РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2023 року справа № 580/1682/23

13 годин 09 хвилин м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової за участі секретаря судового засідання Проценко В.С. розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу №580/1682/23

за позовом Звенигородської окружної прокуратури Черкаської області (20202, Черкаська область, м. Звенигородка, вул. Софії Терещенко 40-А, код ЄДРПОУ 02911119) в інтересах держави [представник - прокурор Антощук С.В. за посадою (посвідчення)] в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (18029, м. Черкаси, вул. Прикордонника Лазаренка 1, код ЄДРПОУ 38646021) [представник Євтушенко О.В. згідно виписки з ЄДР] до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) [ ОСОБА_1 особисто в режимі відеоконференції], треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Катеринопільська селищна рада (вул. Соборна 12, селище Катеринопіль, Звенигородський район, Черкаська область, 20501, код ЄДРПОУ 34393423) [представник Кравченко В.Г згідно довіреності від 04.10.2023 №996/02-48 в режимі відеоконференції], Черкаська обласна військова адміністрація (бул. Шевченка 185, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 00022668) [представник - не прибув], Звенигородська районна військова адміністрація (проспект Шевченка 68, м. Звенигородка, 20202, код ЄДРПОУ 04061180) [представники: Попович А.М., Палій С.А. згідно довіреностей від 09.10.2023 №4589/01-37, від 13.02.2023 №796/01-37 - в режимі відеоконференції], третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Черкаської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 23000072, 18029, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Смілянська 131/1) [представник Гаркавенко В.М. згідно доручення від 20.03.2023 - в режимі відеоконференції]

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії щодо протирадіаційного укриття №90128, ухвалив рішення.

06.03.2023 вх. № 8372/23 перший заступник керівника Звенигородської окружної прокуратури Черкаської області звернувся в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , просив: визнати протиправною бездіяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в частині невжиття заходів щодо приведення у належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 90128, що розміщене за адресою: АДРЕСА_2 ; зобов`язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 вжити заходів щодо приведення у належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 90128, що розміщене за адресою: АДРЕСА_2 відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного стану, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Верховний Суд у справі №923/129/17 зазначив, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін може впливати на дотримання принципу рівності сторін (https://zib.com.ua/ua/155603.html). Прокурор у цій справі не окреслив змісту і характеру правопорушення, яке допущено фізичною особою - власником нерухомого майна.

Прокурор стверджував, що спеціально уповноваженим органом у сфері контролю за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту не вжито заходів, проте Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області не ухвалювало припис про усунення недоліків ФОП, тому прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, набуває статусу сторони у справі - позивача лише у випадках, передбачених відповідним процесуальним законом. Прокурор покликався на облікову картку сховища №90128, технічний паспорт, акти оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 30.09.2021, 08.06.2022, що складені за участі позивача і відповідача та вирішення спору у подібних правовідносинах стосовно ФОП (рішенням у справі 480/6649/22 ЄДРСР 109908435 позов задоволений (провадження 2-а/480/6733/22), проте суд встановив, що 23 жовтня 2023 р. відкрите за апеляційною скаргою ФОП (ЄДРСР 114364480) апеляційне провадження.

Відповідно до пп. 42 п. 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 ДСНС відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за вжиттям інженерно-технічних заходів цивільного захисту відповідно до закону. Згідно з пп. 6 п. 4 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 ДСНС відповідно до покладених на неї завдань здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням.

Не є спірним, що ФОП є суб`єктом господарювання (08.11.2023 вх.48848/23 - копія роз`яснення Міністерства юстиції України від 14.01.2011 «статус фізичної особи - підприємця: проблеми застосування законодавства»), проте прокурор не зазначив код виду економічної діяльності ФОП ОСОБА_1 як учасника єдиної державної системи цивільного захисту (у контексті функціональної і територіальної підсистеми), визначаючи відповідність суб`єкта господарювання, який виконує завдання цивільного захисту.

