ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2023 року

м. Київ

справа № 160/12677/19

касаційне провадження № К/9901/5455/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Дніпровської митниці Держмитслужби

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року (головуючий суддя - Ніколайчук С.В.)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Бишевська Н.А.; судді: Добродняк І.Ю., Семененко Я.В.)

у справі № 160/12677/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «БЛОК ЛТД»

до Дніпровської митниці Держмитслужби

про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «БЛОК ЛТД» (далі - ТОВ Фірма «БЛОК ЛТД», позивач, платник, товариство) звернулось до адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі - Дніпровська митниця, відповідач, митний орган, контролюючий орган), в якому просило: визнати протиправною відмову у відновленні режиму вільної торгівлі та зобов`язати відповідача відновити режим вільної торгівлі (преференційний режим) до товару «Суміш залізовмісного металургійного фракційного складу 20-200 мм код згідно з УКТ ЗЕД 7204 49 90 00» відповідно до митної декларацієї від 13 червня 2018 року № UA110010/2018/003779; зобов`язати Дніпропетровську митницю підготувати висновок про повернення надмірно сплаченого митного платежу в розмірі 109 699,09 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем безпідставно відмовлено у відновленні преференційного режиму до товару «Суміш залізовмісного металургійного фракційного складу 20-200 мм код згідно з УКТ ЗЕД 7204 49 90 00». Вказує, що платником надавались всі необхідні документи до заяви про відновлення режиму вільної торгівлі для даного товару.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року, позов задоволено частково.

Визнано протиправною відмову у відновленні режиму вільної торгівлі та зобов`язано Дніпропетровську митницю відновити режим вільної торгівлі (преференційний режим) до товару «Суміш залізовмісного металургійного фракційного складу 20-200 мм код згідно з УКТ ЗЕД 7204 49 90 00» відповідно до митної декларації від 13 червня 2018 року № UA110010/2018/003779. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Дніпровська митниця звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Мотивуючи касаційну скаргу, відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначає, що судами не враховано, що надані позивачем документи містять розбіжності, що ставлять під сумнів факт походження товару з України. Наголошує, що питання відновлення режиму вільної торгівлі та повернення сум вивізного експортного мита із Державного бюджету України не є безумовним та прямо не залежить від факту видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1.

Ухвалою від 25 травня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Дніпровської митниці.

22 червня 2021 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

22 червня 2023 року від митного органу надійшло клопотання про заміну відповідача у справі - Дніпровської митниці Держмитслужби її правонаступником - Дніпровською митницею (код ЄДРПОУ ВП 43971371), у зв`язку з реорганізацією, яке згідно зі статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судовими інстанціями норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06 березня 2018 року між позивачем та Компанією «Reve Femulladek Ujrahasznosito Kit.» (Угорщина) укладено контракт поставки № RFUK/Block/2018/2 щодо продажу вироблених в Україні відходів та лому чорних металів, суміші залізовмісного металургійного фракційного складу 20-200 мм код згідно з УКТ ЗЕД 7204 49 90 00. Пунктом 1.1 контракту передбачено, що продавець продає, а покупець купує відходи, які вироблені в Україні та лом чорних металів: «Суміш залізовмісного металургійного фракційного складу 20-200мм код УКТ ЗЕД 7204 49 90 00» (товар).

На виконання умов контракту покупець придбав товар - відходи та лом чорних металів: «Суміш залізовмісного металургійного фракційного складу 20-200 мм код згідно з УКТ ЗЕД 7204 49 90 00» у кількості 158,5 тон на загальну суму 16 167,00 доларів США за декларацією від 13 червня 2018 року МД 2 № UA110010/2018/003779.

На час відвантаження партії товару позивачем не було отримано сертифікат з перевезення товару EUR.1, тому було експортовано товар на підставі митної декларації від 13 серпня 2018 року № UA110019/2018/003779, до якої було долучено: специфікацію від 11 травня 2018 року № 1; договір з брокером про надання послуг від 19 квітня 2017 року № S-19/4-3; довідку експортну на товар від 13 червня 2018 року № 2632142; висновок екологічної безпеки від 18 квітня 2018 року № 7/1840-18; радіаційний паспорт від 15 травня 2018 року № 26; радіаційний сертифікат від 14 травня 2018 року № 18; технічні умови від 20 вересня 2017 року ТУ У 07.1-19142866-001:2017.

