693/144/23

2/693/178/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2023 м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області

в складі : головуючого судді Шимчика Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Коломієць С.В.,

представника позивача - адвоката Євича С.П.,

представника відповідача - адвоката Чеховської Р.Д.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жашків цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Жашківська державна нотаріальна контора,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Жашківська державна нотаріальна контора.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . За фактом її смерті у спадщину вступила ОСОБА_2 .

Позивач є сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . На момент смерті батька йому було 12 років. Після смерті батька він залишився проживати із матір?ю ОСОБА_5 .

За фактом смерті ОСОБА_4 було відкрито спадкову справу № 44208827 у Жашківській державній нотаріальній конторі.

Позивач є онуком ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент смерті баби йому було 13 років. За фактом смерті баби ОСОБА_3 було відкрито спадкову справу № 47117804 у Жашківській державні нотаріальній конторі.

Згідно ч.ч. 4,5 ст. 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відтак позивач будучи на момент смерті батька у віці 12 років, а на момент смерті баби у віці 13 років мав би вважатися таким, що прийняв належну йому частину спадщини.

Однак нотаріусом Жашківської державної нотаріальної контори було видано свідоцтво про право на спадщину у спадковому реєстрі № 45612057, свідоцтво № ВМА 302607, та свідоцтво про право на спадщину номер у спадковому реєстрі № 45612064, свідоцтво № ВМА 302608, свідоцтво про право на спадщину у спадковому реєстрі № 48440302, свідоцтво № ВМО 929801 та свідоцтво про право на спадщину номер у спадковому реєстрі № 48440304, свідоцтво № ВМІ 025100.

Спадкоємцем ОСОБА_3 стала ОСОБА_2 .

З невідомих причин у довідці сільської ради про коло спадкоємців позивач не зазначений. Спадкоємцем ОСОБА_4 стала ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач є онуком ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент смерті баби йому було 13 років. За фактом смерті баби ОСОБА_3 було відкрито спадкову справу № 47117804 у Жашківській державні нотаріальній конторі

Після смерті баби позивача ОСОБА_3 все її майно, у тому числі майно, яке було успадковано ОСОБА_3 після смерті батька позивача, успадкувала ОСОБА_2 , яка є дочкою ОСОБА_3 .

Видача свідоцтв про право на спадщину без урахування спадкоємця ОСОБА_1 , який є малолітнім онуком померлої ОСОБА_3 , на його думку, є незаконним та неправомірним.

На думку позивача, у разі відсутності відмови, виданої у належній формі, він вважається таким, що прийняв належну йому частині спадкового майна.

У зв`язку з вищевикладеним позивач звернувся до суду на просив визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину № ВМА 302607 від 14.10.2008 року, № ВМА 302608 від 14.10.2008 року та № ВМО 929801 від 13.11.2009 року та № ВМІ 025100 від 13.11.2009 року та визнати позивача таким, що прийняв належну йому частину спадщини у спадкових справах № 47117807, № 44208827.

Ухвалами Жашківського районного суду Черкаської області від 10.04.2023 року постановлено прийняти позовні заяви до розгляду та відкрито провадження у справах, здійснювати розгляд справ за правилами загального позовного провадження.

25.04.2023 року від відповідача ОСОБА_2 надійшли до суду відзиви на позовні заяви, в яких вона просила у задоволенні позовів відмовити та застосувати строк позовної давності. В обґрунтування відзивів вказала, що її зведений брат ОСОБА_4 був у шлюбі з ОСОБА_5 . Шлюб між ними був зареєстрований відділом сільського ЗАГС с. Пугачівка Жашківського району Черкаської області 16 травня 1992 року. ІНФОРМАЦІЯ_8 від спільного проживання у них народився син ОСОБА_1 , який є позивачем у даній справі.

Шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був розірваний у 1996 році. З квітня 1996 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 проживав та вів спільне господарство з ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 помер. Після смерті брата залишилося спадкове майно, а саме : земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,26 га; частка майна КСП «Пугачівка», вартість якої становить 459 грн. Матір`ю відповідача ОСОБА_3 як спадкоємцем першої черги у встановлений законом строк було подано до Жашківськогї районної державної нотаріальної контори Черкаської області заяву про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_4 , була заведена спадкова справа № 211 за 2008 рік. 14 жовтня 2008 року державним нотаріусом Жашківської районної державної нотаріальної контори Черкаської області Кравчуком І.М. ОСОБА_3 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом № 4056 та свідоцтво про право на спадщину за законом № 4058. ІНФОРМАЦІЯ_1 мати відповідача померла. Похованням ОСОБА_3 займалася відповідач. Позивач і його мати не виявили жодного інтересу. Після смерті матері відповідач, як спадкоємець першої черги, подала до Жашківської районної державної нотаріальної контори Черкаської області заяву про прийняття спадщини. 13.11.2009 року державним нотаріусом Жашківської районної державної нотаріальної контори Євич І.П. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом № 2-923, бланк ВМІ № 025100 та свідоцтво про справо на спадщину за законом № 2-290, бланк ВМО № 929801, ВМО № 929802. Мати позивача та позивач знали, що помер ОСОБА_4 , були присутні на його похованні. Позивачу на той момент було 12 років. Відповідачу відомо, що її мати ОСОБА_3 повідомляла державного нотаріуса Жашківської районної державної нотаріальної контори Черкаської області Кравчука І.М. про те, що у померлого ОСОБА_4 є малолітній син. Згідно ч. 1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки. Відповідно до ч. 4 ст. 261 ЦК України у разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття. Таким чином, 18 червня 2013 року позивач досягнув повноліття та розпочався перебіг позовної давності для звернення позивачем до суду для захисту своїх прав та інтересів. Кінцевою датою подання позову є 18 червня 2016 року, натомість позовна заява у даній справі до суду була подана 31 січня 2023 року.

02.05.2023 року від позивача ОСОБА_1 до суду надійшли відповіді на відзиви, в яких він просив позови задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування відповіді на відзив вказав, що оскільки відповідно до ч. 4, 5 ст. 1268 ЦК України, малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відтак ОСОБА_1 , будучи на момент смерті батька у віці 12 років, мав би вважатися таким, що прийняв належну йому частину спадщини, а на момент смерті баби ОСОБА_3 був у віці 13 років та мав би вважатися таким, що прийняв належну йому частину спадщини. Після смерті баби позивача все її майно, у тому числі майно, яке було успадковано ОСОБА_3 після смерті мого батька ОСОБА_4 , успадкувала ОСОБА_2 , яка є дочкою ОСОБА_3 . На думку позивача, він вважається таким, що прийняв спадщину з моменту відкриття спадкової справи. А час, за який особа повинна звернутися до нотаріуса і отримати свідоцтво про право на спадщину, законодавцем не встановлений. Враховуючи той факт, що позивач дізнався про його порушене право лише у жовтні 2022 року, то строки позовної давності не можна вважати пропущеними.

05.05.2023 року ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області об`єднано в одне провадження цивільні справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Жашківська державна нотаріальна контора, та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Жашківська державна нотаріальна контора, - присвоїти порядковий номер 693/144/23, провадження № 2/693/177/23.

29.05.2023 року від представника відповідача адвоката Чеховської Д.Р. надійшло до суду заперечення, у якому вона просила у задоволенні позову відмовити та застосувати строк позовної давності.

У судовому засіданні представник позивача адвокат Євич С.П. заявлений позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

У судовому засіданні відповідач та представник відповідача адвокат Чеховська Д.Р. просили у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

У судове засідання представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Жашківської державної нотаріальної контори - не з`явився, при цьому до суду направив заяву про слухання справи у його відсутності.

Суд, вислухавши учасників провадження, дослідивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленному цим Кодеком, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом установлено, що 16 травня 1992 року було зареєстровано шлюб ОСОБА_4 з ОСОБА_7 , актовий запис про шлюб № 5, зареєстрований виконавчим комітетом Пугачівської сільської ради Жашківського району Черкаської області.

Від спільного шлюбу у них народився син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

08 лютого 2000 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 розірвано, актовий запис про розірвання шлюбу № 18.

Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , актовий запис про смерть № 20 від 20 вересня 2007 року.

07.03.2008 року ОСОБА_3 звернулася до Жашківської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті сина - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

14 жовтня 2008 року державним нотаріусом Жашківської районної державної нотаріальної контори Черкаської області Кравчуком І.М., видано свідоцтво про право на спадщину законом, спадкоємцем спадкового майна гр. ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , є мати - ОСОБА_3 . Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,26 (три цілих двадцять шість сотих) гектара в межах згідно планом, яка розташована на території Пугачівської сільської ради Жашківського району Черкаської області, зареєстровано у реєстрі за № 4056.