Відповідач зазначила, що під час купівлі нерухомого майна у юридичної особи не була обізнана про те, що споруда цивільного захисту обліковується як протирадіаційне укриття №90128. Доказів на спростування такого твердження прокурор не надав.

Суд неодноразово залишав адміністративний позов без руху і продовжив строк для усунення недоліків (прокурор безпідставно стверджує, що фізична особа-підприємець є балансоутримувачем, позаяк ФОП не складає баланс як форму фінансової звітності на підставі бухгалтерського обліку): 10.03.2023 ЄДРСР 109474617, 24.03.2023 - 109791986, 04.04.2023 - 110095366, 18.04.2023 - 110298259, 02.05.2023 - 110613850, а також у підготовчому провадженні після відкриття 15.05.2023 за правилами загального позовного провадження адміністративний позов залишив без руху і продовжив строк для усунення недоліків: 07.07.2023 ЄДРСР 112066216, 24.08.2023 - 113020239, 15.09.2023 - 113500303 (представники Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області підтримували/не підтримували позицію прокурора щодо суспільного інстересу під час дії режиму воєнного стану, проте повноважень на втручання у майно ФОП не пояснили у контексті правомірності обліку та оцінки стану споруди, що належить фізичній особі).

ВП ВС у справі №990/114/23 висновує: Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає конкретну форму викладу позовних вимог, а наділяє позивача правом визначати учасників справи та довільно викласти зміст позовних вимог спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, що не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні. Стаття 160 КАСУ не конкретизує вимоги щодо змісту позовної заяви, що викладається позивачем в довільній формі. Головним є те, щоб позовна заява містила виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, достатність яких в подальшому має бути оцінена судом в ході судового розгляду справи по суті.

Прокурор 14.09.2023 вх.39235/23 надав заяву щодо позовних вимог (у порядку п.3 ч.2 ст.180 КАС України), просив:

- визнати протиправною бездіяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у частині невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття №90128, що розташоване за адресом: АДРЕСА_2 ;

-зобов`язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 вжити заходів щодо приведення у належний технічний стан та готовність до укриття населення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 90128, що розташоване за адресом: АДРЕСА_2 відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного стану, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Кодексом адміністративного судочинства України передбачено: у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи (ч.3 ст.53), прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу (ч.4 ст.53). У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (ч.5 ст.53). Відмова органів та осіб, визначених у статті 53 цього Кодексу, від позову або зміна позовних вимог не позбавляє особу, в інтересах якої подано позовну заяву, права вимагати від суду розгляду справи, вирішення позову в попередньому обсязі (ч.2 ст.54). Відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті (ч.4 ст.54).

Відповідно до Положення, затвердженого постановою КМУ від 16 грудня 2015 р. № 1052 Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) серед основних завдань ДСНС має: виконання функцій компетентного органу у сфері діяльності, пов`язаної з об`єктами підвищеної небезпеки. ДСНС відповідно до покладених завдань: проводить підготовку органів управління функціональних і територіальних підсистем єдиної державної системи цивільного захисту та їх ланок; здійснює методичне керівництво щодо створення і належного функціонування систем оповіщення цивільного захисту різного рівня; забезпечує в межах повноважень, передбачених законом: виконання функцій суб`єкта національної системи захисту критичної інфраструктури; організовує та проводить перевірку стану готовності функціональних і територіальних підсистем єдиної державної системи цивільного захисту та відповідних органів управління ними до дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій.

25.09.2023 вх.40702/23 Звенигородська окружна прокуратура Черкаської області щодо права пред`явлення позову та ДСНС у контексті вимог ч.4 ст.5 КАС України стверджує: прокурор має право на звернення (висновки ВС у справі №924/1237/17; №912/9/20; 903/129/18;820/4717/16) з огляду на акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 30.09.2021 та вимоги наказу Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту»; прокурор не зобов`язаний встановлювати причини за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів (висновки ВС у справі №910/3486/18); відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з надзвичайних витуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052 ДСНС є органом влади, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