21 січня 2019 року ТОВ Фірма «Блок ЛТД» отримало сертифікат з перевезення товару EUR.1 № А110.017116. При цьому, суди встановили, що видача сертифіката постійно затримувалася митним органом без повідомлення причин неможливості його видачі або затримки невидачі.

На підставі отриманого сертифіката з перевезення товару EUR.1 від 21 січня 2019 року позивач 18 березня 2019 року звернувся з листом № 47 до Дніпровської митниці про відновлення преференційного режиму до товару «Суміш залізовмісного металургійного фракційного складу 20-200 мм код згідно з УКТ ЗЕД 7204 49 90 00», який експортовано за митною декларацією від 13 червня 2019 року № UA 110010/2018/003779, та надав в додатках копію митної декларації від 13 серпня 2018 року № UA 110019/2018/003779, копії інвойсу від 06 червня 2018 року № 1 та інвойсу від 04 жовтня 2018 року № 2, дублікат сертифіката з перевезення товару від 21 січня 2019 року № А110.017116.

25 квітня 2019 року відповідачем направлено відповідь № 1088/10/0450-19-04, в якій митний орган повідомив про те, що у нього відсутні підстави для відновлення режиму вільної торгівлі в рамках угоди про асоціацію між Україною та країнами Європейського Союзу до товару «Суміш залізовмісного металургійного фракційного складу 20-200 мм код згідно з УКТ ЗЕД 7204 49 90 00», який оформлено за митною декларацією від 13 червня 2019 року № UА110010/2018/003779, та повернення надмірно сплаченого мита в розмірі 109 669,09 грн без податку на додану вартість, без зазначення причин такої відмови.

22 квітня 2019 року позивач повторно звернувся до митного органу з проханням розглянути попередній лист та відновити преференційний режим щодо товару «Суміш залізовмісного металургійного фракційного складу 20-200 мм код згідно з УКЕ ЗЕД 7204 49 90 00», який оформлено митною декларацією від 13 червня 2019 року № UA 110010/2018/003779, та повернути надмірно сплачене мито в розмірі 109 669,09 грн без податку на додану вартість.

07 травня 2019 року контролюючим органом надано відповідь на лист позивача, в якому зазначено, що ТОВ Фірма «Блок ЛТД» детально повідомлено листом відповідача від 25 квітня 2019 року № 1088/10/04-50-19-04.

04 липня 2019 року ТОВ «Блок ЛТД» втретє звернулось до відповідача з листом № 114 щодо відновлення преференційного режиму щодо товару «Суміш залізовмісного металургійного фракційного складу 20-200 мм код згідно з УКТ ЗЕД 7204 49 90 00», який оформлено за митною декларацією від 13 червня 2019 року № UА 110010/2018/003779, та повернення надмірно сплаченого мита у розмірі 109 669,09 грн без податку на додану вартість.

Листом митного органу від 07 серпня 2019 року № 1887/1 0/0450-19 -04 відмовлено у відновленні преференційного режиму щодо товару, в якому зазначено, що товариством не надано документи, які підтверджують походження товару з України відповідно до вимог «Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила».

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 289 Митного кодексу України обов`язок із сплати митних платежів виникає у разі вивезення товарів з митної території України при оформленні товарів відповідно до митного режиму експорту - з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації.

Законом України «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони», ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода).

Відповідно до статті 26 глави 1 Розділу IV Угоди положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами-2, що походять з територій Сторін.

Для цілей цієї Глави «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I до цієї Угоди («Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва»).

За приписами статті 31 глави 1 Розділу IV Угоди сторони не повинні запроваджувати або зберігати в силі будь-які мита, податки або будь-які інші заходи еквівалентної дії, що накладаються на вивезення товарів або запроваджується у зв`язку з вивезенням товарів на іншу територію.