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину від 14.10.2008 року, виданого державним нотаріусом Жашківської районної державної нотаріальної контори Черкаської області Кравчуком І.М., спадкоємцем спадкового майна гр. ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 , є мати - ОСОБА_3 . Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з частки майна КСП «Пугачівка» с. Пугачівка Жашківського району Черкаської області, зареєстровано у реєстрі за № 4058.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , актовий запис про смерть № 1 від 17 січня 2009 року.

05.06.2009 року ОСОБА_2 звернулася до Жашківської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.11.2009 року, виданого державним нотаріусом Жашківської районної державної нотаріальної контори Євич І.П., що спадкоємцем майна гр. ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її дочка - ОСОБА_2 . Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається з земельної ділянки площею 3,26 га, кадастровий номер 7120986200:02:001:0072 наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованого території Пугачівської сільської ради Жашківського району Черкаської області; земельної ділянки площею 3,2595 га, кадастровий номер 7120986200:02:001:0023, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Пугачівської сільської ради Жашківського району Черкаської області., зареєстровано за № 2-920.

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 13.11.2009 року, виданого державним нотаріусом Жашківської районної державної нотаріальної контори Євич І.П., спадкоємцем майна гр. ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її дочка - ОСОБА_2 . Спадкове майно, на яке видано це свідоцтво, складається грошових вкладів, що зберігаються в філії Жашківського відділення Ощадного банку України № 2980/03 с. Пугачівка на рахунку № НОМЕР_1 з нарахованими процентами та компенсацією; майнового паю КСП «Пугачівка» с. Пугачівка Жашківського району Черкаської області, вартістю станом на 01 квітня 2001 року - 1864 гривні, зареєстровано у реєстрі за № 2-923.

Згідно копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальний дій від 29.06.2023 року № 415/02-31, виданої державним нотаріусом Першої Уманської державної нотаріальної контори Кравець Г.В., відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті баби - ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с.31 Т.2).

Згідно копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальний дій від 29.06.2023 року № 416/02-31 виданої державним нотаріусом Першої Уманської державної нотаріальної контори Кравець Г.В., відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті батька - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ( а.с.32 Т.2).

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років - малолітня особа, ч. 1 ст. 39 ЦК України.

Фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років - неповнолітня особа, ч. 1 ст. 32 ЦУ України.

Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно ч. 4, 5 ст. 1268 ЦК України малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 1269 ЦК України особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника. Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.

При цьому, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

У судовому засіданні допитано у якості свідка ОСОБА_8 , який суду показав, що він являється чоловіком відповідачки. Йому відомо, що у покійного ОСОБА_4 є син ОСОБА_1 . Дружині покійного запропонували приймати спадщину, проте вона відмовилася. З часом почала вимагати повернення їй земельної ділянки (паю), він їй повідомив, що потрібно оплатити кошти. Але вона більше до них не зверталася.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину після смерті батька та баби, оскільки на момент їх смерті був малолітнім.

Цивільним законодавством не передбачено обмеження строку, у який спадкоємець, що прийняв спадщину, може зареєструвати своє право власності у встановленому законом порядку, але чинним законодавством обмежено строк, в який особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

При цьому відповідно до частин першої та п`ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

Аналіз стану поінформованості особи, вираженого дієсловами «довідалася» та «могла довідатися» у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Разом з тим, згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Виходячи зі змісту статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з того самого моменту коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Вказана позиція неодноразово висловлювалась Великою Палатою Верховного Суду та є сталою.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого статтею 81 ЦПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Відповідно до ч. 4 ст. 261 ЦК України у разі порушення цивільного права або інтересу неповнолітньої особи позовна давність починається від дня досягнення нею повноліття.

Повноліття позивач досяг 18 червня 2013 року, тобто перелік позовної давності для звернення позивачем до суду за захистом своїх прав та інтересів розпочався 18.06.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, батько позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ; на момент смерті батька позивачу виповнилося 12 років і три місяці, а баба позивача померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто на момент смерті баби позивачу виповнилося 13 років і 6 місяців, тобто позивач після смерті батька та баби, які до того ж проживали з ним у одному селі, а також був присутній на похованні батька, міг довідатися про порушення свого права, але не робив таких дій, поважних причин позивачем не зазначено, також позивачем не доведено факту того, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, зазначено лише, що про порушення свого права він дізнався у жовтні 2022 року, коли звернувся до нотаріуса для отриманні свідоцтва про право на спадщину, що не може бути поважною причиною.