15.06.2023 вх.23918/23 (а.с.231-249 т.1) керівник Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області пояснив: з огляду на вимоги абз.5 п.4 наказу МНС від 10.06.2009 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільної оборони (цивільного захисту)» проведення технічної інвентаризації захисних споруд забезпечують підприємства (установи, організації) на балансовому утриманні яких перебувають захисні споруди державної та комунальної власності, а також юридичні та фізичні особи, у приватній (колективній) власності яких перебувають захисні споруди з урахуванням вимог наказу МВС України від 09.07.2018 №579 та просив: задовольнити повністю адміністративний позов за заявою заступника керівника Звенигородської окружної прокуратури Черкаської області в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 24.06.2008 у справі № 2/164-35/246 та від 30.03.2016 у справі № 814-3015-14, судове рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд під час визначення його прав і обов`язків.

Суд залучив третіх осіб на стороні відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , позаяк 10.10.2023 вх.43259/23 (а.с.78-80 т.3) представник Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області підтвердив: ні припису, ні обов`язкового для виконання розпорядчого документа скерованого відповідачеві матеріали адміністративного позову не містять і вимоги про застосування заходів реагування на виконання завдань ДСНС не сформовано.

Велика Палата Верховного Суду 18.01.2023 у справі №488/2807/17 109364576 висновує: не кожне допущене судом порушення процедури може істотно впливати на права учасників справи та тягнути порушення гарантій статті 6 ЄКПЛ. Незалежно від того, хто саме звернувся до суду, - орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, чи прокурор - у судовому процесі (в тому числі у цивільному) держава бере участь у справі як позивач, а відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор здійснюють процесуальні дії на захист інтересів держави як суб`єкта процесуальних правовідносин. Таким чином, фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор. На відміну від останнього та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб`єкти права - учасники правовідносин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункти 82-83)).

ВП ВС 18.01.2023 у справі №488/2807/17 109364576 висновує: захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Останній не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може та бажає захищати інтереси держави (постанова ВПВС від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (пункт 45)). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (постанова ВПВС від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (пункт 37)). Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва у позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі нема, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (постанова ВПВС у справі № 912/2385/18 (пункт 43)).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший і другий частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII).

У Рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).

Прокурор немотивовано обґрунтовував порушення інтересів держави: відповідачем не вживаються заходи спрямовані на забезпечення прав людини на життя та здоров`я (а.с.8 т.1), незважаючи на збройну агресію ГУДСНС як спеціально уповноваженим органом у сфері контролю за станом утримання та використання об`єктів цивільного захисту не вжито заходів зобов`язання ФОП ОСОБА_1 з приведення захисної споруди - протирадіаційного укриття №90128 у стан, придатний для використання за призначенням (а.с.7 т.1), знаючи про тривале порушення балансоутримувачем орган ГУДСНС не вживавзаходів реагування (а.с.133 т.1), щоб протирадіаційне укриття було приведене у стан готовності прокурор, маючи повноваження, звернувся до суду (а.с.114, 117 т.1) - прокурор може звернутися до суду у випадках коли у суб`єкта владних повноважень відсутнє законне право на звернення до суду в інтересах держави (а.с.151, 154 т.1), проте не вказав орган, який неналежно здійснював функції у спірних правовідносинах (акта перевірки і ухвалення на його підставі управлінського рішення/припису не надав), не підтвердив наявність підстав для представництва інтересів держави, не обґрунтував бездіяльність іншого компетентного органу, покликаючись на нерелевантну практику у справі №320/1724/19 щодо аналогічного позову поданого як самостійним позивачем.

Надаючи оцінку твердженню прокурора про значимість порушення інтересів держави і можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, суд зазначає про таке.

Згідно із пунктом 3 «Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138 (далі - «Порядок №138»), балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі. Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами (пункт 9 Порядку №138).