Згідно зі статтею 13 Протоколу 1 до Угоди преференційний режим, передбачений цією Угодою, застосовуються лише до товарів, які виконують умови цього Протоколу, транспортованих безпосередньо між Європейським Союзом та Україною. Проте товари у складі однієї партії можуть бути транспортовані через інші території з перевантаженням або тимчасовим зберіганням на цій території (за необхідності) за умови постійного перебування цих товарів під наглядом митних органів у країні транзиту чи зберігання, і якщо з цими товарами не виконуватиметься жодних операцій окрім розвантаження, перевантаження та заходів, необхідних для збереження в належному стані.

Товари, що походять з певної країни, можуть бути транспортовані по трубопроводу через територію країн, іншої, ніж країни Європейського Союзу та України.

Статтею 16 Протоколу 1 до Угоди передбачено, що товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

Відповідно до статті 17 Протоколу 1 до Угоди сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку III. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і згідно з нормами законодавства країни експорту. Якщо їх заповнюють від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами. Опис товарів потрібно викласти у виділеній для цього комірці, не залишаючи вільних рядків. Якщо комірка заповнена не повністю, під останнім рядком опису потрібно накреслити горизонтальну лінію й перекреслити вільний залишок комірки.

Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бут виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу.

Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.

Дата видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 повинна бути вказана в Комірці 11 цього сертифіката.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.

Незважаючи на сказане в статті 17(7) цього Протоколу сертифікат з перевезення товару EUR.1 може у виняткових випадках бути виданий після експортування товарів, яких він стосується, якщо: (a) він не був виданий під час експортування через помилки чи ненавмисний недогляд або через особливі обставини; або (b) було доведено перед митними органами, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 був виданий, але не прийнятий під час імпортування з технічних причин (стаття 18 Протоколу 1 до Угоди).

Відповідно до пункту 2 розділу І Порядку заповнення та видачі митницею сертифіката з перевезення (походження) товару EUR.1, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20 листопада 2017 року № 950 (далі - Порядок № 950), сертифікат з перевезення (походження) товару EUR.1 заповнюється та видається відповідно до положень Угод, статті 46 глави 7 розділу ІІ й пункту 14 частини другої статті 544 глави 74 розділу XX Митного кодексу України та цього Порядку.

Пунктом 3 розділу І Порядку № 950 передбачено, що сертифікат з перевезення (походження) товару EUR.1 (далі - сертифікат) - документ, який підтверджує статус преференційного походження товару(ів), форма якого наведена у додатках до Угод.

Сертифікат видається у разі, якщо його потрібно пред`явити як доказ, що товар(и) відповідає(ють) вимогам правил визначення преференційного походження, встановлених Угодами, при застосуванні преференційних ставок ввізного мита (пункт 1 розділу ІІІ Порядку № 950).

Сертифікат видається посадовою особою митниці під час здійснення експорту товару(ів) за місцем здійснення його (їх) митного оформлення або після експорту товару(ів) у випадках, встановлених Угодами, за місцем здійснення митного оформлення товару(ів) або за місцем державної реєстрації експортера (пункт 2 розділу ІІІ Порядку № 950).

Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку № 950 передбачено, що для отримання сертифіката експортер або уповноважений представник повинен подати структурному підрозділу митниці, на який покладено функції з видачі сертифіката, такі документи:

заяву, що містить декларацію від експортера (далі - заява), за формою, визначеною Угодами, та/або її електронну копію;

електронну копію сертифіката у разі заповнення його машинописом та (за наявності) заповнений відповідно до вимог Угод бланк сертифіката;

декларацію постачальника (виробника) товарів, що мають преференційний статус походження (додаток 1), та/або декларацію постачальника (виробника) товарів, що не мають преференційного статусу походження (додаток 2), та/або довгострокову декларацію постачальника (виробника) товарів, що мають преференційний статус походження (додаток 3), та/або довгострокову декларацію постачальника (виробника) товарів, що не мають преференційного статусу походження (додаток 4) (далі - декларація), що підтверджують преференційне походження товарів з України відповідно до правил визначення преференційного походження, встановлених Угодами, та/або їх електронні копії.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Порядку № 950 посадова особа митниці перед видачею сертифіката перевіряє наявність документів, зазначених у пункті 3 цього розділу, та їх відповідність вимогам Угод, зокрема: форму (технічні характеристики) поданого бланка сертифіката (за наявності); правильність заповнення заяви та бланка сертифіката (за наявності); достатність поданих експортером документів, зазначених у пункті 3 цього розділу, що підтверджують преференційне походження товару(ів), зазначеного(их) у сертифікаті.

