Справа № 752/11935/21

Провадження № 2/752/1209/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Машкевич К.В.

за участю секретаря - Гненик К.П.

позивача- ОСОБА_1

представника відповідача- Дубровської І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), третя особа: Перша київська державна нотаріальна контора про усунення перешкод у здійсненні права власності,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом і просить виключити з Єдиного реєстру заброн відчуження об`єктів нерухомого майна запис про арешт (архівний запис), зареєстрований 28.10.2004 №1420761 Першою київською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення №099/1538 від 11.12.2000, Держадміністрації Московського району на будинок АДРЕСА_1 , додаткові дані: архівний номер: 2962201KIEV1, архівна дата: 15.12.2000, дата виникнення:15.12.2000, №реєстра: 89355-845, внутр.№87014D302DF13E325028, коментарій:вх.9992.

Посилається в позові на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 .

Після смерті батька залишилося спадкове майно у вигляді будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

15.01.2004 він та його брати- ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та сестра - ОСОБА_4 звернулися до Другої державної нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, після смерті батька, в зв`язку з чим було заведено спадкову справу №25/2004.

В червні 2020 він звернувся до Другої київської державної нотаріальної контори з метою отримати свідоцтво про право на спадщину за законом, після померлого спадкодавця ОСОБА_2 , однак постановою державного нотаріуса Погорілої Л.С. від 12.06.2020 йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, з підстав наявності арешту майна (архівний запис) реєстраційний №1420761 зареєстрований 28.10.2004 Першою київською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення №099/1538 від 11.12.2000, Держадміністрації Московського району на будинок АДРЕСА_1 .

В подальшому він звернувся до Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації та до Першої київської державної нотаріальної контори з вимогою зняти арешт, але відповіді не отримав.

Вважає, що наявність арешту (архівного запису) нерухомого майна перешкоджає йому оформити спадкові права відповідно до вимог законодавства України та порушує його права визначені ст.319 ЦК України.

Враховуючи викладене, просить задовольнити позов.

Позовна заява була зареєстрована в канцелярії суду 17.05.2021 та відповідно до ст. 33 ЦПК України було визначено склад суду.

Ухвалою суду від 19.05.2021 в справі було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

Сторонам було направлено копію ухвали про відкриття провадження, відповідачу та третій особі копію позовної заяви з додатками.

07.06.2021 до суду надійшли пояснення відповідача Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації, відповідно до яких посилається, що не є належним відповідачем, оскільки права позивача відповідачем порушені не були.

З матеріалів справи вбачається, що представник третьої особи отримав копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви в справі 01.06.2021.

Ухвалою суду від 30.11.2021 замінено первісного відповідача Голосіївську районну в місті Києві державну адміністрацію на належного відповідача Державну реєстраційну службу України Міністерства Юстиції у справі за позовом ОСОБА_1 до Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа: Перша Київська державна контора про усунення перешкод у здійсненні права власності.

Сторонам було направлено копію ухвали про заміну відповідача у справі, відповідачу копію позовної заяви з додатками.

11.01.2022 до суду надійшов відзив відповідача Міністерства юстиції України, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позову. Посилається, що Міністерство юстиції України не порушувало прав позивача, в зв`язку з чим не є належним відповідачем.

Розпорядженням керівника апарату суду № 204 від 26.04.2022 «Про призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ» здійснено повторний автоматизований розподіл судових справ у зв`язку із наказом голови Голосіївського районного суду м.Києва №21-ОС від 16.02.2022.

26.04.2022 протоколом повторного атоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у справі визначено суддю Машкевич К.В.

Ухвалою суду від 02.12.2022 замінено відповідача Державну реєстраційну служби України Міністерства Юстиції на належного відповідача Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної реєстраційної служби України Міністерства Юстиції, третя особа: Перша Київська державна контора про усунення перешкод у здійсненні права власності.

Залучено до участі в справі за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), третя особа: Перша Київська державна контора про усунення перешкод у здійсненні права власності в якості співвідповідача Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).

Сторонам було направлено копію ухвали про заміну відповідача та залучення співвідповідача у справі, відповідачам копію позовної заяви з додатками.

31.01.2023 до суду надійшов відзив відповідача Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову. Посилається, що відповідно до рішення Київської мвської ради від 14.04.2016 №319/319 «Про утворення Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)», з 01.06.2016 цей підрозділ здійснює повноваження з реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також ведення та зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, в зв`язку з чим є неналежним відповідачем.

20.02.2023 до суду надійшов відзив відповідача Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА). відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову. Посилається, що позивач не є суб`єктом права щодо об`єкта нерухомого майна та позбавлений права позовної вимоги щодо об`єкту нерухомості, який йому не належить. Крім того, Департамент не є належним відповідачем у справі, оскільки станом на час накладення арешту на нерухоме майно Департамент не існував як юридична особа та не зобов`язаний нести відповідальність за реєстраційні дії, вчинені іншими суб`єктами реєстрації прав.

В судовому засіданні позивач підтримав позов з підстав зазначених у ньому, просив суд зняти арешт з будинку АДРЕСА_1 , який було накладено Першою київською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення №099/1538 від 11.12.2000, оскільки позбавлений можливості отримати свідоцтво на спадкове майною.

Представник Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Дубровська І.О. в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову з підстав зазначених у відзиві.

Відповідач Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ) в судове засідання свого представника не направив про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Третя особа в судове засідання свого представника не направила про розгляд справи повідомлялася належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджатися своїм майном.

За змістом ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений в його здійсненні.

Судом встановлено, що будинку АДРЕСА_1 належала батьку позивача - ОСОБА_2 , який помер відповідно до свідоцтва про смерть від 31.07.2003, серія НОМЕР_1 .

Відповідно до постанови державного нотаріуса Другої київської державної нотаріальної контори Погорілої Л.С. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 12.06.2020 вбачається, що 15.01.2004 Другою київською державною нотаріальною конторою заведено спадкову справу №25/2004 до майна ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та на момент смерті проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з матеріалів спадкової справи, спадкоємцями за законом є діти спадкодавця: дочка померлого - ОСОБА_4 та сини померлого - ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

За результатами перевірки фактів відсутності (наявності) заборони або арещту на обєктів нерухомого майна є арешт (архівний запис), реєстраційний номер обтяження: 1420761 зареєстрований 28.10.2004 Першою київською державною нотаріальною конторою на підставі повід омлення №099/1538 від 11.12.2000, Держадміністрації Московського району будинок АДРЕСА_1 , частини якого належить ОСОБА_2 .

З Витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 06.05.2021 вбачається, що 28.10.2004 Першою Київською державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення 099/1538 Дкержадміністраціх Московського району від 11.12.2000, на будинок був накладений арешт.

Матеріали справи містять в собі повідомлення №099/1538 від 11.12.2000 Московської районної державної адміністрації міста Києва, з якого вбачається, що згідно з рішенням міськвиконкому від 22.10.1985р. №842 «Про встановлення санітарно-захисної зони міського крематорію» мають відселятися приватні будинки, перелік яких зазначений в п. 2.1. вищевказаного рішення у відповідності до ст.ст. 171, 174 Житлового кодексу України.

З рішенням виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 22.10.1985 №842 «Про встановлення санітарно-захисної зони міського крематорію» вирішено встановити санітарно-захисну зону міського крематорію на Байковій горі в Московському районі в радіусі 300 метрів, за пунктом 2.1. розпорядження зобов`язано виконком Московської районної Ради народних депутатів відселити громадян з належних їм на праві особистої власності житлових будинків, які розташовані в санітарно-захисній зоні, зокрема, по АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкоємством вважається перехід майна померлого (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Таким чином спадкуванню підлягає майно, яке належало спадкодавцеві на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб?єктів права власності.

За змістом ч.ч.1, 4 ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17.07.1997 року, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі « Вендітеллі проти Італії» /1994 / Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності.

Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Стаття 1 Протоколу вимагає, перш за все і особливо, щоб втручання державної влади у використання права на майно було законним / рішення в справі « Півень проти України 2004 рік/.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майно.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч.1 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Позивач є спадкоємцем за законом після смерті померлого батька, що прийняв спадщину. Разом з тим, отримати свідоцтво про право на спадщину за законом позбавлений можливості, оскільки існує арешт на спадкове майно.

Виходячи з цього, порушень прав позивача, як спадкоємця майна за законом, накладенням арешту на нього, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 15,16,316, 317,319,321,391, 1216-1218,1220-1222 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 141, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Зняти арешт з будинку АДРЕСА_1 , накладений Першою київською державною нотаріальною конторою №1420761 від 28.10.2024, на підставі повідомлення №099/1538 від 11.12.2000 Держадміністрації Московського району, реєстраційний номер обтяження: 1420761, додаткові дані: архівний номер: 2962201KIEV1, архівна дата: 15.12.2000, дата виникнення:15.12.2000, №реєстра: 89355-845, внутр.№87014D302DF13E325028, коментарій:вх.9992.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолятивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.В.Машкевич