Верховний Суд у справі № 260/4044/22 ЄДРСР 113246284 про зобов`язання комунального некомерційного підприємства привести у стан готовності захисну споруду з метою використання її за призначенням відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 9 липня 2018 року №579 встановив, що суди попередніх інстанцій зауважили, що, зазначивши орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ГУ ДСНС), керівник прокуратури не вказав причини, що перешкоджають зазначеному уповноваженому органу держави виконувати покладені на нього функції державного нагляду у сфері техногенної та пожежної безпеки, що реалізовуються, зокрема, шляхом звернення до суду з відповідними вимогами та наголосив: Кодекс цивільного захисту населення України не передбачає повноважень ГУ ДСНС у Закарпатській області на звернення до суду із заявленими позовними вимогами у якості позивача - прокурором у цій позовній заяві визначений орган, в особі якого він звернувся до суду з цим позовом, який не має права на звернення до суду з ним. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 3 серпня 2023 року у справі №260/4120/22. Верховний Суд констатує, що суди попередніх інстанцій помилково зауважили, що ГУ ДСНС у Закарпатській області має самостійне право звернення до суду із цим позовом. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і у порядку, що визначені законом (пункт 3 статті 131-1 Конституції України).

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятій 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає у тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Велика Палата Верховного Суду зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками (частина перша статті 167 ЦК України). Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом (стаття 170 ЦК України). Поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема у цивільних, правовідносинах. У тих відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (справи № 5023/10655/11 (пункти 6.21, 6.22), № 915/478/18 (пункти 4.19, 4.20), № 587/430/16-ц (пункт 26), № 911/2169/20 (пункт 8.5), № 359/3373/16-ц (пункт 80) та інші).

Держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (справи № 761/3884/18 (пункт 35), № 587/430/16-ц (пункт 27)).

Відповідач підтвердила, що зареєстрована ФОП, проте не є балансоутримувачем майна - ніякого майна на балансі не може значитися за відсутності обов`язку складати таку форму звітності щодо нерухомого майна, яке на праві приватної власності належить їй як фізичній особі. Під час судового розгляду ОСОБА_1 заявила, що як особа з інвалідністю не зобов`язана за власний кошт утримувати споруду, що законно придбана у попереднього власника - юридичної особи, який був балансоутримувачем захисної споруди. Відповідач наголосила, що добровільно надавала доступ до споруди жителям селища, однак протиправної бездіяльності не допускала (про що стверджував прокурор, треті особи, представник ГУ ДСНС) і просила відмовити у позові повністю як безпідставному.

Згідно з Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Мінфіну України від 07 лютого 2013 р. № 73 (далі НП(С)БО 1), «Баланс (Звіт про фінансовий стан)» (далі - Баланс) - це форма звіту, що відображає активи, зобов`язання та власний капітал підприємства (п. 7 р. II НП(С)БО 1). Баланс (звіт про фінансовий стан) - звіт про фінансовий стан підприємства, що відображає на певну дату його активи, зобов`язання та власний капітал (п. 3 р. І НП(С)БО 1). Баланс підприємства складають на кінець останнього дня звітного періоду.

ОСОБА_1 є суб`єктом господарювання (фізичною особою - підприємцем), а не підприємством (юридичною особою), тому статусу балансоутримувача споруди немає і баланс як форму фінансової звітності не складає, що помилково ототожнює прокурор у контексті обов`язків суб`єктів господарювання (власників нерухомого майна) утримувати та експлуатувати захисні споруди цивільного стану відповідно до вимог, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту», прийнятого на виконання пункту 16 частини другої статті 17 Кодексу цивільного захисту України (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0879-18#Text), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2018 р. за № 879/32331.

У ст.17 Кодексу цивільного захисту України 2 жовтня 2012 року № 5403-VI (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5403-17#Text) визначені повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту (стаття 17 із змінами, внесеними згідно із Законами № 353-VII від 20.06.2013, № 2020-VIII від 13.04.2017, № 124-IX від 20.09.2019, № 2081-IX від 17.02.2022, № 1882-IX від 16.11.2021; в редакції Закону № 2228-IX від 21.04.2022; зміни (пункт 53 частини другої статті 17 виключити) до частини другої статті 17, прийняті Законом № 1686-IX від 15.07.2021, внести неможливо - відсутня частина друга).