Згідно із пунктом 12 розділу ІІІ Порядку № 950 у встановленому законодавством порядку протягом трьох років митницею зберігаються: заява для видачі сертифіката; копія виданого сертифіката, заповненого відповідно до вимог Угод; документи про те, що сертифікат не був виданий на момент здійснення експорту товару(ів) через помилки або через особливі обставини, або виданий, але не прийнятий з технічних причин митними органами країни імпорту (у разі видачі сертифіката після здійснення експорту товару(ів) відповідно до розділу IV цього Порядку); копія раніше виданого сертифіката (у разі видачі дубліката сертифіката відповідно до розділу V цього Порядку); оригінальне підтвердження походження, видане або оформлене попередньо (у разі видачі сертифіката на підставі оригінального підтвердження походження, виданого або оформленого попередньо, відповідно до розділу VI цього Порядку); рішення про відмову у видачі сертифіката.

Пунктом 1 розділу VII Порядку № 950 передбачено, що митниця відмовляє у видачі сертифіката, якщо: форма поданого бланка сертифіката (за наявності) не відповідає формі, визначеній Угодами; сертифікат (за наявності) та/або заяву та/або їх електронні копії заповнено з порушенням вимог Угод та цього Порядку; товар(и), на який(і) подано заяву щодо видачі сертифіката, не відповідає(ють) вимогам преференційного походження.

Аналіз вказаних норм свідчить, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 є документом, який підтверджує статус преференційного походження товару відповідно до Угоди. При цьому, такий сертифікат є доказом того, що товар(и) відповідає(ють) вимогам правил визначення преференційного походження, встановлених Угодами.

Отже, документом, який підтверджує преференційне походження товару «Суміш залізовмісного металургійного фракційного складу 20-200 мм код згідно з УКТ ЗЕД 7204 49 90 00» є Сертифікат з перевезення товару від 21 січня 2019 року EUR.1 № А 110.017166, який було видано Дніпровською митницею на підставі належних документів, що підтверджують статус товару в рамках Угоди.

Судами встановлено, що позивачем було дотримано всіх визначених вимог законодавства щодо подання необхідних документів для відновлення режиму вільної торгівлі (преференційний режим) до товару «Суміш залізовмісного металургійного фракційного складу 20-200 мм код згідно з УКТ ЗЕД 7204 49 90 00», за митною декларацією від 13 червня 2018 року № UA110010/2018/003779.

Посилання відповідача на ту обставину, що надані позивачем документи містять розбіжності, що ставлять під сумніви факт походження товару з України, обґрунтовано відхилено судовими інстанціями, оскільки саме Сертифікат з перевезення товару від 21 січня 2019 року EUR.1 № А110.017166 є документом, який підтверджує статус товару в рамках Угоди.

Під час митного оформлення жодного зауваження або сумніву щодо походження товару у митного органу не виникало, на час оформлення партії товару у позивача був відсутній тільки сертифікат, який, як встановлено судовим розглядом, не був виданий з вини відповідача.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги відповідача без задоволення, а рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

У частині відмови в задоволенні позовних вимог рішення судових інстанцій особами, які беруть участь у справі, не оскаржуються, а тому відсутні підстави для надання правового аналізу відповідним висновкам судів в рамках даного касаційного провадження.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 351, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Замінити відповідача у справі - Дніпровську митницю Держмитслужби її правонаступником - Дніпровською митницею (код ЄДРПОУ ВП 43971371).

Касаційну скаргу Дніпровської митниці залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2020 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова