ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2023 року м.Дніпро Справа № 912/203/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

при секретарі судового засідання: Манець О.В.

представники сторін:

від прокуратури: Мороз В.С., прокурор (поза межами суду);

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.04.2023 (повне рішення складено 01.05.2023, суддя Кабакова В.Г.) у справі №912/203/23

за позовом Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області, м. Кропивницький в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Державної екологічної інспекції Придніпровського округу, м. Кривий Ріг

до відповідача Приватного підприємства "Крона-В", с. Обознівка, Кропивницький район, Кіровоградська область

про стягнення 413 758,80 грн,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Державної екологічної інспекції Придніпровського округу звернувся до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Приватного підприємства "Крона-В" про стягнення 413 758,80 грн шкоди заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок незаконного видобування корисних копалин.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що не маючи спеціального дозволу на користування надрами та відповідного права на користування надрами, відповідач здійснював незаконне видобування корисних копалин на земельній ділянці з кадастровим номером 3522585800:02:000:9136 поза межами просторових координат спеціального дозволу № 2758 від 27.08.2002, чим заподіяно збитки державі.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 21.04.2023 у справі №912/203/23 в позові відмовлено.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Перший заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.04.2023 у справі №912/203/23 скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області.

При цьому скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що із доданих до позову матеріалів вбачається, що 11.05.2022 на земельній ділянці з кадастровим номером 3522585800:02:000:9136 працівниками ПП «Крона-В» за допомогою екскаватора, який зареєстрований за даним підприємством, безпосередньо здійснювалося видобування піску на земельній ділянці з кадастровим номером 3522585800:02:000:9136, та його перевезення автомобілем КРАЗ, належному також даному підприємству.

Зазначене підтверджується доданими до позовної заяви протоколами допиту свідка ОСОБА_1 , протоколами огляду місця події від 11.05.2022 та 21.06.2022, звітом із проектно-вишукувальних робіт ФОП Смоліна С.Ю. та іншим.

Факт перебування екскаватора та вантажного автомобіля, які використовувалися Відповідачем для незаконного видобутку корисних копалин, на земельній ділянці з кадастровим номером 3522585800:02:000:9136 зафіксовано як фотографіями з місця події, так і за допомогою аерофотозйомки. При цьому екскаватор розміщено безпосередньо на одній із чотирьох ділянок фактичного видобування корисної копалини, які знаходяться в межах ділянки з кадастровим номером 3522585800:02:000:9136.

Згідно протоколу огляду місця події від 11.05.2022 на стінах місця видобування піску розташовані повздовжні лінії шириною приблизно 15 см, що дає підставу для висновку про видобування піску саме екскаватором. Згідно протоколу огляду місця події від 13.05.2022 об`єм піску, який знаходився у кузові вантажного автомобіля, який використовував Відповідач, становить 11,745 м3, об`єм піску лише із тієї ділянки фактичного видобутку, де безпосередньо знаходився екскаватор Відповідача, становить 16,7 м3, що вказує на неодноразове перевезення видобутого піску.

Про системність незаконного видобутку свідчить і зафіксований в ході проведеної аерофотозйомки стан під`їзних шляхів до ділянок фактичного видобування піску. Про триваюче самовільне зайняття земельної ділянки з кадастровим номером 3522585800:02:000:9136 саме працівником Відповідача стверджує і власник даної земельної ділянки, що відображено у протоколі допиту від 29.09.2022.

Державна екологічна інспекція Придніпровського округу відзив на апеляційну скаргу не надала, просила розглянути апеляційну справу за її відсутності.

Відповідач, Приватне підприємство "Крона-В", у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечує, зазначає, що розрахунок суми збитків зроблено прокурором за період з 01.01.2022 по 31.05.2022. Разом з цим, матеріали справи не містять доказів, що охоплюють весь період часу, за який зроблено розрахунок. В межах цього періоду датовані лише протокол огляду місця події від 11.05.2022 та протокол огляду від 13.05.2023. Жоден з цих протоколів не фіксує факту видобутку ПП «Крона-В» корисних копалин місцевого значення - піску, в обсязі 378 м3, на земельній ділянці з кадастровим номером 3522585800:02:000:9136. Отже, жодних доказів, що підтверджують факт видобутку саме корисної копалини - піску, саме відповідачем з 01.01.2022 по 30.05.2022 прокурором не надано.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 15.05.2023 для розгляду справи №912/203/23 визначено колегію суддів Центрального апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (доповідача) Орєшкіної Е.В., суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.05.2023 зазначеною колегією суддів відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.04.2023 у справі №912/203/23; розгляд апеляційної скарги призначений у судове засідання на 19.09.2023.

Розпорядженнями керівника апарату суду від 11.09.2023, у зв`язку зі звільненням ОСОБА_2 з посади судді Центрального апеляційного господарського суду у зв`язку з поданням заяви про відставку, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), суддів Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б., якою ухвалою від 14.09.2023 справи прийнято до свого провадження; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 06.11.2023.

В судовому засіданні 06.11.2023 Центральним апеляційним господарським судом були оголошені вступна та резолютивна частини постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін та прокурора, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

Відділенням №2 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області 12.05.2022 розпочато кримінальне провадження № 12022121040000267 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240, ч. 1 ст. 254 КК України.

В ході досудового розслідування у зазначеному кримінальному проваджені встановлено, що приватним підприємством «Крона-В» здійснювався незаконний видобуток корисних копалин, чим заподіяно збитки державі.

Так, основними видами діяльності приватного підприємства «Крона-В» (далі - ПП «Крона-В» або Відповідач) (код ЄДРПОУ 30992998) є добування піску, гравію, глин і каоліну.

Видобуток корисних копалин Відповідачем здійснюється на підставі спеціального дозволу на користування надрами №2758 від 27.08.2002 для видобування пісків на території площею 3,27 га в межах географічних координат на ділянці надр «Обознівське родовище»», що в межах Катеринівської сільської ради, с. Обознівка, Кіровоградського району, Кіровоградської області.

Видобування піску, який відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №827 від 12.12.1994 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного значення та місцевого значення» відноситься до корисних копалин місцевого значення, в межах даного спецдозволу має здійснюватися відкритим способом в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 3522585800:02:000:2226 та 3522585800:02:000:5406.

Разом із тим, за доводами прокурора, працівниками ПП «Крона-В» здійснювався незаконних видобуток корисних копалин поза просторовими межами дії спеціального дозволу.

Прокурором у позові зазначено, що як встановлено в ході досудового розслідування, ПП «Крона-В» в період з січня 2022 року по травень 2022 року за допомогою спеціальної техніки в межах земельної ділянки з кадастровим номером 3522585800:02:000:9136 здійснено незаконний видобуток корисних копалин глибиною 2 метра від поверхні землі, а саме піску, в загальному об`ємі 378,9 метрів кубічних.

Земельна ділянка з кадастровим номером 3522585800:02:000:9136 перебуває у приватній власності, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 8,2484 га, розташована на території Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області та на праві власності належить ОСОБА_3 .

У ПП «Крона-В» відсутній спеціальний дозвіл на користування надрами та гірничий відвід в межах земельної ділянки з кадастровим номером 3522585800:02:000:9136.

За доводами прокурора, ПП «Крона-В», не маючи правовстановлюючих документів на земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 3522585800:02:000:9136 загальною площею 8,2484 га, що на праві власності належить ОСОБА_3 , використовуючи її у власних потребах, не отримавши відповідних дозвільних документів щодо надання у користування чи власність вказаної земельної ділянки, не ініціюючи питання зміни її цільового призначення та не маючи в наявності затвердженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, без спеціального дозволу на зняття родючого шару ґрунту за допомогою спеціальної техніки знято верхній шар ґрунтового покриву на загальній площі 347,53 м2 та створено кар`єр для видобутку піску.

В ході проведення слідчих дій, як спеціаліста, залучено сертифікованого інженера-землевпорядника, яким із використанням спеціалізованої техніки підтверджено незаконне видобування корисних копалин на чотриьох ділянках поза просторовими межами земельних ділянок, на які Підприємство має спеціальний дозвіл на використання надр.

Згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи №2368/22-27 від 28.06.2022 проведено розрахунок розміру збитків, завданих державі внаслідок самовільного видобутку корисних копалин місцевого значення - піску ПП «Крона-В», код ЄДРПОУ 30992998, юридична адреса: Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Обознівка на земельній ділянці з кадастровим номером 3522585800:02:000:9136 загальною площею 8,2484 га за період з 01.01.2022 по 13.05.2022, які становлять 413 758 грн. 80 коп.

Зазначений розрахунок здійснено відповідно до «Методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами», затвердженої наказом Міністерства екології та природніх ресурсів України №303 від 29.08.2011. Для визначення обсягу видобутих надр використовувалось пряме вимірювання за допомогою спеціальної техніки інженера-землевпорядника разом з аналізом матеріалів щодо обліку видобутої сировини.

Факт незаконного видобування корисних копалин ПП «Крона-В» поза межами спеціального дозволу на користування надрами також підтверджується протоколами огляду місця події від 11.05.2022 та 13.05.2022 із графічними матеріалами, протоколами допиту свідків та доданими письмовими доказами. Фактичні об`єми незаконно видобутої корисної копалини підтверджуються фактичними замірами.

Так, відповідно до протоколів огляду місця події від 11.05.2022, 13.05.2022 та 21.06.2022 встановлено, що працівниками ПП «Крона-В» здійснюється видобування корисних копалин - піску на чотирьох ділянках поза географічними координатами наявного у підприємства дозволу на видобування надр. Видобування проводиться за допомогою спеціальної техніки - екскаватору пневматичного та вантажного автомобіля, які належать ПП «Крона-В». Згідно даних проектно-вишукувальних робіт, які проводились під час огляду, встановлено факт проведення видобування корисних копалин на чотирьох ділянках та визначено площі знятих ґрунтових покривів та об`єму видобутих корисних копалин.

Згідно інформації Державної служби геології та надр України № 1430/02- 1/2-22 від 28.06.2022 спеціальний дозвіл на користування надрами містить відомості про суб`єкта господарювання - отримувача дозволу, види робіт, на проведення який цей дозвіл видається, а також відомості про ділянку надр, що надається у користування, із зазначенням її назви, місцезнаходження, географічних координат, площі. Дозвіл є формою документального засвідчення набутого суб`єктом господарювання права користуватися визначеним у такому дозволі об`єктом надр з відповідною метою та видом корисних копалин, а також запасами корисних копалин. Видобування корисних копалин поза межами ділянки надр відповідно до географічних координат, визначених спеціальним дозволом на користування надрами, є самовільним користуванням надрами.

З огляду на викладене, за доводами прокурора, видобування ПП «Крона-В» піску за межами наданого йому права на користування надрами - спеціального дозволу на користування надрами №2758 від 27.08.2002, відноситься до самовільного користування надрами.

Також згідно листа ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області №10- 11-0.4-1566/2-22 від 29.06.2022 спеціалістами управління проведено спільний виїзд та огляд земельної ділянки з кадастровим номером 3522585800:02:000:9136, в ході якого встановлено, що дана земельна ділянка відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення. При цьому, на даній земельні ділянці у чотирьох місцях здійснюється видобуток корисних копалин, про що свідчить знятий ґрунтовий покрив, який складений поруч з ділянками.

Таким чином, за доводами прокурора, не маючи спеціального дозволу на користування надрами та відповідного права на користування надрами, Відповідач здійснював незаконне видобування корисних копалин на земельній ділянці з кадастровим номером 3522585800:02:000:9136 поза межами просторових координат спеціального дозволу №2758 від 27.08.2002, чим заподіяно збитки державі у розмірі 413 758,8 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарський суд виходив з того, що доказів на підтвердження проведення робіт та наявність техніки саме відповідача на земельній ділянці з кадастровим номером 3522585800:02:000:9136 починаючи з 01.01.2022 та впродовж всього заявленого прокурором періоду (до 13.05.2022), суду не подано та матеріали справи не містять. Підстави стверджувати, що саме відповідач вивіз із земельної ділянки з кадастровим номером 3522585800:02:000:9136 піску в об`ємі 378,9 куб.м прокурором не доведені.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, подає апеляційну, касаційну скаргу.

У силу ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження, звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках:

-якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

-у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Є категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Отже, тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.

Участь прокурора в судовому процесі можлива за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме має бути доведено нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах суб`єктом влади (у даному випадку органом місцевого самоврядування), до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтверджено відсутність такого органу (частини третя, четверта статті 53 ГПК України, частина третя статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Для того, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч вимог закону не здійснює захисту чи робить це неналежно.

Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (стаття 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2020 № 802 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів та ліквідацію територіальних органів Державної екологічної інспекції" ліквідовано Державну екологічну інспекцію у Кіровоградській області, Державну екологічну інспекцію у Дніпропетровській області та створено Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).

Відповідно до пункту 1.1.3 наказу Державної екологічної інспекції України № 501 від 22.12.2020 справи Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області передано до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області). Відповідно до пункту 4 наказу Державної екологічної інспекції України № 503 від 22.12.2020 з 23.12.2020 розпочала здійснювати відповідні повноваження Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області).

Так, відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 (далі - Держекоінспекція), Держекоінспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Представниками Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) в якості спеціалістів обстежено земельну ділянку, в ході чого встановлено факт самовільного видобування корисних копалин 13.05.2022 та проведено розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі унаслідок самовільного користування надрами ПП "Крона-В" в межах земельної ділянки кадастровий номер 3522585800:02:000:9136. Разом із тим, жодних заходів щодо відшкодування завданої шкоди спеціальним державним органом не вжито.

Прокурором скеровано до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) листа № 12.51-78-8669 вих-22 від 18.11.2022 з вимогою вжити заходів представницького характеру щодо відшкодування встановленої шкоди. Згідно отриманої на даний лист відповіді Державною екологічною інспекцією на вживались заходи щодо стягнення збитків навколишньому природному середовищу та не планується вжиття вказаних заходів.

Таким чином, підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку стала усвідомлена пасивна поведінка Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), її бездіяльність.

Нездійснення або неналежне здійснення відповідними органами повноважень щодо захисту вказаних інтересів є підставою для представництва в суді інтересів держави відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру". Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладено у постановах від 14.02.2018 у справі № 925/1277/16, від 20.02.2018 у справі № 910/10779/17, від 13.03.2018 у справі № 911/620/17 , від 04.04.2018 у справі № 910/4898/16, від 05.11.2018 у справі № 910/4345/18, від 05.02.2019 у справі № 910/7813/18, від 13.02.2018 у справі № 914/225/18, від 26.02.2019 у справі № 905/803/18, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 тощо.

Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під "нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій", у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи. При цьому враховуються висновки Верховного Суду, зроблені при розгляді інших справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, постанови від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 у справі № 687/379/17-ц, № 924/1256/17, від 04.04.2019 у справі №924/349/18, від 18.04.2019 у справі №906/506/18).

Розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Бездіяльність уповноважених органів оцінена прокурором як невиконання функцій по захисту інтересів держави, що відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" є достатньою підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред`явлення позову. Така позиція узгоджується з положеннями постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, а також постанови Верховного Суду від 17.08.2020 у справі № 924/1240/18.

Згідно листа Держекоінспекції №7817-22 від 22.06.2022 визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами передбачено та проводиться у відповідності до вимог Методики, затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 29.08.2011 № 303, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2011 за № 1097/19835, відповідно до пункту 2.1. розділу II якої факт самовільного користування надрами встановлюється особами, які уповноважені здійснювати державний контроль (нагляд) за використанням і охороною надр під час проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю). Вказані заходи Держекоінспекцією не проводились. Отже, у даному випадку Держекоінспекція не має правових підстав для розрахунку розміру шкоди, завданої внаслідок самовільного користування надрами, передбаченого вказаною Методикою.

У поясненнях від 06.03.2023 позивач зазначає, що Держекоінспекція заходи державного нагляду, у розумінні Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", не здійснювала, а працівники Інспекції були залучені в якості спеціалістів у кримінальному провадженні.

Відповідач також, вказав, що Держекоінспекцією не проводились планові чи позапланові заходи державного нагляду (контролю) ПП "Крона-В".

Колегія суддів враховує, що у даній справі Держекоінспекція обізнана про порушення інтересів держави внаслідок незаконного видобування корисних копалин, так як 13.05.2022 посадових осіб Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), відповідно до постанови слідчого відділення № 2 Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області від 12.05.2022, залучено як спеціалістів для участі в огляді місця події, по матеріалам досудового розслідування №12022121040000267 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.240 КК України за фактами незаконного видобування корисних копалин на території села Обознівка, Кропивницького району, Кіровоградської області посадовими особами ПП "Крона-В". За результатами участі у огляді місця події оглянуто ділянку місцевості, на якій здійснювався видобуток корисних копалин.

Однак, Держекоінспекція, всупереч покладених на неї законодавством повноважень, у передбаченому законом порядку, належних, своєчасних та ефективних заходів спрямованих на захист та відновлення порушених інтересів держави не вживала.

В той час, безпідставне зволікання позивача зі здійсненням заходів державного нагляду, у розумінні Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", та стягненням відповідних коштів з винних осіб не сприяє своєчасному наповненню бюджету та створює загрозу державним інтересам у цій сфері.

Наведені обставини, а також той факт, що уповноваженим органом - Держекоінспекцією, не здійснюється захист порушених інтересів держави в передбаченому законом порядку, суд вважає достатніми підставами для звернення прокурора з даним позовом до суду.

З підстав викладеного, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість звернення прокурора у даній справі з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) та наявність підстав для представництва інтересів.

Наявність підстав для представництва прокурором інтересів держави у даному спорі не оскаржена на підставі абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру".

Правовідносини у даній сфері врегульовано нормами Закону України Про охорону навколишнього природного середовища, Закону України Про охорону земель, Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель, Земельного кодексу України.

Так, відповідно до ч.1. статті 5 закону України Про охорону навколишнього природного середовища, державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Статтею 40 вказаного Закону передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог.

Відповідно до статті 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.

В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Надра, згідно статей 14, 19 Кодексу України про надра, надаються у користування для видобування корисних копалин підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Згідно статті 56 Кодексу України про надра основними вимогами в галузі охорони надр, зокрема, є додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.

Згідно положень статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Питання відповідальності за порушення законодавства про охорону навколишньою природного середовища врегульовано у розділі XV Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", згідно зі ст. 68 якого відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть у т.ч. особи, винні у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Особливості застосування цивільної відповідальності за вищевказану шкоду встановлено у ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", згідно з якою шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відповідно до пункту третього частини другої статті 11 Цивільного кодексу України завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

За приписами частини першої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Частиною другою статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що збитки визначаються як втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); як доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Виходячи з положень статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Враховуючи положення статті 22 Цивільного кодексу України, статті 224 Господарського кодексу України, підставою для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків є повний склад господарського правопорушення, як-то: неправомірна (протиправна) діяльність (бездіяльність) учасника господарських відносин, збитки, як результат такої діяльності, причинний зв`язок між неправомірною (протиправною) діяльністю (бездіяльністю) учасника господарських відносин та збитками, вина учасника господарських відносин.

При цьому, виходячи із загальних правових норм, протиправність (неправомірність) поведінки означає порушення чужого суб`єктивного права. Під збитками розуміється матеріальна шкода, яка виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому матеріального права та (або) зменшення нематеріального блага.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("BENDERSKIY v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Відповідно до частини четвертої статті 11 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику зазначеного Суду як джерело права.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, оцінюючи вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи стандарт вірогідності доказів та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів вважає надані прокурором докази на підтвердження того, що саме Приватне підприємство "Крона-В" починаючи з 01.01.2022 та впродовж всього заявленого прокурором періоду (до 13.05.2022) здійснило незаконне видобування корисних копалин на земельній ділянці з кадастровим номером 3522585800:02:000:9136 поза межами просторових координат спеціального дозволу №2758 від 27.08.2002 добуло та вивезло з цієї земельної ділянки пісок в об`ємі 378,9 куб.м, а саме:

- встановлений колегією суддів факт того, що 11.05.2022 на земельній ділянці з кадастровим номером 3522585800:02:000:9136 працівниками ПП «Крона -В» за допомогою екскаватора, який зареєстрований за даним підприємством, безпосередньо здійснювалося видобування піску на земельній ділянці з кадастровим номером 3522585800:02:000:9136, та його перевезення автомобілем КРАЗ, належному також даному підприємству;

- зазначене підтверджується доданими до позовної заяви протоколами допиту свідка ОСОБА_1 , протоколами огляду місця події від 11.05.2022 та 21.06.2022, звітом із проектно-вишукувальних робіт ФОП Смоліна С.Ю.;

- факт перебування екскаватора та вантажного автомобіля, які використовувалися Відповідачем для незаконного видобутку корисних копалин, на земельній ділянці з кадастровим номером 3522585800:02:000:9136 зафіксовано як фотографіями з місця події, так і за допомогою аерофотозйомки;

