-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
УХВАЛА
17 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 910/21682/15 (910/17038/21)
Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду: Малашенкової Т.М. (головуючої), Баранця О.М., Васьковського О.В., Кібенко О.Р., Пєскова В.Г., Рогач Л.І., Чумака Ю.Я.
за касаційною скаргою Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (далі - Рада)
на рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2022
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2023
у справі №910/21682/15 (910/17038/21)
за позовом Державного підприємства «Конярство України» (далі - ДП «Конярство України»)
до Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області,
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Фонд державного майна України
про скасування рішень, визнання права постійного користування та припинення права власності
в межах справи №910/21682/15
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Астарта-Київ»
до ДП «Конярство України»
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
1. ДП «Конярство України» 18.10.2021 звернулося до Господарського суду міста Києва із зазначеним позовом.
2. На обґрунтування позовних вимог ДП «Конярство України» зазначило, що оскаржувані рішення про державну реєстрацію є незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки спірні земельні ділянки є землями державної власності, що перебувають у постійному користуванні позивача, а відтак, Рада не наділена повноваженнями приймати рішення щодо спірних земельних ділянок, бути замовником землевпорядної документації та вилучати їх з постійного користування позивача.
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.08.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2023 у справі №910/21682/15 (910/17038/21), позов задоволено.
Визнано незаконними та скасовано прийняті державним реєстратором речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно з якими за Радою зареєстровано право комунальної власності на спірні земельні ділянки.
Визнано незаконними та скасовано рішення Ради № 307 від 09 липня 2021 року "Про передачу сільським, селищним, міським радам ("Землю-громадам"), тобто базовому рівню місцевого самоврядування, повноважень з розпорядження всіма землями державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах відповідних територіальних громад та реєстрацію земельних ділянок комунальної власності" в частині визнання за Радою права комунальної власності та реєстрації такого права у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо спірних земельних ділянок.
Припинено право комунальної власності Ради на спірні земельні ділянки.
Визнано право державної власності на спірні земельні ділянки.
Визнано за ДП «Конярство України» право постійного користування на вказані земельні ділянки.
4. Судові рішення мотивовано тим, що внаслідок прийняття рішень державним реєстратором незаконно вибули з державної власності земельні ділянки, які перебувають в постійному користуванні позивача та які можуть бути передані у власність або користування іншим особам.
5. До Верховного Суду від Ради надійшла касаційна скарга, у якій скаржник просить, зокрема, рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2023 у справі №910/21682/15 (910/17038/21) скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
6. На обґрунтовування підстав касаційного оскарження скаржник з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського кодексу України (далі - ГПК України) зазначає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без врахування висновків щодо застосування цих норма права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме:
- у постанові Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі №911/2169/20 щодо застосування статті 170 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України);
- у постанові Верховного Суду від 12.04.2018 у справі №910/23064/16 щодо застосування статті 392 ЦК України, частини першої статті 80 та частини другої статті 84 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).
7. Крім цього, скаржник посилається на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та зазначає, що рішення оскаржуються з підстав, передбачених пунктами 3, 4 частини третьої статті 310 ГПК України.
8. На обґрунтування вказаних підстав скаржник зазначає, що неврахування апеляційним судом у цій справі обставин, встановлених постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 у справі №910/21682/15 (910/14008/21), є порушенням приписів частини четвертої статті 75 ГПК України, що призвело до різних висновків у цих справах щодо наявних обставин та не відповідає принципу юридичної визначеності, а також унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, судом апеляційної інстанції не були враховані висновки Верховного Суду щодо застосування преюдиції, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі №359/3373/16-ц, у постановах Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №922/643/19, від 19.12.2019 у справі №520/11429/17, від 26.11.2019 у справі №902/201/19, від 15.10.2019 у справі №908/1090/18.
9. Крім того, на обґрунтування підстав відкриття касаційного провадження у цій справі, Рада посилається на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України та зазначає, що висновок Верховного Суду щодо питання необхідності врахування приписів статті 148-1 ЗК України при застосуванні статті 393 ЦК України у подібних правовідносинах в аспекті того, що перехід права власності на земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні іншої особи, від держави до територіальної громади відбувається незалежно від волевиявлення цієї особи та не призводить до порушення її прав, відсутній.
10. Скаржник вказує, що судами порушено частину першу статті 77, частину першу статті 86, частину п`яту статті 236 ГПК України, оскільки встановлені ними обставини, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору на підставі недопустимих доказів, що є підставою для скасування судових рішень.
11. Крім того, Рада зазначила, що судами прийнято рішення про права особи, яка не була залучена до участі у справі - Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, що також є підставою касаційного оскарження, передбаченою пунктом 4 частини другої статті 287, пунктом 8 частини першої статті 310 ГПК України.
12. Підстави передачі на розгляд об`єднаної палати.
13. Ухвалою Верховного Суду від 13.07.2023, зокрема, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Ради на рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2023 у справі № 910/21682/15 (910/17038/21).
14. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (Жуков С.В. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.) від 04.10.2023 справу №910/21682/15 (910/17038/21) разом з касаційною скаргою Ради, яка подана на рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2023 передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в зв`язку з необхідністю відступлення від висновків щодо застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду від 02.08.2023 у справі №926/3514/22 про те, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права відповідно до положень глави 29 цього Кодексу, та може пред`явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
15. Постановляючи зазначену ухвалу, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважала, що у разі виникнення спору про право на землю, такий спір має вирішуватися між представниками власників, щодо землі державної форми власності - територіальним органом Держгеокадастру в області, щодо землі комунальної власності - відповідної селищною радою, що свідчить про те, що у цьому спорі ДП «Конярство України» не може вважатися належним позивачем.
16. Колегія суддів Касаційного господарського суду на обґрунтування підстав для відступу від зазначеного висновку Верховного Суду, з посиланням, зокрема, на частину першу статті 92, статтю 95 ЗК України, 392 ЦК України також зазначила, що між сторонами виникли правовідносини як між власником земельної ділянки та її землекористувачем. Звертаючись із позовом, позивач не зазначив конкретні обставини, які порушують його право постійного користування саме внаслідок переходу права власності на спірні земельні ділянки до відповідача. Заперечення позивача проти переходу права власності на спірні земельні ділянки з державної форми власності на комунальну, за відсутності посилання на протиправність дій відповідача при прийнятті оспорюваного рішення Ради, не свідчать про порушення його прав постійного користування, оскільки ґрунтуються на припущеннях щодо можливості порушення такого права у майбутньому. Отже, зміна власника земельної ділянки не свідчить про порушення прав та інтересів позивача, які би підлягали судовому захисту. Колегія суддів вважала, що посилання у позові тільки на перехід права власності на земельну ділянку з державної на комунальну, не можна вважати таким, що автоматично призводить до порушення прав та інтересів постійного землекористувача, без посилання на конкретні порушення його прав та інтересів, завданих внаслідок такого переходу. Однак, головним є те, що із заявлених позивачем вимог, основною є вимога про припинення право комунальної власності Ради та про визнання права державної власності на земельні ділянки, від вирішення якої залежить вирішення інших заявлених вимог. Оспорюючи право власності відповідача, позивач, якому право власності на спірні земельні ділянки не належить, фактично виступив за захистом права власності Держави, від імені якої, у цьому випадку, має повноваження діяти Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, відтак звертаючись з цим позовом, позивач, не маючи повноважень, безпідставно перебрав на себе права та обов`язки державного органу.
17. Розподіл судової справи та зміни кількісно-персонального складу об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
18. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2023 №910/21682/15 (910/17038/21) визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий суддя, Баранця О.М., Булгакової І.В., Васьковського О.В., Дроботової Т.Б., Кібенко О.Р., Пєскова В.Г., Рогач Л.І., Чумака Ю.Я.
19. Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 17.10.2023 №29.2-02/2978 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/21682/15 (910/17038/21) у зв`язку з відпусткою суддів Дроботової Т.Б., Пєскова В.Г., Рогач Л.І., Чумака Ю.Я.
20. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.10.2023 №910/21682/15 (910/17038/21) визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий суддя, Баранця О.М., Булгакової І.В., Васьковського О.В., Кібенко О.Р.
21. Відповідно до частини сьомої статті 33 ГПК України засідання об`єднаної палати, Великої Палати вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше ніж дві третини її складу.
22. Крім того, головуючий суддя Малашенкова Т.М. з 23.10.2023 до 03.11.2023 перебувала у запланованій відпустці, відповідно до наказу голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.10.2023 №163-кв.
23. Отже, з 17.10.2023 по 15.11.2023 був відсутній кворум для вирішення питання прийняття/неприйняття до розгляду справи №910/21682/15 (910/17038/21) об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
24. Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 15.11.2023 №29.2-02/2978 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №910/21682/15 (910/17038/21) у зв`язку з виходом з відпустки суддів Рогач Л.І., Пєскова В.Г., Чумака Ю.Я. та відрядженням судді Булгакової І.В.
25. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.11.2023 №910/21682/15 (910/17038/21) визначено колегію суддів у складі: Малашенкова Т.М. - головуючий суддя, Баранця О.М., Васьковського О.В., Кібенко О. Р., Пєскова В.Г., Рогач Л.І., Чумака Ю.Я.
26. Мотиви, з яких виходить об`єднана палата Касаційного господарського суду.
27. Частиною другою статті 302 ГПК України визначено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати, передає справу на розгляд об`єднаної палати, якщо ця колегія або палата вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об`єднаної палати.
28. Щодо подібності правовідносин таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад саме цих правовідносин та/чи їх специфічний об`єкт. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20).
29. Враховуючи наведене вище та беручи до уваги, що характер спірних правовідносин у справах №910/21682/15 (910/17038/21) та №926/3514/22 в контексті застосування/незастосування положень частини першої статті 92, статей 95 ЗК України, 392 ЦК України не є очевидно неподібним, а доводи викладені в ухвалі Суду від 04.10.2023 у справі №910/21682/15 (910/17038/21) щодо необхідності передачі цієї справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не є вочевидь неприйнятними, а відтак справа №910/21682/15 (910/17038/21) підлягає прийняттю до розгляду, відповідно до частини другої статті 302 ГПК України.
30. Відповідно до частини третьої статті 301 ГПК України розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Керуючись статтями 120, 121, 234, 235, 301, 302, 314, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-
УХВАЛИВ:
1. Прийняти до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №910/21682/15 (910/17038/21) за касаційною скаргою Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області на рішення Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2023.
2. Призначити розгляд касаційної скарги у засіданні Касаційного господарського суду на 01 грудня 2023 року о 12:00 у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, кімн. №203.
3. Довести до відома учасників справи, що їх явка в судове засідання не є обов`язковою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Т. Малашенкова
Судді О. Баранець
О. Васьковський
О. Кібенко
В. Пєсков
Л. Рогач
Ю. Чумак
скопійовано
-
скопійовано
-