У ст.17-1 КЦЗ № 5403-VI «повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту» закріплено: ч.1 - до системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, входять сили цивільного захисту, заклади освіти та наукові установи, заклади охорони здоров`я (медичні підрозділи), що належать до сфери його управління; п.16 ч.2 - Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту: реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд.

У наказі МВС №579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту» зазначено: паперовий облік фонду захисних споруд організовують і ведуть балансоутримувачі та органи, визначені в пункті 22 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138 (терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення: балансоутримувачі захисних споруд - власники, користувачі, юридичні особи, на балансі яких перебувають захисні споруди (у тому числі споруди, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації);фонд захисних споруд - сукупність усіх захисних споруд та інших споруд, що можуть бути використані для укриття населення). У наказі МВС №579 Форма книги обліку споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів щодо балансоутримувача передбачає код ЄДРПОУ (за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України), що не є тотожним РНОКПП (відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків є інформацією з обмеженим доступом, ІПН - це цифровий код, необхідний кожному платнику податків для обліку в органах доходів і зборів, що складається з 10 цифр - РНПП реєстраційний (обліковий) номер платника податку присвоюється контролюючими органами згідно з наказом Міністерства фінансів України №1588), за яким ідентифікується ФОП, який не є балансоутримувачем, позаяк не забезпечує ведення бухгалтерського обліку згідно із законодавством і не складає фінансову звітність у формі балансу (на відміну від юридичних осіб).

Оскільки у наказі Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579 немає покликання на ст.17-1 Кодексу цивільного захисту України щодо п.16 ч.2, а у ст.17 Кодексу цивільного захисту України немає частини 2, то суд застосовує ч.3 ст.7 КАС України, позаяк у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

10.10.2023 вх.43259/23, 11.10.2023 вх.№43630/23 представник Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області пояснив відсутність повноважень для захисту інтересів держави (прокурор не замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта, який усупереч вимогу закону не здійснює захисту або робить це неналежно), позаяк ні припису, ні обов`язкового для виконання розпорядчого документа скерованого відповідачеві матеріали адміністративного позову не містять і вимоги про застосування заходів реагування на виконання завдань ДСНС не сформовано, проте клопотань щодо процесуального статусу не надав.

Треті особи зазначали про таке. 24.10.2023 вх.45834/23, 23.10.2023 вх.45827/23, 10.10.2023 вх.43368/23 Черкаська обласна військова адміністрація просила залучити Департамент цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Черкаської обласної державної адміністрації як орган управління відповідної територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту і територій, який організовує виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту та організовує облік фонду захисних споруд цивільного захисту, здійснює контроль за утриманням та станом готовності споруд цивільного захисту.

Катеринопільська селищна рада просила залучити її на стороні позивача, проте суд залучив на стороні відповідача, позаяк прокурор і представники Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області по різному обгрунтовували статус позивача у цій справі. Катеринопільська селищна рада (09.10.2023 №43216/23) вказувала, що відповідно до чинного законодавства згідно з п.12 постанови КМУ №138 разом з ДСНС здійснює контроль за готовністю до використання за призначенням ПРУ №90128, що підтверджене актами оцінки від 30.09.2021 та 08.06.2022, а також листами селиної ради до відповідача ФОП ОСОБА_1 : від 18.08.2022 №981/02-48, 16.11.2022 №1266/02-48, 26.06.2023 №633/02-48 та відповіддю від 19.09.2022 (а.с.57 т.3), що зареєстрована 23.08.2022 вх.№02-48/981. Катеринопільська селищна рада (09.10.2023 №43223/23) пояснила: оскільки на балансі Катеринопільської селищної ради не перебуває ПРУ №90128, то немає повноважень за рахунок власних коштів утримувати захисну споруду цивільного захисту у готовності до використання за призначенням і стверджує: відповідно до чинного законодавства України такий обов`язок покладений на її балансоутримувача, тобто власника в розумінні Кодексу цивільного захисту України та Порядку №138 - фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 , тому просили повністю задовольнити позовні вимоги Звенигородської окружної прокуратури Черкаської області.