- при цьому екскаватор розміщено безпосередньо на одній із чотирьох ділянок фактичного видобування корисної копалини, які знаходяться в межах ділянки з кадастровим номером 3522585800:02:000:9136;

- згідно протоколу огляду місця події від 11.05.2022 на стінах місця видобування піску розташовані повздовжні лінії шириною приблизно 15 см, що дає підставу здійснити висновок про видобування піску саме екскаватором;

- згідно протоколу огляду місця події від 13.05.2022 об`єм піску, який знаходився у кузові вантажного автомобіля, який використовував Відповідач, становить 11,745 м3, об`єм піску лише із тієї ділянки фактичного видобутку, де безпосередньо знаходився екскаватор Відповідача, становить 16,7 м3, що вказує на неодноразове перевезення видобутого піску;

- про системність незаконного видобутку свідчить і зафіксований в ході проведеної аерофотозйомки стан під`їзних шляхів до ділянок фактичного видобування піску;

- про триваюче самовільне зайняття земельної ділянки з кадастровим номером 3522585800:02:000:9136 саме працівником Відповідача стверджує і власник даної земельної ділянки, що відображено у протоколі допиту від 29.09.2022,

більш вірогідними, ніж докази, надані Відповідачем на спростування таких обставин (фактично Відповідач у поясненнях по суті не заперечував факту перебування належної йому техніки: екскаватора та завантаженого вантажного автомобіля на місці видобутку корисних копалин; Відповідачем заперечено лише те, що ним видобувалися саме корисні копалини місцевого значення пісок, його обсяг - 378 м3, та період часу - з 01.01.2022 по 13.05.2022).

В той же час, доводи Відповідача про те, що жодних доказів, що підтверджують факт видобутку ним саме корисної копалини піску, прокурором не надано, спростовуються матеріалами справи, а саме протоколом огляду місця події від 11.05.2022, складеним за участі двох незалежних понятих.

У зв`язку з вищевикладеним є невірними висновки суду першої інстанції про недоведеність прокурором факту того, що саме Відповідач вивіз із земельної ділянки з кадастровим номером 3522585800:02:000:9136 пісок в об`ємі 378,9 куб.м.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з доводами прокурора про те, що у діях Відповідача наявні всі підстави для покладення на нього відповідальності за заподіяну шкоду:

- протиправна поведінка, яка полягає у здійсненні видобування корисних копалин працівниками підприємства за допомогою устаткування, яке належить підприємству за відсутності спеціального дозволу на користування надрами (самовільне користування надрами);

- шкода, яка обрахована відповідно до "Методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами", затвердженої наказом Міністерства екології та природніх ресурсів України № 303 від 29.08.2011 та підтверджена висновком судової інженерно-екологічної експертизи №2368/22-27 від 28.06.2022. В даному разі необхідно зазначити, що хоча земельна ділянка, на якій відбулось видобування належить до приватної власності, шкода за незаконне вилучення надр спричинена саме державі;

- причинний зв`язок, що виражений у заподіяні вказаної шкоди саме протиправною поведінкою відповідача;

- вина, що доводиться наданими суду доказами.

Згідно висновку судової інженерно-екологічної експертизи №2368/22-27 від 28.06.2022 проведено розрахунок розміру збитків, завданих державі внаслідок самовільного видобутку корисних копалин місцевого значення - піску ПП "Крона-В" на земельній ділянці з кадастровим номером 3522585800:02:000:9136 загальною площею 8,2484 га за період з 01.01.2022 по 13.05.2022, які становлять 413 758,80 грн.

Розрахунок здійснено відповідно до "Методики визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами", затвердженої наказом Міністерства екології та природніх ресурсів України №303 від 29.08.2011. Для визначення обсягу видобутих надр використовувалось пряме вимірювання за допомогою спеціальної техніки інженера-землевпорядника разом з аналізом матеріалів щодо обліку видобутої сировини.

