РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2023 року справа № 580/8079/23

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової розглянув адміністративну справу № 580/8079/23 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18000 ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, ухвалив рішення.

І. ПРОЦЕДУРА

05.09.2023 вх. № 37541/23 (27.09.203 вх.41256/23) ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, просить :

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром, починаючи з 01.04.2019 у розмірі 80% грошового забезпечення.

02.10.2023 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі (ч.1 ст.258 КАС України). Згідно із частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі під час розгляду справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначає, що після перерахунку пенсії, що здійснений в березні 2023 року на виконання рішення Черкаського окружного суду у справі №580/5245/22 (зобов`язано здійснити перерахунок з 01.04.2019 згідно довідки від 12.08.2022 №ФР42953) відповідач протиправно обмежив десятьма прожитковими мінімумами, позаяк визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, де передбачено обмеження пенсії максимальним розміром та вважає, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує конституційні гарантії безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач позовні вимоги не визнав, 20.10.2023 вх. №45301/23 подав до суду відзив на позовну заяву, де зазначив, на осіб, яким пенсію перераховано відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668, та розмір якої перевищує максимальним розмір встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку. Представник відповідача у відзиві з покликанням на мотивувальну та резолютивну частини Рішення №7-Р(ІІ)/2022 Конституційного Суду України, та ч.1 статті 2 Закону №2262 зазначає, що підлягають виплаті без обмеження максимальним розміром пенсії, призначені з 12.04.2023 особам, які під час служби захищали суверенітет, територіальну цілісність та недоторканість України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, тому відсутні підстави для виплати позивачу пенсії без обмеження десятьма прожитковими мінімумамидля працездатних осіб, які втратили працездатність.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суд встановив, що позивач отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону №2262, пенсія призначена з 09.12.1998 (розрахунок на пенсію ОСОБА_1 ).

На виконання рішення суду від 02.01.2023 у справі №580/5245/22, що набрало законної сили 02.02.2023 ЄДРСР 108220351, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області 24.02.2023 здійснений перерахунок пенсії позивача з 01.04.2019 у розмірі 80 % грошового забезпечення згідно довідки Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 12.08.2022 №ФР 42953. Після перерахунку розмір пенсії позивача склав: 18519,73, з урахуванням максимального розміру пенсії:14970 (перерахунок пенсії за пенсійною справою №ФР42953 з 01.04.2019 - підстава перерахунку: рішення суду).

Згідно перерахунку з 01.03.2023 пенсії по інвалідності ОСОБА_1 у пенсійній справі сума грошового забезпечення для обчислення пенсії:17870,93 грн; основний розмір пенсії: 80% грошового забезпечення у розмірі 14296,74 грн. З урахуванням індексації: (індексація базового ОСНП 2022 (2501,93: 17870,92*0,140), ОСНП 2023 (1500: 20372,86*0,197), з урахуванням доплати - 21872,86. Збільшення основного розміру пенсії 25 %? ? від суми 14296,74 грн? ? - 3574,19; вид підвищення або надбавки до пенсії: особа з інвалідністю війни 2 групи/під час виконання обов`язків (ст 7) (з 01 до 29) 837,20 грн;? ? 2 гр -50 грн - підсумок пенсії (з надбавками): 20930 з урахуванням підвищення 3069 (виплата в повному розмірі на виконання рішення суду): 20930.

ГУ ПФУ в Черкаській області на звернення ОСОБА_1 від 04.05.2023 про перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром надав лист-відповідь від 02.06.2023 №6321-5763/Г-03/8-2300/23, де зокрема повідомив, що на виконання рішення суду від 02.01.2023 у справі №580/5245/22, 24.02.2023 позивачеві здійснений перерахунок пенсії з 01.04.2019 у розмірі 80 % грошового забезпечення згідно довідки від 12.08.2022 №ФР 42953. При перерахунку пенсії враховано, що згідно із Законом №3668 максимальний розмір пенсії призначеної (перераховної) відповідно до Закону №2262 не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, які втратили працездатність.

Не погодившись із виплатою пенсії, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду. Розглянувши подані документи і матеріали, перевіривши аргументи щодо обставин справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що позов не належить до задоволення з огляду на таке.