Звенигородська райдержадміністрація у письмових та усних поясненнях стверджує (09.10.2023 вх.42860/23, 27.10.2023 вх.46629/23): на виконання вимог листа ДСНС України від 20.01.2021 №16-710/162-2 «Про обліки захисних споруд цивільного захисту» Звенигородській районній державній адміністрації як правонаступнику було передано від Катеринопільської районної державної адміністрації оригінали облікових документів, у тому числі паспорт та облікову картку протирадіаційного укриття №90128. Питання стану захисних споруд та приведення їх у готовність розглядалось на засіданнях Звенигородської районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (протоколи від 01.11.2021 №18, 26.01.2022 №2, 14.06.2022 №14, 18.08.2022 №16 - а.с.13-31 т.3; 02.06.2023 №10). Рішення доведені органам місцевого самоврядування, відповідач ОСОБА_1 на засідання комісії не запрошена, тому покладаються на розсуд суду у вирішенні спору. Третя особа на стороні відповідача у додаткових поясненнях зазначає, що керувались протоколом позачергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситеацій від 25.01.2022 №2 про заходи органів місцевого самоврядування щодо забезпечення сталого функціонування галузей економіки, об`єктів життєзабезпечення в умовах підвищення загроз та ризиків виникнення надзвичайних ситуацій; протоколом від 25.01.2022 №2 засідання регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій; після запровадження дії режиму воєнного стану в Україні - дорученням начальника Черкаської обласної військової адміністрації від 08.07.2022 з метою запобігання втрат серед мирного населення та обслуговуючого персоналу щодо зобов`язання власників (балансоутримувачів) забезпечити цілодобовий доступ до захисних споруд (споруд подвійного призначення, найпростіших укриттів) для укриття населення в разі оголошення сигналу «повітряна тривога». Представники третьої особи повідомили про наявні у селищі інші альтернативні укриття.

Загальновідомо, що після ракетних ударів, коли через зачинене укриття загинули люди, укриття і бомбосховища повинні зробити відчиненими цілодобово (https://suspilne.media/507761-brizinskij-zvernuvsa-do-pravoohoronciv-sodo-nevikonanna-rozporadzen-po-ukrittah-so-kazut-u-cernigivskij-miskradi/).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження №11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Існування реальних загроз національній безпеці може виступати критерієм правомірності певного відступу держави від загальних правил (підходів), що стосуються дії закону в часі, дотримання принципу законності, принципів змагальності та рівності учасників судового процесу, обов`язковості виконання судового рішення, а також може обмежувати свободу суддівського розсуду (дискреції) (висновки Верховного Суду в ухвалі у справі №991/5572/22): головними критеріями (принципами, мірилами) визначення правомірності застосування принципу національної безпеки для прийняття рішень суб`єктами владних повноважень є: справедливість (моральність), гуманність, пропорційність, наявність легітимної мети та безальтернативність.

Конституційний Суд України зазначає, що право власності не є абсолютним і його здійснення має певні конституційно-правові межі. Конституція України допускає конфіскацію майна як обмеження права власності, зокрема, що може застосовуватися виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Однак можливість такого обмеження і його характер мають бути визначені законом не свавільно, а відповідно до Конституції України, у тому числі до встановленого нею принципу верховенства права і його вимоги принципу домірності (пропорційності). Обмеження права власності у вигляді конфіскації майна має бути обумовлене захистом конституційного правопорядку, прав, свобод та гідності людини і громадянина, інтересів суспільства, держави, бути належним та необхідним заходом для досягнення такої легітимної мети, а також забезпечувати справедливий баланс між вимогами публічних інтересів та захистом права власності особи, не допускаючи надмірного впливу на адресатів, стосовно яких спрямоване зазначене обмеження (https://ccu.gov.ua/storinka-knygy/412-mezhi-ta-obmezhennya-vtruchannya).

