня 2023 року № 12042023-02к, від 25 квітня 2023 року № 25042023-02к, від 1 травня 2023 року № 01052023-11к, від 10 травня 2023 року № 10052023-15к, від 29 травня 2023 року № 29052023-02-к, від 19 червня 2023 року № 19062023-07к та від 4 липня 2023 року № 04072023-08к.

Разом із цим, у наданій Товариством на затвердження ІНФОРМАЦІЯ_1 товаросупровідній документації зазначено ціну поставленого товару, яка не відповідає встановленій у специфікації ціні цієї продукції, зокрема: у видаткових накладних: від 18 березня 2023 року № 130, від 24 березня 2023 року № 149 та від 8 квітня 2023 року № 172 та відповідних актах приймання-передачі військового майна: від 18 березня 2023 року № 138/23/227, від 24 березня 2023 року № 149/23/227, від 8 квітня 2023 року № 73/24/227, ціна товару - ІНФОРМАЦІЯ_4, зазначена у розмірі 17 000,50 грн за одиницю товару; у видаткових накладних: від 8 квітня 2023 року № 172, від 22 квітня 2023 року № 200, від 29 квітня 2023 року № 212, від 9 травня 2023 року № 228, від 26 травня 2023 року № 255, від 13 червня 2023 року № 296 та від 30 червня 2023 року № 338 та відповідних актах приймання-передачі військового майна: від 8 квітня 2023 року № 73/24/227, від 24 квітня 2023 року № 57/м, від 29 квітня 2023 року № 192/24/227, від 9 травня 2023 року № 203/25/227, від 26 травня 2023 року № 227/25/227, від 13 червня 2023 року № 244/26/227 та від 30 червня 2023 року № 262/26/227, ціна товару - ІНФОРМАЦІЯ_4, зазначена у розмірі 19 525,82 грн за одиницю товару.

Листами: від 25 квітня 2023 року № 403/5693, від 4 травня 2023 року № 403/6257, від 19 травня 2023 року № 403/7139, від 2 червня 2023 року № 403/7936, від 27 червня 2023 року № 403/9295, від 6 липня 2023 року № 403/6/1/9864, - ІНФОРМАЦІЯ_1 повертало Товариству вказані документи на доопрацювання у порядку пункту 2.8. контракту, з огляду на їх невідповідність умовам вищевказаного правочину в частині визначеної ціни за одиницю товару.

Однак, вищевказані товаросупровідні документи із зазначенням у них ціни товару, передбаченої контрактом та специфікацією, від Товариства на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 такі не надійшли.

Обґрунтовуючи свої зустрічні позовні вимоги, ІНФОРМАЦІЯ_1 посилалося на те, що будь-які підстави для зміни ціни вказаного контракту відсутні, відтак Товариство порушило умови вказаного правочину щодо порядку та умов поставки й приймання обумовленої продукції. У зв`язку із цим, ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулося до суду із зустрічним позовом про зобов`язання Товариства підписати акт приймання-передачі товарів у редакції, наданій ІНФОРМАЦІЯ_1, із встановленням ціни за одиницю товару в сумі 16 128,46 грн.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися відповідно до умов договору. Сторона повинна дотримуватись умов договору за будь-яких обставин.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного цивільного суду від 21 січня 2021 року в справі № 755/6962/19.

Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися лише при: розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; розірванні договору в судовому порядку; відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; припиненні зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного цивільного суду від 18 березня 2020 року в справі № 456/2946/17.

Укладений між сторонами контракт є чинним, докази розірвання чи припинення його дії на час розгляду судом даного спору відсутні, так само як і відсутні підстави для визнання його недійсним у цій справі.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Аналіз частини 2 статті 14 ЦК України свідчить про те, що критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта.

Разом із цим, за змістом статей 15 та 16 ЦК України кожна особа, яка звернулася до суду, має право на захист її майнового права чи інтересу в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Ці право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 5 червня 2018 року в справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року в справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року в справі № 569/17272/15-ц, від 4 червня 2019 року в справі № 916/3156/17, від 13 жовтня 2020 року в справі № 369/10789/14-ц, від 26 січня 2021 року в справі № 522/1528/15-ц, від 16 лютого 2021 року в справі № 910/2861/18, від 15 червня 2021 року в справі № 922/2416/17, від 22 червня 2021 року в справі № 334/3161/17, від 22 червня 2021 року в справі № 200/606/18, від 29 червня 2021 року в справі № 916/964/19.

Згідно з статтею 16 ЦК України захист цивільних прав та інтересів здійснюється у встановленому порядку судом шляхом: визнання цих прав; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусового виконання обов`язку в натурі; зміни правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та іншими способами відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

У свою чергу, зустрічна позовна вимога ІНФОРМАЦІЯ_1 встановити ціну шляхом зобов`язання Товариства підписати акт приймання-передачі товарів у редакції, наданій ІНФОРМАЦІЯ_1, не може бути предметом позову, оскільки такі акти лише є підтвердженням наявності чи відсутності фактів передачі однією стороною та прийняття іншою стороною обумовленого договором товару. Тобто, відповідний акт є лише доказом виконання сторонами обов`язків за договором і його складання та підписання не можуть розглядатись як окремий обов`язок щодо виконання сторонами договірних зобов`язань.

Предметом позову не може бути встановлення обставини, зокрема, встановлення ціни, яка вже була визначена в правочині, обов`язок оформлення документів, які виступають доказами у справі. Так, акти приймання-передачі товару підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову.

Ініціювання розгляду справ про зобов`язання підписати акт приймання-передачі товару може передбачати лише намір сторони встановити преюдиціальні обставини (факти) для подальшого пред`явлення позову, зокрема, про стягнення заборгованості за поставлений/непоставлений товар.

У вирішенні спорів про зобов`язання вчинити дії, шляхом оформлення та підписання акта приймання-передачі товару, позивач прагне не лише домогтися вчинення дій з боку відповідача щодо документального оформлення факту прийняття товару, але й одночасно вирішити спір щодо обсягів та остаточної вартості прийнятого товару, що, у свою чергу, виходить за межі заявленого предмета позову (про зобов`язання вчинити дії). Задоволення позову про оформлення чи підписання акта з визначенням у ньому обсягу та вартості товару - є нічим іншим, як встановленням юридичного факту, який входить до підстав позову, що саме по собі не захищає порушене право на отримання плати за переданий товар та визначення її остаточної вартості.

Відтак, такий спосіб захисту права щодо встановлення остаточної ціни поставленого товару не є ефективним, оскільки не може забезпечити поновлення прав позивача внаслідок його невідповідності змісту порушеного права та характеру спірних правовідносин.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року в справі № 905/1926/16.

Вирішення в судовому порядку наявного між сторонами спору щодо встановлення остаточної вартості переданого товару можливе лише шляхом пред`явлення позову про внесення відповідних змін до вказаного державного контракту (у разі, якщо сторони не досягли згоди з цього питання).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обрання позивачем за зустрічним позовом неналежного та неефективного способу захисту, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні таких позовних вимог.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду: від 19 січня 2021 року в справі № 916/1415/19, від 2 лютого 2021 року в справі № 925/642/19, від 22 червня 2021 року в справі № 200/606/18, від 23 листопада 2021 року в справі № 359/3373/16-ц.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо відмови в задоволенні зустрічного позову ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин у задоволенні позову ІНФОРМАЦІЯ_1 слід відмовити.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору у зв`язку з відмовою в задоволенні зустрічного позову покладаються на ІНФОРМАЦІЯ_1.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні зустрічного позову ІНФОРМАЦІЯ_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 20 листопада 2023 року.

Суддя Є.В. Павленко