V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з п.8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що у 2023 році частина друга та абзац п`ятий частини четвертої статті 42, третє речення абзацу першого пункту 13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», частина друга статті 22, стаття 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із змінами, внесеними Законом України від 15 лютого 2022 року № 2040-IX, частина друга статті 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» в редакції Закону України від 21 вересня 2022 року № 2620-IX, частина четверта статті 54, частина друга статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із змінами, частина четверта статті 12 та абзац другий пункту 1-2 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» із змінами, частина шоста статті 38 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» із змінами, абзац другий частини п`ятої статті 6 Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років», стаття 29 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон №2262) у чинній на дату виникнення спірних правовідносин редакції визначено умови перерахунку раніше призначених пенсій. Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подає додаткові документи, що дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. Перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.

Відповідно до абзацу 18 ст.43 Закону №2262 у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія належить перерахунку.

Згідно із абз.7 ст.43 Закону №2262-ХІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до ст.2 Закону України від 8 липня 2011 року №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали унаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Конституційний Суд України у рішенні від 12 жовтня 2022 року № 7-р(II)/2022 у справі № 3-102/2021 визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року. Приписи статті 2 Закону №3668 зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення (з 12.04.2023 через 6 місяців з дня ухвалення рішення Конституційного суду України).

Беручи до уваги ч.5 ст.242 КАС України суд враховує висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.07.2022 у справі №620/613/21 щодо подібних правовідносин: спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон № 2262. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668, що набрав законної сили 01.10.2011. Відповідно до статті 2 Закону № 3668 максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання, призначених (перерахованих) відповідно до законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Законом № 3668 внесені зміни у статтю 43 Закону № 2262, що викладено в редакції Закону № 3668: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262. Згідно з пунктом 2 резолютивної частини Рішення КСУ положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016. Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають ст.17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. Конституційний Суд України зазначає, що положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262 та положення частини першої статті 2 Закону № 3668 (у частині поширення її дії на Закон № 2262), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262) та є однаковими за змістом. Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII. Положення статті 2 Закону № 3668 (у частині поширення її дії на Закон №2262), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців (п. 16-26). Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному (п. 29). Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262 з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668. Аналогічний правий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19. Відтак обмеження ГУ ПФУ максимального розміру пенсії ОСОБА_1, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262, є протиправним (п. 34-36).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, що допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у зразковій справі № 822/524/18 із покликанням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права висновує, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Верховний Суд у справі №360/1428/17 дійшов висновку, що дія положень Закону України 24 грудня 2015 року № 911-VIII щодо визначення максимального розміру пенсії не застосовується до пенсій, що призначені до 1 січня 2016 року. У справах № 360/1428/17 та № 580/234/19 йдеться про застосування формально різних правових актів: Закону № 911-VIII і Закону №3668, та, відповідно, різних норм матеріального права. Застереження у пункті 2 Прикінцевих положень Закону № 911-VIII, що обмеження виплати максимального розміру пенсії застосовуються з 1 січня 2016 року, означає, що пенсії, які призначені до 1 січня 2016 року та перевищують встановлений максимум, не можуть бути зменшені. Проте, їх перерахунок має відбуватися у відповідності до правил, передбачених абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положення» Закону №3668. Пункт 2 розділу ІІ Закону № 3668 в контексті перехідних положень не регулює питання обмеження максимальним розміром пенсії осіб, у яких на 01 жовтня 2011 року вона не досягала максимального розміру (десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність). На осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку. У справі № 580/234/19 суди першої та апеляційної інстанцій правильно вказали, що відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у перерахунку і виплаті пенсії ОСОБА_1 без обмеження граничного розміру пенсії є законною і обґрунтованою та не призвела до зменшення розміру пенсії останнього, яку він отримував до цього. В даному випадку така відмова за своєю суттю не є звуженням обсягу вже набутих позивачем прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.

Відповідно до пункту 8 розділу Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 24 лютого 2023 року № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році». Згідно із пунктом 1 Постанови №168 установлено, що з 1 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення). Згідно з п.2 Постанови №168 установлено, що з 1 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 року підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог.

Під час вирішення справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (ст.245 КАС України).