Надаючи оцінку твердженням прокурора, і представника Департаменту цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Черкаської обласної державної адміністрації щодо обліку протирадіаційного укриття №90128 та вчинених дій відповідачем з виготовлення технічного паспорту на споруду і не здійснення заходів реагування на листи Катеринопільської селищної ради за наявного доручення начальника Черкаської обласної військової адміністрації від 08.07.2022 для власників (балансоутримувачів), суд зазначає про таке.

Верховний Суд у постанові від 18.07.2019 у справі №826/2426/16 (ЄДРСР 83104634) зазначив, що листи - це службова кореспонденція, вони можуть носити лише роз`яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер.

Принцип «належного урядування» не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Особа не може відповідати за помилки державних органів під час виконання ними своїх повноважень, якщо такі мали місце, а державні органи не можуть вимагати повернення до попереднього стану, покликаючись на те, що вони під час виконання своїх повноважень припустилися помилки.

Суд перевіряє чи є втручання законним; чи переслідує «суспільний» та/або «публічний» інтерес; чи є захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Прокурор, покликаючись на оцінювання за 2021-2022 роки захисних споруд (лист від 02.08.2022№6801-212/6806-02 - а.с.10 т.1; 19.08.2022№1607 (йдеться про припис іншій особі - ФОП ОСОБА_2 ) - а.с.30 т.1), стверджуючи, що ПРУ №90128 перебуває на балансі фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 , не довів належними і допустимими доказами як статусу балансоутримувача відповідача так і обрання позивачем Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, яке у межах повноважень щодо спірних правовідносин ні приписів, ні управлінських рішень, ні обов`язкових до виконання доручень до ФОП ОСОБА_1 щодо набутого майна у 2008 році (купівля-продає нежитлової будівлі у ТОВ «Торгово- промислова компанія "Регіон"» код ЄДРПОУ 33435619 - як юридична особа - балансоутримувач ПРУ№90128) не скеровувало, тому не може бути правосуб`єктним позивачем у цій справі.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії норм.

Відповідно до підпункту 48 пункту 4 постанови КМУ від 16 грудня 2015 р. № 1052 «Про затвердження Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій» ДСНС відповідно до покладених на неї завдань: складає акти перевірок, приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки, інші обов`язкові для виконання розпорядчі документи, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.

Прокурор помилково отожнює акт перевірки за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) про дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки та акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття №90128 (станом на 30.09.2021 ПРУ 3 група №90128 технічний стан працездатний; санітарний - задовільний; не використовується для господарських, культурних та побутових потреб; не обладнане для доступу осіб з інвалідністю; повітропроводи - не передбачені проєктом; вентилятори - не передбачені проєктом) від 30.09.2021 року (у присутності ФОП ОСОБА_1 ), що містить рекомендації для ОСОБА_1 (має статус особи з інвалідністю) щодо приведення захисної споруди у готовність до використання за призначенням.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877- V). Відповідно до частини шостої статті 7 Закону №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулюються Кодексом цивільного захисту України (далі - КЦЗ України). Відповідно статті 64 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Акт перевірки (не складався у спірних правовідносинах), акт оцінки (рекомендаційний характер) як носії інформації за змістом висновків не встановлюють юридичної відповідальності для суб`єктів господарювання.

Адміністративна процесуальна правоздатність означає можливість фізичних, юридичних осіб мати права та обов`язки, обсяг та зміст яких обумовлюються процесуальною роллю конкретного учасника адміністративного судочинства.

Суд закриває провадження у справі (ст.238 КАС України): 1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства; 2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; 3) якщо сторони досягли примирення; 4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва; 6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і нечинними рішенням суду, яке набрало законної сили; 7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили; 8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Прокурор, представник Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (позивач не відмовився від позову), треті особи у судових дебатах просили позов задовольнити, однак відповідач просила відмовити у задоволенні необгрунтованого позову.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України). Верховний Суд у постанові від 20.04.2022 у справі № 280/7420/20 у п.38 зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Стандарт доказування це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину доведеною.