Позивач звернувся до суду з позовами 07.02.2023 року - майже через шістнадцять років після смерті батька та через 14 років після смерті баби. Позивач досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_7 , а до суду звернувся з позовами лише 07.02.2023 року, майже через десять років після досягнення повноліття, тобто пройшов значний період, отже, позивач на власний розсуд не цікавився своїми спадковими правами на спадкове майно, а зацікавився ними через значний період часу. Зазначене дає підстави вважати, що позивачу було відомо про порушення його спадкових прав, що спадкове майно, в тому числі - земельний пай на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за законом, належить його тітці.

Початок перебігу позовної давності за позовами про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину пов`язується з тим моментом, коли спадкоємець дізнався або за усіма об`єктивними обставинами повинен був дізнатися про порушення свого права. У визначенні початкового моменту позовної давності суд повинен виходити з таких критеріїв оцінки поведінки позивача, як добросовісність, розумність та справедливість, закріплених у статті 3 ЦК України, що відповідним чином висуває до кожного учасника цивільних відносин вимоги до обрання поведінки, яка має відповідати поведінці умовного доброго господаря та дбайливого власника. Для приватного права апріорі є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20). Добрий господар повинен піклуватися про своє майно, вживати дії з його збереження та своєчасного захисту його і прав на нього протягом розумного строку. Особа не може вважатися дбайливим власником, якщо тривалий період не цікавиться своїм майном, не вживає заходів, які б вчинив добрий господар невідкладно, якщо не існує перешкод, що об`єктивно перешкоджали йому у вчиненні таких дій.

Із набранням чинності 15 грудня 2017 року змін до Цивільного процесуального Кодексу України було оновлено перелік основних засад (принципів) цивільного судочинства, в якому особливе місце посів основоположний принцип верховенства права. Принцип верховенства права неодноразово був розтлумачений Європейським судом з прав людини в контексті Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, які є джерелом права (стаття 3 ЦПК України). Тому при вирішенні справи не варто дотримуватися виключно рамок формальної законності як суворої відповідності букві закону, а слід тлумачити закон та вирішувати конкретну справу з точки зору сутнісних вимог верховенства права, таких як правова визначеність, пропорційність, пріоритетність прав людини, тощо.

Учасники відповідних правовідносин повинні мати можливість завбачати наслідки вчинення ними дій і бути впевненими своїх правомірних очікуваннях стосовно того, що набуте ними на підставі чинного законодавства право буде реалізовано у повному обсязі.

Суд також звертає увагу на те, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", яка набрала чинності для України 11.09.1997, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом. Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (п. 1 ст. 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (п. 570 рішення від 20.09.2011 за заявою № 14902/04 у справі ВАТ "Нафтова компанія "Юкос» проти росії"; п. 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

Відповідна правова позиція сформована у постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №488/288/15-ц, та постанові ВС від 16.03.2020 № 190/171/17.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про те, що позивач досяг повноліття ІНФОРМАЦІЯ_7 та почався перебіг позовної давності, однак позивач звернувся до суду лише 07.02.2023 після спливу трирічного строку позовної давності, що є підставою для відмови в позові із зазначених підстав.

На думку суду, задоволення вимог позивача є недопустимим, оскільки це порушувало б закріплене в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року право на справедливий суд в такому його елементі, як правова визначеність, та мирне володіння майном, закріплено ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 141 ЦПК України установлено порядок розподілу судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову відповідач звільняється від сплати судового збору.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 15,16, 256, 257, 261 ЦК України, ст.ст. 2 ч.1, 4 ч.1, 13 ч.1, 19 ч.1, ст. 82 ч.1, 141 ч.6, 142 ч.1, 247 ч.2, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 430 ч.1 п.1, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання свідоцтв про право на спадщину недійсними, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Жашківська державна нотаріальна контора.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, - якщо така адреса відсутня.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено 16 листопада 2023 р.

Головуючий суддя: Роман Васильович Шимчик