Суд не встановив неправомірного обмеження відповідачем пенсії позивача максимальним розміром, що призначена з 09.12.1998 та перерахована на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі №580/5245/22 з 01.04.2019 з розміру 80 % грошового забезпечення, що в подальшому перерахована з 01.03.2023 за результатом проведеної індексації згідно постанови КМУ від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023» (встановлена сума індексації 1500 20161,58*0,197) щодо відмови у здійсненні виплати пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру, починаючи з 01.04.2029 у розмірі 80% від суми грошового забезпечення, позаяк усі складові грошового забезпечення під час перерахунку пенсії з 01.04.2019 (посадовий оклад - 5070, оклад за звання 1340, надбавка за вислугу років 2884,50, середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення та премія 8576,43 грн повністю враховані, розмір пенсії позивача обчислений з 80 % грошового забезпечення, тому суд не встановив порушення майнового права позивача, яке позивач просить захистити на майбутнє, що є передчасним, необгрунтованим, позаяк, розмір пенсії позивача з 01.04.2019 (перерахунок на виконання рішення суду у справі №580/5245/22) підтверджений матеріалами пенсійної справи позивача, де у перерахунку пенсії з 01.03.2023 зазначено: виплата в повному розмірі на виконання рішення суду: 20930 грн. На стростування зврторного позивач власних розрахуків та визначених деструктивних відхилень не надав.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18, від 23 грудня 2019 року у справі № 712/3842/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 500/477/15-а.

Обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту, позаяк не йдеться про наслідок реагування - утриматися від дій - з метою захисту щодо вимоги «зобов`язати здійснити виплату, починаючи з 01.04.2019 у розмірі 80%», що передбачений у п.3 ч.1 ст.5 КАС України, тому враховуючи зміст формалізованих способів захисту порушеного права (розмежовуючи наслідки п.3 і п.4 ч.1 ст.5 КАС України) та повноваження суду відповідно до ст.245 КАС України, за відсутності незаконного втручання відповідача у право позивача мирно володіти майном - належить відмовити у задоволенні позову.

Верховний Суд у справі № 640/16224/19 (провадження № К/9901/22967/20) зауважує, що як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Суд, керуючись ч. 5 статті 242 КАС України, враховує висновки Верховного Суду у постанові від 11.07.2022 у справі №620/613/21 у контексті застосування норм Закону №2262 з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норм Закону № 3668.

Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, що безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Оцінюючи доводи і докази сторін за критеріями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що під час перерахунку пенсії позивача на виконання рішення у справі № 580/5245/22 з урахуванням застосовваних вимог постанов КМУ №118, №168 відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно/справедливо щодо соціальних прав позивача, з урахуванням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з дотриманням принципів правовладдя і належного врядування та з урахуванням усіх основних та додаткових видів грошового забезпечення відповідно до ст. 51, 63 Закону №2262, починаючи з 01.04.2019, позаяк позивач є особою, якому пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів чинних на час здійснення обчислення / перерахунку пенсії.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в Рішенні від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права, не є абсолютними.

В аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов`язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, що фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України (https://ccu.gov.ua/storinka-knygy/446-pravo-na-socialnyy-zahyst).

Під обчисленням варто розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру (висновок у постановах Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №826/3858/18 та від 17.12.2019 у зразковій справі №160/8324/19).

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України суд враховує висновки Верховного Суду.

Суд не встановив порушеного права позивача у спірних правовідносинах чи протиправного втручання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у право позивача мирно володіти майном (у контексті легітимних очікувань), доводи у відзиві є обгрунтованими, тому доходить висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

З системного аналізу обставин справи та норм законодавства, з врахуванням правових висновків Верховного Суду та оцінених доказів, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не належать до задоволення.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає про таке. Враховуючи, ст.139 КАС України та статус позивача щодо сплати судового збору згідно п. 9 ст. 5 Закону «Про судовий збір» (особа з інвалідністю 2 групи - посвідчення від 06.10.1998 серія НОМЕР_2 ), тому відсутні підстави для розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст.2, 5-16, 19, 73-78, 90, 139, 242-246, 255, 258, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи».

Копію рішення направити сторонам справи.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 [ АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ];

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області [18000, м. Черкаси, вул.

Смілянська 23, ЄДРПОУ 21366538].

Суддя Лариса ТРОФІМОВА