Прокурор не надає докази на підтвердження права звернення до суду із цим позовом у контексті доводу про «утримання на балансі» саме відповідачем - ФОП захисної споруди та не зазначає за рахунок яких джерел має/мала ФОП обов`язок на виконання якого доручення суб`єкта публічної адміністрації чи розпорядчого акта ДСНС відповідно до п.9 Порядку №138 з утримання фонду захисних споруд (що здійснюється їх балансоутримувачами) щодо здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням, яке забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями на виконання п. 12 Порядку №138. Прокурор не надає документів і пояснень щодо використання ФОП не за призначенням захисної споруди у мирний час та/або під час дії режиму воєнного стану.

Відповідно до п.3 постанови КМУ від 25 березня 2009 р. № 253 утримання захисних споруд здійснюється відповідно до законодавства за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також коштів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які є балансоутримувачами захисних споруд (далі - підприємства), зокрема: захисних споруд, що перебувають на балансі центральних органів виконавчої влади, за рахунок коштів державного бюджету; захисних споруд, що належать до сфери управління місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, за рахунок коштів місцевих бюджетів, у тому числі відповідно до цільових програм; захисних споруд підприємств за рахунок коштів підприємств, на балансі яких вони перебувають.

У позові (06.03.2023 вх. № 8372/23) не йдеться про характеристику герметичності, позаяк згідно акту від 03.06.2023 проведений огляд укриття (сховища, протирадіаційного укриття, найпростішого укриття, споруди подвійного призначення) протирадіаційного №90128 за адресом: смт. Катеринопіль, вул.В`ячеслава Чорновола 4В. У позові не зазначається унаслідок яких протиправних дій (бездіяльності) фізичної особи як власника споруди подвійного призначення, чи сховища, чи протирадіаційного укриття, чи найпростішого укриття допущено ОСОБА_1 невиконання якого припису чи норми наказу МВС України від 09 липня 2018 №579 з підтвердними документами про інформування/повідомлення яким саме компетеним органом з метою реалізації якої норми права відповідно до законодавства.

Суд вправі відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку з їх необґрунтованістю чи безпідставністю під час ухвалення рішення по суті.

Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (у розумінні п.9 ч.1 ст.4 - це суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18, від 23 грудня 2019 року у справі № 712/3842/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 500/477/15-а.

У цій справі прокурор не обгрунтував обрання позивачем Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області, не довів законності звернення з позовом до ФОП (яка згідно вимог законодавства не є балансоутримувачем), не аргументував нормативно-правових підстав для обліку Звенигородською районною військовою адміністрацією та Департаментом цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Черкаської обласної державної адміністрації протирадіаційного укриття № 90128 за власником - фізичною особою ОСОБА_1 .

Верховний Суд у справі №440/7433/21 зазначив, що у частині другій статті 45 КАС України наведений перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, який, однак, не є вичерпним, оскільки суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер. Вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесено на розсуд суду, що розглядає справу.

Верховний Суд у постанові від 13.03.2019 у справі №814/218/14 зазначив, що під зловживанням процесуальними правами варто розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав усупереч їхньому призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ; необґрунтованому перевантаженні роботи суду.

У науково-правовій літературі надається визначення поняття «зловживання процесуальними правами» особливий різновид процесуального правопорушення, що складається з протиправного, несумлінного та неналежного використання особою, яка бере участь у справі (її представником), належних їй процесуальних прав, що відображається у винних процесуальних діях (бездіяльності), що зовнішньо відповідають вимогам процесуальних норм, однак здійснюються з корисливим або особистим мотивом, завдаючи шкоди інтересам правосуддя та (або) інтересам осіб, які беруть участь у справі, а також недобросовісна поведінка в інших формах ((https://yur-gazeta.com/publications/practice/sudova-praktika/zlovzhivannya-procesualnimi-pravami-novi-trendi-ta-shlyahi-borotbi.html).).