Відповідно до п. 3.2 вказаної Методики розмір збитків (3), встановлених за фактом самовільного користування надрами, визначається шляхом встановлення обсягу самовільно видобутих надр (Д і), помноженого на базову ставку відшкодування збитків (Р і), за формулою З= S (Р і х N х Д і),

і=1

S - знак суми,

Д і - обсяг самовільно видобутих надр (т; куб.м; кг) та становить: ділянка 1 - 44,9 метрів кубічних, ділянка 2 - 16,7 метрів кубічних, ділянка 3 - 43,3 метрів кубічних, ділянка 4 - 274,0 метрів кубічних видобуто за межами ліцензійної площі родовища. Таким чином загальна сума Д і = 378,9 (44,9+16,7+43,3+274) кубічних метрів,

Рі - базова ставка збитків у частках мінімальної заробітної плати відповідно до додатку 1 Методики для піску будівельного, який відповідно до Переліку корисних копалин, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 № 827, пісок будівельний та становить - 0,168,

N - величина мінімальної заробітної плати (грн) - на час виявлення правопорушення мінімальна заробітна плата в Україні становила 6500,00 грн.

Отже, З = 0,1168 х 6500 х 378,9 = 413 758,80 грн.

При цьому колегія суддів зауважує, що період часу, протягом якого Відповідачем здійснювалося видобування корисних копалин (з 01.01.2022 по 13.05.2022) не враховується при визначенні розміру збитків, отже, не є принциповим для його розрахунку. Вирішальним є саме обсяг самовільно видобутих надр.

Колегія суддів не погоджується із висновком господарського суду щодо того, що роботи на земельній ділянці велися ще у 2017 році.

Так, дійсно у листі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 20.09.2017 зазначено про виявлення в ході обстеження факту порушення земельного законодавства, а саме зняття ґрунтового покриву. В той же час, зняття ґрунтового покриву необхідно відмежовувати від видобування корисної копалини, яке здійснювалося глибиною понад 1,5 метра від поверхні землі.

До того ж, про здійснення саме видобування піску у листі ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 20.09.2017 не зазначено.

Отже, враховуючи встановлені обставини справи, наявні всі елементи цивільного правопорушення в діях відповідача. При цьому, останнім не доведено, що шкоду завдано не з його вини.

З огляду на вищевикладене, враховуючи наявність в діях Відповідача всіх елементів цивільного правопорушення, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення позовних вимог шляхом стягнення з Відповідача на користь Позивача шкоди заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок незаконного видобування корисних копалин у розмірі 413 758,80 грн.

Відповідно до п.п. 1, 3, 4 до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є не з`ясування обставин, що мають значення справи, невідповідність висновків, що викладені у рішенні, фактичним обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

За наведених вище обставин, які були встановлені у ході апеляційного провадження у даній справі, колегія суддів апеляційного господарського суду, проаналізувавши застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, доходить висновку, що доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, нез`ясування обставин справи, неправильне застосування норм процесуального права знайшли своє підтвердження.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду підлягає скасуванню. Слід прийняти нове рішення, яким позовні вимоги Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Державної екологічної інспекції Придніпровського округу до Приватного підприємства "Крона-В" про стягнення 413 758,80 грн задовольнити повністю.

Зважаючи на задоволення позовних вимог та апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із подачею позову та апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 277, 282-284 ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.04.2023 у справі №912/203/23 задовольнити.

Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 21.04.2023 у справі №912/203/23 скасувати.

Ухвалити у справі нове рішення, яким позов Керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області, м. Кропивницький в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Державної екологічної інспекції Придніпровського округу, м. Кривий Ріг до відповідача Приватного підприємства "Крона-В", с. Обознівка, Кропивницький район, Кіровоградська область про стягнення 413 758,80 грн, - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Крона-В", с. Обознівка, Кропивницький район, Кіровоградська область на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська область), зарахувавши грошові кошти за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок незаконного видобування корисних копалин, у розмірі 413 758,80 грн. на розрахунковий рахунок: UA228999980333159331000011481, отримувач: ГУК у Кіровоградській області/ТГ с.Катеринівка/24062100, код отримувача (ЄДРПОУ 37918230).

Стягнути з Приватного підприємства "Крона-В", с. Обознівка, Кропивницький район, Кіровоградська область в дохід спеціального фонду державного бюджету 6206,38 грн судового збору за подачу позову та 9309,57 грн. судового збору за подачу апеляційної скарги.

Видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити Господарському суду Кіровоградської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 20.11.2023.

Головуючий суддяО.Г. Іванов

СуддяТ.А. Верхогляд

СуддяЮ.Б. Парусніков